хочу сюда!
 

Таня

35 лет, телец, познакомится с парнем в возрасте 35-42 лет

Заметки с меткой «статистика»

Один з голосів цивілізації,

...багато з яких не було почуто ніколи...

З промови індіанського вождя Чорного Яструба після свого потрапляння у полон, який поклав край збройному протистоянню між властями США та індіанськими племенами у штаті Іллінойс але і поклав початок вигнанню племен сауків та фоксів зі своїх територій.
Оригінал зберігається в історичному відділі бібліотеки індіанського селища Канайохарі між містами Олбані та Сіракузи, штат Нью Йорк.

"Я вперто бився. Та ви мали сильну зброю. Кулі летіли, немов птахи у повітрі, і свистіли біля наших вух, як вітер у вітах дерев зимою. [...] Чорне, схоже на палку красуню, сонце, що випило морок ночі та хмар, нині зійшло над нами. То було останнє світло, що сяяло Чорному Яструбу. [...] Тепер він полонений блідолицих. [...] Він не зробив ніц з того, чого має соромитися індіанець. Він боровся за своїх співвітчизників, скво та дітей, проти блідолицих, що прибували до них з року в рік для того, аби обдурювати і забирати їхні землі. Ви знаєте, чому ми воювали! Причина відома всім блідолицим. Вони мають соромитися її. [...] Індіанці не брехуни. Білі говорять погане про індіанців і дивляться на них з ненавистю. Але індіанці не брешуть і не крадуть. Індіанець, який поводив би себе так само гидко, як блідолиці, не міг би жити у нашій країні; він був би скараний на смерть, а його рештки зжерли б вовки. Блідолиці то є погані вчителі; вони брешуть і творять кривду, посміхаючись у лице бідоласі-індіанцю, якого вони тут таки дурять; вони тиснуть його руку аби завоювати довіру, напоїти, збезчестити його жінку та обманути його. Ми просили їх дати нам спокій, та вони невідступно прямували за нами, обвиваючись навкруг нас, немов змія. Вони отруїли нас своїм дотиком. Ми не могли порятувати себе. Ми жили в небезпеці. Ми ставали такими ж, як вони, - лицемірними брехунами, невірними у подружжі, ледачими трутнями, пустомелями та неробами. [...] Білі не знімають скальпа з голови, але вони чинять гірше - отруюють серце. [...] Прощавай, моя країно! [...] Прощавай, Чорний Яструбе!"



На час причалювання перших кораблів колоністів до американського суходолу за деякими оцінками у Північній, Південній та Центральній Америках проживало загалом 75 млн людей. З яких 25 млн жило на територіях сучасних США та Канади.

З книги Говарда Зінна "Історія народів Сполучених Штатів"

"Колумб із послідовниками прибули не у безлюдну дику місцину, а у заселений світ усталених традицій та культури, стосунків між людьми, що характеризувалися більшою рівністю, аніж у Європі. Чоловіки, жінки і діти співіснували у ньому одне з одним та з навколишньою природою більш гармонійно і мирно, аніж де б то не було у світі".

У наші дні за найсвіжішими та точнішими оцінками число корінного населення США і Канади складає в сумі 2 млн осіб. Ці дані також містяться у згаданій бібліотеці.

Всі ці дані транслює автор Фредрік А. Ротххаар у своїй книзі "Смажений" або Одного разу в Америці"
сайт автора: www.faro.hu


Але звісно актуальнішими є інші задачи, до прикладу, збереження тигрів, яких у дикій природі лишилося 3890, і які, на відміну від індіанців, про себе не подбають.

