хочу сюда!
 

Оксана

47 лет, близнецы, познакомится с парнем в возрасте 45-55 лет

Заметки с меткой «коронавірус»

Як короновірус впливає на туристичну галузь України

Туризм – одна з галузей, яка найбільше постраждала через пандемію. Заступник генерального директора з питань готельного сервісу санаторного комплексу «Деренівська Купіль» Наталія Гілецька поділилась своєю думкою, які заходи можуть допомогти українському туристичному ринку пережити головний виклик сьогодення.


Ситуація у туристичні галузі критична, тому що практично все зупинено, - не приховує сувору реальність Наталія Гілецька. - І ніхто не може спрогнозувати, як розвиватимуться події та на скільки може затягнутися криза. Туристичний бізнес на порозі великих змін, які на нас в цьому році ще очікують. Ми повинні готуватись до того, що відновлюватися після цієї пандемії доведеться довго. 

Лише за перший тиждень карантину більшість власників туристичного бізнесу відчули значні зміни.  Адже підприємства не тільки не приносить дохід – вони терплять значні збитки. Карантин продовжено. Для економіки це величезний удар. Проте ніщо не варте життя та здоров’я людини. Саме тому, рахую, держава повинна підтримати нас. Щоб ми могли матеріально допомагати своїм працівникам, котрі стали заручниками ситуації. Як і  кожен з нас. Наприклад, у Британії, уряд надає безвідсоткові кредити та звільняє від частини податків. Багато країн ЄС зменшили ПДВ для підприємств до 10% . Сподіваємось, що наша влада візьме до уваги досвід провідних європейських країн і прийде на допомогу бізнесу. Віримо, що все налагодиться і ми забудемо про COVID-19 , як про страшний сон.

Лікарі та пацієнти в шоці від лікарень, а Ілля Ємець пророкує ка

Кабмін через епідемію коронавірусної хвороби з 25 березня запровадив в країні режим надзвичайної ситуації на 30 днів. Старанна дезінфекція доріг і тротуарів, посилені санітарно-гігієнічні протиепідемічні заходи, будування КПП з обов'язковим санітарним оглядом громадян - все це непогано, але має невелике ставлення до безпосереднього лікування тих, хто вже потрапив до лікарень чи мав контакти зі хворими на коронавірус. На думку ВОЗ, карантинні заходи дозволяють лише виграти небагато часу, але вирішальним чинником у боротьбі з епідемією повинні стати покращення та поширення медичної бази, збільшення кількості тестів, своєчасно підготовані ізолятори, навчання та захист медичного персоналу.

Варто визнати, що ми не маємо нічого з вищевказаного. Єлизавета Романчук, яка була госпіталізована 19 березня з симптомами коронавірусу в Олександрівську лікарню Києва, зіткнулася з байдужістю медиків, які врешті-решт порадили їй у разі поліпшення стану їхати додому без отримання результатів аналізу на COVID-19. Єлизавета під час госпіталізації не помітила дефіциту медикаментів, але спеціалісти лікарні зовсім не дотримувалися рекомендованих заходів щодо обережності та ізоляції хворої від інших пацієнтів. Зрозуміло, що пацієнти Хустської районної лікарні, що всіх шокувала своїм жахливим станом, навіть не можуть мріяти про такі умови.

Тут зовсім нічого немає для захисту від коронавірусної інфекції, а медики були вимушені оприлюднити перелік того, що їм потрібно, починаючи з пробірок та респіраторів, і закінчуючи апаратами ШВЛ.

Водночас в Одесі під загрозою повного закриття опинилися Університетська лікарня, яка має 9 апаратів ШВЛ та велике реанімаційне відділення. Лише втручання громадськості завадило процесу перепрофілюванню лікарні. Виявилося, що проректор медичного університету Анатолій Сон та головний лікар Тетяна Муратова активно перешкоджають тому, щоб установа почала обслуговувати людей з діагнозом COVID-19 . Таким чином, спостерігається непослідовність дій МОЗ щодо підготовки лікарень для прийому хворих на коронавірус.

Слід також зауважити, що лікарі є найуразливішими перед ризиком зараження коронавірусною інфекцією. Тільки за добу з 24 по 25 березня в Тернопільській області виявлено 4 лікарі з діагнозом COVID-19. Нескладно здогадатися, що таким темпом кваліфікованих фахівців незабаром не вистачить на всіх хворих. Про жахливий дефіцит засобів індивідуального захисту та працюючих апаратів ШВЛ та ЕКМО досить емоційно розповів у мережі лікар-інфекціоніст з Полтавської області Остап Кошуба. На його думку, в середньому по країні є тільки один ШВЛ на лікарню. Причому МОЗ замість допомоги лікарням, надсилає скандальні вказівки про те, що апарати штучного дихання слід застосовувати тільки для осіб у віці не більше 60 років. Тобто Ілля Ємець все-таки примусив свої підлеглих порушувати Етичний кодекс лікаря та вибирати за віком чиє життя рятувати.

До голови МОЗ після його відеозвернення 25 березня має з'явитися ще більше питань. Ілля Ємець визнав, що національна система охорони здоров'я не готова до лікування коронавірусу . При цьому більша частина виступу міністра стосується того, що медичну галузь знищували десятиріччями, а вину за катастрофічну кількість жертв треба покласти на міфічних ворогів, які нібито перешкоджають реформам.

