Про співтовариство

Тут об’єднуються ті, хто любить свій Край. Ми писатимемо тут про це. Будемо розміщувати цікаві фото, обговорювати проблеми сьогодення.

Увага! Учасником співтовариства може стати блогер, який пише на українську тематику.

Топ учасників

Вид:
короткий
повний

Ми любимо тебе, Україно!

Реакція у США на газовий конфлікт



 Юрій Дулерайн

Нью-Йорк – Росія перекриває газ не лише для України, а й для більшості європейських країн. Газовий конфлікт між Росією та Україною жваво коментують у Сполучених Штатах.
На запитання про дії Росії представник Державного департаменту США Шон МакКормак на брифінгу для журналістів у Вашингтоні дав відповідь, яка була по-дипломатичному заспокійлива і юридично примирлива. Від прямих звинувачень на чию б то не було адресу МакКормак ухилився.

«Як відомо, Європейський Союз опублікував заяву з цього питання і ми, безумовно, поділяємо сенс тієї заяви. Тобто, що Росія і Україна мусять сісти за стіл переговорів, порозумітися щодо існуючих між ними розходжень стосовно, як виглядає, суто комерційної суперечки. Ми сподіваємося, що це буде зроблено у дусі прозорості. Будь-яка домовленість, якої вони дійдуть, мусить бути цілковито прозорою», – заявив представник Державного департаменту США.

Одне слово, усе ніби зводиться до суто комерційної суперечки. Однак оглядачі американські вважають цей конфлікт з Україною свідченням неоколоніальних проявів політики Москви, а також пов’язують це із занепадом російської економіки.

«Нью-Йорк Таймс» зазначає, що Україна розгнівала Москву своїм бажанням приєднатися до НАТО і близькими стосунками з Грузією, що її Росія тепер вважає своїм ворогом. Ці дві незалежні держави Кремль хотів би бачити у сфері свого впливу. Але, на думку Ендрю Креймера, оглядача «Нью-Йорк Таймс», «для пана Путіна ескалація конфлікту з Україною збігається з небезпечним часом в економіці його країни, коли зниження цін енергоносіїв загрожує фінансовому здоров’ю і політичній стабільності, на чому досі ґрунтувалася його популярність».

Цікаво, що деякі аналітики в Америці очікували, що внаслідок падіння цін Путін поводитиметься більш поступливо. Натомість він вдався до твердої лінії, вимагаючи більшої ціни за газ від України. Можливо, кажуть аналітики, Путін сподівається, що цей конфлікт викличе панічну закупівлю газу на міжнародному ринку і спричинить зростання цін там, де останніми місяцями газ, як і нафта, подешевшали.

Хто буде переможцем у цій війні?

Навряд чи Росія переможе, каже Маршал Ґолдман, відомий гарвардський економіст, автор щойно опублікованого дослідження під назвою «Нафтодержава: Путін, влада й нова Росія». На його думку, росіяни «грають у жорсткий пресинг, та  вони мусять усвідомити, що правила гри змінилися. Це сталося так швидко, що в них, мені здається, не було часу для усвідомлення можливих наслідків».

Прибутки від експорту нафти й газу становлять 60 відсотків російського бюджету. Однак нафта на ринку подешевшала майже на дві третини у порівнянні з літом минулого року. Рубль знецінюється, російські компанії банкрутують, і вже наступного року очікується величезний дефіцит платіжного балансу. Росія конче потребує іноземних інвестицій, але відносини із Заходом нині найгірші за весь післярадянський час.

Західні інвестори забирають свої капітали. Останніми місяцями цей відплив перевищив 100 мільярдів доларів. Кліфф Капчан, директор ньюйоркської консультативної фірми Eurasia Group, сказав в інтерв’ю телеканалові новин FoxNews: «Російська еліта звикла мислити категоріями часів нафтопевності, хоча вона вже вдарилася об стіну фінансової кризи. Тож, мені здається, вони тепер розгублені і не знають, у який бік кинутись — просити допомоги від міжнародної фінансової системи для вирішення своїх проблем чи продовжувати далі свою тактику кулачного бою із західним світом». Чи Москва змушена буде піти на компроміс з Україною й Європейським Союзом, невдовзі побачимо.

(Нью-Йорк – Київ – Прага)

http://www.radiosvoboda.org/content/Article/1367628.html

The Times: Путін кинув виклик ЄС, а не Києву

Як пише The Times, газова війна не дає Кремлю бажаних результатів. Перекривши вчора постачання повністю, Володимир Путін "кинув виклик ЄС", а не Києву. "Російський прем`єр не робить секрету з того, що він має намір використовувати державну газову монополію як зброю, - пише автор статті Бронуен Меддокс, - а спроби представити це як чисто економічну суперечку між постачальником і споживачем виглядають смішно".

На думку журналіста видання, Путін переслідує дві цілі: покарати український уряд за бажання вступити в НАТО і в цілому дати зрозуміти країнам Східної Європи, що не варто повертатися до Росії спиною.

Щоб задовольнити вимогу Москви про подвоєння ціни, довелося б витратити майже весь 16-мільярдний кредит, виданий МВФ Україні два місяці тому, йдеться в статті. Жоден український політик не може піти на цей крок в умовах нинішньої внутрішньополітичної кризи.

У результаті, пише Меддокс, Росія може втратити підтримку деяких європейських країн, які раніше займали обережну позицію і не допустили вступу України і Грузії в НАТО. Очевидно також, що Євросоюз думатиме про подолання газової залежності від Москви.

УНІАН

Стаття в оригіналі англійською мовою - тут:
http://www.timesonline.co.uk/tol/news/world/europe/article5469584.ece

Майдан.

