хочу сюда!
 

оксана

37 лет, телец, познакомится с парнем в возрасте 27-45 лет

Заметки с меткой «змі»

Записи анархіста 21 ст. від 06.08.19 р. Не зли ЗМІ

06 серпня 2019 р.  (7527)
Записи анархіста 21 ст. від 06.08.19 р. 
Не зли ЗМІ



Журналіст, як універсальний солдат

Звичайно, що за погане дякувати не годиться, але іноді доводиться. Діяльність багатьох засобів масової інформації (ЗМІ) в Україні призводить до того, що в мене постійно збільшується періоди вільного часу від них, отже я можу нарешті взятися спокійно і вдумливо почитати цікаву книжку, або послухати музику чи переглянути відеофільм, або безкінечно мандрувати безкінечним Інтернетом... Як тут не подякувати?
Одного часу я навіть працював журналістом і навіть мріяв стати видавцем газети у Львові та вчасно збагнув, що мої ілюзії щодо журналістики і її призначення явно не на часі, тому і пішов у видавничу справу, де чуюся дещо краще щодо самореалізації, але не соціальної користі, як і прибутків, та мова не про це. Я хочу поговорити про зміст і призначення як ЗМІ загалом, так і професії журналіста, яких недаремно величають ще як «масмедіа». З латинської «medius» перекладається як «посередині», а «маси» пояснення не потребують – це споживачі інформації, яку подає те чи інше періодичне видання, радіо або телебачення. От і поговоримо про цих інформаційних посередників для масового споживача.
Є досить зачовганий вираз: «Хто володіє інформацією – володіє Світом». Сказано гарно, але тут не уточнюється якою саме потрібно оволодіти інформацією, якої є безмір, бо будь-яка новина чи побрехенька – все є інформацією, тому варто зазначити чіткіше, що це має бути вагома інформація – вагома, актуальна, значима тощо. Одразу виникає запитання: як визначити вагомість інформації?
Особисто я розробив досить просту шкалу оцінки інформації, яку і пропоную для застосування всім при визначенні вагомості різної інформації, навіть сумнівної.  Найвищій рейтинг має інформація, що має дотичність безпосередньо до мене особисто, що безпосередньо впливає так чи інакше на моє життя. Подібна інформація є найвагоміша! Для мене, хоча за змістом вона може бути і не дуже знаменита, як оголошення на дверях під’їзду, що гарячу воду відключено – не світова сенсація, але вагома причина не лізти купатись, щоб не застудитись. Отже це є корисна інформація – корисна вам! Запам’ятайте! І чим більше коло людей, яких зачіпає інформація – тим вона вагоміша. Подорожчання вартості проїзду – дуже значима, але зміна вартості електроенергії чи газу – ще глобальніша. Тобто саме така інформація є отою значимою, що дозволяє керувати Світом.
Другий рівень інформації є просто цікава для вас, знову ж таки особисто! Подібна інформація вже не має фактично ніякої ваги, подібно як є різниця між роботою і розвагою. Виграла чи програла улюблена команда – це питання вашого настрою, тоді як інформація про звільнення з роботи – це питання життя. Таким чином визначаємо другий рівень інформації, як «не важливий, але цікавий».
Нарешті третій і останній рівень інформації, який я коротко визначаю як «сміття!»  Пояснювати щодо такої інформації немає чого – це і не потрібна, і не цікава вам новина. Знову наголошую – вам особисто! Для когось вагітність Альоши чи Діми Білана – новина вагоміша за життя! Але коли не знаєш навіть хто це такий, то деталі про «оце» взагалі абсолютно безглузді. Пуста інформація, або ж – сміття.
Рекомендую робити подібну характеристику отриманої інформації за даною градацією і виставляти + (плюс, бо корисна)  в першому випадку, 0 (нуль, бо  користі нема) – у другому, і – (мінус, бо змарновано час!) у третьому випадку.
Методологія визначена. Далі... А що далі? Починаємо аналізувати все, що попадається на очі і у вуха, а тоді швидко переконуємось, що в сучасному медіапросторі 90% інформації є сміттям, десь 8% – цікавої і не більше 2% – значимої. І то зізнаюсь: щодо «значимої» я свідомо зробив перебільшення. Фактично цей показник десь на рівні 0.1 до 0.01 відсотків.
