Про співтовариство

Тут об’єднуються ті, хто любить свій Край. Ми писатимемо тут про це. Будемо розміщувати цікаві фото, обговорювати проблеми сьогодення.

Увага! Учасником співтовариства може стати блогер, який пише на українську тематику.

Топ учасників

Вид:
короткий
повний

Ми любимо тебе, Україно!

А Львів довів свій солоспів

Галичани проголосили незалежну Україну ще 20 жовтня 1918 року

19.08.2011

Львів – Фольклорним фестивалем «Етновир» в п’ятницю у Львові розпочались численні заходи з нагоди святкування 20-ї річниці незалежності України. Численні мистецькі, наукові, культурні заходи відбуватимуться протягом цілого тижня. Серед наукових заходів привертає увагу виставка, яку відкрили в Державному архіві Львівської області. На виставці в  Державному архіві Львівської області представлені архівні матеріали від жовтня 1918 року і до 1991-го, які розповідають про боротьбу українців Західної України за незалежність і власну державу. В експозиції – відозви, рішення, рапорти військових комісарів австрійському уряду, накази жандармерії, присяги УГА та УПА, публікації у друкованих виданнях.У роки панування різних влад, чи то австро-угорської, чи польської, чи німецької, в Галичині виходило багато україномовних газет, які були досить впливовими.

Одним із найцікавіших і найважливіших, на думку істориків, документів, представлених в експозиції, є публікація в газеті «Діло» від 20 жовтня 1918 року акту проголошення Української держави на території «українських етнографічних земель Австро-Угорщини», тобто на території Галичини на схід від річки Сян, Лемківщини, північно-західної Буковини та Закарпаття. «Ся українська національна територія уконституовується отсим як українська держава. Постановляється поробити приготовні заходи, щоби се рішення перевести в життя», мовиться в документі.   Про акт проголошення Української держави мало хто знає – науковець   Працівник Львівського обласного архіву Олег Бондар зауважує, що про акт проголошення Української держави мало хто знає і згадує. «Вже у 1918 році українська община говорила про саме проголошення. Навіть ще не було 1 листопада, про яке ми говоримо як про зрив. Із тих документів, які у нас є, можна дізнатись історію встановлення держави від самого початку», каже науковець. У жовтні 1918 року у Львові тривали сутички між українцями і поляками. Австро-Угорська імперія почала розпадатися. Тому українці і поляки активно діяли задля власних держав. На засіданні міської ради була проголошена приналежність Львова до Польщі. Поляки та українці виходили на мітинги, організовували численні акції і кожен відстоював власні ідеї і власну державу.   Польська преса ігнорувала українські заходи, а українська – польські. Хоча на сторінках тодішніх часописів друкували чимало пропагандистських публікацій.   На виставці представлені також відозви і публікації пізніших часів, ОУН і УПА, в яких людей закликають боротися за незалежність держави Україна.

Электоральный вес регионов.

Андрей Самброс.

Популярность парламентских выборов с годами в Украине изменилась – с заоблачных 75% активности в первом туре выборов народных депутатов в 1994 году до 58% на выборах 2007 года.

Главная причина – это абсолютно непонятный механизм голосования, когда украинцу приходится выбирать лишь название партии и несколько ее первых лиц, за которых, собственно, он и должен был голосовать. Если учесть при этом, что на выборах президента Украины 2010 года явка составила 70%, вс становиться на свои места. Люди голосуют за личностей, им не свойственно поддерживать безликие брэнды.

Но парламентские выборы 2012 года, по моему глубокому убеждению, будут пользоваться спросом среди электората. Во-первых, потому, что сейчас начинается радикализация украинского электората. Попросту говоря «руки чешутся», а почесать их можно с толком только об один предмет – избирательный бюллетень. Во-вторых, смешанные парламентские выборы должны возродить избирательную активность 1988/2002 года, а именно – 67-70%. Основываясь на этом примерном показателе, который мы берем из прошлого, мы можем строить дальнейшие выводы.

Украина поделена на 225 избирательных округов по принципу численности населения (с примерно равными демографическими показателями). Каждый из этих округов должен поставить в здание находящееся в Киеве на улице Грушевского ровно по одному народному депутату. Вторая половина депутатов будет избираться по закрытым, пока что, партийным спискам во всеукраинском избирательном округе, с чем мы их сердечно поздравляем. Каждый регион может дать разное количество баллов в избирательную копилку, наша задача понять: «who is who?» на этом диком поле электоральных сражений.

Метод таков: берем общую численность населения, возраст которого превышает 18 лет по региону, умножаем на средний, за несколько предыдущих выборов, показатель активности. После этого делим количество потенциальных избирателей в регионе на количество всех потенциальных избирателей в Украине, а полученное процентное соотношение переводим в «человеко-депутатов» (1% электората = 2.25 «человеко-депутата»).

