хочу сюда!
 

Лена

39 лет, стрелец, познакомится с парнем в возрасте 38-45 лет

Заметки с меткой «мораторій»

Кому вигідний земельний мораторій?



Начебто соціальна реклама на телебаченні, за якою, кажуть, все-таки стоять певні політичні сили, «змусь свого депутата проголосувати за зняття мораторію на продаж землі» в черговий раз розворушила селян-власників паїв.

Розмови про те, «чи варто продавати землю одразу після зняття мораторію чи краще почекати кілька років допоки ціна на пай виросте… а якщо потім знову мораторій введуть?.. а чи, взагалі, хтось її купляти захоче?…» точаться ледь не на кожному кутку українських сіл, інформують Економічні Відомості.

В думках селяни вже підраховують свої можливі прибутки. Багато хто при цьому навіть забуває, що вже давно здав свій земельний уділ комусь в оренду на багато років вперед, і вже точно в найближчій перспективі продати його не зможе.

Згідно із офіційною статистикою, 19,5 млн. га земель сільськогосподарського призначення із загальної площі у 42,8 млн. га сьогодні на правах оренди використовуються зареєстрованими сільськогосподарськими підприємствами.

Проте, 15,1 млн. га земель с/г призначення все-таки знаходиться у використанні домашніх господарств. Іще 7,3 млн га — у розпорядженні центральних та місцевих органів влади. 0,9 млн га — у розпорядженні держави. Тобто, торгувати і торгуватися українцям є чим і за що.

Згідно із даними Держкадастру, нормативна вартість 1 га землі с/г призначення в Україні на сьогодні складає майже 31 грн. В доларовому еквіваленті, за сьогоднішнім курсом — це майже $1200. В середньому, згідно зі статистикою, власник паю має в своєму розпорядженні 3,25 га землі с/г. Тобто, якщо він вирішить продати свою земельну ділянку одразу ж після зняття мораторію, то зможе навіть за цією ціною отримати на руки $3858.

Насправді, для селянина, часто колишнього колгоспника, а тепер пенсіонера, який щомісячно отримує від держави менше 2 тис. грн. ($77) — це просто колосальна сума. Це його пенсія за чотири роки.

Тим часом, економічні експерти прогнозують, що із відкриттям ринку землі вартість 1 га одразу зросте. Адже, сьогодні у сусідній Польщі 1 га землі в середньому коштує $10,5 тис. У сусідній Румунії — $6,4 тис. Українські чорноземи за своєю родючістю значно переважають ті землі, які мають у своєму розпорядженні ці країни.

Разом з тим, на думку експертів, відкриття ринку землі в Україні може знизити вартість землі у певній низці європейських країн. Але це вже, мабуть, не наші проблеми.

У нас проблеми інші. Як розказав «і» екс-голова Держагентства земельних ресурсів, а тепер депутат ВР Сергій Рудик, у парламенті сьогодні не вистачає голосів ані на те, щоб проголосувати за зняття мораторію на продаж землі с/г призначення, ані на те, щоб його продовжити.

Сам він виступає проти відкриття ринку землі — каже, що зараз Україна соціально до цього неготова — і, водночас, виступає за скасування мораторію на продаж землі — каже, що той тільки відтерміновує вирішення проблеми.

«Ще на посаді голови Держагенства я напрацював законопроект, який весною 2015 р. зареєстрував уже як народний депутат . Законопроект більше року «провалявся» у профільному комітеті. По техніці маніпулятивним шляхом знятий з розгляду. Зараз ми його доопрацювали і плануємо зареєструвати по-новому. Суть законопроекту полягає в наступному: орендар купляє право на довгострокову оренду землі і платить селянину кошти, які будуть ненабагато меншими, ніж сума імовірної вартості гектара землі після умовного введення ринку землі запропонованого моїми колегами», — каже Сергій Рудик.

Депутат сподівається, що його законопроект стане компромісним для двох сторін, що виступають «за» і «проти» зняття мораторію, і в перспективі набере потрібну кількість голосів. «Він дасть можливість державі отримувати додаткові обігові кошти — більше 10 млн. га знаходяться в державній власності — і розблокує питання по відношенню до самих власників паїв», — стверджує Сергій Рудик.

За його словами, короткострокові договори оренди не стимулюють бізнес бережно використовувати землю – сіються культури, які приносять максимально швидкий ефект – рапс, соняшник, тощо – без дотримання певних технологій. Таким чином, на сьогоднішній день, за різними оцінками, через недбале застосування земля втратила 20-25% своїх властивостей.