Простий приклад на підтвердження: виступає по ЗМІ президент України або прем’єр-міністр. Про що говорить – без різниці, тому що вся актуальна інформація полягає виключно в тому, що можна просто пересвідчитись, хто саме є наразі президентом або прем’єром України – ось і всі відсотки корисної інформації. Щоб вони не говорили – це суцільна брехня, отже суцільне сміття яко інформація. Я завжди  дивуюсь цій клоунаді, від якої хочеться плакати, а не сміятись: для кого і для чого ці побрехеньки, що скрізь в державі все кращає і поліпшується, гарнішає і розвивається... Скільки не пробував знайти щось реально правдиве – не знаходив, хіба що робив висновки від протилежного: обіцяють одне – значить готують щось до навпаки. Те саме стосується більшості українських урядовців, хіба що деякі з дурості правду вибовкають випадково, а так складається повне враження, що урядовці до своїх помічників звертаються: «Про що цього разу брехати будемо?»
Людям, які пам’ятають застійні брежнівські часи 80-х, або ще можна згадати вже в Україні подібні часи президентства Леоніда Кучми – теперішні побрехеньки просто як "дежавю"-повторення з минулого, але кожного разу це призводило до загальновідомих результатів кризового характеру. Те саме можна сказати про сповнену брехні авантюру Юлії Тимошенко, яка завершилась також по-суті обвалом-провалом в особі новообраного президента України Віктора Януковича. Тепер захоплено бреше цей керівник країни і його ставленики, отож залишається чисто технічно почекати до обвалу такого правління. Але ж проблема не в цих людях, а в нашому подальшому бутті: чи й далі будемо чергувати брехунів і кризи в державі, чи може розірвемо це зачароване коло?
Один не дурний чоловік з родини Ульянових влучно визначив призначення періодичного видання не тільки як інформаційного чинника, але ще й як важливого організаційного інструменту! І тут є два варіанти: або в Україні власники і видавці всіх ЗМІ свідомо саботують цю організаційну складову, або, що скоріше всього, навіть не здогадуються про її існування. Фактично весь інформаційний масив в Україні збудовано на одному принципі – розважальному! Яскравий доказ тому – різноманітні політичні шоу на телебаченні, де серйозні теми державної ваги стають розважальною театралізованою виставою за участю політиків і державних діячів в якості акторів. Гірше того: навіть трагічні соціальні події перетворюють в розважальні шоу, де найогиднішим було телешоу про «Караванського стрілка», в якій цинічно смакувались всі деталі події включно до родин загиблих охоронців. І що маємо? Позабавились і позабули.
В нашому суспільстві сформована чітка концепція псевдо-інформаційної роботи всіх ЗМІ від так званих «про владних» до так званих «опозиційних». Безперечно, що це можливо тільки моє таке суб’єктивне враження, але я і не претендую на примат вищого знання – я просто пробую наштовхнути на інший реалістичніший погляд щодо призначення та функціювання ЗМІ. Спробуйте проаналізувати самостійно, що важливого дає вам сучасне інформаційне поле і його творці. Якщо у вас все гарно склалось в житті, отже ваші проблеми тільки в пошуку як гарно розважитись – український медіапростір цілком може вас влаштовувати. Особливо, якщо ви не переймаєтесь україномовним контентом, бо тут все проблемно. Зовсім інша справа у людей, які обтяжені пошуком покращення власного життя і своїх ближніх – тим сучасні ЗМІ мало що можуть дати позитивного на всіх мовах. Власне у цьому і вся проблема.
Ось нещодавно відбулись дві глобальні начебто події: президент України Віктор Янукович поспілкувався в прямому ефірі з людьми з різних куточків нашої держави – подія? Так, подія. Важлива? Досить важлива, якщо зважити, що до цього три роки свого керування президент такого не робив взагалі – не спілкувався з пересічними людьми, громадянами України. Але на тому весь позитив і закінчується, тому що все це була жорстко зрежисована вистава, закрита для доступу сторонніх людей, як і відповіді Віктора Януковича нічого нового людям в загальній масі не дали. З того в суспільстві повне ігнорування події: показуха невідомо на кого розрахована, бо людям від того жодних змін в особистому житті чи навіть просто надій – нема нічого! Цікавитись подією їм з якої причини? Велика подія, яку мало хто помітив.
