Около 5000 лет назад люди каменного века умели делать операции

...на черепе...




 

Около 5000 лет назад люди каменного века умели делать операции на черепе. Скальпелем им служил свежезаточенный клинок или крепкий скребок, высеченные из кремня. Этот материал не только острее стали, он еще и стерильный.

При помощи этих инструментов "врачи" эпохи неолита в случае опухолей или тяжелого кровоизлияния в мозг вскрывали черепа своих пациентов. Удивительный успех: примерно 90% прооперированных выживали. Зажившие края кости черепов из раскопок времен неолита - свидетельство и эффектное доказательство данного метода.

О старейших в мире операциях на черепе рассказывает выставка "Дыра в голове", проходящая в Музее неандертальца в городе Метман. Экспозиция состоит из двух дюжин древних человеческих черепов. Университетская клиника Дюссельдорфа оснастила экспозицию современной операционной, где посетители - на тыквах могут "упражняться" в технике трепанации.
   
Доказательство старейшей операции на черепе в Европе представлено в музейной витрине головой из эльзасского Энзисхайма - разумеется, всего лишь точной компьютерной моделью из пластмассы. Около 7100 лет назад "целитель" вскрыл затылочную часть черепа пациента.

Примерно 4500 лет назад число подобных вмешательство увеличилось - загадочным образом в основном в Центральной Германии, что подтверждают находки черепов "шнуровой керамики" - культуры Саксонии-Ангальт или Бадена. Вероятно, здесь жило немало одаренных "хирургов" или операционная техника была уделом определенной этнической группы.

http://www.eurolab.ua/ru/news/world-news/7859/page/14/#comments

Коменти до цієї статті на порталі-джерелі рулять! Рекомендую!

День української мови та писемності

День української писемності та мови відзначається щорічно 9 листопада в день вшанування пам'яті Преподобного Нестора-Літописця.

Преподобний Нестор-літописець — киянин, у сімнадцять років прийшов у Києво-Печерську лавру послушником. Прийняв його сам засновник монастиря преподобний Феодосій. Молитвою та послухом юний подвижник невдовзі перевершив найвидатніших старців. Під час постригу в ченці Нестор був удостоєний сану ієродиякона. Книжкова справа стала змістом його життя.

Найвизначнішою працею Нестора-літописця є «Повість временних літ» — літописне зведення, складене у Києві на початку XII століття. Це перша у Київській Русі пам’ятка, в якій історія держави показана на широкому тлі світових подій. Преподобний Нестор довів розповідь з літописних зведень кінця XI століття до 1113 року. Всі наступні літописці лише переписували уривки з праць преподобного Нестора, наслідуючи його. Але перевершити так і не змогли. «Повість временних літ» була і залишається найвидатнішою пам’яткою слов’янської культури. Тому преподобного Нестора-літописця можна по праву вважати батьком не лише вітчизняної
історії, а й словесності.

Впродовж кількох століть український народ привчали до думки про нібито «вторинність» української мови, ретельно приховуючи від українців величезний масив української ж писемності, історії та культури, яка сягає глибокої давнини і нараховує багато тисячоліть. За
науковими розвідками лінгвістів, мова української народності почала формуватися ще у VI-IX столітті. Процес унормування загальнонародної української мови вчені відносять до ХІІІ-ХІV століття. У різні періоди літературна мова української народності поєднувала в собі елементи
давньоруської писемної мови (Х-ХІІІ ст.), українсько-білоруської (ХІV-ХV ст.), слов’яноукраїнської, староукраїнської («простої мови»), церковнослов’янської (ХІV-ХVІІ ст.). Інтенсивне формування нової української мови дослідники відносять до другої половини ХVІІІ-ХІХ століть. Зачинателем сучасної української літературної мови вважається
І. П. Котляревський, а основоположником — Т. Г. Шевченко.

