хочу сюда!
 

Татьяна

50 лет, телец, познакомится с парнем в возрасте 46-50 лет

Заметки с меткой «фирташ»

Сокровища Фирташа

Дерибан будет знатный.


Сейчас заговорили об имуществе олигарха Дмитрия Фирташа. Многие его подельники, которые находились (или ещё находятся) у него в подчинении, уже мысленно делят добычу. Так когда-то делилось имущество другой масштабной личности, Павла Лазаренко, признанного одним из самых коррумпированных чиновников мира. Днепропетровские долго опасались притрагиваться к его владениям, но через время всё, что Лазаренко присвоил, было раздерибанено.


Сверхбогатые люди Украины типа Фирташа и Лазаренко, порождают огромное количество «Фунтов», подставных лиц — депутатов, директоров, управляющих. У каждого олигарха есть своя сеть доверенных лиц, на которых оформлена часть их активов.




Какие именно сокровища Фирташа будут поделены, точно сказать не сможет никто. Я думаю, даже сам Фирташ не назовёт все свои владения. Это как закрома Советского Союза, о которых доподлинно было известно далеко не всё. По подсчётам Forbes, у Фирташа свыше 250 миллионов долларов в активах. Известно, что его владения очень обширны. Это и промышленные, и сельскохозяйственные предприятия, и газораспределительные компании, телеканалы не только в Украине, но и в странах Европы… И это только согласно общедоступной информации.


Когда валится гигантский бизнес-столп, когда теряется контроль над имуществом, люди поступают, как люди. Они забывают о личных отношениях с владельцем, о том, как им досталась должность, о законах. Наверняка, люди из ближайшего окружения Фирташа уже поздравляют друг друга и ждут новости об экстрадиции своего благодетеля в США.


Скажется ли этот передел на экономике Украины? Нет. Перестанет функционировать ещё одна раковая опухоль монополизированного имущества. Сеть по ограблению государства рассыпалась на локальные ячейки. И хотя венское правосудие уже получило 125 миллионов евро залога от Фирташа, для падающей экономики Украины, из которой на протяжении десятилетий выкачиваются дурные деньги, это уже не сыграет никакой роли. Деньги уже покинули нашу страну. И если капитал выходит из Украины, то он сюда, как правило, уже не возвращается.


Что украинские олигархи умеют действительно хорошо, так это обездвиживать капитал. Срабатывает хватательный рефлекс. Они присваивают всё, что оказывается в сфере их влияния, не думая о том, как сделать предприятие успешным и доходным. И в этом их коллективная инстинктивная глупость. Хватать и жрать.


Любой украинский олигарх — морально бедный человек. Ему нечем поделиться с людьми. Он может только забирать и накапливать.


P.S.: Чем закончится для Фирташа судебный процесс не столь важно. Хорошо бы, если вместе с ним из Украины исчезли бы Пинчук, Коломойский, Ахметов и все схемщики, «сидящие на потоках». А ещё лучше, чтобы была уничтожена сама возможность создавать «схемы». 5.10


Кто стоит за олигархами Украины

Большая политика похожа на матрёшку: каждый политик является чьим-то ставленником, тот, в свою очередь, тоже находится под чьим-то протекторатом, и кто кукловод неизвестно.


Начнём разбор нашей матрёшки с депутатов Верховной Рады.


Раньше депутатами ВР становились, как правило, директора заводов, крупных градообразующих предприятий или образовательных заведений. И они имели реальное влияние друг на друга, как состоятельные, финансово независимые джентльмены, входящие в закрытый элитный клуб. Сегодня депутатом может стать практически любой человек, будь то честный журналист или козак-патриот без определённого рода занятий. Казалось бы, тенденция к демократизации, отказу от старых стереотипов. Но нет! Это лишь очередная показуха для масс, чтобы создать иллюзию народовластия. Вдумайтесь, станут ли маститые политики-тостосумы считаться с наёмным работником, зависящим от ежемесячной зарплаты? Станет ли большой начальник, приехавший на элитной иномарке стоимостью трёх квартир в столице, прислушиваться к мнению человека, одетого на $150? Нет, это для него даже не пешка, это обслуживающий персонал, которого нанимают на работу и увольняют по своему личному усмотрению.


