Про співтовариство

Тут об’єднуються ті, хто любить свій Край. Ми писатимемо тут про це. Будемо розміщувати цікаві фото, обговорювати проблеми сьогодення.

Увага! Учасником співтовариства може стати блогер, який пише на українську тематику.

Топ учасників

Вид:
короткий
повний

Ми любимо тебе, Україно!

НАТО починається з України

У НАТО заявили, що захист країн-членів альянсу починається з України
Сьогоднi, 19:17
За словами Раси Юкнявічене, альянс має дякувати Україні, яка активно впроваджує європейські цінності
Фото: Shutterstock

За словами Раси Юкнявічене, альянс має дякувати Україні, яка активно впроваджує європейські цінності

Захист країн-членів Північноатлантичного альянсу починається саме з України, заявила віце-президент Парламентської Асамблеї НАТО Раса Юкнявічене на засіданні організації у Тбілісі (Грузія).

Вона наголосила, що не Україна повинна дякувати Північноатлантичному Альянсу за підтримку, а НАТО має дякувати Україні, яка активно впроваджує європейські та демократичні цінності на східних теренах Євросоюзу.

"І ми чітко усвідомлюємо, що захист наших країн починається з України. За що Вам дуже вдячні", - зазначила Юкнявічене, звертаючись до голови української делегації на ПА НАТО Ірини Фріз.

Раніше на засіданні весняної сесії Парламентської асамблеї НАТО, голова української делегації Ірина Фріз передала віце-президенту організації Расі Юкнявичене аналітичну доповідь про зв'язки Росії з терористичними організаціями на Близькому Сході та в Середній Азії.

У доповіді вона наголосила, що часто недооцінюється саме інформаційний компонент неконвенційної війни, яку сьогодні Росія веде не лише проти України, а й проти країн – членів НАТО

http://nv.ua/ukr/world/geopolitics/u-nato-zajavili-shcho-zahist-krajin-chleniv-aljansu-pochinajetsja-z-ukrajini-1222656.html

Східний кордон України створити як непереборну фортецю

Турчинов: Нам важливо перетворити східний кордон на нездоланну фортецю
Секретар РНБО України Олександр Турчинов звернувся до українських прикордонників з нагоди їхнього свята.
Цей матеріал можна прочитати і російською мовою
Турчинов розповів, яким бачить державний кордон
Турчинов розповів, яким бачить державний кордон 
Фото: rnbo.gov.ua

Україна повинна перетворити свій східний кордон на неприступну фортецю. Про це йдеться у привітанні секретаря Ради національної безпеки і оборони України Олександра Турчинова з Днем прикордонника, яке опубліковано на сайті РНБО.

"Для нас важливо сьогодні облаштувати державний кордон на заході за європейськими стандартами – зручний та надійний, а на сході – створити непереборну фортецю", – написав Турчинов.

Він також віддав данину пам'яті прикордонникам, які загинули, захищаючи батьківщину, та привітав усіх співробітників Держприкордонслужби зі святом.

Загальна протяжність сухопутних кордонів України становить 5638 км.

Після початку військового конфлікту з Росією Київ утратив контроль над більше ніж 400 км сухопутного кордону із РФ.

"Останній дзвоник" навчального року 2016/2017



Тільки що повернувся від школи, де проходив "Останній дзвоник" і найкраще основне враження від нього - спокій. Все гарно, розмірено, спокійно, традиційно тощо. Важко пояснити, бо то потрібно відчути величність шкільного свята у його тектоніці спокою дітей, батьків, вчителів та глядачів. Для мене то є сутність глобальної події як ознаки, що Україна вже відбулась як світова держава, отже люди мають спокій за себе та майбутнє своїх дітей. Власне, дивлячись відтепер на подібні заходи, особливо за участю дітей, я вкотре каже собі та іншим, яких з нами немає, бо вони пішли у Вічність: - Все було не марно: ось вона - перемога! Вітаю!


