хочу сюда!
 

оксана

37 лет, телец, познакомится с парнем в возрасте 27-45 лет

Заметки с меткой «єс»

Українська влада готується до напливу нелегальних мігрантів


Найближчим часом Україна зіткнеться з напливом нелегальних мігрантів з Туреччини, які намагатимуться потрапити в країну будь-яким способом. 30 жовтня незареєстровані в Стамбулі сирійські біженці повинні покинути місто. Мігранти зобов'язані повернутися в провінції, де проходили реєстрацію. Охочих повернутися в прикордонні райони, де немає ні роботи, ні перспектив, серед вимушених переселенців немає. Їх мрія потрапити в Західну Європу, і заради цього вони готові на все.

Операція "Джерело світу", що проводиться турецькою армією в прикордонних районах Сирії, безумовно посприяє появі нових біженців. Серед яких постараються загубитися і розгромлені бойовики, як це вже не раз було. Однак постійне посилення правил прийому мігрантів європейськими країнами, змушують переселенців шукати нові шляхи.

Україна, що має безвізовий режим з ЄС і низкою держав Близького Сходу, входить в числі пріоритетних напрямків. Біженці, спираючись на підтримку діаспори, офіційно видані документи та інші шляхи, потрапивши в Україну, залишаються на нелегальному становищі або незаконно переходять кордон з ЄС.

Українські силовики відзначають різке зростання кількості незаконних мігрантів з числа вихідців з Близького Сходу на пунктах легального в'їзду. При цьому більшість з них розшукується у себе на батьківщині за протиправну діяльність. Небезпечні терористи, бойовики зі збройних угруповань опозиції, нечисті на руку особистості, які робили гроші на війні, продавали терористам зброю або інформацію, рвуться в Європейський союз через територію України. Навіть якщо частина з них залишиться в нашій країні-це негативно позначиться на криміногенній обстановці.

Українська влада воліє мовчати про проблему, щоб не викликати невдоволення населення, як ніби тисячі нелегалів, які мають бойовий досвід, безслідно розчинятися.


Русини презентували міжнародний ресурс...

Русини презентували міжнародний ресурс для реалізації сепаратистських амбіцій


Як тільки в Європі в черговий раз замислюються про поступове послаблення антиросійських санкцій, всередині країни відразу активізуються зрадники та сепаратисти. Головна неприємність полягає в тому, що вороги державності та цілісності України тепер діють розважливіше та напередодні активних провокацій прагнуть отримати юридичну допомогу та моральну підтримку за кордоном. Цього разу всю свою мерзотність та українофобію продемонстрували русинські діячі Закарпаття. Вони присвятили опису "своїх лих" у складі України цілий сайт, орієнтований на англомовну аудиторію. На сторінках ресурсу у подробицях описані стогнання русинського народу щодо автономії та невизнання їх громади в Україні національною меншиною. Автори проекту впевнені, що у результатах Всеукраїнського перепису населення 2001 року були спеціально зроблені помилки, спрямовані на заниження чисельності русинів, а нібито дискримінаційні дії влади призвели до того, що 300 тисяч русинів не змогли працевлаштуватися й покинули свої будинки. Таким чином, русини виставляють себе жертвами так званого "етноциду" і звертаються через свій сайт до Європи у такій формі:

"Ми закликаємо європейських політиків і правозахисників змусити українську владу притримуватися демократичних цінностей і визнати русинів національною меншиною з відповідними соціальними гарантіями. У співробітництві з русинськими організаціями ми готуємо колективні звернення в ЄС, ОБСЄ, ПАРЄ, ЄСПЛ і ООН та будемо діяти до схвалення Києвом рішення, гарантуючого русинам Закарпаття право на національну ідентифікацію та самовизначення".

Що це, якщо не сепаратизм? Чому 10 тисяч русинів вважають, що мають право прагнути до самовизначення та вирішувати політичну долю Закарпатської області з населенням близько 1,3 млн. осіб. Буквально декілька років тому можна було впевнено говорити, що прихильники автономії серед русинів повністю маргіналізувалися або втекли до східного сусіда. Однак, тепер виявилося, що русинські сепаратисти вийшли на якісно новий рівень і від імені 700 тисяч закарпатських русинів, які хтозна-звідки там взялися, налагоджують зв'язки з міжнародними юристами, правозахисниками та ЗМІ для серйозної інформаційної атаки на Київ:

"Ми будемо раді допомозі юристів з міжнародним досвідом, які допоможуть русинським організаціям підготувати правові претензії до української влади.

Ми залучаємо до співпраці європейські ЗМІ, представників міжнародних правозахисних організацій для висвітлення проблем русинів Закарпаття і організації масштабної міжнародної кампанії щодо захисту їх невід'ємних прав".

Активізації русинських сепаратистів явно сприяє те, що СБУ замість реальної боротьби з екстремістами у Закарпатті надто довго займалася профанацією. Порошенко, Грицак, Аваков і Москаль взагалі зважили за краще не помічати антиконституційні витівки угорців та русинів, до останнього заперечуючи проблему. Тепер, якщо західні політики та ЗМІ відреагують на інформацію з цього брехливого русинського сайту, то владі не уникнути шквалу критики з боку ЄС. Врешті-решт, резонанс навколо русинів за Заході призведе до того, що пригнічувати екстремістські осередки у регіоні стане в декілька разів складніше та ризикованіше для міжнародної репутації країни.