Судячи з усього, катастрофічних наслідків епідемії коронавірусу дійсно не уникнути. Ні оголошення режиму надзвичайної ситуації, ні допомога з Китаю вже не можуть щось змінити. Якщо розвинена європейська та американська медицина не пройшли перевірку, то в нашої системи охорони здоров'я, що 5 років знаходиться у стані лихоманки та реформ, немає жодного шансу стримати епідемію.

Слово лікаря має лікувати, а не добивати!

Ілля Ємець назвав літніх людей старше 65 років “трупами” і заявив, що не варто витрачати гроші на їх лікування від коронавірусу. Заступник Супрун Лінчевський колись сказав про онкохворих «вони все одно всі помруть». Не знаю, що не так з логікою в людей, які очолюють МОЗ в нашій країні. Їм незрозуміла очевидна річ: якщо людей якісно лікувати, вони не помиратимуть. 

Це конституційний обов’язок держави надавати медичні послуги громадянам не залежно від віку і діагнозу. Щоб забезпечити людей цими послугами, треба не закривати лікарні і ФАПи, а збільшувати їх фінансування та оновлювати оснащення. Посилити відповідальність за підробку ліків і контролювати ціни в аптеках. Запровадити щорічні безкоштовні медичні обстеження для громадян. 

Закордонні лікарі звертають увагу на те, що вірус найбільше вражає людей, які мають інші захворювання: діабет, туберкульоз, серцево-судинні тощо. Україна займає перші місця у Європі по цим хворобам. Це ще одна причина, щоб вкладати гроші у профілактику. 

P.S. Раджу пану міністру зазирнути у свій паспорт, перш ніж робити подібні заяви. Карма не оминає нікого…



Олег Ляшко,
Лідер Радикальної партії

Як бізнес допомагає Україні в сутичці з пандемією

Після того, як коронавірус почав поширюватися Україною, великий та середній бізнес нашої країни виявив активну соціальну позицію. Багато хто з наших співвітчизників здивувався заяві власника компанії Alibaba Джека Ма щодо виділення для України тест-систем на 1 млн. осіб загальною вартістю 80 мільйонів доларів. Але не варто забувати, що це рішення Джек Ма прийняв після розмови з президентом групи DCH Олександром Ярославським, який на боротьбу з коронавірусом надав 2 мільйони доларів власних грошей. 

Мережа «Епіцентр» заявила про надання 1 відсотку з обороту на закупівлю медичного обладнання та засобів захисту та плани передати 100 апаратів штучної вентиляції легенів лікарням Києва та інших міст України.

Компанії FERREXPO сповістила про виділення 2,5 мільйони американських доларів на боротьбу з пандемією коронавірусу на території Полтавщини. У  першу чергу кошти будуть спрямовані на придбання апаратів штучної вентиляції легенів, тест-систем для виявлення COVID-19 і всього необхідного обладнання, як для медичних закладів Полтавщини, так і медизакладів усієї системи охорони здоров'я України. 
Нова пошта виділила 25 мільйонів гривень на обладнання лікарень. Співак і депутат Святослав Вакарчук передає 1 мільйон гривень на покупку медобладнання для лікарень Львівської та Одеської областей.
Інші власники бізнесу не стояли осторонь і надають безкоштовні послуги тим, хто потребує цього в першу чергу. Володимир Кличко та компанія DEOL Partners розміщують лікарів та медпрацівників у мережи своїх готелів у центрі Києва. Uber безкоштовно доставляє до лікарень медпрацівників, задіяних у боротьбі з коронавірусом (сервіс надав 10 000 поїздок). 
Львівське ательє Podium надає приміщення та швейне обладнання, щоб волонтери могли шити маски. Музичне медіа «СЛУХ» почав марафон онлайн-концертів українських артистів.


В Закарпатті санаторний комплекс «Деренівська Купіль» передав у Закарпатську обласну інфекційну лікарню партію експрес-тестів на виявлення COVID-19. Сьогодні увесь світ опинився у ситуації, коли злагоджені дії та відповідальність кожного можуть врятувати тисячі життів, - рахує директор з розвитку комплексу «Деренівська Купіль» Дмитро Шатерніков. - Бізнес не має права стояти осторонь цих трагічних подій. Це величезний тест на людяність. Хтось допомагає фінансово, а хтось - гарним словом. Як казали наші пращури - «З кожного по нитці і буде сорочка». Ми зробили перший крок на цьому шляху. Але точно не останній. Зараз вирішуємо, чим ще можемо допомогти Закарпатській обласній інфекційній лікарні. Адже тільки разом зможемо здолати коронавірус.

Знову рубрика «Стоп фейк». Коронавірус

Сьогодні під вечір мережею поширювали (та ще й з посиланням на «анонімне джерело» в СБУ) інформацію про прибуття з Риги до Києва «інфікованого потягу» з нашими громадянами, яких евакуювали з Латвії. Нібито в багатьох пасажирів зафіксували високу температуру та інші ознаки захворювання на коронавірус.
Єдиною правдою у цій інформації є те, що потяг дійсно прибув з Латвії. І він справді привіз додому наших співвітчизників. Усі пасажири пройшли температурний скринінг. Стан 5-ох викликав додаткові запитання у медиків, тому їм зробили експрес-тести на коронавірусну інфекцію. Однак результати експрес-тестів – негативні!
Окремо всі евакуйовані пасажири підписали згоду на самоізоляцію, за ними буде встановлений медико-санітарний нагляд. У випадку, якщо у когось із них з’явиться підозра на коронавірус, будуть вжиті усі необхідні заходи.