Пройдемо з відти туди і повернемося

Останні роки Україна розвивається за "правилом буравчика". Хто вивчав фізику і механіку, має його знати. У "Вікіпедії" можна прочитати, що під ним маються на увазі правила для визначення "направлення таких важливих у фізиці… векторів, як вектор кутової швидкості". "Правило" допомагає визначити напрямок векторного руху, включаючи "орієнтацію базису". Не вважайте за безглуздя, але це важливо для розуміння того факту, що понад 40 млн осіб (або скільки нас ще залишилося) перебувають усередині політико-економічного "буравчика", який уперто рухається вниз до повної амортизації людського інфраструктурного та економічного потенціалу країни. Разом із загальним "обозом", туди, вниз, рухається і влада в особі "політичних еліт". Вони також сточуються в тесачці корупції, як олівець до розміру "огризка". Рівень суб'єктності країни девальвує зі швидкістю, аналогічною прискореній амортизації її економічного потенціалу. Щодня пробивається чергове дно. Як кажуть, дійшли до граніту і почали "бурити". Те, що стає буденним сьогодні, було неможливим ще вчора. На зустрічі "двадцятки" в Осаці Трамп і Меркель "обговорили перспективу реформ в Україні"… Причому без самої України. Десять років тому це визнали б поганим політичним жартом. Як казали герої "Щасливого числа Слевіна": "Був час. - 4:35. - Ти мене не зрозумів. Я не запитував, скільки часу, я сказав "був час". - "Був час"? - Угу. Візьми, наприклад, он ту шоколадку. Дуже апетитна, правда? - Їй років сімдесят. - Сьогодні так. Але був час...".


ООН підготувала демографічний звіт World Population Prospects. Основний виклик світової економіки – зростання кількості населення і необхідність його постійно соціалізувати, враховуючи кількість людей, яка зростає, з вищою освітою, котрі вже не хочуть працювати "кайлом". Ключовий виклик розвинутих країн – трудова імміграція і криза на внутрішніх ринках праці. Але це і можливість подолати старіння населення і підвищити конкурентоспроможність економіки завдяки більш дешевій робочій силі.

Україна має зовсім інші виклики. Ми перебуваємо в стані гібридного третього демографічного переходу. Чому гібридного? У класичному варіанті на цій стадії зростає тривалість життя і зменшується народжуваність. Перший фактор компенсує другий і скорочує динаміку від'ємного природного приросту населення: воно просто старіє. В Україні дійсно зменшується народжуваність, але при цьому тривалість життя є значно нижчою, ніж у розвинутих країнах, особливо серед чоловіків. Українці мало народжують і помирають, не доживши до 70 років (чоловіки).

Ця гібридність позначається і на економіці. Глобальний світ балансує між багатими, технологічно розвинутими і державами, що старіють, з одного боку, і бідними, такими, що технологічно розвиваються, але при цьому молодими країнами - з іншого. Україна – бідна, технологічно деградує,  при цьому ще й з економікою, що старіє. І на відміну від розвинутих сусідів ми не можемо перекрити ці дефіцити інвестиціями, трудовими мігрантами або високою динамікою розвитку. До нас ніхто не їде, оскільки зарплата в країнах Азії та Африки вже порівнянна з нашою, а витрати на проживання у вигляді тих самих тарифів в Україні є незрівнянно вищими. Така парадигма не вирок, а дзвін, точніше набат, який звучить не по комусь абстрактному, а по кожному з нас. Україна має потенціал розвитку і "зародок зростання", просто ці внутрішні "насіння" необхідно посадити в родючий ґрунт. А для цього важливо хоч трохи думати на виборах.

Але повернемося до звіту ООН. За даними міжнародних аналітиків, у 2050 році населення нашої країни скоротиться до 35,2 млн (при аналізі цього показника слід врахувати, що в ООН переконані, що українців досі майже 44 млн). А до 2100 року процес депопуляції призведе до скорочення кількості до 24 млн осіб.

Спробуємо перевірити ці дані за допомогою простих лінійних функцій. Візьмемо скорочення кількості населення протягом останніх трьох років, виведемо середнє арифметичне і закладемо в розрахунок гіпотезу, що до 2050 року ці темпи спаду будуть константою.

