хочу сюда!
 

Галинка

29 лет, водолей, познакомится с парнем в возрасте 27-35 лет

Заметки с меткой «город»

Райська дача

      Як і обіцяла пишу замітку про нашєго мальчіка cat Вірніше сказати нє мальчіка, а Мужа sila (в смислі мужчина). Наш двоюрідний брат, скільки його пам"ятаю, завжди був оригіналом, заводилою, душею компанії. 
       Вже багато років назад його батьки купили клаптик землі в селі і організували там дачу. Звичайно ж і брат приймав безпосередню участь в обустройстві того прекрасного міста.
       Приїзжджаючи туди попадаю в інший світ, в райське місто. Там забувається і інтернет, і телефони, і всі проблеми відходять на задній план. Саме головне, що ніхто там не стоїть в постійній позі Zю, а просто все робиться як наче між іншим. Іде мимо, побачив бур"янину - дьорг-дьорг і пішов далі. Побачив, що виноград пустив лишні пагони, пробігся по рядочку, обламав або обрубав їх мачете і пішов на річку купатись. Йдемо з річки і тягнемо кожен по сухому дрючку, така собі заготовка дрів, бо восени протоплюється плитка. І так все з шутками-прибаутками проходить на позитивній хвилі.
     Отже пройдемось по господарці в майже 20 соток uhmylka 

Ось ця доріжка веде на город 


 В міжряддях винограду ростуть рослинки, і квіти, які можуть рости у відносній тіні або напівтіні. Ось ця Ехінацея - прародітєль моїх Ехінацей lol









Це зрозуміло - часникові стрілки, обломані, щоб дати часнику набрати сили. Коли була малою, чомусь любила чистити оті манюнькі часничинки. І запах мені той нагадує дитинство. cat



Так як у брата є вулики і бджілкам потрібні медоноси, він підсилює медоносними рослинами навколишні міжряддя. Цікава рослинка - Фацелія. Навколо неї постійно кружляють бджілки.





Далі проходимо по городинці

















Квасолька



І на останок трошки квіточок cvetok









Гарного, райського настрою! cvetok

Корисні, зручні, неприхотливі

      У світі таке величезне різноманіття рослин і квітів, що голова обертом піде, якщо почнеш занурюватись в їх глибину. Це прекрасні створіння природи, які милують і радують наші взори. Одних лише Троянд налічується декілька тисяч садових екземплярів. А Лілії, Тюльпани, Георгіни, Гладіолуси, Хризантеми....... 
       Але я хочу поговорити про прості, знайомі з дитинства, іноді наче й не примітні квіточки. 
       Календула, або Нагідки
Календула - допомагає боротися з багатьма шкідниками городу. Сіяти її можна в будь-яких частинах саду: відлякує різних комах і деяких шкідників, наприклад, гусениць бражника п'ятикрапкового - шкідника баклажана, перців і томатів, шкідників спаржі. Відлякує запахом навіть колорадського жука. Захистити посадку картоплі на 100% від нього не зможе, але вбереже інші пасльонові. Своїми фітонцидами календула, або нагідки, як називають квітку в народі, захищає сад-город. Там, де вона, росте, у ґрунті немає нематод і сам ґрунт знезаражується від хвороботворних мікробів. Календула охороняє від кліщів і кореневої гнилі овочеві культури та суницю. Присутності поруч цієї рослини бояться й інші шкідники - попелиці, малинні мухи, листогризучі комахи ягідних кущів. Висаджена серед троянд, календула вбереже їх від багатьох хвороб. (с)
      Пам"ятаю в дитинстві ці квіточки ми застосовували, коли робили квіткових ляльок. Ці квіточки годились як голівки зі шляпками smile
       А потім, коли насіння достигало, воно ставало тведеньким і його особливості давали нам змогу нарядити на вушка сережки lol  


У бабусі в міжряддях на городі завжди росли Нагідки і Чорнобривці. Коли я була малою, то думала що то для краси бабуся саде, але пізніше вона мені розповіла, що вони  корисні на городі. У мене теж вони ростуть і своєю яскравістю милують око до самих морозів.



