Семейна жизнь.. или оно вам надо ?

6.50 звонит будильник на сотовом мужа, выключаю — все продолжают спать.

7.00 звонит будильник на моем сотовом , выключаю — все продолжают спать.

7.15 звонит будильник в детской у дочки, все просыпаются, начинают табуном бегать по квартире, занимать очередь в туалет, орать, раскидывать одежду.

7.20 сонная дочка спит на унитазе, муж орет из кухни : «Где колбаса? Неужели сожрали все вчера? Тебе чай или кофе? Но учти что кофе закончился!»

7.30 я сплю в душе под теплыми струйками воды, муж «снимает с петель» дверь в туалет.

7.40 Дочка заливает сухие хлопья Нестле компотом (бееее), жует за обе щеки в перерывах ржет над очередной серией «Няни».

7.45 я крашусь, ржу над «Няней», ржу над мужем, который сделал себе бутерброд с моим диетическим сыром, муж матерится на того, кто придумал диетический сыр. Вдвоем орем на дочку, которая пролила компот на новый ковролин.

7.50 пью кофе, ржу над мужем, который наступил в пролитый компот.

7.55 одной рукой плету старшей косы, второй зашиваю неожиданно порвавшиеся колготки, ногой глажу себе блузку.

7.58 расцеловываю старшую дочь, обещаю домик для Барби если хорошо напишет диктант, выпроваживаю в школу, быстро мою полы в прихожей, бегу на кухню, посмотреть как она перейдет двор, напоминаю мужу купитьколбасы, машу ребенку в окно ручкой, вспоминаю, что забыла дать ей цветные нитки на урок труда, громоздюсь на окно, открываю форточку, зычно ору на весь двор, чтобы доня моя срочно бежала обратно.

7.59. отдаю дочке нитки, расцеловываю, обещаю купить домик для Барби если хорошо напишет диктант, выпроваживаю в школу, быстро мою полы в прихожей, бегу на кухню, посмотреть как она перейдет двор, еще раз напоминаю мужу купить колбасы.

8.00 проснулся сын, попросился к маме на ручки

8.15 все вскакивают, начинают табуном бегать по квартире, орать, раскидывать одежду.

8.20 одной рукой заливаю хлопья молоком для сына, другой выбираю галстук для мужа.

8.25 выпроваживаю мужа на стоянку, закрываю дверь, быстро мою полы в прихожей, вспоминаю, что забыла дать ему мусор вынести на помойку, громоздюсь на окно, открываю форточку, зычно ору на весь двор, чтобы мужа моя срочно бежала обратно.

8.26.выслушиваю все, что думает про меня и мою маму муж, отдаю ему мусор, быстро мою полы в прихожей.

8.27 вытираю молоко которое пролил сын, сажаю его на горшок.

8.28 одеваюсь

8.29 снимаю сына с горшка, мою попу одновременно подпевая ему «Облака белогривые лошадки»,целую в нос, обещаю купить игрушечного китайского Шрека, если он признается куда дел вторую мамину туфлю.

8.30 приходит няня (СЛАВА БОГУ!)

8.31 под окном сигналит муж, выбегаю, отъезжаем, вспоминаю, что забыла ключ от офиса.

8.32 снова дома, вот ключ, муж уже не сигналит.

9.00 я на работе, налила воды в чайник, потрепалась по асе, залезла в интернет, поржала.

9.15 понимаю, что забыла включить чайник

9.20 пью кофе, пришел начальник, опять в белых носках, коротких брюках, опять несет перегаром. тьфу.

9.30. хочу жрать

10.00 работаю

10.30 работаю

11.00 работаю, сколько можно?

11.15 поехала в аэропорт встречать документы, которые летят хабаровским рейсом.

11.17 на панели горит странная лампочка в виде восклицательного знака, на всякий случай пристегнулась, вдруг придется катапультироваться? интересно на машинах есть катапульта?

11.20 лампочка горит, машина едет плохо, наверное замерзла.

11.30 озарение! звоню мужу спрашиваю, какой * поставил машину на ручник? говорю ему все, что думаю о нем и его маме.

11.40 прилетел хабаровский борт. аааааааа не верю своим глазам! это они, они! группа Корни! хорошенькие такие. Но как то я без особо восторга. наверное возраст не тот. Это лет 10 назад, когда я увидела в гостинице Боярского, свалилась с лестницы от неожиданности, а щас фиг!

Эротически пофантазировала одну минуту и все.

11.50 Звонит няня: сын в парке выкопал дождевого червя и съел его — что делать?

Прошу ее накопать нам побольше, с полведра, потому что на ужин дома ничего нет. Дура, я бы на ее месте вообще не говорила!

11.55 задумалась в каком соусе тушить на ужин червей, проехала на красный свет, помню вереницу открытых ртов, какая то сволочь посмела посигналить, открыла окно, показала неприличный жест, прибавила газу, на ходу выдернула седой волос.

12.00 звоню мужу, прошу прощения, говорю что люблю его маму большего него, заставляю признаться мне в любви три раза и погромче, чтобы слышали все профурсетки на работе.

12.45 звонит муж, после очередного троекратного признания в любви предлагает прошвырнутся до ближайшей столовки.

12.55 звонит мама и тревожным голосом сообщает, что старшая до сих пор не вернулась из школы, хотя должна была прийти еще 45 минут назад.

13.00 потеряла 5 лет жизни, развернулись от столовки поехали в школу.

13.05 бегу в школу, рыдаю, представляю страшные картины, навстречу бежит мама, она, как знатный марафонец, обежала школу три раза — рыдаем, бежим в класс.