Начнем, для примера, с юга Украины. Крым никогда большой политической активностью, по сравнению с другими регионами Украины, не страдал. Явка избирателей, оглядываясь в прошлое, будет приблизительно 62-65%. Учитывая показатели количества населения, можно сказать, что в Крыму (вместе с Севастополем) наберется приблизительно 1 млн. 200 тыс. избирателей. Таким образом, электоральная мощь Крыма приблизительно составляет: 5.02% (т.е. одиннадцать целых и неделимых народных избранников).

Вот данные по каждому региону:

Если всё перенести на карту Украины, то получится следующее:

Зеленым цветом условно обозначена западная часть Украины. Она представлена десятью областями, которым по силам определить судьбу 72-х народных избранников.

Центр и север Украины окрашен в бежевый цвет. Этот регион, составленный из 6-ти областей, благодаря столице Украины, сможет избрать 52 депутатов.

Юг Украины – оранжевый, и ему по силам целый 41 народный депутат, это при том, что в его состав входят всего 5 областей.

Но самый интересный – восточный регион, закрашенный синим цветом. В его состав входят всего 4 области – рекордсмены электоральных вливания. Не смотря на то, что политическая активность на востоке Украины традиционно меньше, чем на западе, индустриальный центр Украины обеспечит вхождение 60-ти депутатов в парламент.

Таким образом, если говорить о политической регионализации электората, следует заметить, что ни один из регионов, не смотря на свою мощь, при современных правилах игры не сможет определить более чем 72-х народных депутата по пропорциональной схеме. Конечно политические регионы (деление на 4-ре сектора) были избранны выборочно, не сколько для засвидетельствования электоральной силы одних и слабости других регионов, а сколько для наглядной демонстрации соотношения сил:

Советы партиям:   Для чего нужны эти показатели? Для расчета бюджетов, которые будут распределяться в партиях. Они необходимы для того, чтобы понимать насколько необходимо тратить ресурсы и время на территории с которых невозможно получить никаких политических дивидендов. Насколько необходимо было, скажем, «Сильной Украине» (до начала слияния этой партии с более крупной корпорацией – Партией регионов) тратить ресурсы на развитие ячеек в Западной Украине (содержание штабов в каждой области с кучей бюрократических должностей), когда они могли сосредоточить свои ресурсы в Днепропетровской, Запорожской, Николаевской, Херсонской и, возможно, Харьковской области чтобы получить максимальный результат?

Эти показатели важны для партий, которые не находятся на первой или второй позиции в опросах общественного мнения. Они бессмысленны для Партии регионов, которая сейчас может позволить себе вбрасывать огромные ресурсы на развитие компаний по всей Украине, эти показатели бессмысленны для БЮТ, которая сейчас будет выстраивать свою работу, как и всегда, на основе нарративов о её лидере.

Эти показатели нужны для новых «оппозиционеров», да и просто для новых политических движений. Какая стратегия деятельности «Фронта перемен» на будущих выборах? Собирать деньги с мажоритаршиков и бизнесменов, которым потом предлагать место в проходной части закрытого списка – это прошлый век… Необходима концентрация ресурсов там, где они могут что-то сделать и на что-то повлиять, необходима постоянная активная деятельность штабов только в тех регионах, которые пока что не имеют своих всесильных политических покровителей.

Здесь, как ни странно, смекалку проявила ВО «Свобода»: концентрируя все свои ресурсы в западных областях Украины (и оставляя, скажем, восточные ячейки своей организации на самофинансировании без значительных вливаний из партийного бюджета), они смогли добиться позитивного результата, который, при совпадении целого ряда факторов от ВО «Свобода» не зависящих, может конвертироваться в преодоление нового 4% избирательного барьера.

НРУ, «Народная самооборона», «Наша Украина», «Единый центр» и многие другие партии, которые потеряли былую мощь или ещё не успели её обрести, должны руководствоваться подходом региональной концентрации ресурсов. Только так сейчас возможно оторвать лакомый кусочек электорального пирога. Ведь для того, чтобы сражаться с тяжеловесами, с самого начала нужно стать тяжеловесом. Это сделать очень сложно, особенно на политическом поле, где финансово-экономические ресурсы уже давно захвачены и распределены.

Одна Донецкая область стоит 4-ре Херсонских (в электоральном смысле). Но где новой политической силе будет легче отхватить кусок избирательного пирога: в Херсоне или Донецке, в Кировограде или во Львове, в Черновцах или Киеве? Думаю, ответ очевиден. А для того, чтобы обеспечить себе электоральные вливания в маленьких областях и в украинской глубинке, перебив тем самым вялый PR от ПР и нарративы о Юлии Тимошенко, необходимо лишь поднимать эти регионы, инвестировать в них. Только так можно заполучит большой кусок электората, и войти независимой фракцией в парламент. Дай Бог, это произойдет на парламентских выборах в 2016/17 году.

