хочу сюди!
 

Людмила

56 років, водолій, познайомиться з хлопцем у віці 44-57 років

Замітки з міткою «фирташ»

MV1

MV1

1 березня 2014 року. РНБО. Тимошенко.







          1 березня 2014 року. Засідання РНБО.
          Своїми словами звісно. Хто ж там дасть записувати....

          На той час рускіе фашисти вже не приховували своїх намірив окупувати Крим.Совет Федерації Рашкі одноголосно підтримав лист Путіна про введення військ в Україну. Де-факто це означало, що з 1 березня 2014 року Рашка оголосила Україні війну.

          Турчинов скликав РНБО. І запросив на засідання Юлію Тимошенко.
          Що будемо робити, запитує Турчинов.
          Ну, і почалося обговорення.
          Прем'єр-міністр про "нема грошей", відсутність кадрів і "ми Україну не віддамо".
          Міністр оборони про заіржавлені кулі, пробиті колеса танків, слабкий бойовий дух солдат.
          Міністр внутрішніх справ та Голова СБУ про відмову виконувати накази підлеглими, про саботаж.
          І так далі, в такому ж дусі. Ніхто не хоче брати на себе відповідальність, ніхто не пропонує ніяких рішень. Пустопорожня балаканина.

          Юлія Тимошенко:
          Я відмовляюся вірити тому, що зараз чую. Ви що, не розумієте, що Рашка оголосили Україні війну? Більше того, повним ходом йде окупація Криму.
          Оголошуйте военний стан. Це не повинно обговорюватися. Не знаєте, як діяти, дійте по закону. Можна обговорювати чи тільки в Криму, чи по всій Україні. Але военний стан повинен бути введений обов'язково.
          Відповідно і економіка України повинна бути переведена на військові потреби.
          Міністерству оборони провести інвентаризацію всієї техніки. Що потребує ремонту, негайно передавати на заводи,для ремонту. Скласти заявку, що треба для армії, чого не вистачає для ведення бойових дій, для екіпірування солдат, для їх побуту.
          Прем'єр-міністру завантажити оборонну промисловість замовленнями на виготовлення танків, бронетранспортерів, стрілецької зброї і всього, що потребує армія. Звернутися до світової спільноти за наданням Україні фінансової та військової допомоги.
          Виконуючому обов'язки Президента зв'язатися з лідерами провідних демократичних країн, повідомити про те, що відбувається в Україні, що фашистська Рашка напала на Україну та попросити їх підтримати нашу країну.
          Міністру внутрішніх справ та Голові СБУ звільнити всіх саботажників, зрадників, всіх, хто відмовляється виконувати накази. Як це нема ким замінити? Мільйони людей, патріотів по всій країні виходили на Майдан, беріть їх на роботу у свої відомства. А десятки тисяч патріотів, що були звільнені режимом Януковича? Повертайте їх. Те саме стосується і армії.
          І взагалі, в усіх гілках влади провести радикальну чисту. Звільнити ренегатів, корупціонерів, прислужників режиму Януковича, всіх, хто чинить опір владі, перебуваючи у владі. І не треба говорити, що нема ким замінити, не вводьте людей в оману. Є люди. Їх мільйони. Звертайтеся до них, вони обов'язково відгукнуться. Подивіться скільки добровольців прийшли до військкоматів.
          В решті-решт, захищати Україну!
          Там де треба зброєю, захищати зброєю, де дипломатією, дипломатією. Не треба розпускати соплі, лякати себе та всіх українців, яка страшна Рашка, яка в неї величезна армія, Правда на нашому боці, у людей патріотичний підйом, вони не бояться ворога, а ви збирається демонструвати пораженство.

          Всього вже не згадаю, що говорила Тимошенко, але всі її пропозиції стосувалися активного захисту країни.
          Далі було обговорення, гнилі звинувачення в бік Тимошенко, сльозливі скарги. що ми не можемо протистояти ворогові, що нам треба уникнути смертей і т.п.
          На виході пшик. Вирішили не чинити активний опір, спостерігати за тим, що відбувається, ніяких організаційних рішень щодо вводу военнго стану не приймати.