Жодних причин для паніки немає. Медики та відповідні служби фахово виконали свою роботу. Тож давайте доведемо, що Україна не тільки не залишає співвітчизників у біді, але й здатна ввічливо зустріти їх на Батьківщині.

Також Служба безпеки України вкотре закликає ЗМІ та громадян користуватися виключно інформацією з офіційних джерел і не вірити чуткам. Нагадаємо, що за останній час ми вже виявили 38 осіб, які поширювали фейки, зокрема і за завданням російських спецслужб. І будемо виявляти таких інтернет-агітаторів надалі.

Як допоможуть продукти бджільництва у боротьбі з коронавірусом

Зараз перед нашими громадянами постало питання захисту свого організму від нового вірусу KOVID-19,  який швидко поширюється світом і Україною. Вакцини та дієвих ліків від цієї інфекції поки що не має, отже людям залишається надіятись тільки на імунітет свого організму та власну обережність. Звісно, заходи щодо обмеження контактів, застосування засобів індивідуального захисту та дезинфекції допоможуть дещо запобігти поширенню епідемії коронавірусу, але у цій ситуації людям також потрібно надіятися на власний організм, підвищувати його захисні властивості.

Весь світ захоплюється китайцями, які швидко локалізували вірус та не дозволили йому поширитись по всій країні. Мало хто знає, що у Китаї, крім загальноприйнятого лікування хворих на коронавірусну інфекцію, широко застосовувалися методи традиційної медицини, які додали значного внеску у боротьбі з коронавірусом та одужання великого відсотку хворих.

Мед і продукти бджільництва з давніх-давен є основними складовими не тільки східної традиційної медицини, а й багатьох країн світу. Всім відомі загальнозміцнюючі, захисні, антибактеріальні, противірусні властивості бджолопродуктів, які використовували для лікування багатьох недуг наші предки. Тому зараз на часі згадати ці недорогі та ефективні засоби, які можуть допомогти українцям протистояти вірусній загрозі.

Бджолярами та народними цілителями виробляється значна кількість ефективних засобів народної медицини на основі меду, прополісу, квіткового пилку, воску, трутневих личинок, маточного молочка, підмору бджіл, личинок воскової молі. Всі вони можуть не тільки підвищити імунітет та опірність організму до коронавірусу, але й допомогти у лікуванні ускладнень дихальної системи.

Особливості продуктів бджільництва та засобів на основі них, які можуть допомогти пересічним громадянам у боротьбі з коронавірусом:

·         мед з різнотрав’я – загальнозміцнюючий засіб, концентрат вітамінів та біологічно-активних речовин, лікує простудні захворювання, покращує імунітет, відновлює організм після перенесених захворювань;

·         квітковий пилок – природний біостимулятор, має багатий склад амінокислот, гормонів та інших біологічно-активних речовин, стимулює життєві властивості організму, підвищує імунітет, має протизапальні властивості для внутрішніх органів, ефективний для ослаблених людей;

·         прополіс  - ранозаживляючий, антисептичний засіб для порожнини рота та горла, постійне тримання шматочка прополісу у ротовій порожнині знезаражує її, запобігає проникненню мікроорганізмів у верхні дихальні шляхи;

·         настоянка прополісу – протизапальний, антибактеріальний та противірусний засіб, очищує кров від хвороботворних організмів, ефективний при застудах, грипі, бронхо-легеневих захворюваннях, підвищує імунітет;

·         прополісний мед – поєднує властивості квіткового меду та прополісу, підсилюючи дію одне одного, імуностимулятор, незамінний при ГРВІ, захворюваннях дихальних шляхів, має виражений антисептичний ефект проти багатьох вірусів та мікроорганізмів, лікує кашель, ангіну та грип;

·         прополісна мазь – має антибактеріальні, противірусні, протигрибкові властивості, застосовується для змащування носової порожнини для запобігання проникнення мікроорганізмів через слизову оболонку носа;

·         забрус – постійне жування забезпечує знезараження ротової порожнини, підвищує імунітет, лікує респіраторні захворювання, незамінний при нежиті і простуді;

·         настоянка воскової молі – має виражений імуномоделюючий ефект, поліпшує обмінні процеси, надзвичайно ефективна при лікуванні бронхо-легеневих захворювань, туберкульозу, покращує показники крові.

·         настоянка бджолиного підмору – підвищує імунітет та опірність організму до багатьох хвороб, має бактерицидну та противірусну властивість, очищує кров, підвищує розумову та фізичну працездатність, стимулює роботу серця та організму в цілому.

