по следам Бабы Яги
- 03.09.12, 19:04
У Слов’янську дітей виключають із
садочка за вимогу батьків проводити заняття українською
21 травня 2010 року вихователь слов’янського дитсадка №8 Слаква Лариса
Анатоліївна під час проведення батьківських зборів підбурювала батьків
дітей молодшої української групи ініціювати виключення Ганни Нечипоренко
за вимоги її матері Оксани проводити заняття у групі українською мовою.
До такого брутального методу боротьби з "неугодними" послідовниця
українофоба-Табачніка вдалася не вперше. Після відмови виховательки
використовувати українську мову у спілкуванні з дітьми Оксана
Нечипоренко звернулася до начальника відділу освіти Слов’янська
Володимира Проскуніна із вимогою вжити належних заходів. Відповідь
чиновника виявилася не лише формальною відпискою, але й містила наклепи
на дитину та батьків
Після цього вихователька Лариса Слаква скликала батьківські збори і
спонукала батьків дітей з групи посприяти виключенню Ганни Нечипоренко з
дошкільного закладу. Вихователь висловила присутнім своє обурення
вимогам проводити зарядку та ігри українською мовою, прив`язавши це до
членства Оксани Нечипоренко у Всеукраїнському об`єднанні "Свобода".
Слаква зачитала скаргу Оксани та відповідь на неї відділу освіти та
влаштувала судилище.
Оксана розповіла про "методи роботи" виховательки: "В результаті
нагнітання істерії вихователькою серед висловлювань батьків були такі:
"Чому ви не любите руських?", "Їдьте у Львів", "Ви не змусите нас думати
українською", "Припиніть вимагати свою мову". Вихователь натякнула, що
зі мною треба "щось вирішувати", інакше вона не зможе працювати. Батьки
вирішили звернутись до влади з проханням виключити мою дитину з дитячого
закладу. Аргументи, які наводились: 1- не згодні з україномовним
вихованням дітей, 2- не згодні з моєю відмовою надати добровільну
допомогу садочку.
Відтак можна стверджувати, що право дитини на виховання українською
мовою в Україні не визнається функціонерами державної дошкільної освіти.
Причина такої поведінки вихователя, напевне, в ненависті до української
мови та українців.
Вихователь Слаква разом із чиновником Проскуніним порушують базові
засади дошкільного виховання, зокрема Закону України "Про дошкільну
освіту". Своїми діями вони калічать дітей.
Джерело: fakty.ictv.ua
Гарна стаття у фактах, але трішки з вихилясом не в той бік. Передбачити війну з Росією міг будь хто, не лінивий, який би хоч трошки поцікавився українською історією. Дві дати випали на 2014 рік:
- 200-та річниця Великого Кобзаря, Тараса Григоровича Шевченка;
- 360-та річниця Березневих статей Богдана Хмельницького.
Нагнітання напруги в суспільстві, аби залякати народ і забути саму можливість щось святкувати простежувалося увесь 2013 рік і з наближенням цих дат щоразу зростала.
Двома сторонами у конфлікти РФ виразно намагається зобразити українців Сходу і Заходу. Тобто саме РФ „підігріває протистояння” і є „третьою” стороною у конфлікті. Щоб розвести дурнів до цього приплітають німців, або американців, або міфічного „когось”.
Заяви Крембля про „збереження територіальної цілісності України” на офіційному рівні з одночасним розповсюдженням через агентів чуток, що війна припиниться, як тільки рашисти відіб’ють 8 областей, є звичайною брехливою політикою московітів.
Треба вітати заяви Президента України про федералізацію, чи децентралізацію. Ця дія дійсно припинить конфлікт, як тільки 24 адміністративні одиниці РФ перейдуть до юрисдикції України.
У РФ, - правда, це те, що друкують.
В Україні, правду цінують, хоч вона і в кожного своя. В нас кажуть, що істина у Бога. Але саме життя, вже десятки років іменем бога стверджує: „Україна є!!!”
Завдання українцям – не відмовлятися від свого власного, від земель политих кров’ю і потом наших предків. Захищати власну правду, гуртом стояти за істину і не сидіти Солохою. Не прогавити власну долю. Діяти, діяти, діяти.
Для перемоги, треба знати душу українця. Її, як ніхто інший знав знаменитий на увесь білий Світ мольфар, Михайло Нечай. Характеризуючи немаленьку частину українського етносу, а саме, гуцулів, Михайло Михайлович каже:
"Гуцул – це часточка України...