Націоналістам завадять потрапити в Верховну Раду

Останнім часом ми стали свідками відчайдушних спроб патріотів закликати Володимира Зеленського до вибачень за його різні антиукраїнські висловлювання. На жаль, реагувати на вимоги націоналістів чи присягати їм переможець президентських виборів та його представники навіть на збираються. Більш того, ледь не першою справою після інавгурації Зеленський пообіцяв перевірити конституційність закону про винятковий статус української мови. Судячи з настрою влади та поствиборчого торжества одних олігархів над іншими, народ наступні п'ять років знову зіткнеться з повною байдужістю Банкової. При цьому захист національних інтересів України погрожує знову бути обмеженим лише популістськими гаслами чиновників, нездатних адекватно зреагувати на зовнішні та внутрішні загрози.

Здавалося, що в ситуації близького реваншу антиукраїнських сил в країні створюються всі передумови для того, щоб народ підтримав націоналістів і ветеранів АТО в їх прагненні потрапити у владу. Прийдешні вибори у Верховну Раду в даному разі виглядають ідеальною можливістю для "Свободи", "Національного корпусу" і "Правого сектору" знайти нових прихильників та подолати прохідний бар'єр, отримавши, врешті-решт, достойну кількість мандатів. Але насправді, це буде можливим тільки у разі чесної політичної боротьби, яку на парламентських виборах націоналістам ніхто не обіцяє.

Досить складно жити ілюзіями щодо успіху патріотів на виборах, насамперед, тому що тренд на боротьбу з "правими популістами" разом з Україною охопив вже всю Європу. Європейські демократи та ліберали готові на все, аби націоналісти Австрії, Німеччини, Італії, Данії, Швеції, Франції та Іспанії не змогли створити потужну праву фракцію за результатами прийдешніх з 23 по 26 травня виборів у Європарламент. Європейська народна партія у співпраці з Альянсом лібералів та демократів досить успішно займаються дискредитацією представника італійської праворадикальної партії "Ліга" Маттео Сальвіні та депутата Бундестагу з "Альтернативи для Німеччини" Маркуса Фронмаєра. Тобто, виявляється, на щонайвищому рівні напередодні ключових для ЄС виборів проводиться незаконне інформаційне та політичне цькування правих політиків, маючих багатомільйонну підтримку виборців.

Зрозуміло, що подібної долі не уникнути й нашим патріотам. Президентські вибори вже продемонстрували, що ангажовані ЗМІ безпринципно діяли проти Руслана Кошулинського, а виборчий бюлетень заповнили імена технічних кандидатів. Примітно, що Дмитро Гордон, що вважає себе незалежним журналістом, перед першим туром виборів істерично скаржився на погрози з боку Кошулинського та інших членів "Свободи". Той самий бруд на адресу націоналістів варто очікувати й на парламентських виборах. Центр "Соціальний моніторинг", Український інститут соціальних досліджень імені

О. Яременка та Соціологічна група "Рейтинг" вже почали впливати на громадську думку, передрікаючи за результатами опитувань "Свободі" лише 1,8% голосів на прийдешніх виборах у Верховну Раду. Аналогічно з об'єднанням християнських демократів і лібералів на шкоду правим у Європі, проти Кошулинського, Білецького, Тягнибока явно готуються спільні акції з боку "БПП-Солідарності", "Батьківщини", "Громадської позиції, "Опозиційної платформи - За життя" тощо.

Таким чином, що в ЄС, що в Україні всіх, хто піднімає гострі соціальні та міграційні питання та справедливо турбується про збереження національної ідентичності та культури, записують в низку екстремістів та дешевих популістів. Звинувачуючи правих опонентів у радикалізмі та жорсткості, ЄНП та їх союзники в запалі політичної боротьби забувають демократичні цінності та норми європейського виборчого законодавства. Тим самим, подається поганий приклад Україні та іншим країнам, які прагнуть потрапити у ЄС, що націоналістів треба видавлювати у будь-який спосіб з влади та цілком позбавляти їх можливості впливати на політичне життя своєї країни.

Трохи про сРашку. Свіжозкомунізжене.

Наверное, надо написать это псто, думала я. На часах было почти три часа ночи. Самое подходящее время для офигительных сториз в фейсбуке.

Я сразу заранее согласна с тем, что я - лапотная расовая рабыня с мокшанских болот (на самом деле, нет у нас на ДВ болот - их давно тайфуны посмывали, разве что в сахалинских чигирях остались). Но мне, в силу моего рабского расово-лапотного происхождения - экзистенциально доступны вещи, которые не доступны нерабам, ибо зрят извне, а не изнутри.

[ Читать дальше ]

Молдовська ACUM розраховує на підтримку ЄС після парламентських

Як відомо, 24 лютого 2019 року у Молдові відбудуться парламентські вибори. За результатами останніх соцопитувань, на перемогу претендують три політичні сили. Серед них, проросійська Партія соціалістів (ПСРМ), яку очолює президент республіки Ігор Додон, правляча Демпартія (ДПМ) олігарха Володимира Плахотнюка та правий опозиційний блок ACUM, створений лідерами двох проєвропейських партій "Гідність і правда" та Платформа "Дія і солідарність" Майєю Санду та Андрієм Нестасе. Перемога останніх могла б стати справжньою сенсацією, однак, судячи з усього, наступні вибори не призведуть до зміни влади у республіці. Все вказує на те, що між соціалістами і так званими демократами буде створена коаліція. Схоже, що ні у Додона, який без допомоги Демпартії не зможе забезпечити собі більшість у парламенті, ні у Плахотнюка, який полаявся з Заходом та іншими проєвропейськими молдовськими силами після анулювання результатів виборів мера Кишинева, просто не залишається інших варіантів, крім як виступить на виборах єдиним фронтом.