«Технології б очевидно дотримувались, якщо б ця земля була у власності чи в довгостроковій оренді. Аграрії знають, що треба давати землі рік «відпочити», чергувати види культур…», – каже Сергій Рудик.

Довгострокова оренда — згідно із законопроектом Сергія Рудика 14 років, хоч депутат каже, що може бути і 49 – на думку депутата, «практично врятує землю». «Орендарю буде вигідно підживлювати землю, щоб вона і в подальшому приносила йому добрі врожаї», — каже він.

Однак, тут варто зауважити, що левова частка земель с/г призначення із числа орендованих і сьогодні перебуває у довгостроковій оренді. Згідно із законом про оренду землі, максимальний термін, на який землю можна взяти в оренду складає 50 років. Тільки властивості свої земля ця чомусь втрачає.

І власне кажучи, найзапеклішими противниками зняття мораторію на продаж землі от уже більш, ніж 15 років, виступають ті ж таки орендарі. З кожним роком продовження мораторію їхні прибутки зростають.

За словами іще одного парламентарія Романа Семенухи, в структурі експорту товарів за минулий рік доля АПК стала найбільшою та сягнула 42%, обігнавши продукцію металургійного комплексу, чия частка склала 22,9%.

Тут варто зазначити, що користуються орендарі землею селян за досить мізерні гроші. Згідно із даними того ж таки Держкадастру, середній розмір орендної плати за земельні ділянки с/г, що виплачувалась в минулому році орендодавцям-власникам паїв по країні склав 1093,4 грн/га. Попри те, відомо, що здебільшого орендарі розраховуються із власниками паїв частиною зібраного урожаю. А навіщо, скажімо, людині кілька мішків кукурудзи, якщо в неї ні курей, ні гусей, ні будь-якої іншої живності? Те, що всі в селі «тримають господарство», насправді давно вже є тільки міфом.

До того ж, відомі факти, коли власники агропромислових підприємств займалися фактичним самозахопленням земельних паїв. В українських реаліях одне цілісне поле складається із земельних паїв, що належать десятьом, а то і тридцятьом людям. Зрозуміло, що не всі одразу хотіли здавати свій пай в оренду одному й тому самому орендарю. Хтось хотів обробляти свою землю і сам. Проте, ніхто тут ні з ким не заморочувався – обробляли все підряд. От тільки ті, хто підписав договір оренди, якийсь, хай навіть мізерний, дохід від своїх паїв отримували, а ті, хто не підписав – нічого.

За прогнозами експертів, зняття мораторію на продаж землі підніме і розмір орендної плати за гектар. Таким чином, немає нічого дивного в тому, що агропромисловці-орендарі земельних уділів з усіх сил намагаються «втримати» мораторій.

Президент Асоціації фермерів та приватних землевласників України Іван Томич у ході дискусії щодо відкриття ринку землі в Українському кризовому медіа-центрі навіть заявив: «Ми починаємо підготовку до масової акції протесту і не дамо владі, довіра до якої близька до нуля, знищити країну».

Насправді, у противників зняття мораторію на продаж землі, за певними оцінками, у стінах парламенту досить серйозне «лоббі». Із року в рік, прикриваючись «благими намірами» захистити селян, щоб в тих «не скупили землю за безцінь», дію мораторію продовжували. І так аж до непристойності…

Адже незрозуміло, на яких підставах політики вважають селян настільки примітивними, що вони не здатні реалізувати своє конституційне право розпоряджатися своєю власністю. «Якщо це їхня власність, люди мають повне право нею розпоряджатися — не через права оренди, як зараз, на жаль, пропонують деякі політики, а через запуск ринку землі», — каже експерт Центру економічної стратегії Дмитро Яблоновський.

З іншої сторони, якщо хтось хоче продати свій пай «за безцінь» — це його право. Тільки, насправді, що для сьогоднішніх політиків «безцінь», для простого селянина — серйозна сума. Ми маємо багато прикладів того, коли власники гектарів помирали через те, що не мали грошей на лікування, зате мали землю, яка, начебто щось коштує, але не продається.

А якщо, зрештою, хтось не має кому передати свою землю у спадок, а на схилі літ хоче здійснити «мрію всього свого життя» і побачити Мачу Пікчу? То чому хтось має розпоряджатися чиїмось життям і чиїмись мріями?