Гуцул завжди за правду був готовий вбити будь-кого
або знищити себе.
За правду він готовий іти у вогонь і воду"
Як тільки, українці урядовці перестануть брехати, а на чисту воду виведуть лідера сусідньої держави, злапуючи його на брехні 33 рази, перед Світом, осібно перед Світом українців України і Кацапстану, московській владі гаплик. Справа лише в часі, який прогавити не можна, та в бажанні кожного громадянина Світлого Світу!
Як справедливо зауважив Михайло Саакашвілі, Пукін готується до стрибка, в якому зламає собі шию.
За Михайлом, головним завданням українців, це не наробити шкоди собі самим. http://intvua.com/news/115824-saakashvili-putin-gotovitsya-k-pryzhku-v-kotorom-slomaet.html
І врешті решт час вже людям почути молитву Великого Тараса:
„Роботящим умам,
Роботящим рукам
Перелоги орать,
Думать, сiять, не ждать
I посiяне жать
Роботящим рукам”.
Тоді і нові Хмелі-генералісимуси знайдуться, і зірка України засяє з небаченою силою!
Слава Україні!!!
- Учитель… Я хочу сочинять стихи. – несмело произнес молодой воин.
Наставник удивлено посмотрел на него и сказал:
- Ты воин. Твое предназначение защищать землю предков.
- Я знаю. Но из моей гортани вырывается Слово.
Старик призадумался. Был похож на изваяние. Наконец, вымолвил:
- Ты не можешь владеть правильно Словом. У тебя есть Сила, но нет истекающего Сердца. Твои стихи будут воспевать только радость побед и горечь поражений. Но никогда не отразят создания зари. Ведь ты не родился Наставником.
- Что же мне делать? Огонь, вырывающийся наружу, убьет меня!
Они молча созерцали каждый свое. Юноша песок под ногами. Старик – Мир, который мог дать ответ на вопрос.
- Никогда еще воины не становились поэтами. Они имеют многое. Даже прикасаются к Знаниям. Однако не носят в себе Истины. – продолжил наставник, – Они прожили недостаточное число жизней. Готов-ли ты вложить свою молодость в познание недостающего?
- Я готов на все, Учитель.
- Но тебе придется отказаться от всего. Ни род твой, ни звание, ни даже доступная последнему шудре пища – не должны будут заботить твой разум. Ты будешь никто. И познавать Ничто. Без всякой надежды и малейшего утешения. Выдержишь-ли ты сей Путь?
- Выдержу, Учитель... Или умру. Я уже и так не жилец в этом мире…
Через сорок лет люди передавали из уст в уста стихи необычайно-кроткой силы. Которые могли каждому поднять настроение. Или вырвать слезу у самого жестокого судьи. Казалось, что с их чтением бессердечный век Кали размывается. На миг приоткрывая Сущность. Давая понять, что Свет существует. Что Он только на одно порхание мотылька оставил мир. Чтобы тот во тьме мог сравнивать. А потом слить все в Одно. И это одно было СЛОВОМ.
Когда какой-то профан спрашивал у людей, кто писал эти завораживающие строки, те укоризненно качали головами. А потом с трепетом в голосе отвечали:
- Это писал СИЯЮЩИЙ!
Что ты обо мне думаешь? выскажись!
Это анонимная гостевая книга, в которой можно совершенно анонимно высказать все что ты хотел бы (а) но не смог (ла).
Я не когда не узнаю кто ты !!!
Вот подумал, что здесь не все могут сказать правду в глаза, что бы не портить себе репутацию и не светить свой ник, в прочем и я так иногда хочу высказаться но сдерживаюсь, почему? это можно понять!Можно все!!!
ругать,
фалить,
осуждать,
забить стрелу,
флудить,
читать мораль,
наводить пору,
испортить карму,
Очень интересно узнать о себе что-то новое, по любой теме, к примеру, о моих заметках, фотках, о коментах в Ваших заметках, и вообще о себе!!!На серьезные вопросы постараюсь ответить по мере времени!Пиши любой ник и твори!!! Всем, наверное будет интересно прочитать обо мне!!!
Вот жми сюда:
А после поста жми: "вернуться на главную" что бы вернуться сюда.
Ну если и этого мало, а очень хочеться аФФтора достать,
тогда сюда: Агенство
На этой кнопочке показаны посетители с других стран, вот так! )
кликай по картинке узнаешь скорость!!!
проверить свой блог: Здесь