Таким образом, баланс идеологической составляющей, правильное региональное распределения ресурсов и концентрация на «незанятых территориях» – являются единственными способами конструктивного развития новых политических движений в Украине.

Советы избирателям   Вы должны знать сколько народных депутатов по закрытым партийным спискам избрала Ваша область и Ваш регион. После выборов только от избирателей зависит выполнят ли избранные власти свои предвыборные обещания или нет. Знакомство с мажоритарщиками и контроль над ними (если таковой вообще возможен в нашей стране) – это хорошо, но каждая область Украины и каждый гражданин Украины в действительности имеют все основания выдвигать претензии тем партиям, за которых они голосовали по пропорциональной схеме.

Спам письмами, регламентированный законом Украины «Про звернення громадян» – это первый шаг в борьбе за свои права. Все они должны начинаться словами: «Мы жители … области, на последних выборах определили судьбу … депутатов, а это значит, что Вы должны нам…». Самое  важное то, что действительно они, эти «человеко - депутаты» ДОЛЖНЫ И ОБЯЗАНЫ нам.  В случае, когда политики не выполняют своих обещаний, граждане Украины имею человеческое право на акции протеста и неповиновение воле власть имущих и органов, которые они контролируют.

Только посредством такой игры в письма и акциям протеста можно добиться своего. Современные «демократические» общества Запада построены на крови революций и акциях неповиновения властям. Только тот, кто борется за лучшую жизнь, может надеяться на то, что рано или поздно он её получит. Электоральный вес регионов, их сила и осознание этой силы может стать основой для построения действительного гражданского общества в Украине: общества патриотов, которые, невзирая на место жительства, имеют собственное гражданское достоинство.

Партія регіонів може повторити долю СДПУ(О) - експерт.

Будь-яка партія не може існувати лише на адміністративних засадах.

Про це Gazeta.ua сказав директор політико-правових програм Центру Разумкова Юрій Якименко, коментуючи заяву прем'єра Миколи Азарова про те, що до Партії регіонів можуть приєднатися і інші політичні сили.

   Експерт нагадав, що це далеко не перша спроба зібрати усю владу під один партійний прапор. "Свого часу це намагалися зробити, створюючи НДП та СДПУ(О), але досвід першої та другої свідчить, що лише на адміністративних важелях партія, як політичний організм не може існувати. Коли немає якихось програмно-ідеологічних засад, то рано чи пізно різні групи інтересів даної політичної сили починають розходитися, особливо в разі невдач влади або електоральних невдач", - пояснив експерт

За його словами, такий проект може мати певні позитиви в короткотерміновій перспективі.

"Однак це (адмінресурс-ред.) не є міцною засадою для створення та функціонування партії", - додав політолог.

"Зв'язок партії із владою, коли партія є влада ставить в залежність політичну перспективу цієї політичної сили від результатів дій влади. Не може Партія регіонів дистанціюватися від непопулярного президента чи непопулярного уряду....І якщо в нас залишаться демократичні вибори, то ймовірний варіант, що партія піде разом із відходом від влади", - резюмував Юрій Якименко.

На цьому тижні прем'єр Микола Азаров та лідер партії "Сильна Україна" Сергій Тігіпко оголосили про початок об'єднавчого процесу. Як прогнозує прем'єр, цей процес може завершитися через 2 місяці. Він також заявив, що Партія регіонів відкрита для переговорів з іншими політичними силами стосовно приєднання до ПР.
Gazeta.ua

У Януковича снова подумывают повысить тарифы на "коммуналку".

При любом исходе газовых переговоров с Россией, отопительный сезон в Украине начнется вовремя.

Об этом на брифинге заявила заместитель главы Администрации Президента Ирина Акимова, сообщает РБК-Украина. "Можно сказать с уверенностью, при любом исходе "газовых переговоров" отопительный сезон начнется вовремя, потому что к нему готовятся. Эта тема рассматривалась и на Кабинете министров, она рассматривается на местном уровне. Люди не замерзнут. Все, что необходимо будет сделано, правительство будет предпринимать все необходимые усилия в этом вопросе", - подчеркнула И.Акимова. Читайте на Цензор.НЕТ: Кабмин утвердил единые подходы формирования тарифов на "коммуналку"  В то же время, она отметила, что повышение цен на коммунальные услуги не исключается, поскольку при процессах инфляции, "а это происходит в любойстране", корректировка делается всегда при формировании цены на товары и услуги. "Сейчас правительством и Президентом делается все для того, чтобы, во-первых, сделать обоснованным расчет самого коммунального тарифа, убрать из него составляющею, которую можно назвать составляющей безответственности", - сказала Акимова.

Наталія Катеринчук: Програма Княжицького та інше ТВІ.

Наталія Данькова 18-08-2011

Заступник директора ТВі про новий сезон на каналі: проекти за участю Томенка, Найєма, Рахманіна.

