хочу сюда!
 

Оля.

25 лет, овен, познакомится с парнем в возрасте 23-30 лет

Заметки с меткой «упа»

Сралинист и фальсификатор истории Олег Росов ( Олег Россов )

Сралинист и фальсификатор истории Олег Росов ( Олег Россов )

ЧИТАТИ ПОВНІСТЮ: http://archive.is/rLKXu
ПетрАшенок ( ПЕТРОШЕНОК ) Дмитрий Евгеньевич ( Олег Росов ( Олег Россов ) ), державний чиновник, директор ДНІПРОПЕТРОВСЬКОГО РЕГІОНАЛЬНОГО ВІДДІЛЕННЯ КООРДИНАЦІЙНОГО ЦЕНТРУ ТРАНСПЛАНТАЦІЇ ОРГАНІВ,ТКАНИН ТА КЛІТИН МОЗ УКРАЇНИ  (  http://archive.is/E8Fdx )

, закатований нав’язливим станом "абшерусской идеи", взяв собі за хобі досліджувати історію ОУН-УПА і викладати свої “дослідження” в інтернет та у друковану продукцію під конспіративним псевдонімом Олег Росов ( Олег Россов ), одночасно ховаючись у блозі за аватаром зображення молодого Судоплатова. За час конспірування від 2007 року до майже середини 2011 року він прийняв участь у створені московського фільму "Украинский национализм. Невыученные уроки" http://video.google.com/videoplay?docid=-1705963579806328164# , написав низку статей та книгу про ОУН-УПА, зрозуміло, у радянському стилі, які тепер легко можна віднайти в інтернеті та у відповідній друкованій продукції.
http://archive.is/rLKXu
На початку червня якась добра душа хакнула його сайти та розмістила у його ж блозі novoross-73.livejournal.com/ ( котрий на даний момент заблокований провайдером сервісу ) деякі його листи, зміст котрих красномовно описує уподобання та діяльність цього державного чиновничка України. Серед листів можна знайти кореспонденцію з американським істориком Джеффрі Бурдсом, відомим україножером Віктором Поліщуком, графоманкою "Газеты 2000" Мирославою Бердник, автором згаданого фільму Вадимом Гасановим, та іншими зацікавленими історією ОУН-УПА фігурами. Лише деякі цитати, які говорять самі за себе:

24 сентября 2007 в 10:43
Меня попросили помочь со съёмками одного фильма, и всё это время я был
занят только этим. Кстати, результат можете наблюдать в эту среду, 26
сентября на канале РТР-Планета в 20.05 по Киеву.
Фильм называется "Украинский национализм. Невыученные уроки", и посвящён
многолетней работе ОУН на III Рейх.
….
Вас интересовала моя специальность. У меня медицинское образование, я
оперирующий хирург - уролог. Времени, к сожалению, на хобби остаётся
совсем немного.

22 октября 2007 в 01:21

В сегодняшней идеологической войне крайне важно и необходимо доносить до людей информацию об истинной сущности украинских националистов.Поэтому и веду свой блог.На половине его материалов с российскими друзьями уже сделали док.фильм "Украинский национализм. Невыученные уроки".
...
Thu, 09 Aug 2007
Уважаемый Виктор Варфоломеевич!
Большое спасибо за Ваше письмо.
Прежде всего, искренне желаю Вам крепкого здоровья и скорейшего
выздоровления!
Мои ФИО и адрес.
Петрашенок Дмитрий Евгеньевич.
Украина, г.Днепропетровск, улица...


(Адреси перебування петроашенка  

( ПетрАшенок Дмитрий Евгеньевич- ? , петрошенок дмитро Євгенович -? , петрашенок дмитро євгенійович - ? )

Fri, 24 Aug 2007
Провод (переводится приблизительно как руководство) не стоит
переводить. Это слово прочно вошло в литературу, включая советскую,
поэтому если начнёте переводить-внесёте только путаницу.
Действительно, на дерьмове будет Провид, но Вы же не на дерьмове фильм
снимаете. :)

По ветеранам непростой вопрос. Я бы конечно только их и слушал, т.к.
меня это очень интересует.
Западэнское же быдло Ваш фильм всё равно не проймёт, ибо зомби есть. :)
Они, кстати, во все фильмы и передачи мемуары своих недобитков суют.

23 Аугуста 2007
...
Этих актов на самом деле Стрецько написал несколько. И 30 июня он провозглашал вариант (он напечатан в газете), что провозглашается "не видновлення" (востановление) как представляют быдлу сейчас.
....
Обратите внимание в этой справке на позиции остальной укрской сволочи типа "гетмана" Скоропадского и его предложениях немцам.
....
По Вашим вопросам по Нахтихалю.
1. Расформирование было еще вызвано тем, что было определённое недоволство немцами самоуправством Бандеры. Его хотели разогнать вообще, но укры упросили их оставить как полицейскую часть. Подчеркиваю, это была инициатива не немцев, а самих укров. Одним из
...
Sat, 01 Sep 2007
Пару слов обо мне. Меня зовут Дмитрий, живу в Днепропетровске (Восточная
Украина). Более подробно мне не хотелось бы о себе рассказывать.
Джеффри, прошу понять меня правильно, это не недоверие к Вам. Дело в
том, что я работаю в местных органах исполнительной власти, и занимаю
довольно большую должность. Если о моих заметках станет известно, моей
карьере придёт конец.

Tue, 04 Sep 2007
…..
Я имею туда допуск, но многих материалов официально получить не могу.
Я хорошо знаю фонды архива СБУ по бандеровцам, и знаю, где что лежит.
Поэтому закрытые материалы я достаю незаконно. Официально эти материалы
рассекречены, их просто никому под разными предлогами не дают.
А у меня есть связи с сотрудниками, которым я в карман плачу деньги, и
они неофициально снимают для меня копии закрытых документов. Вот так и
приходится поступать.

Sat, 18 Aug 2007 20:29:56
Для меня, как и для Вас, "украинская государственность" - затянувшаяся и
надоевшая оперетта, и если моя маленькая и скромная лепта хоть в чём-то
поспособствует раскачиванию этой лодки, буду считать, что время я
потратил не зря.

26 сентября 2007
Цель, которую я себе поставил, это максимально вытащить на свет Б-жий всё бандеровское дерьмо. Дело в том, что УПА, наряду с голодомором, - это краеугольный камень идеологии Хохланда. Расшатать его - посыпится вся эта гнилая конструкция. Этим я и занимаюсь по мере моих скромных сил.С другой стороны, действительно достаточно много людей, живущих здесь, считают себя украинцами, но при этом не представляющие жизни отдельно от России. Да, я, как и Вы, хорошо знаю, что они такие же русские, как и кубанцы, поморцы, или те же сибиряки. Но, как Вы справедливо заметили, в результате усилий пропаганды (и прежде всего, увы, советской) им внушили, что они украинцы. Подчёркиваю, украинцы, но считающими себя одним целым с русскими.Если при ведении своего журнала я начну растекаться мыслью по древу и рассказывать им, кто они есть на самом деле, они могут меня не понять, и обидиться. Тогда я и им ничего не объясню, и цели не достигну.Конечно, это нужно делать, но чуть позже. Сейчас же главное - уничтожить фундамент ВГН.

17 сентября 2007 в 15:03
Знаешь, как я себя ощущаю, живя здесь? В оккупации. И это притом, что я
здесь родился, и родители мои здесь родились, и часть дедушек с
бабушками, и прадедушек и т.д. И так думаю далеко не я один. Например,
в доме, где я живу, украми (свидомыми) себя считают не более 10
процентов. А остальные - русскими или же русскими украинцами. Понимаешь?
Мы здесь Украину иначе, чем ВГН не называем. Расшифровывается как
Временное Географическое Недоразумение.
http://archive.is/rLKXu
И я бандер прямо сейчас стрелять готов. Каждый день чищу свой ящик от их
писем, в которых они меня грозятся на ножи поднять за мои заметки. А мне
только в кайф. Жду вот, не дождусь, когда они перейдут от слов к делу,
чтобы ответить им тем же. Ты думаешь, зачем я журнал завёл и материалы
про бандер выкладываю? Честно скажу, мне эта тема малоприятна. Но я
знаю, что украинский национализм и бандеровцы как его выразители – один
из краеугольных камней Украины. Ведь дело не в том, чтобы просто
воспрепятствовать их героизации. Нужно этот камень расшатать и выдрать
из фундамента. А вслед за ним посыпется и ВГН. Ведь нет у Укров других
героев! Кого ни возьми – сплошные неудачники. Что Мазепа, что Петлюра.
Все лузеры, короче! А как без героев воспитаешь свидомость? Никак. Вот и
вцепились в этих бандеровцев и прут их на пъедестал, ибо здесь хоть
как-то героев слепить можно. Смотрите, мол, какие свидомые были, аж 10
лет власти сопротивлялись и за Украину боролись.
Поэтому я и вытаскиваю на свет Божий всё их дерьмо на всеобщее
обозрение. А в архивах ой как много этого дерьма, думаю, ты сам
убедился. Надеюсь, моя скромная лепта поможет обвалить в сознании людей
украинскую государственность.

