Україна 2015 рік - виступ одного з "незалежних" каналів, що належать чинній владі у світлі початку нової кампанії...
"Экономика страны растёт бешеными темпами, благодаря инвестированию и экономии средств на ремонте и инновациях в Донецке запущен крупнейший завод по переработке лапши..."
Після закінчення першого сюжету, ведучий продовжує випуск далі:
"Факты коррупции замечены в рядах оппозиции..."
Опісля сюжету, ведучий кілька секунд п"є воду із склянки, що поруч і продовжує:
"Сегодня состоялся рабочий визит Президента во Львов, львовяне встретили Януковича радостно..."
"А у нас перерыв на социальную рекламу..."
Дорогий друже!
Сьогодні твою Батьківщину намагаються продати недобросовісні політики прикриваючись примарними вигодами для простого народу. Задля особистого збагачення та утримання при владі вони віддають наш збройний потенціал, наші стратегічні підприємства, підтримують існування на території України іноземних військових баз та готові перетворитись у маріонетку російських та американських політиків.
Ми вважаємо, що господарями української землі та народного господарства є не продажні олігархи та їх політичний представник Янукович, а саме ми - українці! В знак протесту проти антинародної політики теперішнього режиму та в знак солідарності з усіма небайдужими українцями які відстоюють право на свою людську гідність ми започаткували Інтернет флеш-моб акцію - "Янукович! Я свою Батьківщину не продаю!".
Якщо ви вважаєте себе Людиною, Громадянином, Господарем своєї землі, а не безмовним бидлом, сірим електоратом, жертвою політиків-олігархів, не боїтесь відкрито висловити незгоду із здачею економіки та території України іноземним державам, якщо ви хочете щоб Янукович пішов із посту Президента України, заявіть свй протест поставивши у всіх соціальних мережах де ви зареєстровані (facebook, vkontakte, odnoklassniki, livejournal, youtube, форуми і тд.) в якості портрету до свого профілю (аватару) запропоновану нами картинку, що долучена до цього повідомлення - http://s52.radikal.ru/i136/1005/51/c13b1a365a01.jpg, а в якості "статусу" - фразу "Янукович! Я свою Батьківщину не продаю!
".
Цю акцію уже підтримали сотні українських патріотів, наша мета - привернути увагу громадськості до загрози втрати своєї Батьківщини.
Час початку акції - 11 травня, термін підтримки картинки та статусу - 1 тиждень.
З усіма питаннями та пропозиціями щодо цієї та наступних акцій в мережі звертайтесь до нас:
Український Віртуальний Опір :
http://www.facebook.com/group.php?gid=389055493851
http://politiko.com.ua/group331
http://community.livejournal.com/bryhada_ua/
http://www.youtube.com/group/WeAreUkrainians
http://blog.i.ua/community/2177/
Начиная, примерно, с первой половины XX-го века Европа и ее жители были вынуждены привыкать к кардинально новой структуре и механизму функционирования государственной власти. На смену патриархальной монархической традиции пришла революционная демократизация в многочисленной ее разновидности. На смену «правления по крови» пришел принцип формирования власти путем народного волеизъявления. Второй принцип был, бесспорно, новаторским, на то время – однако, в этом случае верховный правитель государства избирался на определенный незначительный отрезок времени. А, значит, познав все тайны государства, ее исследований, тайных переговоров, разведок и т.д. демократический глава государства не уносил эти знания с собой в могилу, как это было с монархами, а продолжал являться носителем этой информации. С той лишь оговоркой, что дальнейшую свою жизнь он проводил в статусе рядового гражданина. С тех пор и появился пугающий многих термин «экс-президент» или «экс-глава правительства республики».
Ежегодно в мире издается более 1000000 книг, однако, если поинтересоваться, какие экземпляры являются абсолютными лидерами продаж вне зависимости от государства, вы получите такой ответ: «1.Библия. 2.Мемуары и рукописи бывших глав государств». Усомниться в таком положении вещей трудно, ибо нет более осведомленного в делах государственных человека, нежели ее бывший правитель. И не потому эти люди пользуются пожизненными привилегиями и личной охраной за счет государственной казны, что не могут отказаться от привычной роскоши. А потому, что их осведомленность требует подобного отношения, как к объекту гос. безопасности.