Подібною виявилась і грандіозна прес-конференція прем’єр-міністра України Миколи Азарова перед засобами масової інформації з усіх можливих видань та засобів. Наїхало тих регіональних журналістів до Києва повно і що? Місяць чи два велось жваве всенародне обговорення сказаного прем’єром? Все зарухалось і завирувало від задекларованої публічно прем’єром «нової індустріалізації України»? Жодної навіть слабенької реакції в суспільстві на те базікання, бо немає на що реагувати. Все за класикою сценки, коли виступаючий з трибуни завіряє: «В наступній п’ятерічці ми будемо жити ще краще?», – а йому зі залу летить репліка: «Щодо вас – нема сумнівів. А ми?»
В подальшому немає сумнівів, що всі присутні журналісти написали якісь матеріали щодо прес-конференції і почутого там, але кому вони були потрібні в широкому колі пересічних людей? Нікому. Тиражування побрехеньок – це псевдо-інформація. На таке не зважають.
Робимо підсумок і потім – висновки. Отже: важливого актуального інформаційного поля через засоби масової інформації в Україні не існує. На 99% люди користуються приватними джерелами доступу до такої інформації, тому не дивляться телевізор, не слухають радіо, не купують газет при вирішенні своїх життєвих проблем. Задля розваги – то інше. Наразі маємо виключно новини-похоронки, тобто про факт події та наслідки від неї, але практично нема новин-попереджень, які дають можливість відреагувати вчасно і запобігти негативним наслідкам. Тобто в нормальному процесі ділова людина купує вечірню газету, щоб належно спланувати свій день на завтра завдяки отриманим новинам, а наступного дня купує ранкову газету, щоб пересвідчитись в правильності або потребі оперативної корекції справ для їх вдалого впровадження. У нас же вона в недільний вихідний переглядає пресу, що надійшла за тиждень, аби розважитись - і не більше!
Щоб означити конкретне суспільне значення ЗМІ, які часто прозивають «четвертою владою», тобто що йде після законодавчої, виконавчої та судової, то тут варто спершу чітко визнати найвищий імператив: в державі існує одна єдина найвища влада – влада народу. В наш час – тільки так. Свою всезагальну волю народ шляхом виборів делегує окремим представникам для керування владними повноваженнями у державі. В Україні на пряму за волею народу такими є посада президента та весь корпус депутатів різних рівнів, але найважливішими є народні депутати Верховної Ради України, як єдиного законодавчого органу в державі. Посади інших чиновників від народу залежать тільки опосередковано, тобто ні голова ВРУ, ні прем’єр-міністр Уряду України і всі його міністри, ні голови обласних та районних держадміністрацій, ні судді  і прокурори всіх рівнів, ні всіляке інше чиновництво від народу вже мало що залежать – тільки від свого начальства. З того і виникає феномен бюрократизму, а за тим і корупції в державі. Щоб подолати цей негатив при функціюванні державного апарату – включається народний контроль, офіційним представником якого і являє собою корпус журналістів та весь обшир засобів ЗМІ. Зміст діяльності правдивого журналіста – бути нишпоркою, соціальним розвідником, що соває свій ніс у всі-всі шпари власної держави – в усі! Включно до державних таємниць, бо він є громадянином цієї держави, а не ворожої. Інша справа оприлюднення таємниць державного чи ділового характеру, але то має бути стримування рівня етики нерозголошення як у медиків чи адвокатів. Відмова від надання інформації фаховому журналісту будь-ким з державних службовців має визнаватись за злочин проти народу і вести до автоматичної відставки. Журналіст – це той же уповноважений народний контролер і має відповідні права допитуватись всього, що вважає за потрібне. Після чого журналіст має правдиво відтворити зібрану інформацію і розмножити її через відповідне джерело ЗМІ, а народ отримує актуальну інформацію і реагує на неї, що за відповідним масовим проявом людей по-окремо творить  загальну соціальну опінію, яку вже влада не спроможна зігнорувати і змушена відреагувати. Ось коли журналісти стають отою «четвертою владою» – коли вони з народом і для народу, коли вони є шукачами правди! А не коли вони робляться ємкостями для збирання і транспортування різного лайна з побрехеньок, щоб потім фахово зробивши «з лайна – цукерку», видати через ЗМІ цей продукт людям. Це ніяка не журналістика – це... Самі визначить різницю між воїном і дезертиром, між героєм і зрадником, між людиною честі і рабом.
Висновок тут простий і однозначний: бути правдивим журналістом – це значить стати по-життєво «універсальним солдатом» на захисті власного народу від зловживань власної влади.