В Римской Империи сенаторами становились, как правило, крупные землевладельцы. С бедным человеком в Сенате попросту никто не стал бы считаться. Всю историю человечества власть имеют те, кто обладает деньгами. Пока Украина остаётся олигархической страной с примитивной сырьевой экономикой, здесь будут действовать те же неписаные законы и правила, что и в Древнем мире. Независимых депутатов у нас нет.


За депутатами ВР и политическими партиями стоят олигархи, которые являются их финансовым источником. Именно их интересы депутаты лоббируют в парламенте, потому что кто платит, тот и музыку заказывает. После моего скандального интервью с Леонидом Ройтманом я задумался, кто такой типичный украинский олигарх и откуда у них аномально большие капиталы.


Типичный украинский олигарх обязательно обладает тремя вещами: заводом, банком и телеканалом. Кроме этого, иногда у него есть что-то для души, например, у Ахметова это футбольный клуб «Шахтёр», у Фирташа был ФК «Таврия», у Коломойского — «95 квартал», у Пинчука — арт-центр имени себя самого. Все крупные бизнесы в Украине, все телеканалы, журналы и интернет-СМИ, а также политические силы сводятся в итоге к нескольким десяткам олигархических фамилий. С согласия именно этих людей граждане Украины видят те или иные сюжеты в новостях, с подачи этих людей появляются новые партии, политики и законопроекты. В обществе бытует миф, что это и есть главные хозяева большой политики. Однако это далеко не так.


Это легко понять, если подумать, каким образом олигархам удалось в своё время совершить головокружительный скачок из грязи в князи? Как сыновья инженеров, бухгалтеров, учителей и простых советских рабочих стали сверхбогатыми людьми современной Украины? Все украинские олигархи — это «человекопаспорта», доверенные лица настоящих владельцев активов и средств, которые по определённым причинам не могут открыто ими владеть. Так же многие депутаты записывают имущество на своих родителей, жён, братьев, сестёр, кумовьёв и сватов, потому что не могут им «светить». Кто же эти владельцы, стоящие за спинами олигархов, и дёргающие их за ниточки? Ройтман назвал известнейших представителей преступного мира. Если это правда хотя бы отчасти, понятно, почему при наличии колоссального человеческого и природного ресурса Украина остаётся одной из беднейших государств мира. Страна действительно живёт по принципу «не верь, не бойся, не проси».


Связка Кремль-Кучма-Фирташ породили Кличко, Яценюка и Порошенко, и продолжают их поддерживать, и всё в стране контролируется некой международной теневой криминальной корпорацией.


Второй Майдан нас не освободил. Гнать из страны и марионеток, и кукловодов!


MV1

MV1

Новые сказки старых олигархов, «рассказчик» – Дмитрий Фирташ


Вы не замечали, как в последнее время активизировались пиарщики газового короля Дмитрия Фирташа? Если не замечали – счастливые люди. Ну а те, кто заметил, полагаю, задались вопросом, с чего бы это Фирташ опять всплыл. Поверьте, не просто так: пиар-кампания в его поддержку была организована в связи с угрозой потери активов олигарха в Украине. В свое время, этот человек приватизировал немалую часть украинской промышленности, фактически сосредоточив в своих руках химическую и титановую отрасли. Естественно, это не могло не сказаться на состоянии в этих отраслях: своеволие руководителей, произвольные колебания цен, хищение денег в особо крупных размерах.

По подсчетам МВД, «управление» Фирташа обошлось стране в 2,3 млрд. гривен – именно столько денег, положенных в качестве налоговых сборов для бюджета, олигарх вывел в оффшоры. Сейчас Фирташа собираются лишить всех этих «радостей» (на законных основаниях по факту хищения суммы денег), а вдобавок – еще и экстрадировать в США, где его обвиняют в хищении денег и финансовом мошенничестве. Естественно, такое положение дел Фирташа не устраивает, и олигарх пытается убедить всех в том, что он своего рода «жертва режима», словом – ни за что, ни про что… Казалось бы, какой здравомыслящий человек поверит в эту бессмысленную мантру? Но ведь у нас прямо под боком пример того, как работает пропагандистская машина на уровне целого государства (я про Россию, естественно)!

