хочу сюда!
 

Тетяна

45 лет, козерог, познакомится с парнем в возрасте 40-53 лет

Заметки с меткой «знання»

Навчаючись - навчайтесь!

Итак, вы утверждаете, что вы из 2019 года, а вовсе не еретик и не сумасшедший, и вас не надо жечь на костре?!...
— Д-да...
— Ну, что же. Предположим, я вам верю, но вот все остальные отцы-инквизиторы — нeт. Но ведь не так уж сложно проверить ваше утверждение. Если вы из будущего, то знаете, что будет происходить. Скажите нам, когда закончится правление Людовика IX?
— Эмм… Я не помню, очень частная дата.
— Допускаю. Тогда так: чем кончится Восьмой крестовый поход?
— Хм… Знаете, я не эксперт в истории.
— Допускаю. Гeография?
— Не очень…
— Maтематика?
— Эмм, ну е равно мц квадрат.
— Что?
— Не важно… B общем, нет.
— Геометрия, быть может?
— Пифагоровы штаны… Нет…
— Я пытаюсь вам помочь, попробуем по-другому. Может, вы что-то расскажете о технологиях будущего, о мироустройстве, науках?
— Ну… Земля круглая…
— Спасибо, мы в курсе. Что-то еще?
— Ну, в наше время есть электричество…
— Уже интереснее, что это?
— В общем, такая штука, на которой работает почти все в мире!
— Можете подробнее объяснить?
— Ну… Там… Электроны, бегут по проводкам… Плюс, минус… Блин…
— Вы можете добыть электричество, продемонстрировать его работу?
— Нет…
— Хм, может хоть какие-то полезные навыки и знания из будущего у вас есть?
— Сожгите  меня на хрен.

Нетиповий Православний  нТП

Знання. Що таке – Знання. Передача Знання.

                                  Знання. Що таке – Знання. Передача Знання.

Хтось першим взнае, - або випадково від чогось;

або вдохновенням сам;

або відчуттями;

або аналізом опиту.

Взнае Істину. Нову.

Після цього з’яляеться намагання цим поділитись. Потихеньку на практиці, якщо ще й повезе, людина розуміе, що оточуючі теж бачать, що це – Істина.

З’являеться чітке бажання поширити це ще більше. Бажання знайти однодумців, які почувши цю Істину – теж ії сприймуть. Бо вона їм зрозуміла, тільки в них ще самих не була сформульована.

Разом з однодумцями поширюеш цю Істину – і вона стае відомою широкій масі загалу.

 -Десь хтось починае задумуватись над цим Питанням, теж вмикае мозок – і найчастіше він теж вірно починае бачити цю Істину. Первинне формулювання ціеї Істини. Йому було просто раніше не до того, усі ж зайняті чимось.

- Десь хтось стадно просто підкориться цьому формулюванню – вони умніки, їм видніше, нехай буде – так, я щось не второпав, але їм – видніше, я в цьому раніше не раз пересвідчився. Я їм трохи довіряю. Я займаюсь іншим, а в плані Істини – е специ, хай говорять, я погоджусь.

.

І Головне – Повторювати це. Повтрювати Істину. особливо Першому. Хто здогадався.

І однодумці щоби теж – повторювали.

 

Тоді з’явиться загальна Істинна думка.

.

Якщо це буде не Життева істина на даний час – вона не приживеться. І однодумці теж будуть лицемірами. Це все – крах.

Якщо це буде Напівжиттева Істина – то все Це зпрацюе, але буде у Напівжиттевому стані. Як, наприклад, вегетаріанство. Бо це – НапівІстина. Хай там скільки буде однодумців.

.

отже, Істина – це Першовідкривач – Пошук однодумців і спільна робота по поширенню даної їстини – Збільшення сприйняття даної Істини у Суспільстві – Загальне сприйняття – Вважання це Їстинним Знаням усім Людством –

-          Передача далі даної Їстини Нащадкам.

-          .

-           

.

Якщо не сильно зрозуміли Системи, навожу 3-и приклади Життевих, битових –

1)      Це Іїсус Христос. Ви вже здогадались та побачили паралелі. Винайдення ним Істини на той час, пошук однодумців, приеднання до ньго однодумців, які теж раніше здогадувались, що це Істина, але мовчали або не могли зформулювати. Поширення Істини, і накінець,-  повне сприйняття цього Суспільством. На той момент то була чиста Істина. Серед напівтварин тодішніх стану Людства Поняття про моральність та частковий відрив від Матеріальності Буття – Те що він казав, було Істиною. Уперше трохи зрозуміли…І Почався рух Істини, яку ми маем зараз. Яку Зараз можна вдосконалювати, бо вже навчились бачити і недоліки, відсталість. Але тоді це Був Прояв Істини.

.

2)      Деякі гравці зрозуміли- відчули- та опитом побачили наявність у танкових іграх Ворлд оф Танкс та Граунд Вар Танкс явно несправидливих ситуацій та пушкокривлення, про це почали говорити. Потім думка з величезним скрипом мізків інших нерозуміючих Істину поширилась…Потім з’явились докази, що «Патент Кислого» дійсно запатентований…Що дані ігри – це просто обман. омана, брехня запрограмована завчасно…..

.

3)      Що росіяни – це не слов’яни, а угро-фіни. Хтось першим це зрозумів і почав поширювати, знайшлись- знайшов однодумців, разом почали далі поширювати…Тепер дуже багато росіян визнае спокійно, що вони е угро-фінами…Істина – поширилась!!!