Богдан Гордасевич,
м. Львів
27.03.2013
(Щоденні записи анархіста 21 ст. по Р. Х. Богдана Гордасевича про його життя-буття в Україні)

Телеканал "ІРТ Полтава"


Відомо, що телебачення найефективніший рекламний носій. Працюючи з нами, рекламодавець може бути упевнений, що його інформацію обов«язково помітять. Програми телеканалу транслюються таким чином, що кожен блок інформації повторюється протягом дня багато разів. Тому можливість її побачити і почути є у максимальної кількості телеглядачів. А при бажанні подивитися сюжет, що зацікавив, ще раз в зручний для себе час.

так сьогодні, чи завтра?

ось така новина 



0%, 0 голосов

0%, 0 голосов

0%, 0 голосов

0%, 0 голосов

0%, 0 голосов

100%, 2 голоса

0%, 0 голосов
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Знак равенства или мы не одиноки.

Знак рівності або ми не самотні.
Знак равенства или мы не одиноки.

Подивіться кіношку. Розважте ся.

http://tv-cinema.club/online/novinki/brekzit_film_2019/1-1-0-5582?fbclid=IwAR1OlbslIBXmivv7HooMq2es6M74gnWx57FP0sc7KjBoFbb3i--dcycObLs

The News


Ключова американська газета в цілому правильно оцінює Зеленського, недооцінюючи щоправда російський чинник серед його ляльководів.

FT: "В действительности же силы, которые стоят за Зеленским, представляют часть худших элементов олигархической системы".

FT отмечает, что Зеленский "особенно зависим от своего патрона Игоря Коломойского, противоречивого олигарха, который находится под следствием в Украине и США по подозрениям в коррупции и отмывании средств".

По сообщениям СМИ, Зеленский по крайней мере 13 раз летал в Женеву и Тель-Авив, где Коломойский проживает в изгнании. Тем не менее кандидатство Зеленского выглядит циничной выдумкой политической технологии, смеси западного PR и ленинистских манипуляций, распространенных во многих постсоветских странах. Как отмечает издание, несколько украинских олигархов рассматривали возможность участия в гонке "незапятнанного" кандидата.

"Идея заключалась в том, чтобы новое лицо в политике, не отягощенное прошлым, заслуживало бы на избрание и в то же время оставалось подконтрольным. Как отмечает FT, мотивация Коломойского поддержать Зеленского не имеет ничего общего с положениями заявленной предвыборной программы. Олигарх не заинтересован в очищении украинской политики, развале олигархической системы, потому что является ее частью. "Ему просто хотелось бы возглавить эту систему для собственной выгоды", - отмечает американская газета.

Первое желание Коломойского – обойти последствия краха ПриватБанка, который подозревается в участии в мошеннических схемах на сумму в $5,5 млрд. В этой связи Зеленский "теоретически мог бы стать средством для достижения этих целей".

Financial Times пишет: "Зеленский не имеет содержательной политической программы, кроме популистских слоганов... Даже в случае, если он решит реализовать собственные идеи на посту, ему не хватит ресурсов, чтобы стать действительно независимым президентом".Однако проблема в том, что президентство Зеленского вместо решения этих проблем сведет на нет уже достигнутый на Украине прогресс, предостерегает газета. "Действия Порошенко по национализации ПриватБанка, например, стали краеугольным камнем в финансовом восстановлении Украины. Любая попытка изменить это решение, неизбежно приведет к значительному шагу в обратном направлении", - отмечает FT.

Зеленский достиг успеха в своей активности против системы. "В действительности же силы, которые стоят за ним, представляют часть худших элементов этой системы. И именно поэтому, надежды украинцев относительно его избрания и желанных изменений, скорее всего, будут утрачены", - подчеркивается в публикации.

via Olexandr Paliy



Філософ Бернар-Анрі Леві розкрив подробиці про кандидата в президенти Володимира Зеленського, якому організував зустріч з президентом Франції Еммануелем Макроном.

