З Днем відновлення Незалежності всіх!!!
Друзі,

Вчора, як завжди по дорозі на роботу, слухаючи радіо, я почув новину про спробу встановити новий рекорд прямої трансляції єфіру без перерви, який присвячений Українській незалежності.

Україна - молода країна, молода для тих хто її не знає. І всі досягнення українців в будь якій сфері, то є досягнення України.

Спочатку я не надав великої ваги цій новині, але слухаючи ефір (бо дивитись немає часу), та час від часу таки поглядаючи на картинку з учора і от ще сьогодні, дійшов того, що ці люди таки заслуговують на нашу повагу, адже окрім того, що це ще одне намагання показати світу Україну, це ще й велике фізичне навантаження на ведучих каналу, які будуть працювати без сну і відпочинку більше 50-ти годин поспіль піднімаючи суспільно важливі теми.

Ведучі вже не сплять 23 години, пропоную висловити свою підтримку нашим співвідчизникам, які роблять цікаву і мабуть. таки корисну справу.
Зробити це можна тут

Трансляцію можна спостерігати тут,  трансляція йде і під час реклами, що дає змогу трохи більше пізнати людей, які показують нам новини.

Україні виповнилось 20!

Вагома дата, якщо оцінювати її з точки зору просто людини, вік якої обмежений у 2-4 таких періоди. Можна багато доточувати часових розмірів до державницького буття України, але варто визнати, що реально як омріяна багатьма поколіннями українців Самостійна Соборна Українська Держава - це сталось 24 серпня 1991 року. Фактичне державне буття України починається від цього часу, а все інше - то історія державотворення.
Водночас потрібно чітко для себе визначити, що незалежність Україні дісталась чисто механічно, як і всім іншим республікам СРСР просто за фактом його самоліквідації. Далі кожен уламок цієї імперії поплив своїм курсом, а Україна обрала за курс - багатовекторність...
Що з того вийшло - прошу самим визначатись. Щоб добре було - не скажу, але категорично не погоджуюсь, що все погано аж нікуди. І тут зовсім не "маємо те, що маємо...", а якраз: маємо те, що заслуговуємо! Народне прислів'я каже: біда вимучить - біда й виучить! Подивимось далі, чому нас за 20 років життя научило, бо як влучно сказав Степан Бандера: "Ніщо не зупинить ідею, час якої настав"! А на думку Богдана Гордасевича, для сучасної України настав час такої ідеї: "Якщо у народу немає гідних лідерів, то лідером має стати сам народ" - тільки так! І крапка.

Слава Україні! Героям слава!

Я ж писав про те, що є факти, які вимагають судового підтвердження перед тим, як про них кричати на весь світ..

І я вірю, що колись хто і розпочне нарешті позиватись з "нашим" ФОКУСОМ за поширення неправдивої інформації.. 

За підозрою в підготовці теракту на День незалежності затримано активістів організації «Патріот України». Про це повідомляє блогерка Олена Білозерська.Вона розповіла, що в результаті обшуку СБУ «вилучила вибухівку, заклики знести Леніна і погрози у бік президента».«Є четверо затриманих: депутат Васильківської міської ради, глава комісії з питань молоді і спорту Сергій Бевз (Сполох), співзасновник спортивного товариства «Соловейко» імені Романа Шухевича Віталій Зателепа і ще двоє хлопців», — повідомляє блогерка з посиланням на «патріотівця» Володимира Шпару.За словами Білозерської, Шпара заявляє, що «вибухівку і фальшиву листівку з погрозами підкинуто».«Для того щоб тримати вибухівку в офісі організації, що має репутацію радикальної, треба бути божевільним. Я цих хлопців знаю — вони не божевільні. Значить, вибухівку справді підкинули — якщо не самі СБУшники, то якийсь провокатор безпосередньо перед їхнім візитом», — зазначає блогер.Шпара повідомив, що «постанови на обшук у СБУшників не було».«Вони заявили, що приїхали на виклик — анонімний дзвінок, і це або підстава з боку СБУ, або з боку цього аноніма», — зазначає Білозерська. Затриманих відвезли в обласне управління СБУ, «патріотівці» відмовляються давати свідчення без адвоката.«На момент затримання і проведення обшуку адвокатів на місце події не допустили», — пише Білозерська. В свою чергу в Соціал-національній асамблеї, членом якої є «Патріот України», заявили, що обшук відбувся в офісі комунального підприємства «Васильківський комбінат комунальних послуг».«В офісі вилучили більше двох десятків CD-дисків, ряд листівок організації, комп'ютери. В ході обшуку у приміщенні офісу була виявлена фальшива листівка, складена провокаторами від імені СНА, яка стосувалася демонтажу пам'ятника Леніну в Борисполі, який провадили члени організації і наприкінці якої було розміщено погрозу фізичної розправи над президентом Януковичем», — повідомляє офіційний сайт організації.Крім цього, в офісі було виявлено і вилучено вибуховий пристрій. «Організація «Патріот України» та Соціал-національна асамблея заявляють, що члени організації не мають жодного відношення до ані провокативної листівки, ані до вибухового пристрою. Вони були підкинуті в офіс, де працювали члени організації з метою спровокувати репресії проти членів СНА», — заявили в асамблеї.Раніше повідомлялося, що співробітники СБУ затримали трьох учасників організованого злочинного угруповання, які мали намір скоїти вибух під час святкування Дня незалежності.