Земельна іконографіка мораторію











Богдан Гордасевич: Особисто я маю тільки невеличкий город, який не можу оформити у власність, бо не маю коштів навіть на офіційні податки, а це мізерні гроші у порівнянні з неофіційними. Водночас як журналіст я багато раз був присутнім на засіданнях рад різних рівнім, де цілком законно роздавали землю, нашу комунальну і державну землю в приватну власність! Безоплатно! Або за мізерною ціною, начебто ринковою з аукціонів, при відсутності ринку землі!
Моя думка така: місцева і немісцева плутократія з чиновництва і депкорпусу прикриваючись мораторієм на продаж землі приватизують таємно землі, а тоді відмінять мораторій і продадуть в тридорого свої землі тим же іноземцям, від скупівлі якими начебто і убезпечує наявний мораторій зі забороною продажу землі будь-кому в Україні.

Кому вигідний земельний мораторій?



Начебто соціальна реклама на телебаченні, за якою, кажуть, все-таки стоять певні політичні сили, «змусь свого депутата проголосувати за зняття мораторію на продаж землі» в черговий раз розворушила селян-власників паїв.

Розмови про те, «чи варто продавати землю одразу після зняття мораторію чи краще почекати кілька років допоки ціна на пай виросте… а якщо потім знову мораторій введуть?.. а чи, взагалі, хтось її купляти захоче?…» точаться ледь не на кожному кутку українських сіл, інформують Економічні Відомості.

В думках селяни вже підраховують свої можливі прибутки. Багато хто при цьому навіть забуває, що вже давно здав свій земельний уділ комусь в оренду на багато років вперед, і вже точно в найближчій перспективі продати його не зможе.

Згідно із офіційною статистикою, 19,5 млн. га земель сільськогосподарського призначення із загальної площі у 42,8 млн. га сьогодні на правах оренди використовуються зареєстрованими сільськогосподарськими підприємствами.

Проте, 15,1 млн. га земель с/г призначення все-таки знаходиться у використанні домашніх господарств. Іще 7,3 млн га — у розпорядженні центральних та місцевих органів влади. 0,9 млн га — у розпорядженні держави. Тобто, торгувати і торгуватися українцям є чим і за що.

Згідно із даними Держкадастру, нормативна вартість 1 га землі с/г призначення в Україні на сьогодні складає майже 31 грн. В доларовому еквіваленті, за сьогоднішнім курсом — це майже $1200. В середньому, згідно зі статистикою, власник паю має в своєму розпорядженні 3,25 га землі с/г. Тобто, якщо він вирішить продати свою земельну ділянку одразу ж після зняття мораторію, то зможе навіть за цією ціною отримати на руки $3858.

Насправді, для селянина, часто колишнього колгоспника, а тепер пенсіонера, який щомісячно отримує від держави менше 2 тис. грн. ($77) — це просто колосальна сума. Це його пенсія за чотири роки.

Тим часом, економічні експерти прогнозують, що із відкриттям ринку землі вартість 1 га одразу зросте. Адже, сьогодні у сусідній Польщі 1 га землі в середньому коштує $10,5 тис. У сусідній Румунії — $6,4 тис. Українські чорноземи за своєю родючістю значно переважають ті землі, які мають у своєму розпорядженні ці країни.

Разом з тим, на думку експертів, відкриття ринку землі в Україні може знизити вартість землі у певній низці європейських країн. Але це вже, мабуть, не наші проблеми.

У нас проблеми інші. Як розказав «і» екс-голова Держагентства земельних ресурсів, а тепер депутат ВР Сергій Рудик, у парламенті сьогодні не вистачає голосів ані на те, щоб проголосувати за зняття мораторію на продаж землі с/г призначення, ані на те, щоб його продовжити.

Сам він виступає проти відкриття ринку землі — каже, що зараз Україна соціально до цього неготова — і, водночас, виступає за скасування мораторію на продаж землі — каже, що той тільки відтерміновує вирішення проблеми.

«Ще на посаді голови Держагенства я напрацював законопроект, який весною 2015 р. зареєстрував уже як народний депутат . Законопроект більше року «провалявся» у профільному комітеті. По техніці маніпулятивним шляхом знятий з розгляду. Зараз ми його доопрацювали і плануємо зареєструвати по-новому. Суть законопроекту полягає в наступному: орендар купляє право на довгострокову оренду землі і платить селянину кошти, які будуть ненабагато меншими, ніж сума імовірної вартості гектара землі після умовного введення ринку землі запропонованого моїми колегами», — каже Сергій Рудик.