Любой политик, имеющий "опыт работы" на посту президента, начиная от Вацлава Гавела до Билла Клинтона – эксперт высочайшего уровня. Любая политическая сила, способная сотрудничать с ним, как с экспертом, автоматически становиться лидером электоральных предпочтений электората своей страны (при том условии, что экс-президент не вызывает у населения отрицательных эмоций и воспоминаний).
В связи со всем вышесказанным, и, глядя вперед – к предстоящим парламентским выборам в Украине, невольно задаешься вопросом: какую роль для себя в этом процессе изберет бывший президент Украины – Леонид Кучма? Вряд ли, учитывая менталитет постсоветских гос. чиновников, Л. Кучма останется «вне игры» и будет снисходительно наблюдать за происходящим. Время оранжевой эйфории прошло, население смотрит на него совершенно другими глазами – вот он, шанс вернуться!
Существуют определенные размышления, насчет возможных вариантов участия экс-президента Украины в дальнейшей полит. жизни нашей страны. Именно их мы и предлагаем вашему вниманию:
По стопам Кравчука: возвращение в политику в роли народного депутата, может, определенным образом ударить по самолюбию Л.Кучмы, как бывшего главы государства, однако его появление, несомненно, станет настоящим событием в истории Украины. Как внезапно появившийся «джокер» в руке у опытного игрока, это события может полностью изменить расстановку сил на игровом поле украинской политики.
«Мастер Йодо»: имея за плечами колоссальный опыт управления государством, умноженный на провал его последователей во всех сферах, Кучма при определенных условиях может стать моральным авторитетом для нового президента Януковича, и, как следствие, для всего народа.
«Серый кардинал»: благотворительный фонд Л.Кучмы «Украина» может стать той цитаделью, из-за которой бывший президент, воплощая в жизнь гуманитарные проекти и занимаясь меценацтвом, может давить на украинскую власть. Украинцы любят меценатов еще со времен Розумовского. Имея, таким образом, высокий процент народного доверия, и, оставаясь официально вне политики, Леонид Данилович одним телефонным звонком может снимать и назначать чиновников всех уровней. Это ли не «пульт управления» Украиной.
Вряд ли сам Л.Кучма будет претендовать на высокий пост в исполнительной власти. Не зря же в свое время была выпущена его книга «Украина – не Россия».
http://globalist.org.ua/?p=14133
Набрав в Google ключевые слова: "Россия занимает место в мире", можно обнаружить, что:
Россия занимает ... семидесятое место в мире по использованию передовых информационных и коммуникационных технологий ... 3 место в мире по числу сотовых абонентов ... второе место в мире по численности мигрантов ... 147 место из 168 по степени свободы прессы ... 3 место в мире по притоку мигрантов ... 3 место в мире по угону машин ... 3 место в мире по распространению детской порнографии ... 15 место в мире по числу пользователей Интернета ... 2 место в мире по числу самоубийств ... 1 место в мире по числу курящих детей
.. 134 место в мире по продолжительности жизни ... 2 место в мире по числу журналистов, убитых за последние десять лет ... 2 место в мире по количеству заключенных на 1000 человек ... 8 место в мире по числу обучающихся иностранных граждан ... 2 место в мире среди производителей пиратских дисков ... 2-е место среди стран мира по числу детей, усыновленных в США ... 4-е место в мире по потреблению слабого алкоголя ... 2 место в мире по распространению поддельных лекарств ... 3 место в мире по количеству тоталитарных сект ... 14-е место в мире по объему золота, находящегося в государственном резерве ... 1-е место в мире по числу миллиардеров, преследуемых правоохранительными органами ... 21 место в мире по количеству запатентованных изобретений ... 2 место в мире по поставкам оружия ... 16-е место в мире по валовому национальному доходу ... 97-е место по доходам на душу населения ... 2 место в мире занимает подводный флот РФ (?) ... 1 место в мире по абсолютной величине убыли населения ... 3 место по числу беженцев ... 51-ое место среди наиболее коррумпированных стран ... 2 место в списке стран, обладающих наибольшим количеством стрелкового оружия ... 65-е место в мире по уровню жизни ... 182-е место по общему коэффициенту смертности среди 207 стран мира ... 1 место по числу авиакатастроф в мире ... 1 место в мире по продажам крепкого алкоголя ... на первом месте в мире по темпам роста табакокурения ... 57-е место в мире по качеству жизни
Це і є мета нинішньої влади?.. Бути схожими на Росію?..