Леві вдалося поспілкуватися із Зеленським, коли допоміг організувати недавню півгодинну зустріч з Макроном. Філософ дізнався думку шоумена з питань, на які той боїться публічно відповідати, щоб не втратити підтримку громадян напередодні виборів.

Після цієї розмови Леві натякнув, що кандидат «пустишка» без власної думки.

«У хлопця немає погляду, в нього є очі, але немає поглядів», – зазначав Леві.

Здивувала філософа позиція Зеленського щодо агресора Володимира Путіна. Мовляв, шоумен хвалився, що зможе його розсмішити.

«Нехай це буде натягнутий сміх, але все ж», – заявляв кандидат у президенти України.

Окрім того, Зеленський тішився і тим, що є відомим в Росії.

«Молоді росіяни, добре мене знають і будуть сміятись разом зі мною», – заявляв він Леві.

Водночас, філософ наголошує: чомусь Зеленського хвилювала більше молодь РФ, а не власної країни.

Після розмови із Зеленським філософ був спантеличений, що українці готові довірити своє майбутнє такій людині. Він зробив висновок, що найкращим президентом для України стане опонент коміка Петро Порошенко.

«Він (Порошенко – ред.) не сказав свого останнього слова. Для України і для Європи він повинен перемогти», – констатував француз.

via
ZiK

Демократія і Сокира



И ещё, кто не понял. Ядовитые зубы олигархов - это их медиа. Ошибка Порошенко была в том, что сначала он пытался договориться с олигархами, потом пытался создать свои медиа в противовес, а потом понял, что поезд ушёл. Я предлагаю обсудить такие интересные новации, которые должно будет внедрить общество для противодействия олигархам:

1. Независимость медиа от рекламодателей: не более 10% финансирования медиа может поступать от любой группы аффилированных друг с другом лиц. Наказание за нарушение - лишение лицензии на вещание/регистрации СМИ.
2. Независимость медиа от собственников: не более 10% медиа может принадлежать группе аффилированных друг с другом лиц. Наказание - изъятие доли, продажа ее через открытые торги.
3. Независимость политики издания от собственников и рекламодателей, часть вторая: любое высказывание пожеланий по редакционной политике от собственников и рекламодателей - уголовка.
4. Жесткое наказание за чёрный пиар. Утверждение Верховным Судом методики расчета суммы имиджевого ущерба как проекции от оборотов компании или задекларированных активов компании. Сейчас по решению суда вы можете получить не больше 10-15 тысяч гривен компенсации за имиджевый ущерб. Особенно смешно, если речь идёт об имидже огромных корпораций или крупных бизнесменов.
5. Жесткое наказание за фейки. Систематическое использование ложных фактов - лишение лицензии на вещание/регистрации СМИ.

В демократическом обществе медийная политика должна быть ответственной. Телеканалов должно быть меньше. СМИ всех форм должно быть меньше. Пора завязывать с этими боями в грязи, в которых всегда побеждают воры и олигархи. Это не официальная позиция Демократичной Сокиры, а пост для обсуждения, возражений и комментариев.

Хто обезброїв Україну? Корупціонери чи феесбешні "правдолюби"?

Експертиза виявила розбіжності між інформацією «Наших грошей» та вмістом телефонів фігурантів справи - Луценко
За словами генерального прокурора України Юрія Луценка, експертний аналіз інформації, яка є на телефонах фігурантів справи щодо розкрадання в оборонній сфері, показав розбіжності із журналістським розслідуванням проекту Деніса Бігуса «Наші гроші».
Експертиза виявила розбіжності між інформацією «Наших грошей» та вмістом телефонів фігурантів справи - Луценко

Про це Луценко заявив під час засідання тимчасової слідчої комісії щодо розкрадань у війську, передаєZIK.

«Я не вповноважений зараз проводити аналіз змісту того, чого немає на дисках, а є у Бігуса, але лише зазначу побіжно, що прокурори зазначають про те, що показані журналістом розмови між [Віталієм] Жуковим і керівником концерну "Укроборонпром" Павлом Букіним в телефонах не виявлено. Усе це має стати предметом роботи ДБР, адже тільки вони мають допуск до оригінальних носіїв інформації», - сказав він.