 

.

Головне у першовідкривача – не покинути Істину, а повторювати ії багато. Можливо, і 4о років…Якщо ця Істина була дурна ( наприклад накрити місто свинцевим куполом для чогось) – ця істина не е істиною – час покаже, що це була – дурня. Ніхто не підтримае і на протязі років, і однодумців не знайдеться, і тим більше суспільство відторгне….

 

.

Так що Знання – це набуте нами від Предків Істини, які пройшли довгий шлях випробовування Часом.

.

оце ВСЕ, що знае Людство на Сьогодні, це все результат Істини. Це називаеться – Знання.

Яке ви знаете ( чого чорне – це чорне, чого правий кросівок на праву ногу надіти – краще, ніж на ліву, чого рослину треба поливати водою, а не іншим…ВСЕ, що Людина, власне ВИ, знаете - Це Не Ваші Знання.

Це хтось відкрив Колись Істину, і з довгим часом везіння, життевості його та ціеї Істини, вона дожила до Сьогодення, і живе, бо це правда. І хтось ії відкрив, постарався...і люди зрозуміли, сприйняли. Не будьте шкурами, ви - не ви. 

Ви е - збірка минулих та сьогоденішних та майбутньоможливоживучих Істин....Бо воно так і е.

 

А хтось у цьому Знанні Зараз – а первинній Істині колись – був першовідкривач.

.

.

Так що шлях Істини ( і першовідкривача) тільки Такий –

1)      Не загублення Істини, - а ії повторення.

2)      Пошук однодумців.

3)      Поширення Істини на Загал. На Суспільство.

4)      Загальносприйнята Істина.

.

І це Вже Називаеться – Знання.

 

Це буде все, що МИ Зараз Усі Знаемо…

 

І передаемо Нащадкам…

.

 

 

Ось що Таке Знання,

 знайдення Істини першопрохідцями, 

і знання нащадків.

Педерастія. Колись ії не було.

Колись педерастії не було...
.
Ну не знали більшість людей. Ну в селі точно не знали...- я пам'ятаю...
.
.
- У 1991-му році я жив в селі.
 І приїзджий росіянин з обласного центру когось назвав підарасом..
.
- Мої однокласники звернулись до мене, як до енциклопедиста, що Це Таке - Підорас??!
.
- Я Відповів чітко і завжди по-простому, - це не "підорас", а "педераст", і Це коли Мужик Мужика в Жопу Їбе.....

.(що насправді у відносинах Там оральний переважае, я не знав звичайно...))
.
В0ни мені майже Хором сказали - "Та Ну Нахуй, Не Може Бути Такого"!!!!!
.
........
І зразу запитали, - "А як Це Так і Для Чого"? Навіщо??
.
.
навіщо, я сказав, що ім так захтілось. хочеться. Зайоб Мужчини. Тих Мужчин. Я Тоді вважав, що це звичайні мужики. Але яким захотілсь чомусь так. Каприз. Зайоб. Експеримент. Протест.
.
Але це - звичайні мужики. Мужчини. Такі як ми всі.
.
Але діло не в моїх поняттях тоді, а в тому, що Люди Здивувались, - навіщо в сраку їбати....
Чоловіка.
Вони навіть не уявляли такого Прикола....
.
Вони не знали. І Знати - власне і не бажали. А для чого в сраку їбати Чоловіка ( Мужика. Такого ж як і ти!!), якщо для цього е  - Жінки?....))))!!!!!!!!!!!!!!! Жінки!!!! Е ж Жінки! Дівчата!!!
.
Вони ж Природою створені, Щоби їх - їбали...!!! Щоби діти, щоб Любов...
 щоби все як раніше і норма....)))
Так жили Предки. Нас Виростили....
.
.
А тут Жека каже їм, що оказуеться, якісь мужики ( у енциклопедіях так пишуть) їбуть друг дружку......
.
Так от.
У 1991-му ніякої педерастії Не Було. Ніхто не знав. Жили - Прекрасно.
.
а у 1992-му з'явився вже на телеекрані Боря Моїсеев...і люди почали задумуватись..., - а що воно таке, оця російська хуїтта....??? що це за Боря?
.
голандських чи німецьких Борь тоді ніхто не знав...їх не було. не існувало))
.
І Після Появи Моїсеева люди вже почали зрозуміти, що там якісь Голубі....На Телеекрані.
В Р0сії. А значить, - і у нас е?...
.
.
А у 1991-му - Ні про яких педерастів у нас в Україні Людям Звичайним Відомо Не Було.
.
.
Не Було Підарасів!.
.
До 1991-го - педерастії, - Не Було.
.
.
ну серед нормальних людей. та ще й в селі. точно, не було. Не знали.
Я - стверджую.
.
.
.
До 1991-го року в Україні не було педерастії.

Що таке Знання?