          Обраний 25 травня 2014 року Президентом, Петро Порошенко, продовжив ту саму політику, але з ще більшим ухилом на пораженство, на зраду, на закулісні перемовини.
          Станом на сьогодні, 23 травня 2015 року, Крим зданий, частина Донбасу палахкотить у вогні, десятки тисяч загиблих, економіка країни летить у прірву, народ в злиднях.

        Після того РНБО, Юлію Тимошенко вже не запрошували на засідання.

Разруха, це не Яценюк....



            Я приєднуюся до шановного Пилипа Пилиповича.
            Товариство, не потрапляйте на цей гачок, на цю дурню, яка закладена в Конституції.
            Прем'єр-міністр завжди був цапом-відбувайлом для Президента. Для прикриття його темних делішек. Громовідвід для нас.
            Пам'ятаєте, при старій Конституції, коли ще був Кучка, скільки було Прем'єр-міністрів? І хто вони були? Це були сирі миши, які не мали ніяких амбіцій, їм Президент дозволяв трішки красти, але при цьому вони повинні були виконувати роль зіц-Прем'єрів. Брати на себе весь негатив, залишаючи Президенту роль всенародно обраного арбітра, незаплямованого лідера нації.
            Єдиний, хто був рипнувся, захотів грати власну гру, це був Павло Лазоренко. До речі, на фоні всіх тих Прем'єрів, він був найкращим Прем'єр-міністром. І багато зробив гарного для країни, для народу. Так, були в нього мутні оборутки, але в порівнянні з Кучкою, Януковичем, я вже мовчу за Порошенка, це був суцільний ангел. Ну, ви знаєте, що з ним сталося.
            Ця схема почала давати збої в кінці правляння Кучки. І тоді було вирішено модифікувати її. Прийняти Конституцію України, як парламентсько-президентської держави. Начебто Прем'єр-міністр тепер ставав головною фігурою в керівництві державою. Але, залишили за Президентом багато важелів впливу на Кабмін та на Парламент. Це і вето на закони, на постанови Кабміну, право різних ключових кадрових призначень. В Генпрокуратурі, СБУ, МО, право призначати суддів. І багато чого іншого.
            Тим самим, система зберігала за собою контроль над фінансами, та повну безкарність за власну корупцію.
            Цю нову конструкцію випало випробовувати Ющенку.
            І тут йому не пощастило.)))) Прем'єр-міністром, в силу різних обставин, довелося призначити Юлію Тимошенко. Хто не пам'ятає, на цю посаду рвався саме Порошенко.
            Ну і Ющенко тоді вирішив одразу взяти "бика за рога", показати. хто тут головний. Як зараз пам'ятаю відео, коли він прийшов на засідання Кабміну, сів в голові столу, і почав позиціонувати себе царем-батюшкою. А за лаштунками намагався керувати Прем'єр-міністром. Алое швидко отримав по рогах, і більше в Кабміні не з'являвся, на дзвінки Юлії Тимошенко не відповідав.
            Ну далі ви все знаєте, не буду переказувати.
            Але висновок з цього можна зробити. Ця пертурбація Конституції не вирішила головного, - відкритості врядування країною, хто саме насправді за неї відповідає.
            Янукович взагалі вирішив не випробовувати долю і повернув стару Конституцію. І поставив Прем'єр-міністром свого кореша, випробуваного та надійного крадія Азірова.
            І ось знов ще один сome back, повернули ту, Конституцію начебто парламентсько-президентської держави.
            І тут вже Порошенко, враховуючи досвід Ющенка, зробив все, щоб дві українські патріотичні політичні сили, Батьківщина та Свобода, або взагалі не потрапили в парламент, або зайшли туди мінімальною кількістю, яка би не мали ніякої ваги на прийняття кадрових та інших важливих для Порошенка рішень.                 
            В хід було пущено все, і фальсифікації, і маніпуляції, і брехня, і дискредитація Юлії Тимошенко. І мета була досягнута. Лоховатий народ на все це купився. Порошенко отримав такий контроль над Радою, про який не могли і мріяти всі попередні Президенти.
            Так, там відбувся неприємний для нього прецедент, інший крадіжницький клан Яценюка набрав за списками більше відсотків, ніж його Бак.
            Але, це вже дрібниці. Знищити конкурента, це справа техніки.
            В хід пішли аналогії з урядування Тимошенко. Була розгорнута кампанія, що тоді, начебто Тимошенко влаштувала війну з Ющенко,не було консолідації демократичних сил, внаслідок чого прийшов до влади Янукович і ідеали того Майдану були зруйновані.
            А ось тепер!....Порошенко та Яценюк підуть вірним шляхом, і Прем'єр Яценюк, це буде одна команда з Президентом Порошенко. Тобто, в інтерпретації Порошенка та Яценюка, тепер ніщо і ніхто не буде їм заважати займатися крадіжками та корупцієй, ніхто не буде наїжджати один на одного, все буде чікі-пікі.
            Звісно, Яценюк. це не Юлія Тимошенко. Що ми і бачимо. Корупція жахлива, але Порошенко та Яценюк прикривають один одного. І одночасно, Порошенко перетворив Яценюка в політичного небіжчика. Що і треба було досягнути.
            Яценюку туди і дорога, але в цій ситуації не він Папа мафії, Папа(або, як каже його шавка Бірюков, - Первий), це Порошенко.
            Всіма процесами керує саме Порошенко. І скандал з Боровиком, це також Порошенко. Просто про це неможливо говорити, бо одразу завалиться ця піраміда "єдності". Вона в решті-решт і так завалиться, але, як кажуть, перед смертю не надихаєшся.
            І зверніть увагу, одним з аргументів порохоботів є такий, - "Юлія Тимошенко вже була головною в країні, що вона зробила?...нічого!". Звісно, вона тоді багато зробила, але порохоботів ми не будемо в цьому переконувати. Зараз діє та сама Конституція, за якою Юлія Тимошенко була Прем'єр-міністром. Виходить, за логікою порохоботів, зараз Яценюк головний в країні. І що він зробив? А це запитання вже має право на життя.
            Яка мораль з усього цього?
            1. Порошенка нафуй.
                2. Посаду Президента нафуй.
            Я закінчив.
            Крапка.