Таким чином, соціалісти і демократи, які раптово здружилися, позбавили опозиціонерів з ACUM будь-яких шансів на успіх. Очевидно, що боротися проти Додона і Плахотнюка, які мають адміністративні ресурси і контролюють всі ЗМІ, а також державні і силові структури країни, на даному етапі безглуздо. Результати прийдешніх виборів, фактично, вже визначені незалежно від реального волевиявлення виборців. Однак, для вчинення задуманого, лідери ACUM, в першу чергу, вирішили заручитися підтримкою європейських країн і звернулися до вповноваженого посла ЄС у Республіці Молдова з проханням не визнавати результати виборів і солідаризуватися з народними страйками.


Від імені представників Руху національного опору ACUM дозвольте подякувати Вам за всебічну підтримку і пильну увагу до прийдешніх виборів у Республіці Молдова.

Ми поділяємо Вашу думку, що вибори 2019 року стануть тестом для оцінки стану демократії у республіці. Проте вже наразі можна упевнено сказати, що Молдова цей тест не пройде. У країні, де протягом довгих років панує інтриганство, олігархія та корупція, брак плюралізму думок, не може бути чесного, вільного і відповідного до всіх міжнародних стандартів виборчого процесу.

Однак, навіть знаючи все це, ми не відмовляємося від боротьби і не підтримуємо ідею бойкоту. Ми візьмемо участь у виборах, хоча впевнені, що перемогти нам не дадуть. Наші опоненти - Плахотнюк і Додон забезпечили собі безпеку, коли змінили виборчу систему і призначили потрібних собі людей на ключові посади у державних закладах, а також взяли під контроль ЗМІ. Але вони не врахували найголовнішого: перемогти на виборах, сфальсифікувавши результати голосування - не значить утримати владу, головне - реакція народу та іноземних партнерів на подібну фальшиву перемогу.

Наші друзі з Румунії підтвердили свої гарантії фінансового і, якщо буде потреба, фізичного сприяння, у разі перетворення протистояння зі злочинною владою у формат масових народних протестів. Однак головною умовою з їх боку є підтримка нашої ініціативи міжнародною спільнотою. У противному разі народ Молдови залишиться наодинці проти корумпованих армії і спецслужб, керівництво яких годується з кишені Плахотнюка. Якщо Ви, як представник європейського союзу, публічно солідаризуєтеся з нашою справою, шанси народу Молдови ліквідувати олігархічну тиранію, що укоренилася в країні, створити тимчасовий уряд і провести чесні, відповідні до всіх міжнародних і правових стандартів вибори, різко збільшаться.

Саме через те ми просимо Вас не залишатися осторонь, коли від нашого слова залежить судьба всього народу.

Зупинімо диктатора разом!

Дійсно, без допомоги європейських партнерів шанси опозиційних демократичних сил Молдови на успіх у боротьбі з таким впливовим суперником як Плахотнюк, який має практично необмежені ресурси, невеликі. Заснований на європейських цінностях блок ACUM - це єдина сила, здібна забезпечити реальні зміни у Молдові і створити справжню демократичну державу, де парламент формується у результаті чесних, прозорих і вільних виборів, а влада турбується про громадян, а не про власні інтереси та вигоду. Молдова має йти шляхом євроатлантичної інтеграції. Проте, витягти країну з болота, в яке її затягнула чинна влада, неможливо без сприяння західних країн. Залишається сподіватися, що європейські колеги не залишать без уваги заклик опозиціонерів і допоможуть республіці встати на шлях демократичного розвитку.

Україна і Польща громлять позиції Росії в Європі

Вже протягом п'яти років агресивна політика Москви в усьому світі загрожує безпеці та демократичним цінностям. Санкції виявилися малоефективними, а рівень загрози глобальній стабільності неухильно зростає. Україна з початку військової агресії в Криму та на Донбасі в повній мірі усвідомила масштаб трагедії і протягом п'яти років самотужки протистояла воєнному монстру. Здається, зараз інші країни також почали усвідомлювати масштаби катастрофи, і в межах Європейського союзу почала створюватися антиросійська коаліція. Її діяльність носить поки ще лише інформаційний характер, але, практика показує, що саме така протидія кремлівській агентурі зараз життєво необхідна Європі.

Тісні контакти Адміністрації Президента України та МЗС Польщі свідчать про те, що робота з дискредитації антидемократичних сил в Європі йде повним ходом. Зокрема йдеться про угорських маріонеток кремля та шведських євроскептиків.


Ідеологічний розкол в ЄС є загрозою не тільки для цілісності Європи, але також і для самого існування української держави. Наприклад, позиція Угорщини з багатьох зовнішньополітичних питань віддаляє євроатлантичні перспективи України та розв'язує руки агресору. А прихід до влади євроскептичних сил в інших країнах взагалі загрожує втратою самостійності, що, звичайно, не потрібно ні Україні, ні Польщі, ні нашим заокеанським партнерам та союзникам. Усвідомлюючи це, Варшава навіть готова забути власні розбіжності з Брюсселем щодо мігрантів і судової реформи та домагатися виключення Угорщини з Вишеградської четвірки.

Особливо слід відзначити високу залученість України до подібних процесів, адже наша країна кровно зацікавлена в перемогах на дипломатичних фронтах, бо це дозволить наблизити також і воєнну перемогу над агресором. Більш того, саме наша країна змогла значно послабити позиції Москви в Європі. Судячи з повідомлення керівника Головного департаменту зовнішньої політики та європейської інтеграції Адміністрації Президента України Ігоря Жовкви, в Варшаві це розуміють та цінують. Залишається лише сподіватися, що подальша співпраця насправді дозволить Украйні посісти належне місце в європейській сім'ї та домогтися повної і безумовної перемоги над окупантом не тільки на полі бою, але також і в головах європейців.

Источник.