20 сентября 2007 в 00:45
Понимаешь, во-первых 15 лет кравчуки с кучмами народу мозги засирали:
"вот-вот язык государственным сделаем, вот-вот с Россией в союз войдём"
и т.д. И народ это хавал и ждал. Я тебе уже говорил, что 2004 год был
просто необходим. Он, как тот колокол, народ разбудил. Но ещё нужно
время для раскачки - т.е. максимально образовавшийся раскол углублять и
провоцировать. Чем и я, в том числе, посильно с ребятами занимаюсь.…

Можно бороться за один Юго-Восток, а
можно и Центр забрать. Т.е. оставить одну голожопую Галичину.

Thu, 20 Sep 2007

Вадим, я тебя Богом прошу, убери эту благодарность "сотрудникам
госструктур"!!!!!!!!!!
Ты пойми, я начальник одного из главных управлений обладминистрации. На
работе в курсе моих увлечений, только не знают, в какой плоскости. Я
хожу на разные лекции, принимаю участие в конференциях по этой теме,
плюс знают, что я бываю в центр.архивах. Не приведи Господь, начнут
копать и сопоставят. А ведь начнут, суки! Они на такое быстро
среагируют.
Убери!!!
Не хочет руководство давать ссылку ЖЖ - хрен с ним. Напиши просто -
спасибо за помощь Новороссу и украинскому проекту "Антиоранж"(это наша
группа единомышленников со всей Украины, помогающая мне собирать
материал по ОУН-УПА). Вот так будет хорошо!



28 сентября 2007 в 14:19
Приветствую Вас, дружище!
Очень рад, что Вы меня правильно понимаете. :)))
Касаемо краеугольных камней - всё Вы правильно перечислили. Но по тому,
как разворачиваются события сейчас в Хохланде, основной упор делается на
внушение именно этих двух позиций - "голодомор" и бандеры. Вот эти сучьи
каменюки и надо драть из фундамента со всей силой.

…Сталин для меня - величайший деятель русской истории.

Однако, что касается укронационализма - на этой теме нужно играть.
Понимаете, мы с Вами уже обсуждали, что пока немножко рановато объяснять
украм, что они русские. Вначале нужно развалить фундамент. А для этого
память народа о том фашизме, который принёс на их землю войну, нужно
использовать по полной, и привязать к этой колеснице оуновцев.

….
Поймите, не прокатит сейчас выставление оуновцев обычными сепаратистами,
не получится из-за засранности мозгов укронаселения сыграть на этом.
Нужно что-то более весомое и бьющее наотмашь.
После же, когда бандеровцы будут обосраны с ног до головы, а вместе с
ними, что главное, и их цель - самостийна соборна держава , можно будет
говорить о сепаратизме, русскости и т.д.

Главное сейчас - бить бандер доками, доками, и ещё раз доками!”

.....

фальсификатору novoross_73 [ Олег Росов ( Олег Россов )  ] вручили премию им. Галана!  \

.....

ЧИТАТИ ПОВНІСТЮ: http://archive.is/rLKXu


.....    ......


.....   .......

Крім боротьби з підпіллям, спецгрупи НКВС під маркою УПА скоювали злочини проти мирного населення. Попри знищення працівниками КГБ компрометуючих внутрішніх документів НКВС щодо використання спецгруп НКВС під маркою бандерівців, в архівах все-таки збереглися деякі окремі документи, котрі свідчать, що спецгрупи НКВС вчиняли злочини щодо мирних жителів. Зокрема, в рапорті одного з головних організаторів спецгруп НКВС майора Соколова фігурують факти вчинення його ж спецгрупою під його ж керівництвом злочинів: спалення хати, вбивство голови сільради села Яблунів Станіславської області[4], побиття голови сільради села Комарівка Тернопільської області, грабування бойовиками спецгрупи майна, викрадання людей у ліс для допитів[5]:
«Мы их всех перебили, схрон забросали гранатами, где тоже убили двоих — хату сожгли,(...)»
«Наблюдая за спецгруппой, я видел, что пешая группа очень неподвижна и может делать небольшие рейды — поэтому я посоветовался с командирами группы и решил достать лошадей и повозки, делать конную группу было нецелесообразно, не все умели ездить верхом, да и седел трудно было достать. Когда батальоны занимались операцией, то мы пошли без прикрытия в село Яблунов, Станиславской области, ночью мы вошли в село и спросили у предсельсовета, есть ли у него в селе лошади и повозки, оставленные каким-либо куренем. Тот нам ответил, что у него в селе есть 15 лошадей и 8 повозок, оставленных куренем «Сталь», он же «Резун». Этих лошадей и повозки мы забрали, предсельсовету выдали расписку, что лошади и повозки забраны куренем «Быстрого» и станичного села /клички его не помню/, он стал с нами ругаться за лошадей, говоря, что он на нас пожалуется «Резуну», что мы забрали его лошадей, мы забрали с собой, убили его и бросили в колодец. /После я читал записку «Быстрого», в которой он оправдывался перед «Резуном», что он никаких лошадей в селе Яблунов не брал/. »
«В этой же операции мне сообщил Нач. Коропецкого РО НКВД о том, что предсельсовета села Комарувка имеет тесную связь с местной боевкой «Трегуба» и ничего о появлении боевки «Трегубы» в селе не сообщает. Взяв на прикрытие роту автоматчиков, я сделал рейд в это село. — Спецгруппой ночью мы вошли в село под видом банды, арестовали предсельсовета, как СБ, обвинив его в том, что он выдал весь контингент Советской власти, он нас уверял, что он ненавидит Советскую власть и всегда помогает бандитам, назвал клички бандитов, с котоыми он поддерживает связь. Мы делали вид, что его хотим повесить, но потом простили,дали ему 30 палок и ушли, (…)»
«Когда я снова стал принимать группу, то увидал, что группа сильно разложилась, боевики стали воровать, ворованное продавать и пропивать, и спецгруппа стала иметь вид уголовной банды. Но все же это разложение имело и положительные стороны — на кражах и пьянках люди спаялись и желания бежать уже не было.»
„Я посоветовался с командирами спецгруппы, что не лучше ли будет нам изменить работу — не ходить по селам под видом банд, ищя бандитов, а воровать из сел людей, стоящих на учете РО НКВД, как имеющих связь с бандитами, и их допрашивать под видом «СБ», обвиняя в сиксотстве“
Перевдягання солдатів спецгруп НКВС у змішану форму, яку зазвичай носили повстанці УПА, зафіксовано епізодом:
«Боевики группы, одетые в красноармейскую форму, останавливаются в селах близ райцентра, готовят схроны, где можно допрашивать, и ночами, переодевшись в смешанную форму, выезжают на операции для захвата заранее намеченных объектов.»[6]
Повний текст рапорта майора Соколова приведений на 272 сторінці книги американського історика Джеффрі Бурдса«Радянська агентура»
Незважаючи на такі злочини, майору Соколову присвоїли звання Героя Радянського Союзу, що може свідчити про заохочення з боку вищого керівництва НКВС для лжебоївок вчиняти злочини над мирними громадянами. Можна лише собі уявити до яких методів вдавалися спецгрупи, коли інформація про такі злочини попала в офіційний документ НКВС, з огляду на те, що працівники НКВС як правило не реєстрували у власних документах власні злочини, які б в цілому компрометували НКВС та за котрі їх могли б пізніше притягнути до відповідальності.

Звіт майора Соколова у сфальсифікованому вигляді, де вирізані та змінені приведені фрагменти злочинної діяльності спецгрупи, використовують проросійські дослідники у своїх публікаціях[7], аргументуючи таким чином непричетність спецгруп НКВС до вбивств мирних громадян.[7] Олег Росов[8] у своїй статті з назвою Миф о «переодетых энкавэдэшниках» Специальные группы НКВД в борьбе с националистическими бандформированиями на Западной Украине. 1944–1945 годы, опублікованій на багаточисельних інтернет-ресурсах та у друкованих виданнях, всупереч фактам стверджує[7]:
"Несли наказание и офицеры, допустившие нарушение закона со стороны своих «подопечных», — их понижали в должности или увольняли."
"Более того, ни единого факта убийств мирных граждан участниками спецгрупп в архивных документах не зафиксировано."

В іншій публікації з назвою «Бандеровский маскарад, или фальшивые „экспонаты“ выставки»[9] Росов, попри факти з архівних документів, навмисно дезінформує читача, буцімто бойовики спецгруп не одягали червоноармійської форми та не отримували державних нагород:
"Таким образом, настоящие агентурно-боевые группы МГБ советской формы и орденов не могли носить в принципе. Во-первых, форма им не полагалась, а, во-вторых, если бы они появились в подобном виде в подполье, то были бы сразу расшифрованы и уничтожены."
В тій же статті повторюється також дезінформація, наче спецгрупи не скоювали вбивств мирного населення:
"Однако в многочисленных архивных документах не зафиксировано ни одного случая убийства участниками спецгрупп кого-либо из мирных граждан."
Що стосується використання червоноармійської форми бойовиками спецгруп, то про це йдеться у вирізаному фрагменті майора Соколова (Див. вище), а нагородження їх державними нагородами — у документах, які Олег Росов вже раніше використав у попередній публікації, що він навіть підкреслює у самому тексті[7]:
"Как видим, «непокоренные борцы с советами» не только оказывали этим «советам» существенную помощь в ликвидации ведущих функционеров националистического подполья, но даже получали за это высокие награды."
Також не відповідає дійсності звинувачення Олега Росова українських істориків та публіцистів у замовчуванні участі колишніх підпільників ОУН-УПА в спецгрупах НКВД та боротьбу спецгруп НКВД з націоналістичним підпіллям. Зокрема Ігор Лосев та Іван Білас, яких саме звинувачує Олег Росов, в своїх публікаціях висвітлюють участь колишніх підпільників ОУН-УПА в спецгрупах НКВД та боротьбу спецгруп НКВД з націоналістичним підпіллям.[10][11][12]
....  ......