       
       Настурція, або ще кажуть Красолька
Красоля - дуже дружелюбна до редису, капусти, гарбузових; зростаюча під фруктовими деревами, відлякує попелицю, клопів та інших блішок, білокрилку, колорадського жука, гусениць капусти. А наприкінці сезону стане прекрасною мульчею, забезпечуючи "їжею" і будинком ґрунтових мешканців. (с)
      Ця рослинка мене заворожувала з дитинства. Чому? Тому що її квіточка не була схожа на всі інші. Мені дуже подобався отой хвостик. Її ми теж пристосовували як капелюшки для наших принцес. А ще у неї цікаві листочки, схожі на листочки водяної лілії чи кувшинки. І це теж мене приваблюєю в цій рослинці.







       Чорнобривці - тагетес, бархатці
Тагетес (чорнобривці) - рекомендується саджати в найрізніших частинах ділянки, він відлякує комах, винищує нематоду в уражених нею ґрунтах, прекрасний матеріал для мульчування і компостування. Дає багато насіння, приваблює корисних комах, невибагливий, притіняє овочеві культури і ґрунт, захищаючи їх від перегріву, до того ж дуже ароматний.(с) 
       Чорнобривці - ну дійсно бархатці, їхні пелюсточки такі різні, такі приємні на дотик. І ще оцей їхній запах, він дивний, терпкий, кислуватий, але я люблю його. 







       Є ще одна група рослин, які не так корисні з приводу відлякування різної чепухи, але вони гарні тим, що багаторічні, неприхотливі та ще й можуть прекрасно рости в напівтіні і тіні. Такі собі скромняжки, але ж такі ніжні і милі. 
     Це якась декоративна м"ята. Я її подарувала собі в Умані в Софіївському парку smutili Ну зовсім маленьку рослинку відкопала, на сувенірчик cat  А вона так гарно розростається, що вже роздаю її. Гарно, що вона розложиста і не дає рости бур"янам, на ній завжи гудуть бджілки, за якими приємно спостерігати. Зараз моя рослинка без квіточок, бо перша хвиля відквітувала, далі я їм роблю зачіску каре podmig lol і чекаю нову хвилю цвітіння



        А ось ще мої улюбленці Хости. Рослинка невибаглива і головне прекрасно переносить тінь, отже там де не ростиме Роза, буде худою Лілія, не квітуватиме Гладіолус там сміливо можна садити Хосту. Її яскраві соковиті листочки мають різнобарвне фарбування і малюнки. Квіти є і розкішні і досить скромні, але головне все ж таки листя. Хости можуть бути як основою клумби, так і відтіняти або обрамляти інші квіти і рослини, створюючи для них прекрасний фон. Ця рослинка відмінно росте під деревами, прекрасно приховує пустоти в саду, перетворюючи їх у виразні різнокольорові плями.
          Саме її властивість жити в тіні і привабила мене, а коли я стала заглиблюватись в її різноманіття і спробувала як вона росте, взагалі полюбила Хосту на завжди love   Єдина проблема, це те, що під нею живуть і з"їдають листочки слизняки unsmile
У мене є 4 різних екземплярчики. 









Ці білі дуже ароматні mmmm 



Ці ще маленькі і молоденькі, але розвиваються
Хоста Блю  кадет, вона була з більшою синьовою, але мабуть сидить в неправильному місті, то трохи змінила забарвлення.



Хоста хвиляста. Теж маленька і потребує пересадки в тінь



Так що і тінь можна прикрасити podmig
Квіткового всім настрою! cvetok
 

Нова подорож - Самбір

         Вже давно хотілось щось розвідати, а тут ще й подорожі Мандрівничка, та написання заміток http://blog.i.ua/user/729788/2226311/  http://blog.i.ua/user/729788/2229865/ нагнали ще більше апетиту smutili . Отже за порадою нашого блогера вирішили поїхати на Прикарпаття, щоб відвідати залишки одного Замку. Звичайно, заїхавши далеченько від дому, одним Замком обмежуватись не хотілось, тим більше, що поряд багато цікавих місць, які теж можна подивитись і насолодитись історичними і архітектурними пам"ятками. Держава подарувала нам міні відпустку в 4 вихідних дні і ми вирушили в нову подорож.
          Так що кому цікаво, запрошую заходити, читати, роздивлятись картинки podmig   Наша подорож починається zombobox 


        
          Подорож розпочалась з міста Самбора.


Самбір - одне з найстаріших містечок Прикарпаття. Приїхавши потягом в 4:30 до Самбора, прийшлось трохи зачекати на Вокзалі поки почне розвиднятись і не буде так безлюдно, тому що Мандрівничок ще не під"їхав і одній ходити по темним вулицям було трішки лячно )).