Нетлінним скарбом століть називають національну мову і літературу — скарбом, що передається від покоління до покоління, що об’єднує минуле й прийдешнє. Мова — живий організм, вона розвивається за своїми законами, а тому треба у чистоті берегти цей нетлінний скарб, прислухаючись до порад відомого нашого поета Максима Рильського:

    Як парость виноградної лози,
    Плекайте мову.
    Пильно й ненастанно
    Політь бур’ян.
    Чистіша від сльози
    Вона хай буде.
    Вірно і слухняно
    Нехай вона щоразу служить вам,
    Хоч і живе своїм живим життям.


Бажаю процвітання нашій українській мові! Нехай живе наша рідна мова!

Права громадян при затриманні міліціянтами

ВАШІ ПРАВА ПРИ ЗАТРИМАННІ АБО АРЕШТІ. ЗНАЙТЕ!

Відповідно до статті 29 Конституції України Ви МАЄТЕ ПРАВО НА СВОБОДУ ТА ОСОБИСТУ НЕДОТОРКАННІСТЬ.

Посадові особи правоохоронних органів НЕ МАЮТЬ ПРАВА заарештувати або тримати під вартою без ВМОТИВОВАНОГО РІШЕННЯ суду.

Конституція України ЛИШЕ У ВИНЯТКОВИХ ВИПАДКАХ, КОЛИ ТРЕБА НАГАЛЬНО ЗАПОБІГТИ ЗЛОЧИНОВІ АБО ЙОГО ПЕРЕПИНИТИ, дозволяє затримання особи без попереднього рішення суду, якщо:

• Ви вчиняєте адміністративне правопорушення, щодо Вас вичерпано всі інші заходи впливу, але Ви не припиняєте своїх протиправних дій.

• Ви вчинили адміністративне правопорушення, і має бути складений протокол, а у Вас немає посвідчення особи і немає свідків, які могли б повідомити про Вас необхідні дані.


АДМІНІСТРАТИВНЕ ЗАТРИМАННЯ НЕ МОЖЕ ТРИВАТИ БІЛЬШЕ ТРЬОХ ГОДИН

Лише у виняткових випадках, пов'язаних з порушенням пограничного режиму або порядку обігу наркотичних засобів, Вас можуть затримати на строк ДО ТРЬОХ ДІБ.

У разі вчинення Вами дрібного хуліганства, злісної непокори правоохоронцю, образи правоохоронця та публічних закликів до невиконання його вимог, Вас можуть затримати ДО РОЗГЛЯДУ СПРАВИ СУДОМ.

В усіх інших випадках негайно після з'ясування особи і складення протоколу, але у будь-якому разі не пізніше ніж через три години, Вас має бути звільнено.

Уповноважені органи можуть затримати Вас БЕЗ ПОПЕРЕДНЬОГО РІШЕННЯ СУДУ у випадку обґрунтованої підозри, що Ви вчинили злочин, але тільки тоді, коли така підозра ґрунтується на таких обставинах:

• коли Вас застали при вчиненні злочину або безпосередньо після його вчинення;

• коли очевидці, в тому числі й потерпілі, прямо вкажуть, що саме Ви вчинили злочин;

• коли на Вас або на Вашому одязі, при Вас або у Вашому житлі будуть виявлені явні сліди злочину.

Якщо таких обставин немає, але у правоохоронців є інші підстави для підозри, Вас можуть затримати без попереднього рішення суду лише якщо Ви:

• намагалися втекти, або

• не маєте постійного місця проживання, або

• коли не встановлено Вашу особу.

У будь-яких інших випадках Ваше затримання без попереднього рішення суду є НЕ законним.


При затриманні ЗА РІШЕННЯМ СУДУ або БЕЗ РІШЕННЯ СУДУ ПРАВООХОРОНЦІ ЗОБОВ'ЯЗАНІ:

представитись,

повідомити, яке саме правопорушення Ви вчинили, або у вчиненні якого злочину Ви підозрюєтесь,

роз'яснити Ваші права і обов'язки, визначені законодавством.