Пиарщики Фирташа усиленно пытаются доказать, что без него промышленность в Украине не сможет функционировать. Не сомневайтесь, будут, еще и лучше – предприятия можно будет (в крайнем случае) продать честным бизнесменам, например, иностранным инвесторам, или оставить в государственно собственности, и это будет намного лучше, чем если они останутся в руках этого человека. Такая продажа или сохранение будет означать и деньги для бюджета, и сохранение рабочих мест, а в перспективе – и расширение. Важно – не поддаваться на сказки олигархов, которые пытаются удержаться в Украине любой ценой. Если мы хотим нормального будущего для наших потомков, с олигархатом нужно кончать немедленно, и раз уж мы живем в это время, значит – нужно идти до конца в противодействии ему.

Будущее Украины по Фрейду

Если смотреть на Млечный Путь с Земли, то видно широкую полосу из звёзд, хотя на самом деле галактика представляет собой спиралевидный диск. Наша планета расположена в одном из рукавов галактики в отдалении от её центра, где находится сверхмассивная чёрная дыра. Но для того, кто смотрит на Млечный Путь изнутри, всего этого не видно. Чтобы узнать это, нужно взглянуть на галактику, находясь за её пределами.

Политические процессы исторического масштаба также требуют взгляда со стороны, потому что изнутри всё выглядит иначе и кажется не тем, чем, в сущности, является.

Зигмунду Фрейду, гению психологической мысли, удалось выйти за пределы истории и увидеть её причины («Тотем и табу», 1913 г.) Его миф о первобытной орде объясняет практически все революции в мире.


freid_konsp1.JPG

freid_konsp2.JPG


И он не единственный, кто объясняет политику через призму психологии. Например, блестящий анализ отношений между толпой и лидером на примере Цезаря, Ленина, Сталина и др. провёл Серж Московичи.

Люди до сих пор живут по законам первобытной орды, хотим мы того или нет. Восстановление социальной справедливости происходит через устранение «плохого» лидера и символическое приобщение к его «казни» всего общества. Затем ненадолго наступает период свободы, равенства и братства. После этого приходит новый лидер, который устанавливает ещё более жестокую власть, чем предыдущий.

Ленина «казнили» международные террористы, устроив против него заговор. Новым лидером стал тот из «равных братьев», который плохо говорил на русском языке, и которого не поддерживало большинство, — Сталин. Также устранили и его: заговор среди недовольной диктаторской властью «отца» группы и убийство. Сталину дали умереть, не оказав вовремя медицинской помощи. Страх перед безраздельной властью диктатора можно преодолеть только объединившись, поэтому дикторов свергает не народ, а группа влиятельных лиц к нему приближённых. Также отстраняли от власти и Хрущёва. И его место занимает, казалось бы, самый слабый политик из всех — Брежнев, который установил власть более жёсткую, чем при Хрущёве, и разделался со своими политическими конкурентами.

Если посмотреть с этой точки зрения на события, которые произошли на Майдане, появляются очень интересные выводы. Возможно, Януковича «убрали» украинские олигархи, которые хотели избавиться от его тотального всевластия и защитить свой бизнес от нападок «донецкого клана». Фирташ, Коломойский, Ахметов, Тарута, Лёвочкин и другие, среди них — истинное лицо «Майдана» и его финансовый источник. Народ и олигархи едины >>

И вот Януковича потерял власть. Кому она достаётся? Порошенко, не самому сильному олигарху из всех. На непродолжительный период для олигархов установилась свобода, равенство, братство, но Порошенко постепенно начал для них вводить правила игры ещё более жёсткие, чем при Януковиче. Объявляет деолигархизацию, открыто говоря в СМИ, что власть намерена «начать наступление одновременно на все монополии в электроэнергетике, угольной отрасли, газовой сфере и т.д.». Президент лишает влияния олигархов одного за одним. Первым стал Ахметов, следующим — Коломойский, последний на сегодняшний день — Фирташ. У крупного капитала неодинаковый доступ к ресурсам и возможностям, его контролирует лично Президент. А это и рефинансирование банков, и нефте-, газодобыча, и их продажа. Мы наблюдаем возникновение нового сильного правителя из олигархической среды. Но продержится он недолго.