Потенціал УДП в реалізації стратегії ЄС для Дунайського регіону

Дунайська стратегія

Дмитро Чалий,
голова Правління ПрАТ
«Українське Дунайське пароплавство»

Морський та річковий транспорт є однією з базових галузей економіки Придунайського регіону, стабільне та ефективне функціонування якого є однією з необхідних складових забезпечення економічної стабілізації, сталого розвитку української ділянки Придунайського регіону та підвищення рівня життя його населення. Особливої уваги заслуговує розташування Придунайського регіону України на перетині найважливіших міжнародних шляхів з Європи в Азію, яке сприяє реалізації потенціалу морського та річкового транспортного комплексу, зокрема дунайського судноплавства. на На Дунаї розташовані три українських морських порти Рені, Ізмаїл та Усть-Дунайськ, які можуть бути точками росту транзиту європейських перевезень.

Провідною транспортною судноплавною компанією в Дунайському регіоні є ПрАТ “Українське Дунайське пароплавство” (УДП).

Прагнення до інтеграції в ЄС зобов’язує Україну враховувати загальноєвропейські тенденції, зокрема, яку увагу ЄС приділяє розвитку водного транспорту як екологічного, безпечного й ефективного.

До 2020 р. ЄС планує збільшити наявну частку ринку перевезень водним транспортом на 10%, що за розрахунками має забезпечити економію транспортних витрат вантажовласників до 2 млрд євро на рік. При цьому в рамках Стратегії Євросоюзу для Дунайського регіону визначено збільшення вантажопотоків при перевезеннях по р. Дунай до 2020 року на 20% за рахунок модернізації дунайського флоту, інвестування в інфраструктуру Дунаю, каналів, протоків, координації національної політики придунайських країн, підтримки Дунайської Комісії, розвитку портів в логістиці мультимодальних центрів, покращення комплексного управління водними шляхами р. Дунай та інше.

В рамках нинішнього підходу до розвитку транспортної інфраструктури та транс’європейської опорної транспортної мережі (TEN-T) визначені дев’ять транспортних коридорів: два в напрямку Північ–Південь, три в напрямку Схід–Захід, а також чотири діагональні транспортні коридори. У напрямку території України проходить транспортний коридор «Рейн-Дунай» у сполученні через водні шляхи Майну та Дунаю, з відгалуженням від Мюнхена до Праги, Жиліни, Кошице та до українського кордону. TEN-T є проектом Європейського Союзу та охоплює основні транспортні маршрути в рамках ЄС з метою вирівнювання дисбалансу між рівнем розвитку транспортних мереж держав-членів.


Мал. 1. Транспортний коридор «Рейн-Дунай»
Згідно з основними цілями Стратегії ЄС для Дунайського регіону щодо розвитку водного транспорту, знайшли застосування наступні принципи:
  • Забезпечення вільного і відкритого для перевезень вантажів і пасажирів судноплавства без дискримінації за ознаками громадянства осіб і національності суден на основі взаємної економічної вигоди від транспортної діяльності в сфері застосування Конвенції про режим судноплавства на Дунаї;
  • Створення на Дунаї, визначеному як загальноєвропейський транспортний коридору Рейн-Дунай, ефективного та конкурентоспроможного маршруту транспортування вантажів і пасажирів;
  • Ефективна інтеграція транспортного коридору Рейн-Дунай в мережу інших загальноєвропейських водних шляхів і транспортних коридорів, що формують стійкі економічні зв’язки за напрямками Схід-Захід, Північ-Південь.

В той же час, Стратегія ЄС для Дунайського регіону вирішує питання взаємодії важливого для УДП пріоритетного напрямку 1а (внутрішнє судноплавство) та напрямку 1b (автомобільний, залізничний транспорт) Стратегії, тобто поєднання внутрішнього водного транспорту з автомобільним та залізничним задля досягнення синергії транспортного комплексу Дунайського регіону.

Одним з пріоритетних завдань Стратегії ЄС для Дунайського регіону є створення до 2020 року ефективних мультимодальних терміналів у річкових портах уздовж Дунаю і його судноплавних приток з метою ефективного поєднання внутрішніх водних шляхів, залізничного транспорту і автомобільних доріг.

Сьогодні в цьому контексті реалізується низка розроблених в ЄС перспективних програм та проектів з розвитку європейського внутрішнього водного транспорту, які стосуються дунайського судноплавства, такі як “NAIDES”, “PLATINA”, “TEN-T”, “EDDINNA”, “NEWADA”, “NELLI”, “WANDA” тощо, але вони не передбачають участі України. Зокрема українська ділянка Дунаю (ані Кілійське гирло, ані вихід в Чорне море через гирло Бистре) на даний час проектами не передбачені. Так, коридор Рейн–Дунай закінчується в румунському штучно спрямленому каналі Суліна (Сулінське гирло Дунаю) в порті Суліна.

Впродовж останніх двох десятків років вихід до Чорного моря через українську частину р. Дунай поступово втрачав своє значення. На міжнародних заходах різного рівня, які стосуються проблем Дунайського транспортного шляху, єдино розглядається і аналізується наскрізний шлях Дунай-Чорне море лише через румунські канали – Сулінський та Чорновода-Констанца. В колишні роки в транзитному Дунайсько-морському сполученні тільки через українські порти Усть-Дунайськ, Ізмаїл та Рені щорічно перевозилося більш 1 млн. тонн вантажів на порти Середземномор’я та в зворотному напряму. На даний час румунський порт Констанца щорічно перевалює на р. Дунай більше 10 млн. тонн вантажів і є практично невичерпним джерелом вантажопотоків у напрямку вниз та вгору по р. Дунай.

На цьому тлі актуальним є питання приведення у відповідність з вимогами сьогодення правового режиму міжнародного судноплавства по Дунаю. Мають бути підтверджені та належним чином забезпечені принципи свободи міжнародного торговельного судноплавства по Дунаю та принцип недопущення дискримінації суден за мотивами їх національної належності.