Депутат сподівається, що його законопроект стане компромісним для двох сторін, що виступають «за» і «проти» зняття мораторію, і в перспективі набере потрібну кількість голосів. «Він дасть можливість державі отримувати додаткові обігові кошти — більше 10 млн. га знаходяться в державній власності — і розблокує питання по відношенню до самих власників паїв», — стверджує Сергій Рудик.

За його словами, короткострокові договори оренди не стимулюють бізнес бережно використовувати землю – сіються культури, які приносять максимально швидкий ефект – рапс, соняшник, тощо – без дотримання певних технологій. Таким чином, на сьогоднішній день, за різними оцінками, через недбале застосування земля втратила 20-25% своїх властивостей.

«Технології б очевидно дотримувались, якщо б ця земля була у власності чи в довгостроковій оренді. Аграрії знають, що треба давати землі рік «відпочити», чергувати види культур…», – каже Сергій Рудик.

Довгострокова оренда — згідно із законопроектом Сергія Рудика 14 років, хоч депутат каже, що може бути і 49 – на думку депутата, «практично врятує землю». «Орендарю буде вигідно підживлювати землю, щоб вона і в подальшому приносила йому добрі врожаї», — каже він.

Однак, тут варто зауважити, що левова частка земель с/г призначення із числа орендованих і сьогодні перебуває у довгостроковій оренді. Згідно із законом про оренду землі, максимальний термін, на який землю можна взяти в оренду складає 50 років. Тільки властивості свої земля ця чомусь втрачає.

І власне кажучи, найзапеклішими противниками зняття мораторію на продаж землі от уже більш, ніж 15 років, виступають ті ж таки орендарі. З кожним роком продовження мораторію їхні прибутки зростають.

За словами іще одного парламентарія Романа Семенухи, в структурі експорту товарів за минулий рік доля АПК стала найбільшою та сягнула 42%, обігнавши продукцію металургійного комплексу, чия частка склала 22,9%.

Тут варто зазначити, що користуються орендарі землею селян за досить мізерні гроші. Згідно із даними того ж таки Держкадастру, середній розмір орендної плати за земельні ділянки с/г, що виплачувалась в минулому році орендодавцям-власникам паїв по країні склав 1093,4 грн/га. Попри те, відомо, що здебільшого орендарі розраховуються із власниками паїв частиною зібраного урожаю. А навіщо, скажімо, людині кілька мішків кукурудзи, якщо в неї ні курей, ні гусей, ні будь-якої іншої живності? Те, що всі в селі «тримають господарство», насправді давно вже є тільки міфом.

До того ж, відомі факти, коли власники агропромислових підприємств займалися фактичним самозахопленням земельних паїв. В українських реаліях одне цілісне поле складається із земельних паїв, що належать десятьом, а то і тридцятьом людям. Зрозуміло, що не всі одразу хотіли здавати свій пай в оренду одному й тому самому орендарю. Хтось хотів обробляти свою землю і сам. Проте, ніхто тут ні з ким не заморочувався – обробляли все підряд. От тільки ті, хто підписав договір оренди, якийсь, хай навіть мізерний, дохід від своїх паїв отримували, а ті, хто не підписав – нічого.

За прогнозами експертів, зняття мораторію на продаж землі підніме і розмір орендної плати за гектар. Таким чином, немає нічого дивного в тому, що агропромисловці-орендарі земельних уділів з усіх сил намагаються «втримати» мораторій.

Президент Асоціації фермерів та приватних землевласників України Іван Томич у ході дискусії щодо відкриття ринку землі в Українському кризовому медіа-центрі навіть заявив: «Ми починаємо підготовку до масової акції протесту і не дамо владі, довіра до якої близька до нуля, знищити країну».