112.ua

До 2050 року населення України скоротиться до 36 млн, що приблизно відповідає даним ООН (з нинішніх 42,4 млн). У 1990 році нас було 51,5 млн. Глибина депопуляції становитиме понад 15 млн осіб, або 30% від базового рівня. Важко в сучасній історії знайти подібні жахливі приклади.

112.ua

Водночас навіть з урахуванням токсичності медичної реформи тривалість життя повільно, але все ж буде підвищуватися. У такій моделі кількість населення старше 65 років до 2050 року перевищить 10 млн осіб і складе 28% населення порівняно з нинішніми 16%, тобто соціальне навантаження на бюджет (навіть у контексті виплати мінімальних пенсій і субсидій) зросте приблизно вдвічі порівняно із сьогоднішнім рівнем. Це якраз "ідеальні" умови для адаптації лібертаріанських моделей розвитку, про які кажуть ідеологи, котрі прийшли до влади, але нічого не розуміють у пропонованих ідеологемах.

112.ua

Демографічну ситуацію в Україні доволі наочно ілюструє графік природного приросту/убутку населення в розрахунку на 1000 жителів. Це перевищення народжуваності над смертністю. У 1990 році такий показник був позитивним і становив 0,5. Мінімум було досягнуто в 2002-му – мінус 7,7. Потім завдяки державним програмам стимулювання народжуваності та зростання рівня і якості життя показник природного приросту дещо покращився і досяг -3,1 у 2012 році. Але з 2013-го почалося подальше падіння, що посилилося останніми роками: мінус 5,1 за підсумками 2017-го.

За прогнозами ООН, у двох третинах із 235 країн і районів проживання кількість населення збільшиться, причому в 40 темпи зростання становитимуть 50% і більше, а 19 держав подвоять своє населення. У 55 державах цей показник або зменшиться, або буде балансувати на точці "замерзання". Найвищий рівень депопуляції (мінус 20% і більше) відбудеться лише в Болгарії, Латвії, Литві, Україні та на островах Волліс і Футуна. Проблеми трьох європейських "карликів" будуть мінімізовані спільним з ЄС ринком праці та можливістю залучати трудових мігрантів. Україна — по суті, єдина велика країна у світі, яка в подальшому зазнає катастрофічного скорочення кількості населення. Ключові чинники демографічної кризи: низька народжуваність і високі темпи трудової міграції за кордон.

Оцінюючи чистий приплив мігрантів до України, ООН враховувала офіційні дані, згідно з якими такий показник для нас поки ще є позитивним. Що, на думку авторів доповіді, частково компенсує дефіцит населення (аналогічно з Сербією і РФ). На жаль, в ООН не врахували нашу специфіку: мільйони мігрантів, які навіть перебувають за кордоном понад рік, зберігають український паспорт, хоча з точки зору виконання цивільних обов'язків, зокрема щодо сплати податків, вони нічим не відрізняються від тих, хто офіційно змінив місце проживання. Зважаючи, що в майбутньому всі вони будуть претендувати на субсидії, пенсії і пільги, такий формат для країни ще гірший, і реальну картину може встановити тільки всеукраїнський перепис населення.

112.ua

Хоча, враховуючи загальний тренд на спрощення і сплощення профілю української економіки, все логічно. Останніми роками частка сільського господарства і добувної промисловості в структурі ВВП збільшилася з 13 до 16-17% або на 4%. З такою динамікою цей показник до 2050 року цілком може збільшитися ще в 1,5-2 рази. За такої структури економіки численне населення, так би мовити, є зайвим. Частину треба "утилізувати" за допомогою трудової міграції, підвищуючи темпи економічного розвитку в Польщі та компенсуючи в країнах Центральної Європи демографічну прогалину, що утворилася після виїзду "місцевих" до Німеччини і далі.