Основні наявні проблеми міжнародного дунайського судноплавства сьогодні можуть бути розподілені на дві основні групи – проблеми забезпечення навігаційних умов та прохідних глибин та проблеми оновлення дунайського флоту. При цьому проблеми українського судноплавства є майже такими самими: старіння флоту, зношеність основних фондів для перевантажування вантажів, відсутність достатніх глибин глибоководного судноплавного ходу (ГСХ) Дунай – Чорне море на українській частині дельти р. Дунай.

Безперечно, сьогодні питання розвитку транзитного потенціалу України і участь в цьому процесі УДП є ще більш актуальними через дію Угоди про асоціацію між Україною і ЄС, у якій міститься низка положень щодо роботи підприємств морської та річкової галузі. Наприклад, розділ 7 частини 6 Угоди визначає принципи лібералізації сектора транспортних послуг. Так, у галузі міжнародних морських перевезень установлюється режим найбільшого сприяння суднам, які ходять під прапорами України або країн – членів ЄС або ж перебувають в управлінні провайдера послуг, зареєстрованого в цих державах. Це, зокрема, поширюється на такі сфери, як доступ до портів, використання інфраструктури й портових послуг, послуг з обробки морських вантажів, складських послуг.

Україна вкрай зацікавлена у повній реалізації усього комплексу заходів та проектів, передбачених Стратегією ЄС для Дунайського регіону. Але й очевидно, що й інші придунайські країни отримають деякі преференції у разі успішної реалізації проектів в українському Придунав’ї. У першу чергу, це реалізація транспортного проекту, альтернативного до існуючих – ГСХ Дунай-Чорне море. Це один з елементів національної мережі міжнародних транспортних коридорів та її інтеграції до транспортної системи країн Європи, Азії, Балтійського та Чорноморського регіонів. Він включений до Переліку внутрішніх водних шляхів міжнародного значення (водний шлях категорії Е 80-09) Європейської угоди про найважливіші внутрішні водні шляхи міжнародного значення і тому від реалізації проекту виграють усі країни-учасники Дунайського регіону.

Відновлення ГСХ р. Дунай Чорне море є одним з основних транспортних проектів України в Дунайському регіоні. Проектом передбачений двосторонній цілодобовий цілорічний рух суден, що забезпечується відповідністю системи управління безпечним рухом суден міжнародним стандартам ЄС та міжнародним конвенційним вимогам. Поновлення судноплавства на українській ділянці Дунаю може стати одним з потужних реальних заходів євроінтеграційного курсу, заявленого Україною.

З відновленням українського суднового ходу через Кілійське гирло Дунаю судноплавні компанії отримають можливість вибору в залежності від ситуації оптимального варіанту маршруту плавання в Нижньому Дунаї або через Сулінський канал у Румунії, або через гирло Бистре в Україні. Стале функціонування українського ГСХ також сприятиме формуванню умов здорової конкуренції та зваженої тарифної політики, підвищенню якості обслуговування, оптимізації перепускної спроможності у сполученні Дунай-Чорне море та збільшенню вантажопотоків через українські порти на Дунаї і в його гирлі.

Для України необхідними умовами розвитку водного транспорту відповідно до Стратегії ЄС для Дунайського регіону є створення обґрунтованих дієвих механізмів державного регулювання та сприяння у вирішенні транспортних проблем в Українському Придунав’ї:

  • підвищення рівня безпеки судноплавства в Дунайському регіоні;
  • створення умов для скоординованого та узгодженого розвитку мультимодальних перевезень через порти українського Дунайського регіону на країни Європи, Чорного та Середземного моря;
  • модернізація флоту для підтримки належних умов міжнародних перевезень, забезпечення швидкісного руху, якісного сервісу, гарантій безпеки;
  • активізація міжнародного співробітництва та поліпшення іміджу України на міжнародному ринку транспортних послуг;
  • розробка інвестиційних програм та залучення інвестицій для проведення модернізації флоту та портів;
  • залучення та подальше відновлення вантажопотоків через українські дунайські порти Ізмаїл, Рені, Усть-Дунайськ;
  • вдосконалення нормативно-правової та законодавчої бази та припинення дискримінаційних дій з боку Румунії до суден під прапором України при перевезеннях на порти «третіх» країн.

Наразі УДП бере активну участь у заходах, спрямованих на покращення ситуації у сфері річного судноплавства, що визначено пріоритетним напрямком 1а Стратегії ЄС для Дунайського регіону. Серед іншого долучається до роботи Дунайської комісії на рівні експертів; розглядає проблемні питання на Конференціях директорів дунайських пароплавств, де судноплавні компанії-учасники Братиславських угод вирішують яким чином підвищити привабливість дунайського судноплавства та забезпечити надійне партнерство і добросовісну конкуренцію на Дунаї; разом з Міністерством інфраструктури обговорює заходи щодо реалізації проекту «Реконструкція об`єктів будівництва «Створення глибоководного суднового ходу р. Дунай – Чорне море на українській ділянці дельти» тощо.

УДП на різних рівнях постійно піднімає питання включення української частини р. Дунай до опорної мережі TEN-T, а також заборони Румунією операцій розвантаження/завантаження та посадки/висадки пасажирів для суден під українським прапором при перевезеннях між портами України та країнами ЄС.

Для УДП є вкрай важливим, щоб Україна входила до Транс’європейської опорної транспортної мережі TEN-T на рівні спільних з ЄС проектів та програм. 21 червня 2016 в Роттердамі міністрами транспорту країн Східного партнерства, країн-членів ЄС та Європейською Комісією було ухвалене рішення про поширення мережі TEN-T на сусідні з ЄС країни, в тому числі на Україну, а також поділу регіональної транспортної мережі на «ключову» і «базову».