Іще один аргумент проти зняття мораторію — не має відповідної законодавчої бази. Давайте будемо відвертими — її не має тому, що знімати мораторій із продажу землі ніхто особливо то і не планував. Зрештою, усе б так і «тяглося», якби в ситуацію не втрутився МВФ. Однією із умов, на яких Україні Фондом був наданий мільярдний кредит, є проведення в державі земельної реформи. Наша влада пообіцяла, що мораторій на продаж землі продовжуватись не буде — накладений ВР України до кінця 2017 р. — і уже з 2018 р. продаж землі с/г має призначення буде дозволений.

Тим часом, партія «Батьківщина» разом із Всеукраїнською асоціацією фермерів ініціювали проведення в Україні референдуму проти продажу земель сільськогосподарського призначення.

«Який референдум? — дивується Сергій Рудик, — Це втрата часу. Він не дає нічого окрім можливості тим політичним силам, які є його прихильниками, стимулювати свою політичну діяльність і здійснити спробу підняти свій політичний рейтинг».

З іншої сторони, позиція лідерки «Батьківщини» Юлії Тимошенко виглядає дещо парадоксальною. «Ініціювати проведення референдуму мав президент, а не ми. Він мав запитати у людей: хочуть вони продавати свою землю чи ні? Але він цього не зробив. Натомість, за спиною у людей підписав із МВФ договір про співпрацю і сказав, що землю будуть продавати. Тільки український народ має право вирішувати долю своєї землі», — заявила Юлія Тимошенко.

І тут незрозуміло — чому на референдумі хтось має вирішувати за когось? Чому це має бути колективне рішення? Якщо ринок землі буде відкритий, то кожен окремий власник паю сам за себе зможе вирішувати: продавати йому свою землю чи ні. Те, що продаж землі буде дозволеним, аж ніяк не означає, що він буде примусовим.

Автор: Надія Михальчук

Читать полностью на http://eizvestia.com/uk/news/full/2605-komu-vigidnij-zemelnij-moratorij

БГ:  Мені не зрозуміло, для чого було роздавати землю людям і одночасно заборонили її продавати? Як не зрозуміло, чому селяни голосують на виборах за тих, хто позбавляє їх можливості стати багатими, бо їх комуно-соціалістичні обранці підтримують мораторій, що означає приватизацію землі таємно і безоплатно, як "безхозну", тому що власники за ці десятиліття або померли, або відмовились від своїх паїв тощо. Водночас то їх рішення як виборців  бути бідними і дурними...

Звіт про пікет за Мораторій на вилов дельфінів

27 грудня о 12.00 біля будівлі Міністерства екології та природних ресурсів України відбувся природоохоронний пікет. Організаторами стали: Дружина охорони природи міста Києва «Зелене майбутнє» та Молодіжне відділення Національного екологічного центру України.

Головна вимога учасників акції - зробити безстроковим Мораторій на вилов китоподібних Чорного та Азовського морів (введений Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №165 від 31.03.2008 «Про введення тимчасового обмеження на спеціальне використання (вилучення з природного середовища існування) китоподібних Чорного та Азовського морів»).

На території України в Чорному та Азовському морях мешкає три види китоподібних – дельфіни афаліна, азовка, білобочка. Чисельність афалін – 5-10 тисяч особин, білобочок – не більше 4 тисяч особин, азовок – 3-4 тисячі особин, тоді як до промислового видобування дельфінів їх нараховувалося декілька мільйонів. У 1994 році всіх дельфінів Чорноморського басейну було внесено до Червоної книги України, в якій вони отримали статус рідкісних та вразливих. За Законом України «Про Червону книгу України», використання цих видів дозволяється у виняткових випадках лише у наукових і селекційних цілях. Закон України «Про Червону книгу України» також прямо забороняє комерційне використання дельфінів.

Дельфінарії, які зараз збудовані в кількох містах України, не мають документів та дозволів на утримання дельфінів, при перевірках Державною екологічною інспекцією виявлено ряд грубих порушень вимог природоохоронного законодавства. Так, відсутні дозволи Міністерства екології та природних ресурсів України на утримання в неволі морських тварин, дозволи Державного комітету ветеринарної медицини. Щоразу при використанні дельфінів у видовищних заходах порушуються вимоги статей 7,8,25 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження».

З моменту введення мораторію на вилов дельфінів два роки тому їх становище в природі не покращилося. Натомість дельфінаріїв стало значно більше. Із завершенням 2010 року збігає термін дії мораторію, що відкриє широкі ворота зловживанням під час їх вилову.