Відбулося чергове політичне реаліті-шоу „вибори без вибору”.
Політикани та шумовиння всіх мастей і калібрів досхочу напіарилися в ЗМІ, вилили один на одного заздалегідь визначену кількість лайна (якісного креативу та нового компромату не спостерігалося – переважно заяложені штампи), для годиться почубившись, зайнялися перерозподілом посад, сфер та важелів впливу. Електорат рахує зароблені тяжкою агітацією та голосуванням копійки. Працівники штабів кандидатів зводять дебет з кредитом, готують звіти про успіхи, пояснення поразок і витрат готівки та тихцем підраховують поцуплені тисячі у.о. Одні кандидати обґрунтовують перемогу, інші шукають (і знаходять) причини та винних у поразці.
У кожного з учасників перегонів, залежно від статусу та орієнтації, своє бачення подій, їх причин та наслідків. Ми, націоналісти, маємо свій погляд як на події, так і на їх учасників. Перш за все варто зазначити, що „обраний більшістю народу” новий прізідєнт реально обраний лише 33,8% виборців, або 26,8% населення України (що відповідає кількості росіян – 17,3%, згідно перепису 2001 р. плюс певна кількість зросійщених співгромадян та яничар-запроданців з червоних бандугрупувань). Таким чином, прізідєнта Януковича обрали виключно залишки окупантів та зрадники-покручі. А допомогли їм у цьому безвідповідальність і бездіяльність помаранчевої команди та зневіра і пасивність української громади. Якщо Тимошенко і Ющенко цілеспрямовано й наполегливо йшли до такого фіналу всі п’ять років свого кермування, то пасивність громади викликана не тільки їх „діяльністю на благо нації”, а, насамперед, браком націоналізму в свідомості мас.
Вражає ставлення до свого програшу людини, яку на минулих виборах підтримала переважна більшість українців, людини, яку саме народ зробив Президентом і яка, не зробивши жодного кроку назустріч людям з обіцяних десяти, геніально розтринькала весь кредит довіри своїх виборців та посилила ворогів. Заява Ющенка, що цей народ ще не доріс до демократії – не тільки плювок у душу всім тим, хто захищав Україну і демократію на Майдані – це визнання своєї нікчемності, дріб’язковості, нездатності до адекватної оцінки ситуації та ефективної діяльності. Звичайно, лише народ винен у тому, що не покараний жоден із фальсифікаторів виборів-2004, лише народ винен, що бандити сидять не в тюрмах, а в парламенті, уряді, відтепер – і в креслі президента, народ винен у гризні за владу серед „любих друзів”, у неповноті та непослідовності реформ, в угодах з ПР, в економічних та політичних помилках, у корумпованості і службовій невідповідності посадових осіб та службовців, у знищенні армії, медицини, освіти, вітчизняного виробника тощо. Подібне вже було. Свого часу керманичі УНР так само кляли: народ – за несвідомість, забувши, що лише під його тиском замість культурної автономії проголосили незалежність; отаманів – за отаманщину, забувши, хто розпустив армію і хто захищав державність ціною життя. Ні, пане екс-Президент, народ лише належним чином оцінив Вашу діяльність, а перемога антиукраїнської меншості стала можливою лише завдяки нікчемності переможця виборів-2004.