13.06 класс, радостные дети собираются домой, на мой немой вопрос старшая лепечет про пятый неожиданный урок.

13.07 кажется я орала так: "*вашу мать*какая* поставила* пятым уроком*эту*в*экологию*и *не предупредила***родителей???

13.08 дети с открытыми ртами, учительница прикрывается стулом — моя дочь в авторитете, мальчик на первой парте быстро конспектирует мою речь.

13.10 муж выводит меня в предобморочном состоянии, едем, по пути выдергиваю седые волосы, столовские котлеты обломились,

13.20 на работе, ем салат, рыдаю, стыдно. Фак! Она сказала, что салат без чеснока! Везде враги.

13.30 запихала 5 подушечек Орбита. Жую.

13.35 отковыриваю с носа жвачный пузырь.

13.40 болтаю с подружкой по телефону

14.00 болтаю с подружкой по телефону

14.30 болтаю с подружкой по телефону

14.40 пришел начальник. И че так всегда не вовремя-то?

15.00 работаю

16.00 хочу жрать… ладно, секса тоже хочу

16.00 звонит муж, признается три раза в любви. Молодец! Уже без напоминания.

19.00 дома, вытаскиваю белье из стиральной машины, которое загрузила утром. Фак! Кто положил свои вонючие черные китайские носки с моими белоснежными трусами и лифчиками?!

19.10 рыдаю, вспоминаю, сколько денег потратила на тот кружевной лифон, муж жалеет, требую сатисфакции, плотоядно улыбаюсь.

19.15 засовываю в машинку мужнин новый шерстяной свитер.

19.20 проверяю уроки

19.21 пью валерьянку, выдергиваю седые волосы, иду опять проверять уроки

19.25 мучаем с дочерью «Хоббита». Какой умный дядечка выбрал для чтения из этой удивительной книжки главу под названием «Пауки и мухи»? Как сказала одна моя знакомая: «Пособие для начинающих скинхедов».

19.30 на кухне грохот и рев, малой полез своровать конфету и грохнулся со стула.

19.31 всего целуем-обнимаем, даем полкило конфет, чтобы не плакал.

20.15 Черт! Кто поставил регулятор температуры в стиральной машине на отметку 90 градусов?! Достаю мужнин свитер. Извини, любимый, можно мы подарим его Барбиному Кену? Я отомщена.

20.30 в детской подозрительная тишина, захожу, ору, выхожу.

20.31 муж тащит рыдающего сына с разрисованной цветными фломастерами писькой в ванну.

20.45 я у мартена

21.45 я у мартена…

23.00 я отползла от мартена на кухне, поцеловала спящих детей, выползли с мужем на балкон выкурить по сигаретке, выпили по рюмочке коньяка, мою полы в прихожей…

Но, черт побери, я люблю тебя, семейная жизнь!

Назад до кучмізму

Схоже, в українській політиці включили в розетку "машину часу". Останніми днями країна стала свідком явищ, які, здавалося, пішли у небуття разом з помаранчевою революцією, – "живих ланцюгів" та "листів підтримки".

Це все вже Україна проходила. Вчора такі технології адміністративного ресурсу використовували Кучма і Янукович, сьогодні їх взяли на озброєння Ющенко і Тимошенко.

У п’ятницю в рамках боротьби за електорат західної України було організовано акцію на підтримку президента Ющенка, яка отримала назву "Ланцюг єднання". Організатором виступила партія Віктора Балоги "Єдиний центр", а до її проведення була залучена вся вертикаль виконавчної влади.

– На Закарпатті в акції беруть участь близько 20 тисяч осіб, - намагався приголомшити цифрою голова секретаріату Закарпатської осередку ЄЦ, екс-помічник депутатів Кріля і Балоги Володимир Шкріба.

Навіть зовсім наївний навряд чи може уявити, що в робочий день двадцять тисяч людей тільки в одній області покинули всі справи та за покликом серця взялися за руки під прапорами "Єдиного центру".

За даними опонентів ЄЦ з місцевої молодіжної організації "Батьківщина", студентів та школярів виводили на акцію за розпорядженням керівників учбових закладів.

У Івано-Франківську, де сталася аналогічна подія, БЮТ повідомив, що в живий ланцюг "зігнали бюджетників у робочий час і зірвали учнів та студентів від навчання". Тобто за всіма правилами, як це робилося в часи Леоніда Даниловича...

Очевидно, автори креативу на підтримку Ющенка намагалися провести аналогії з легендарним "ланцюгом" 1990 року. Але максимум, на що воно тягне – це на "живий ланцюг" 2004 року на підтримку Януковича.

"Понад 200 тисяч жителів Луганської області вишикувалися в суботу у 78-кілометровий "живий ланцюг" від Луганська до міста Дебальцеве, - повідомляла преса 4 грудня 2004 року. - В акції брали участь студенти, службовці підприємств Луганська".

У той же день центральний штаб Ющенка вийшов з новиною, що "вишикувати людей у "живий коридор" на підтримку Януковича зобов'язала районна влада Луганської області".

Якщо Ющенко як аргумент своєї правоти використовує сьогодні масові акції, то Тимошенко – масові звернення.

У п’ятницю сайт Кабінету міністрів розмістив повідомлення, які там не з'являлися з часів першого прем'єрства Януковича.

"На адресу Юлії Тимошенко і демократичної коаліції надходять численні звернення громадян. Підтримку уряду і особисто Юлії Тимошенко висловлюють депутати місцевих рад, представники громадських організацій, об’єднань, спілок...", - заявляє прес-служба Кабміну.