        Одразу на Вокзалі знахожу пам"ятник депортованим жителям міста. Депортація українців являла собою насильницьке переселення жителів Лемківщини, Холмщини, Надсяння і Підляшшя у віддалені місцевості СРСР (Сибіру), де вони розміщалися у спецпоселеннях. Головним завданням операції було послабити український визвольний рух на Західній Україні. Під час транспортування, яке відбувалося в товарних вагонах, сотні дітей та літніх людей померли.



        Далі йду в сторону центра міста, охоплюючи старі райони.
        Місто досить чисте, тихе. Так було гарно йти тихими вранішніми вуличками, роздивлятись і проникатись історією.


        Самбір лежав на перехресті важливих торгових шляхів, які вели на схід і захід, до Львова, Дрогобича, Перемишля, в Угорщину і Польщу, що значною мірою зумовило економічну активність і матеріальний добробут міста в епоху середньовіччя.
        Перед очима відкривається будівля Окружного казначейства так званої "дирекції скарбу", збудована при Австрійській владі. Це монументальна будівля 1905 року, схожа на замок.  В Радянський час його приміщення ділили між собою швейна фабрика і військовий госпіталь. За деякими даними була частиною монастиря Бригідок, збудованого в XVII столітті. Монастир був ліквідований в далекому XVIII столітті.








Навпроти будинок управління фінансами



       Крокуючи в сторону старих жилих районів натрапляю на пам"ятник Воїнам, загиблим в Афганістані. Постояла поряд і схиливши голову почтила їх пам"ять unsmile


     
       Далі йду трохи вбік від центру, щоб подивитись  старовинні вілли. На вулиці Стебельского вони стоять одна біля одної.









А цей буночок мені найбільше сподобався. Наче казковий будиночок гномів. Довго стояла біля нього і милувалась. Якийсь він мені здався теплий і затишний.









      Йду собі спокійно далі, насолоджуючись тишею і приємною вранішньою прохолодою старого міста, і тут натрапляю на розборки місцевих авторитетів omg   Не доходячи до відкритих дверей двоповерхової будівлі, в тиші чую якийсь гуркіт і тут з дверей кубарем вивалюються два кента і з воплями котяться в клубку повз мене. Звичайно від неочикуваності серце мало не вискочило з переляку, але тут же жах змінився сміхом, бо прямо мимо моїх ніг прокотився клубок двох котів, які  скотились нижче і стали в позу вияснення відносин. Крик в тиші міста стояв ще той lol .



З цих дверей вони викотились cat cat football



        Далі попеляла вокруг да около, роздивляючись архітектуру старого міста















             Йду далі, вже по напрямку площі Ринок. І тут вже склалось якесь насторожене враження і згадався дитячий фільм "Пригоди Електроніка", а саме  той момент коли бандити приїхали з Електроніком під музей, стояли і розповідали йому, що треба забрати картини... а в місті там стояла безлюдна тиша nevizhu  Ну чомусь виникло саме таке відчуття devil  uhmylka 












       
      
       
        І от саме площа Ринок, з Ратушею і навколишніми кам"яницями.
Перша дерев'яна ратуша була побудована в Самборі ще в 1390 році, після того, як місто отримало Магдебурзьке право. Кам'яна будівля на нинішньому місці була побудована в 1580 р, проте через півстоліття воно згоріло під час пожежі. Збереглися тільки підвальні приміщення, які послужили основою для спорудження нинішньої ратуші. Будівництво двоповерхової будівлі в стилі ренесансу з високою 40-метрової годинниковою вежею було завершено в 1670 р. У 1844 р була проведена капітальна реконструкція. Баштовий годинник роботи празького майстра Гейнца, що до сих пір йде, був встановлений на вежі в 1885 р на місці зламаного старого годинника. Самбірська ратуша досі служить за призначенням - в ній розміщені органи державної влади.








      Перед самою Ратушею розміщені гармати - пам"ятка європейської культури ХІХ століття (фото з інету)



А поряд з ратушею така романтична лавочка



     Продвигаюсь далі по місту і прямо з-за одного з поворотів на мене чекає цілий комплекс релігійних споруд

Костел святого Станіслава і монастир бернардинців. Основа комплексу відноситься до 1698 року. До складу монастиря входить костел святого Станіслава, дзвіниця і монастирські келії. Чомусь Костел і Дзвінниця окрашені в різні кольори.