              Приєднуйтеся до
                      спільноти
    

Потяг пішов.



          Юлія Тимошенко не коментує цю трагікомедію з Порошенко та Фірташем. 
          І вірно робить.
          А що там коментувати? Все це було нею розжовано та донесено до вух всіх українців ще під час виборів. Але тоді, 54% страшил з соломою замість мізків, не змогли прибрати з цих вух локшину, яку їм навішало шоколадне педріло, і обрали собі, і нам, все це жахіття, які ми зараз спостерігаємо.
          По суті, тоді в бюлетені було одне запитання, - "Чи хочете ви, щоб Порошенко вас спочатку пограбував, потім вбив, а Україну продав Путіну?"
          Таак!!!!, - беззастережно та радісно возопила вата. 
          і що тепер говорити Юле? Переказувати все те, що вона говорила тоді? Так вже пізно. Потяг пішов. Хай тепер ці 54% долбоепов лягають на рейки під цей потяг та таким чином зупиняють його, а не плачуться в жилетку Юлії Тимошенко. 
          Вона і так зараз робить неможливе. Одна протистоїть цій модернізованій Порошенком людиноненависницькій системі. 
          Я би, на її місці, встромив би їм всім в зад фірташевську газову трубу і підпалив би газ. Після цього виїхав би в якусь цивілізовану країну і жив би там собі у власне задоволення.

Безвихідь.



          Ну а дійсно, як людині рятуватися? Воно ж 75 років, це не два дні. Можна і до смерті не дожити. А скільки за цей час газу впусту буде пропомповано? 
             Як не крути, треба кликати Тимошенко на допомогу.
          Тому, давайте відкінемо недоуменіе і войдем в положеніе.
          Тим більше, що наш поранений на рінгових фронтах мер Кличко, ізрек, що ці проіскі некоректни.
          Правда, це він парирував лівий боковий, що був спрямований на нього, але все воно лягає в одну канву, в канву виборів в один тур та хабаря індусу. Воно ж видно навіть непідбитим оком.
          Бойко також не залишився збоку. Він чесно сказав, що Фірташ тягнув Україну в ЄС, а Тимошенко не виграла вибори. тому що її не пдтримував знов таки той самий Фірташ, який тягнув Україну в ЄС.
          Інтересно как....!!!!
          Так же ми узналі, що Кравчук не є родичем Фірташа і в Україні, він, Кравчук, виконує функцію. І ще Кравчук під тортурами сказав, що він приймав активну участь в революції і що Фірташ потрапив в політичну інтригу.
          Богословська кожен день була на Майдане. А раніше вона мала сильну позицію в парламенті. Також Інна б. несподіванно оголосила себе політичним опонентом Тимошенко. А це не хухри-мухри, це вже фігура!
          Ну а сам Фірташ сказав, що він призначив Порошенка зіц-Президентом України, тому що Тимошенко. І тому що Росія ето хорошо, а з Порошенко ще хорошее. Получі фашист гранату! Зараз Порошенко сидить в своєму флігельку. схожому на Білий дім, чухає репу, і думає, що ж це таке було і як знайти вихід з цього цугцвангу.
          Вопчім суд проходив в дружелюбній атмосфері. Всі гнали хвилю на Тимошенко. Правда ніхто не знав навіщо, але це не завадило судді махнути караючим мечом австрійського правосуддя та відпустити борця за справедливість Фірташа ко всем чертям на волю.
          Щодо нас, то нам залишається воспрянути духом.
          Фірташ з нами! А ми з Фірташем!