Там вирішили не обмежуватися сухим фактажем і навели уривки цитат зі звернень на ім'я прем'єра, чим ще більше підсилили атмосферу сюрреалізму.

"Юлія Володимирівна – Донбас з вами!", "Донбас чекає на зміни. Надія лише на вас!", "Не дайте себе скомпрометувати, мі все бачимо і чуємо, як несправедливо до вас ставиться Ющенко. Він вважає, що ми, виборці, не розуміємо, що він боїться втратити місце президента", - саме такі слова, як повідомляє прес-служба Тимошенко, пишуть їй "мешканці Донецької області та міста Кривій Ріг".

Як виявилося, люди не просто зізнаються Тимошенко в любові, а ще й дають їй підказки, про що не забарилася повідомити прес-служба уряду.

"Просимо вас не йти на поводу політичних авантюристів секретаріату президента, а виконувати свої безпосередні обов’язки", "Шановна Юлія Володимирівна, висловлюємо вам підтримку в цій непростій ситуації", "Від імені мільйонів виборців прошу вас не піддаватися на провокації, пам’ятайте більшість виборців на вашій стороні", "Ваш уряд - найкращий із усіх урядів за 17 років!", - йдеться в листах свідомих громадян.

У кінці не вистачало ще пасажу про "помаранчеву чуму", щоб весь словесний ряд дістав завершеної форми.

Подібна самореклама Тимошенко з використанням начебто голосу сторонніх людей – це не просто поганий тон в політиці.

Листи такого змісту є не меншим адмінресурсом, як і "ланцюги єднання". Всі, хто пам’ятає радянські часи, добре знає, як народжувалися аналогічні звернення від трудового народу зі словами засудження або підтримки.

У кризових ситуаціях до такої технології вдавався і Леонід Кучма.

У цьому сенсі сьогоднішній сайт Кабміну мало чим відрізняється від сайту попереднього президента, де можна було побачити подібні "шедеври". Трудовий колектив такий-то "підтримує позитивні перетворення в державі та різко засуджує дії окремих депутатів, які дестабілізують ситуацію в країні". Або громадська організація сяка-то "висловлює обурення протиправними діями опозиції і запевняє президента у повній підтримці позицій глави держави".

І, за сарказмом долі, головним опозиціонером, якого вимагав поставити на місце "обурений народ", була тоді сама Юлія Тимошенко.

УП

На черзі - створення ще однієї нової партії...

...хто створює? Яценюк (а може- він просто ширма))! З ким? Дивіться тут.
Ну як вам?

16%, 3 голоси

58%, 11 голосів

26%, 5 голосів
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Запрошую до фотоканалу Полтавщини...

...Полтавців, Полтавок, а також людей, які мають у своїх альбомах фото Полтавщини. Додавайте свої фото до тематичного каналу "Мальовнича Полтавщина"!

Покажемо всьому світу красу Полтавського краю! 

Що буде далі? Скажи мені.

опитування

судячи з тенденцій, що витають у політичному середовищі останнім часом, невдовзі на нашу країну чекає черговий переворот і перерозподіл влади. Якщо це відбудеться, яку позицію ти матимеш щодо цього?



12%, 5 голосів

19%, 8 голосів

62%, 26 голосів

7%, 3 голоси
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Вакцинація є прихованою кампанією зі скорочення населення

Комісія Верховної Ради назвала причину смерті підлітка
05.08.2008 15:30

 
(малюнок: Володимир КАЗАНЕВСЬКИЙ)
Слідча комісія Верховної Ради оприлюднила результати розслідування скандального щеплення від кору та краснухи.

— Ми встановлювали причини смерті підлітка з Краматорська Антона Тищенка і масових ускладнень серед громадян, яким зробили щеплення. Досліджували правові підстави для проведення позапланової вакцинації, — каже керівник комісії, народний депутат Віктор Корж.

Результати такі. По-перше, комісія дійшла висновку, що Антон Тищенко був здоровим і помер від вакцинації. По-друге, в офіційній відповіді на запит комісії Міністерство охорони здоров’я надало масу недостовірної інформації, і найближчим часом цим займеться Генпрокуратура. По-третє, у справі з вакцинацією наявні ознаки масштабної корупції. У висновках Рахункової палати звертає на себе увагу той факт, що наша держава купує за кордоном вакцини на велику суму — витрачають приблизно 200 млн. грн. на рік. Спроби ж налагодити власне виробництво звелися до розтрачених кредитів, купленого, але не працюючого устаткування, викинутих на вітер грошей. По-четверте, вакцина надійшла в розпорядження Всесвітньої організації охорони здоров’я без повного пакету документації. Унаслідок наполегливих вимог ВООЗ ця вакцина з тим же недостатнім пакетом потрапила до України. Тут має місце ряд відвертих порушень нашого законодавства.

По-п’яте, у масовій позаплановій вакцинації не було жодної потреби, адже принаймні 80 відсотків населення має стійкий імунітет до кору. Проте в письмовому розпорядженні Мінохоронздоров’я ставилося завдання: досягнути щонайменше 95-відсоткового охоплення вікової групи від 17 до 29 років незалежно від перенесеного захворювання і раніше зроблених щеплень. На яких підставах виділили вікову групу 17–29 років, зрозуміти неможливо. Проте на неприємні роздуми наводить той факт, що це найбільш репродуктивна, соціально активна й працездатна частина населення. На цьому наголосив Віктор Корж.

