хочу сюда!
 

Ирина

49 лет, стрелец, познакомится с парнем в возрасте 50-59 лет

Заметки с меткой «журналістика»

Бабченко!

Тільки що по всії каналах та у ФБ - вбито Аркадія Бабченко! Кількома пострілами. 
Це вже занадто. Що роблять ССівці (Спец Служби)? Вороненков, Аміна, Бабченко! Я вже не кажу про їх власних співробітників! Що це за *уйня, малята? 
Одна справа, коли на фронті. Дуже шкода загиблих, але то фронт та війна. Але у столиці?
Я в сказі


Свободные медиа бедной страны

Уважаемые журналисты и блогеры Украины,

четвёртая власть страны, голос демократии и свободы!


Поздравляю Вас с профессиональным праздником и желаю всего того, чего вы сами себе желаете. Побольше грантов от западных и отечественных институтов, дорогих заказных материалов, имиджевых статей, обзоров и репортажей и, конечно же, высокооплачиваемой халтуры на выборах.


Пускай в этом году вам попадётся какой-нибудь очередной состоятельный олух, который переплатит за вашу работу в десятки раз, и ничего не узнает про ваши откаты или «левые» гонорары!


Пускай сон ваш будет спокойным и крепким, нетерзаемым угрызениями совести и прочими фантомами, которые мешают честному гражданину зарабатывать деньги!


От всей души я, Геннадий Балашов, и либертарианская партия «5.10» благодарим журналистов Украины за тот титанический труд, который вы проделываете каждый день!






___________________________


Бедность умножает бедность. В бедности мало красоты, мало чести, мало правды. Бедность порождает скудность возможностей, убогость образа жизни, мизер благ и удобств. Но самое худшее в бедности — это зависимость.


Бедный человек не может быть свободным. Его мнение лишено всякого веса; оно легко, как воздух. С нищим человеком в нищей стране не считаются, его правами пренебрегают. Да он и сам рад принести себя в жертву конъюнктуре, продать голос на выборах за жалкий паёк или благоустройство двора, «продать» свою гражданскую позицию за зарплату в «конверте», отказаться от мечты. Бедный человек слаб и глуп. Но, подчеркну, только если этот бедный человек обитает в бедной стране, такой как Украина.


Сегодня в Украине празднуют день обслуги, которая подворовывает у хозяев и подглядывает за элитой в замочную скважину.


Вам может показаться, что я отношусь к журналистам с презрением. Это не так, то есть, это не совсем так. Бывает, что человек — подлец по убеждениям, а бывает — вынужденно…


В лицемерности СМИ нет прямой вины журналистов. Медиа-бизнес в Украине — вотчина олигархата, запачканного в политических и финансовых интересах с головы до пят. Журналист в стране третьего мира не может быть честным по определению, потому что у него нет самой возможности влиять на редакторскую политику медиа и получать «белую» зарплату. Это наёмный и зависимый персонал, лишённый поддержки гражданского общества и правовой защиты. Неблагодарная и нелёгкая работа.


На самом деле, хотелось бы пожелать журналистам Украины честности, в первую очередь, перед самими собой. Имейте смелость признать, что честность стоит очень дорого, и пока что она вам не по карману. Свобода СМИ не по карману Украине, и наша так называемая демократия стоит дёшево.


Пока у вас нет возможности снимать и писать, о чём хочется именно вам, а не редактору, директору или собственнику, используйте любые возможности, чтобы освещать действительно актуальные для будущего страны темы. Что сделает этот народ состоятельным? Что должно произойти в Украине, чтобы вы смогли свободно выражать своё мнение и заниматься тем, что вам интересно? С какой сферы должны начаться перемены, и что им мешает сегодня? Чего не знают граждане Украины о своих правах?


Это и будет ваш личный благотворительный вклад в развитие гражданского общества Украины.


Становитесь анонимными блогерами. Жертвуйте часть своего времени и работы ради нашего общего будущего — публикуйте «зарезанное» редактором, сливайте информацию, докапывайтесь до самого дна, без оплаты и не преследуя личной выгоды! Ведь кроме денег и славы есть ещё и профессиональное самоуважение, и гражданский долг.