Новий сезон на ТВі стартує 5 вересня. Осінь канал розпочне з запуску ранкового шоу, розширення новинного мовлення, з новою технікою та новими обличчями. На українському медійному ринку ТВі бачить себе альтернативою загальнонаціональним каналам, які посилюють розважальне мовлення. ТВі розважальних проектів не планує, натомість зніматиме документалістику, шукатиме журналістів для розслідувальних проектів і запустить лінійку тематичних програм у постпраймі.

 Про те, які проекти в новому сезоні вестимуть Сергій Рахманін, Марія Бурмака, Віталій Гайдукевич, Мустафа Найєм та Микола Томенко, «Телекритиці» розказала заступник генерального директора ТВі Наталія Катеринчук.Зауважимо: розмова відбулася до того, як Нацрада оголосила результати конкурсу на цифрові мультиплекси, за результатами якого ТВі позбавили ефіру.

 - Пані Наталіє, які зміни чекають на ТВі у новому сезоні? Чи оновляться новини: хронометраж, кількість випусків?

- 5 вересня ми стартуємо з новим сезоном. Зараз очікуємо прибуття нового обладнання. Це система Dalet. Нею користуються багато європейських каналів, в Україні - канал «Сіті». Вона дає можливість журналісту на своєму робочому місці не тільки писати текст, а й начитувати його і самостійно монтувати відео. З найсуттєвіших змін - запуск ранкової програми. Це буде інформаційний ранок. Його вестимуть Юлія Банкова та Андрій Сайчук. Вони мають змогу робити проект, виходячи з власного відчуття світу. Ми не ставимо їм жодних серйозних форматних обмежень. Єдине - зранку щопівгодини виходитимуть новини. Теми, які підніматимуться, будуть серйозними, суспільно важливими - економічні, політичні, про культурне життя. Тобто вони говоритимуть про реальність, яка нас оточує і яку ми інколи можемо розглядати з нестандартних точок зору.

 - Цей проект буде схожий на ваш інформацій ранковий проект на «1+1»?

- Не буде. «1+1» - великий канал з ширшою аудиторією. До того ж, кожен продукт роблять живі люди. Ведучі ранку на «1+1» і ведучі ранку на ТВі зовсім різні. Але я думаю, що цей проект буде більш упливовим. Ми орієнтуємось на те, що матимемо змогу давати більш ексклюзивну реальну інформацію, якої сьогодні, на жаль, не можуть давати в ефірі інші канали.

 - Гості у студії будуть?

- Так. Гості, експерти, будемо використовувати Skype, Facebook та інші соціальні мережі. Для того щоби зрозуміти, що цікаво людям і що б вони хотіли на цю тему почути.

 - Це буде не надто серйозний формат для ранкового проекту?

- Я думаю, ми знайдемо ту частину аудиторії, яка хоче вранці отримувати серйозну інформацію. Людей, які вважають, що вранці, вдень чи ввечері вони витрачають свій час на телевізор для отримання інформації. Ми не заперечуємо того, що є частина аудиторії, якій важливо вранці знати, як вивести пляму, де вигуляти собаку та де що дешевше купити. Кількість таких людей, напевно, більша за мислячу аудиторію. Але ми розраховуємо на останніх - активних людей, яким не байдуже, що відбувається у країні, яке її майбутнє.

 - Яку ви хочете частку для цього проекту?

- Не менше 2%.

 - Окрім цього проекту, які ще зміни відбудуться з новинами?

- У нас збільшиться кількість випусків. Зокрема, з'являться новини в 23:30. О 18-й буде годинний випуск : півгодини новин вестиме Ілона Довгань і півгодини - інтерв'ю на тему дня. Інтерв'ю проводитиме Мустафа Найєм. Тут ми орієнтуємось на те, що це буде не стільки авторський проект, скільки новини з авторським обличчям. Тобто щодня з понеділка по п'ятницю друга половина випуску - це гість на тему дня.

 - Розкажіть детальніше про відповідальність. Наскільки ведучого задіяно в підготовці та редагуванні випуску?

- На 100%. Випусковий редактор є, але робота ведучого та випускового редактора у тандемі завжди ефективніша. Ведучий бере участь у плануванні, сам пише тексти підводок, спілкується з журналістами і намагається зрозуміти, в чому суть кожної новини.

 - Чи зміниться основний випуск новин?

- Новини залишаться незмінними. Але ми хочемо ввести експертну думку в цьому випуску. Експертами ми запросили Віталія Портникова, який уже працює на каналі (він відомий публіцист, і до його думки прислухаються), і Сергія Рахманіна - журналіста, заступника головного редактора «Дзеркала тижня». Вони даватимуть аналіз подій, які вважатимуть важливими й такими, які необхідно прокоментувати. Це авторська історія, це їхній погляд на події, людей. Їхня оцінка і можливість висловитися.

 - Цей проект якось називатиметься?

- Наразі розглядається кілька варіантів назв. Незабаром одну з них буде затверджено.