Підозри про те, що масове щеплення українців є прихованою кампанією зі скорочення населення, з’явилися в українських засобах масової інформації ще в кінці 2007 року. Факти такі. Одним зі спонсорів ”гуманітарної вакцини” став приватний фонд ”Юнайтед нейшнс фаундейшн”. Його засновником є американський мільярдер Тед Тернер, що широко прославився своєю боротьбою за дозвіл абортів і обмеження народжуваності. Зокрема він фінансував програми ЮНІСЕФ — Дитячого Фонду ООН — спрямовані на зменшення народжуваності в країнах третього світу. Саме це стало причиною конфлікту і припинення співпраці ЮНІСЕФ з католицькою церквою. На думку Ватикану, ця міжнародна організація перетворилася на інструмент реалізації нелюдський ідей Тернера щодо скорочення чисельності населення за допомогою абортів та стерилізації.

Ми є свідками жахливого злочину

Механізм перетворення щеплення на засіб безпліддя описують так: до стерилізаційної вакцини, окрім ослабленого збудника хвороби, додають необхідні для вагітності гормони. У результаті цього організм виробляє антитіла не тільки до збудників хвороби, але й до гормонів дітонародження. Тож коли жінка вагітніє і її організм починає виробляти ці гормони, то імунна система сприймає їх як чужорідну загрозу й атакує. Очевидно, це призводить до переривання вагітності.

Саме такий механізм ”контролю за народжуваністю” застосувала ВООЗ в низці країн, серед яких були Нікарагуа, Мексика та Філіппіни. Це робили під прикриттям щеплення проти правця. У жовтні 1994 року Всесвітня католицька організація ”Хюман лайф інтернешнл” отримала про це інформацію від своєї мексиканської філії. Кілька екземплярів вакцини вирішили перевірити. Виявилося, що вони містять людський гормон ”хоріонічний гонадотропін”, який виробляється в організмі жінки для збереження вагітності.

2004 року вакцинацію бойкотували північні штати Нігерії, підозрюючи ВООЗ в здійсненні кампанії стерилізації. Дослідження виявили, що, окрім шкідливих і токсичних речовин, вакцина містила естрадіол — основний і найактивніший жіночий статевий гормон. Експерти відзначають, що така вакцина призводить до безпліддя, оскільки під час щеплення організм виробляє антитіла до цього гормону.

30 травня Генеральна прокуратура України порушила кримінальну справу проти колишнього головного санітарного лікаря України Миколи Проданчука. Він заявив, що індійську вакцину ніхто в Україні не перевіряв, тому що проти цього категорично виступила ВООЗ. Як відомо, згадана вакцина зроблена на клітинах абортивних плодів людських ембріонів. Цей факт підтвердила представник ВООЗ в Україні Катерина Булавіна. Але ж абортивний матеріал є носієм інформації вбивства ненародженої дитини, тому вакцина неминуче несе в собі програму смерті — незалежно від того, які інші отруйні компоненти присутні в цьому ”коктейлі”.

— Ми є свідками жахливого злочину, — каже Віктор Корж. Слідча комісія парламенту пропонує повернути індійську вакцину міжнародним організаціям і скасувати наказ міністра охорони здоров’я про вакцинацію.

Ігор КАГАНЕЦЬ Газета по-українськи

Історія України у вірші )) Всім, хто не любить України - читати!