 

Джерело: УП

Запущено сервіс для створення патріотичних аватарок для соцмереж. Тепер, щоб створити красиву патріотичну аву треба тільки зайти за адресою (http://vidsich.org.ua/avatar/) завантажити своє фото і вибрати із списку картинку, яку хочете накласти і все, аватарка готова до повторного завантаження на акаунт.

Тож прояви солідарність і до Дня Незалежності прикрась свою аву українською символікою!

А також, якщо маєш гарні картинки (і хочеш, щоб вони з’явилися на сайті) можете їх відправляти на пошту ( a.ilkiv.ye [равлик] gmail.com )

Адреса сервісу: http://vidsich.org.ua/avatar/

"Майдан".

Як ви всі знаєте, на порталі i.ua проводиться конкурс (в тому числі конкурс віршів) "Україна - це МИ", присвячений 20-тиріччю Незалежності України. Ну, я був набрався хоробрості, та й вирішив взяти участь в тому конкурсі. Надіслав туди свої вірші. Ну, та не про те мова. Порився я по своїх шухлядах, погортав старі і дуже старі записи. Дещо з того, що розкопав, хочу показати тут шановному товариству. Тема одна - все про нас, про Україну. Отже, почну з от такого вірша:

Дніпро, Славуто, як ти обмілів!
Де щезла сила, грізна, нездоланна?
Колись не шепотів ти, а ревів,
Народжуючи велич ураганну!
Сьогодні бетонований, убогий
Сховав круті пороги під водою,
І звідти чути тільки жаль і стогін
За силою стрімкою, молодою.
Потік бридкий чужинських нечистот
Залив святу козацьку домовину...
Як схожий ти, Дніпро, на цей народ,
І на свою колиску – Україну!

А ось цей вірш колись був у "Самвидаві", і був дуже несхвально прийнятий. Та ще раз ризикну:

Трава горіла, вітер очманілий
Котив над полем жадібність вогню,
А темна хмара сонечко закрила,
А чорний попіл падав на стерню.
Вогонь лизав надгробки вапнякові,
Хрести козацькі, цвинтар на горі.
Прадавній степ, здобутий морем крові,
Немов людина корчився, горів.
То не орда зайшла повоювати,
Не злий ландскнехт з сокирою в руці -
То йшов хохол, байдужий, мудруватий,
Недопалки метав на праотців!
Я бачив більше - яму на кургані,
Розкидані кістки і черепи.
То скарб шукали жадібностаранні.
Та хто вони? Про те мовчать степи.
Я бачив клуб, розгромлений жлобами,
Розорену лікарню у селі,
Бруд і сміття, навалене горбами.
Невже туди прокрались москалі?
Ні, це зробив не п'яний росіянин.
То може негр? Та точно, що не він.
І жадібний, підступний євреянин
Не завітав туди на хелувін.
Хто ж заблював фортецю старовинну,
Ще й написав на стінах мовчазних:
"Тут был Иван" і "Ай лав ю, Ирина"?
Хто? Мовчимо, хоч знаємо про них:
"То був хохол, байдужий наче ідол,
Плював на совість, вічне не жалів,
І все кивав на москалів і жида,
Що винні в бідах нашої землі!"

