Секс із дружиною - то БУДЕННІСТЬ, 
Секс із начальницею - то СЛУЖБОВИЙ  ОБОВ'ЯЗОК. 
Секс із кумою - то НАЦІОНАЛЬНА  ТРАДИЦІЯ. 
Секс із коханою - то НАСОЛОДА.

Так  давайте  вип’ємо  за  те, щоб  незважаючи на нашу  БУДЕННІСТЬ,   

виконуючи  свій  СЛУЖБОВИЙ  ОБОВ'ЯЗОК,  

не  порушуючи  НАЦІОНАЛЬНИХ  ТРАДИЦІЙ 
у  нас  завжди  було  кохання  з  НАСОЛОДОЮ !

СУХОЦВІТ І ЧАСНИК

Український народ дуже практичний. Кожен оберіг в будинку українця, крім ритуальних, мав і безліч корисних властивостей. Найпоширенішими оберегами були в'язанки з сухих трав і в'язки часнику. Але це були не просто сухостої: кожна трава в букеті, крім своєї краси, володіла цілющими властивостями, а також відганяла шкідливих комах своїм запахом. При різних хворобах листя трав з такого оберега використовували в якості лікувальної заварки.(с)

       Одного часу стало дуже популярно облаштовувати свій будинок/квартиру за правилами фен-шуй.
      Люди розуміють, що знаходячись в гармонії з навколишнім світом, розуміючи закони природи, можна вже на духовному рівні «замовити» собі і своїм рідним краще життя. У магазинчиках з усякою китайським символічним начинням за допомогою своїх товарів нам пропонують вирішити чи не всі домашні негаразди. Мудрість Китаю де-хто  закріплює в голові і дотримуючись до неї вірить, що вона допоможе. Але чому ми забули про власну культуру?



      Коли мої подруги і знайомі вдарились в придбання різних фен-шуйських штучок, я постійно чомусь не могла вникнути в цю повальну захопленість. Одного разу навіть собі придбала одну штуковину . Не знаю що воно мені дало, але до душі не припало )).
   З з часом постійно порівнювала нашу пракультуру і Китайський фен-шуй.  І мене все ж таки більше тягне до наших витоків. Мабуть велике значення має, так званий, Код Нації   .  
Я вже давно замислювалась, що і у наших предків повинні були бути свої традиції з благоустрою житла та обійстя.
     Отже зіставляючи матеріали, ми можемо усвідомити, що у будинках наших бабусь все розташовувалося саме так, як можуть описувати навчальні джерела! Але, найважливіше - культура народу залежить від землі, на якій він живе.
        Саме земля, її клімат, пейзажі, рослинний і тваринний світ формують світогляд і вірування людини. Те, що вважається добром для одних, може обернутися великою бідою для інших. У пустелі вода - благо, а ось в болотистих місцях вона символізує смерть. Може так і з китайським фен-шуй: можливо не всі його ідеї - благо для нас? Тому завжди в першу чергу треба думати про своє коріння.
      «Звичайно, стародавня традиція правильного розміщення предметів у просторі придумана в Китаї, але закони життя і там, і у нас працюють однаково, – говорить етнограф Яна Яковенко. - Я не маю на увазі матеріальний достаток. Мова про те, що ми, як і китайці, теж пов'язані з землею, на якій живемо, хімічно і енергетично. Ми - діти землі і підкоряємося її життєвим законам, які закодовані в різних ритуальних дійствах, предметах, обрядах, що передаються з покоління в покоління.»
    

 
Цікаво провести паралелі між символами фен-шуй і нашими прадавніми традиціями.
Що можна віднести до оберегів українського Фен-шуй:
Рушники - Традиційним оберегом на більшій території України є рушник. Споконвіків він символізував долю, життєвий шлях, тому на рушнику можна було «прочитати» про традиції родини, візерунок «розповідав» про її життєві пріоритети.
Вінок - Оберегом від нечистої сили, лихого ока здавна був вінок. Вінок виступає символом сонця. Виплітали його із квітів, листя, трави, хвої, колосків тощо, засушували, освячували.
Лялька - Родині, яка довго чекає на народження малюка, дарували оберіг – ляльку. Це була лялька-мотанка, одягнена в традиційний український одяг.
Часник, трави, сіль, мак
Калина, Дуб
Лелеки, Півень
Кішка, Собака
Піч

Наші предки знали, як зробити своє життя затишним і комфортним.
І якщо уважно дослідити це цікаве питання ми побачимо, що українське народознавство надзвичайно різноманітне і виробило систему власних вірувань і оберегів, які ні в чому не поступаються китайському.

Чи був Новий Рік 1 січня? З археологічних та етнографічних джерел знаємо, що наші предки святкували новий рік в березні і називали його - новоліттям. Зимою наші предки святкували Зимове Сонцестояння, виконували обряди, запалювали вогні, танцювали, звеселялись, задобрювали духів до приходу весни. Як вони усе це робили та які свята мали слов'яни на новий рік розкаже стаття: http://spadok.org.ua/narodni-zvychayi-i-obryady/slovyanskyy-kalendar

"Длань Велеса" https://www.facebook.com/DlanVelesa/ це союз екологів та язичників які зможуть протистояти будь-якій силі, що руйнує навколишнє середовище. 

Чимало часу слов’яни тупцюють на одному місці, метушаться як риби у неводі в пошуках шляхів до розвитку етнічної самосвідомості, не розуміючи, куди направити свою енергію щоб реалізуватись як особистість і при цьому не втратити контакт з природою. Велика кількість носіїв народного спадку загубились в минулому, у сподіванні віднайти втрачені знання і досвід поколінь, не залишаючи часу для прояву себе у сьогоденні. Тим часом, поки ви бездіяльні, у вас перед носом, знищують ваш дім і всі умови до існування. Повертайтесь з віхів минулого і повставайте, бо прийшов час, визволятись з тенет і відвойовувати те, що залишилось!

Що об"єднує інженера, товарознавця, звукорежисера і композитора з прізвищем Бут, окрім родинних зв"язків? Їхнє "Буття", сповнене народної музики, танців і співів, експедицій і майстер-класів! Як Олег Бут запалив інтерес свого батька Василя Бута, сестри Оксани Бут, матері Ганни Бут до традиційної культури? Як утворилась родинна справа? Про це - у "Династіях" з Галиною Бабій у четвер, 27 квітня, о 17.11.

    У житті українців святкування Дня Валентина з’явилось у 90-х роках минулого століття. Воно міцно вкорінюється, набуває статус традиції, відзначається, дискутується. І це – невипадково. 
    День закоханих надолужує те, чого часто бракує людині у повсякденній реальності, а саме: чуйності до іншого, уваги, доброго ставлення, якоїсь спільності, навіть – спільнотності, ще раз зауважує на тому, що людина – істота одухотворена.
     Мабуть тому й згадують принагідно "святого" Валентина, святість якого, за легендою, полягала лише у допомозі закоханим поєднати свої серця, долі, душі.
     День святого Валентина не є церковним святом. Більше того, клірики майже одноголосно твердять про його світське походження, відсутність зв’язку з канонічними святими.
     Однак в українського народу існує давнє повір’я, що цього дня птахи починають літати парами. Людина завжди потребувала традиції – того, що передається із покоління у покоління, єдності особистісних прагнень, якi повиннi бути вищiми за будь-яку комерціалізацію, меркантильність, спробу наживи, тощо. Саме таким стає для пересічного українця Свято закоханих – День святого Валентина.
(Ганна Кулагiна-Стадниченко)