В ніч на шостий день сотворив Бог
першу людину, і назвав він її
Богданом.
Богдан огледів сотворений світ,
порівняв з садом Едемським та й
утік з раю, бо був дуже
свободолюбивим і не хотів жити в
Едемському зоопарку. Для життя
він обрав собі найкрасивіше
місце на землі - Карпатські гори
і сказав «Моя хата скраю!».
Образився на це Господь і
перетворив Богдана на
неандертальця і сказав «Азм
еси ти у края жити, то всея твоя
нащадки зватимуться українцями!
А я собі сотворю нову расу!». І
сотворив він Адама.
Нащадки Богдана розселились від
Сяну до Дону. Вони першими
приручили тварин - собак, корів
та диких свиней. Вони винайшли
колесо й зробили перший
велосипед. Вони стали першими
землеробами, винайшовши плуг,
борону та комбайн. І вже
подумовували про утворення
Січі. На той момент Адама вже
прогнали з раю і його нащадки
жили в Гоморрі та Содомі
займаючись розпустою.
Але прийшов льодовиковий період
і військові походи довелось
відкласти. Українці винайшли
ткацтво та прялку. А коли стало
зовсім холодно молодий
українець Микола Прометей вкрав
у древніх греків вогонь і приніс
на Вкраїну, давши людям тепло. За
це давньогрецькі фашисти
упіймали його та дуже катували.
Древні греки були частково
нащадками Адама, котрі через
злягались з копитними тваринами
утворили різні гібриди -
кентаврів, сатирів, мінотаврів
та інших пегасів. Наразі вони
вимерли - потопились через
всесвітній потоп, котрий
розпочався після того як
розтанули льодовики. Також
втопились динозаври, бо Ной мав
огиду до плазунів і не взяв їх на
свою баржу.
Українці винайшли писемництво.
Передусім щоб фіксувати для
нащадків та інших народів свої
пісні, та поезію, бо українська
мова була найспівочішою. Досі
людство користувалось тільки
ієрогліфами.
Українці знайшли на Донбасі
каміння що горить і котре
плавиться, й назвали їх вугіллям
та рудою. І незабаром винайшли
ковальство збудувавши першу в
світі кузню яку назвали
Запоріжсталлю.
Досягнення в науці та техніці
привертали все більшу увагу
інших народів. До України
потягнулись каравани купців.
Євреї взагалі вирішили покинути
розведення нільських крокодилів
та виготовлення з них жіночих
сумочок і податись всім табором
ближче до культурного центру
світу - України. Темної ночі вони
втекли з Єгипту в бік України.
Але через 40 років зупинились на
півдорозі - помер
Мойша-провідник, єдина людина,
що знала дорогу та українську
мову.
В цей час в Україну приїхав
Чингізхан з Улан-Батора. Він
навчив українців кататись верхи
на конях, а вони йому подарували
собаку, свиню та корову і
пояснили як їх доглядати, щоб
Чингізхан більше не тинявся по
Євразії, морочачи всім голову, й
десь нарешті осів.
Чингізхан повернувся в Азію. На
близькому сході по дорозі
додому в нього здохла свиня.
Потім трохи далі втекла корова,
по дорозі він зустрів
корейських вчених-астрономів
які повертались з Назарету. Вони
спитали що це, вказавши на
собаку. Чингізхан був
неписьменний, і наплутавши те що
йому казали в Україні пояснив що
собаку можна або доїти або їсти -
в неї смачне сало. Корейці, які
голодували через свого вождя
Кім Чен Іра, купили того собаку
для розплоду.
Корову зустріли індуси. Вона
стояла посеред шосе
перегородивши рух транспорту.
Індуси попадали долілиць й
стали поклонятись небаченій
досі тварюці.
Свиня що здохла, під жарким
сонцем Близького Сходу почала
розкладатись й смердіти. Всі
народи що там жили довго рвало
через той сморід. Їх досі нудить
при виді свиней. Аборигени
близького Сходу вирішили що то
була свиня іудеїв, котрі
приперлись з Єгипту і сказали
щоб ті забирались геть. Так
з’явився антисемітизм.
Крим стає європейською
здравницею. Тут відпочивали та
творили такі видатні люди як
Сократ, Аристотель, Діоген. Сюди
припливали аргонавти та інші
алканавти щоб покращити своє
здоров’я.
Найбільшим курортом було
кримське місто Троя. Але в
надцятому році древньогрецькі
москалі від заздрощів
зруйнували Трою і тоді
троянські українці на чолі з
отаманом Енеєм заснували
Древній Рим, де збудували
Колізей. Тем вони годували левів
москалями й насолоджувались цим
видовищем. Так завдяки
українцям з’явився цирк та
театр.
В той же час в українських
заробітчан Марічки та Йосифа в
невеликому ізраїльському місті
Віфлеємі народився син Іісус,
засновник християнської віри.
Іісус проповідував любити всіх
ближніх та неньку Україну. Його
учні заснували Ватикан,
Царгород, Нью-Йорк та багато
інших міст світу.
Зокрема апостол Андрій,
мандруючи набережною Дніпра та
обираючи де б збудувати
Дніпрогес, зустрів чотирьох
бурсаків, що повертались з бурси
КІСІ додому. «Тут буде велике
місто, з каштанами та скляними
теплицями в центрі міста» -
вказав він на пагорби біля
дорогожицької телевежі (Колись
під час її будування Бог
перемішав мови народів, доти все
людство говорило українською). І
бурсаки Кий, Щек та Хорив
заходились його будувати, а
Либідь була за архітектора.
Так з’явилось найбільше в ті
часи місто - Київ. В ньому було
повно церков, університетів та
універмагів, місто стало
духовним, освітнім та торговим
центром.
В цей період на півночі дикі
племена москалів, з’ївши
останнього мамонта, вирішили, що
далі так жити не можна і треба
загарбати Україну й поневолити
свободолюбивих нащадків
Першобогдана. Вони в глухому
лісі на болоті будують кілька
шалашів та обносять його
парканом. Паркан нарікають
Дерев’яним Кремлем, а болото -
Москвою.
В цей час Колумб відкриває
Америку. Але відкривши її думає,
що потрапив до України, тільки з
іншого боку, бо мистецтво
вишивки інків повністю
співпадає з гуцульськими
орнаментами. Народ інків та
індійців був започаткований
древніми гуцулами, які ще до
Всесвітнього потопу, коли ще не
було винайдено ГрінКард,
потрапили до Америки.
В цей же час у Львові
з’являється перший друкарський
станок створений Федоровичем.
Україна навчила весь світ
друкувати паперові гроші та
книжки.
В Києві розквітає Могилянська
Академія. В котрій винаходять
порох, динаміт, пеніцилін,
безпечну бритву, та багато інших
предметів необхідних у побуті.
В Запоріжжі з’являється
Запорізька Січ - наймогутніше
військове формування в історії
людства. Тільки через сотні
років за зразком Січі буде
збудовано Пентагон. Але звитягу
українських військових так
нікому й не вдасться повторити.
В Україні розквітає культура та
мистецтво. Твори Шевченка
перекладають на всі мови світу.
Завдяки Шекспіру, котрий
перекладав твори Шевченка, Лесі
Українки та Франка англомовне
населення планети дізнається
про романтичну історію кохання
української пари Романа та Юлі.
Тим часом лютим москалям не
давав спокою добробут українців
і вони починають все частіше й
частіше шкодити Україні,
забуваючи що Київ мати
російських міст, а Україна
виплекала для Московії таких
видатних людей як Ломоносов,
Гоголь, Хрущов та Мазепа. Що саме
в Києві московити навчились
користуватись туалетом, носити
штані та краватки, та голити
бороди. Москалі почали все
частіше й частіше робити набіги
на Україну, нищачи її. Українців
вони або вбивали або гнали в
полон, де русифікували та робили
янучарами. Піком москальської
навали стала середина 20-го
століття, коли москалі разом з
фашистами захопили Україну.
Тільки титанічна боротьба
українських опришків під
проводом ОУН-УПА звільнила
Україну та інші народи Європи
спершу від коричневої чуми, а
згодом в 90-хх роках і від
москальської. Нащадки
Першобогдана зберегли його
нестримну любов до Свободи та
власної землі. Слава Україні!