 На кінець 1945 року з повстанцями боролося 150 спецгруп загальною чисельністю  .......      .......
........  .......

ЧИТАТИ ПОВНІСТЮ: http://archive.is/y2iFu

READ MORE:          

.........

ІНШІ МАТЕРІАЛИ ДО ТЕМИ СПЕЦГРУПИ НКВД   http://archive.is/YTSWt


Сралинист и фальсификатор истории Олег Росов ( Олег Россов )

http://archive.is/rLKXu
Сралинист и фальсификатор истории Олег Росов ( Олег Россов ) - ПетрАшенок ( ПЕТРОШЕНОК ) Дмитрий Евгеньевич
http://archive.is/rLKXu

ПетрАшенок ( ПЕТРОШЕНОК ) Дмитрий Евгеньевич ( Олег Росов  ( Олег Россов )), державний чиновник, директор ДНІПРОПЕТРОВСЬКОГО РЕГІОНАЛЬНОГО ВІДДІЛЕННЯ КООРДИНАЦІЙНОГО ЦЕНТРУ ТРАНСПЛАНТАЦІЇ ОРГАНІВ,ТКАНИН ТА КЛІТИН МОЗ УКРАЇНИ 
 ( http://archive.is/E8Fdx )

(Адреси перебування петроашенка: http://archive.is/rLKXu)

, закатований нав’язливим станом "абшерусской идеи", взяв собі за хоббі досліджувати історію ОУН-УПА і викладати свої “дослідження” в інтернет та у друковану продукцію під конспіративним псевдонімом Олег Росов ( Олег Россов )  , одночасно ховаючись у блозі за аватаром зображення молодого Судоплатова. За час конспірування від 2007 року до майже середини 2011 року він прийняв участь у створені московського фільму "Украинский национализм. Невыученные уроки" http://video.google.com/videoplay?docid=-1705963579806328164# , написав низку статей та книгу про ОУН-УПА, зрозуміло, у радянському стилі, які тепер легко можна віднайти в інтернеті та у відповідній друкованій продукції. http://archive.is/rLKXu

На початку червня якась добра душа хакнула його сайти та розмістила у його ж блозі  novoross-73.livejournal.com/ ( котрий на даний момент заблокований провайдером сервісу ) деякі його листи, зміст котрих красномовно описує уподобання та діяльність цього державного чиновничка України. Серед листів можна знайти кореспонденцію з американським істориком Джеффрі Бурдсом, відомим україножером Віктором Поліщуком, графоманкою "Газеты 2000" Мирославою Бердник, автором згаданого фільму Вадимом Гасановим, та іншими зацікавленими історією ОУН-УПА фігурами. Лише деякі цитати, які говорять самі за себе:

24 сентября 2007 в 10:43
Меня попросили помочь со съёмками одного фильма, и всё это время я был
занят только этим. Кстати, результат можете наблюдать в эту среду, 26
сентября на канале РТР-Планета в 20.05 по Киеву.
Фильм называется "Украинский национализм. Невыученные уроки", и посвящён
многолетней работе ОУН на III Рейх.
….
Вас интересовала моя специальность. У меня медицинское образование, я
оперирующий хирург - уролог. Времени, к сожалению, на хобби остаётся
совсем немного.

22 октября 2007 в 01:21

В сегодняшней идеологической войне крайне важно и необходимо доносить до людей информацию об истинной сущности украинских националистов.Поэтому и веду свой блог.На половине его материалов с российскими друзьями уже сделали док.фильм "Украинский национализм. Невыученные уроки".
...

...
Thu, 09 Aug 2007
Уважаемый Виктор Варфоломеевич!
Большое спасибо за Ваше письмо.
Прежде всего, искренне желаю Вам крепкого здоровья и скорейшего
выздоровления!
Мои ФИО и адрес.
Петрашенок Дмитрий Евгеньевич.
Украина, г.Днепропетровск, улица...

[   (Адреси перебування петроашенка:  http://archive.is/rLKXu
( ПетрАшенок Дмитрий Евгеньевич- ? , петрошенок дмитро Євгенович -? , петрашенок дмитро євгенійович - ? ) ]

Fri, 24 Aug 2007
Провод (переводится приблизительно как руководство) не стоит
переводить. Это слово прочно вошло в литературу, включая советскую,
поэтому если начнёте переводить-внесёте только путаницу.
Действительно, на дерьмове будет Провид, но Вы же не на дерьмове фильм
снимаете. :)

По ветеранам непростой вопрос. Я бы конечно только их и слушал, т.к.
меня это очень интересует.
Западэнское же быдло Ваш фильм всё равно не проймёт, ибо зомби есть. :)
Они, кстати, во все фильмы и передачи мемуары своих недобитков суют.

23 Аугуста 2007
...
Этих актов на самом деле Стрецько написал несколько. И 30 июня он провозглашал вариант (он напечатан в газете), что провозглашается "не видновлення" (востановление) как представляют быдлу сейчас.
....
Обратите внимание в этой справке на позиции остальной укрской сволочи типа "гетмана" Скоропадского и его предложениях немцам.
....
По Вашим вопросам по Нахтихалю.
1. Расформирование было еще вызвано тем, что было определённое недоволство немцами самоуправством Бандеры. Его хотели разогнать вообще, но укры упросили их оставить как полицейскую часть. Подчеркиваю, это была инициатива не немцев, а самих укров. Одним из
...
Sat, 01 Sep 2007
Пару слов обо мне. Меня зовут Дмитрий, живу в Днепропетровске (Восточная
Украина). Более подробно мне не хотелось бы о себе рассказывать.
Джеффри, прошу понять меня правильно, это не недоверие к Вам. Дело в
том, что я работаю в местных органах исполнительной власти, и занимаю
довольно большую должность. Если о моих заметках станет известно, моей
карьере придёт конец.

Tue, 04 Sep 2007
…..
Я имею туда допуск, но многих материалов официально получить не могу.
Я хорошо знаю фонды архива СБУ по бандеровцам, и знаю, где что лежит.
Поэтому закрытые материалы я достаю незаконно. Официально эти материалы
рассекречены, их просто никому под разными предлогами не дают.
А у меня есть связи с сотрудниками, которым я в карман плачу деньги, и
они неофициально снимают для меня копии закрытых документов. Вот так и
приходится поступать.

Sat, 18 Aug 2007 20:29:56
Для меня, как и для Вас, "украинская государственность" - затянувшаяся и
надоевшая оперетта, и если моя маленькая и скромная лепта хоть в чём-то
поспособствует раскачиванию этой лодки, буду считать, что время я
потратил не зря.

26 сентября 2007
Цель, которую я себе поставил, это максимально вытащить на свет Б-жий всё бандеровское дерьмо. Дело в том, что УПА, наряду с голодомором, - это краеугольный камень идеологии Хохланда. Расшатать его - посыпится вся эта гнилая конструкция. Этим я и занимаюсь по мере моих скромных сил.С другой стороны, действительно достаточно много людей, живущих здесь, считают себя украинцами, но при этом не представляющие жизни отдельно от России. Да, я, как и Вы, хорошо знаю, что они такие же русские, как и кубанцы, поморцы, или те же сибиряки. Но, как Вы справедливо заметили, в результате усилий пропаганды (и прежде всего, увы, советской) им внушили, что они украинцы. Подчёркиваю, украинцы, но считающими себя одним целым с русскими.Если при ведении своего журнала я начну растекаться мыслью по древу и рассказывать им, кто они есть на самом деле, они могут меня не понять, и обидиться. Тогда я и им ничего не объясню, и цели не достигну.Конечно, это нужно делать, но чуть позже. Сейчас же главное - уничтожить фундамент ВГН.

17 сентября 2007 в 15:03
Знаешь, как я себя ощущаю, живя здесь? В оккупации. И это притом, что я
здесь родился, и родители мои здесь родились, и часть дедушек с
бабушками, и прадедушек и т.д. И так думаю далеко не я один. Например,
в доме, где я живу, украми (свидомыми) себя считают не более 10
процентов. А остальные - русскими или же русскими украинцами. Понимаешь?
Мы здесь Украину иначе, чем ВГН не называем. Расшифровывается как
Временное Географическое Недоразумение.