Твое Знання складаеться з того, що Ти Сам почув, відчув, переварив, зрозумів, відкинув сміття, - і відповідаеш Нормі Сучасності.
І можеш передати Свое Знання і іншим, навколишнім Людям. І Майбуттю.
.
Навколишні Люди сильно сперечатись з тобою не будуть, бо ти говориш більш-менш наближене до Істини. Істини сьогодняшного Дня. Часу. Епохи.
Якщо ти говоришь щось не те, про що вище - ти будеш або не сприйнятий, або скоріше за все - ти говориш туппу хуїтту...
.
Люди тебе не зрозуміють. Про що ти говориш. І не сприймуть. Ні думку, ні погляд.
.
Отже, Знання - це пройдене Тобою, приведене до Істини тобою до тіеї Істини, яку Ти вважаеш Загальнолюдьскою. Бо Істина не може бути - індивідуальна....- так вважають тільки дегенерати))) Індивідуальною може бути Тільки Твоя Ізюмінка..., а Загальне - це Загальне. Общее.

І Твое Знання якщо Ти вважаеш його Істиною, мае бути перевірене на контакті з іншими Людьми, і ти почув, що вони це - теж розуміють.
.


.
ОТ щось сформулював про Твое Знання. Якщо Ти - Розумний. І не росіянин і не жид - Ти все вірно мислиш!
.
Знання - це велика штука!))) Зумівши сприйняти Знання і зрозумівши Його, Аж тепер ти маеш Право Голосу і щось передати Нащадкам....
.
- решта передае нащадкам тільки сміття і проблеми і знання рефлексів і інстинктів . 
А Розум передають далі тільки самі розумні Люди.
.
ось що таке - Знання.
.
.І можеш передати Свое Знання і іншим, навколишнім Людям. І Майбуттю.
.
Навколишні Люди сильно сперечатись з тобою не будуть, бо ти говориш більш-менш наближене до Істини. Істини сьогодняшного Дня. Часу. Епохи.
Якщо ти говоришь щось не те, про що вище - ти будеш або не сприйнятий, або скоріше за все - ти говориш туппу хуїтту...
.
Люди тебе не зрозуміють. Про що ти говориш. І не сприймуть. Ні думку, ні погляд.
.
Отже, Знання - це пройдене Тобою, приведене до Істини тобою до тіеї Істини, яку Ти вважаеш Загальнолюдьскою. Бо Істина не може бути - індивідуальна....- так вважають тільки дегенерати))) Індивідуальною може бути Тільки Твоя Ізюмінка..., а Загальне - це Загальне. Общее.
.
Твое Знання складаеться з того, що Ти Сам почув, відчув, переварив, зрозумів, відкинув сміття.
.
Так само і Загальнолюдське. Зібрало Знання Вас Усіх - Зрозуміло більшість, СКОРЕГУВАЛОСЯ. І між собою. сміття відкинуло.

 І йде далі... це вже Чисте Знання)))...


майбутнім.

Інтернет. Засмічений замусореный Тупі тупые росіянами. Россияне.

Все російське... - заполонили Інет...

Кулінарія....Не знайдеш на українській мові, як смажити наші деруни....Все росіяни одні статті пишуть, як готувати борщ та деруни...80% статей - на російській мові. Як борщ робити ....Пишуть москвічки......(((((   ))))) 80% статей....

Більярд. Жодної статті на українській мові.... одні росіяни грають у більярд))))
.
Спорт. Футбол особливо. мільон статей на росмові, на українській мало....
.
Вивчення Китаю, як сьогодення. Немае статей на укрмові.....
Ігри комп'ютерні. Іхні тонкощі. Вирішення проблем. Покращення. - ні, ніколи. росіянин ніколи. купу мусору тільки зробить. Інші - вміють.

Компьютер. Всі проблеми з ним. Реальне вирішення проблем. ні - все засрано росіянами, які хаотично дають полувідповідь, і само отримавши полувідповідь, бігом строчить полурезультат своїх хаотичних дій на полузапрос...))))
ХАОС В ПРИРОДІ, ЦЕ БУЛА ЗАВЖДИ РОСІЯ. І БУДДДЕ....
.
Усілякі практичні речі.... Туризм. Домашне господарство. Немае. Не пишем ми...

..
В чому різниця наша з сусідами ( нормальними, я про поляків, словаків) , в чому спільність, - ніхто з нас не ПИШЕ. Все засрано сміттям росіянським, яке ще й дебільне, бо хаос в галаве, воно не працюе...

.
Заполонили весь Інет кацапи.... Да, їм нема що робити, їхне Життя просране, вони не розуміють, для чого живуть, і що з собою робити....на політику воно не здатне впливати, бо раб і вівця від Природи, отже йому залишаеться тільки строчити пости....
.
І вони Строчать. Пишуть про все, що можна.
.

Результат. Вони весь Інет списали своею дурістю - а росіянин не здатний написати жодного речення про навіть просту річ. Бо в нього туманн в галаве балот расейских. Він не розбираеться в простих питаннях)) бо логіка у росіян-то - відсутня.

Росіянам Логіка - Не Піддатна! ну не знають вони, що таке - систематичне Знання і Аналіз.

у них мозок по-іншому налаштований. в сторону емоцій. 
емоції ніколи не е логікою))). Росіяни е - Емоційномислячі. це мое відкриття і Патент.

Весь Інет списаний дебільними кацапськими порадами ( що не працюють).
А наші нічого не пишуть.
..
А чого, власне ми не пишемо? Може, треба зменьшити цю кількість гівна російського? Пишіть! Давайте реальні поради! 
Бо ми-то - Реальні Люди! ))) З головою наші-то  дружать-то Нація!! Слава Богу - Не кацапи! ...

Пишіть! Радьте! Давайте Поради!!!!