(с) звідси.

80% громадян пишаються тим, що живуть в Україні

Абсолютна більшість мешканців великих міст України відчуває гордість за те, що проживає в Україні. Таку відповідь дали 8 з 10 опитаних «Першою рейтинговою системою» респондентів. Телефонне опитування проводилося на замовлення КорреспонденТ.net. Лише шоста частина респондентів зазначила, що не пишається проживанням в Україні.


Слід відзначити закономірність: зі зростанням віку респондентів незначно зменшується кількість тих, хто відчуває гордість за своє українське громадянство. Не зважаючи на це, в найменш «патріотичній» віковій категорії, 60 років і старші, 3/4 опитаних дали позитивну відповідь на запитання. Не відчуває гордості за проживання в Україні лише кожен
п’ятий респондент у цьому віці.

Дослідження проводилося 24-27 липня 2008 року.

Тип дослідження: опитування населення методом телефонного інтерв’ю за місцем проживання респондентів.

Регіон: Київ, Донецьк, Дніпропетровськ, Одеса, Львів.
Вибірка: 1002 респонденти віком 18+.
Статистична похибка не перевищує 3,2%.

Джерело: http://www.rate1.com.ua/uk/archive/607/gromadjany-pyshajutsia-tym-shcho-zjyvut-v-ukraini/

Украина вступила в войну на стороне Грузии

"Класна" замовна стаття про те, що українці вступили у війну на стороні Грузії.

12 августа 2008
В Гори взята в плен группа украинского спецназа

В окрестностях города Гори российскими миротворцами была взята в плен группа бойцов украинского спецназа, по сообщению нашего корреспондента из Цхинвала.

Более 16 человек, жители Западной и Центральной Украины, пытавшихся избавиться от военной униформы украинского спецназа, были задержаны российскими военными и доставлены в Цхинвал.

Чудом спасшиеся жители осетинского села по случайному стечению обстоятельств опознали в членах этой группы людей, принимавших непосредственное участие в зверском истреблении гражданского населения села Сарабук.

Если эти факты будут подтверждены и их вина и принадлежность к регулярным частям украинской армии доказана, это будет означать соучастие режима Ющенко в геноциде мирного населения и фактически, участие Киева в войне на стороне режима Саакашвили.

Если добавить к этому факт попытки блокирования Украиной выхода кораблей Черноморского флота к берегам Абхазии для оказания помощи абхазцам, налицо признаки военной агрессии Украины.

Джерело: http://censor.net.ua/go/viewTopic--id--239658

оперативно працюють російські спецслужби...

Как оболванивают севастопольцев

Одним из средств непрестанной информационной войны, ведущейся
российскими политтехнологами против украинцев и Украины, является
повторение в разнокалиберных печатных и непечатных «Фёлькише беобахтер»
– тезисов, мифов, утверждений.
В жесточайшем потоке лжи, предшествовавшем незаконной установке
памятника российской царице и продолжающемся в связи с нежеланием
признавать факты, давно уже ставшие историей, можно выявить несколько
таких моментов.

ЛОЖЬ ПЕРВАЯ И ГЛАВНАЯ

Первой и главной повторяющейся ложью стало утверждение о том, что
Екатерина была основательницей Севастополя. Повторяющие эту ложь
депутаты городского совета в дискуссию не вступали – очевидно, что
историки легко развеяли бы этот миф – ведь и российская историография и
современные уважающие себя историки сходятся в том, что город
Севастополь основал 14 июня 1783 года адмирал Фома Мекензи. Но
неимоверное количество повторений на каждом углу и из каждого
контролируемого СМИ привело к тому, что экзальтированная и
шовинистическая публика легко приняла этот тезис на веру – да разве
могут в чем-то ошибаться депутаты-регионалы? Ну и что с того факта, что
указ Екатерины был подписан в феврале 1784 года? А если уж Валерий
Владимирович Саратов что сказал – тем хуже для фактов!
Анатолий Александрович Собчак, например, в 1991 году поддержал
переименование города в Санкт-Петербург. Но никто, обладающий здравым
умом, не считает его основателем города. Потому что по русскому обычаю,
кто заложил первый камень в основание первого здания – тот и
основатель. В данном случае – основатель города – адмирал Фома Мекензи.
А ложь тиражируется и достигает необходимых для сторонников России
размеров и объемов, оглупляя все новых и новых ротозеев.
Как тут не вспомнить указание В.И.Ленина «Действительное впечатление можно произвести только сверхнаглостью»?