·         маточне молочко – підвищує життєвий тонус, особливо у літніх і ослаблених людей, стимулює і регулює роботу імунної системи;

·         прополісне мило – має антисептичний ефект для рук та обличчя, загоює пошкоджену, обвітрену шкіру, має зволожуючий, живильний та відновлюючий ефект для шкіри рук, яка висушена дезинфікуючими засобами, шкіра набуває свіжості та еластичності;

·         питний мед (медовуха) на травах – містить багато вітамінів, мінералів, у теплому стані застосовується у лікувальному курсі простудних захворювань, ангіни, розріджує слиз та покращує легеневу вентиляцію при кашлю, має потогінні властивості, при помірному вживанні надає життєвих сил.

Ці та інші продукти бджільництва не є панацеєю від коронавірусу, але можуть допомогти стимулювати внутрішні резерви організму для боротьби з інфекцією. У всьому розмаїтті корисних властивостей бджолопродуктів кожен повинен знати - самостійне лікування заборонене, вживання продуктів бджільництва та засобів на основі них, як біологічних добавок, бажано здійснювати після консультацій з лікарями. Деякі продукти бджільництва можуть викликати алергію та індивідуальну непереносимість, тому вживати їх слід обережно, починаючи з невеликих доз.

Коли в аптеках відсутні ліки, хорошою альтернативою можуть стати продукти бджільництва, які є в достатній кількості у пасічників України. Купуйте ці засоби у добросовісних продавців, бажано у бджолярів. Бажаємо всім здоров’я та перемоги над коронавірусом!

medova.poltava.ua

Коронавірус як достеменно знати і зайве не помирати

Справочник по профилактике и лечению COVID-19

Первая клиническая больница. Медицинский Факультет университета Чжэцзян.
Справочник составлен на основании клинических данных и опыта


Довідник про коронавірус

https://drive.google.com/file/d/1uwJzPpM0WBtCdIxGSQFuKES71RZqFV0C/view

https://glavnoe.ua/news/n357020937-fond-dzheka-ma-organizoval-izdanie-i-perevod-onlajn-spravochnika-po-protivodejstviju-i-lecheniju-koronavirusa

Економічний блекаут і український бізнес

Економічний блекаут. Як український бізнес готується пережити карантин вірус і гроші
Віталій Кравченко



Сервісна модель економіки, яку вважали вершиною бізнес-еволюції, злягла першою
Ілюстрація Sarah Grillo / Axios
Три тижні суворого картину ми будемо відкашлювати щонайменше пів року

До 3 квітня на всій території України запроваджено карантин у зв’язку з пандемією коронавірусу. Заступник міністра охорони здоров’я – головний санітарний лікар Віктор Ляшко не виключив, що термін особливого режиму може бути продовжений, якщо епідеміологічна ситуація не покращиться.

Карантин передбачає припинення роботи закладів усієї розважальної і побутової сфери – кінотеатрів, барів, салонів краси, хімчисток, скасування концертів і вистав, виставок, форумів, закриття музеїв, точок роздрібної торгівлі, окрім тих, які торгують продуктами харчування та медичними препаратами. Для закладів громадського харчування залишається можливість працювати «на винос» і через сервіси доставки за умови дотримання противірусних нормативів.

Верховна Рада на позачерговому засіданні 17 березня поспіхом внесла зміни до Податкового кодексу та інших законів для підтримки платників податків на період карантину, запровадженого через поширеннякороновірусні хвороби (COVID-19)». Цим законом, зокрема, підприємці звільняються до 30 квітня від сплати єдиного соціального внеску, скасовується пеня і штрафи за невиплату ЄСВ або несвоєчасне подання звітності, а також податок на комерційну нерухомість і землю. До 31 травня бізнес звільняється від застосування санкцій за порушення податкового законодавства, крім тих, які пов’язані з ПДВ. Загальна сума всіх пільг – 4 млрд грн. Мізер у масштабах економіки. Бізнесмени з різних галузей погоджуються: економічне виживання тепер залежить від двох чинників: тривалості карантину та фінансової подушки кожного з них.


Карантин передбачає припинення роботи закладів усієї розважальної і побутової сфери (фото: Артем Ільїн, Facebook)
Порятунок потопельників
Перший удар прийняли на себе кінотеатри – їх закрили ще тиждень тому, коли влада розраховувала обійтися лайт-версією карантину.

Мережа кінотеатрів «Планета кіно» поставила бізнес на паузу і виплачуватиме працівникам (їх у компанії 700) дві третини зарплати до кінця березня. За словами співвласника «Планети кіно» Дмитра Деркача, більшість орендодавців врахували реалії і погодилися знизити вартість оренди на період карантину. Інші обов’язкові платежі, такі як оренда серверів, компанія здійснює, але намагається їх мінімізувати. При цьому для індустрії із завершенням карантину проблеми не закінчаться, оскільки європейські й американські студії масово переносять прем’єри. «Я поки боюся думати про це, але є ризик, що нам просто ні з чим буде працювати навесні. Що робити в цій ситуації, поки не зрозуміло», – визнає Деркач.

Потенційні збитки він оцінив у десятки мільйонів. Недоотриманий прибуток через закриття кінотеатрів і перенесення прем’єр багатьох фільмів становитиме понад 100 млн грн.