Тимошенко, діючи за радянськими принципами „створюємо проблему, а потім її героїчно долаємо” та „головне – вчасно і красиво відзвітувати”, напоролась на те, за що боролась. Виявилося, що Україна – це не тільки Вона, а оцінюють її не лише за зовнішній вигляд після макіяжу чи фотошопу. Результати її діяльності, м’яко кажучи, залишають бажати кращого, за вмінням брехати не відстає від Янука, а в інтриганстві – перевершує. Але – обдурила сама себе. Намагаючись смоктати дві цицьки (західну і московську) одночасно, всіляко уникала визначення своєї позиції щодо національно важливих питань та загравала з ворогами України, внаслідок чого втратила голосів більше, ніж придбала. Звинувачуючи (і небезпідставно) ПР у фальсифікаціях, нічого не зробила для їх недопущення (фальсифікатори виборів-2004 не тільки на свободі, а при владі та посадах; технічні та організаційні можливості фальсифікацій не усунені – „мертві душі” у списках як були, так і залишилися, списки неповні, проблеми з внесенням до списків та голосуванням вдома тощо). Напевно тому, що і сама не проти скористатися цими технологіями. Але ж не врахувала, що прибуток від фальсифікацій лише в Донецькій області значно більший, ніж від тих же дій у декількох західних областях. Її авантюрний розрахунок на сліпу всенародну любов і підтримку реальними справами аж ніяк не підкріплений, а за блудливі оченята та солодкі обіцянки плюс трохи грошенят на Майдан людей не виведеш.
Результат виборчого шоу цілком закономірний: влада за час свого правління зробила все можливе і навіть неможливе для втрати довіри нації, чим і скористався їх основний опонент. Практично вся діяльність „помаранчевої” команди (Президент, прем’єр, уряд, депутати, урядовці середньої ланки тощо) була спрямована на самознищення та збереження ворогів України. Причина цього одна: відсутність націоналістичної складової та ідейного стрижня в діяльності НУНС та БЮТ і, відповідно, домінування особистих, шкурних інтересів над державними, національними. Настанова на особу, а не на ідею, на дерьмократію, а не на націократію, на ліберастію, а не на здоровий націоналізм завжди програшна як для окремого політичного гравця, так і для нації та держави в цілому.
Ще в 2003 році Провідник ВО „Тризуб” ім. С.Бандери В.Іванишин у праці „На розпутті велелюднім” писав, що без якісних змін політичної системи будь-який наступний президент буде гіршим за попереднього, оскільки він приречений діяти в інтересах свого клану і зовнішніх сил, а не в інтересах народу, нації, держави.
У черговий раз відіграла свою ганебну роль і злочинна тактика дерьмо-ліберастів щодо переорієнтації національно-визвольної боротьби на боротьбу за соціально-економічні питання, з боротьби за права нації на боротьбу за права людини. Лише підміна основних пріоритетів, понять, цінностей з національних на так звані загальнолюдські дозволила прийти до влади антиукраїнській меншості. Ми закликали і закликаємо до єднання навколо національної ідеї, а не навколо безідейних партій та блоків і чергових месій-шахраїв. Ніхто з них не ощасливить народ з своєї панської ласки і не поділиться вкраденим у народу статком. Лише Орден Української Нації, створений для реалізації української національної ідеї та захисту прав і свобод українців, здатен забезпечити гідне життя народу і розквіт України. Лише у звершенні національної революції можливе вирішення всіх проблем нації (також і обрання гідного президента від більшості народу). Тож єднаймося навколо національної ідеї та наближуємо національну революцію! Боротьба триває, нація переможе!
Слава Україні! Воля або смерть!
Сегодня 65 лет падения немецкого Рейха, этот день Мы украинцы должны почтить как день скорби, скорби за миллионы погибших украинцев. Погибших за интересы (как оказалось) тех кто сегодня находится у власти.
Кто за словами правды и скорби прячет ложь и злорадство, те кто прикрываясь светлыми идеалами делает всё для уничтожения украинцев, делает всё для уничтожения инакомыслия, всё для того чтобы в мире правила только одна держава...
Итак представляю Вашему вниманию документы о отце Януковича:
Не напоминает-ли этот приказ немецкого начальства своему холую, начальнику полиции Фёдору Януковичу подобный приказ даный сыну этого полицая его московским начальством?..
Ну понятно откуда у нашего преЗека судимости - это семейное...
Как говорится яблоко от яблони недалеко падает...
Для него Вы быдло, Вы говорите о "нациках и бандеровцах - прихвостнях немцев"? - ТОГДА ПОСМОТРИТЕ КТО РАСПРОСТРАНЯЕТ это - СЫН НЕМЕЦКОГО ПОЛИЦАЯ!