На початку листопада 2018 року Єврокомісія затвердила і опублікувала на своєму офіційному сайті індикативні карти транспортних коридорів опорної мережі TEN-T на території країн Східного партнерства, в тому числі і України.

При цьому було заявлено, що співпраця в галузі планування і розвитку інфраструктури з сусідніми країнами є частиною політики ЄС щодо транс’європейської транспортної мережі (TEN-T). Це зробить перетини кордону більш ефективними, покращить безпеку транспортного руху, в той же час ефективні транспортні мережі створюють зростання економік і робочі місця, а також дозволяють зблизити людей і спростити рух товарів, – зазначено на сайті Єврокомісії.


Мал. 2. Скан-копія карти транспортних коридорів з сайту Єврокомісії

Рішенню ЄС, яке скоро має набрати силу закону, передувало підписання шести угод високого рівня між та шістьма країнами-партнерами, в тому числі Україною на Брюссельському Саміті Східного Партнерства 24 листопада 2017 року, де країни-партнери узгодили орієнтовні карти, що передбачали поширення Транс’європейської опорної транспортної мережі Європейського Союзу на території країн Східного партнерства в якості основи транспортної взаємозв’язку і визначення загальних інфраструктурних пріоритетів.

Рішення Європейської Комісії означає, що Україна стає важливим учасником розбудови транспортного коридору у сполученні Європа – Азія, а українська транспортна мережа вперше стає частиною стратегічних транспортно-логістичних коридорів Євросоюзу, – заявив міністр інфраструктури України Володимир Омелян. Він переконаний, що це найважливіший крок на шляху інфраструктурної євроінтеграції України, який свідчить, що українська інфраструктура модернізується, поступово набуває європейської якості та розглядається Європейською Комісією як невід’ємна складова транспортно-логістичної системи ЄС.

Варто нагадати, що основна транспортна мережа TEN-T має пріоритет щодо фінансування та модернізації. Це означає, що в майбутньому Україна також зможе претендувати на допомогу ЄС у питанні розбудови своєї частини Транс’європейської транспортної мережі. Однак, ще до цього нам потрібно буде продемонструвати європейським партнерам, що українська транспортна-логістична система розвивається у гармонійному поєднанні з європейською системою.
Інтеграція внутрішніх водних шляхів, в тому числі української ділянки річки Дунай, в загальну логістичну мережу TEN-T також є одним з пріоритетних напрямків Національної транспортної стратегії України на період до 2030 року – і це визначає для Українського Дунайського пароплавства перспективи долучення до участі в проектах, спрямованих на реалізацію Стратегії ЄС для Дунайського регіону.

Журнал Судоходство


Польща підозрює СБУ в організації державного перевороту


У Польщі хочуть висунути проти України нові звинувачення, які стосуються діяльності українки Людмили Козловської та її Фонду "Відкритий діалог", що має філії в Києві, Брюсселі та Варшаві. Конфлікт фонду з польською владою почався влітку 2017 року, коли правозахисники закликали виходити поляків на протести проти скандальної судової реформи. Варто нагадати, що рішення Варшави грубо втрутитися в роботу суддів вкрай негативно сприйняли в ЄС, а Єврокомісія навіть запустила санкційну процедуру щодо Польщі за порушення фундаментального принципу незалежності судової системи. В даний час Європейський суд юстиції розглядає відповідний позов Єврокомісії проти Варшави.

Замість того, щоб потурбуватися дотриманням демократичних цінностей і спробувати поліпшити свою репутацію в очах Брюсселя, польська влада в першу чергу вирішила зігнати злість на тих, хто допомагав опозиції і захисникам демократичних цінностей організовувати багатотисячні протести в країні. В результаті проти Фонду "Відкритий діалог" почалися жорсткі перевірки, які призвели до того, що Козловську спочатку позбавили ліцензії на поставку військового спорядження, в тому числі українським військовим, а потім і зовсім заборонили їй в'їзд до Польщі. Тепер, коли ряд польських опозиціонерів і європейських політиків висловилися на підтримку Людмили Козловської, Варшава, мабуть, вирішила звинуватити її у співпраці з СБУ. Фонду "Відкритий діалог" навіть довелося викласти спростування з цього приводу.


Заява від Фонду Відкритий Діалог від 26 листопада 2018

Повідомляємо, що поширювана в Інтернеті інформація про підготовку Фондом протестних акцій в Польщі за вказівкою української влади не відповідає дійсності. Президент Фонду Відкритий Діалог Людмила Козловська ніколи не виконувала доручень українського уряду і не працювала в Польщі за завданням спецслужб України. Робота Фонду полягає виключно в неупередженій оцінці випадків порушень прав людини і громадянських свобод на території тієї чи іншої держави і підготовці за результатами проведення незалежних спостережних місій звітів для інформування міжнародних організацій та інституцій ЄС.

Фонд володіє достовірними відомостями про те, що поширення недостовірної інформації про свою причетність до підготовки держперевороту в Польщі за завданням Києва є спробою дискредитації нашої діяльності, здійсненою спеціальними службами Молдови на замовлення державних органів. Масштабна інформаційна провокація проти представників Фонду Відкритий Діалог може бути пов'язана з тим, що виявлені Фондом порушення міжнародних зобов'язань з боку Молдови стали причиною припинення Єврокомісією надання фінансової допомоги Кишиневу.

І Людмила Козловська, і Фонд зобов'язуються прийняти відповідні юридичні заходи з цього питання.

На жаль, судячи з реакції журналістів і політиків, що солідаризуються з польською владою, вони порахували дану заяву недостатнім виправданням і продовжили поширювати інформацію про те, що саме за вказівкою СБУ Фонд "Відкритий діалог" займався підривною діяльністю в Польщі, причому з головною метою перешкодити обговоренню та схваленню "антибандерівських законів". Варшава подібною дезінформацією явно намагається відвернути Євросоюз від критики польської внутрішньої політики, переводячи увагу на Україну і захисників "ідеології українських націоналістів".