И я бандер прямо сейчас стрелять готов. Каждый день чищу свой ящик от их
писем, в которых они меня грозятся на ножи поднять за мои заметки. А мне
только в кайф. Жду вот, не дождусь, когда они перейдут от слов к делу,
чтобы ответить им тем же. Ты думаешь, зачем я журнал завёл и материалы
про бандер выкладываю? Честно скажу, мне эта тема малоприятна. Но я
знаю, что украинский национализм и бандеровцы как его выразители – один
из краеугольных камней Украины. Ведь дело не в том, чтобы просто
воспрепятствовать их героизации. Нужно этот камень расшатать и выдрать
из фундамента. А вслед за ним посыпется и ВГН. Ведь нет у Укров других
героев! Кого ни возьми – сплошные неудачники. Что Мазепа, что Петлюра.
Все лузеры, короче! А как без героев воспитаешь свидомость? Никак. Вот и
вцепились в этих бандеровцев и прут их на пъедестал, ибо здесь хоть
как-то героев слепить можно. Смотрите, мол, какие свидомые были, аж 10
лет власти сопротивлялись и за Украину боролись.
Поэтому я и вытаскиваю на свет Божий всё их дерьмо на всеобщее
обозрение. А в архивах ой как много этого дерьма, думаю, ты сам
убедился. Надеюсь, моя скромная лепта поможет обвалить в сознании людей
украинскую государственность.

20 сентября 2007 в 00:45
Понимаешь, во-первых 15 лет кравчуки с кучмами народу мозги засирали:
"вот-вот язык государственным сделаем, вот-вот с Россией в союз войдём"
и т.д. И народ это хавал и ждал. Я тебе уже говорил, что 2004 год был
просто необходим. Он, как тот колокол, народ разбудил. Но ещё нужно
время для раскачки - т.е. максимально образовавшийся раскол углублять и
провоцировать. Чем и я, в том числе, посильно с ребятами занимаюсь.…

Можно бороться за один Юго-Восток, а
можно и Центр забрать. Т.е. оставить одну голожопую Галичину.

Thu, 20 Sep 2007

Вадим, я тебя Богом прошу, убери эту благодарность "сотрудникам
госструктур"!!!!!!!!!!
Ты пойми, я начальник одного из главных управлений обладминистрации. На
работе в курсе моих увлечений, только не знают, в какой плоскости. Я
хожу на разные лекции, принимаю участие в конференциях по этой теме,
плюс знают, что я бываю в центр.архивах. Не приведи Господь, начнут
копать и сопоставят. А ведь начнут, суки! Они на такое быстро
среагируют.
Убери!!!
Не хочет руководство давать ссылку ЖЖ - хрен с ним. Напиши просто -
спасибо за помощь Новороссу и украинскому проекту "Антиоранж"(это наша
группа единомышленников со всей Украины, помогающая мне собирать
материал по ОУН-УПА). Вот так будет хорошо!





28 сентября 2007 в 14:19
Приветствую Вас, дружище!
Очень рад, что Вы меня правильно понимаете. :)))
Касаемо краеугольных камней - всё Вы правильно перечислили. Но по тому,
как разворачиваются события сейчас в Хохланде, основной упор делается на
внушение именно этих двух позиций - "голодомор" и бандеры. Вот эти сучьи
каменюки и надо драть из фундамента со всей силой.

…Сталин для меня - величайший деятель русской истории.

Однако, что касается укронационализма - на этой теме нужно играть.
Понимаете, мы с Вами уже обсуждали, что пока немножко рановато объяснять
украм, что они русские. Вначале нужно развалить фундамент. А для этого
память народа о том фашизме, который принёс на их землю войну, нужно
использовать по полной, и привязать к этой колеснице оуновцев.

….
Поймите, не прокатит сейчас выставление оуновцев обычными сепаратистами,
не получится из-за засранности мозгов укронаселения сыграть на этом.
Нужно что-то более весомое и бьющее наотмашь.
После же, когда бандеровцы будут обосраны с ног до головы, а вместе с
ними, что главное, и их цель - самостийна соборна держава , можно будет
говорить о сепаратизме, русскости и т.д.

Главное сейчас - бить бандер доками, доками, и ещё раз доками!”
... 
Повний зміст листів завантажений на зеркалі хакнутого блогу:


( скачати: https://drive.google.com/file/d/0B01L2x04m4mrOV9INFpldUVnZTA )



фальсификатору novoross_73 вручили премию им. Галана! http://archive.is/rLKXu

READ MORE :   http://archive.is/rLKXu

110 років з дня народження Романа Шухевича

РОМАН ШУХЕВИЧ СУЧАСНИЙ ЗАВЖДИ

30 червня виповнюється 110 років з дня народження Романа Шухевича (1907-1950), політичного та військового діяча, головнокомандувача УПА.

10 фактів із життя Романа Шухевича




Роман Шухевич, 1942

7. Після звільнення з ув’язнення Роман Шухевич разом із приятелем Богданом Чайківським заснував першу в Галичині українську рекламну фірму «Фама». Фірма успішно розвивалася й відзначилася креативним підходом до реклами, не гребувала еротичними сюжетами та оригінальними акціями. Зокрема, одного разу працівники «Фами» поширили в львівських ЗМІ плітки, що в певний час одна жінка вкоротить собі віку, стрибнувши з даху готелю «Жорж». Коли у визначене місце збіглися репортери, з даху впала лялька жінки з рекламою.

Окрім газетної реклами, «Фама» активно працювала на ринку крамничних вітрин, заробляла рекламою на трамвайних стовпах, тощо. З часом справи пішли настільки добре, що в останні роки існування компанія вийшла на ринки Угорщини та Німеччини. При цьому Роман Шухевич весь час вів «чорну» бухгалтерію і щомісяця перераховував чималі кошти на потреби українського підпілля.



Весільне фото Романа Шухевича. (1930) ЦДВР

8. Свої воєнні університети генерал-хорунжий УПА починав як звичайний рядовий гарматник у польському війську. У 1928-1929 роках Шухевич проходив строкову службу в артилерійській частині у Володимирі-Волинському і навіть навчався в так званій підстаршинській школі. Але через участь в українській націоналістичній організації він вважався неблагонадійним, тому не зміг завершити навчання і залишився рядовим.

9. Роман Шухевич, керуючи Організацією Українських Націоналістів, показав себе талановитим політиком. Саме під його керівництвом ОУН зробила цілий ряд вкрай важливих політичних кроків: в серпні 1943 проведено ІІІ Надзвичайний великий збір ОУН, прийнято розгорнуту програму організації, що була по суті програмою національно-визвольного руху. В листопаді за участі Шухевича було проведено Конференцію поневолених народів, своєрідний антикомуністичний Інтернаціонал, який мав стати основою антирадянського фронту боротьби народів СРСР. В липні наступного 1944 року ОУН створила підпільний парламент — Українську головну визвольну раду. До неї увійшли представники різних політичних сил, причому головним критерієм відбору була готовність до збройної боротьби за створення Української держави.

10. Роман Шухевич вважав, що єдність українського визвольного руху є важливою запорукою успіху. Задля подолання «отаманщини» Шухевич поставив ультиматум командирам усіх загонів – визнати єдине повстанське командування або скласти зброю і припинити боротьбу. Роман Шухевич та його побратими будували Українську повстанську армію за зразками регулярних армій: створювались штаби (Головний та регіональні), офіцерські (старшинські) школи, система звань та посад, і навіть власна нагородна система. Запроваджені ним принципи і норми політичної та військової діяльності стали концептуальною основою української визвольної боротьби 1940-1950-х років.
 

5 цитат людей, які добре знали Романа Шухевича:

1. «Був людиною з кожного погляду повною і всесторонньою, і нічого людського не було йому чужим: чулий і ніжний, як музика-поет, і суворий-твердий, як сталь, найперше супроти себе. Пластун-мандрівник, піаніст, спортовець, інженер-технік, підпільник – в усьому був на своєму місці і завжди один із перших. Як вояк, коли взяти до уваги те, що він зробив і чого досяг, як і те, в яких умовинах діяв, не має собі рівних в історії новітніх армій і воєн. В порівнянні з ним – творцем єдиної в світовій історії модерної підпільної армії і комендантом її на протязі майже семи років в умовах збройної боротьби з двома світовими потугами – бліднуть такі світові величини, як Фош, Петен, Роммель чи інші».

Богдан Кравців, поет, літературознавець, перекладач, громадсько-політичний діяч

2. «Невеличка селянська хата, щільно закриті вікна і слабе світло над столом, а довкола стола найближчі співробітники Генерала. На столі шахи, а над ними похилений Командир. На устах у нього усмішка, а на чоло насунувся неслухняний золотистий чубок волосся. Немов нині висловлені його слова дзвенять в усі: «Обережно, друже Вишня, ви програли, мат!..» А потім сипляться жарти і оповідання-спогади. Генерал розказує, як йому вдалося щасливо вирватись із рук Ґестапо на Головній Станції у Львові, і як він переховувався в одній німецькій станиції під чужим прізвищем недалеко ставка Світезь, у Львові, а німецька влада шукала його по цілому краю даремно... По  коротких хвилинах відпочинку —  знову  праця: підготовка до розплянованого в  недалекому часі скликання провідних людей підпілля на нараду, писання відозв українською, польською, московською і німецькою мовами про мету нашої боротьби, а далі — студіювання звітів: як працює підпільна друкарня у землянці, наскільки пішла вперед підготовча робота з побудовою підпільної радіостанції (умовна назва «Афродита»), як держаться «хлопці» в Київщині, Дніпропетрівщині, Донбасі...»