И ПОКА НАШИ ДЕДЫ И ПРАДЕДЫ ОТВАЖНО СРАЖАЛИСЬ ЗА УКРАИНУ В СОВЕТСКОЙ АРМИИ И В УПА - ОТЦЫ И ДЕДЫ ТЕХ КТО СЕГОДНЯ У ВЛАСТИ ЛИЗАЛИ САПОГИ СВОИМ ХОЗЯЕВАМ, СЕГОДНЯ ОНИ ЛИЖУТ САПОГИ УЖЕ ДРУГИМ ХОЗЯЕВАМ - НО МЕНЯЕТСЯ-ЛИ СУММА ОТ ПЕРЕСТАНОВКИ СЛАГАЕМЫХ?...
Найбільша динаміка приросту аудиторії спостерігається в містах з населенням 50-100 тис. мешканців - зростання за рік склало 14%. Також, в 2009 році Інтернетом користуються набагато активніше - денне охоплення в поточному році склало 31% жителів України у містах з населенням від 50 тис. (включаючи мільйонники) проти 18% в 2008 році.
ТЕПЕР РАХУЄМО - 8 млн. людей, припустимо 3 млн. не представляють собою цінності, як виборці - а ось інші 5млн це виборці, які завтра будуть голосувати за якусь політфігуру.
Це нереалізований ресурс, ресурс більший аніж усі інші медіа - бо тут може бути двостороннє спілкування. Спілкування між виборцем і об`єктом вибору.
1. УАнет (український Інтернет) - це ресурс із 5 млн. потенціїних виборців.
Ремарка 2. Бостонська бійня, або головне правило ПіаРу.
В березні 1773 року в результаті заворушень з англійцями, було вбито трьох американців. По офіційним даним їх розстріляли у натовпі...
Приблизно з такими заголовками вийшли газети в Бостоні під пильним оком Самюеля Адамса (дідусь-засновник ПіаРу). А що-ж насправді сталося у славному місті Бостоні?
Насправді - місцеві хлопці напиячилися з англійськими вояками - і в п`яному угарі почалася бійка. Однак враховуючи жорстокі дисциплінарні покарання англійські вояки поспішно зникли ще до переростання конфлікту до активних дій...
В потасовці, що виникла було застрелено (місцевими) троє чоловік (досить нормальне явище для того часу).
Але в газетах було написано: "...в результаті заворушень з англійцями, було вбито трьох американців. По офіційним даним їх розстріляли у натовпі..."
Задайте собі питання - де набрехав Самюель Адамс?..
2. Будь, що можна подати при певному світлі, при цьому кажучи лише правду...
Ремарка 3. Лише статистика
Де більше молоді на Заході, чи на Сході, а динаміка де краща? Причина в першу чергу в екологічній чистоті Заходу і забрудненого Сходу, це неможливо буде змінити у найближчі 40-50 років...
3. Завтра на Заході України населення буде більшим за Схід...
Враховуючи усі ремарки хочу зробити висновок:
1. ВЛАДА ГОТУЄТЬСЯ ДО БОРОТЬБИ ЗА ІНТЕРНЕТ-ПРОСТІР, оскільки це більше 5-ти мільйонів виборців і їх кількість збільшується.
2. На опозицію буде поливатися маса бруду, який буде виглядати як правда - оскільки і буде правдою, але з іншим освітленням.
3. Нас будуть роз`єднувати будь-яким способом - не гнушаючись найжахливішими провокаціями.
САМЕ ВІД ТЕБЕ ЗАЛЕЖИТЬ СЬОГОДНІШНЯ СИТУАЦІЯ В КРАЇНІ - НЕ ВЕДИСЯ НА ПРОВОКАЦІЇ ПРОПЛАЧЕНИХ АНТИУКРАЇНСЬКОЮ ВЛАДОЮ КОРИСТУВАЧІВ, ВІР В УКРАЇНУ, ВІР В НАШ НАРОД - ЛИШЕ УКРАЇНЦІ ЗМОЖУТЬ ПОБУДУВАТИ СИЛЬНУ УКРАЇНУ!