У найбільшій мережі України Multiplex, що налічує 27 кінотеатрів, також переводять частину працівників (їх у компанії 1500) у неоплачувану відпустку. На наступному етапі – до 100% працівників кінотеатрів і 75% працівників офісу або потраплять під скорочення, або підуть у відпустку за власний рахунок. Тим, хто залишиться працювати, буде знижена ставка. СЕО компанії Роман Романчук оцінює збитки приблизно в 1 млн грн на день. «Вихід – це надання державою бізнесу безвідсоткового кредиту на 6 місяців під цільове використання – забезпечення фонду заробітної плати. Це дасть змогу бізнесу зберегти робочі місця для своїх працівників», – вважає Романчук і пропонує корелювати цю допомогу з даними про сплачені податки за минуле півріччя. – Справедливо, коли пріоритет отримають компанії, які ведуть прозору фінансову діяльність».

При цьому він зазначив, що вже з початку березня кількість відвідувачів у кінозалах зменшувалася – люди усвідомлено мінімізували ризики ще до офіційного запровадження карантину.


«Більшість орендодавців погодилися знизити вартість оренди для кінотеатрів під час карантину», – Дмитро Деркач
У сфері ж громадського харчування карантин часто прирівнюється до краху. У компанії «Ресторанний консалтинг» вважають, що якщо карантин буде знято 3 квітня (а гарантій цього немає), то на відновлення індустрії знадобиться щонайменше пів року. Також не виключена хвиля «відстрочених» закриттів закладів, які не зможуть компенсувати втрати весняних карантинних місяців. Можливість продажу страв за системою take away не може істотно компенсувати збитки – значну частину виручки з’їдає відсоток сервісів з доставки і вартість одноразових боксів. Для барів і винотек доставка взагалі не вихід. Тут теж шукають можливість домовитися з орендодавцями – найчастіше успішно. Найбільш болюче питання – персонал, більшість якого – молоді люди, яким потрібно знімати житло.

«Зараз ми вираховуємо, у якому обсязі та як довго ми можемо собі дозволити таку розкіш, як оплачувану відпустку під час форс-мажору. Хочеться допомогти людям, але скільки ми зможемо в такому режимі підтримувати команду – сказати складно», – визнає співвласниця «Відьма-бару «Лиса гора» Олеся Остафієва.

У списку перших жертв «коронавірусної кризи» – туроператори та турагенції, чий бізнес в одну мить став неможливим. Зараз вони зосереджені на поверненні груп туристів, які опинились на курортах під час обмеження авіасполучення з Україною. Один із найбільших туроператорів – TEZ Tour надає можливість переборонювати подорожі, що мали відбутися до 3 квітня, змінивши дати, напрямки, кількість учасників тощо. За оплачені тури на пізніші дати можна повернути кошти без штрафних санкцій за два тижні до дати вильоту. Водночас турагенції закликають клієнтів бути розсудливими і не квапитися здавати тури, а навіть бронювати за вигідними цінами на осінь чи літо. Для бронювання таких подорожей компанії, наприклад, пропонують розбивку: 10% вартості сплачується відразу і 90% – за два тижні до вильоту.

Втім і у відносно стійких сферах, де попит нееластичний, таких як виробництво готових продуктів харчування, не все благополучно. Представник однієї з FMCG-компаній на умовах анонімності сказав «Главкому», що керівництво закладає два місяці на форс-мажор, а після цього почнуться скорочення зарплат і звільнення.

Великі проблеми 
Є і обнадійливі моменти. Україні пощастило, що її економіка має сировинну спеціалізацію. Сервісна складова висока в столиці та містах мільйонниках, але навіть тут вона не переважає. Те, що завжди було недоліком, під час кризи перетворилося на величезний плюс: люди навряд чи купуватимуть умовні айфони в умовах невизначеності із майбутнім, однак їсти їм потрібно завжди.

Тому попит на основні товари, якими торгують українські агрокомпанії – пшениця, кукурудза тощо – не знизиться різко. Представників агросектора непокоїть перспектива можливих обмежень на експорт агропродукції і продтоварів, на яку натякнув президент Володимир Зеленський у своєму зверненні. Номенклатура продукції, вивезення якої можуть обмежити, поки не визначена Кабміном. Профільні асоціації зараз кинули всі сили на те, щоб не допустити потрапляння до цього списку технічних культур, таких як соя та ріпак. Україна вже експортувала близько 40 млн тонн зерна з початку сезону 2019/2020, загальний план експорту – 52–55 млн. Малоймовірно, що зернові потраплять під обмеження, але галузь непокоїть, що в Мінекономіки вже заявили: урожай у поточному році буде істотно нижчим за попередній. Зі слів заступника міністра економіки Тараса Висоцького, прогноз – близько 65 млн тонн проти 75 млн 2019 року, а поставки на експорт у 2020/2021 маркетинговому році можуть скоротитися до 40–45 млн тонн. «Я думаю, що навіть якщо будуть впроваджені якісь обмеження на експорт із України, то, швидше за все, такі заходи будуть поширюватися на готові продукти харчування. А український аграрний експорт – це в основному сировина», – вважає президент Української зернової асоціації (УЗА) Микола Горбачов.

Востаннє обмеження на експорт зерна діяли в Україні в 2010/2011 маркетинговому році. Вони були запроваджені в форматі квотування, що не дало змоги трейдерам послатися на форс-мажор і призвело до величезних збитків. Зовнішні торговельні партнери вважали, що оскільки була теоретична можливість вивезти товарну партію, то за неотримання квоти відповідальність несе постачальник.

