хочу сюда!
 

Лида

34 года, водолей, познакомится с парнем в возрасте 35-43 лет

Заметки с меткой «тві»

Що ви думаєте про останні події на телеканалі ТВі?



Цікаво почути думки блогерів сайту I.UA.

Для тих, кому відомо, що відбувається на ТВі, прокоментуйте, будь ласка, ті події під цією заміткою.

Що на вашу думку відбувається на телеканалі ТВі протягом останнього тижня?



11%, 5 голосов

0%, 0 голосов

72%, 33 голоса

2%, 1 голос

2%, 1 голос

9%, 4 голоса

4%, 2 голоса
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Медиа-рынок под прицелом "Семьи"

Ситуація, що склалася навколо телеканалу "ТВі", сигналізує про те, що на медіа-ринку України після декількох років серйозної стагнації почалося серйозне "пожвавлення" у суто українському стилі. Поки інвестори розбираються між собою, хто ж є справжнім власником, а хто рейдером, коментатори висловлюють припущення щодо того, у чиїх політичних інтересах відбувається черговий переділ медіа-ресурсів.

Аналізуючи події у вітчизняній медіа-сфері, не варто забувати, що вони є скоріше індикаторами планів та стратегій політичних гравців, ніж стосуються безпосередньо розвитку самодостатнього бізнесу, та й самого ринку загалом.

Адже наближається ключова дата чергового політичного циклу – вибори президента в 2015 році.

Те, що інформаційний вплив є головним завданням основних фігурантів медіа-ринку в Україні, показує хоча б приклад світових тенденцій розвитку в цій галузі.

За великим рахунком, у нашій країні він функціонує за своїми власними законами, відмінними від усталених у світі. У той час, як повсюдно медіакомпанії тяжіють до створення нішевих платних телеканалів – в Україні, як і раніше, найрейтинговіші канали залишаються безкоштовними. Більше того, українські газети, інтернет-видання та особливо телеканали в переважній більшості є дотаційними, оскільки їх функціонування виправдовує себе в першу чергу саме можливостями впливу на суспільну думку.

Основну частку вітчизняного медіа-ринку, об'єм якого експерти наразі оцінюють приблизно в 1 мільярд доларів, займають великі медіа-холдинги, що контролюються олігархами. Їхні основні активи сконцентровані в інших галузях, тому економічні успіхи медіакомпаній не є пріоритетними. А доцільність утримання дотаційного "зомбоящика" розглядається в залежності від ситуації – чи то як інструмент захисту своїх профільних активів, чи то в якості політично-пропагандистського рупору.

Наприклад, саме наявність потужного інформаційного ресурсу дозволила Вікторові Пінчуку ще у 2005 році успішно відбитися від посягань групи "Приват" на підконтрольний йому Нікопольский завод феросплавів. Тоді телеканали олігарха годинами транслювали в прямому ефірі спроби рейдерського захоплення заводу. Гучний скандал змусив "приватівців" відступити.

На даний момент практично всі рейтингові українські телеканали доволі лояльні до влади, і активно підігрують їй в інформаційних війнах – не лише в боротьбі проти політичних опонентів, але й у спецопераціях прикриття та відволікання уваги.

Приміром, на минулому тижні вся країна обговорювала невдалий жарт Івана Урганта. Натомість про те, що влада прийняла в першому читанні черговий суперкорупційний закон, який стосується запровадження фінансових векселів і потенційно матиме катастрофічні наслідки для української економіки – майже ніхто не заїкнувся.

Без навмисного "підігрівання" теми політиками та ЗМІ такий міні-скандал навряд чи прожив би в інформаційному полі країни більше одного-двох днів, і, скоріше всього, так би й залишився темою для диспутів у соцмережах. Але за якихось дивних причин його навіть обрали в якості топ-теми на "Шустер live", яке, незважаючи на постійні звинувачення в маніпуляціях, до цих пір вважається головним політичним шоу країни.

Замовчування важливих тем, підтримка, або й навіть продукування відволікаючих скандалів, політична упередженість, яку важко не помітити, переглядаючи новинний продукт переважної більшості українських телевізійних компаній, є наочним підтвердженням того, що політична доцільність є наріжним каменем їхнього функціонування.

І тому саме розуміння реальної ролі великих медіа в українській державі дозволяє розглядати процеси в цій сфері перш за все як маневри, які мають політичну мету.

Наприклад, очікуваний вихід на медіа-ринок України нової газети "Вісті", яку пов'язують із грошима "Газпрому" – цілком логічно розглядати, як бажання Кремля втрутитися в політичну гру на території "суперника".

А переворот на каналі "ТВі", що до останнього часу належав російському бізнесмену Костянтину Кагаловському, і права на який тепер заявляє американський бізнесмен Олександр Альтман, пов'язують у тому числі й із втручанням представників "президентської" Сім'ї.