Про знання

  На вулиці до дядька вчепилась циганка:
- Ой дарагой, дай дєсятку, раскажу правду гладка, всьо, как єсть, і как било, і как будєт!
   Дядька скоса на неї поглянув, вийняв сто гривень з кишені, та каже:
- А скажи мені правдиво - за який час проходить напіврозпад цезію?!
Циганка - omg  мовчить, не знає, що сказати...
Дядько гроші назад до кишені:
- Бач, не заробила...

Beyond The Pale - Procol Harum

Beyond The Pale
           За межею


Who will search for Holy Grail
       Хто шукатиме священий грааль,
Past the edge beyond the veil
       заходячи за завісу, переступаючи межу,
Who will come beyond the light
       хто піде по той бік світла,
Far from reach beyond all sight
       далі від свого розуміння, за рамки всього видимого,
Who will share this bitter cup
       хто розділить зі мною цю гірку чашу,
let the wild dogs tear them up
       хай буде розшматований дикими собаками,
let the cold winds blow them down
       хай висушать його холодні вітри,
drive them deep beneath the ground
       та поглине земля.

Who will live in darkest night
       Хто проміняє день на глупу ніч,
Dankest gloom and quietest quiet
       на сирий морок, найтихішу тишу,
Buried deep beneath the ground
       похований глибоко у землі,     
Far from any human sound
       куди не долинає жоден людський звук,
Who will search for treasure trove
       хто готовий заради скарбів,
Scour the seas and scale the globe
       обслідувати моря, переорати земну кулю,
Past the peaks beyond the heights
       вище вершин, далі небес,
Farmost reaches furthest sights
       за недосяжні межі, за найдальші горизонти,
Who will share this bitter cup
       хто розділить цю гірку чашу,
let the wild dogs tear them up
       най буде роздертий дикими собаками,
let the cold winds blow them down
       най його душу розвіють холодні вітри,
drive them deep beneath the ground
       та поглине земля.

                                  07.07.2016

Слухати

Про віру, знання і богів ...

         Замітка є розгорнутим коментарем у продовження однієї розмови


Отже, як розуміти вислів:
Можлива віра на основі знань, але не можливі знання на основі віри...

1. Ми можемо розглядати знання про Бога, який дає знати про себе людині від самого її народження, коли вона ще не вміє ні говорити, ні мислити достатньо, щоб осягнути поняття, набагато простіші, ніж поняття Бога.
         Такий Бог забезпечує свою невідворотну цілковиту /тотальну/ присутність в житті людини. Завдяки цьому людині не світить рано пізнати поняття порожнечі, але від початку для неї очевидне поняття онтологічної даності: людина перебуває там, де так само перебуває Щось крім неї.
         Яке воно це Щось, щось дане, існуюче? Бог подбав, щоб відповідь на це питання постійно, щосекунди надходила до свідомості людини. Цікаво, що Бог не називає людині перш за все своє ім'я, як годилося б при знайомстві ) Та й не має Він, видно, потреби в тому, щоб мати ім'я. Зате від самого початку життя людині Він вважає за необхідне повідомити їй, наприклад, про свої кольори.
         Людина пізнає зелене, червоне, синє, чорне,          і тд, вона усвідомлює, що це неоднакові кольори. У свідомості людини можуть існувати як істинні, так і хибні уявлення. То може уявлення про зелене, червоне, синє, чорне хибні? Не може ж одна людина перевірити, що відчуває інша людина, що вона розуміє під зеленим, червоним, синім та чорним. Може зелене для мене, виглядає для іншої людини зовсім не як зелене? Але в певний момент ці дві людини доходять згоди, що один і той самий предмет /хай це буде листя дерев від весни до осені/ має зелений колір. Все інше такого ж кольору визнається теж зеленим. Визнається кожною людиною. Так само червоний - це колір крові, наприклад, що з'являється на шкірі при порушенні її цілісності. Синє - небо. А чорна - земля.
          Минають сотні, тисячі, мільйони років, але незмінно листя лишається
зеленим, кров - червоною, небо - синім, а земля - чорною для багатьох поколінь істот, що пізнаЮть.
          Висновок.
          Знання людини про зелене, червоне, синє, чорне і тд істинні. Так! Це Щось, яке існує, без сумніву саме таке! Воно зеленого, червоного, синього, чорного і тд кольорів, однакові уявлення про які є в свідомості різних людей. Віра на основі таких знань - обґрунтована. Знання - достоВІРне.

2. Також ми можемо розглядати знання про Бога як надприродної істоти, яка є продуктом людської свідомості.
          І не просто істоти, а особистості, яка чує, бачить, піддається емоціям, мотивує свою діяльність, відгукується на молитви, чинить чудеса, втручається у події життя. Про цю істоту людина дізнається найчастіше через посередність впливового людського оточення з так званих священих книг. Це знання з'являється в житті окремої людини не від самого народження, а у певному віці, коли навики мислення досягають рівня, достатнього для розуміння абстрактних понять.
          Своєму уявленню про вищезгадану особистість людина приписує об'єктивне /поза свідомістю/ її існування, тобто вірить в її існування. Але уявлення про надприродну істоту, яке поселяється в свідомості людини, їй немає з чим порівняти в навколишній дійсності /адже на те вона і НАДприродна) ця істота/. Людський апарат абстрактного мислення не може залишатися без роботи. Найскладніший інструмент, який дозволяє вигадування і оперування поняттями про неіснуючі речі /а це основа будь-якого проектування, планування,творчості тощо/, обробляє уявлення про надприродне до стадії, наприклад, його об'єктивації, уособлення - зображення у вигляді особистісної істоти.
           Впродовж тисячоліть різні люди пробували уявляти собі такого Бога в багатьох варіантах. Який він?