У частині продовольчих товарів окрім можливої заборони на експорт почало діяти цінове регулювання. Серед товарів, ціни на які потрапили під моніторинг, – пшеничне борошно, хліб, макаронні вироби, гречка, рис, яловичина, свинина, сало, птиця, молоко, сметана, масло, яйця, цукор, олія, картопля, сир, сіль.


Товарів у українських крамницях вже суттєво поменшало. Наступний крок – держава обмежить ціни на головні продовольчі товари?
Котирування українських аграрних компаній пішли вниз услід за загальносвітовим зниженням індексів. Однак цей показник має здатність як падати, так і рости, тож перебільшувати значення цієї динаміки не варто. За даними моніторингу Eavex Capitalу, 2–10 березня ціна акцій провідних сільськогосподарських компаній України знизилася на 6–20%. Найбільше у цей період впали акції МХП – на 21,5%, акції «Агротону» знизилися на 10,6%, «Кернела» – на 9,6%, «Астарти» – на 6%.

Значно серйозніше на аграрному бізнесі та експортній виручці України позначиться зниження світових цін на сільгосптовари, якими торгує наша країна. Найбільше «впали» соя (як наслідок – зменшення попиту на корми через зниження споживання м’яса) і технічні культури, необхідні для виробництва біопалива на тлі обвалу цін на нафту. Травневі ф’ючерси на пшеницю провалилася до п’ятимісячного мінімуму на зерновій біржі MATIF.

Віталій Кравченко, для «Главкома Повний текст читайте тут: https://glavcom.ua/economics/finances/ekonomichniy-blekaut-yak-ukrajinskiy-biznes-gotujetsya-perezhiti-karantin-666740.html

Китай і коронавірус. Прихована правда пандемія

Китай і коронавірус. Прихована правда пандемія
Оксана Лесняк
Вчора, 12:43 0 0

2020 рік може виявитися для Азії набагато небезпечнішим, ніж 2008-й. Найбільшим ризиком є посилення протекціонізму, ізоляціонізму та популізму
Фото: AFP Photo/NOEL CELIS
Епідемія – пандемія – інфодемія

«Ніколи б не повірила, що скажу таке, але я скучила за школою», – заявила моя донька на третій тиждень карантину в Шанхаї.

«Ніколи не сподівалися, що втішимося діагнозом денге (гостра інфекційна хвороба, яка схильна до епідемічного поширення)», – сказали наші друзі, чию дитину госпіталізували з підозрою на коронавірус під час подорожі до В’єтнаму.

Ніколи не уявляла, що так ефективно можна налагодити спостереження і контроль над 24 мільйонами мешканців міста, подумала я, коли Шанхай запровадив режим ізоляції через спалах коронавірусу у Вухані.

Очевидно, епідемії відкривають приховану правду не лише про суспільства, які вони зачіпають, як зазначає Енн Еплбаум, а й несподівані речі про нас самих. Поки у Вухані лікарі знімають маски та святкують спад епідемії, Ангела Меркель не приховує, що в Німеччині може захворіти до 70% населення. Національна служба охорони здоров’я Британії оголошує, що в Сполученому Королівстві епідемія триватиме до весни 2021 року, а адміністрація Дональда Трамп намагається переконати німецьких науковців розробити вакцину від коронавірусу ексклюзивно для США.

До Європи та Америки нарешті прийшло розуміння масштабів шкоди, якої може завдати вірус, і американці усвідомлюють, що вони не мають належної системи охорони здоров’я. Президентам-популістам Бразилії, Мексики та США довелося визнати, що пандемія – не вигадка. Тим часом уряд Північної Кореї оголосив ліки з лопуха панацеєю від COVID-19.

У Східній Азії боротьба з коронавірусом є новим «нормальним станом» вже майже два місяці. Південна Корея щодня перевіряє 10 тисяч людей на коронавірус, Сінгапур найкраще простежує контакти заражених людей і втричі краще знаходить хворих, ніж у середньому по світу, в Китаї 760 млн людей сиділи більше місяця в карантині або самоізоляції.

Китайський уряд намагався обмежити не лише поширення вірусу, а й обговорення епідемії у публічному просторі. Лікаря Лі Веньляна, який першим заговорив про небезпечний вірус, було затримано, також зникли двоє репортерів, які публікували новини з Вуханя. Відділ пропаганди вимагав від ЗМІ розповідати тільки позитивні історії про боротьбу влади з вірусом, а департамент кіберцензури закликав створити «добру атмосферу онлайн», що призвело до знищення соціальних мереж та акаунтів, буцімто через поширення шкідливих повідомлень. Посилений контроль над ЗМІ та соцмережами запобігає поширенню як дезінформації та фейків, так і критики уряду.

В останні дні свого життя лікар Лі Веньлян наголошував на важливості свободи слова для того, щоб уникнути становища, звичного для Китаю та авторитарних режимів загалом, коли лише один суб’єкт – держава – має право діяти в ситуаціях, які зачіпають усе суспільство. «Здорове суспільство, – сказав Лі, – не може мати лише один голос». Після його смерті 500 університетських професорів та правників підписали відкритого листа, який називає епідемію коронавірусу «антропогенною катастрофою, причиною якої є придушення свободи слова».