Залог длительного правления диктатора — это наличие ресурсной базы страны. Другими словами, это благоприятная экономическая ситуация. В государстве с работающей экономикой у диктатора проблем нет, знай себе, контролируй и управляй. В такой же стране, как Украина, быть диктатором может себе позволить только сверхбогатый человек с капиталом сравнимым с годовым ВВП развитой европейской страны. Пока диктатор кормит свой народ и подчинённых, он остаётся диктатором, атаманом с золотым запасом. Как только он перестаёт это делать, его власть исчезает и начинается бунт. Как взбунтовавшиеся против него олигархи могут его символически убить? Уничтожив его имидж. Тем более что именно им принадлежат все главные телеканалы и радиостанции Украины.

В Украине старая ресурсная база уже не кормит население, необходимость в трансформации экономики растёт пропорционально падению уровня жизни. Общество, чьи потребности были проигнорированы после Революции Чести, ещё острее нуждается в новых экономических свободах и возможностях, чем при Януковиче. И тут возникает другой вопрос — способен ли Порошенко удовлетворить этот общественный запрос и дать людям свободы? Или эпоха воскресения экономики Украины наступит без него?..

И вот это первобытное племя сидит на поляне, тоскливо наблюдает, как путизверь ломает пальмы у её края, и думает о том, что делать, когда закончатся все бананы и кокосы. Вроде не бездельники и могли бы жить…



Balashov.com.ua


1 березня 2014 року. РНБО. Тимошенко.







          1 березня 2014 року. Засідання РНБО.
          Своїми словами звісно. Хто ж там дасть записувати....

          На той час рускіе фашисти вже не приховували своїх намірив окупувати Крим.Совет Федерації Рашкі одноголосно підтримав лист Путіна про введення військ в Україну. Де-факто це означало, що з 1 березня 2014 року Рашка оголосила Україні війну.

          Турчинов скликав РНБО. І запросив на засідання Юлію Тимошенко.
          Що будемо робити, запитує Турчинов.
          Ну, і почалося обговорення.
          Прем'єр-міністр про "нема грошей", відсутність кадрів і "ми Україну не віддамо".
          Міністр оборони про заіржавлені кулі, пробиті колеса танків, слабкий бойовий дух солдат.
          Міністр внутрішніх справ та Голова СБУ про відмову виконувати накази підлеглими, про саботаж.
          І так далі, в такому ж дусі. Ніхто не хоче брати на себе відповідальність, ніхто не пропонує ніяких рішень. Пустопорожня балаканина.

          Юлія Тимошенко:
          Я відмовляюся вірити тому, що зараз чую. Ви що, не розумієте, що Рашка оголосили Україні війну? Більше того, повним ходом йде окупація Криму.
          Оголошуйте военний стан. Це не повинно обговорюватися. Не знаєте, як діяти, дійте по закону. Можна обговорювати чи тільки в Криму, чи по всій Україні. Але военний стан повинен бути введений обов'язково.
          Відповідно і економіка України повинна бути переведена на військові потреби.
          Міністерству оборони провести інвентаризацію всієї техніки. Що потребує ремонту, негайно передавати на заводи,для ремонту. Скласти заявку, що треба для армії, чого не вистачає для ведення бойових дій, для екіпірування солдат, для їх побуту.
          Прем'єр-міністру завантажити оборонну промисловість замовленнями на виготовлення танків, бронетранспортерів, стрілецької зброї і всього, що потребує армія. Звернутися до світової спільноти за наданням Україні фінансової та військової допомоги.
          Виконуючому обов'язки Президента зв'язатися з лідерами провідних демократичних країн, повідомити про те, що відбувається в Україні, що фашистська Рашка напала на Україну та попросити їх підтримати нашу країну.
          Міністру внутрішніх справ та Голові СБУ звільнити всіх саботажників, зрадників, всіх, хто відмовляється виконувати накази. Як це нема ким замінити? Мільйони людей, патріотів по всій країні виходили на Майдан, беріть їх на роботу у свої відомства. А десятки тисяч патріотів, що були звільнені режимом Януковича? Повертайте їх. Те саме стосується і армії.
          І взагалі, в усіх гілках влади провести радикальну чисту. Звільнити ренегатів, корупціонерів, прислужників режиму Януковича, всіх, хто чинить опір владі, перебуваючи у владі. І не треба говорити, що нема ким замінити, не вводьте людей в оману. Є люди. Їх мільйони. Звертайтеся до них, вони обов'язково відгукнуться. Подивіться скільки добровольців прийшли до військкоматів.
          В решті-решт, захищати Україну!
          Там де треба зброєю, захищати зброєю, де дипломатією, дипломатією. Не треба розпускати соплі, лякати себе та всіх українців, яка страшна Рашка, яка в неї величезна армія, Правда на нашому боці, у людей патріотичний підйом, вони не бояться ворога, а ви збирається демонструвати пораженство.