Агенти впливу Кремля

           Який же все ж таки народ мудрий. Хто гучніше за всіх кричить - "Тримай крадія!"? Ну дик сам крадій. Ця приказка останнім часом вже стала мемом для нашої влади.
          Ось сьогодні парламентська когорта крадіїв з Хрензначиєго фронту, Бака Порошенка та прімнкнувшими до них влаштували в Раді цілу свистопліску задля підтвердження цієї приказки. Біля мікрофону встановили лантухообразну говорящу голову Антошку Геращенка, який з відповідним інтонуванням та належними цьому дійству рухами головки, рук, очей та верхньої частини своєї фігури прочитав пецісеніну маляву.
          Саме цікаве, що він облаяв Свободу та Батьківщину, які разом з Надією Савченко складають 25 депутатів. Але, мабуть для цієї владної армади персів, ці 25 депутатів є трьомастами спаратанцями. Якщо це так, то скоро ми побачимо, як гора політичних небіжчиків з цієї армади почне збільшуватися до неба.
          Ну, а я, грунтуючись на убойному доказі з вищенаведенної приказки, вирішив копнути, а хто ж дійсно є моськовськими агентами впливу. Ну і ось нашвидкоруч накопав. Звісно тут не всі, але це самий активний та безумовно і беззаперечно відданий Кремлю авангард Золотої Орди в нашому тилу.
          Да, сьогодні цей авангард вляпався. По крупному.
          Далі буде....)))))


Фирташа лишили титановых месторождений и еще раз Иршанского ГОК

Опальному олигарху снова подрезали крылья, отобрав у его «Крымского титана» сырьевые активы. Государственная служба геологии и недр Украины (Госгеонедр) аннулировала две лицензии на право пользования Лемненским и Междуречным месторождениями титановых руд в Житомирской области площадью более 6 тыс. га.

 

Череда несчастий для «венского заключенного» началась еще в прошлом году, когда Кабмин не продлил с ним аренду Иршанского ГОКа и Вольногорского горно-металлургического комбината - самыми крупными в Украине добытчиками и переработчиками ильменитовой руды, на сырье которых работал «Крымский титан».

 

Правительство передало эти активы в оперативное управление государственной Объединенной горно-химической компанией (ОГХК). И тогда, после революции достоинства, можно было полагать, что восторжествовала справедливость, а государство начало возвращать награбленное «семьей» Януковича.

 

Но выяснилось, что возглавляет ОГХК некий Руслан Журило - менеджер из Днепропетровской области, который, по слухам, близок к группе "Приват" Игоря Коломойского. А также является человеком Николая Мартыненко - распорядителя денег премьера Яценюка. Реноме руководителя более чем достойное и уже понятно, в какую сторону подует ветер. Однако, сейчас не об этом.

 

Фирташ отчаянно сопротивлялся, сражаясь в суде. И 25 декабря 2014 года все-таки одержал победу: Окружной админсуд, который возглавляет бывший помощник Сергея Кивалова Павел Вовк, удовлетворил иск "Крымского Титана" и отменил вышеупомянутое решение правительства.

 

Но уже через четыре дня его старания свело на нет распоряжение правительства Госгеонедру аннулировать лицензии на использование Лемненского и Междуречного месторождений. Иршанский ГОК остался без сырья. А сегодня Фирташ в который раз остался и без Иршанского ГОКа. Очередной суд, на этот раз Хозяйственный, отклонил иск о его возврате.