Деньги собственника СМИ на сегодняшний день — главный цензор в Украине. Они решают, что попадёт в медиапространство, а что сгниёт в редакционном портфеле. Но диктовать правила богатому обществу не так-то уж просто. Чем состоятельнее население, тем честнее масс-медиа.


 

Balashov.com.ua


Про журналістику та «свободу слова» в окупованому Криму

«Российские спецслужбы физически блокируют независимым журналистам возможность фото и видеосъемки на публичных мероприятиях».

На жаль, впевнена, що такий заголовок прочитаю ще не раз. 

Причин цьому багато. Думаю, кожен усвідомлює, чому Росії так невигідно, аби на території тимчасово окупованого Криму (не полишатиму надії, що ця окупація тимчасова) не працювали українські і незалежні ЗМІ. Зрозуміло, що все це робиться на державному рівні. 

«Роскомнадзор» блокує доступ до Інтернет-сайтів незалежних ЗМІ, а підконтрольна Росії прокуратура Криму всіляко цьому сприяє. Впродовж 2015 року так звана прокуратура півострова виявила екстремістські матеріали на 54 сайтах в Інтернеті.«Екстремістські матеріали» – така собі «причина», аби обмежити доступ до ресурсу. Саме так минулого року було зроблено із сайтом «Української правди». А потім і інших. Того ж 2016-го року було заблоковано українські сайти «Цензор.нет», «Апостроф». Пізніше така практика розширилася. Блокували сайти «15 минут», «Крим. Реалії», «События Крыма», «Меридиан Севастополь», «Чорноморка», «Обозреватель», Телеканал АТР, «Крим SOS», «UAinfo», сайт телеканалу СТБ, сайт «Громадське радіо».

Але суто блокуваннями та перешкоджаннями роботі журналістів кримська (читай «російська») прокуратура не обмежилася. Треба ж було доводити відданість своїм «господарям». Кішка, коли хоче показати свою відданість господареві, приносить йому впольовану жертву мишу як данину чи дарунок в знак служіння. Так вчинила і кримська прокуратура. От тільки дарунками російській владі стали не миші, а справжні люди, які, втім, для них вартують навіть менше за мишей...

Аби показати свою відданість російським окупантам кримська прокуратура почала справжнє полювання на «неугодных журналистов». Так були заведені справи на журналіста «Крим.Реалії» (від української служби «Радіо Свобода») Миколу Семену, а до нього – проти «неугодних» Анни Андрієвської та Андрія Клименка. Двох експертів-журналістів Дмитра Штиблікова та Олексія Бесарабова, які писали для сайту аналітичного центру «Номос» також було заарештовано. Сподіваюсь, ще ж ніхто не забув про справи Клиха, Панова, Сущенка? Таких жертв-політв’язнів близько 60-ти. Будьте певні, ця цифра потроху зростатиме. Не словом, а ділом, як то кажуть…

Російська влада постійно провадить політику придушення свободи слова. Блокування роботи журналістів, обмежений доступ до інформації, тюремні ув’язнення – лише вершина айсберга. Переслідування з боку Кремля проти свободи слова в Криму мають системний характер.

Минулорічний звіт Міжнародної правозахисної організації Freedom House показав, що на сьогоднішній день Росія є «новатором сучасної державної пропаганди». За даними організації, серед найгірших в контексті свободи преси опинився і анексований Росією український Крим – 195 місце (!).

Кремль суттєво активізував зусилля по маніпуляції ЗМІ «в геополітично суттєвих питаннях політики із сусідніми країнами», зокрема й Україною. І зручним майданчиком для практичного втілення цих зусиль став саме анексований півострів. Але як протистояти «новатору сучасної державної пропаганди» – вже інша історія. 

Про аналітику))

Если бы я работал журналистом и меня бы попросили написать аналитику к произошедшему за последние несколько суток, я вынужден был бы признать свою полную профнепрегодность и положить заявление на стол.

Россия: «У нас тут гуманитарная помощь — макароны, сахар, соль, аспирин, памперсы. Принимайте». 
Украина: «Идите нахуй, знаем мы вашу гуманитарную помощь. Сами справимся». 
Россия: «Воистину памперсы, век воли не видать». 
Украина: «Памперсы? Только под контролем иностранных наблюдателей». 
Россия: «Да пожалуйста. Напугали ежа».

Поехали. Три дня доехать не могут. Вместо этого на глазах у десятка журналистов и наблюдателей через границу Украины проходят 30 танков и 120 БМП.