Насправді, у противників зняття мораторію на продаж землі, за певними оцінками, у стінах парламенту досить серйозне «лоббі». Із року в рік, прикриваючись «благими намірами» захистити селян, щоб в тих «не скупили землю за безцінь», дію мораторію продовжували. І так аж до непристойності…

Адже незрозуміло, на яких підставах політики вважають селян настільки примітивними, що вони не здатні реалізувати своє конституційне право розпоряджатися своєю власністю. «Якщо це їхня власність, люди мають повне право нею розпоряджатися — не через права оренди, як зараз, на жаль, пропонують деякі політики, а через запуск ринку землі», — каже експерт Центру економічної стратегії Дмитро Яблоновський.

З іншої сторони, якщо хтось хоче продати свій пай «за безцінь» — це його право. Тільки, насправді, що для сьогоднішніх політиків «безцінь», для простого селянина — серйозна сума. Ми маємо багато прикладів того, коли власники гектарів помирали через те, що не мали грошей на лікування, зате мали землю, яка, начебто щось коштує, але не продається.

А якщо, зрештою, хтось не має кому передати свою землю у спадок, а на схилі літ хоче здійснити «мрію всього свого життя» і побачити Мачу Пікчу? То чому хтось має розпоряджатися чиїмось життям і чиїмись мріями?

Іще один аргумент проти зняття мораторію — не має відповідної законодавчої бази. Давайте будемо відвертими — її не має тому, що знімати мораторій із продажу землі ніхто особливо то і не планував. Зрештою, усе б так і «тяглося», якби в ситуацію не втрутився МВФ. Однією із умов, на яких Україні Фондом був наданий мільярдний кредит, є проведення в державі земельної реформи. Наша влада пообіцяла, що мораторій на продаж землі продовжуватись не буде — накладений ВР України до кінця 2017 р. — і уже з 2018 р. продаж землі с/г має призначення буде дозволений.

Тим часом, партія «Батьківщина» разом із Всеукраїнською асоціацією фермерів ініціювали проведення в Україні референдуму проти продажу земель сільськогосподарського призначення.

«Який референдум? — дивується Сергій Рудик, — Це втрата часу. Він не дає нічого окрім можливості тим політичним силам, які є його прихильниками, стимулювати свою політичну діяльність і здійснити спробу підняти свій політичний рейтинг».

З іншої сторони, позиція лідерки «Батьківщини» Юлії Тимошенко виглядає дещо парадоксальною. «Ініціювати проведення референдуму мав президент, а не ми. Він мав запитати у людей: хочуть вони продавати свою землю чи ні? Але він цього не зробив. Натомість, за спиною у людей підписав із МВФ договір про співпрацю і сказав, що землю будуть продавати. Тільки український народ має право вирішувати долю своєї землі», — заявила Юлія Тимошенко.

І тут незрозуміло — чому на референдумі хтось має вирішувати за когось? Чому це має бути колективне рішення? Якщо ринок землі буде відкритий, то кожен окремий власник паю сам за себе зможе вирішувати: продавати йому свою землю чи ні. Те, що продаж землі буде дозволеним, аж ніяк не означає, що він буде примусовим.

Автор: Надія Михальчук

Читать полностью на http://eizvestia.com/uk/news/full/2605-komu-vigidnij-zemelnij-moratorij

БГ:  Мені не зрозуміло, для чого було роздавати землю людям і одночасно заборонили її продавати? Як не зрозуміло, чому селяни голосують на виборах за тих, хто позбавляє їх можливості стати багатими, бо їх комуно-соціалістичні обранці підтримують мораторій, що означає приватизацію землі таємно і безоплатно, як "безхозну", тому що власники за ці десятиліття або померли, або відмовились від своїх паїв тощо. Водночас то їх рішення як виборців  бути бідними і дурними...

Голодомор був геноцидом - визнав Сенат США


 У США прийняли важливу резолюцію щодо Голодомору в Україні



Сенат американського штату Вашингтон прийняв резолюцію, яка визначає Голодомор в Україні 1932-1933 років як геноцид.

Про це повідомляє посольство України в США на своїй сторінці в Facebook.

У резолюції йдеться, що Голодомор був геноцидом, влаштованим Йосифом Сталіним і совєтським режимом проти народу України.