Зенон Матла, крайовий провідник ОУН Південно-Східних українських земель у Дніпропетровську

3. «Керувала ним свідомість, що боротьба українського народу за свою волю, за державну незалежність і за соборність — є одна й неподільна. Однаково, який би це не був фронт, якої галузки народу і якого покоління, проти якого ворога і в якій політичній констеляції ця боротьба проходить, але якщо вона має одну, єдину мету — Самостійну Соборну Українську Державу, — то це є відтинок одноцілого змагання української нації за свої права, за волю і за правду. Роман Шухевич знав, що це змагання доведе до перемоги тоді, коли народ його вестиме безупинно й непохитно, коли на всіх фронтах, на всіх територіях і часових відтинках — боротьба буде вестися з найбільшою напругою.

Роман Шухевич був із крови й кости борець визвольної справи, тому бачимо його в перших лавах там, де ця боротьба горіла полум'ям. Він — з природного обдарування і покликання — провідник. Тому він цілком природно мобілізував, організував лави численних борців, наснажував їх вірою, завзяттям, жертовністю, ведучи до організованого змагання».

Степан Бандера, голова Організації Українських Націоналістів

4. «Кожний з нас мав свій обов’язок. По необхідності ми ходили на зв’язок та розвідку, на закупівлю продуктів, або займалися домашньою роботою, чи доглядали за Дзвінкою. Також відводили час на вивчення англійської мови і читання літератури.

У вільну хвилину провідник виходив до нас. Хата тоді оживала. Здавалося, що немає підпілля, немає небезпеки, а є одна щаслива сім’я. Увесь час відчувалося його тепле батьківське відношення до нас, для кожного знаходив ласкаве слово, добру пораду.

В дискусіях вислуховував усіх і не переривав, але свою думку уміло відстоював. Любив порядок, точність, і цього вимагав від підлеглих. В розмові із нами відчувалася ясність думки, тверда віра у визвольну справу, моральна чесність, рішучість в діях, правдивість в словах, що притаманне лідерам-провідникам. До всіх підлеглих звертався тільки на Ви. Не вивищувався. Ми не відчували присутності між нами такої великої людини. Провіднику притаманна була велика довіра до людей... Він твердив, що без довіри неможлива уся наша боротьба і люди відповідали йому тим же».

Любомир Полюга, особистий охоронець Романа Шухевича

5. «Роман Шухевич був високоосвіченою особою, він розумівся у всіх дисциплінах військової справи, у теоретичному та практичному пляні, в організації збройних сил, Провідник ОУН прекрасно знав історію України та всесвітню історію, літературу, мистецтво, музику. Крім своєї рідної — української, а також польської та німецької, Шухевич чудово знав старослов'янську, латинську та старогрецьку мови. Проте своїми знаннями він ніколи не чванився, висловлюючись про них аж надто скромно. Добре запам'яталося: Роман Шухевич мав різні псевда, фіктивні прізвища, бо такі були вимоги суворої конспірації. Певний час він користувався псевдом «Чернець». Якось ніби випадково він запитав: чому родовий відмінок (а щоб не було непорозуміння, назвав той відмінок ще й латинським терміном: казус ґенетівус сінґуляріс — саsus genetivus singularis) від слова чернець — ченця (діялектична форма того слова в Галичині ще й досі звучить «чернця», тобто літера «р» не випадає). Запитуючи, Провідник зразу ж і зробив висновок: знаєте, друзі, треба неодмінно запросити доброго мовознавця, аби пояснив нам, щоб ніякі сумніви не закрадалися у наші голови. Як скромно це було висловлено: є лінгвісти — вони щодо мови найбільше компетентні, отже, від них треба нам усім набиратися мовознавчих знань».

Петро Дужий, політичний діяч, публіцист

Леся Бондарук, Український інститут національної пам’яті

 http://www.memory.gov.ua/news/roman-shukhevich-suchasnii-zavzhdi

30 червня виповнюється 110 р. з дня народження Романа Шухевича

РОМАН ШУХЕВИЧ СУЧАСНИЙ ЗАВЖДИ
 
30 червня виповнюється 110 років з дня народження Романа Шухевича (1907-1950), політичного та військового діяча, головнокомандувача УПА.

10 фактів із життя Романа Шухевича


1. Роман Шухевич походив зі славного українського роду. Його прадід, священик Йосип Шухевич, першим в українській літературі перекладав Вергілія, Шиллера, Вальтера Скотта. Іван Франко написав передмову до посмертного видання його творів. Дід, професор Володимир Шухевич був активним учасником товариства «Просвіта» і дійсним членом Наукового товариства імені Т.Шевченка. Володимир Шухевич був автором дослідження «Гуцульщина», найґрунтовнішої праці про гуцулів у 5-ти томах. Дядько Степан Шухевич був адвокатом і оборонцем прав українців на гучних політичних процесах у Польщі.
 


Батьки Романа Шухевича: Йосип-Зенон Шухевич та Євгенія-Емілія Шухевич (Стоцька). Центр досліджень визвольного руху (ЦДВР)

 Батько Романа Осип Шухевич, суддя, під час проголошення Західно-Української Народної Республіки (ЗУНР) став політичним комісаром в Кам’янці Струмиловій (тепер Кам’янка-Бузька) на Львівщині, за що після поразки визвольних змагань карався польськими окупантами у львівській тюрмі «Бриґідки». Мати Євгенія  була донькою-одиначкою отця Єтоцького, пароха в селі Оглядів на Радехівщині. Батьків Романа Шухевича більшовики арештували і вислали за межі України (батька в Кемеровську область Росії, матір в Казахстан), де вони невдовзі померли.
 
2. 15-річний Роман Шухевич на різдвяних канікулах врятував дитину, яка через крихкий лід впала у крижану воду. Внаслідок переохолодження рятівник довго хворів на запалення легенів.
 
3. Навчаючись у 1917-1925 роках в Академічній гімназії, Роман мешкав у Львові під опікою бабусі Герміни. У неї в 1921-1922 роках винаймав кімнату полковник Євген Коновалець – Командант УВО. Гімназист Роман часто спілкувався із полковником, прислухався до його розмов, які справили великий вплив на формування свідомості й характеру майбутнього Командира УПА.



Фото зі студентської справи Романа Шухевича, 1926. ЦДВР

4. Роман Шухевич дуже любив спорт. Він грав у футбол, волейбол, баскетбол, водне поло, займався боксом, кінним і лижним спортом. На Запорозьких іграх у Львові він встановив рекорд бігу з перешкодами на 400 метрів та рекорд у плаванні на 100 метрів. Займав призові місця у метанні диску та штовханні ядра. Особливо добре Шухевич володів шпагою, якою тричі боронив честь українського студентства. Займався він також планеризмом і отримав диплом пілота безмоторного літака.

 5. Шухевич захоплювався мандрами по річках: на човні проплив з Галичини по Бугу та Віслі до Балтики і назад — на веслах проти течії. Також він заснував у «Пласті» курінь «Чорноморці», з яким проплив усі найважливіші ріки Західної України.

 

Роман Шухевич серед членів 10-го куреня УУСП "Чорноморці". Зліва праворуч: 1-й ряд: невідомий, Яро Гладкий, Роман Шухевич; 2-й ряд: невідомий, Роман Рак, Антін Івахнюк, Євген Полотнюк, невідомий (1929) ЦДВР

6. Роман Шухевич був музично обдарованою людиною: закінчив курс народних танців Василя Авраменка, навчався в Музичному інституті імені Лисенка, закінчив курси гри на фортепіано. Він виступав з концертами на різних сценах Львова. У студентські роки у Львові Роман грав у студентському квартеті «Ревелєрси Євгена» («Львівські ревелєрси»). Одним із солістів квартету був рідний брат Романа Юрій, пізніше, у 1941-му закатований більшовиками. Брати навіть виступали спільно у Львівському оперному театрі. Роман полюбляв грати на фортепіано і робив це за кожної слушної нагоди. Як зазначали квартиранти родини Шухевичів, коли в домi починалися суперечки, Роман сідав за фортепіано, грав і співав з «Наталки Полтавки»: «Де згода в сімействі, там мир і тишина». Після цього сварки вщухали. Одного разу молодий Шухевич грав на фортепіано на вечірці в карпатському містечку. Інструмент привезли на возі, але назад коштовне фортепіано пошкодували трясти на возі, тому понесли на руках. Несли разом зі стільцем, на якому сидів Шухевич, який продовжував грати всю дорогу.

 

Роман Шухевич із сестрою Наталею (1938 рік). Історична правда, ЦДВР

 
Леся Бондарук, Український інститут національної пам’яті

http://www.memory.gov.ua/news/roman-shukhevich-suchasnii-zavzhdi

Кровавая "полонизация" Западной Украины

 

Польские политики, спекулируя на теме Волынской трагедии и обвиняя бойцов Украинской повстанческой армии (УПА) в геноциде польского населения, забывают, что Польша сама сделала все, чтобы спровоцировать всплеск межнационального противостояния.