За якою політичною силою Ви пішли б сьогодні?

Запрошую Вас взяти участь в опитуванні та шляхом голосування дати відповідь на запитання: "За якою політичною силою Ви пішли б сьогодні?". Голосування анонімне. Реєстрація учасників не потрібна. Тож завітайте на мій блог http://tarastokar.blogspot.com/ і проголосуйте.

Давайте політикам покажемо їхнє місце і потребу для українського суспільства.

Трагічна доля рідних Степана Бандери

До 100-річчя від дня народження Степана Бандери

З початком окупації України нацистськими військами один із загонів опору очолив молодший брат Степана — Богдан. Він загинув у 1942 чи 1943 році.

5 липня 1941 у Кракові Степан Бандера був заарештований. За ним до Берліна поїхала дружина Ярослава з тримісячною донькою Наталкою, щоб перебувати близько до чоловіка. Бандеру утримували спочатку у в'язниці, потім — у концтаборі Заксенгаузен, де він перебував до 1944 року. Братів Олександра (доктора політекономії) та Василя (випускника факультету філософії Львівського університету) у 1942 році вбили у концтаборі Аушвіц (Освєнцім).

Андрія Михайловича Бандеру — батька Степана, було вбито радянською владою. Сестер Оксану та Марту-Марію у 1941 р. було заарештовано і заслано до Сибіру (Краснодарський край). Керівництво СРСР десятиліттями не дозволяло їм повернутися до України — Марта-Марія Бандера померла на чужині у 1982 році, а літня Оксана Бандера повернулася на Батьківщину лише у 1989 році після майже 50 років життя у Сибіру. Вона упокоїлась у мирі 24 грудня 2008 року.

Ще одна сестра — Володимира — перебувала у радянських виправно-трудових таборах від 1946 до 1956 року.

Вікіпедія.

Шановні блогери, з Новим 2009 роком!!!



Вітаю Вас з Новим 2009 роком!!! Бажаю, щоб у цьому році Вас супроводжували міцне здоров'я, фортуна і достаток.

З повагою, Тарас Токар.

З наступаючим 2009 роком!!!

Народе мій рідний, у ніч Новорічну-
Добробуту, щастя і слави довічно!
Щоб рід український прославив планету!
Бажаємо кожному нового злету!
Щоб кожну оселю засіяли житом,
Щоб краще й заможніше всім стало жити!
Щоб мрії здійснились, роки додавались,
Щоб в кожній родині весілля гулялись!
Замети усмішок, хурделиці сміху,
Застілля святкового всім нам на втіху.

Боевой_сурок, з Днем народження!!!



Юра, вітаю тебе з Днем народження!!! Бажаю тобі міцного здоров'я, творчого натхнення і подальшого бажання не бути байдужим громадянином України!!!
 

ВР назвала пам’ятні дати на наступний рік

Верховна Рада України затвердила перелік ювілейних та пам’ятних дат, які наступного року відзначатимуться на державному рівні.

Як передає кореспондент УНІАН, за ухвалення відповідної постанови “Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2009 році” проголосували 236 народних депутатів з 444 зареєстрованих в сесійній залі.

Зокрема, відзначатиметься 990 років від початку правління Ярослава Мудрого (1019); 925 років з часу заснування м.Броди (1084) та 425 років надання місту Магдебурзького права (1584); 350 років від Конотопської битви; 300 років Полтавської битви; 225 років з часу заснування м. Сімферополя; 175 років від часу заснування (1834) Київського національного університету імені Тараса Шевченка; 90 років проголошення акта возз’єднання УНР і ЗУНР в єдину соборну Україну, День Соборності України. Крім того, відзначатиметься 90 років від часу визволення Києва військами УНР; 70 років від дня проголошення незалежності Карпатської України; 70 років від часу початку Другої світової війни; 65 років від часу проведення Корсунь-Шевченківської наступальної операції під час Другої світової війни; 65 років від часу депортації з Криму кримських татар і осіб інших національностей.

Також 1 січня відзначатиметься 100 років від дня народження Степана Бандери, 6 січня – 70 років від дня народження Валерія Лобановського; 9 січня – 85 років від дня народження Сергія Параджанова; 9 березня – 195 років від дня народження Тараса Шевченка; 1 квітня – 200-річчя від дня народження Миколи Гоголя; 22 травня – 130 років від дня народження Симона Петлюри; 10 вересня – 115 років від дня народження Олександра Довженка тощо.

УНІАН.

До переліку потрапили Полтавська битва, Степан Бандера, Симон Петлюра. Галасу буде у наступному році достатньо. Народ знову ставатиме стінка на стінку.

Чи будуть стояти пам'ятники Леніну, якщо?..

Зараз, практично, у всіх містах, селах і селищах ще й досі стоять пам'ятники В.І.Леніну. Хоча Україна, нібито, і незалежна від колишньої "імперії зла" СССР. Нинішня влада на чолі з першим всенародно обраним Президентом Віктором Ющенком не спромоглася прибрати пам'ятники кату українського народу. А це, в свою чергу, говорить про те, що сутність нинішньої влади за 17 років незалежності не змінилася.

Замінити Віктора Ющенка дуже прагне нинішній Прем'єр-міністр України Юлія Тимошенко. Мені цікаво, чи приберуть з центральних майданів українських міст пам'ятники ідолу комунізму, у разі перемоги на Президентських виборах Юлії Тимошенко? З одного боку - це дрібниця, але з іншого - відповідь на це питання несе великий ідеологічний зміст.

Виношу цю тему на широке обговорення громадськості. Ця замітка буде опублікована на всіх моїх блогах та розміщена на ряді форумів.

http://tarastokar.livejournal.com/11795.html