              Бернардинський монастир був збудований у 1471—1476 роках. До сьогодні ці будівлі не збереглися. Спорудження кам'яного монастиря розпочато в 1698 році.У 1498 році монастир був спалений татарами. Бернардини у 1514 році приступили до будівництва мурованої оборонної святині. Монастир оточили міцними та високими мурами, з цегли та каменю. Із західного боку монастиря знаходилась брама.

Цісар Йосиф ІІ 5 лютого 1786 року скасував орден бернардинців, все майно перейшло у власність держави. У спорудах розмістили окружний уряд, потім повітову поліцію, гімназію. Проте у 1905 році було знесено усі монастирські будівлі, на їх місці почали будівництво приміщень повітового суду та в'язниці.
          В нових приміщеннях монастир проіснував до 1939 року. 1987 року костел відреставровано і пристосовано під концертний зал органної музики. Будівля унікальна своїми акустичними якостями. Відлуння триває 6,5 секунд.
         В будівлі монастиря зараз знаходиться самбірське училище культури.



        Церква Різдва Пресвятої Богородиці — греко-католицька церква, пам'ятка архітектури місцевого значення. Церква зведена у стилі бароко.
Дозвіл на будівництво церкви у середмісті Самбора мешканці міста отримали в середині ХVІ століття. І у 1558 році було зведено дерев'яну церкву. Сучасний мурований храм збудували 1738 року, поруч із старою дерев'яною церквою.
Церква Різдва Пресвятої Богородиці місце перебування двох реліквій — Самбірської чудотворної ікони Пресвятої Богородиці та часточки мощей святого Валентина, легендарного покровителя закоханих.



На наступному фото навіть видно три релігійні споруди: Церква Різдва Пресвятої Богородиці, Костел Святого Станіслава з дзвінницею і вдалині видно маківку Костелу Іоанна Хрестителя



         Навпроти храму стоїть капличка


          
         Самбір — місто різних релігійних конфесій, тут багато храмів. Самий старовинний підпирає небо костел Усікновення голови Іоанна Хрестителя. Звернувши трохи в сторону перед моїми очима і відкрився костел збудований у 1530 році.  Спочатку він був дерев'яним, але після пожежі в 1637р. міщани звели мурований храм. За час свого існування храм був багато разів реконструйованим - бо й горів не раз, тому зараз в ньому легко знайти елементи і готики, і ренесанса. Ворота на жаль були зачинені, бо було ще рано. Зараз перед костелом відвідувачів зустрічає кам’яний Папа Римський Іоан Павел ІІ. Памятник встановлено у 2007 році. Також відомо, що у 1864-65рр в цьому храмі служив єпископ Йосип Пельчар, якого католицька церква признала святим.








           Час йде і треба вже по тихеньку йти в сторону Вокзалу, щоб продовжити подорож далі. Здавалось, що роздивившись центр міста цікавинки мають закінчитись, але ж ні. Від костелу спускаюсь вниз з пагорба, на якому розташований центр міста. Тут мене спиняє місцева охорона і суворо попереджає, що треба вести себе чемно )))
         


         І вже у підніжжя пагорбу відкриваються такі гарні види і будівлі.
Тут з височини на нас дивиться Костел, який ми щойно оглянули


А це Костел Святого Станіслава, як ізбушка повернувся вже до нас задом smile


       




        


          Звернула увагу на старі і напевне раритетні електроопори. Не знаю яких років вони можуть бути і ось що знайшла: Перші електростанції на Західній Україні були введені в дію у Львові і Бориславсько-Дрогобичському промисловому вузлі. Львівська електростанція була збудована у 1894 році. Наприкінці 20-х років ХХ століття електрифікація із Львівської і Бориславської електростанцій починає поширюватись на ближні міста. В цей час з’являються лінії електропередач у містах Дрогобич, Стрий, Трускавець і Самбір. Але після цього була друга світова війна і не відомо чи це довоєнні електроопори, чи вже пізнішого часу. Десь в інеті все ж зустріла, що це таки австрійські електроопори.


           Тут же відкривається вид на грандіозну будівлю бувшого повітового суду, яка була збудована у 1909 році. З 1999 року тут працював Соціально-гуманітарний факультет Дрогобицького педагогічного університету. Але з 2012 року університет припинив працювати і з тих пір будівля стоїть порожньою.