Важной исторической вехой в украино-польских отношениях стало вторжение польской армии в Западную Украину в 1918 году, сопровождавшееся кровавым произволом, насилием, разграблением украинских сел. Польские коменданты забирали у крестьян скот, зерно, сахар, расправлялись с заподозренными в саботаже. О жестокости экзекуций ходили легенды: украинцам выламывали конечности, "мозжили" головы, вспарывали животы. По воспоминаниям польского полковника Юзефа Бека, украинские села, проявлявшие недовольство, поголовно вырезались. Представители польской оккупационной администрации активно поддерживали и приветствовали пытки и избиения украинцев. С особым рвением поляки охотились на защитников украинской государственности. Так, без суда и следствия были убиты член правительства Западно-Украинской Народной Республики (ЗУНР) Мартинец и известный композитор Остап Нижанковский. В целом число арестованных и интернированных среди украинского гражданского населения во время польской оккупации по самым осторожным оценкам составило не менее 250 тысяч человек.

После варшавского соглашения Петлюры с Пилсудским в 1920 году Польша получила 162 тысячи квадратных километров украинской территории с населением 11 млн. человек. С целью насильственной ассимиляции и полонизации в регион направили поток польских переселенцев, которым было передано более 200 тысяч гектаров земли в Галичине, 112 тысяч гектар на Волыни и 113 тысяч гектар в Полесье. На оккупированных территориях действовал комендантский час, было ограничено передвижение, а армия была готова в любой момент к подавлению восстаний. Польские чрезвычайные "военно-полевые суды", действовавшие еще с 1918 года, в 20-х годах получили право выносить смертные приговоры в течение 12 часов, чем охотно пользовались.

В рамках деукраинизации Западной Украины польское руководство наложило запрет на деятельность украинских общественно-политических и культурно-образовательных организаций. С марта 1920 года в делопроизводство введен термин "Малопольске Всходне" и запрещено употребление терминов "Западная Украина" и "украинец". Во Львове были запрещены украинские газеты "Дело" и "Свобода". Молодым людям запрещали учиться в университетах Львова, пока они не пройдут службу в Войске Польском. Во время оккупации целенаправленно уничтожались украинские школы, а их здания забирали под свои нужды польские военные. Из 17 тысяч учителей только 2 тысячи были украинцами, а в Краевой Школьной Раде было всего лишь 7 членов-украинцев из 40. Преподавание на украинском языке могло вестись исключительно в низших подготовительных школах общины, в остальных – строго на польском. Кроме того, как для низших подготовительных школ, так и в отношении частных курсов для неграмотных действовал запрет на обучение украинской грамоте.

Польские власти не ограничивались уничтожением украинской самобытности на захваченных землях. В конце 1919 года регион столкнулся с эпидемией тифа, для борьбы с которой Польша ничего не предприняла. Смертность среди заболевших тифом в то время достигала от 20% до 50%. Только за первый квартал 1920 года заболело более 20 тысяч украинцев. Польская санитарная служба решила, что спасать Западную Украину от эпидемии нецелесообразно и "нужно ждать, когда она погаснет сама" (Крівава Кніга Ч.2). Очевидно, что естественное сокращение украинского населения оккупированных территорий от мора способствовало ускорению проводимой поляками политики ассимиляции, поэтому польская власть сознательно игнорировала голод, эпидемии, а также другие социальные проблемы на Западной Украине. Села не восстанавливались, семена для посевов крестьянам не поставлялись. Вместо этого польские жандармы занимались реквизициями и отбирали у украинцев последнее.

Активная очистка захваченной территории от украинских крестьян так же была обусловлена польской программой по переселению в Западную Украину ветеранов польско-украинской войны, которые получали землю, изымаемую у украинцев. Только на Волынь с двухмиллионным населением Пилсудский переселил 300 тысяч польских "осадников", которым отдали лучшие земли и предоставили важные административные должности. Примечательно, что бывшие польские военные, прославившиеся в борьбе с украинцами, должны были стать одной из опор стабильности в регионе. Другим подспорьем польской власти в Западной Украине стали специальные отделы полиции, предназначенные для быстрого подавления бунтов и выступлений против польской власти. Помимо этого в задачи специальных отделов входила розыскная и следственная деятельность в отношении единомышленников и сочувствующих сторонникам создания независимого украинского государства. От донесений в полицию не было отбоя, что подстегнуло польских карателей к упрощению следственных и судебных процедур. Без суда и следствия был расстрелян один из основателей Украинской войсковой организации (УВО) Юлиан Головинский, замучен идеолог и краевой руководитель Организации украинских националистов (ОУН) Степан Охримович. Приговорами "военно-полевых судов" были расстреляны украинские патриоты, известные деятели УВО и ОУН – Василий Билас и Дмитрий Данилишин. Местное население, проявляющее национальную активность и симпатизирующее ОУН, подвергалось регулярным полицейским зачисткам. Особенно кровавой стала "пацификация" – операция, проводимая в 30-х годах польскими отрядами полиции и армии против гражданского населения Галичины. Поляки занимали украинские села, жгли дома, храмы, изымали имущество. За время операции было закрыто 150 православных церквей, а их земли конфискованы. Польские каратели арестовали более 2 тысяч украинцев, разгромили 800 сел, ликвидировали украинский центр "Просвита", общества "Луг" и "Сокол".

Брошенных в жернова польских репрессий украинцев постигла тяжелая участь. Военнопленные, общественные деятели и жители сел, становившиеся жертвами террора со стороны оккупационной власти в 20-30-х годах, отправлялись в  концентрационные лагеря, которые прославились на всю Европу ужасными условиями содержания. Задержанные страдали от голода и холода в условиях полной антисанитарии, многие пленные подвергались систематическим пыткам, надзиратели выбивали им зубы, выкалывали глаза, ломали кости.

В концлагере в Стшалково в холоде и полной антисанитарии одновременно находилось до 57 тысяч заключенных. От постоянных пыток и болезней в этом лагере только по официальным данным погибло более 8 тысяч человек. В концентрационном лагере в районе города Тухоль, куда также отправляли украинцев, к 1921-ому году погибло более 22 тысяч человек. В 1934 году для уничтожения украинской политической оппозиции польским оккупационным режимом специально создается концлагерь Береза-Катузская. Рассказывая о назначении и работе концентрационного лагеря, его комендант Юзеф Камаль-Курганский честно признавался: "Чем больше заключённых передохнет, тем лучше будет жить в моей Польше". За время оккупации десятки тысяч украинцев погибли в польских концлагерях в Вадовичах, Модлине, Львове, Стрые, Яловце, Брест-Литовском, Перемышле, Ланцуте, Тухоли, Стшалково. Эпидемии тифа, дизентерия, голод, отсутствие  одежды, регулярные пытки, сотни и тысячи трупов, которые лежали на открытом воздухе месяцами – все это польские лагеря смерти, до сих пор наводящие ужас на историков.


Стоит напомнить, что в 1923 году Совет Послов Антанты согласился на передачу Западной Украины во временное управление Польши только под гарантией предоставления региону автономии, открытия украинских школ, университета, разрешения на пользование украинским языком в государственных учреждениях и уважения к религии. Вместо этого поляки учинили геноцид украинского населения, провели насильственную ассимиляцию и захватили украинские этнические территории. Польская оккупационная власть тщательно скрывала данные о жертвах среди украинского населения от гуманитарных организаций и Лиги Наций. Между тем количество погибших украинцев в результате кровавой "полонизации" может достигать нескольких сотен тысяч человек. Польша нанесла сокрушительный удар по украинскому национальному самосознанию на Волыни, Холмщине, Подляшье, были подорваны основы украинской государственности и созданы предпосылки для региональных межнациональных конфликтов в будущем. Многочисленные военные преступления, совершенные польскими оккупантами на территории Западной Украины, до сих пор замалчиваются и не признаются современной польской властью и международным сообществом.  

Администрация Президента Украины и Министерство иностранных дел Украины должны сделать все, чтобы Польша признала события, произошедшие на Западной Украине в 20-30 годах, геноцидом украинского народа. Эти печальные страницы истории заслуживают подробного расследования и осуждения со стороны всех международных организаций, чтобы предотвратить подобные преступления против человечества в будущем.

Источник.

Знання про УПА потрібно поширювати в Україні

В Україні стартує інформкампанія про УПА з метою розвіяння міфів пропаганди

08 Лютий 2017



Володимир В’ятрович

Директор Інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович заявляє, що сьогодні в Україні стартує інформаційна кампанія «УПА. Відповідь нескореного народу».

За його словами, протягом 2017 року відбудеться низка заходів, які мають на меті популяризувати знання про історію УПА та розвіяти міфи радянської пропаганди навколо цієї структури.

В’ятрович, який став одним із ініціаторів інформаційної кампанії, стверджує, що хоч відбулося політичне визнання УПА, та досі не вщухає активна дискусія навколо її ролі в історії України.

«За останні роки зросла кількість тих, хто підтримує УПА на законодавчому рівні. УПА підтримують у тих регіонах, де й досі живі свідки та учасники її діяльності. У центральній, східній та південній Україні й досі діють сформовані радянською пропагандою стереотипи про УПА. Одним із ключових таких міфів є колабораціонізм УПА. Тому, перш за все, ми намагатимемося поширити інформацію про боротьбу УПА з нацистськими окупантами», – сказав В’ятрович.

Серед запланованих заходів – дві виставки про українські антинацистський та антикомуністичний спротиви.

За словами В’ятровича, Інститут також підготував новий законопроект про реабілітацію жертв політичних репресій.

Водночас Державне агентство України з питань кіно готує свої проекти для інформаційної кампанії про УПА – низку фільмів мають демонструвати на пересувному кінофестивалі у різних містах України.