Рішення про цю резолюцію вашингтонські сенатори ухвалили одноголосно.

Автором документа виступив сенатор штату Вашингтон від Республіканської партії Марк Милощiа. У слуханнях взяв участь почесний консул України в Сіетлі Валерій Голобородько

Embassy of Ukraine in the USA / Посольство України в США додає 2 нові світлини.
22 травня о 22:26 ·

UA/EN
Сенат штату Вашингтон (США) прийняв резолюцію про вшанування пам’яті жертв Голодомору в Україні 1932-1933 років.
«Голодомор був геноцидом, влаштованим Йосипом Сталіним і радянським режимом проти народу України», йдеться у резолюції.
Відповідне рішення було прийнято одноголосно.
Автором резолюції є сенатор штату Вашингтон від Республіканської партії Марк Мілощіа (Mark Miloscia).
Участь у слуханнях взяв Почесний консул України в Сіетлі Валерій Голобородько, який передав лист-подяку Посла України в США Валерія Чалого Лейтенант-губернатору штату Вашингтон, Президенту Сенату Сирусу Хабібу (Cyrus Habib).
_______________________________________
The Washington State Senate (USA) adopted a resolution on the Day of Holodomor in Ukraine of 1932-1933. “Holodomor was a genocide committed by Joseph Stalin and the Soviet regime against the people of Ukraine”, the resolution says.
The decision was taken unanimously.
The main author of the resolution is Washington State Legislature Senator from the Republican Party Mark Miloscia.
Honorary Consul of Ukraine to Seattle Valery Goloborodko, who took part in hearings, handed over a letter of appreciation from Ambassador of Ukraine to the USA Valeriy Chaly to Lieutenant-Governor of the State of Washington, President of the Senate Cyrus Habib.

Українська - це любов



"Українська - це любов" Пост про лагідну українізацію набирає популярності у Мережі

Для того, щоб люди захотіли спілкуватися українською мовою, їх потрібно навчати й підтримувати, а не змушувати й принижувати.

Таку думку на своїй сторінці в соціальній мережі Facebook написала керуючий партнер Gres Todorchuk PR Ярослава Гресь.

Вона розповіла, що виросла в російськомовній родині і ніколи не хотіла спілкуватися українською. Масла у вогонь підкидав і вчитель у школі.

"Я виросла в російськомовній родині, де було заведено багато читати, їсти виделкою та ножем, уміти сказати "вибач", не дружити з покидьками і любити життя. В школі я навчалася українською, я дуже багато читала українською, я чи не єдина в класі отримала задоволення від "Борислав сміється", але я не хотіла говорити українською. Я не любила свого вчителя. Точніше, вчитель не любив мене. Я писала три-чотири твори – за себе та тих, хто не готувався. "Їхні" твори отримували 5/5, мій – 4/3. "Тема не розкрита, помилки", – казала вчитель. "Ок", – відповідала я. І говорила тільки російською", – написала Гресь.

Так було, допоки вона не зустріла викладача, що повністю змінив  її уявлення про українську. Своїми словами і вчинками він стимулював заговорити державною мовою.

"Так було б завжди. Якби в інституті я не зустріла свого найкращого викладача. "Геніально!" – говорив абсолютно про будь-який студентський твір Іван Пилипович Ющук. – "Ви просто геніальні!".  У цьому було стільки чистих почуттів – до тебе, до мови, що українську хотіли вчити усі. Дівчинка, яка приїхала з Криму і не розуміла спочатку кожне третє слово, говорила тільки українською. Зі страшними помилками, з величезною напругою, з космічним бажанням почути "Галя! Це ж геніально!" – пригадала Гресь.

На її думку, саме так і має втілюватися українізація. Не варто закликати до мовного гетто, принижувати чи змушувати. Все має бути через любов.

 "Українська – це любов. Не принижуйте її закликами створити гетто, коментарями в постах типу "не розумію, чи автор тупий, що не пише українською" або ще гірше – "виправте спочатку свої помилки, а потім уже висловлюйтесь із приводу культури", думкою про те, що справжній патріот говорить тільки нею, і ніяк не інакше. Не змушуйте – навчайте! Не принижуйте – підтримуйте! Не викликайте ненависть – закохуйте! І в нас усе вийде", – написала Гресь.