Професор Лі Веньлян – китайський офтальмолог у Центральній лікарні міста Вухань, який 30 грудня 2019 року попередив колег про можливий спалах хвороби, що нагадує синдром тяжкого гострого респіраторного синдрому (SARS), пізніше визначеної як COVID-19. 3 січня 2020 року його викликали до поліції і звинуватили «в неправдивих коментарях в інтернеті». Лі повернувся до роботи, пізніше заразився вірусом від пацієнта і помер 7 лютого 2020 року. Йому було 33 роки
Попри те, що під час телеконференції 23 лютого з 170 тисячами урядовців та членів Комуністичної партії Китаю (КПК) Сі Цзіньпін визнав «явні недоліки в реагуванні» уряду на виклики COVID-19, основним повідомленням його промови було вихваляння «видатної переваги керівництва КПК та соціалізму з китайськими характеристиками» у боротьбі з вірусом.

У міру наростання критики через початкову реакцію КНР на коронавірус, генсек ЦК КПК Сі Цзіньпін просуває наратив, буцімто керівництво КНР почало діяти за кілька тижнів до того, як про це стало відомо. Насправді влада забороняла оприлюднювати правду про епідемію до 20 січня, а бюрократи на місцях применшували небезпеку хвороби і заважали висвітлювати її в новинах. Хоча між сьогоднішньою епідемією та SARS є значні відмінності, звичка КПК приховувати правду не змінилася.

КПК застосовує секретність, придушення медіа та обмеження громадянських свобод, аби залишатися при владі. Тому, попри вимоги Сі Цзіньпіна до уряду бути готовим справлятися з «серйозними ризиками», Китай і надалі наражатиме себе та решту світу на небезпеку задля підтримання авторитету КПК, вважає експерт із системи управління КНР Міньсінь Пей.

Епідемії відкривають приховану правду не лише про суспільства (фото: reuters)
Однією з позитивних тенденцій, що виникла через коронавірус була поява нових голосів у китайських соцмережах та сміливіших репортажів у ЗМІ. Щоправда, коли звинувачення почали лунати не лише в бік місцевої, а й центральної влади, уряд видав інструкції, як саме слід писати про епідемію. До Вуханя відправили 300 репортерів, котрі б піднесено розповідали про боротьбу партії з вірусом. Тим часом відомий блог Dajia було заблоковано минулого місяця після публікації коментаря журналіста під заголовком «Китайці по всій країні розплачуються за смерть ЗМІ».

Джуд Бланшет, експерт із китайської політики, вважає, що КПК матиме ще більше контролю після нинішніх подій, адже зазвичай, коли держава розширює свої повноваження під час кризи, вона вже не звужує їх після її подолання.

Демократичний Тайвань обрав відкрите спілкування замість пропаганди: Центр контролю епідемії майже щодня проводить пресконференції, а уряд та політики спілкуються з громадянами у Facebook, Line та YouTube. У авторитарній системі місцева влада зазвичай намагається приховати правду від центрального уряду, аби уникнути звинувачень, центральний уряд бреше людям, щоб уникнути критики і через це із запізненням вживає заходів для контролю хвороби.

Громадянське суспільство Тайваню також активно допомагає вирішувати проблеми. Тайванський програміст створив мапу, яка в реальному часі показує, де можна купити маски. Цю ідею підхопив цифровий міністр Одрі Тан і створив покращену версію інформаційної платформи з урядовими даними. Тайванські незалежні групи та інституції, які перевіряють факти, Taiwan Fact Check Center (TFC) та MyGoPen перевіряють та спростовують дезінформацію про епідемію, водночас поширюючи правдиву інформацію.




Хвилю дезінформації у соціальних мережах щодо коронавірусу очільник ВООЗ назвав «інфодемією»
Епідемія показала, що китайська система охорони здоров’я розвивалася надто повільно. Однією з найбільших проблем є брак людського капіталу в охороні здоров’я. У 2018 році КНР мала 210 тисяч лікарів загальної практики, приблизно 1,5 сімейних лікаря на 10 тисяч людей. Для порівняння, США має одного сімейного лікаря на 1500 осіб. Сімейні лікарі у Китаї становлять лише 5% від загальної кількості лікарів, тоді як у країнах Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) у середньому 23% лікарів є лікарями загальної практики.

Брак освіти медичних працівників є другою проблемою. Згідно з даними ВООЗ, половина китайських лікарів не мають бакалаврського ступеня. У селах та містечках лише 10–15% мають ступінь бакалавра. До того ж гостро бракує медсестер. У заможних країнах – три медсестри на кожного лікаря, у Китаї – одна медсестра на одного лікаря.

Третьою проблемою є брак клінік первинної медичної допомоги, які мали б давати раду незначним недугам. Уряд інвестує переважно у великі лікарні великих міст. Наприклад, половина найкращих лікарень провінції Хубей розміщені у місті Вухань, де живе лише п’ята частина населення провінції. Після закриття Вуханя на ізоляцію пацієнти кинулися до великих лікарень і, ймовірно, заражали один одного у чергах.