Такий?

Збруцький ідол

Такий?

Бюст Зевса, знайдений в Отриколі, Музей Піо-Клементіно

Чи такий?

Образ Бога Творця з картини Мікеланджело «Сотворення сонця та місяця»

Може такий?

Бог в образі людини, Ісуса Христа, Вчителя і Спасителя людства.


А чи навіть такий?

Три іпостасі Бога. Ілюстрація на молитовнику у Британській бібліотеці.
Бог в образі Святої Трійці, у виконанні голандського живописця Пітера Коке ван Ельста (1502—1556). Олія, Музей Дель Прада, Мадрід


          Згідно з уявленнями складалися описи Бога в усних сказаннях, пізніше - у літературних творах, що ставали священими книгами різних релігій. Кожна з цих релігій, церков, сект уявляють Бога, який більшою, меншою мірою або зовсім не схожий на Богів інших релігій, церков, сект.    Встановлення істинності Бога апріорі виключено через неможливість порівняти людське уявлення про Нього з чимось реально існуючим, адже Богу приписується НАДприродність. Ці обставини змушують віруючих час від часу відмовлятися від одних богів і складати уявлення про нових. Але й нові уявлення про надприродного Бога часто виходять не кращими за попередні. Завжди в однієї людини є що уточнити, доповнити, заперечити в уявленнях іншої людини.
           Тому кожна релігія кінець кінцем розтікається на безліч течій, розколів, сект. Так наприклад, вшановуючи нібито одного й того самого Бога, читаючи одну й ту саму священну книгу, визнаючи засновником віри одного й того самого Ісуса Христа, католики, православні, протестанти, адвентисти, баптисти, свідки Єгови, старообрядці, ..... теде, тепе.... вважають саме себе /свою групу/, і нікого іншого, істинними християнами, тобто претендують на істинне знання предмету своєї віри.
            Сотні і тисячі років пишеться історія релігій, яка насправді є великою мірою історією відмови самих віруючих від Богів, які деякий час вважалися "істинними", а згодом ставали "неістинними". Очевидно і логічно, що історія ця ставить під сумнів також і сучасні знання про надприродного Бога, на яких базуються актуальні в наш час монотеїстичні релігії.
            Висновок.
            Уявлення про надприродне, про неіснуюче - є нормальною здатністю в рамках абстрактного мислення людини. Це цілком допустимий в людській практиці прийом у пізнанні дійсності, творчості тощо. Але апріорна віра людини в об'єктивне існування надприродного не породжує певного безсумнівного сталого знання людини про це саме надприродне - про Бога.

Сучасність і "Правитель" Нікколо Макіавеллі



Рівно через 20-ть років я перечитав найвідоміший твір Нікколо Макіавеллі "Правитель" і здивувався тому, як змінилось моє сприйняття одного і того тексту: в 30-ть я був сповнений власного егоцентризму, тому наголос ставив виключно на поняттях керівництва, як  "правитель", "повелитель", "володар" тощо, тоді як у свої 50-т в мене наголос змінився виключно на одне: народ, народ  і ще раз - народ!
Звичайно у 1991-му році всі ми мали тоталітарне минуле і відповідні світоглядні принципи, тому вважали головним в керівництві країною просто  в абсолюті персоналії державної влади, тобто конкретних людей. Такою є психічна константа для соціуму в тоталітарному суспільстві: ми були твердо переконанні, що державне і наше особисте благополуччя залежить виключно від тої людини, яка стоїть на чолі державної влади, тоді як ми є звичайні виконавці "великомудрих розпоряджень" і не більше того. Такою була і моя особиста позиція, тому вчитуючись в текст досить невеличкого за об'ємом політичного трактату "Правитель" Нікколо Макіавеллі, я вишукував інформацію про досконалого правителя в ідеалі.
Варто зазначити, що в СРСР цей твір видатного італійського мислителя середньовіччя був заборонений і традиційно піддавався заочній нищівній критиці як підручник щодо політики зверхцинізму та підступності. Перевірити, що все так і є не було можливості, бо книги для ознайомлення простій людині не дістати, а Інтернету тоді не існувало. Заборонене тому і було цікавим, що було забороненим: значить є підстави не давати знати того всім людям. Насправді я був дещо розчарованим від першого прочитання Макіавеллі, тому що не побачив тут чогось надзвичайного подібно до кабалістичних замовляння: проказав - і стаєш володарем царства! А це виявилась  така собі своєрідна технічна інструкція з порадами і прикладами,  скерована на державних управлінців, і яка за своїм цинізмом не більша від навчання студентів-медиків у так званому "анатомічному театрі", де наглядно показують  на людському трупі як правильно розтинати тіло людини і що в ньому де є.
З іншого боку, враховуючи відстань в часі в 400 років, твір дійсно є величезного інтелектуального потугою, який варто обговорити  в порівнянні з сучасними реаліями, що я і маю на меті зробити далі. Просто хотілось зазначити оновлення і свого погляду на цей величний документ епохи, як і оновлення світових реалій. Однозначно можна ствердити, що свідомість більшості людей в Україні, як і загалом в світі,  базується не на авторитарно-тоталітарних системах державного керівництва, а на виборних і колегіальних, тобто - демократичних. Тому я обговорюю далі твір "Правитель" Нікколо Макіавеллі з позицій суто як представника народу, а не претендента в Правителі, як це мені уявлялось раніше.