ЛОЖЬ ПОПУТНАЯ И ОТВЛЕКАЮЩАЯ

После начала осуществления предложения главы Севастопольской
государственной городской администрации Сергея Куницына об установке
памятника гетману Сагайдачному был запущен параллельный обман: «война
памятников». Запевалой стал председатель городского совета Валерий
Саратов – как только в Германии был прооперирован Куницын,
севастопольцам было предъявлено ничем не подтвержденное возмущение тем,
что администрация намерена установить памятник Сагайдачному напротив
Дворца детства и юности. Эти несуществующие планы, выдержав довольно
длительную паузу, опроверг Владимир Казарин. Но было поздно –
возмущение горожан уже вступало в неконтролируемую фазу – так
называемая «война памятников» уже «монтировалось» в их умы.
Словосочетание зачастило в печатных СМИ
«Екатерина против Сагайдачного» "Война памятников"? («Слава
Севастополя») и на телеэкранах «Война памятников» – название сюжета на
телеканале "Россия", бард Андрей Сoболев с присущим ему пафосом запел:
«За нас воюют обелиски», не задумываясь, употреблял этот бред и
обозреватель Севастопольского телевидения Сергей Норманский.
Почему бред? Да потому что возмущение вызывал только памятник Екатерине
– как незаконно установленный, как не соответствующий действительности,
как сугубо антиукраинский, увековечивающий аморальность. Да потому что
на самом деле никакие памятники между собой не воевали. Воевали люди.
Существовало и существует противостояние идеологий и их носителей. И
люди же заслужили скандальную славу после впопыхах, втайне, но победно
установленного памятника далеко неоднозначной и аморальной политической
деятельнице теперь соседней страны по инициативе Черноморского флота и
при помощи вооруженных казаков из России. Вот такое оно –
незамысловатое шовинистическое счастье.
При этом для объединения пёстрого конгломерата приехавших в разное
время из России в Севастополь переселенцев был умело нарисован образ
врага и одновременно отшлифован до имперского блеска светлый образ
святой и беспорочной царицы.
Общественный комитет «Украинский Севастополь» еще до установки
имперского символа в своем обращении призвал президента Украины Виктора
Ющенко всеми правовыми средствами не допустить установления памятника
Екатерине II в городе ни во время празднования 225-ой годовщины
основания Севастополя, ни после. Представители комитета назвали
установление памятника царице «гуманитарной катастрофой» и правильно
предположили, что это приведет к появлению в украинском городе еще
одного места для проведения шовинистических ритуалов».
Шабашей московских холуев с хаянием украинского государства,
присутствие палаток антиукраинских партий, российских казаков
устроителям, однако, не хватает. Они сейчас проводят агитацию за то,
чтобы молодые пары в обязательном порядке приезжали и возлагали цветы
бронзовому изваянию распутнейшей за всю историю России цариц. Хорошо,
что случай пока был такой единичный, но странным молодоженам быть не
запретишь – ведь вряд ли Екатерина может быть образцом супружеской
верности – с ее ведома и муж ее был убит, и только официальное число ее
любовников согласно российской историографии перевалило за сотню мужчин
разных сословий. Таким образом, горсовет сознательно пошел на создание
в центре города предмета для насмешек жителей и приезжих. А надежды
честных людей на цивилизованное решение не оправдались.
Первый заместитель главы госадминистрации Владимир Казарин так
прокомментировал эти события: «Памятник установили ночью, открытие
назначили на ранее утро, людей на открытие приглашали тайно. Меня
удивляет и обескураживает, что депутаты горсовета в своем собственном
городе, устанавливая памятник важной в его истории личности, действуют
исподтишка, по-воровски».
«Я неоднократно предлагал не устраивать войну памятников. Сегодня к
Екатерине отношение, может быть, и разное. Но Екатерина основала
город-герой Севастополь», – продолжал мифотворчествовать Валерий
Саратов, познавший «под сотню женщин» (интервью газете «Слава
Севастополя» от 5 апреля 2008 г.) и остановивший свой выбор на царице.
А уже в официальном издании партии, газете «Регион-Севастополь»,
продолжая поиск врага, новый памятник гетману Сагайдачному назван «то
ли страшилкой, то ли недомерком».
«Ну коль все-таки суждено было появиться памятнику Сагайдачному в нашем
городе, то его создателям должно быть сегодня очень стыдно. Это же
насколько нужно не любить Украину, чтобы допустить установку такой
убогой скульптуры?» – подпевает в тон регионалам некая А. Полищук в
«Славе Севастополя».
Где тут можно увидеть мифическую «войну памятников»? Противостоят,
конечно же, люди, с разным художественным вкусом, разным пониманием
патриотизма, воспитанием и присутствующим или отсутствующим чувством
стыда.

«НЕТУ У НИХ МЕТОДОВ ПРОТИВ КОСТИ САПРЫКИНА»?