Украина: «Охуеть. Все видели?» 
НАТО: «Видели. Тоже мне новость». 
ЕС: «Ну, видели. Охуеть, да. И чё?». 
Дэвид Кэмерон: «А я, например, серьёзно озабочен. Посла РФ мне сюда». 
Посол РФ: «Да ну вас нахуй, я-то здесь причём?» 
Минобороны РФ: «Да не вводили мы ничего, хватит пиздеть!» 
ДНР: «Танки получили, большое спасибо, Вова».

P.S. Ну какая тут, в жопу, аналитика.


Телевидение

Речь Эдварда Мэроу 15 октября 1958 года о телевидении: "Оно может учить и просвещать, и даже вдохновлять, но только до тех пор, пока люди будут использовать его соответствующим образом. В противном случае — это не более, чем ящик с проводами и лампочками".
Некоторые историки считают Мэроу одним из крупнейших фигур в истории журналистики.
http://www.turnoffyourtv.com/commentary/hiddenagenda/murrow.html

Прийди і вшануй пам'ять загиблих за свободу слова

Вшануємо жертв політичних переслідувань, 16 вересня 2011 року ми зберемося вшанувати пам’ять Георгія Ґонґадзе 16 вересня 2011 року ми зберемося в Києві та в інших містах вшанувати пам’ять Георгія Ґонґадзе, а також інших журналістів, які загинули за часи незалежності України. У Києві початок акції о 18:30 на Майдані Незалежності біля монументу Незалежності (у разі перекриття місця збору через зйомки Майдансу чи з інших причин місце збору переноситься до великого телевізійного екрану на Майдані, що знаходиться біля банку “Укоопспілка” через вул. Інститутську). Запаливши свічки, ми рушимо до адміністрації президента. Там ми згадаємо усіх загиблих журналістів за часи незалежності України, оголосимо свої вимоги до влади і традиційно проведемо хвилину мовчання. Як і у всі минулі роки, акція відбудеться без будь-якої партійної та організаційної символіки. Навіть символіка на футболках чи кепках вважатиметься цинічним самопіаром на смерті загиблих. Починаючи з 2005 року 16 вересня, у день зникнення Георгія Ґонґадзе, громадськість організовує акції його пам’яті та пам’яті усіх загиблих журналістів. Виповнюється 11 років як Георгія немає з нами. Нещодавно в суді були названі прізвища замовників убивста Гії, але подібні заяви влада може використати як спосіб «відмазати» замовників, адже прямих наказів від Кучми і Литвина Пукач не отримував, а отже очевидним є те, що «справедлива» судова система України всю провину покладе на мертвого міністра внутрішніх справ Юрія Кравченка, аби найбільші замовники залишились на свободі. Крім того, список зниклих журналістів невпинно поповнюється. Рік тому зник засновник і видавець харківської газети «Новий стиль» Василь Климентьєв. Міліція порушила справу про навмисне вбивство і прямо каже, що його вже немає в живих. Тож запрошуємо всіх небайдужих 16 вересня прийти на Майдан Незалежності і вшанувати пам’ять загиблих журналістів хвилиною мовчання, а також справедливими вимогами до чинної влади НАРЕШТІ покарати замовників вбивства Георгія Ґонґадзе. Традиційно організатори акції звертаються за фінансовою або матеріальною допомогою у проведенні акції. Нижче наведений список того, що потрібно на акцію. Ви можете або купити необхідні речі, або дати на них гроші. Навіть сума, яка вам видаватиметься смішною, може допомогти у проведенні акції, адже до неї лишилось менше тижня. — свічки таблетки — 1000 штук — свічки довгі біл і— 300 штук — чорна стрічка — 100 метрів — пластмасові стакани — 1400 штук— гвоздики — 70 штук— друк плакатів — 6 штук — мотузка — 10 метрів — наліпковий папір — 1 пачка — батарейки до гучномовців — сірники — 2 пачки — запальнички довгі — 10 штук— скотч двосторонній — 200 метрівКонтакти і реквізити Chepura Kateryna, Kyiv якщо з-за кордону через Western Union Катерина Чепура 4612751095516571 — Правекс-банк, картковий рахунок — в межах України Телефони, якщо ви мешкаєте в Києві:+380 66 136-59-84+380 63 452-97-09 ________________________________________  Алгоритм вбивства Гонгадзе: Г-О-Н-Г-А-Д-З-Е (ВБИТИЙ І ЗАКАТОВАНИЙ) К-У-Ч-М-А (ПОЧЕСНИЙ ПЕНСІОНЕР) Л-И-Т-В-И-Н (ГОЛОВА ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ) К-Р-А-В-Ч-Е-Н-К-О (ПОМЕР)Д-Е-Р-К-А-Ч (ПОЧЕСНИЙ ПЕНСІОНЕР) Д-Ж-И-Г-А (ГУБЕРНАТОР ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ) П-У-К-А-Ч (ЗАТРИМАНИЙ) П-Р-О-Т-А-С-О-В