ПАМ'ЯТАЙТЕ:

Під час затримання за підозрою у вчиненні кримінального злочину ВИ МАЄТЕ ПРАВО:

НЕ СВІДЧИТИ проти себе чи своїх рідних (ст. 63 Конституції України);

• давати показання або у будь-який час відмовитися давати показання та відмовитися відповідати на запитання (напишіть письмову заяву);

• мати захисника і побачення з ним до першого допиту;

надавати докази, заявляти клопотання і відводи;

• заявити про надання Вам паперу та ручки для написання клопотань, скарг
та інш, а також адреси та телефонів прокуратури, помічника Міністра МВС
із захисту прав людини, адвокатських контор, правозахисних громадських
організацій;

оскаржувати дії правоохоронців особисто або за допомогою захисника (прокурору, помічнику Міністра МВС по захисту прав людини, суду) стільки разів, скільки триває порушення ваших прав;

захисником, в т.ч. у кримінальній справі, має право бути не тільки адвокат, але і визначена Вами особа (родич - також);

• вимагати (шляхом усної, але краще - письмової заяви) перевірки судом законності затримання;

особисто брати участь у судовому розгляді питання щодо взяття Вас під варту та заявляти протести, клопотання, наводити доводи і міркування.

• Ви маєте знати, що будь-які засоби обмеження Вашої свободи НЕ ЄДИНИЙ засіб припинення правопорушення, а тому Ви можете особисто клопотати про зміну запобіжного заходу з арешту на попередження або штраф.

Вам мають роз'яснити Ваші права і про це скласти протокол, та також протокол про Ваше затримання ЯК ОСОБИ, ПІДОЗРЮВАНОЇ У ВЧИНЕННІ ЗЛОЧИНУ, якщо Вас затримують з цих підстав - протокол має містити САМЕ ТАКИЙ ЗАПИС.

При посиланні правоохоронців на інші статті КУАПП (про фактичне вчинення будь-якого іншого адміністративного правопорушення) вимагайте надати Вам Кодекс України про адмінправопорушення, ознайомтесь зі змістом статті, а потім оскаржуйте (письмово) дії правоохоронців як неправомірні.

Відмова надати Вам на ознайомлення КУАПП з текстом зазначеної статті -пряме порушення Ваших прав!

Після затримання може бути здійснено Ваш особистий обшук і вилучення речей та
документів. Обшук може здійснюватись лише особою однієї з Вами статі.


ПАМ'ЯТАЙТЕ: ВИ НЕ ЗОБОВ'ЯЗАНІ ДОВОДИТИ СВОЮ НЕВИНУВАТІСТЬ.

Знайте!

Про Ваш арешт і місце перебування слідчий зобов'язаний повідомити дружину/чоловіка або іншого родича. Вимагайте, аби таке повідомлення було здійснено негайно у Вашій присутності!

Якщо Ви заявите, що бажаєте запросити захисника, посадові особи МРВ зобов'язані надати
Вам допомогу, аби Ви могли зв'язатися із захисником чи особами, які можуть його запросити.

Якщо Ви заявите, що бажаєте мати захисника, але за браком коштів або через інші поважні причини не в змозі цього зробити, посадові особи МРВ зобов'язані призначити
захисника БЕЗКОШТОВНО.

Вимагайте захисника одразу після Вашого затримання!

ПАМ'ЯТАЙТЕ: ВИ МАЄТЕ ПРАВО НА ЗАХИСНИКА З МОМЕНТУ ЗАТРИМАННЯ!

У разі затримання за підозрою у вчиненні злочину Вас мають якнайшвидше,
але у будь-якому випадку НЕ ПІЗНІШЕ НІЖ ЧЕРЕЗ 72 години, АБО ЗВІЛЬНИТИ, АБО ДОСТАВИТИ  ДО  СУДУ,  де  Ви  зможете  взяти  участь  у  розгляді  щодо подальшого Вашого тримання під вартою.