Генпрокурор зазначив, що екпертизу трьох телефонів і одного диску, який був за допомогою спеціалістів МВС скачаний з цих телефонів, на предмет непідробності листування провів Київський науково-дослідний інститут судових експертиз Міністерства юстиції за поданням ГПУ.

«Експертиза встановила, що інформація, скачана із трьох телефонів у середині 2017 року на диск, не була монтованою і до неї не було жодного стороннього втручання. Це означає, що тепер ця інформація може стати предметом слідства НАБУ, якщо Агентство, зрештою, захоче почати це слідство по своїй підслідності про розкрадання коштів або зловживання посадовими обов’язками. А також предметом слідства для ДБР щодо ймовірних корупційних дій будь-яких правоохоронців – із ГПУ, НАБУ, ДФС та інших», - додав Луценко.

Як писав «Детектор медіа», 25 лютого було оприлюднено дві перші серіїрозслідування «Друзі президента крадуть на оборонці (секретні переписки)» проекту Дениса Бігуса «Наші гроші». Авторка матеріалу – журналістка Леся Іванова. Розслідування - про суми «відкатів» і схеми розкрадання мільйонів в оборонній сфері. За даними журналістів, безпосереднім учасником цих схем був син заступника секретаря Ради нацбезпеки і оборони Олега Гладковського - Ігор Гладковський.

26 лютого президент України Петро Порошенко закликав правоохоронні органи перевірити інформацію, викладену в програмі «Наші гроші», щодо корупції в оборонному секторі держави, та підтримав відсторонення першого заступника секретаря РНБО Олега Гладковського на час проведення розслідування.

Син Олега Гладковського. Ігор Гладковський, сказав, що подаватиме на журналістів до суду. У державному концерні «Укроборонпром» заявили, що журналісти «здійснили маніпулятивний виклад окремих розрізнених даних і не вказали джерел її отримання інформації».

За повідомленням РНБО, Олег Гладковський звернувся до НАБУ та ГПУ з проханням перевірити викладену в розслідуванні інформацію. На час розслідування його повноваження першого заступника секретаря РНБО будуть призупинені.

27 лютого Національне антикорупційне бюро України повідомило, що детективи бюро внесли відомості до ЄРДР і розпочали досудове розслідування за частиною викладених журналістами програми «Наші гроші» фактів про корупцію в оборонному секторі держави. 

4 березня Президент України Петро Порошенко звільнив Олега Гладковського з посади першого заступника секретаря Ради національної безпеки і оборони.

Увечері 4 березня в ефір вийшла наступна частина розслідування «Друзі президента крадуть на оборонці (секретні переписки)». Ігор Гладковський у відповідь «Нашим грошам» запустив фейсбук-проект «Ваші гроші»

5 березня стало відомо, що Ігор Гладковський подав до суду на керівника програми «Наші гроші» Дениса Бігуса та журналістку-розслідувачку Лесю Іванову.

6 березня Петро Порошенко анонсував міжнародний аудит «Укроборонпрому» як наслідок розслідування програми «Наші гроші». 

10 березня генпрокурор Юрій Луценко заявив, що генінспекція за допомогою поліграфа шукає, хто злив журналістам інформацію про «Укроборонпром».

11 березня вийшла четверта серія розслідування, в якій журналісти розповіли, що організатори корупційної схеми давали хабарі представникам правоохоронних органів, зокрема ГПУ, СБУ, ДФСУ та НАБУ, аби ті не проводили досудові розслідування та не притягували вказаних осіб до відповідальності за незаконні дії. 

Речниця ГПУ Лариса Сарган після виходу серії в ефір заперечила інформацію про хабарі та затягування справи. 

12 березня Рада громадського контролю (РГК) при НАБУ закликала директора НАБУ Артема Ситника відсторонити працівників, які фігурують у розслідуванні. Він, у свою чергу, записав відеозвернення, в якому заявив про неточності в інформації журналістів. Згодом на сайті НАБУ з'явилося роз'яснення ситуації, в якому сказано, що звинувачення журналістів на адресу Нацбюро є безпідставними, також було оприлюднено листування з «Укроборонпромом» та журналісткою «Наших грошей».