(ЗАСУДЖЕНИЙ)

П-О-П-О-В-И-Ч

(ЗАСУДЖЕНИЙ) К-О-С-Т-Е-Н-К-О (ЗАСУДЖЕНИЙ) Г-О-Н-Г-А-Д-З-Е (ПОМЕР) З-Л-О-Ч-И-Н Б-Е-З П-О-К-А-Р-А-Н-Н-Я

???

Наталія Катеринчук: Програма Княжицького та інше ТВІ.

Наталія Данькова 18-08-2011

Заступник директора ТВі про новий сезон на каналі: проекти за участю Томенка, Найєма, Рахманіна.

Новий сезон на ТВі стартує 5 вересня. Осінь канал розпочне з запуску ранкового шоу, розширення новинного мовлення, з новою технікою та новими обличчями. На українському медійному ринку ТВі бачить себе альтернативою загальнонаціональним каналам, які посилюють розважальне мовлення. ТВі розважальних проектів не планує, натомість зніматиме документалістику, шукатиме журналістів для розслідувальних проектів і запустить лінійку тематичних програм у постпраймі.

 Про те, які проекти в новому сезоні вестимуть Сергій Рахманін, Марія Бурмака, Віталій Гайдукевич, Мустафа Найєм та Микола Томенко, «Телекритиці» розказала заступник генерального директора ТВі Наталія Катеринчук.Зауважимо: розмова відбулася до того, як Нацрада оголосила результати конкурсу на цифрові мультиплекси, за результатами якого ТВі позбавили ефіру.

 - Пані Наталіє, які зміни чекають на ТВі у новому сезоні? Чи оновляться новини: хронометраж, кількість випусків?

- 5 вересня ми стартуємо з новим сезоном. Зараз очікуємо прибуття нового обладнання. Це система Dalet. Нею користуються багато європейських каналів, в Україні - канал «Сіті». Вона дає можливість журналісту на своєму робочому місці не тільки писати текст, а й начитувати його і самостійно монтувати відео. З найсуттєвіших змін - запуск ранкової програми. Це буде інформаційний ранок. Його вестимуть Юлія Банкова та Андрій Сайчук. Вони мають змогу робити проект, виходячи з власного відчуття світу. Ми не ставимо їм жодних серйозних форматних обмежень. Єдине - зранку щопівгодини виходитимуть новини. Теми, які підніматимуться, будуть серйозними, суспільно важливими - економічні, політичні, про культурне життя. Тобто вони говоритимуть про реальність, яка нас оточує і яку ми інколи можемо розглядати з нестандартних точок зору.

 - Цей проект буде схожий на ваш інформацій ранковий проект на «1+1»?

- Не буде. «1+1» - великий канал з ширшою аудиторією. До того ж, кожен продукт роблять живі люди. Ведучі ранку на «1+1» і ведучі ранку на ТВі зовсім різні. Але я думаю, що цей проект буде більш упливовим. Ми орієнтуємось на те, що матимемо змогу давати більш ексклюзивну реальну інформацію, якої сьогодні, на жаль, не можуть давати в ефірі інші канали.

 - Гості у студії будуть?

- Так. Гості, експерти, будемо використовувати Skype, Facebook та інші соціальні мережі. Для того щоби зрозуміти, що цікаво людям і що б вони хотіли на цю тему почути.

 - Це буде не надто серйозний формат для ранкового проекту?