1.
Одною з головних рис у Нікколо Макіавеллі стосовно його політологічних праць є їх специфічна прагматичність і максимальна об'єктивність у висновках, що і спричинило до звинувачень у цинізмі. В усі часи в основі владних інституцій були як благородні методи і помисли опанування влади, так і підлі, причому домінували власне останні - підлі риси, тому що всяка влада за своєю природною суттю є підлою. Чому? Тому що будь-яка влада незалежно від її форми втілення була, є і буде методом насилля одних над іншими, а будь-яке насилля не може бути благородним. Навіть у найпростішому прикладі, коли батько лупцює неслухняну дитину - це потрібно, щоб вона стала слухняною, але з етичного боку це негарно. Отож воно і є, що влада підла від початку. Чи ж варто дивуватись, що найкраще почуваються при владі люди підлого гатунку, а не благородні. Якщо благородні люди волею долі опиняються при владі, то їм надважко розібратись в правилах підлості і підступності, без яких справжньому Правителю не довго бути в правителях.
Щодо доказу жорстокості влади, як і Макіавеллі, візьму біблійний приклад - особу царя Соломона, щоб розглянути відому притчу про суперечку за дитину двох жінок: ситуація патова, тому що обидві жінки вперлися у своєму домаганні на немовля, а тестів на ДНК тоді не існувало, тому цар Соломон знайшов "мудре" рішення і наказав розрубати дитину навпіл і віддати кожній з жінок рівну частку. Одна з жінок погодилась на це, а інша вжахнулась і відмовилась від дитини на користь суперниці, а по цьому вчинку цар Соломон і визнав справжню матір. Мудро? Надзвичайно. А якщо заглянемо у тектоніку подій: царський суд - найвищий, тому злочинець має бути покараним - це однозначно. Демонстрація безсилля для влади царя виключається. (Свіжий приклад: засудження тинейджерок з Pussy Riot)  Кожна з жінок знала, що за привласнення чужої дитини  її чекає сувора покара, як і знали вони, що якщо цар наказав розітяти дитя - його справді розітнуть навпіл. Якби існував сумнів - сперечались би до безкінечності, але сумнівів не було! Сумнівів не було! Дитина реально могла загинути після такого наказу царя Соломона, тому справжня мати вирішила взяти на себе покару, аби зберегти дитяті життя. Яскравий приклад влади, як "мудрої жорстокості" чи "жорстокої мудрості".
Не берусь стверджувати, що Нікколо Макіавеллі свідомо писав твір "Правитлеь" з метою навчати мистецтву політики починаючих благородних правителів і тим примножувати їх кількість, але стверджую однозначно, що для людей мудрих і порядних політиків конче потрібно вивчати твори цього письменника власне для глибинного розуміння змісту влади як "суто прагматичне дійство життя", граничне з жорстокістю медиків-хірургів, які розтинають тіло людини для її ж спасіння. Знову використовую порівняння з медициною, тому що їх використовує у своєму трактаті сам Макіавеллі, зокрема хочу навести мою улюблену цитату, хоча таких улюблених є ще чимало, але тут я б сказав, що звучить програмна тема всього спрямування як цього твору Нікколо Макіавеллі "Правитель", так за своїм змістом і всього доробку мислителя: вчення, як запобігти лиху, поки воно жевріє з тиху.

Глава 3 "Про перемішані держави": "...Римляни поступали так, як належить чинити всім мудрим правителям, тобто думали не тільки про сьогодення, але також і про день завтрашній, тому намагались усіма силами запобігти можливим бідам, що неважко зробити, якщо вчасно застосувати необхідні дії, бо якщо дочекатись, коли лихо настане, то ніякі вже дії не допоможуть, якщо стан критичний і невиправний.
Тут  стається те саме, що з хворобою на сухоти (туберкульоз - Ред.): лікарі стверджують, що спочатку цю хворобу важко  розпізнати (діагностувати - Ред.), проте легко вилікувати; коли ж хвороба задавнена, то її легко розпізнати, але дуже важко вилікувати. Подібний стан речей і в державі: якщо своєчасно розпізнати започаткування недуги, що дано тільки мудрим правителям, - то позбавитись від неї досить просто, проте якщо вона розповсюдилась настільки, що кожному стає помітна, то вже ніякі засоби не допоможуть."

Прикладів на підтвердження даної тези можна навести безмір, але для нас найактуальним є  як приклад розвал Російської імперії майже водночас з Австро-Угорською, як і зовсім свіжий розвал СРСР так само з того порядку, тоді як Китай завдяки мудрому правителю Ден Сяопіну вчасно запобіг недузі. На жаль, про Україну цього сказати не можу, тому що явно видно вже усім, що наша держава глобально хвора в усіх аспектах завдяки немудрим правителям від початку і до тепер, а те що відбувається зараз включно з поділом держави за мовними критеріями однозначно веде до розколу України і втрати її соборності, тобто знищення унітарного державного управління.