Наступний етап – це обезземелення селян унаслідок "земельної реформи" і подальше розчинення – спочатку у великих українських мегаполісах, а потім "за рознарядкою" на захід. У підсумку, через тридцять років в Україні має залишитися приблизно 25-30 млн осіб, третина з яких будуть люди старші 65 років, для виплати мінімальних пенсій яким цілком вистачить сировинної ренти, яку погодяться виплачувати 4-5 ФПГ.

Враховуючи соціальну вразливість пенсійної групи населення, не важко буле сформувати на цій електоральній базі довгогральну клептократичну систему влади і політичну модель охлократії. За великим рахунком, місцевим "елітам" залишилося потерпіти кілька бурхливих політичних циклів. А потім "мертві з косами стоять, і тиша"…

Олексій Кущ 

Зарплата зростає, податки з неї також зростають



Размер средней зарплаты в Украине за март 2019 года составил 10 тысяч 237 гривен. Зафиксирован рост зарплат в Украине depositphotos.com Стало известно, что размер средней зарплаты в Украине за март 2019 года составил 10 тысяч 237 гривен. Читай также: Мини-рейтинг министерских зарплат: Кто и сколько заработал за март Об этом сообщается на портале Госстата. Такие данные свидетельствуют о росте размера номинальной оплаты труда на 22,1%, если сравнивать с мартом 2018 года. Увеличение реальной зарплаты в марте составило на 7,6%, если сравнивать с результатами заработка в феврале 2019 года, а также на 12,5%, если сравнивать с размером зарплаты в марте 2018 года. Читай также: Рекордно низкий уровень безработицы зафиксирован в странах ЕС Как отмечают в Госстате, средняя номинальная заработная плата штатного сотрудника в Украине за март 2019 года превышает минимальную зарплату, которая составляет 4 тысячи 173 гривны, в 2,5 раза. Лидером по уровню зарплаты является столица Украины, в которой зарабатывали около 16 тысяч 207 гривен. В Черновицкой области фиксируют самую низкую зарплату по стране - 7 тысяч 437 гривен. Динамика средней зарплаты ukrstat.gov.ua В данных не учитываются исследования на территории аннексированного Крыма и оккупированных областей Украины.


Источник: http://dengi.ua/budget/308639-Gosstat--Srednjaja-zarplata-v-Ukraine-vyrosla-na-25-
© Dengi.ua

Такі справи у дніпрян...

З травня по вересень 2018 року домогосподарства Дніпропетровщини продали практично 6 млн кВт x год електроенергії від сонячних панелей, заробивши 28,7 млн грн. Про це повідомляють в ДТЕК “Дніпровські електромережі”. На сьогодні в ДТЕК налічується 819 побутових сонячних електростанцій: 639 - в Дніпропетровській області; 88 - в Донецькій; 92 - у Києві.

Виходить, що в середньому місячний дохід одного домогосподарства від продажу електроенергії СЕС становив 8982 грн 79 коп.

За інформацією компанії кількість таких приватних електростанцій у 2018 році в Україні збільшилася удвічі. Згідно з інформацією Держстату, в Україні існує понад 4660 приватних сонячних електростанцій.


Очень интересная ПОГОДНАЯ МЕТЕО НОВОСТЬ


http://www.hmn.ru/index.php?index=1&nn=40221

У наших западных соседей по-летнему тепло

ИА "Метеоновости" / 12:12 Четверг, 18 октября

  В прошедшие сутки центр погожего антициклона располагался над столицей Украины. Именно здесь сформировался очаг аномально теплой погоды. Среднесуточная температура превысила норму в Киевской и близлежащих областях на 8 градусов. Как следствие тому - новые температурные рекорды. Они были установлены в большинстве украинских городов и везде превысили 20-градусную отметку.