Дніпропетровськ на півтора століття старший, аніж вважали досі

Нову, альтернативну версію походження міста група науковців презентувала колегам і громадськості у суботу 1 листопада на спеціально влаштованих слуханнях у Дніпропетровську.

Наукове обговорення версій походження міста організувала одна з міжнародних громадських організацій.

Донині указ Катерини ІІ про заснування міста Катеринослава від 1776 року вважався точкою відліку історії Дніпропетровська, однак сучасні дослідники переконані, що коріння міста сягає козацької доби – 1645 року. Це дата першої згадки про поселення Нові Кодаки на правому березі Дніпра (зараз це одна із промислових зон міста-мільйонника).

Історики стверджують, що знайшли архівні докази того, що Нові Кодаки були великим військовим і торговельним центром Придніпров’я, так само, як й інші козацькі поселення на території сучасного Дніпропетровська – Стара Самарь та Старий Кодак. Останні згодом занепали, а ось Новий Кодак перетворився на адміністративний і культурний центр, саме з нього, кажуть науковці, й велося керівництво будівництво імператрициного Катеринослава.

«На початку 20-го століття вже потроху доходили до цієї версії. Але згодом краєзнавчі дослідження вже не були популярні. До того ж вже склалась традиція, нема нічого важчого, ніж ламати міфи», – каже один із прибічників версії, краєзнавець Валентин Старостін.

А втім, з новою версією походження міста згоді далеко не всі дніпропетровські науковці. Вони пропонують їй ще кілька альтернатив, приміром, дехто схильний шукати витоки міста навіть у 11-му столітті, коли на території сучасного мікрорайону Ігрені існувало давнє поселення русичів.

«Спроби передатування є трохи пришвидшеними спробами позбавитись імперського минулого. Вони зрозумілі, але з наукової точки зору мають певні вади», – вважає історик, доцент Дніпропетровського національного університету Максим Кавун.

Наразі дніпропетровські історики закликали владу профінансувати розкопки на території давніх поселень в межах міста, аби покласти край дискусії про витоки Дніпропетровська.

Півтора місяці тому місто відзначило свій день народження, за офіційною «імперською», версією, – 232-й.

В Сімферополі можуть заборонити вшанування жертв Голодомору

Міськвиконком Сімферополя звернувся до Окружного адміністративного суду Автономної республіки Крим з вимогою заборонити Конгресу Українських Націоналістів проводити мітинг приурочений вшануванню пам’яті жертв Голодоморів та політичних репресій в Україні. Про це сьогодні повідомив голова Кримської обласної організації КУН Василь Овчарук.

4 листопада о 12.00 Конгрес Українських Націоналістів планує провести пікет на площі перед будівлею ВР Криму.

«Ми звернулися в міськраду з заявкою на проведення мітингу під стінами Верховної Ради Криму з вимогою вшанувати пам'ять жертв голодоморів та політичних репресій 1921-1923рр, 1932-1933рр, однак Сімферопольська міська рада заборонила проведення акції і рекомендувала провести в парку Тараса Шевченка. І в той же день подала позов до Окружного адміністративного суду з вимогою заборонити Конгресу проводити будь-які масові заходи», - сказав лідер Кримських націоналістів Овчарук.

«Подібні дії міськвиконкому суперечать Конституції України та Указу Президента України «Про заходи у зв'язку з 75-ми роковинами Голодомору 1932 – 1933 років в Україні»,- зазначив Василь Овчарук.

Овчарук також повідомив, що сьогодні о 15.00 в приміщенні Окружного адміністративного суду АРК. відбудеться розгляд справи за позовом Сімферопольської міської ради.

З "Майдану".

Традиції не вмирають. 14 жовтня.

На Покрову українці завжди любили збиратися і весело святкувати.

Українофоби – це елітний плебс. Їм не подобається Покрова, вони ненавидять козацтво і УПА.

I. Елітний плебс являє собою сукупність „політичних українців”. Елітний плебс структуровано у „незалежну республіку СНД”. Офіційною ідеологією цієї республіки є українофобія.