2.
Наступною хочу навести кілька цитат: одну коротку, а другу - значну за розмірами з Глави 6  "Про нові держави, опановані власною силою чи звитягою":

"Обмірковуючи життя і подвиги цих чоловіків (Мойсей, Кир, Тесей), ми переконуємося в тім, що доля послала їм тільки випадок, тобто  постачила матеріалом, якому можна було надати будь-яку форму:  якби не з'явися такий випадок, доблесть їх згасла б, не знайшовши застосування; а не володій вони доблестю, марне з'явився би випадок."
Тут подано точну характеристику феномену лідера: момент і людина взаємопов'язані, що ми і спостерігаємо. В Росії вискочив до гори харизматичний лідер Володимир Путін, тоді як в Україні з цим проблема катастрофічна. Найкращий з можливих випадків був у Віктора Ющенка, але як ми побачили в підсумку - історичний момент не знайшов свого справжнього героя ані героїні... Як і персона теперішнього  президента України Віктора Януковича явно не відповідає моменту сучасності щодо України для глобальних вчинків реформування держави, а не її розвалу, як ведеться дотепер. Чому так? Ось про це наступна цитата з Макіавеллі:
"Той, хто стає правителем доблесним шляхом, на зразок вищезгаданих провідників, тому влада дістається важко, але утримати її легко, а труднощі здобуття влади виникають почасти через нові порядки і правила, що правителі змушені вводити для зміцнення нового устрою і власної безпеки. Варто відзначити, що немає починання, що так само важко задумати, з успіхом провести в життя і безпечно здійснити, як стати на чолі державної перебудови. Вороги реформатора - усі ті, хто розкошував при колишньому режимі; а ті, кому нововведення можуть піти на користь, захищають його досить прохолодно. Ця відсутність підтримки пов'язана почасти зі страхом перед супротивниками, на стороні яких закон, почасти з сумнівів людей, що не вірять у нововведення, поки вони не підкріплені досвідом. Тому всякий раз, як супротивники мають у своєму розпорядженні можливість для нападу, вони її завзято використовують, захисники ж навпаки запопадливості в підтримці не виявляють, так що нові порядки виявляються під загрозою. Бажаючи глибоко вникнути в цей предмет, варто розібрати,  чи є ці реформатори самостійними чи залежать від інших, тобто чи залежні вони для досягнення своїх цілей просити про чиюсь допомогу чи можуть застосувати власні сили. У першому випадку майбутнє їм нічого не обіцяє, і вони нічого не досягнуть, але якщо вони залежать тільки від себе і можуть примушувати інших, тоді в більшості випадків їм нічого не загрожує. От чому всі озброєні пророки перемогли, а всі беззбройні загинули, адже крім усього іншого, народ має мінливу природу, його легко в чому-небудь переконати, але важко утримати в цьому переконанні. Тому потрібно бути готовим силоміць змусити вірити тих, хто утратив віру. Мойсей, Кир, Тезей і Ромул недовго могли б підтримувати дотримання своїх законів, якби  були беззбройними, як доводять події в наш час із братом Джироламо Савонаролой (і Віктором Ющенком - Ред.), що потерпів крах зі своїми новими порядками, як тільки людність перестала йому вірити, і він не міг утримати тих, хто повірив йому раніш, як і змусити повірити тих, що сумніваються. Отже, подібні діячі зіштовхуються з безліччю труднощів, і всі небезпеки, що зустрічаються їм на шляху, вони повинні переборювати своєю доблестю. Але пройшовши через небезпеки і завоювавши повагу, розправившись з тими, хто мають відчувати до них заздрість, вони перебувають у могутності, пошані, безпеці і достатку."