- Я думаю, ми знайдемо ту частину аудиторії, яка хоче вранці отримувати серйозну інформацію. Людей, які вважають, що вранці, вдень чи ввечері вони витрачають свій час на телевізор для отримання інформації. Ми не заперечуємо того, що є частина аудиторії, якій важливо вранці знати, як вивести пляму, де вигуляти собаку та де що дешевше купити. Кількість таких людей, напевно, більша за мислячу аудиторію. Але ми розраховуємо на останніх - активних людей, яким не байдуже, що відбувається у країні, яке її майбутнє.

 - Яку ви хочете частку для цього проекту?

- Не менше 2%.

 - Окрім цього проекту, які ще зміни відбудуться з новинами?

- У нас збільшиться кількість випусків. Зокрема, з'являться новини в 23:30. О 18-й буде годинний випуск : півгодини новин вестиме Ілона Довгань і півгодини - інтерв'ю на тему дня. Інтерв'ю проводитиме Мустафа Найєм. Тут ми орієнтуємось на те, що це буде не стільки авторський проект, скільки новини з авторським обличчям. Тобто щодня з понеділка по п'ятницю друга половина випуску - це гість на тему дня.

 - Розкажіть детальніше про відповідальність. Наскільки ведучого задіяно в підготовці та редагуванні випуску?

- На 100%. Випусковий редактор є, але робота ведучого та випускового редактора у тандемі завжди ефективніша. Ведучий бере участь у плануванні, сам пише тексти підводок, спілкується з журналістами і намагається зрозуміти, в чому суть кожної новини.

 - Чи зміниться основний випуск новин?

- Новини залишаться незмінними. Але ми хочемо ввести експертну думку в цьому випуску. Експертами ми запросили Віталія Портникова, який уже працює на каналі (він відомий публіцист, і до його думки прислухаються), і Сергія Рахманіна - журналіста, заступника головного редактора «Дзеркала тижня». Вони даватимуть аналіз подій, які вважатимуть важливими й такими, які необхідно прокоментувати. Це авторська історія, це їхній погляд на події, людей. Їхня оцінка і можливість висловитися.

 - Цей проект якось називатиметься?

- Наразі розглядається кілька варіантів назв. Незабаром одну з них буде затверджено.

 - Раніше Микола Княжицький розказував про наміри запустити в новинах блоки з елементами сатири та гумору. Це будуть окремі проекти?

- Так. Над цим ми працюємо. Але у вересні вони в ефір точно не вийдуть. Коли ми матимемо готові пілоти, тоді зможу розказати детальніше. Ми хочемо, щоб це був якісний гумор, можливо, сатира плюс авторське бачення. Тому це доволі складно. Ми з багатьма людьми спілкуємось, і я сподіваюся, матимемо результат. 

 - Чи плануєте збільшувати число корпунктів у регіонах?

- В традиційному розумінні цього слова корпунктів ми не створюємо. Ми працюємо з фрілансерами і збільшуємо їхню кількість. На сьогодні задіяно більшість регіонів України.

 - Чи зміняться ведучі новин? Нещодавно до вас прийшов Віталій Гайдукевич...

- Віталій Гайдукевич вестиме підсумковий недільний випуск новин. Якщо змінюється ведучий випуску, то випуск набуває нових рис. Ми ніколи не ставимо жорстких рамок.

 - У такому разі, Володимир Павлюк іде з каналу?

- Павлюк іде, він має альтернативні пропозиції. На цьому життєвому етапі це для нього важливо.

 - Але ж він хотів поєднувати роботу на ТВі та СТБ...

- В реальному житті це важко робити. Я не заперечувала проти такого поєднання під час літніх канікул, коли його програма не виходила. Але він сам розуміє, що поєднувати - це означає дві роботи виконувати не зовсім добре. І це його теж не влаштовує, в першу чергу.

 - Чи будуть інші зміни у складі ведучих?

- Можливо, будуть. Тоді ви їх побачите. Життя не стоїть на місці, приходять нові цікаві люди. Я останнім часом, дякуючи соціальним мережам, через Facebook знайомлюся з людьми, про існування яких навіть не мала уявлення. Вони самобутні, цікаві, перспективні, і ми, чесно кажучи, постійно думаємо над тим, щоби збільшувати їхню кількість у нас, запускати нові проекти. З вересня запускаємо музичну програму.

 - З Марією Бурмакою?