Докази:
1. Скасування графи „національність” у паспорті з метою унеможливлення національної ідентифікації елітного плебсу.
2. Внаслідок економічної депортації кількість корінної нації щотижня зменшується, кількість нелегальних та легальних мігрантів щодня збільшується.
3. Інформаційний простір переповнений продукцією українофобського, дегенеративного, збоченого характеру.

II. Елітний плебс ненавидить українську націю та її історію. Українські національні герої для окупантів є кровними ворогами. Елітний плебс створює, реєструє, забезпечує режим найбільшого сприяння екстремістським окупаційним українофобським структурам.

Докази:
1. Досі поіменно не названі та не покарані організатори та виконавці найстрашнішого злочину в історії цивілізації, Голодомору. Чому елітний плебс так боїться поіменно назвати тих, хто вбивав мільйони українців за національною ознакою? Елітному плебсу є що приховувати?
2. В столиці Києві є пам’ятники окупаційним терористам Лєніну, Петровському, Косіору, немає пам’ятників національним героям Петлюрі, Болбочану, Скоропадському, Коновальцю, Бандері, Шухевичу.
3. 15 жовтня 2005 року центр Києва був відданий екстремістам –українофобам, які закликали до фізичного до морального знищення українського народу. Ніхто з екстремістів-українофобів до відповідальності не притягнутий.
4. В цій республіці легально діють екстремістські українофобські організації, які ненавидять українську націю. В Міністерстві юстиції зареєстровані Комуністична партія Симоненка, ПСПУ Вітренко-Дубінської, Прорыв Гельмана-Павловського відкрито проводить терористичні військові навчання у Криму.

III. Елітний плебс зацікавлений в підтриманні низького рівня життя трудящих та селян. Низький рівень життя є результатом обкрадання української нації елітним плебсом в особливо крупних розмірах. Припинення процесу розкрадання автоматично поповнить державний бюджет.

Докази:
1. При всіх природних багатствах рівень життя в Україні є катастрофічно низький.
2. Якщо при СРСР чиновники їздили на Волгах і відпочивали в Криму, то в умовах економічної кризи СНД «новые русские» їздять на Майбахах і відпочивають в Монако.
3. Національний склад олігархів, банкірів, власників ЗМІ старанно приховується. Яким є етнічне походження тих, хто заправляє економічним сектором нашої батьківщини? Що поганого в тому, що українці дізнаються про національність елітного плебсу?


Елітний плебс творить геноцид нашого народу.
Елітний плебс підштовхує нас до еміграції, щоб віддати наші домівки чужинцям.
Елітний плебс забороняє нам наше справжнє минуле, зомбуючи своїми тупорилими засобами масової інформації та шоу-бізнесом.

Шанувати закон, творити блага, називати речі своїми іменами. Бути господарем власного дому. Це наша країна, це наші міста, це наші вулиці.

14 жовтня 2008 року, Київ, Покрова.
Свято Козацької слави, Марш УПА, День Національної Єдності.
Україна понад усе!



Марш УПА. Графічний підпис

Про культуру отношений

Наше общество имеет очень низкий уровень культуры во взаимоотношениях, чтоб не сказать, что вообще не имеет.Посмотреть хотя бы на сегодняшнюю политическую ситуацию в стране... Культуру отношений в семье в большинстве своем не лучше. Прогрессирующиек темпы алкоголизма супругов, наркомании, ранней сексуальной жизни у подростков - это все следствия ненормального климата в семье. Чего не хватает, чтоб изменить ситуацию в лучшую сторону? Желаний? Знания? Возможностей? Взаимности? Думаю, всего из вышеперечисленного.

Из покон веков украинцы воспитывались в уважении к традициям семьи. Так было раньше, но с приходом сексуальной революции в нашу страну отношения стали переживать кризисы… А все потому, что нету в них культуры. Никто не понимает, даже если хочет, что надо сделать, чтоб было правильно и всем хорошо.