Ще до виходу розслідування, 22 лютого, Денис Бігус заявляв, що за офісом редакції стежать невідомі особи, він пов’язував це з анонсованим раніше сюжетом журналістки Лесі Іванової про корупцію в оборонній сфері України. 

https://detector.media/infospace/article/164074/2019-03-13-ekspertiza-viyavila-rozbizhnosti-mizh-informatsieyu-nashikh-groshei-ta-vmistom-telefoniv-figurantiv-spravi-lutsenko/

Продажні суки ФСБ РФ хто? Журналісти Bihus.info

Розкрадання в "оборонці": НАБУ вважає безпідставними звинувачення у пособництві корупційним схемам
Розкрадання в "оборонці": НАБУ вважає безпідставними звинувачення у пособництві корупційним схемам

КИЇВ. 13 березня. УНН.У Національному антикорупційному бюро України заявили, що в останній частині розслідування Bihus.info були допущені неточності та маніпуляції, паралельно відкинувши звинувачення щодо причетності бюро до покривання оборудок, пов’язаних з фігурантами журналістського сюжету. Про це повідомляє УННз посиланням на прес-службу НАБУ.

У прес-службі підкреслюється, що боро не вповноважене давати довідки про фіктивність підприємства та формувати чи вести перелік/реєстр компаній, які є фіктивними.

У прес-службі заявили, що: “НАБУ, як будь-який державний орган, зобов’язане відповідати на запити. Впродовж 2016-2017 рр. державний концерн “Укроборонпром” неодноразово звертався до НАБУ з проханням надати інформацію щодо компаній-контрагентів. Відповіді НАБУ стосувалися виключно тих компаній, про які запитував “Укроборонпром”.

НАБУ зазначає, що ТОВ “Оптимумспецдеталь” згадується у 4 листах від агентства до “Укроборонпрому”. Бюро підкреслює, що у жодному з них не спростовується факт того, що компанія займається протиправною діяльністю. “Натомість наводяться конкретні, документально підтверджені на той момент факти. Ці дані зібрані під час досудового розслідування у кримінальному провадженні за фактом заволодіння грошовими коштами ДП „Харківський бронетанковий завод“ („ХБТЗ“) при постачанні впродовж 2014-2016 рр. запчастин і комплектуючих до бронетанкової техніки”, — вказано у повідомленні прес-служби агентства.

Нагадуємо, у НАБУ розпочали службове розслідування за фактами телесюжету.

Огляд ЗМІ за 9 серпня 2018


ВИСНОВКИ

У Держдепі США повідомили, що другий блок санкцій США щодо Росії, пов’язаних із отруєнням Сергія Скрипаля, може позначитися на дипломатичних відносинах між Вашингтоном і Москвою. Крім припинення дипломатичних відносин, до другого блоку санкцій можуть входити “такі заходи, як заборони на імпорт і експорт, (…) а також різного роду обмеження в сфері авіаперевезень”. Також у разі введення другого блоку санкцій “США використовуватимуть свій вплив, щоб протистояти фінансовому сприянню Росії з боку будь-яких міжнародних фінансових організацій”, а також можуть ввести заборону на видачу кредитів від американських банків. Міністр закордонних справ Великої Британії Джеремі Гант заявив, що «якщо ми хочемо зробити так, щоб хімічна та біологічна зброя, зокрема нервово-паралітичні речовини, не стала новою та жахливою нормою XXI століття, такі країни, як Росія, які використовують або заохочують до її використання, мають знати, що за це доведеться розплачуватися». «Спасибі, США, за те, що твердо підтримуєте нас у цьому питанні», – додав він. Прес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков заявив, що Росія вважає неприйнятною ув’язку нових рестрикцій США зі “справою Скрипалів”, але поки що говорити про контрзаходи неправильно, оскільки немає офіційної конкретики.

Президент Петро Порошенко заявив, що він має наміри внести на розгляд Верховної Ради на початку нового політичного сезону поправки до Конституції щодо намірів про вступ країни до Євросоюзу і НАТО. Порошенко впевнений, що можливість зібрати 300 необхідних голосів за ухвалення відповідного рішення є.