В Киеве подобного тепла не отмечалось с 1885 года, и теперь суточный максимум составляет +24.0. Городами-рекордсменами стали Чернигов, +24.1 (предыдущий +19.4 в 1990 году), Ровно - +24.3 (предыдущий +24.0 в 1979 году), Полтава - +23.6 (предыдущий +21.7 в 2012 году), Харьков - +23.6 (предыдущий +22.4 также в 2012 году) и ряд других городов.

Температурные рекорды отмечены и в Республике Беларусь, в большинстве областных центрах: в Минске, Гомеле, Витебске и Могилеве. Лишь в Бресте и Гродно рекорды устояли. Здесь также дневная температура превысила отметку в +20 градусов.
 / meteonovosti.ru /

===========

А я даю ПОДСКАЗКУ - в архивах погодного сайта МЕТЕОНОВОСТЬ действительно хранится статистика метео данных по многим городам не только России, но и Украины, и Беларуси ещё с последней четверти 19-го века, о чём многие современные экологи или не знают, или утаивают, нагнетая страшилки по глобальному потеплению климата на всей Земле, типа всех землян ждёт погодный апокалипсис... 

НО такие похожие климатические экстремумы +/- тоже наблюдались нашими предками, например, А.С. Пушкин в романе "Евгений Онегин" настолько точно описал погоду, что наши современники смогли достаточно точно вычислить год рождения самого Е.О. - кому интересно даю ссылку на Журнальный Зал: 

Вадим Старк «Снег выпал только в январе...»
Внутренняя хронология романа «Евгений Онегин» - http://magazines.russ.ru/zvezda/2011/6/st15-pr.html
Там много букв, но мы не будем отвлекаться от погодной статистики в наших городах, особенно со своей тысячелетней историей, как древний Киев, в котором погоду фиксировали монахи летописцы в своих летописях , зачастую косвенно, указывая на погодные трудности, такие, как жуткий холод или жару, чересчур мокрое или сухое лето с пожарами и т.п...

Самое интересное, что за последние 1000 лет погода в нашем географическом ареале была хоть и РАЗНАЯ в разные годы, но сегодня все эти различия современная наука использует не только для достаточно точных прогнозов  на ближайшие несколько дней, но и при проектировании новых зданий и сооружений как бытовых, так и промышленных... 

Хотя, к сожалению, окончательное решение о запасе прочности при проектировании всех этих зданий и сооружений принимают те, кто заинтересован не столько в их надежности, сколько в экономии собственных финансов на их строительство, и в наивысшей прибыли во время их эксплуатации..., в чем мы только в этом году смогли убедиться на примере августовского затопления подземного Метрограда на Крещатике - http://blog.i.ua/community/2956/2239049/

Так напевне й буде...


Мабуть люд з аналізом в голові вже звернув увагу на те, що останнім часом українська влада зовсім забронзовіла. Забронзовіла так, що перестала не тільки щоденно працювати на підвищення рівня життя мільйонів своїх співгромадян, а навіть умудрилася забути хоча би щорічно інформувати їх про цей депривований* рівень…
Коли і оголошуються якісь статистичні дані, то подаються вони м’яко кажучи – якось сором’язливо, а правду кажучи – зовсім вже брехливо. 
А про те, як людині фізично вижити на півтори-дві тисячі гривень в місяць – цього ви ніде і ніколи не почуєте!

Зате про себе, наша жадібна чиновна свинота, постійно піклується чим значно покращує середньостатистичні показники. 
Ці ненаситні державні глитаї, давно навчилися ховати свої надприбутки в вигляді астрономічних зарплат, премій та пенсій в туманних повідомленнях про підвищення середньої по країні зарплатні чи пенсії. 
І ось на таких дутих середньостатистичних даних, владні махінатори вміло вимальовують фіктивні графіки рівня життя українського народу. Бо тільки на таких мальовничих кабінетних картинках, можна побачити доволі непогано намальований рівень життя.