Ну, якщо вже продовжувати цю тему, то ось ще один вірш:

Невже ми, дійсно, хрещені сармати,
А наша мати – баба кам’яна?
Бо прагнемо жиріти, розкрадати,
Служити накопиченню майна,
Бо навіть поминати наших мертвих
Не вміємо в сльозах і молитвах,
А, як сармати, носимо пожертви
Своїй жадобі жерти на гробах.
Огидні наші Проводи в пияцтві,
І цвинтарі, де наче ресторан,
Святі свята в блюзнірстві і паяцтві
Парторгів, нині зведених у сан.
Невже пророки наші без’язикі?
Хай оголосять заповіт про гнів
Від Того, хто в нас бачить лиш велике,
І любить в нас не блазнів, а синів!

Ще один вірш, і теж не зовсім про приємне:

За Дністром не поле, а самі могили,
Від дощів далеких обрій почорнів.
В боротьбі за волю, Батьківщино мила,
Скільки там загинуло лицарських синів?
Їхні поховання не знайти у травах,
І мовчать фортеці тих страшних віків,
Та на вежах – тіні від гаків іржавих,
На яких вбивали наших земляків.

За Дністром не поле, а самі могили.
Та для тих, хто каже, що чужі вони,
„Славний лицар Байда, князь орлинокрилий!”-
Плачуть літописці з виру давнини.
Тут він помолився і пішов на Сирет,
Заповівши дітям на віки віків:
„Доки Бог у серці – ми не купа сиріт,
А велике плем’я вільних козаків!”

За Дністром сьогодні є страшна дорога:
Заповіт забувши, плюнувши в гроби,
Ті, хто там блукають, не шукають Бога –
З турками гендлюють, блазні і раби.
Їм услід сміється злодій хитроокий,
І плюється навіть злидень-бусурман:
„Та невже їх предок той залізний сокіл,
Що його боявся славний Сулейман?”
А вони бажають більше нахапати,
Труситься, пульсує жадібна рука...
І не йдуть до вежі на шляху в Галату,
Щоб згадати подвиг князя-козака.
Там його розп'ято, там його убито,
На гаку іржавому, князя козаків...
А онуки наче свині від корита,
Наче гурт жебрацький з їхніх смітників!

За  Дністром не поле, а самі могили...

Ну і останні на сьогодні вірші (продовження буде):

Печаль одна, та пори року - різні.
За вікнами, де вчора дощ дзвенів,
Лежать поля у чорно-білій тризні,
І сад  завмер у кварцовому сні.
Печаль зими чи схожа на осінню?
В ній є повільність змерзлої ріки:
Налазять хмари, важкокрилі  тіні –
А вчора йшли голодні хижаки.
Та що мені до їхніх перетворень?
Дощ чи сніги спадають їм до ніг –
Я все одно самотній, битий ворон
Десь на хресті. І що мені цей сніг?
Моя печаль що влітку, що весною
Не визнає замирених октав:
„Чи зайвий я? Чи плаче хтось за мною?
Де так заснув, що півжиття проспав?
Моя земля чому терпляча, мирна
До ворогів, чужинців і приблуд,
І невблаганна, заздрісна, настирна
Коли синів затоптує у бруд?
Та я хіба святий від того блуду?
Чи не міняв натхнення на майно?”
Я вічно у печалі самосуду,
Яка б пора не билась у вікно.
Бо над сумлінням – хворий сон Вітчизни,
Підсилений байдужістю синів.
Там біль один у іпостасях різних,
Хоч сніг іде, хоч дощ загомонів.

    + + + + + + + +

Над обрієм здіймається імла,
Клуби кудлаті котяться до моря.
Іде війна. То спалюють тіла –
За містом задимився крематорій.
Війна іде, невидима, страшна,
Де убивають ні, не ятаганом,
Не кулею у чорних полинах,
А безробіттям, здирством і дурманом.
На голку садять молодість і цвіт,
Живцем кидають старість до могили,
І розтирають з брехобрудим пилом
Тих, хто не зрадив Божий Заповіт.

І знову ми безпомічні, слабкі,
Роз’єднані інтригами вражини.
І знову розплодили байстрюків –
Безправних емігрантів у чужини.
А враже каже, що нова доба
Нам подарує море благодаті...
Війна іде. Чадить страшна труба.
Летять над світом хмари кострубаті.
Згасає день, чи це чиясь свіча?
Чи є нам порятунок від кошмару?
Невже наш вибір – доля втікача,
Чи димом крематоріїв за хмари?

10.50 22.08.2011 Повідомлення було НІБИ хибним, і диктатор поки в плюсі.. ПОКИ..

Ось нарешті довгоочікувана подія - Муамар Каддафі арештований..