Но! Кто ищет – тот всегда найдет. Посему предлагаю тем, у кого не складываются отношения в семье (или просто с возлюбленными) вооружиться соответствующей литературой и наконец встать на путь мира и согласия в отношениях.

Как пример могу посоветовать книгу Джона Грея «МУЖЧИНЫ С МАРСА, ЖЕНЩИНЫ С ВЕНЕРЫ», где классно описано различия в способах мышления и поведения двух полов, и как избежать конфликтов через это. (В гугле можно найти ее, кто не найдет, могу поделиться).

Вооружились? Дерзайте !

Кто знает – тот вооружен! (с)

 

Вирок Ющенку

Осень 2008-го стала для Виктора Ющенко тяжким испытанием. Альянс парламентских тяжеловесов поставил украинского президента на грань политического выживания. Ностальгия заставляет вспомнить легендарное время, когда нынешний гарант находился на пике популярности.

Осенью 2004-го все было ясно и понятно - Добро боролось со Злом, демократическая общественность дружно ругала Виктора Федоровича (по большей части – заслуженно) и расхваливала Виктора Андреевича (по большей части – незаслуженно).

Именно тогда в "Украинской правде" была опубликована статья "Тому що… Ющенко" , растиражированная штабами оппозиционного кандидата. Известный украинский журналист перечислял все достоинства Виктора Андреевича.

Конечно, автор восторженной апологии давно разочаровался в своем герое, но дело не в этом. Просматривая давний список "Тому що…" в пользу кандидата Ющенко, с удивлением обнаруживаешь, что за четыре года ВАЮ не растерял своих замечательных качеств!

"Собирает коллекцию раритетов Триполья", "каждый год поднимается на самую высокую вершину украинской земли – Говерлу", "всегда будет помнить о  Голодоморе", "слушает Тараса Петриненко", "знает, кто такой Васыль Стус", "никогда не осквернит уста матом и феней", "уважает древние обычаи своего народа", "ходит в церковь по велению души" - все перечисленные добродетели на месте, они никуда не исчезли.

Не потерял актуальности и этот пассаж: "Он любит пчел, а трудяги-пчелы любят только людей добрых сердцем".

Да, в 2004-м пристрастие Ющенко к насекомым из семейства Apoidea казалось трогательной и бесспорно положительной чертой. Сторонники оппозиционного кандидата не представляли, сколько презрения можно вложить в емкое прозвище "Пасечник"…

Четыре года назад ярко выраженный традиционализм Виктора Ющенко действительно импонировал. На фоне гитары, мата и тюремных ходок от Кучмы и Януковича патриархальный банкир с коллекцией икон и походами на Говерлу выглядел идеальным кандидатом в президенты.

Его духовность и религиозность воспринимались как лучший предохранитель от коррупции и беззакония, любовь к истории обеспечивала ему имидж интеллектуала, а увлечение казацкими древностями приводило в неописуемый восторг украинских патриотов.

Мы еще не знали, что такое убежденный традиционалист во главе государства.

А Виктор Андреевич исповедует традиционалистскую философию в чистом виде. Сохранение традиций – культурных, исторических, религиозных – является него большей ценностью, нежели развитие.

Он черпает вдохновение в прошлом, он верит в духовную силу обрядов и ритуалов, он твердо знает, что возвращение к корням – это залог национального процветания и приоритетная задача. Остальное приложится!

Все заметные свершения Виктора Ющенко на посту президента так или иначе связаны с традицией – Голодомор, Шухевич, Батурин, украинский язык etc.

Как только дело касается развития, мы наблюдаем один провал за другим. Качественные преобразования в экономике, судебная, налоговая и территориально-административная реформы, энергетическая безопасность, европейская интеграция – на всех направлениях наше государство терпит фиаско.

Примечательная деталь: хотя половина украинцев безоговорочно поддерживает гуманитарные инициативы президента, эта поддержка не трансформируется в рейтинг самого Ющенко.