А оскільки наші забронзовілі чинуші живуть в іншій суспільній реальності і "в народ" давно не ходять, не бачать і не чують його – то такі примітивні статистичні дані вони сприймають як непогрішиму соціальну дійсність. 
Хоча, можливо якраз навпаки – вони цю дуту статистичну містерію і бачать, і чують, формують та програмують?!

Бо, коли оцінювати відверте висловлювання одного з таких засліплених брехливою статистикою чинуш – "українці їдять забагато" – то нам нема чого надіятися на підвищення свого рівня життя. 
І рівень, і життя – вони у нас, згідно отаких намальованих чиновних даних – уже й так не гірші ніж в благословенній Европі)))

Позаяк в чванливому чиновному розумінні народ є ненажерою – то й "спасіння утопаючих – є справа рук самих утопаючих". Народ вимушений буде шукати якісь запобіжники від неминучої загибелі. 
Бо такий ненормально високий соціальний тиск у вигляді "депривованого рівня життя" може привести до смертельного державного крововиливу. 
Того крововиливу – якому не зможуть запобігти профілактичні п’явки у вигляді мізерного підвищення мінімальних пенсій чи зарплат.

Оскільки добровільної згоди на рятівну соціальну операцію зарозуміла влада не дає і без примусу не дасть, то таку чиновну сліпо-глуху пихатість і ненажерливість, буде мабуть хірургічно лікувати черговий майданний кровопуск…

зі… так напевне й буде… На жаль…

* – депривація – позбавлення людини можливості задовольняти свої основні життєві потреби

17.09.18


Грузооборот Ренийского порта за I полугодие увеличился на 42,9%

Объем грузооборота Ренийского морского порта (Украина, Одесская область) в январе-июне 2018 года составил 606,17 тыс. тонн, что на 42,9%  превышает показатель аналогичного периода прошлого года, передают «Порты Украины» со ссылкой на данные Администрации морских портов Украины (АМПУ).



Перевалка транзитных грузов выросла на 40,1% - до 578,5 тыс. тонн, экспортных грузов - на 21,7% до 13,51 тыс. тонн. Переработка импортных грузов составила 14,16 тыс. тонн.

Переработка наливных грузов увеличилась на 47,7% - до 24,34 тыс. тонн. Перевалка сыпучих грузов увеличилась на 44,1% - до 575,25 тыс. тонн. Переработка тарно-штучных грузов сократилась на 22,5% - до 6,58 тыс. тонн.

Ренийский морской порт расположен на левом берегу реки Дунай в 63 милях от устья реки. Проектная мощность — 7,7 млн тонн. Количество грузовых причалов — 33, длина грузового причального фронта — 3,95 км.

Согласно реестру АМПУ, в порту работают ГП «Ренийский морской торговый порт», ЧП «Ренилис», ООО «Рени-Терминал», ООО «Трансбункер-Дунай», ООО «Агро-Рени», ПАО «Ренийский элеватор», ООО «Рени-Лайн», ООО «Укрчем» и другие портовые операторы.

Ренийский морпорт в 2017 году увеличил грузооборот в сравнении с 2016 годом на 15,7% — до 1,124 млн тонн. Удельный вес порта в грузообороте морпортов Украины составил 0,8% против 0,7% в 2016 году.

Про Николаев.

Наткнулся на информацию, интересно;
"Численность населения Николаева на протяжении 2017 года уменьшилась на 4,5 тысячи человек (на 0,9 % и на 1 января 2018 года, по оценке, составила 486,3 тысячи человек (42,6% населения области).

Об этом сообщает главное управление статистики в Николаевской области.

Уменьшение численности произошло, в основном, за счет естественного сокращения, величина которого составила 2,8 тысячи человек.

Осталось значительным превышение числа умерших над числом живорожденных: на 100 умерших — 58 живорожденных (в 2016 году — 61).