Севастопольские экраны практически с начала их создания до нынешних
дней заполнены политическими шарлатанами и политиканами-сепаратистами.
Это может заметить каждый. И в данном случае обстановка в городе
нагнеталась искусственно – ведь никто в реальности в «русском» городе
не собирался противостоять возведению памятника немке – украинские и
крымскотатарские общественные организации ограничились лишь
выступлениями в СМИ. Зато практически вся русскоязычная интеллигенция
проявила свои не лучшие качества, замеченные еще Лениным.
«Контролируемый хаос» — одна из главных стратегических задач по
дестабилизации в Украине со стороны нашего извечного соседа России.
Этому способствует как разветвленная сеть информационных ресурсов – от
печатных до телевизионных и сети Интернет, так и агенты влияния России
– их можно увидеть на любом телеканале – от всеукраинского до
регионального.
Именно для поддержания «контролируемого хаоса» в украинское общество и
вбрасываются новые антиукраинские стереотипы. Старые – Шухевич, УПА,
«НАТО – хуже гестапо», «Ющенко-американец», Тимошенко, «не было
Голодомора», «притеснение русского языка в Крыму» (кого притеснили?) –
продолжают нажимать на спусковой крючок в мозгах зомбированных горожан,
после чего их глаза наливаються кровью и они переходят в состояние
готовности рушить любые заборы и ограды. «Вброс» происходит с помощью
нескольких ньюсмейкеров с застывшей на лице улыбкой. Например, редко
какое выступление председатель постоянной комиссии по вопросам
градостроительной политики, регулирования земельных и водных отношений
Севастопольского горсовета г-на Белика не начинается со слов «фашисты»,
«УПА», Шухевич, украинизация», НАТО. Заметьте, комиссия по земельным
вопросам!
Одним из производителей и трансляторов новых мифов является депутат ВР
Украины Вадим Колесниченко, на которого, по его признанию, работает
несколько институтов. Слова употребляет крепкие, например: «возбуждение
уголовных дел в отношении граждан Севастополя, которые защищали
памятник, пускай таким неадекватным способом, я могу оценить как
бериевско-ежовскую «оттепель» или «главнокомандующий ВС Украины В.
Ющенко даже не подозревает, что среди офицеров зреет идея
государственного переворота». Потом, естественно, повторил эти
благоглупости несколько раз. Чтоб запомнилось.
Как заметил однажды писатель Валентин Домиль о ком-то другом: «У него был не язык, а аэродром. С него постоянно что-то слетало».
Вот еще несколько замеченных новейших мифологем, которые повторяются
изо дня в день и в газетах, и на телеканалах НТС и «Народном канале»,
безраздельно контролируемых Партией регионов: «народный памятник»
(необходимость в его установке нужна была исключительно пророссийским
силам), «на народные деньги воздвигается монумент Екатерине Великой»
(отобранные у «новых русских» деньги), «защитники Графской» (это о
разъяренной толпе, двинувшейся на украинских моряков по команде
депутата горсовета Басова!!!), «военные ВМС напали на мирных жителей»
(оцепление, которое делают военнослужащие ЧФ России во время
праздников, проходит мирно и законно). В результате их регулярного
повторения сигнальная система невысокого уровня срабатывала безотказно.
А об интеллектуальном уровне согласных с грязной антиукраинской
пропагандой людей можно судить и по публикации в новой, бесплатно
подбрасываемой газете, недавно появившейся в Севастополе.
«Если мы разрешим, чтобы эти нацистские таблички, которые увековечивают
предательство, вешали, настраивая людей против России, то наши внуки
даже не будут представлять, какой могучей нацией они были», — сообщает
нам «Главный Проспект» от 17-23 июля 2008 устами некой Елены Ворониной.
Назвать «нацистской» табличку из российской и украинской истории 1918
года – это вообще потеря всяческой совести, ума и чести участников этой
публикации и редактора газеты, а не просто участие в сеансе массового
психоза.
А вот как прокомментировал недавно слепленный герой «защитник Графской
пристани» депутат городского совета Севастополя от партии «Русский
блок» Андрей Меркулов события 5 июля: «Это все напоминает ситуацию,
когда паршивый кот метит углы – точно так же украинская власть по
любому мало-мальскому поводу пытается отметиться в Севастополе». Как
высказывания, так и действия одного из организаторов беспорядков должны
были бы привлечь внимание силовых структур. Арестовывают же пока только
исполнителей – несчастных людей, разъедаемых постимперскими
комплексами, а потому легко управляемых.

«МЫ ПОДВОДИМ ИТОГИ. ИТОГИ ПОДВОДЯТ НАС»

После упомянутой череды антиукраинских решений и действий со стороны
депутатов горсовета не могут не умилять после слова его председателя
Валерия Владимировича Саратова: «Севастополь сегодня — это форпост
дружбы между Украиной и Россией». «Форпост» — это из военной
терминологии – передовой сторожевой пост, как сообщает нам «Словарь
иностранных слов». Вот такой идеал дружбы.
Во время этого искусственного напряжения ситуации в Севастополе
председатель Совета Федерации Сергей Миронов наградил орденом Святого
князя Александра Невского 2 степени «за личную отвагу, мужество и
патриотизм» депутата Гагаринского районного совета Владимира Тюнина и
атамана казачьего войска города Севастополя Михаила Воронина.
Наверняка, пятая колонна получает для поддержки еще много «печенья и
варенья», не один десяток миллионов выделяет Москва для подрывной
деятельности в Украине. То есть, Севастополь – скорее, полигон для
отработки российскими политтехнологами и специалистами в области
психо-информационных войн новых разработок по воздействию на массы
людей.
Например, тот же герой Тюнин стал рупором для страшилки о том, что 15
автобусов с бойцами УНА-УНСО едут в Севастополь 22 июня для демонтажа
памятника Екатерине II.
«Нет врага - придумаем, заодно и пропиаримся» - хорошая идея. Но вот
ведь самое интересное – поверили! Чушь невероятная – откуда у
маргинальной организации столько людей, чтобы потребовалось полтора
десятка автобусов? Но такая ложь почему-то находит благодатную почву и
находит пристанище в воспаленном сознании.
Все эти события в украинском городе часто и тенденциозно показывают
россиянам. Для внутреннего пользования. То есть взнос севастопольского
горсовета в напряженность между странами достаточно весом.
Эксперты Центра Разумкова Валерий Чалый и Михаил Пашков в недавнем
интервью изданию "Зеркало недели" сделали вывод: «Государственная
пропаганда в России активно культивирует враждебность к Украине». По
подсчетам российских социологов, уже 21% респондентов воспринимают
Украину как враждебное государство, в то время как еще год назад этот
показатель составлял лишь 7%.
Ясно, что такие настроения регулярно подогреваются российской властью –
общий враг – сейчас это США, Грузия и Украина – традиционно нужен для
сплочения людей. Вот и последнее заявление департамента информации и
печати МИД России в свете предыдущего тезиса не выглядит странным.
Оказывается, многонациональные военные учения «Си Бриз — 2008» проходят
в «антироссийском ключе» и вызывают обеспокоенность у Российской
Федерации.
Что там про дружбу говорил Валерий Саратов?

Джерело: Майдан