У квітні 2015 року Верховна Рада ухвалила закон про правовий статус та вшанування пам'яті борців за незалежність України у ХХ столітті. Відповідно до закону, борцями за незалежність України у XX столітті визнаються особи, які брали участь, зокрема, в Українській повстанській армії (УПА).

http://www.radiosvoboda.org/a/news/28298452.html

Колядка , за яку саджали...



Колядка воїнів УПА від 1943 року за яку саджали в Радянському Союзі...



Адекватный ответ Польше на антиукраинскую истерию

2016-ый год запомнится антиукраинским обострением у польской шляхты. Порядочный сосед, союзник, главный помощник в евроинтеграции – мы видели в Варшаве только то, что хотели. На деле, поляки так не топтались на украинских ценностях со времен польско-литовской интервенции. Причем это удел не только радикалов или вездесущей "руки Кремля". Нашумевший "Марш орлят перемышльских и львовских" был организован при поддержке официальных властей Польши, Института национальной памяти Польши и Культурного Центра в Перемышле. Все закончилось украинофобской выходкой, за которую не только никого не наказали, но и свалили произошедшее на "Союз украинцев Польши". Не успели сглотнуть это, как в польском Сейме взялись за поправки в "Закон о запрете пропаганды коммунизма и другого тоталитарного строя в названиях улиц, домов и объектов общественного пользования". После того, как в Польше с 2016-ого года "украинским националистам" приписали геноцид поляков на Волыни, польские депутаты получили основание приравнять памятники и могилы воинам УНР, ОУН-УПА и сечевых стрельцов к пропаганде "тоталитаризма". Польская власть хочет помочь радикалам, оскверняющих украинские могилы, и готова выделить на демонтаж украинских памятников государственные средства. При этом местные советы будут сами решать, кого приравнивать к "украинским националистам" – ими могут оказаться Симон Петлюра, Тарас Шевченко и другие.

Сказать, что польская правящая верхушка сошла с ума от популизма, будет мало. Варшава по старой традиции считает, что Украина – польское воеводство, не имеющее право на собственную историю. Польша также в своем "законотворчестве" абсолютно не считается с интересами многотысячного украинского меньшинства, которое оторвали от Украины вместе с землями. Пока Администрация Президента, МИД и Верховная Рада пытаются замять антиукраинские выпады польской правящей партии "Право и справедливость", скоро каждый сможет лицезреть уничтожение бульдозерами исторического и культурного украинского наследия в Польше.

Приравниванию борцов за независимость Украины к фашистам и коммунистам не может быть оправдания и прощения. Пришла пора защищать свои интересы. Например, можно призвать Варшаву ответить за участие в убийстве сотен тысяч евреев на территории Польши во время Второй мировой войны. Израильские и наши украинские историки готовы в любой момент представить всеобъемлющие доказательства и документы на этот счет. Пусть, по примеру немцев, Варшава выплатит компенсации узникам концлагерей. Причем количество погибших евреев от рук поляков и немцев многократно превосходит количество жертв "Волынской трагедии". Порошенко или Климкин должны на официальном уровне на международных встречах припомнить полякам все их преступления против украинского народа со времен Речи Посполитой. Лучшего дипломатического способа ответить польским шовинистам на их бесконечные претензии к Украине просто не найти.

Про ''своїх''. Паралелі.

Як відомо, одним з головних гріхів УПА з точки зору русскоміровой обществєнності є той, що повстанці знищували СВОЄ, мирне місцеве населення, в той час як воно не підтримувало повстанців, намагалося натхненно зосередитися на мирних задачах партії та уряду і радісно будувати соціалізм.
Один мій знайомий ватник, етнічний і україносуржикомовний українець, при нагоді і без не марнує можливості вихлюпнути яду на адресу лютих звірів-бандер, що вбили його дядька. Дядько, шкільний  вчитель, з центральних областей, одразу після війни був направлений до одного з сіл Західної України. Може, він свідомо вимахує такою гранично простою картинкою. Може, і сам про те нічого не знає, бо що йому, в той час підлітку, могли повідомити, як те сталося? А може, не хоче говорити мені, про чию позицію в цих питаннях він знає. Але коли я якось спробував розпитати про подробиці, мій знайомець дуже темпераментно перевів розмову кудись убік (взагалі при розмові з тим специфічним чоловіком на певні теми важко вставити слово, бо найбільше він любить говорити сам і слухати тільки себе, в усьому іншому досить мудрий, літній вже чоловік).

Надибав кілька архівних документів, котрі як ніщо краще ілюструють один з методів тодішнього скорення Західної України другими совітами, зокрема і головний принцип імперій: поділяй і владарюй.

  ХАРАКТЕРИСТИКА СТАРШЕГО АГРОНОМА РАДЕХОВСКОГО ЗЕМЕЛЬНОГО ОТДЕЛА ТОВ. ИВАНЧЕНКО НИКОЛАЯ ВАСИЛЬЕВИЧА

    Тов. Иванченко Н.В. родился в 1918 г., происходит из крестьян, б/партийный, украинец, образование среднее. С 1944 г. работает старшим агрономом земельного отдела Радеховского района. Тов. Иванченко к своей работе относится добросовестно, уделяя много внимания земельным комиссиям сел, а также земельным вопросам для крестьян, пользуясь большим авторитетом. Помимо своей основной работы тов. Иванченко Н.В. выполняет поручения райкома партии как уполномоченный по селу Мукани. Проводя работу в селе Мукани по обеспечению выполнения заданий партии и правительства сумел показать себя достойным и честным беспартийным большевиком в борьбе с оуновским подпольем и бандитами. В селе Мукани тов. Иванченко 14 мая 1945 г. убил заместителя командира районной боевки и ранил руководителя этой боевки бандита Никона Петра и доставил его в органы НКВД. Все это происходило в сложной напряженной обстановке борьбы с бандитизмом.

   Тов. Иванченко, как ранее, а также в настоящем является уполномоченным по селу Мукани, с такой же энергией проводит работу по ликвидации банд и оуновского подполья. Предан партии Ленина-Сталина и социалистической Родине.

 

     Секретарь Радеховского РК КП(б)У                      Канивец

 

   Ручкою зверху дописано: "Медалью "За отвагу".

 Державний архів Львівської області, Ф. 3 п, оп. 1, спр. 559, арк. 159

 

НА ЗАВЕДУЮЩУЮ СБЕРКАССОЙ ПОНИКОВЕЦКОГО РАЙОНА ТОВ. КУЦЕКОБЫЛЬСКУЮ ЛЮБОВЬ ВАСИЛЬЕВНУ

                                           ХАРАКТЕРИСТИКА

    Куцекобыльская Л.В., 1922 г.р., уроженка с. Максимовка Высоцкого района Кировоградской обл., Член ВЛКСМ с 1940 г., из крестьян-бедняков, украинка, образование неполное среднее, работает зав.сберкассой Пониковецкого р-на с января 1945 г. и одновременно работает секретарем первичной комсомольской организации райисполкома. Тов.Куцекобыльская, работая в районе, принимает активное участие в ликвидации банд укр.-нем.-их националистов, а именно: в январе 1946 г. ею был задержан в с. Чепели ученик Вегера, который расклеивал бандеровские листовки. В результате показаний Вегеры был раскрыт схрон в этом же селе. В схроне было убито 7 бандитов, среди них - кущевой "Хмара", роевой "Клим", "Скала", "Яворский", Боровинский; личность двоих не установлена. Взято живыми 3 человека: "Чайка", "Дунай", "Орел". Изъято оружия: 1 пулемет, 6 автоматов, 5 винтовок. Захваченые живыми бандиты помогли отряду лейтенанта тов. Пикман ликвидировать полностью чету "Соловейка" - 27 человек.

   Тов. Куцекобыльская принимала активное и непосредственное участие в бою с оружием по ликвидации боевка "Хмара". В мае 1945 г. тов. Куцекобыльская вела бой с бандою в с. Кадлубийско Пониковецкого р-на, в результате была ранена осколком гранаты, брошенной бандитами.

   Тов. Куцекобыльская принимает активное участие в проведении хозяйственно-политических мероприятий в районе.

 

   Секретарь РК КП(б)У           Боровик

 

Ручкою зверху дописано: "Медалью "За отвагу".

 Держархів Львівської обл. Ф. 3 п, оп, 1, спр. 559, арк. 165.

 

 

 9 марта 1946 р.

                                                  ХАРАКТЕРИСТИКА

Литвинюк В. А., 1910 г.р., беспартийный, образование 6 классов, украинец, работает секретарем сельского совета с. Шарпанцы Сокальского района.

   Тов. Литвинюк с августа месяца 1944 г. принимает активное участие во всех отраслях работы села. Наряду с выполнением хозяйственно-политической кампании и проведении массово-политической работы в с. Шарпанцы вел активную борьбу с укр.-нем.-ми националистами, активно помагал органам НКВД по ликвидации ОУНовского подполья, в результате его помощи были убиты бандиты: Климчук Петр Иванович, из районной боевки "СБ" по кличке "Дубенко" из куща, Шевчук и другие; всего убито c его помощью 6 человек, и задержаны с его помощью Король Владимир Мартынович по кличке "Андрей", кущевой руководитель "ОУН" Ковалько Владимир Акимович по кличке "Колос" и другие, всего задержано 18 человек.