 

«Указанный имущественный комплекс не может находиться в пользовании частного АО. Поэтому на выполнение этого постановления в сентябре 2014 года Фондом государственного имущества Украины передано Министерству целостный имущественный комплекс государственного предприятия», - пояснили в пресс-службе Генпрокуратуры.

 

Обложили опального олигарха со всех сторон. И, скорей всего, чтобы сохранить за собой хоть какую-то часть титановых активов, Фирташу придется делиться с уже упомянутыми личностями - Коломойским и Яценюком. Тем более, что аналогичная схема разыграна с Вольногорским горно-металлургическим комбинатом. ВГМК сейчас де-юре под контролем ОГХК, но де-факто - триумвирата Фирташ-Коломойский-Яценюк в лице Мартыненко. 

Как «заклятые» друзья Яценюк, Фирташ и Корбан грабят Украину

Пока Украина борется с внешним врагом, внутренний не дремлет. В то  время, когда страна истощена войной с Россией, ее делят между собой премьер Яценюк, опальный олигарх Фирташ и олигарх-фаворит нынешней власти Коломойский, правда делает это руками своего друга Корбана. Что объединяет такую разношерстную публику? Ответ прост - деньги.

         Еще недавно Дмитрий Фирташ единолично восседал на троне титанового короля Украины. Но времена изменились, у него отобрали Вольногорский горно-металлургический комбинат и Иршанский ГОК, которые являются крупнейшими производителями ильменитового концентрата в стране. Казалось бы отобрали в пользу государства - правительство не продлило срок аренды для ЧАО «Крымский титан» и отдало оперативный контроль над предприятиями государственной «Объединенной горно-металлургической компании».

         Но со временем выяснилась любопытная деталь - ОГХК, под контролем которой находятся ВГМК и Иршанский ГОК, возглавляет некий Руслан Журило, ниточки от которого уходят к Николаю Мартыненко (ближайшему соратнику и распорядителю наворованных бюджетных средств  премьера Яценюка) и Геннадию Корбану (партнеру и заместителю губернатора Днепропетровской области Игоря Коломойского). Оперативный контроль государства над лакомыми объектами - всего лишь фикция. Фактически  предприятиями руководят Корбан и Яценюка, а также Фирташ, который  после долгих прений, все же согласился делиться, чтобы не лишиться ВГМК и Иршанского ГОК полностью.

         При поддержке правительства, вышеупомянутые олигархи создают стороннюю компанию, которая будет покупать ильменит у Иршанского ГОК, отправлять его в качестве давальческого сырья на Крымский титан, забирать готовую продукцию, сертифицировать ее в Украине и продавать в Евросоюз, обходя таким образом санкции, наложенные ЕС и США на предприятия РФ.  Наложенные, кстати говоря, по просьбе украинского правительства и лично его главы Арсения Яценюка.

         Очевидно, уверенность в безотказности этой схемы настолько высока, что «Крымский титан» Фирташа планирует увеличить свои мощности и начать строительство новой линии производства под названием «Титан-3» в Армянске. Сырьем на сегодняшний день «Крымский титан» может снабжать только Иршанский ГОК.        

         Более того, несмотря на то, что Украина и РФ находятся в состоянии войны, ильменитовый концентрат Иршанского ГОК по-прежнему отправляется на российскую корпорация ВСМПО-АВИСМА, которая производит титан, в том числе для оборонной промышленности. И что мы имеем в сухом остатке? Через украинскую государственную ОГХК мы поставляем врагу сырье, из которого он изготовит оружие и наставит его дуло на наших солдат.

         И ради этого мы стояли на Майдане? 

Коломойский vs Фирташ: передел собственности по-украински

Дмитрий Фирташ, до недавнего времени титановый король Украины, лишился контроля над Вольногорским горно-металлургическим комбинатом - крупнейшим производителем ильменитового концентрата. На территорию ВГМК зашли представители госпредприятия «Объединенная горно-металлургическая компания» и провели смену менеджмента. Уже с октября трудовой коллектив получает зарплату от государства.