 - Раніше Микола Княжицький розказував про наміри запустити в новинах блоки з елементами сатири та гумору. Це будуть окремі проекти?

- Так. Над цим ми працюємо. Але у вересні вони в ефір точно не вийдуть. Коли ми матимемо готові пілоти, тоді зможу розказати детальніше. Ми хочемо, щоб це був якісний гумор, можливо, сатира плюс авторське бачення. Тому це доволі складно. Ми з багатьма людьми спілкуємось, і я сподіваюся, матимемо результат. 

 - Чи плануєте збільшувати число корпунктів у регіонах?

- В традиційному розумінні цього слова корпунктів ми не створюємо. Ми працюємо з фрілансерами і збільшуємо їхню кількість. На сьогодні задіяно більшість регіонів України.

 - Чи зміняться ведучі новин? Нещодавно до вас прийшов Віталій Гайдукевич...

- Віталій Гайдукевич вестиме підсумковий недільний випуск новин. Якщо змінюється ведучий випуску, то випуск набуває нових рис. Ми ніколи не ставимо жорстких рамок.

 - У такому разі, Володимир Павлюк іде з каналу?

- Павлюк іде, він має альтернативні пропозиції. На цьому життєвому етапі це для нього важливо.

 - Але ж він хотів поєднувати роботу на ТВі та СТБ...

- В реальному житті це важко робити. Я не заперечувала проти такого поєднання під час літніх канікул, коли його програма не виходила. Але він сам розуміє, що поєднувати - це означає дві роботи виконувати не зовсім добре. І це його теж не влаштовує, в першу чергу.

 - Чи будуть інші зміни у складі ведучих?

- Можливо, будуть. Тоді ви їх побачите. Життя не стоїть на місці, приходять нові цікаві люди. Я останнім часом, дякуючи соціальним мережам, через Facebook знайомлюся з людьми, про існування яких навіть не мала уявлення. Вони самобутні, цікаві, перспективні, і ми, чесно кажучи, постійно думаємо над тим, щоби збільшувати їхню кількість у нас, запускати нові проекти. З вересня запускаємо музичну програму.

 - З Марією Бурмакою?

- Так. Вона нині трактується. Я думаю, це буде явище.

 - Колись Олександр Богуцький казав, що хотів би запустити програму про музику, але формат, який би викликав інтерес у глядача, знайти дуже складно...

- Через якийсь час ви зможете запитати в Богуцького, чи побачив він такий формат на ТВі. Це будуть музиканти з власним поглядом на майбутнє, на музику, на розвиток культурного середовища у країні. Також буде жива музика в ефірі, і вона складатиме суттєву частину програми, тому що розмови з музикантами без музики - це ніщо.

 - Тож для цієї програми вам потрібна нова студія?

- На цей момент ми працюємо в нашій студії, вона на 70% дозволяє це робити. Я думаю, коли настануть кращі часи і ми зможемо стати самоокупним каналом, і коли отримаємо свої частоти назад, то інвестуватимемо цей проект.

 - Якщо вам вдасться перемогти в суді, про який ви згадали, які плани в каналу щодо виходу на самоокупність, які ви ставите собі терміни?

- При фізичному збільшенні покриття канал автоматично буде самоокупним. Програми, які на сьогодні в нас виходять, (я не кажу, що всі і щодня) мають рейтинги і частку, співмірні, а інколи й більші у рази, ніж на Першому національному, який фактично має 100%-ве покриття. Програма Княжицького інколи має більшу частку, ніж програма Шустера на Першому. Ми вважаємо, що за умови розширення покриття ми матимемо дуже хороші показники, тому що фізично люди зможуть нас дивитись. Я нещодавно була в батьків на Івано-Франківщині, і там люди у горах купують тарілки, щоб налаштувати канал ТВі, бо вважають, що тільки там зможуть почути правду.

 - Минулого року за 18-54, «50 тис.+» ви мали частку 1,02%. Який показник хочете на цей рік?

- У нас наразі в середньому 1,5%, вона вже зросла.

 - Але за перше півріччя показник нижчий за 1%.

- Я маю на увазі не показник за півроку. Якщо зараз взяти історію минулого тижня, то наші показники зросли на 10%.

 - Це за рахунок ситуації у країні.

- Моя позиція така: якщо інформація буде потрібна людям, то частка і рейтинг зростатимуть до фізичної можливості, умовно кажучи, «до стелі», яка є при нашому покритті.

 - Окрім цих шоу, про які ви згадали, які власні проекти вийдуть в ефір?

- Ми хочемо запустити лінійку програм різного спрямування власного виробництва о 21.30. Наприклад, у понеділок у цьому слоті виходитиме «Знак оклику», у вівторок - «Альбертейнштейн», у середу програма Бурмаки, у четвер «Вечір із Княжицьким», щодо п'ятниці ми розглядаємо можливість запуску власної документалістики. Просто через появу нової технології нам потрібен час, щоб усе це увійшло в автоматичний режим. Після цього в нас звільняться монтажки для складного монтажу, ми використовуватимемо їх у виробництві документалістики.