 

Генеральний прокурор Юрій Луценко закликає депутатів ВРУ

Звіт Луценка в Раді: генпрокурор розповів, що змінилося після Майдану і де корупція найбільша
24/05/2017 15:38

 

“За експертним висновком, у тому числі Інституту економіки Національної академії наук України, в часи Януковича Україні було завдано шкоду понад 40 мільярдів доларів США. Це приблизно одна річна видаткова частина державного бюджету. Мені здається, це пік”, – заявив генпрокурор Юрій Луценко під час звіту у Верховній Раді 24 травня.

Він не згоден із тезою, що з часів Майдану нічого не змінилося. “Податкові площадки знищено, “скрутки” так звані – з 1 червня запускається автоматизована система, яка їх знищить; відкати за ПДВ – з 1 травня існує автоматизована система; подвійне оподаткування в країні і окремо в сільськогосподарських підприємствах, на чому грали недобросовісні голови колгоспів із Кіпру, знищено; державні закупівлі (махінації) – знищено. Я не говорю, що це знищено остаточно, але це підірвано на 80-90% системою ProZorro… Ціна на газ для населення та промисловості – знищено”, – заявив Луценко.

Він зазначив, що чим більше зробить Верховна Рада для подолання корупції, тим менше залишиться робити Генпрокуратурі.

“Нам залишилося три теми. Тема вугілля – якщо раніше розкрадання йшло через спеціальні схеми бюджетного фінансування шахт, то сьогодні не меншу загрозу становить так звана схема “Роттердам+”. Ви маєте прийняти закон про ренту на вугілля і інші корисні копалини в Україні – так само, як це зроблено для газу. Зробите це – і ми перегорнемо ще й цю сторінку мафіозних загроз”, – сказав генпрокурор під оплески.

“Також нам потрібно навести лад на митниці. Там багато робиться, але треба запровадити звірку даних розмитнення з нашими сусідами – країнами ЄС. І 80% злочинності впаде! Це треба набрати політичної мужності Кабінету міністрів і зробити це”, – заявив генпрокурор.

“І третя схема, найважливіша. Найбільша корупція, наскільки її оцінюю я і НАБУ, сьогодні знаходиться у сфері призначення на менеджмент державних підприємств. Шановні колеги, прийміть нарешті рішення про приватизацію “Центренерго”, гідроенерго і всіх інших підприємств, про які уже весь інтернет забитий чутками. Приватизуйте – і нехай платять податки”, – заявив очільник ГПУ.

На думку Луценка, якщо це буде зроблено, “ми зможемо змінити обличчя України”, передає “УП“.

Також Генпрокурор заявив, що в Україні не вистачає суддів для розгляду усіх кримінальних провадженнь, які надходять до суду.

“Правдою є те, що співвідношення направлених до суду проваджень та судових отриманих вироків є абсолютно неприйнятним. В 2015 році правоохоронними органами до суду було направлено 1696 справ. Завершено судових слухань з вироком – 755. В 2016 році направляємо 1739 справ, отримуємо 492 вироки. У поточному році відправляємо 700 нових проваджень, отримуємо 230 рішень… Зі всіх цих вироків лише 104 особи отримали реальний термін покарання через позбавлення волі”, – розповів Юрій Луценко.

Він заявив, що однією із причин такої “кризової ситуації є чисельність суддів у судах”.

“Наприклад, в Дарницькому, Оболонському, Подільському районних судах столиці є лише чотири судді, п’ять суддів у Голосіївському, Печерському, Солом’янському районних судах. Весь вал справ проти високопосадовців, який йде у Печерський суд, мають розглядати п’ять суддів”, – сказав Луценко.

“При цьому 2016 і поточний рік кількість кримінальних проваджень, що надійшли на розгляд суддів, подекуди сягає тисячі. Солом’янський суд – 2269 справ, Дарницький – 1163, Печерський – 857. У нас просто банально немає кому розглядати справи і виносити вироки”, – додав він.