«Нерідко представники дельфінаріїв розповідають, що дельфіни потрапили до них для реабілітації. Проте це цілковита неправда, – розповідає заступник голови Національного екологічного центру України Василюк Олексій. – Жодного реабілітаційного центру для дельфінів в Україні немає і лише зараз ми добиваємося їх створення. Натомість усі дельфіни, яких незаконно виловлюють для дельфінаріїв, ніколи не повертаються в природу, назавжди лишаючись рабами прибуткового бізнесу».

«Дельфін-афаліна, якого утримують у дельфінаріях, є єдиним видом, занесеним до Червоної книги, для якого чомусь потрібні окремі мораторії, щоб заборонити його вилов, – пояснює член Національного екологічного центру України Олег Андрос. – Ми прийшли на цю акцію для того, щоб зробити мораторій безстроковим. Якщо цього не станеться – Мінприроди лишиться головним винуватцем скорочення чисельності дельфінів у природі. Наша задача – не допустити цього».
Нагадуємо, що вже півтора роки в Україні працює громадська кампанія проти комерційного використання дельфінів, покликана зупинити їх вилов та міжнародну торгівлю ними для утримання у дельфінаріях. Нещодавно в українських захисників дельфінів з’явилися вірменські колеги, адже українська мережа дельфінаріїв НЕМО заявила про намір побудови дельфінарію в Єревані, куди дельфінів планують завезти з України. Це викликало резонансний політичний скандал та хвилю громадських протестів у Вірменії. Нам відомо, що протягом останніх 5 років не було видано жодного дозволу ні на ввезення, ні на вивезення дельфінів через український кордон, що контролюється конвенцією про міжнародну торгівлю видами дикої флори та фауни, що знаходяться на межі зникнення (СІТЕС). Таким чином, на території України замислюється не лише незаконне утримання дельфінів, а й незаконна міжнародна торгівля ними. Ці наміри дуже чітко співпадають із завершенням мораторію на вилов дельфінів.

Таким чином, головними вимогами учасників акції стали:

• Закрити дельфінарії, віддалені від морського узбережжя, у Києві, Харкові та Донецьку.
• Зробити безстроковим Наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №165 «Про введення тимчасового обмеження на спеціальне використання (вилучення з природного середовища існування) китоподібних Чорного та Азовського морів».
• Не допустити вивезення дельфінів до Вірменії.
• Прийняти Правила утримання дельфінів в дельфінаріях.

До учасників акції вийшов заступник Міністра Томахін Михайло Лоранович й запросив до круглого столу, на якому прокоментував головні вимоги природоохоронців:

• Мораторій на вилов дельфінів Мінприроди не вважає за доцільне подовжувати не будуть, адже головні його вимоги прописані в Законі України «Про Червону Книгу України», за виключенням того, що не можна вилучати дельфінів з природного середовища для реабілітації, бо саме для цього в 2008 році було прийнято цю тимчасову заборону через вилов дельфінів під прикриттям реабілітації. Натомість заступник міністра пообіцяв, що буде створений реабілітаційний центр на базі Карадазького дельфінарію, який буде контролювати процес реабілітації дельфінів, й те, щоб вони обов’язково потім поверталися в море.
• Правила утримання дельфінів в дельфінаріях будуть прийняті після Нового Року.
• Дельфіни, яких було завезено у Вірменію, були придбані в Японії, з приводу чого заступник міністра показав відповідні документи.
• Щодо порушень природоохоронного законодавства дельфінаріями, зокрема в Києві, Харкові та Донецьку та питання про їх закриття пан Томахін не був готовий відповісти й запропонував зустрітися з головою Державної екологічної інспекції. Природоохоронці погодилися.

Про подальші новини в цій темі а також про подальші акції за продовження мораторію на вилов дельфінів буде повідомлено додатково.

Докладніше http://pryroda.in.ua/dop-kyiv/delfini-v-delfinariyax/

Контакти:
Василюк Олексій НЕЦУ 0971000473 vasyliuk@gmail.com
Катерина Полянська, ДОП Києва, НЕЦУ 0672664438 ktgreentree@gmail.com
Олег Андрос, ДОП Києва, НЕЦУ 0975027551 greenteremky@gmail.com

Корисні сайти: http://rescuedolphin.blogspot.com/
http://pryroda.in.ua/