- Так. Вона нині трактується. Я думаю, це буде явище.

 - Колись Олександр Богуцький казав, що хотів би запустити програму про музику, але формат, який би викликав інтерес у глядача, знайти дуже складно...

- Через якийсь час ви зможете запитати в Богуцького, чи побачив він такий формат на ТВі. Це будуть музиканти з власним поглядом на майбутнє, на музику, на розвиток культурного середовища у країні. Також буде жива музика в ефірі, і вона складатиме суттєву частину програми, тому що розмови з музикантами без музики - це ніщо.

 - Тож для цієї програми вам потрібна нова студія?

- На цей момент ми працюємо в нашій студії, вона на 70% дозволяє це робити. Я думаю, коли настануть кращі часи і ми зможемо стати самоокупним каналом, і коли отримаємо свої частоти назад, то інвестуватимемо цей проект.

 - Якщо вам вдасться перемогти в суді, про який ви згадали, які плани в каналу щодо виходу на самоокупність, які ви ставите собі терміни?

- При фізичному збільшенні покриття канал автоматично буде самоокупним. Програми, які на сьогодні в нас виходять, (я не кажу, що всі і щодня) мають рейтинги і частку, співмірні, а інколи й більші у рази, ніж на Першому національному, який фактично має 100%-ве покриття. Програма Княжицького інколи має більшу частку, ніж програма Шустера на Першому. Ми вважаємо, що за умови розширення покриття ми матимемо дуже хороші показники, тому що фізично люди зможуть нас дивитись. Я нещодавно була в батьків на Івано-Франківщині, і там люди у горах купують тарілки, щоб налаштувати канал ТВі, бо вважають, що тільки там зможуть почути правду.

 - Минулого року за 18-54, «50 тис.+» ви мали частку 1,02%. Який показник хочете на цей рік?

- У нас наразі в середньому 1,5%, вона вже зросла.

 - Але за перше півріччя показник нижчий за 1%.

- Я маю на увазі не показник за півроку. Якщо зараз взяти історію минулого тижня, то наші показники зросли на 10%.

 - Це за рахунок ситуації у країні.

- Моя позиція така: якщо інформація буде потрібна людям, то частка і рейтинг зростатимуть до фізичної можливості, умовно кажучи, «до стелі», яка є при нашому покритті.

 - Окрім цих шоу, про які ви згадали, які власні проекти вийдуть в ефір?

- Ми хочемо запустити лінійку програм різного спрямування власного виробництва о 21.30. Наприклад, у понеділок у цьому слоті виходитиме «Знак оклику», у вівторок - «Альбертейнштейн», у середу програма Бурмаки, у четвер «Вечір із Княжицьким», щодо п'ятниці ми розглядаємо можливість запуску власної документалістики. Просто через появу нової технології нам потрібен час, щоб усе це увійшло в автоматичний режим. Після цього в нас звільняться монтажки для складного монтажу, ми використовуватимемо їх у виробництві документалістики.

 - Хто з команди займатиметься документалістикою і яка буде тематика?

- Думаю, займуться наші журналісти, які вже мають певний досвід у розслідуваннях. Тематика не виходитиме за межі загальної ціннісної ідеї, яку хоче втілювати в життя канал. Ми плануємо розпочати цей процес у жовтні, а в ефір проекти вийдуть у новому році.

 - Розкажіть про вашу співпрацю з Миколою Томенком та його проектом «7 чудес України». Раніше він співпрацював із телеканалом ICTV, де у новинах виходили серії сюжетів про пам'ятки України. Якою буде ваша програма?

- Знімальна група нині перебуває на зйомках. Томенко не тільки автор ідеї, він щороку реалізовує цю ідею на власному ентузіазмі. У нас це буде 21 програма про 7 чудес у кожній сфері. Ведучим програми буде Томенко. Він виступає в різних ролях. Думаю, це буде дуже цікаво. Принаймні, знімальна група, яка працює над проектом, роботою Томенка абсолютно задоволена.

 - Коли він стартує? І який формат програми?