         Group DF, у которого через «Крымский титан» ВГМК был в аренде, прокомментировал это событие так:

         «22 сентября 2014 года произошел силовой захват Вольногорского ГМК группой вооруженных лиц, которые сопровождались чиновниками Днепропетровской облгосадминистрации и сотрудниками органов МВД Днепропетровской области. Не предоставив никаких разрешительных документов, группа неизвестных людей несанкционированно, противозаконно, грубо и с применением физической силы ворвалась на территорию предприятия под предлогом передачи имущества, находящегося на балансе ЧАО «Крымский титан», созданному ранее ГП «Объединенная горно-химическая компания».

         Вот так аккуратно и не переходя на личности компания Дмитрия Фирташа намекнула на того, кто имеет виды на ВГМК, а именно - Игоря Коломойского, днепропетровского олигарха и губернатора области. Хоть и Коломойский поспешил откреститься от приписываемых ему аппетитов, но эксперты рынка давно говорили о том, что ему не дает покоя титановый бизнес Фирташа.

         Дальше события начали развиваться еще интересней и уж очень напомнили сценарий, по которому в свое время Виктор Пинчук и Игорь Коломойский раздерибанили Никопольский завод ферросплавов. Сначала Коломойский пытался отобрать долю Пинчука, а потом олигархи зарыли топор войны и, объединив усилия, «кинули» государство, отобрав контрольный пакет акций.

         Похожий ситуативный мир наблюдается сейчас между двумя заклятыми врагами - Коломойским и Фирташем. Не исключено, что эта дружба приведет к тому, что Украина потеряет контроль над Вольногорским горно-металлургическим комбинатом. Активное содействие в этом олигархам оказывает молодой и талантливый премьер-министр Арсений Яценюк. Как показало время, люди в Кабинет министров пришли новые, а схемы все равно остались старые. Отжимание лакомых предприятий идет теми же темпами и в первую очередь у своего же государства.

         Об активном участии Яценюка в дерибане ВГМК свидетельствует и тот факт, что его интересы представляет однопартиец и одиозная личность Николай Мартыненко. Его человек сейчас управляет государственной Объединенной горно-металлургической компанией, которая осуществляет контроль над ВГМК. Сам Мартыненко является смотрящим и кошельком Арсения Петровича, и внимательно следит за тем, чтобы деньги от ВГМК шли не только в карманы Коломойского и Фирташа, но и Яценюка.

         Слишком короткой оказалась память у новой украинской власти. С начала революции Достоинства прошел всего год, а эти люди уже ничего не боятся и призрак позорно бежавшего Януковича не является к ним в кошмарных снах. Пока внимание народа приковано к военным действиям на Донбассе, они делят награбленное, пуская к корыту придворных олигархов, забывая что общество изменилось и за все придется ответить.   

Мустафа-джинса


         Знаєте. як визначити, що наближаються вибори? Дуже просто. Ось, є такий перець - Mustafa Nayyem. Відомий джинсовік. По яких тільки каналах він не тинявся, кому тільки не прислуговувався. І весь час крутиться біля грошових мішків. Але, головний його фах, це ніщімне мочилово Юлії Тимошенко. Все це робиться тупо, примітивно, безапеляційно,без будь-яких доказів та фактів. Я сумніваюся. що в нього є журналістська освіта. А якщо і є, то це яскравий приклад, як не треба вчити журналістиці. 

         Да, і ось на ФБ, на його стіні з'явився пост про вибори. Відповідно, машина дискредитації Юлії Тимошенко знов починає розкручуватися. Я залишив там комент, що на фотожабі. Не дослівний. але відповідає сутності оригіналу. Він його видалив. Я знов поставив. Він знов видалив. 

         Тоді я вирішив зробити цю жабу, щоб цей комент вже навічно вбудувався у мережу. Вже не видалить...)))) 

         Він давно на мене абіжений. Але блокувати не хоче. Всі подібні йому журнашлюшкі, зокрема Сірьожа Лещенко, Чаленко, Притула, Кіпіані заблокували мене. Більше того, різні луценкі, гриценкі, ще якісь горе-політики також заблокували. А Найем ні. Гордий...)))) Мабуть думає, та хто він такий цей українець , щоб я його блокував?? Я ж великий Му. Найем! Ну і добре. Хай дивиться на жабу та радіє...)))          
Сторінки:
1
2
4
попередня
наступна