Президент Петро Порошенко доручив дипломатам підготувати нову резолюцію щодо анексованого Росією Криму до наступної сесії Генасамблеї ООН. Порошенко зазначив, що Україна продовжує боротьбу за деокупацію Криму, за права і свободи кримськотатарського народу.  “Генасамблея вже неодноразово підтримала позицію України, зокрема щодо порушення прав кримських татар, тож позиція цивілізованого світу залишається незмінною: “Крим – це Україна”!”, – додав президент.

Управління ООН з прав людини провело аналіз і дійшло висновку, що під час подій під Іловайськом у серпні 2014 року всі сторони конфлікту припускалися серйозних порушень прав людини. Також там зазначається, що деякі з порушень, можливо, є військовими злочинами. В аналізі також підкреслюється, що українська влада не повною мірою провела розслідування злочинів під Іловайськом. Управління верховного комісара ООН з прав людини рекомендує владі України продовжити процес ратифікації Римського статуту та внесення змін до Кримінального кодексу, які дозволять здійснювати кримінальне розслідування міжнародних злочинів на національному рівні.

Уповноважений Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова повідомила, що Олег Сенцов наразі переживає третю кризу, він не має наміру відмовлятися від голодування та погодився на відеозйомку в колонії з боку громадської спостережної комісії. Денисова також звернулася до керівника адміністрації президента РФ Антона Вайна з проханням терміново організувати переміщення Олега Сенцова до спеціальної медичної установи безпечним способом. “Дуже стурбований погіршенням здоров’я кримського письменника/кінорежисера Олега Сенцова, який голодує у російській в’язниці. Я повторюю свій заклик до його звільнення. Негайного”, – представник ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Арлем Дезір.

Державна служба статистики повідомляє, що споживчі ціни в Україні в липні знизилися на 0,7%, проте з початку року їх зростання становило 3,6%. За даними Держстату, в річному вимірі інфляція сповільнилася на 1% – до 8,9% з 9,9%.

Заступниця Міністра юстиції Олена Сукманова вважає, що мораторій на купівлю-продаж земель є чинником правопорушень в агросфері. Як зазначає Сукманова, “за законом пріоритетне право на викуп земельної ділянки має її орендар. Тому зараз і почалися такі собі орендні війни, коли багато хто за будь-яку ціну хоче мати в оренді землю, щоб у випадку зняття мораторію мати право її викупу”. За словами заступниці міністра юстиції, кандидати в орендарі застосовують всі доступні методи: і підробляють договори оренди, і використовують психологічний тиск, і залякують власників земельних ділянок тим, що після зняття мораторію їх землю примусово викуплять за смішні гроші тощо.

Генпрокурор Юрій Луценко повідомив, що під час спроби дати неправомірну вигоду в особливо великому розмірі ($200 тис) затримано колишнього першого заступника голови правління ПАТ “Укргазвидобування” Олексія Тамразова.

Прес-служба Нацполіції повідомляє, що правоохоронці затримали у Києві за підозрою в отриманні хабара керівника одного з департаментів Державної фіскальної служби. “Сьогодні, 9 серпня, оперативники управління захисту економіки в місті Києві спільно з прокуратурою міста Києва затримали посадовця. 20 тисяч доларів США неправомірної вигоди вимагав останній від представника комерційної структури”, – розповідають у відомстві. Зазначається, що гроші фіскал вимагав за сприяння у проведенні аудиту підприємства та його подальше закриття.

ТОП-5 РЕЗОНАНСНИХ НОВИН ДОБИ: ПОЛІТИКА, ЕКОНОМІКА.

  • Нові антиросійські санкції США: бити будуть по олігархам та фінансовій системі РФ (184 публікації у ЗМІ)
  • Фото Сенцова надані Росією поставили під сумнів, на Заході вимагають його звільнення (139 публікацій у ЗМІ)
  • Суд залишив Надію Савченко за ґратами до вересня (59 публікацій у ЗМІ)
  • Луценко: Під час спроби дати хабар затримано екс-першого заступника голови правління “Укргазвидобування” (30 публікацій у ЗМІ)
  • МВС проти поновлення Бочковського на посаді голови ДСНС (12 публікацій у ЗМІ)
Страницы:
1
2
3
4
5
6
7
9
предыдущая
следующая