Бізнес-імперія Олександра Януковича та його друзів з "молодої команди" уряду до останнього часу мала істотний недолік – відсутність власного відділу "роботи з населенням". Тому не дивно, що "Сім'я" президента віднедавна серйозно зацікавилась створенням власного медіа-холдингу, який поступово приростає новими ресурсами.

Віце-прем'єрові Сергію Арбузову вже приписують контроль над новим таблоїдом "Взгляд", діловим видання "Капітал" та телеканалами "Тоніс" та "БТБ". Втім, у порівнянні з найбільшими медіакомпаніями країни, це лише краплина в морі.

Але знаючи про методи, які зазвичай практикує оточення Януковича-молодшого в просуванні своїх інтересів, мало в кого виникали сумніви, що рано чи пізно вони спробують взяти під контроль уже існуючі й популярні ЗМІ. Тим більше що такі сигнали потенційним "мішеням" почали надходити.

Апетити "Сім'ї" , безперечно, тривожать українських медіа-магнатів.

Наразі поки що не зрозуміло, хто ризикує першим піти "під ніж". Не виключено, що вже в найближчому майбутньому нам доведеться стати свідками масштабної атаки на когось зі значних гравців на ринку медіа.

Бо одна справа розраховувати на їхню лояльність, а зовсім інша – реально володіти власними ресурсами інформаційного впливу, здобуття яких є вкрай важливим завданням для "Сім'ї" напередодні президентських виборів.

Хто може потрапити під приціл?

За даними нещодавно складеного російськими експертами рейтингу, до топ-25 найбільших медіа-компаній пострадянського простору ввійшли 5 українських медіахолдингів.

На першому місці серед українських компаній – холдинг Віктора Пінчука StarLightMedia, до складу якого входять шість телеканалів, серед яких – СТБ, ICTV, "Новий канал", газети "Факти" та "ІнвестГазета", а також мережа із шести національних радіостанцій.

Другу позицію серед українських медіакомпаній займає UMH Group Бориса Ложкіна. Цей медіахолдинг – єдиний серед п'ятірки найбільших, що не має телевізійних активів, і орієнтується лише на радіо, друковану пресу та інтернет. Разом із тим, укладачі цитованого рейтингу відзначають, що за рівнем інформаційного впливу компанія Ложкіна практично не поступається медіа-імперії Віктора Пінчука.

Тим більше після викупу Кореспондента та інших медіа активів у Петра Порошенка. Між тим, не можна казати, що всі ці медіа належать особисто Ложкіну. Часто він володіє медіа-активами спільно з іншими власниками. І не завжди ця інформація є відкритою. Це такий різновид трасту.

Третя найбільша медіакомпанія в Україні, UA Inter Media Group, якою володіє Дмитро Фірташ, об'єднує відразу вісім телеканалів, серед яких "Інтер", НТН, "К1", "К2", "Мега".

Холдинг Ігоря Коломойського 1+1 Media, до складу якого входять телеканали "1+1", "2+2", ТЕТ, "Плюсплюс" і "Уніан-ТВ", інформагентство "УНІАН", інтернет-видання "Главред" і "Телекритика", став четвертим, а "Media Group Ukraine" Рината Ахметова, що контролює телеканали "Україна", "Футбол", регіональний телеканал "Донбас" та газету "Сегодня" – п'ятим.

Серед названих медіакомпаній є такі, що тісно пов'язані із владною верхівкою спільними партійними та бізнес-проектами, тому можуть почуватися більше-менш спокійно. Але є й ті, кому краще готуватися до серйозних випробувань у боротьбі з новачками ринку під дахом "Сім'ї".

Втім, як показує практика, за наявності потужних ресурсів інформаційного впливу можна дати гідну відсіч навіть тим, хто, примножуючи свої активи, послуговується правилом "проти лома немає прийома".

Денис Денисенко, Центр політичного консалтингу, спеціально для УП

Війна за ТВі. Кінцевим власником може стати Арбузов і «Сім’я»

ТОВ «Телерадіосвіт» (телеканал ТВі) реструктуризувало свою схему власності, відтак 100% компанії належить ТОВ «Медіа інфо», директором якої є Олег Радченко.

«У ході реструктуризації корпоративні права перевели на ТОВ "Медіа інфо"», - пояснює джерело «Телекритики».
 


У свою чергу 99% компанії «Медіа інфо» належить кіпрській компанії Willcox, яка нібито належить Костянтину Кагаловському. За інформацією джерела «Телекритики», Willcox видала довіреність на ім'я Олександра Альтмана. Утім, юридична служба і Наталія Катеринчук, яка до 23 квітня була чинним директором ТВі, цієї довіреності досі не бачили.