          Всього вже не згадаю, що говорила Тимошенко, але всі її пропозиції стосувалися активного захисту країни.
          Далі було обговорення, гнилі звинувачення в бік Тимошенко, сльозливі скарги. що ми не можемо протистояти ворогові, що нам треба уникнути смертей і т.п.
          На виході пшик. Вирішили не чинити активний опір, спостерігати за тим, що відбувається, ніяких організаційних рішень щодо вводу военнго стану не приймати.

          Обраний 25 травня 2014 року Президентом, Петро Порошенко, продовжив ту саму політику, але з ще більшим ухилом на пораженство, на зраду, на закулісні перемовини.
          Станом на сьогодні, 23 травня 2015 року, Крим зданий, частина Донбасу палахкотить у вогні, десятки тисяч загиблих, економіка країни летить у прірву, народ в злиднях.

        Після того РНБО, Юлію Тимошенко вже не запрошували на засідання.

Разруха, це не Яценюк....



            Я приєднуюся до шановного Пилипа Пилиповича.
            Товариство, не потрапляйте на цей гачок, на цю дурню, яка закладена в Конституції.
            Прем'єр-міністр завжди був цапом-відбувайлом для Президента. Для прикриття його темних делішек. Громовідвід для нас.
            Пам'ятаєте, при старій Конституції, коли ще був Кучка, скільки було Прем'єр-міністрів? І хто вони були? Це були сирі миши, які не мали ніяких амбіцій, їм Президент дозволяв трішки красти, але при цьому вони повинні були виконувати роль зіц-Прем'єрів. Брати на себе весь негатив, залишаючи Президенту роль всенародно обраного арбітра, незаплямованого лідера нації.
            Єдиний, хто був рипнувся, захотів грати власну гру, це був Павло Лазоренко. До речі, на фоні всіх тих Прем'єрів, він був найкращим Прем'єр-міністром. І багато зробив гарного для країни, для народу. Так, були в нього мутні оборутки, але в порівнянні з Кучкою, Януковичем, я вже мовчу за Порошенка, це був суцільний ангел. Ну, ви знаєте, що з ним сталося.
            Ця схема почала давати збої в кінці правляння Кучки. І тоді було вирішено модифікувати її. Прийняти Конституцію України, як парламентсько-президентської держави. Начебто Прем'єр-міністр тепер ставав головною фігурою в керівництві державою. Але, залишили за Президентом багато важелів впливу на Кабмін та на Парламент. Це і вето на закони, на постанови Кабміну, право різних ключових кадрових призначень. В Генпрокуратурі, СБУ, МО, право призначати суддів. І багато чого іншого.
            Тим самим, система зберігала за собою контроль над фінансами, та повну безкарність за власну корупцію.
            Цю нову конструкцію випало випробовувати Ющенку.
            І тут йому не пощастило.)))) Прем'єр-міністром, в силу різних обставин, довелося призначити Юлію Тимошенко. Хто не пам'ятає, на цю посаду рвався саме Порошенко.
            Ну і Ющенко тоді вирішив одразу взяти "бика за рога", показати. хто тут головний. Як зараз пам'ятаю відео, коли він прийшов на засідання Кабміну, сів в голові столу, і почав позиціонувати себе царем-батюшкою. А за лаштунками намагався керувати Прем'єр-міністром. Алое швидко отримав по рогах, і більше в Кабміні не з'являвся, на дзвінки Юлії Тимошенко не відповідав.
            Ну далі ви все знаєте, не буду переказувати.
            Але висновок з цього можна зробити. Ця пертурбація Конституції не вирішила головного, - відкритості врядування країною, хто саме насправді за неї відповідає.
            Янукович взагалі вирішив не випробовувати долю і повернув стару Конституцію. І поставив Прем'єр-міністром свого кореша, випробуваного та надійного крадія Азірова.
            І ось знов ще один сome back, повернули ту, Конституцію начебто парламентсько-президентської держави.