На цьому прикладі ми знову переконалися в тому, що Польща веде безпринципну інформаційну війну проти України, звинувачуючи Кабмін і СБУ в кричущому порушенні міжнародного права. Пов'язуючи скандали навколо фонду Козловської з кураторством СБУ, польська влада також намагається дискредитувати Україну в очах Молдови, Казахстану та інших наших партнерів. Варто сподіватися, що такі дії не залишаться без своєчасної жорсткої відповіді з боку МЗС, а спроби Польщі приплести Україну до діяльності незалежного правозахисного фонду не приведуть до більш серйозних наслідків для нашої країни.

Матеріал в топку євроскептицизма

...підкинула людина, що їздить по світу та Європі, певно, не лише туристом.
Отже, куди "ми всі" хочемо, яких речей не помічаємо і не бажаємо ними втішатися та чого соромимося - описано в основному крізь призму інтересів економічного експерта, бізнесмена, антисоціаліста і ліберала Михайла Кухаря. Але кожен може розглянути наведені факти з точки зору своїх інтересів та знань.
Экономист IMF Group Ukraine Михаил Кухар описал 8 вещей, которые в Украине намного лучше, чем в Европе. (Сохранены стилистика и орфография автора)

1. С точки зрения бизнес-климата: Украина - самый большой неподдекларированный оффшор на границе с Евросоюзом.

2. НИГДЕ в мире нет таких низких налогов на доходы физлиц-предпринимателей (6%) как в Украине! Даже в оффшорных зонах! Немцы и французы (частные предприниматели) "обналичиваются" в странах Балтии под 22% и умирают от счастья избегая 50-60% налогов у себя на родине...

Исключение -- только Швейцария и Болгария. Но их схемы уже полузаконны...

3. Свобода за рулем. Украина - удивительная страна, где за 4 года отсутствия дорожной полиции количество аварий и смертность на дорогах уменьшились. Водители стали вежливей друг к другу самоорганизовались пропускать из полосы в полосу, хотя по-прежнему любят ездить быстро.

Дай Бог вам, украинские водители, никогда и не испытать того уровня стресса что испытывает КАЖДЫЙ ДЕНЬ за рулем житель европейских столиц, увешанных смарт-камерами контроля нарушений, когда ты три раза ускорившись чтобы избежать "подрезания" в потоке выше 50-70 км в час рискуешь получить штрафов на свою недельную зарплату! Поверьте, вы даже не можете себе представить этот уровень стресса за рулем, что испытывают европейские водители КАЖДЫЙ ДЕНЬ СВОЕЙ ЖИЗНИ. Так что радуйтесь этой вашей свободе, которую у вас еще не отобрали. Украина -- последняя страна в Европе где водители ездят сдерживаемые лишь чувством взаимной вежливости.

4. Население ТОТАЛЬНО не платит налоги со своих доходов.

И за 26 лет этой вакханалии еще никого за это не посадили! Более того: в Украине действует презумпция невиновности по налоговым обвинениям (то есть налоговая должна доказать что вы незаконно заработали эти деньги), а во всей Европе ПРЕЗУМПЦИЯ ВИНОВНОСТИ ПО НАЛОГОВЫМ ПРЕСТУПЛЕНИЯМ (то есть вы ОБЯЗАНЫ объяснить откуда у вас деньги на квартиру на машину и на летний отдых. Иначе вы считаетесь виновными)

5. В Украине банковский сервис -- на уровне лучших американских и сингапурских банков! То есть последних достижений в мире!

Европейские банки умышленно "застыли" в своем развитии 8-10 лет назад.

В 95% европейских банков НЕВОЗМОЖНО получить следующие банковские услуги, которые в Украине существуют давно и вошли в привычку.

Мультивалютные счета, две или три карточки в разных валютах для управления счетом, управление счетом по телефону (не через колл-центр визы в Лондоне), обмен наличной иностранной валюты, собственные приложения для айфонов для управления счетом.

А перечисление денег друг-другу просто по номеру карточки виза и имени владельца -- это просто высший пилотаж которого нет даже в Америке! А мои знакомые банкиры в Париже и в Риге до сих пор не верят когда я им рассказываю, что такое вообще возможно!

Европейцы не глупее нас, но функции налогового контроля, возложенные на банки как гири тянут их вниз, замедляя развитие...

Что? Перечисление с карточки на карточку? -- Нет! Налоговая будет против, так слишком сложно уследить за деньгами. Нет! -- и сервис не вводится.

По европейским карточкам вы не сможете рассчитаться на 70% сайтов в интернете или купить биткоины. Как вы знаете, в Украине нет таких проблем вообще.

6. За 100-мегабитный интернет что стоит у вас дома и передается "Волей" за 5 долл в месяц вы в ЕС от Балтии до Англии заплатили бы от 50 евро до 100 фунтов в месяц.

У нас европейское качество мобильной связи и интернета а стоит это копейки, потому что сфера айти не перегружена регуляциями бюрократией и лицензированием.

7. У КАЖДОГО жителя Украины у которого есть компьютер или айфон -- он забит под завязку музыкой и кино, скачанными абсолютно бесплатно! В смысле, даже без уплаты 0,99 долл за трек через Apple store.

Вся страна свободно смотрит все сериалы Netflix даже не подозревая что для их европейских соседей накая роскошь стоит под 1000 евро в год!

А за каждый скачанный пиратским способом трек или фильм (если вы не догадались включить VPN) немецкая полиция найдет вас по айпи и выпишет штраф в 600 евро.