 - Хто з команди займатиметься документалістикою і яка буде тематика?

- Думаю, займуться наші журналісти, які вже мають певний досвід у розслідуваннях. Тематика не виходитиме за межі загальної ціннісної ідеї, яку хоче втілювати в життя канал. Ми плануємо розпочати цей процес у жовтні, а в ефір проекти вийдуть у новому році.

 - Розкажіть про вашу співпрацю з Миколою Томенком та його проектом «7 чудес України». Раніше він співпрацював із телеканалом ICTV, де у новинах виходили серії сюжетів про пам'ятки України. Якою буде ваша програма?

- Знімальна група нині перебуває на зйомках. Томенко не тільки автор ідеї, він щороку реалізовує цю ідею на власному ентузіазмі. У нас це буде 21 програма про 7 чудес у кожній сфері. Ведучим програми буде Томенко. Він виступає в різних ролях. Думаю, це буде дуже цікаво. Принаймні, знімальна група, яка працює над проектом, роботою Томенка абсолютно задоволена.

 - Коли він стартує? І який формат програми?

- Поки що точно не можу сказати. Не раніше вересня. Це будуть документальні фільми про надзвичайно красиві з багатою історією пам'ятки України, подані через людський фактор. Міфи, легенди, історичні факти із залученням цікавих інтерв'юерів, які живуть цим і знають до дрібниць кожен із закутків палаців, фортець; із перевтіленням Миколи Томенка в історичних персонажів. Це не наукові фільми, де наголос робитиметься тільки на історичних фактах, це життя. І наше базове завдання - в тому, щоб через день після того, як ви подивитесь цей фільм, ви взяли рюкзак і туди поїхали. Бо це наша з вами історія: інколи славна, інколи не дуже. Ми хочемо допомогти українцям та іноземцям побачити більше і захотіти там бути.

 - Тобто у Миколи Томенка буде роль актора...

- Він не актор, він насправді цим живе. Тому він нікого не гратиме, крім себе. Всі знають Томенка-політика, а тут вони побачать цікаву і захоплену чимось людину. Займаються цим проектом дуже хороші, енергійні люди. Режисер Оля Крайнік, оператор Льоша Попов та інші.

 - Більшість телеканалів нині шукають кадри і наголошують на тому, що знайти професіоналів важко. Наприклад, на СТБ відкривають по 130 вакансій на місяць. Чи складно шукати кадри ТВі?

- Люди самі приходять. Вони відчувають, що ми робимо те, що їм імпонує. Такої проблеми немає. Може, інші канали роблять проекти, неспівзвучні з бажаннями тих людей.

 - Чи будуть на вашому каналі якісь розважальні проекти?

- Ні.

 - Тобто, ви хочете бути повною альтернативою каналам, які нині біжать у розважалівку?

- Так. А куди їм діватись?

 - Посилення конкуренції між однотипними розважальними проектами незабаром вичерпає себе...

- Все правильно. Ви думаєте, що люди, які змушені цим займатися, цього не розуміють? Але яку б сферу реального життя ти не зачепив, ти зіткнешся з «цього не показуй, цього не роби, а це припини». Щоб не мати зайвих проблем, або, точніше, щоб виконувати вимоги власників, люди змушені так чинити. Про що їм робити документальні проекти? Про якісь побутові речі, наприклад, - немає води? Але ти зробиш серію, дві - і що далі? Тільки копнеш глибше - натрапиш на губернатора, копнеш в іншому напрямку - наштовхнешся на якісь схеми. Корупція пронизує життя з низу до верху. Одні корупціонери заступаються за інших. Тому, я думаю, це важко робити, щоб не натрапити на якісь проблеми.

 - Хто на вас найбільше чинить зараз тиск?

- Мені, Портникову та Княжицькому відмовили у здобутті ліцензії...

 - Будете подавати заявку повторно?

- Ми хотіли зустрітися з членами Нацради публічно. Але наразі такої зустрічі немає. Ви ж розумієте, що поки Нацрадою керуватимуть з Банкової, іншого результату не буде.

 - Ви зверталися до них із офіційною пропозицією щодо такої зустрічі?

- Принаймні, мені ще ніхто не казав, що така зустріч відбудеться.

 - На якому етапі нині справа у суді?

- Після того, як Національна рада відмовила у видачі супутникової ліцензії «Інфо24», наша компанія подала три позови до Окружного адміністративного суду Києва. Зокрема, в першій із вказаних справ, де ми оскаржили відмову в розгляді нашої заяви на видачу ліцензій, відбулося вже перше засідання, і наступне призначено на 29 серпня. Показово, що в цій справі Національна рада поки не зуміла назвати суду хоча б якісь причини, чому вона вирішила вчинити з нашим каналом саме так - не розглядати заяву, повернути її телекомпанії без будь-якого обґрунтування. Ще одну справу призначено на 15 вересня - в ній ми просимо скасувати рішення Нацради, яким визначено перелік документів, що їх має надати компанія для отримання ліцензії. Звісно, ми сподіваємося на перемогу в цих справах, адже діяльність Національної ради не має розвиватися якось відірвано від закону: закон має бути однаковий для всіх, і Нацрада не повинна бути винятком.