            І тут вже Порошенко, враховуючи досвід Ющенка, зробив все, щоб дві українські патріотичні політичні сили, Батьківщина та Свобода, або взагалі не потрапили в парламент, або зайшли туди мінімальною кількістю, яка би не мали ніякої ваги на прийняття кадрових та інших важливих для Порошенка рішень.                 
            В хід було пущено все, і фальсифікації, і маніпуляції, і брехня, і дискредитація Юлії Тимошенко. І мета була досягнута. Лоховатий народ на все це купився. Порошенко отримав такий контроль над Радою, про який не могли і мріяти всі попередні Президенти.
            Так, там відбувся неприємний для нього прецедент, інший крадіжницький клан Яценюка набрав за списками більше відсотків, ніж його Бак.
            Але, це вже дрібниці. Знищити конкурента, це справа техніки.
            В хід пішли аналогії з урядування Тимошенко. Була розгорнута кампанія, що тоді, начебто Тимошенко влаштувала війну з Ющенко,не було консолідації демократичних сил, внаслідок чого прийшов до влади Янукович і ідеали того Майдану були зруйновані.
            А ось тепер!....Порошенко та Яценюк підуть вірним шляхом, і Прем'єр Яценюк, це буде одна команда з Президентом Порошенко. Тобто, в інтерпретації Порошенка та Яценюка, тепер ніщо і ніхто не буде їм заважати займатися крадіжками та корупцієй, ніхто не буде наїжджати один на одного, все буде чікі-пікі.
            Звісно, Яценюк. це не Юлія Тимошенко. Що ми і бачимо. Корупція жахлива, але Порошенко та Яценюк прикривають один одного. І одночасно, Порошенко перетворив Яценюка в політичного небіжчика. Що і треба було досягнути.
            Яценюку туди і дорога, але в цій ситуації не він Папа мафії, Папа(або, як каже його шавка Бірюков, - Первий), це Порошенко.
            Всіма процесами керує саме Порошенко. І скандал з Боровиком, це також Порошенко. Просто про це неможливо говорити, бо одразу завалиться ця піраміда "єдності". Вона в решті-решт і так завалиться, але, як кажуть, перед смертю не надихаєшся.
            І зверніть увагу, одним з аргументів порохоботів є такий, - "Юлія Тимошенко вже була головною в країні, що вона зробила?...нічого!". Звісно, вона тоді багато зробила, але порохоботів ми не будемо в цьому переконувати. Зараз діє та сама Конституція, за якою Юлія Тимошенко була Прем'єр-міністром. Виходить, за логікою порохоботів, зараз Яценюк головний в країні. І що він зробив? А це запитання вже має право на життя.
            Яка мораль з усього цього?
            1. Порошенка нафуй.
                2. Посаду Президента нафуй.
            Я закінчив.
            Крапка.


              Приєднуйтеся до
                      спільноти
    

Потяг пішов.



          Юлія Тимошенко не коментує цю трагікомедію з Порошенко та Фірташем. 
          І вірно робить.
          А що там коментувати? Все це було нею розжовано та донесено до вух всіх українців ще під час виборів. Але тоді, 54% страшил з соломою замість мізків, не змогли прибрати з цих вух локшину, яку їм навішало шоколадне педріло, і обрали собі, і нам, все це жахіття, які ми зараз спостерігаємо.
          По суті, тоді в бюлетені було одне запитання, - "Чи хочете ви, щоб Порошенко вас спочатку пограбував, потім вбив, а Україну продав Путіну?"
          Таак!!!!, - беззастережно та радісно возопила вата. 
          і що тепер говорити Юле? Переказувати все те, що вона говорила тоді? Так вже пізно. Потяг пішов. Хай тепер ці 54% долбоепов лягають на рейки під цей потяг та таким чином зупиняють його, а не плачуться в жилетку Юлії Тимошенко. 
          Вона і так зараз робить неможливе. Одна протистоїть цій модернізованій Порошенком людиноненависницькій системі. 
          Я би, на її місці, встромив би їм всім в зад фірташевську газову трубу і підпалив би газ. Після цього виїхав би в якусь цивілізовану країну і жив би там собі у власне задоволення.