- Поки що точно не можу сказати. Не раніше вересня. Це будуть документальні фільми про надзвичайно красиві з багатою історією пам'ятки України, подані через людський фактор. Міфи, легенди, історичні факти із залученням цікавих інтерв'юерів, які живуть цим і знають до дрібниць кожен із закутків палаців, фортець; із перевтіленням Миколи Томенка в історичних персонажів. Це не наукові фільми, де наголос робитиметься тільки на історичних фактах, це життя. І наше базове завдання - в тому, щоб через день після того, як ви подивитесь цей фільм, ви взяли рюкзак і туди поїхали. Бо це наша з вами історія: інколи славна, інколи не дуже. Ми хочемо допомогти українцям та іноземцям побачити більше і захотіти там бути.

 - Тобто у Миколи Томенка буде роль актора...

- Він не актор, він насправді цим живе. Тому він нікого не гратиме, крім себе. Всі знають Томенка-політика, а тут вони побачать цікаву і захоплену чимось людину. Займаються цим проектом дуже хороші, енергійні люди. Режисер Оля Крайнік, оператор Льоша Попов та інші.

 - Більшість телеканалів нині шукають кадри і наголошують на тому, що знайти професіоналів важко. Наприклад, на СТБ відкривають по 130 вакансій на місяць. Чи складно шукати кадри ТВі?

- Люди самі приходять. Вони відчувають, що ми робимо те, що їм імпонує. Такої проблеми немає. Може, інші канали роблять проекти, неспівзвучні з бажаннями тих людей.

 - Чи будуть на вашому каналі якісь розважальні проекти?

- Ні.

 - Тобто, ви хочете бути повною альтернативою каналам, які нині біжать у розважалівку?

- Так. А куди їм діватись?

 - Посилення конкуренції між однотипними розважальними проектами незабаром вичерпає себе...

- Все правильно. Ви думаєте, що люди, які змушені цим займатися, цього не розуміють? Але яку б сферу реального життя ти не зачепив, ти зіткнешся з «цього не показуй, цього не роби, а це припини». Щоб не мати зайвих проблем, або, точніше, щоб виконувати вимоги власників, люди змушені так чинити. Про що їм робити документальні проекти? Про якісь побутові речі, наприклад, - немає води? Але ти зробиш серію, дві - і що далі? Тільки копнеш глибше - натрапиш на губернатора, копнеш в іншому напрямку - наштовхнешся на якісь схеми. Корупція пронизує життя з низу до верху. Одні корупціонери заступаються за інших. Тому, я думаю, це важко робити, щоб не натрапити на якісь проблеми.

 - Хто на вас найбільше чинить зараз тиск?

- Мені, Портникову та Княжицькому відмовили у здобутті ліцензії...

 - Будете подавати заявку повторно?

- Ми хотіли зустрітися з членами Нацради публічно. Але наразі такої зустрічі немає. Ви ж розумієте, що поки Нацрадою керуватимуть з Банкової, іншого результату не буде.

 - Ви зверталися до них із офіційною пропозицією щодо такої зустрічі?

- Принаймні, мені ще ніхто не казав, що така зустріч відбудеться.

 - На якому етапі нині справа у суді?

- Після того, як Національна рада відмовила у видачі супутникової ліцензії «Інфо24», наша компанія подала три позови до Окружного адміністративного суду Києва. Зокрема, в першій із вказаних справ, де ми оскаржили відмову в розгляді нашої заяви на видачу ліцензій, відбулося вже перше засідання, і наступне призначено на 29 серпня. Показово, що в цій справі Національна рада поки не зуміла назвати суду хоча б якісь причини, чому вона вирішила вчинити з нашим каналом саме так - не розглядати заяву, повернути її телекомпанії без будь-якого обґрунтування. Ще одну справу призначено на 15 вересня - в ній ми просимо скасувати рішення Нацради, яким визначено перелік документів, що їх має надати компанія для отримання ліцензії. Звісно, ми сподіваємося на перемогу в цих справах, адже діяльність Національної ради не має розвиватися якось відірвано від закону: закон має бути однаковий для всіх, і Нацрада не повинна бути винятком.

  - Будете збільшувати кількість спецпроектів, телемарафонів, як-от щодо арешту Тимошенко?

- Так. Ми плануємо створити серйозний розслідувальний формат і запрошуємо до співпраці журналістів, які хочуть займатися розслідуваннями, хочуть це робити об'єктивно, неупереджено, але не мають змоги робити це на інших каналах.

 - Розкажіть, як виглядатиме ваш прайм у проміжку між новинами.