Виктора Андреевича считают политическим лузером и на Востоке, и на Западе. Тем самым наши граждане признают: развитие для Украины важнее традиций. Да иначе и быть не может в XXI веке, в эпоху инновационных обществ и глобализации.

Традиционалистское правление Ющенко заставило нас взглянуть на многие вещи по-новому. Несомненные достоинства ВАЮ на проверку оказались недостатками.

Виктора Андреевича хвалили за приверженность патриархальным ценностям – таким, как Вера и Семья. А потом возмущались неподобающим поведением гаранта во время скандалов с нечистоплотными кумовьями и сыном-мажором. Между тем это было вполне закономерно.

Для истинного традиционалиста семья или сакральная связь с кумом значат несравнимо больше, чем бездуховные ценности современного общества – равенство граждан перед законом, свобода прессы и т. п.

Украинцы ценили в Ющенко моральность и патриотизм. У Виктора Андреевича действительно есть моральные принципы, чем он выгодно отличается от Януковича и Тимошенко.

Гарант всем сердцем любит Украину и считает своей миссией возрождение страны. Но за три с лишним года украинцы смогли не раз убедиться: когда президент руководствуется не Конституцией и законами, а субъективными представлениями о морали и своей уникальной миссии, – хорошего в этом мало.

Патриархальный управленческий стиль ВАЮ ошеломил грамотных экспертов уже в первые месяцы 2005 года. Украина не дождалась от нового президента ничего системного: ни отлаженных антикоррупционных механизмов, ни эффективной законодательной базы, ни рациональной экономической политики.

Вместо этого Виктор Андреевич давал бесчисленные поручения чиновникам, брал под "личный контроль" то одно, то другое дело и выслушивал многочисленных жалобщиков, осаждавших здание на Банковой.

Добрый и справедливый правитель лично принимает своих подданных, вникает в проблемы простых людей, приказывает расторопным помощникам навести порядок – если вдуматься, это оптимальная модель государственного управления! Для княжества Липпе-Детмольд или герцогства Мекленбург-Стрелиц в середине XIX столетия, но не для современной страны с 46-миллионным населением…

В принципе, Виктор Ющенко обладает неплохими задатками государственного лидера. Вот только стран, которыми он мог бы эффективно рулить, на карте мира уже не осталось – они перекочевали в учебники истории. А для нынешней Украины политическая философия гаранта губительна. Традиционализм, положенный в основу государственной политики, приносит уродливые, карикатурные плоды.

Да, трипольские древности и прочие памятники старины нужно беречь. Но когда археологические коллекции и взносы на реконструкцию Батурина превращаются в индульгенцию для профессиональных рейдеров и  воротил теневого бизнеса – это не лезет ни в какие ворота.

Тот же Батурин – хорошее место для музейного комплекса. Однако нелепая идея создать в далеком поселке военный лицей – из цикла "No comments".

Безусловно, архивариус – достойная и нужная профессия, но это не повод превращать СБУ в архивное управление, неспособное решать задачи государственной безопасности

Живописная вышиванка хороша на фольклорном фестивале. Но когда она становится дресс-кодом для "настоящих патриотов" – мэра-коррупционера и его ловкого помощника – это и смешно, и грустно…

Виктора Ющенко принято считать слабовольным, безынициативным политиком, легко поддающимся чужому влиянию. Думается, эта характеристика не совсем справедлива. Когда дело касается Голодомора или примирения ветеранов войны, ВАЮ демонстрирует целеустремленность и упорство, достойные царя Сизифа. Главное, чтобы вопрос не выходил за определенные хронологические рамки (примерно середина прошлого века) – и тогда президент чувствует себя в родной стихии.

Традиционалист Ющенко живет в ином историческом времени, он не приспособлен к изнуряющему ритму третьего тысячелетия, не поспевает за динамикой событий, его энергии и внимания катастрофически не хватает на острые проблемы, порожденные новой эпохой.