Безвихідь.



          Ну а дійсно, як людині рятуватися? Воно ж 75 років, це не два дні. Можна і до смерті не дожити. А скільки за цей час газу впусту буде пропомповано? 
             Як не крути, треба кликати Тимошенко на допомогу.
          Тому, давайте відкінемо недоуменіе і войдем в положеніе.
          Тим більше, що наш поранений на рінгових фронтах мер Кличко, ізрек, що ці проіскі некоректни.
          Правда, це він парирував лівий боковий, що був спрямований на нього, але все воно лягає в одну канву, в канву виборів в один тур та хабаря індусу. Воно ж видно навіть непідбитим оком.
          Бойко також не залишився збоку. Він чесно сказав, що Фірташ тягнув Україну в ЄС, а Тимошенко не виграла вибори. тому що її не пдтримував знов таки той самий Фірташ, який тягнув Україну в ЄС.
          Інтересно как....!!!!
          Так же ми узналі, що Кравчук не є родичем Фірташа і в Україні, він, Кравчук, виконує функцію. І ще Кравчук під тортурами сказав, що він приймав активну участь в революції і що Фірташ потрапив в політичну інтригу.
          Богословська кожен день була на Майдане. А раніше вона мала сильну позицію в парламенті. Також Інна б. несподіванно оголосила себе політичним опонентом Тимошенко. А це не хухри-мухри, це вже фігура!
          Ну а сам Фірташ сказав, що він призначив Порошенка зіц-Президентом України, тому що Тимошенко. І тому що Росія ето хорошо, а з Порошенко ще хорошее. Получі фашист гранату! Зараз Порошенко сидить в своєму флігельку. схожому на Білий дім, чухає репу, і думає, що ж це таке було і як знайти вихід з цього цугцвангу.
          Вопчім суд проходив в дружелюбній атмосфері. Всі гнали хвилю на Тимошенко. Правда ніхто не знав навіщо, але це не завадило судді махнути караючим мечом австрійського правосуддя та відпустити борця за справедливість Фірташа ко всем чертям на волю.
          Щодо нас, то нам залишається воспрянути духом.
          Фірташ з нами! А ми з Фірташем!

Агенти впливу Кремля

           Який же все ж таки народ мудрий. Хто гучніше за всіх кричить - "Тримай крадія!"? Ну дик сам крадій. Ця приказка останнім часом вже стала мемом для нашої влади.
          Ось сьогодні парламентська когорта крадіїв з Хрензначиєго фронту, Бака Порошенка та прімнкнувшими до них влаштували в Раді цілу свистопліску задля підтвердження цієї приказки. Біля мікрофону встановили лантухообразну говорящу голову Антошку Геращенка, який з відповідним інтонуванням та належними цьому дійству рухами головки, рук, очей та верхньої частини своєї фігури прочитав пецісеніну маляву.
          Саме цікаве, що він облаяв Свободу та Батьківщину, які разом з Надією Савченко складають 25 депутатів. Але, мабуть для цієї владної армади персів, ці 25 депутатів є трьомастами спаратанцями. Якщо це так, то скоро ми побачимо, як гора політичних небіжчиків з цієї армади почне збільшуватися до неба.
          Ну, а я, грунтуючись на убойному доказі з вищенаведенної приказки, вирішив копнути, а хто ж дійсно є моськовськими агентами впливу. Ну і ось нашвидкоруч накопав. Звісно тут не всі, але це самий активний та безумовно і беззаперечно відданий Кремлю авангард Золотої Орди в нашому тилу.
          Да, сьогодні цей авангард вляпався. По крупному.
          Далі буде....)))))


Страницы:
1
2
3
5
предыдущая
следующая