- Ми хочемо запустити показ фестивального документального авторського кіно, українських фільмів. Тобто це буде все те, що на сьогодні називається «неформат». Ми працюємо над тим, щоб пояснити глядачам, чому це цікаво, чому це обов'язково треба побачити. Прайм, як і весь канал загалом, буде проукраїнським, патріотичним і євроорієнтованим.

 - А вашим власникам вистачить ентузіазму на такі проекти?

- В тім-то й річ, що ТВі - це, як на мене, унікальне явище. Я працювала з багатьма медіавласниками у своєму житті. Цій людині альтруїзму вистачає, принаймні поки що.

Фото - Павла Довганя

 

Журналистика - это не информационное оружие

Журналистика - это не информационное оружие. Она не может убивать и калечить. Задача этого общественного института совсем другое: служить информированию и коммуникации членов того или иного сообщества. 
Конечно, часто главная функция медиа, то есть информирование вступает в конфликт с другими правами и свободами людей. Зачастую, это право на частную жизнь, на защиту чести и достоинства, вопрос национальной безопасности и легитимности власти. За главное мерило здесь должен быть общественный  интерес.
Если журналист считает, что общественный интерес превышает те или другие права частных лиц или государственных институтов, то он обязан такую информацию обнародовать.
 
В частности, патриотизм журналиста заключается не в сокрытии просчетов руководства страны, а в честном информировании обо всех достижениях и невзгодах развития страны.

На современном этапе развития Украины ответственность журналиста еще более возрастает. И проблема не только в том, что страна переживает болезненный переход от одного общественного строя к другому, не только в трудностях обретения независимости, но и в том, что мы имеем немало стереотипов жизни в обществе, где цензура и манипуляция словом были нормой. 
Журналист должен помнить, что манипулировать информацией легко, но он ни при каких обстоятельствах не имеет права этого делать.
Для журналиста
главным мерилом того, что он пишет должно быть Его Величество Факт. 
Конечно, это не исключает ответственности журналиста за формы представления факта, но именно фактическая, реальная действительность является ориентиром того, что пишет или показывает медиа. Особая ответственность журналиста в Украине связана также и с тем, что украинское общество поляризовано,  по линии Восток-Запад. Но, конечно, это не означает, что журналист может допускать манипуляции, с благой целью преодолеть этот раскол. 
Лучшая борьба за единство страны, это разоблачение того, что мешает нам жить вместе, того, что разъединяет. И, конечно, показ того, что объединяет, делает одним сообществом!


0%, 0 голосов

100%, 2 голоса
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Хлібні репресії. Руки геть від журналіста!

Заст. губернатора Луганської області В. Пристюка - Р. Мірошник, зажадав від керівництва телекомпанії «Інтер» негайного спростування інформації про відсутність хліба, яка з'явилася 7 березня у репортажі Руслана Міщенко.

У громадських колах Р. Мірошник уславився душителем демократії, в останній раз він проявив свої таланти, керуючи установчими зборами по створенню громадської ради при губернаторі, куди увійшли тільки ті громадські організації і профспілки, які й без тридцяти срібників готові плазувати і прислужувати владі

У разі якщо журналіст «Інтера» Руслан Міщенко не дасть спростування, його загрожують звільненнити з роботи.

Звертаюся до всіх журналістів, в ці складні для всієї країни часи, проявіть солідарність і згуртованість, не допустіть, щоб чесний громадянин Руслан Міщенко став черговою жертвою знахабнілої зграї, яка обізвала себе владою.

Встаньте на захист правди і справедливості, якщо знадобиться підтвердити сюжет Руслана, я готовий це зробити в будь-який момент і де завгодно, тому що є безпосереднім учасником і свідком цих подій, саме СОГ «Трудовий Рух« Солідарність» проінформував широку громадськість, про ситуацію з хлібом в шахтарських містах, тому ми готові стати поруч з вами.

За кожного чесного журналіста потрібно боротися до останнього, бо інакше чого ж ми тоді стоїмо.

К. Ільченко
СОГ «Трудовий Рух «Солідарність»

-----
Майдан-Інформ. Констянтин Ільченко першим оприлюднив інформацію про нестачу хліба на Луганщині.

http://maidan.org.ua/static/news/2011/1299867554.html
Страницы:
1
2
предыдущая
следующая