Всего за 2017 год в городе родился 3781 малыш (в предыдущем году —  4094) и умерло 6567 человек (6737)." (с)

Добавлю от себя:
по статистике в Николаеве родилось:
2015       4314 чел
2016       4094 чел
2017       3781 чел.
  Решил подверить и поговорил с медработниками и правоохранителями. Они сказали, что немножко не так:
1. Надо учесть, что в число рождённых попали все, кто родился в роддомах Николаева, а ведь часть людей приехали из области или других районов. 
2. В эти цифры можно верить, именно столько родилось детей, но 20% примерно из области и приезжие, не николаевские.
3. Численность населения Николаева реальная не более 300000.

Голые цифры статистики, или Невже це про нас?!..

     Треть жителей Украины (30%) сожалеют о распаде СССР в 1991 году.

В то же время, 55% опрошенных заявили, что не испытывают ностальгии по Советскому союзу.

     Больше всего тех, кто скучает по прошлому, в областях юга и востока, меньше всего – на западе. При этом ностальгия по Советскому Союзу коррелируется в региональном разрезе с количеством тех, кто не поддерживает вступление в НАТО.

     Опрос проводился 12-28 декабря 2017 года среди жителей Украины от 18 лет. Опрошены методом личного интервью 30 тысяч респондентов - по 1200 в каждом регионе, кроме оккупированных территорий Донбасса и Крыма.

  (Результаты опроса социологической группы "Рейтинг")



Україна починає набирати висоту

Україна в "Індексі економічної свободи" піднялася на 16 позицій
Україна в "Індексі економічної свободи" піднялася на 16 позицій

Україна в рейтингу "Індекс економічної свободи (Index of Economic Freedom) 2018 року" збільшила свій показник з 48,1 до 51,9 балів зі 100 можливих і піднялася зі 166 на 150 місце серед 180 країн-учасниць, свідчать результати щорічного дослідження американського The Heritage Foundation.

Згідно з ними, Україні за минулий рік вдалося вибратися з групи депресивних економік з показником індексу нижче 50 і перейти в категорію переважно невільних.

У ній вона випередила Сьєрра-Леоне, Узбекистан, Бразилію та Афганістан і наздогнала Камерун, але поки що відстає від Малаві, Демократичної республіки Конго, Гвінеї, Гамбії та Аргентини.

"Україна займає останнє місце серед 44 країн в регіоні Європи, а її загальний бал нижчий регіональних і світових середніх", - констатують укладачі рейтингу.

Вони відзначають, що Україні вдалося поліпшити 8 з 12 показників економічної свободи, особливо - грошової свободи (з 47,4 до 60,1) і свободи інвестицій (з 25 до 35).

Що стосується регресу, то найбільшим він став за показниками свободи торгівлі (з 85,9 до 81,1), захисту прав власності (з 41,4 до 41) і сумлінності влади (government integrity) (з 29,2 до 29).

"Існують серйозні питання щодо корупції в судових органах, які є одними з найбільш слабких і користуються мінімальною довірою публічних інститутів", - наголошується в документі.

У сусідів з екс-СРСР Білорусі - 108 місце (58,1 бал), Росії - 107 місце (58,2 бала), Молдови - 105 місце (58,4 бала), і всі вони в одній з Україною групі.

Показники західних сусідів істотно краще: Румунія - 37 місце (69,4 бала), Польща - 45 місце (68,5 бала), Угорщина - 55 місце (66,7 балів), Словаччина - 59 місце (65,3 балів), що дозволило їм увійти до групи країн із середнім рівнем економічної свободи (від 60 до 69,9 балів).

Першу п'ятірку індексу і групу вільних економік з показниками від 90,2 до 80,4 бала сформували в цьому році Гонконг, Сінгапур, Нова Зеландія, Швейцарія, Австралія і Ірландія.

 http://ua.interfax.com.ua/news/economic/484498.html

Страницы:
1
2
3
4
5
6
7
8
14
предыдущая
следующая