  - Будете збільшувати кількість спецпроектів, телемарафонів, як-от щодо арешту Тимошенко?

- Так. Ми плануємо створити серйозний розслідувальний формат і запрошуємо до співпраці журналістів, які хочуть займатися розслідуваннями, хочуть це робити об'єктивно, неупереджено, але не мають змоги робити це на інших каналах.

 - Розкажіть, як виглядатиме ваш прайм у проміжку між новинами.

- Ми хочемо запустити показ фестивального документального авторського кіно, українських фільмів. Тобто це буде все те, що на сьогодні називається «неформат». Ми працюємо над тим, щоб пояснити глядачам, чому це цікаво, чому це обов'язково треба побачити. Прайм, як і весь канал загалом, буде проукраїнським, патріотичним і євроорієнтованим.

 - А вашим власникам вистачить ентузіазму на такі проекти?

- В тім-то й річ, що ТВі - це, як на мене, унікальне явище. Я працювала з багатьма медіавласниками у своєму житті. Цій людині альтруїзму вистачає, принаймні поки що.

Фото - Павла Довганя

 

20 серпня на Верецькому перевалі перепоховають січовиків

  • 18.08.11, 14:10

20 серпня 2011 року на Верецькому перевалі, що на межі Сколівського району Львівської та Воловецького - Закарпатської областей відбудеться перепоховання останків січовиків Карпатської України.

Планується, що останки семи стрільців Карпатської України будуть урочисто перепоховані на меморіальному цвинтарі на Верецькому перевалі, де раніше знайшли свій спочинок десять українських героїв.

(1939 року на Верецькому перевалі угорські та польські прикордонники розстріляли близько 600 полонених січовиків, в основному захисників Карпатської Січі – вихідців з Галичини.

ПРИЄДНАЙСЯ ДО АКЦІЇ

Коротко, те що треба Україні

І не можливе - можливо, треба тільки захотіти.
От і думайте, хто в нас при владі і що їм потрібно.
Далі без коментарів, дивитись до кінця і все зрозумієте

Элита едет делить Джарты-сарай

  • 18.08.11, 09:49

Завтрашняя панихида по премьер-министру Крыма Василию Джарты на его малой родине в Макеевке станет одной из самых грандиозных траурных церемоний в Украине. Сюда прибудет едва ли не весь столичный бомонд, многочисленные представители власти полуострова и практически всех регионов страны. По данным «Донецк. Комментарии», ведутся переговоры об обеспечении безопасности первого лица государства. В связи с похоронами создали даже правительственную комиссию, что происходит лишь в исключительных случаях и то, когда хоронят самых важных государственных персон. Кроме того, попрощаться с Джарты придет едва ли не половина жителей 400-тысячной Макеевки. Как известно, в конце 1990-х — начале 2000-х гг. Василий Георгиевич занимал посты заместителя Горняцкого райсовета в Макеевке, заместителя по вопросам деятельности исполнительных органов совета, исполняющего обязанности макеевского городского головы и мэра Макеевки. По крайней мере, как сообщил «Донецк. Комментарии» информированный источник в местном горсовете, все органы представительской и исполнительной властей города уже получили распоряжение делегировать на панихиду прощания едва ли не весь штатный состав. Однако представителям столичной и региональной элит в Макеевке предстоит не только дежурить в почетном карауле у гроба и держать траурные речи в память об усопшем «выдающемся деятеле современности». Ни для кого не секрет, что Василий Джарты, даже покинув кресло макеевского городского головы, оставался негласным хозяином промышленного города. Его негласное доминирование над Макеевкой свято соблюдал ставленник Джарты, действующий мэр Александр Мальцев. Потеснить Василия Георгиевича с макеевского олимпа не смог даже всесильный Ринат Ахметов, являющийся собственником одного из базовых предприятий — Макеевского металлургического завода. Не спроста в народе город называли на восточный манер «Джарты-сараем».Имея безграничное доверие со стороны Виктора Януковича, Василий Георгиевич умело пресекал любые поползновения или претензии на свою вотчину. Даже будучи смертельно больным, Джарты не позволил влиятельным однопартийцам включить Макеевку в сферу очередного властного передела в регионе. Речь идет о недавнем размежевании сфер влияния между двумя бизнес кланами после того, как Ахметов и Колесников с одной стороны и народный депутат от Партии регионов Юрий Иванющенко (Енакиевский) и старший сын главы государства Александр Янукович с другой стороны перетасовали властную колоду в Донецкой области, усадив в кресла губернатора и председателя облсовета своих ставленников. По данным «Донецк. Комментарии», такая же участь ожидала и руководящие кресла целого ряда крупнейших городов Донетчины. Единственно, на что согласился Джарты, так это не вмешиваться в приватизационные процессы, связанные с начавшимся разгосударствлением другого базового предприятия — ГП «Макеевуголь». «Донецк. Комментарии» уже рассказывали, что глаз на него положил бурно приобретающий угольные бизнес-аппетиты Александр Янукович.Почин процессу положил «хранитель семейного очага» Юрий Иванющенко. Согласно сообщению «Вестника государственных закупок», в конце октября прошлого года близкая к нему фирма «Иолид» заключает с ГП «Макеевуголь» контракт, по которому частная компания обязалась поставить государственному угледобывающему объединению 1,2 млн. т. угля, получив за это 865,2 млн. грн. То есть, произошла смена стратегического инвестора, в результате чего всем остальным претендентам на перспективный «Макеевуголь» дали понять, что их претензии в конкуренции с «семейным бизнесом» не уместны. Правда, помешать данному приватизационному ходу может премьер-министр Николай Азаров. Он неоднократно заявлял о процветании коррупции в руководстве ГП «Макеевуголь». Об этом Азарову в начале года докладывал и руководитель ГлавКРУ Петр Андреев. «Результаты проведенного контрольного мероприятия в очередной раз показали недостатки в ведении бухгалтерского учета, грубые нарушения финансовой и бюджетной дисциплины в целом на 1 млрд. 823 млн. 500 тыс. грн.», — констатировал он.В данную сумму явно была вписана октябрьская сделка гендиректора ГП «Макеевуголь» Станислава Толчина и бизнес-структуры Юрия Иванющенко. Правда, эксперты утверждают, что ослабленный Азаров теперь вряд ли рискнет перечить воле «Семьи». Но, как известно, свято место пусто не бывает. Со смертью Джарты если уж и не за «Макеевуголь», то за власть в городе и осиротевшие другие активы в любом случае развернется серьезная борьба. Не исключены даже боевые действия. Как это уже произошло 20 января, когда Макеевку потрясли два «террористических» взрыва, один из которых разворотил вход и выбил окна в офисе все того же «Макеевугля».