«Або кіпрські юристи кинули інвестора, або довіреність Альтмана несправжня», - вважає джерело.

При цьому, за даними джерела, в Олега Радченка немає всіх повноважень.

Олег Радченко на зустрічі з народними депутатами, Наталією Катеринчук і Артемом Шевченком повідомив, що ТОВ «Медіа інфо» належить Олександру Альтману. За словами пана Радченка, сам він має усне доручення від Олександра Альтмана на прийняття управлінських рішень. При цьому жодних документів він не пред'явив, передає кореспондент «Телекритики» з місця подій.

Довідка:

Олександр Альтман народився 19 листопада 1956 року в Одесі. Від 1979-го до 1986 року працював дослідником та аспірантом в Академії наук УРСР. У 1986 році став технічним директором компанії "Інформінвест" 0 першого в Радянському Союзі спільного підприємства, яке займалося розвитком високих технологій. З 1990 року мешкає у Нью-Йорку. Громадянин Сполучених Штатів Америки. Організував у США фірму Advanced Materials, яка займається високотехнологічними матеріалами у галузі атомної енергетики. У 2007-2011 рр. Олександр Альтман був радником міністра енергетики України. Альтман – кандидат фізико-математичних наук, захистив дисертацію у 1985 році.

Водночас пан Радченко обіймав посаду заступника директора ТОВ «Телерадіосвіт» (канал ТВі). Наталія Катеринчук заявила, що в Олега Радченка немає повноважень, оскільки ще в п'ятницю, 19 квітня, вона своїм наказом звільнила його.

Артем Шевченко, якого 23 квітня було оголошено новим директором ТВі, на зустрічі з депутатами і Наталією Катеринчук сказав, що він не стверджує, що канал продали, але вважає своє призначення легітимним.
 

Артем Шевченко

Довідка:

Артем Шевченко народився 30 жовтня 1977 року у Дніпропетровську. Закінчив Інститут журналістики Київського національного Університету ім. Тараса Шевченка.
 Працював на телеканалах СТБ, ICTV, СТУДІЯ 1+1, ТОНІС, ІНТЕР. З квітня 2009 року – ведучий програми журналістських розслідувань "Знак оклику!" на каналі ТВі (ТОВ "Телерадіосвіт"). Має досвід висвітлення військових конфліктів, зокрема в Іраку протягом 2003 року. Лауреат Національної премії "Телетріумф" як "Найкращий репортер" за 2000 рік.
 

 




У відповідь Наталія Катеринчук заявила Артемові Шевченку, що його намагаються використати. Пані Катеринчук закликала журналістів ТВі не брати участі в рейдерській атаці. Також вона написала заяву до міліції з приводу захоплення каналу.

За інформацією різних джерел «Телекритики», Олександр Альтман не буде кінцевим власником ТВі. Він виступає проміжною ланкою в схемі зміни власності. Після ще кількох юридичних кроків контроль над каналом матиме перший віце-прем'єр Сергій Арбузов в інтересах бізнесово-політичної групи «Сім'я».

Публічний конфлікт довкола зміни власників каналу і заяви Костянтина Кагаловського про рейдерське захоплення зумовлені тим, що сторони не домовилися про остаточну ціну каналу, яка варіювалася від $12 млн до $120 млн. Джерела стверджують, що частину цих коштів пан Кагаловський уже отримав.

В свою чергу голова редакційного ради ТВі, а нині народний депутат Микола Княжицький написав на своїй сторінці в Facebook з цього приводу: «Зателефонував Єгор Чичеринда. Каже, що інформація про зміну власника і директора на ТВі правдива. Маю надію, що канал і надалі залишиться чесним. Усе ж краще, ніж Медведчук:)».

Тексты

Рейдерського захоплення ТВi не було?

По словам сотрудников, в офисе находятся неизвестные люди.

Инвестора ТВi Константина Кагаловского не пускают на канал, а журналистам не сообщают об изменениях в руководстве канала.

Об этом сообщил президент ТВi Виталий Портников, ссылаясь на свой разговор с Кагаловским, передает «Телекритика».

При этом, по информации журналистов ТВi, вчера Кагаловский был на канале до полуночи. Самым журналистам о смене руководства и владельцев официально пока не сообщалось.

«Мы сами не понимаем, что происходит, мы обо всем узнали из новости на сайте, - рассказала журналист Анастасия Станко. - Наталья Иосифовна Катеринчук сказала нам, что происходит рейдерская атака. А Артем Шевченко сказал, что Наталья Иосифовна не хочет мириться с тем, что ее изменили, и сказал читать релиз на сайте».

http://lb.ua/news/2013/04/23/197704_zhurnalistam_tvi_govoryat.html?utm_source=lbua&utm_medium=link&utm_campaign=toptheme


Страницы:
1
2
3
предыдущая
следующая