Пріоритети держави сповільнюють розв’язання цих проблем. Замість інвестицій у доказову медицину уряд, з націоналістичних міркувань, підтримує китайську традиційну медицину. Вона займає другу за величиною частку ринку роздрібної торгівлі ліками – 29% – після хімічних фармацевтичних препаратів з часткою 43%.

Пандемія матиме й позитивні наслідки, вважають аналітики: компанії диверсифікуватимуть ланцюги постачання; країни, які розвиваються, отримають нові можливості; менш забруднене довкілля; роботодавці дозволять працівникам працювати на відстані; уряди почнуть серйозніше ставитися до охорони здоров’я; люди стануть охайнішими; Китай заборонить торгівлю дикими тваринами.

Ще до епідемії політичні ризики, зокрема торговельна війна між США та КНР, підштовхували мультинаціональні корпорації перенести постачання з Китаю до інших країн. Вірус прискорив цей рух. Коронавірус також є політичним ризиком, адже уряд майже цілком зупинив роботу в країні. Аби уникнути такого в майбутньому, компанії переноситимуть виробництво до країн Південної та Південно-Східної Азії, що піде на користь їхньому розвитку.

Навіть якщо вплив епідемії на промислове виробництво та перельоти буде тимчасовим, вона призведе до зростання екораціональності, оскільки багато компаній переноситимуть виробництво ближче до місця споживання.

Зумовлений карантином перехід до роботи з дому в Японії, Китаї та Південній Кореї також знизить викиди вуглекислого газу, і спонукатиме компанії в майбутньому змінити культуру праці на гнучкішу. Прем’єр-міністр Японії Сіндзо Абе зазначив, що «телепраця є ефективним рішенням».


Мережі «Фейсбук» та «Твітер» вживають заходів, аби до їхніх читачів доходили правдиві новини, а ВООЗ створила Epi-Win та Myth-busters, де розвінчує міфи про COVID-19
Через підозру, що люди підхопили новий вірус від кажанів або панголінів, китайський уряд закрив 20 тисяч ферм, на яких розводили диких тварин, зокрема павичів, дикобразів, диких гусей та кабанів. Офіційно держава дозволяє розведення і продаж 54 види диких тварин, насправді на ринках у різних провінціях Китаю продають кілька сотень видів. До епідемії держава просувала ідею «одомашнення диких тварин» як ключову частину розвитку сільського господарства, екотуризму та подолання бідності. Ця промисловість мала обсяг $74 мільярди і давала роботу 14 мільйонам працівників. Наразі уряд заборонив торгівлю та споживання диких тварин у їжу, а до кінця цього року найвищий законодавчий орган має переглянути закон про охорону диких тварин. Проте захисники дикої природи побоюються, що закон не захистить тварин від використання у китайській традиційній медицині. Адже ще у жовтні 2019 року Сі Цзіньпін просував її як «скарб китайської цивілізації, у якому втілено мудрість нації».

Бажано, щоб пандемія COVID-19 призвела до кращого фінансування національних систем охорони здоров’я та світових інституцій, таких як ВООЗ. Адже інфекційні захворювання є загрозою не лише громадському здоров’ю, а й безпеці у світі.

Економісти очікують, що найбільшої шкоди економіка Китаю зазнає впродовж перших трьох місяців 2020 року, та знижують прогнози її зростання з 6% до 5,4%. У 2003 році SARS майже не завдав шкоди світовій економіці, але тоді Китай виробляв 4% валового світового продукту, а сьогодні 16%, і це вже не дешеві товари легкої промисловості, а електроніка та продукція машинобудування.

Довгострокові наслідки пандемії проявляться не лише в економічній, а й у політичній сфері. Демократії більш готові до таких катастроф тому, що вони відкритіші та прозоріші. Навіть якщо уряд не достатньо чесний з громадянами, легітимність самого ладу поза сумнівом. У авторитарних системах кожен крок під час кризи є перевіркою режиму на легітимність. Авторитарний режим вдається до обману та приховування, аби захистити насамперед себе, а не своїх громадян.

На початку року уряди країн Азії сподівалися, що після перемир’я у торговельній війні США – КНР справи підуть на краще. Проте поширення коронавірусу у світі, спад виробництва у Китаї та падіння цін на нафту призвели до найстрімкішого падіння біржових індексів з 2008 року. Зростання економіки Китаю сповільнилося ще минулого року через торговельну війну з США. На Японію чекає рецесія, Індія у 2019-му мала найповільніше зростання за останні шість років, Центральний банк Південної Кореї прогнозує скорочення економіки у цьому кварталі. Сінгапур, Тайвань, В’єтнам зіткнулися з порушенням ланцюгів постачання; Індонезія, Таїланд та Філіппіни отримують менше переказів від працівників з-за кордону та менший потік туристів. Малайзія поринає у політичний хаос, Австралія, де не було рецесії з 1991 року, готується до найгіршого.

2020 рік може виявитися для Азії набагато небезпечнішим, ніж 2008-й. Найбільшим ризиком є посилення протекціонізму, ізоляціонізму та популізму, які точно не покращать ситуацію.

Оксана Лесняк,
керівник Східно-Азійського бюро журналу
«Чорноморська безпека» (Шанхай Повний текст читайте тут: https://glavcom.ua/world/observe/kitay-pislya-koronavirusu-prihovana-pravda-666685.html
Страницы:
1
2
3
предыдущая
следующая