К сожалению, от жестокой современности никуда не денешься: насущные вопросы требуют решения. В итоге все заботы, связанные с вызовами ХХI века, будь то газовые переговоры или политический менеджмент, берет на себя окружение Виктора Андреевича.

Так было во время президентской кампании-2004. Так продолжалось в 2005-м, в эпоху "любих друзів". Так обстоят дела и сегодня, в разгар балогианской эры.

И президент Ющенко искреннее благодарен отзывчивым соратникам, которые позволяют ему жить в комфортном патриархальном мире.

Нынешний микроскопический рейтинг ВАЮ – не просто личное поражение Виктора Ющенко как политика. Это банкротство традиционалистской философии в глобальном обществе.

Виктор Андреевич мечтал стать отцом всех украинцев, но современное государство – это не уже семья, а скорее гигантская корпорация. И нуждается оно не в строгом и справедливом отце, а в энергичном и эффективном менеджере.

Украинский президент здорово переживает из-за попыток наделить его полномочиями английской королевы.

Но, возможно, эта роль – декоративный и безобидный реликт седой старины – подходит Виктору Ющенко как нельзя лучше? Церемониальные функции – пожалуй, единственное, с чем может справиться политик-традиционалист в современном мире.


Михаил Дубинянский, УП

Три гостя и Любовь

сказка))


Женщина вышла из своего дома и увидела на уличном дворике
троих стариков с длинными белыми бородами. Она не узнала их. Она сказала "Наверное
вы мне не знакомы, но вы должно быть голодны. Пожалуйста, входите в дом и поешьте."


"А муж дома?", спросили они.
 

"Нет", ответила она. "Его нет."


"Тогда мы не можем войти", ответили они.

Вечером, когда ее муж вернулся домой, она рассказала ему о случившемся.

"Иди и скажи им что я дома и пригласи их в дом!" - сказал муж.

Женщина вышла и пригласила стариков.

"Мы не можем пойти в дом вместе", - ответили они.


"Почему же?" - удивилась она.


Один из стариков объяснил: "Его зовут Богатство," сказал он указывая на одного из своих друзей, и сказал указывая на другого, "А его зовут Удача, а меня зовут Любовь." После
чего добавил, "Сейчас иди домой и поговори со своим мужем о том, кого из нас вы
хотите видеть в своем доме."


Женщина пошла и рассказала мужу о том, что услышала. Ее муж был очень обрадован. "Как хорошо!!!", - сказал он. "Если уж надо сделать выбор, давай пригласим Богатство. Пусть войдет и наполнит наш дом богатством!"

Его жена возразила, "Дорогой, а почему бы нам не пригласить Удачу?"

Их приемная дочь слушала все сидя в углу. Она подбежала к ним со своим предложением: "А почему бы нам лучше не пригласить Любовь? Ведь тогда в нашем доме воцарит любовь!"

"Давай-ка согласимся с нашей девочкой,"-  сказал муж жене.

"Иди и попроси Любовь стать нашим гостем."

Женщина вышла и спросила и троих стариков, "Кто из вас Любовь? Заходи в дом и будь нашим гостем."

Старик по имени Любовь пошел в направлении дома. Другие 2 старика последовали за ним. Удивленная, леди спросила Богатство и Удачу: "Я же пригласила только Любовь, почему вы идете?"


Старики ответили: "Если бы вы пригласили Богатство или Удачу, другие два из нас остались бы на улице, но так как вы пригласили Любовь, куда она идет, мы всегда идем за нею. Там где есть Любовь, всегда есть и Богатство и Удача!!!!!!!"
 
Я ЖЕЛАЮ ТЕБЕ...

- Там где есть боль, желаю тебе покоя и милосердия.
- Там где есть сомнение, я желаю тебе доверия.
- Там где есть усталость и изнеможение, желаю тебе понимания, терпения и возобновления сил.
- Там где есть страх, желаю тебе любви и мужества.