Украина - это не только крупнейший оффшор в Европе -- это еще и крупнейший пиратский остров в интернет со свободным обменом музыкой, книгами, фильмами, обучающими программами.

8. Мы воспринимаем это как должное, но мы, оказывается, страшно вкусно и дешево едим. Притом, в основном, натуральные продукты.

Я ставлю Украину на 4 место среди 27 стран Европы после Франции, Италии и Испании по количеству и качеству дорогих (высшего класса) и среднего класса ресторанов. И на 1 место по соотношению цена/качество. Мы сами не заметили как проснулись в стране, где не осталось ни одной заправки даже (не то что кафе), где не стояли бы такие же дорогие кофе-машины как в лучших тратториях в центре Милана. У нас сложно найти плохой кофе даже на Оболони. В Берлине или в Риге -- сложно найти хороший.

Если вы не питаетесь в ресторанах, а привыкли покупать еду на рынке -- в Европе вас ждет еще больший шок.

В огромном Кауфленде в Берлине -- на 3000 метров торговых площадей нет ни одного уголка где бы продавалось живое мясо. Только готовые вареные и копченые колбасы. Максимум -- фарш.

Свежих фермерских кур, говядину, телятину, свинину по цене 4-8 евро за кг -- вы не найдете нигде в Европе!

На моих глазах с 2004 по 2008-й год умирал последний такой фермерский рынок в парижском Сент-Жермен...

Где можно было купить свежие яйца, сыры, паштеты, мясо и рыбу у фермеров из Нормандии каждое утро. Теперь там огромный флагманский Apple store...

Такого количества свежих фермерских продуктов в шаговой доступности от дома как в Киеве с его многочисленными рынками -- вы не найдете уже ни в одной из европейских столиц.

Их заменили огромные продуктовые моллы на окраинах и со стандартными пакетами ГМОшной клубники круглый год.

Исключения есть, от Салоников до Хельсинки -- но это, увы, исключения, подтверждающие правила...

більше подробиць на цю тему тут
https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=1864520726905840&id=100000437913326

Польща і Угорщина: українофоби об'єднують зусилля




Претензії наших найближчих сусідів довгий час обмежувалися лише недоречними популістськими заявами, які можна було висміювати або навіть не звертати на них уваги. Але тепер Польща і Угорщина задіють у своїй антиукраїнській політиці різноманітні дипломатичні важелі, які завдають цілком реальної шкоди міжнародним амбіціям України.

Заплановане на 14-15 лютого засідання комісії Україна-НАТО на зустрічі міністрів оборони країн Альянсу не відбулося через накладене вето з боку Будапешта. У планах угорців також зірвати надання Україні на саміті НАТО 11-12 липня статусу аспіранта в Альянсі. У Польщі з 1 березня став діяти закон про Інститут національної пам'яті, який передбачає покарання за заперечення злочинів бійців ОУН-УПА проти поляків, що може мати серйозні юридичні наслідки для українських громадян. При цьому польська влада настільки перестаралася з пропагандою, що рівень антиукраїнських настроїв в країні досяг свого піку за останні 10 років.

Після отримання поляками в 2018 році членства в Радбезі ООН, від них можна очікувати нових дипломатичних провокацій з самими непередбачуваними наслідками для України. При цьому Угорщина активно підкидає ідеї своєму партнерові по Вишеградській четвірці.



Будапешт знову виявився неоригінальним в своїх вимогах: надумані претензії до закону "Про освіту", невдоволення наміром Міноборони відновити військову базу і розмістити 800 військовослужбовців в Береговому, а також докір з приводу відсутності діалогу влади з угорською національною громадою. З боку Іштвана Миколи подібні листи до поляків - справжня підлість на тлі того, як Нацполіція посилила охорону угорських консульств і патрулювання вулиць для забезпечення безпеки закарпатських угорців, які вирішили проголосувати на угорських парламентських виборах. До речі, горезвісний закон "Про освіту" дозволить місцевим угорцям, нарешті, вивчити українську мову і скласти ЗНО, що відкриє угорцям шлях в кращі виші України і в подальшому дасть їм можливість соціалізуватися, отримавши високооплачувану роботу. У свою чергу, рідкісні конфлікти і інциденти українських патріотів з угорськими організаціями, перш за все, пов'язані з підтримкою з боку офіційної влади Угорщини радикалів і екстремістів, які своїми провокаціями стравлюють українців і угорців в Закарпатті. По суті, Будапешт намагається приписати погляди радикальних угорських націоналістів звичайним угорцям, які не відчувають ніякого утиску в Закарпатті та ніяк не обмежені ні в розвитку своєї культури, ні в зв'язках з Угорщиною. Бажання угорців через Польщу підняти на Радбезі ООН питання про надання широкої автономії національній громаді в Закарпатті навпаки погіршить ситуацію і неминуче спровокує зростання напруженості в регіоні.

Якими б абсурдними не здавалися антиукраїнські ініціативи румунів, угорців і поляків, вони заслуговують найжорсткішої відповідної реакції з боку влади. Наприклад, в Береговому, Мукачеві, Виноградові СБУ і МВС повинні готуватися до різних сепаратистських провокацій, які тепер вкрай необхідні Будапешту як привід для винесення Варшавою на розгляд Радбезу ООН закарпатського питання. Варто констатувати початок нового витка дипломатичної війни Польщі, Угорщини та Румунії проти України на нових міжнародних майданчиках, на яких представники ЄС і НАТО, швидше за все, будуть змушені солідаризуватися зі своїми колегами українофобами і реально можуть відмовити Україні, яка постраждала від анексії Криму та донецьких терористів, в праві займатися незалежною законотворчістю і розпоряджатися військовими ресурсами на своїй території.

Страницы:
1
2
3
4
5
6
8
предыдущая
следующая