Юрій Луценко заявив, що для вирішення цієї проблеми треба створити спеціалізовану палату в існуючому кримінальному суді з розгляду справ категорії “А”.

“Цей антикорупційний суд з нових суддів, обраних через відкриті тести з участю громадськості, може уже до кінця цього року запустити справжній механізм справедливості в судах”, – сказав він.

Також Юрій Луценко натякнув Верховній Раді на необхідність підвищити зарплату прокурорам.

Генпрокурор подякував народним депутатам від імені прокурорів за те, що “вони змогли підняти заробітну плату на 45%”.

“Тепер прокурор першого року місцевої прокуратури має на руки від 9 до 10 тис. грн., а прокурор регіональної – від 11 до 12 тис. грн.”, – сказав він.

Говорячи про плідну роботу прокурорів, Луценко зауважив, що їм необхідно було б подякувати.

“Найкращою подякою, шановні народні депутати, може бути ваше рішення про чергове підвищення зарплати, яке зробить їх ще більш незалежними, ще більш принциповими і ще більш успішними”, – сказав Луценко.

http://novynarnia.com/2017/05/24/zvit-lutsenka-v-radi-genprokuror-rozpoviv-shho-zminilosya-pislya-maydanu-i-de-koruptsiya-naybilsha/?aid=13P92Y.wghot


Генпрокурор назвав трьох "китів" сучасної корупції в Україні
Середа, 24 травня 2017,

Генеральний прокурор Юрій Луценко закликає здолати корупцію у вугільній галузі та у Митній службі, а також віддати на приватизацію державні підприємства.

Про це він заявив, завершуючи свій звіт у Верховній Раді.

"За експертним висновком, у тому числі, Інституту економіки Національної академії наук України, у часи Януковича Україні було завдано шкоду понад 40 мільярдів доларів США. Це приблизно одна річна видаткова частина державного бюджету. Мені здається, це пік" – сказав Луценко.  

Він не згоден із тезою, що з часів Майдану нічого не змінилося:

"Податкові площадки знищено, скрутки так звані – з 1 червня запускається автоматизована система, яка їх знищить; відкати за ПДВ – з 1 травня існує автоматизована система; двійне оподаткування в країні і окремо в сільськогосподарських підприємствах, на чому грали недобросовісні голови колгоспів із Кіпру, знищено; державні закупівлі (махінації) – знищено. Я не говорю, що це знищено остаточно, але це підірвано на 80-90% системою ProZorro… Ціна на газ для населення та промисловості – знищено".

Він зазначив, що чим більше зробить Верховна Рада для подолання корупції, тим менше залишиться робити Генпрокуратурі.

"Нам залишилося три теми. Тема вугілля – якщо раніше розкрадання йшло через спеціальні схеми бюджетного фінансування шахт, то сьогодні не меншу загрозу становить так звана схема "Роттердам +". Ви маєте прийняти закон про ренту на вугілля і інші корисні копалини в Україні – так само, як це зроблено для газу. Зробите це – і ми перегорнемо ще й цю сторінку мафіозних загроз", – сказав генпрокурор під оплески.

"Також нам потрібно навести лад на митниці. Там багато робиться, але треба запровадити звірку даних розмитнення з нашими сусідами – країнами ЄС. І 80% злочинності впаде! Це треба набрати політичної мужності Кабінету міністрів і зробити це", – сказав Луценко.

"І третя схема, найважливіша. Найбільша корупція, наскільки її оцінюю я і НАБУ, сьогодні знаходиться у сфері призначення на менеджмент державних підприємств. Шановні колеги, прийміть нарешті рішення про приватизацію "Центренерго", гідроенерго і всіх інших підприємств, про які уже весь інтернет забитий чутками. Приватизуйте – і нехай платять податки", – заявив він.

На думку Луценка, якщо це буде зроблено, "ми зможемо змінити обличчя України".

Генпрокурор додав, що він завжди готовий до співпраці з парламентом.

Олена Рощенко, УП

http://www.pravda.com.ua/news/2017/05/24/7144856/?aid=13P92Y.wghot

Як Україна переосмислює статус «російського опозиціонера»



Кейс Ксенії Собчак – це хороша ілюстрація того, як виглядає емансипація України.