РОЗДУМИ НАД МОГИЛАМИ НЕВІДОМИМ СІЧОВИКАМ КАРПАТСЬКОЇ УКРАЇНИ

            Вчора, 20 серпня, разом з іншими побувала на Верецькому перевалі, щоб віддати шану (це найбільше , що я можу зробити) захисникам Карпатської України, яких  там урочисто перепоховали за християнськими традиціями. Не хочу вдаватися  в пафосні  тиради. Вони зайві. Бо і причин для пафосу не має .

          Сім маленьких ям. Сім маленьких гробів під державними прапорами України з тлінними останками убієнних . Багато священиків. Війський оркестр, солдати в парадному, почесна варта . Люди в святковому, багато хто в вишиванках. Політики з прапорами. Урядники з промовами. Все як і повинно, як і мало б бути завжди, там де справа стосується  вшанування захисників Вітчизни.

          Але..... Чомусь, незрозуміло чому,закарпатські державні мужі вирішили, що ці семеро покатованих і розстріляних захисників карпатського краю не достойні їхньої, „державних мужів” уваги. Можливо через те, що подія була недостатньо проанонсована, а може тому, що „не велено зверху (як не як, а вертикаль влади!). Не було і місцевих урядників з Волівця.Можливо, з тієї ж причини, а може тому, що байдуже, або просто „сіно не складене”, не багато було й людей із сусідніх сіл, батьки і діди яких пам’ятали криваві події на Верецькому перевалі і донесли їх до нас, щоб ми засвоїли цей гіркий урок історії. Було дуже мало представників  інтелігенції краю, котрі „страшно” люблять, пишаються історією свого краю, досліджують її. Мабуть були зайняті переведенням паперу, пишучи  чергове „прошеніє”президенту і київським урядникам. Бог їм усім суддя. 

         А от, що прикро вразило, то це те, що поки проходили жалобна церемонія і похорон,безперервноювервицею біля нас проходили угорські туристи, яких звезли на „якесь” свято. Не знаю, що розказували екскурсоводи групам угорських діточок, котрі проходили повз встановлені труни з останками січовиків, але дорослі, сивочолі туристи, які, можливо, приїхали на місця ”бойової слави”, робили вигляд, ніби  не помічають цих трун. Усі дітки в одинакових маєчках,на яких написано „ Пан'європейський пікнік 20- річчя”.Чому угорці вирішили, щосвяткувати 20 – річчя відкриття угорсько-австрійського кордону, що стало символом прориву „залізної завіси”, потрібно саме на Верецькому перевалі та ще й 20 серпня, якщо саме свято відзначають в Угорщині 17 серпня? Та і де той кордон з Австрією а де Верецький перевал, „прорив” на який ми мали нагоду споглядати? Видно організатори таких турів дуже хочуть, щоб і нам і їм було „приємно”. Але і їм Бог суддя. Час все розставить на свої місця. Все і всіх. І вже розставляє. І стосовно віднайдення угорцями „другої батьківщини” (Де починається Закарпаття http://www.ut.net.ua/History/6583) і стосовно того, яка роль Угорщини і Польщі у  історичних подія 1938-39 років (http://youtu.be/YbqNjaPzMuA http://youtu.be/uQX_4bd1Eiw, http://youtu.be/KsX5yOLUkTE ).

После того, как председатель правительства РФ Владимир Путин посетил Фанагорию - одну из древнегреческих колоний - в Рунете развернулось широкое обсуждение этого события. Причём это обсуждение весьма насыщено иронией и сарказмом. Причина насмешек над главой правительства РФ заключается в том, как СМИ подали посещение Путиным Фанагории.

Так, СМИ сообщили, что главный российский министр нырнул в море, чтобы осмотреть подводную часть Фанагории, и при этом он сразу же обнаружил два осколка древних амфор. Блоггеры, комментируя эту информацию, интересуются у прессы, держит ли она российское население за дураков. Дело в том, что амфоры, 15 веков пролежавшие на морском дне, не так-то просто найти - они должны были покрыться ракушками и песком.

Одни блоггеры, иронизируя над Путиным, сочиняют стишки, начинающиеся со слов "Маленький мальчик играл в водолаза", другие переживают за украинцев, поскольку президент Виктор Янукович на дне моря пока что ничего не нашёл. Третьи вспоминают сцену рыбалки из культового фильма "Бриллиантовая рука" и фразу персонажа Анатолия Папанова, уверяющего, что "клёв будет таким, что клиент забудет обо всём на свете".