   Тов. Литвинюк добросовестно относится к выполнению своих обязанностей.

 

    Секретарь Сокальского РК КП(б)У           Федоряченко

                                                      9 марта 1946 г.

Ручкою зверху дописано: "Медалью "За боевые заслуги"

 Держархів Львівської обл. Ф. 3 п, оп. 1, спр. 559, арк. 157

Суть полягає в тому, щоб народ був розділений. Промити мізки, а якщо не виходить, залякати частину народу, взявши в заручники як мога більше мирних та їхні сім'ї. Далі все спрощується: руками мирних знищувати повстанців, руками повстанців знищувати мирних. Ось метод і картина боротьби СРСР і радянської влади проти українського народу.

Хіба правонаслідниця союзу – РФ – була такою сумлінною ученицею, що засвоїла цей метод з нуля? Навряд чи це так. З часом змінюються маски, назви держав, професії та інші не істотні деталі. Загальне, суть, лишається незмінним. От і картинка "українська повстанська армія воювала проти агрономів та вчителів" через 70 років змінилася картинкою "українська армія воює проти шахтарів та трактористів".

Все те саме. Від зовнішньої видимості до більшості внутрішніх пружин та механізмів. Бо хіба втечеш від своєї суті?

Законна правонаслідниця...


Іван Качановський та фальсифікації розстрілу "Небесної сотні"


Іван Качановський ( Ivan Katchanovski ) - обличчя хруня або фальсифікації розстрілу "Небесної сотні"
https://www.facebook.com/Ivan-Katchanovski-a-falsifier-of-the-contemporary-history-of-Ukraine-1449195048708622/


Щоб побачити, як справді виглядає типовий хрунь, треба час від часу перечитувати дописи в інтернеті такого собі канадського "дослідника" українського походження Івана Качановського ( Ivan Katchanovski )  . Він не пропускає нагоди, щоб майже кожний раз, коли є відповідна ситуація в Українській державі та українському суспільстві, плюнути на   українських патріотів та на українську владу:

https://www.facebook.com/ivan.katchanovski

Серед його маразматичної писанини найбільшу увагу заслуговує "наукова праця", в якій він послуговуючись фальсифікаціями, намагається "доказати", що не снайпери "Беркуту" та СБУ стріляли та вбивали прихильників Майдану, а наче якісь  снайпери зі сторони Майдану самі розстрілювали майданівців і, мовляв, такий розстріл своїх був вигідний прихильникам Майдану, щоб скинути демократично вибрану владу януковича:
The “Snipers’ Massacre” on the Maidan in Ukraine
https://www.academia.edu/8776021/The_Snipers_Massacre_on_the_Maidan_in_Ukraine

https://www.youtube.com/watch?v=pxx5W--cymI

Мені важко зрозуміти, чому Канада притягує різних хрунів на зразок "істориків" Віктора Поліщука, Івана-Павла Химку (Гимку) та тепер - "політолога"  Івана Качановського, які, вдаючись до недобросовісної та вигідної селекції фактів, тенденційних пояснень разом з фальсифікаціями, шкодять Україні та українцям.

Якимось дивним чином Іван Качановський не помічає на відео, які він використав у своїй "науковій праці", численні випадки стрільби та попадання в майданівців зі сторони снайперів "Беркуту", в напрямку яких  по Інститутській вулиці  йшли неозброєнні прихильники Євромайдану.  Натомість послуговується плітками та своїми суб'єктивними та тенденційними судженнями в оцінках подій на відео. Численні випадки подадання в прихильників майдану спереду з напрямку Беркуту та численні сліди від куль, які вказують, що їх було випущено зі сторони силовиків, можна побачити на багатьох відео. Наприклад:
https://www.youtube.com/watch?feature=player_embedded&v=qSvj8F_Br4M
 https://www.youtube.com/watch?v=yLxSlq_hJu8
https://www.youtube.com/watch?v=xqxWQa8Hl50
https://www.youtube.com/watch?v=fAMgCOR-ps8
І навіть ці попадання спереду в майданівців з позиції "Беркута" можна побачити на відео, які Іван Качановський використовує в якості джерел для свого "наукового дослідження":
https://www.academia.edu/8776021/The_Snipers_Massacre_on_the_Maidan_in_Ukraine


Очевидно, що російські ЗМІ не могли не використати "наукову працю" Івана Качановського, яка характеризується вигідною селективністю фактів, замовчуванням невигідних фактів, тенденційною їх  інтерпретацією разом з потрібними  фальсифікаціями:
Иван Качановский. «Резня на Майдане»: дело о киевских снайперах | IGCP
Иван Качановский: за убийство более 100 человек на киевском Майдане 20 февраля ответственен сам Майдан | OSTKRAFT
Канадская версия: «Небесную сотню» расстреляли сторонники Майдана


Ivan Katchanovski чомусь до уваги не бере численні факти на відео, коли в наступаючих по Інститутській вулиці прихильників Євромайдану снайпери попадали з фронту і прихильники  Євромайдану падали і котилися назад. Розповіді людей про наче попадання куль в бік чи в спину прихильників Євромайдану  - не можуть бути надійними доказами, оскільки такі попадання
могли відбутися в момент, коли люди були повернуті до снайперів Беркуту на вулиці Інституській боком або спиною. Епізоди з численних відео не дають підстав  однозначно стверджувати,  що майданівцям стріляли в спину, чи в бік. Без відповідних експертиз неможливо стверджувати, що в майданівців стріляли з боку чи майданівцям стріляли в спину. Постріл в дерево на відео насправді був зроблений зі сторони снайперів "Беркуту", а не з готелю, і на відео зображено не попадання кулі в  дерево, а виліт кулі з дерева, яка попала в дерево зі сторони стрільби  снайперів міліції та СБУ.  Ivan Katchanovski не бере до уваги,  що записані радіопереговори працівників "Беркуту" та СБУ не можуть бути підтвердженням того,  що команда розстрілювати прихильників   Євромайдану НЕ могла бути виданою в останній  момент перед їх  розстрілом та НЕ всі переговори силовиків могли бути перехоплені та повністю записані. Дуже ймовірно, НЕ всі радіопереговори  були перехоплені та записані та (або) команда розстрілювати євромайданівців поступила майже перед самим початком розстрілів на вулиці Інститутській. Прихильники Євромайдану ніколи не  заперечували, що в них була якась невелика кількість зброї, але це не означає, що майданівці стріляли один в одного, як це намагається сфальсифікувати Іван Кочановський та інші подібні
йому фальсифікатори.

Але Іван Кочановський не є оригінальним у своєму "науковому дослідженні" - вже через два тижні після розстрілів на Євромайдані в інтернет було викинуто відео
"викриття" української версії рострілів прихильників Євромайдану:
https://www.youtube.com/watch?v=yLxSlq_hJu8

, на якому автор цього відео намагався так само, як Іван Кочановський "доказати", що прихильники Майдану "стріляли один в одного". Тим не менше,
автор цього викриття ( попри недобросовісне  та вигідне для власної версії подій вибирання та пояснювання фактів разом з фальсифікаціями ) є дещо чеснішим та поряднішим від
Івана Кочановського, і він стверджує, що снайпери також стріляли  ( див. відео https://www.youtube.com/watch?v=yLxSlq_hJu8 на 6:51 та 10:12 хвилинах ) з будинку під номером 4  на картинці з відео ( позначений номером чотири на відео ) за адресою: Київ. Інститутська 7, але  ЦЕЙ СИНІЙ БУДИНОК НАСПРАВДІ ЗНАХОДИВСЯ  В ТИЛУ "БЕРКУТУ", і на ньому аж ніяк не   могли бути  якісь "свої снайпери з Майдану".  Сайпер, який  на будинку ( позначений номером чотири на відео )  ( див. відео на  10:12 хвилині), насправді мав би бути на малюнку відео як такий, що розвернутий в протилежну сторону -- в сторону  наступу прихильників Євромайдану.   Кожен може на численних відео побачити, де знаходились прихильники Євромайдану, снайпери  "Беркуту" та цей синій будинок за адресою Інститутська 7. Також кожен може зробити  віртуальний тур між частиною вулиці Інститутської, де найбільше розстрілювали майданівців, та до синього  будинку за адресою Інститутська 7, який  знаходився біля базування снайперів  "Беркуту" і в тилу позиції "Беркуту", який,  як видно з численних відео, стріляв в прихильників Майдану:

        Повну версію можна знайти на сайтах, якщо шукати гуглом слова:
 " ivan-katchanovski-falsifier " , 
 "ivan-katchanovski.blogspot" ,  
" russian-aggression.blogspot /2015/03/ivan-katchanovski

READ the full version of the articles about  falsifications of Ivan Katchanovski by searching via google  words
 " ivan-katchanovski-falsifier " , 
 "ivan-katchanovski.blogspot" ,  
" russian-aggression.blogspot /2015/03/ivan-katchanovski

 Наступні дописи щодо фальсифікацій Івана Качановского:

https://www.facebook.com/Ivan-Katchanovski-a-falsifier-of-the-contemporary-history-of-Ukraine-1449195048708622/
                                                                                                                                                                                                                                                     (  ДАЛІ   БУДЕ )
Страницы:
1
2
3
4
5
6
7
8
26
предыдущая
следующая