Донбас без цензури.

У Донецьку представники місцевих ЗМІ та громадських організацій створили рух «Донбас без цензури».

    Рух створений учасниками конференції «Перешкоди професійної діяльності журналістів на Донбасі», в якій взяли участь журналісти, громадські активісти та відомі діячі культури та науки.

 Організатори й учасники конференції обговорили стан свободи слова у Донбасі, зокрема, спроби тиску і безпідставні перевірки податковими органами незалежних ЗМІ, спроби втручання у редакційну політику, систематичне ігнорування державними органами влади і органами місцевого самоврядування Донбасу інформаційних запитів і обмежений доступ вільних ЗМІ до прес-конференцій голів Луганської і Донецької облдержадміністрацій тощо.

 У відповідь на ці виклики учасники конференції ухвалили рішення про створення громадського руху «Донбас без цензури». Ініціаторами його створення стали ГО «Агентство демократичного розвитку Донбасу», Луганська обласна організація «ОПОРА», ГО «Інститут розвитку і соціальних ініціатив», Луганська обласна організація «Громадянська платформа», ГО «Інститут Адвокаси», ГО «Громадська служба правової допомоги», Всеукраїнська асоціація громадських організацій «Громадянський парламент».

 Першими кроками руху стали звернення до Президента України Віктора Януковича щодо ситуації, яка склалася зі свободою слова в Донбасі, а також збір підписів під петицією «За Донбас без цензури».

Znuasmall За матеріалами: Радіо Свобода

Патріотами України вважають себе 76% респондентів.

   Опитування показало, що більше 40% українців вважають, що на сьогодні Україна ще не є повністю незалежною державою. Протилежної думки дотримуються 24% респондентів.

   Дослідження компанії Research & Branding Group також показали, що  тотальна більшість українців ( 93 % ) називають Україну своєю батьківщиною, патріотами України вважають себе 76 % респондентів, гордяться тим, що є громадянами України, - 72%. При цьому кожен другий українець ( 52 % ) у разі потреби готовий захищати свою країну.

   Згідно з результатами іншого дослідження, проведеного соціологічною групою Рейтинг, 43% українців виразили готовність, у разі виникнення загрози, відстоювати територіальну цілісність України зі зброєю в руках.

   Опитування компанії Research & Branding Group проводилося з 15 по 25 липня в 24 областях України і Криму. Було опитано 2006 осіб, погрішності вибірки 2,2%.

   Як повідомлялося раінше, майже кожен п'ятий українець мріє тимчасово попрацювати за кордоном, а 15% хотіли б покинути свою батьківщину назавжди.