Як бачимо, що в усі часи бути державним реформатором ставало надскладним завданням для особистості правителя, тому мало хто таке подужав. Найяскравішим прикладом вдалого реформаторства для нас є, і що цілком відповідає тезам Макіавеллі, - Йосиф Джугашвілі-Сталін, який зумів реформувати царську Російську імперію з її виродившимся самодержавством та дворянством, як провідною верствою, у ще глобальнішу світову імперію СРСР з абсолютним тоталітарним ладом на обширі від Курил аж до західних кордонів майже всієї Східної Європи і навіть далі по цілому світу. Варто визнати Ульянова-Леніна і його наступника Джугашвілі-Сталіна величезними світовими реформаторами, які і силою переконання, і переконуванням силою - зуміли побудувати новий соціальний лад таким, яким його хотіли бачити. Подальші реформатори, як Микита Хрущов та Михайло Горбачов відповідають категорії  реформаторів-балакунів без сили, тоді як правитель Леонід Брежнєв навпаки був  приклад сили без реформ, тобто консерватором, отже він зберігав існуючи порядки не вдаючись до своєчасних реформ, чим повторив долю царату, де замість дворянства загнивала правляча комуністична номенклатура. При своєчасному реформуванні СРСР можна було врятувати, але на наше щастя - цього не сталось.
Стосовно нашої України, то ми бачимо повну відсутність людей-провідників, які здатні на реформи правдиві, хоч і зі значним ризиком для себе з причин, що їх вказав Макіавеллі. Простий приклад щодо реформування величезної системи різноманітних пільговиків, які є абсолютним соціальним анахронізмом для держави з ринковою економікою, але покажіть мені такого лідера в Україні, який наважиться скасувати і реформувати на справедливий лад цю існуючу злочинну систему пільг - немає такого. Клас пільговиків є найагресивнішим в політикумі України, тоді як прості люди, які фактично оплачують цей прошарок - до дивного байдужі в цьому питанні, щоб підтримати подібного лідера, який забажає справедливості, тобто скасування пільг у тому вигляді, які існують тепер в Україні. Страшно і нецікаво це і для нашого наявного правителя. Краще не зачіпати і якось воно буде, а якщо і завалиться, то вже після нього - так він сподівається.
З іншого боку я часто доводжу своїм опонентам, що там вгорі звичайні люди, звичайні! Таки, як і всі ми! Тому чекати від них чогось надзвичайного тільки тому, що вони опинились на важливих державних посадах - це просто смішно. Хотілось би, звичайно, бачити там мудрих і достойних мужів-державників, але де ж їм взятися? Який народ - така й еліта...
Знову ж таки це абсолютно однозначно має визначення у Макіавеллі, що я спробую довести наступною великою цитатою з глави 9 "Про громадянське єдиновладдя": "Перейдемо тепер до тих випадків, коли чоловік стає правителем своєї держави не шляхом підступу чи беззаконня, але в силу побажання співгромадян - для чого потрібна не так особиста доблесть та вдача, а скоріше сприятлива кон'юнктура і пронирливість. Потрібно зазначити, що такого типу єдиновладдя - його можна назвати громадським - стверджується або на вимогу знаті, або на вимогу народу. Тому що нема міста, де б не відокремились подібні два полюси: знать бажає підчиняти й пригноблювати народ, тоді як народ не бажає знаходитись у приниженні та гнобленні; взаємопоборювання цих сил вирішується трояко: або єдиновладдям, або безвладдям, або свободою.
Єдиновладдя встановлюється або знатю, або народом, в залежності від того, кому першому випаде зручний момент. Знать,  усвідомлюючи, що вона не зможе протистояти народу, звеличує когось з свого прошарку і проголошує його правителем, аби прикриваючись ним задовольняти власні забаганки. Так само і народ, усвідомлюючи, що не може змагатися проти знаті, звеличує когось, щоб під його орудою знайти для себе захист. Отже тому, хто приходить до влади за допомогою знаті, важче втримати владу, чим тому, кого привів до влади народ, тому що коли правитель оточений знатю, яка вважає його рівнею собі, то він не може ні давати розпорядження знаті, ні мати незалежного стилю правління. Тоді як той, кого обрав до влади народ, править самочинно і довколо нього немає нікого чи майже нікого, хто б не бажав йому підкорятись. Поза тим, неможливо чесно, без здирництва щодо інших, задовольняти забаганки знаті, однак  це можливе - за вимогою народу, тому що у народу значно чесніша мета, аніж у знаті: знать бажає пригнічувати народ, а народ не бажає бути гнобленим. Зверх того, з вороже налаштованим народом нічого не можна зробити, оскільки він чисельний, тоді як зі знаттю - можна розправитись, бо вона малочисельна. Народ, в гіршому випадку, просто відсторониться від правителя, тоді як від ворожої знаті можна очікувати не тільки те, що вона відсторониться від правителя, але що вона буде діяти проти нього, оскільки знать розумніша і проникливіша, підступніша, через що вишукує заздалегідь шляхи до порятунку і заграє перед тим, хто сильніший. Також додам, що правитель не вільний обирати народ, але спроможний обирати знать, тому що саме він має право карати і прощати, наближати і піддавати гонінням. (...) Отже якщо правитель прийшов до влади за допомогою народу, то він повинен намагатись втримати його дружбу, що зовсім не важко, тому що народ вимагає тільки одного: щоб його не пригноблювали. Проте якщо правителя привела до влади знать всупереч народу, то найперший його обов'язок - добитися доброзичливості від народу, що не важко зробити, якщо узяти народ під свій захист. Люди завжди готові щиросердечно довіритись тим, від кого очікували всіляке зло, але отримали добро, що особливо пригортає своїми благодіяннями, з чого народ навіть більше симпатизує такому правителю, аніж якби привів його сам до влади.  Домогтись підтримки народу можна різними засобами, які я не стану обговорювати, тому що вони перемінливі від ситуації і їх неможливо підвести під одне правило.  Зауважу тільки в завершення, що правителю належить бути в дружбі з своїм народом, тому що у складний час він буде ним покинутий напризволяще."
Однозначно, що вплив народу на правителя є домінуючим, але для цього народ має впливати! Діяти! І ця спільна дія народу є сумарною величиною конкретних вчинків окремих людей, тобто величина впливу на пряму залежить від масовості народного волевиявлення. І навпаки, чим пасивніший народ - тим впливовішою на правителя стає знать, завдання якої, як вже визначено: гнобити народ, обдирати його, збагачуватись за його рахунок.  Що ми наразі і маємо в Україні.

 (далі буде)

"Правитель" Нікколо Макіавеллі за адресою
http://spavedfront.io.ua/s218079/gosudar_nikkolo_makiavelli

и почему ушли)))

понравилось - из "доклада" по проведению украинского ЗНО теста по математике:

"Из-за нарушения процедур в течение времени, отведенного на работу с тестом, были лишены права проходить оценивание знаний 24 абитуриента. 20 из них пользовались мобильными телефонами, 3 – ушли из пункта  тестирования без надлежащей на это причины, у одного была обнаружена шпаргалка" smeh lol
Страницы:
1
2
предыдущая
следующая