Російська опозиціонерка вирішила насварити українського президента. На її думку, він недостатньо демократичний, не розуміє свою країну й робить помилки. Півтора місяця тому Ксенія Собчак записувала щось подібне на адресу російського президента, й можна припустити, що вона намагалася всього лише «дотриматись балансу».

І це прекрасна ілюстрація до розмови про Росію, Україну та Крим.

Проблема Ксенії Анатоліївни та її однодумців у тому, що вони за звичкою намагаються виступати з позиції «совісті нації», забуваючи про те, що нації з обох боків кордону вже різні. У цьому сенсі вони мало відрізняються від своїх опонентів – для обох груп прикордонні стовпи є умовністю, яка не може заважати їхньому праву на повчання.

Власне, Ксенія Собчак не одна така – час від часу хтось із її колег по ліберальному російському цеху, обурившись українцями, вирішує їх привселюдно відчитати. Забуваючи про те, що легітимність їхніх менторських інтонацій закінчується там, де починається територія України. Адже повчання має сенс лише тоді, коли адресат готовий слухати.

Це хороший приклад того, що долю поліса можуть визначати тільки громадяни поліса. Просто за фактом спільної долі. Саме тому кордони мають значення. При всіх його недоліках Петро Порошенко – це президент України, якого обирали українці. І питання його політичного майбутнього вони вирішать самостійно – без опіки й піклування Ксенії Собчак.

Той факт, що російській телеведучій не спадає на думку лізти з настановами до президента Фінляндії Саулі Нійністе, означає лише те, що в свідомості росіян Гельсінкі – це столиця окремої суверенної держави. А Україна для них – це концентрація очікувань. Просто в імперців свої очікування, а у лібералів – свої. Але вибір інтонації одними й іншими – чіткий сигнал, що сусідню країну вони продовжують сприймати як «свою», а не «чужу».

І це ще один доказ, що вони так і не зрозуміли, які процеси запустила в Україні анексія Криму.

Вторгнення на півострів стало найкрасномовнішим доказом того, що ніякі поступки Росії не можуть гарантувати безпеку країни. Саме тоді – в лютому 2014 року – в Україні розпочався виразний процес політичного й культурного окреслення держави. І якщо 2014 року Україна почала дистанціюватися від російського державного, то 2017-го дистанціюється від російського опозиційного.

Цей процес так гостро сприймається у Росії ще й тому, що українські медіа продовжують багато в чому залишатися російськомовними. Це породжує ілюзію неправдивої однаковості й однотипності. Неправдивоі тому, що «простору загального» між російськими лібералами й «українськими росіянами» тепер уже немає. Якщо російський ліберал головним своїм противником вважає авторитаризм і Володимира Путіна, то для українця у ролі суппротивника виступає саме російська держава, в максимальному ослабленні якої він кровно зацікавлений. А з цим, у свою чергу, не готові будуть погодитися громадяни Росії – яких би поглядів вони не дотримувалися.

Статус «російського опозиціонера» перестає давати кредит довіри своєму власникові в очах українського обивателя. Пікантності тому, що відбувається, додає те, що аудиторії з обох боків кордону здатні один одного розуміти без перекладу, а тому продовжують за інерцією сходитись у віртуальних битвах соцмереж.

Але щойно Україна перестане реагувати на будь-які зауваження з Росії – емансипацію можна буде вважати доконаною.

Павло Казарін – оглядач Крим.Реалії

https://www.radiosvoboda.org/a/28506479.html

БГ: Вдячний автору за вчасну і розумну реакцію на щось сказане громадянкою РФ Оксаною Собчак, бо жодної цитати чи посилання не побачив, хоча воно і зайве: тема в іншому. Ми справді вже різні і думка будь-кого в РФ про щось в Україні нас, українців, мало турбує. Як казав Михаил Светлов: "Меня не волнует ваша озабоченность в моих делах"
Єдине зауваження до автора: "Статус «російського опозиціонера» перестає давати кредит довіри своєму власникові в очах українського обивателя" - у тому і справа, що не обивателя, а серед інтелектуалів в Україні!