        Поряд стоїть пам’ятник жертвам політичних репресій



      А поглянувши вверх, бачу гарну будівлю Окружного Казначейства, тільки тепер з іншого боку


       
         Проходячи вуличками до вокзалу побачила Прокатедральний собор Покрови Пресвятої Богородиці. Із настанням Незалежності у Самборі вирішили побудувати найбільшу греко-католицьку церкву Львівської області. Будівництво йшло зі скрипом, але ще сильніше його темп впав після того, як греко-католицькій громаді передали один зі старих храмів міста. Особисто мені цей храм здався якимось безлюдним, інопланетянським. Здалось, наче сюди на службу прилітають інопланетяни ))) ну якийсь  він холодний, самотній і безпритульний.



        Не дивно, що в старому місті можна знайти і багато старих дверей. До цього часу мені не вдавалось назбирати таку велику колекцію за такий короткий час.





 
       І на останок, вже коли їхала в автобусі у вікно побачила Богдана Хмельницького, який наче стояв і благословляючи відкривав дорогу далі )))


       На годиннику 7:50, а вже так багато побачено, стільки приємних цікавих вражень отримано. Не дарма кажуть "Хто рано встає, тому Бог дає" umnik  prey  lol
        Попереду на нас очікує цілий день вражень. Далі буде..... smile
       

Дуги. Дуже раджу.

Привіт, мої сестри і брати по земельних питаннях.
Стаж городника у мене всього 4 роки, з них самостійного городництва всього 2. Ні, раніше я гралася квіточками, іноді навіть вирощувала розсаду, але так щоб всім одразу раніше ніколи не займалася. І ось цей час настав! Я не почала різко голодувати і через те займатись городом. Просто в один момент в голові щось перемкнуло і так зачесалися руки, що стримувати я себе вже не змогла. Про свій тернистий шлях буду писати дозовано. Сьогодні хочу розповісти про дуги. Ті роки розсаду капусти я більш-менш нормальну виростити не могла. То вона витягувалась, як зелена сопля, то ламалася, як цнотливе дівча...коротше, росло гімно, а не розсада. Цього року я випадково натрапила на рекламу дуг. Спочатку звісно очкувала, та за підтримки коханого придбали через інтернет дві 8-ми метрові теплички, а потім ще дві. Встановити іх на городі можуть навіть рукосракі, а я жіночка вперта і досить розумна... ще я, як нафарбуюся і зроблю причесон, посиджу півроку на дієті і вищипаю брови, досить гарна...Вибачте, трохи забалакалась. Про що я писала? А, про дуги! Отже, щоб встановити дуги треба або одна вперта гарна жінка, або максимум дві людини.
В квітні я підготувала землю, встановила тепличку і посіяла у лунки капусту, десь по 10 насінин...на всяк випадок, щоб не пролетіти з капустою. Дуже швидко все повилазило. Все! Капусти вилізло і на мене, і на сусідів, і на сусідів навпроти через дорогу. В певний момент я розсадила капусту ще в одну теплицю, де до того у мене під дугами виросла пречудова редиска! Фото пречудовоі редиски нема, бо того...бо нема. Але повірте редиска була гарна, соковита і досить крупна. Ну не як яблука, а як крупна слива, о! Так само я посіяла огірки. Все повиходило гарно і швидко пішло у ріст.

Це фото моїх огірків і капусти. Якщо що, то та хата не моя, а сусідська. Ну то на всяк випадок, щоб ви дурно не збільшували зображення.



Це наш дитячий куточок. Так фалюся, генди яка в мене крупна мальва сама насіялася.



А це фото для тих, хто спочатку хтів померти у 100 років з ніжними рожевими п'ятами, а потім передумав і захтів бути землеробом...то ви того, передумуйте назад поки не вступили на цей шлях.





А тепер переваги дуг: 1. Гарно, цікаво, креативно, колоритно, сусідів беруть завидки. 2. Там +10 градусів і розсада не замерзне. 3. Все легко відкривається і обробляється. 4. Дощ проходить через укривний матеріал, а волога навпаки не випаровується. 5. Закриває в жару від сонця. 6. Прослужить не один рік. 7. Доступна ціна. Моя 8-ми метрова коштувала від 280 грн. Я брала за 320 грн. Ціна залежить від плотності укривного матеріалу. Чим плотніший, тим краще зберігає тепло. 8. Цій красі заздрять сусіди я вже писала? Напишу ще раз, бо у нас в селі крутий не той у кого ловить інтернет, а той у кого файніший город. P.S. Трохи не забула написати. Одного разу не було мене десь з 10 днів. Мамі з татом наказала полити через матеріал зверху і не заглядати. Приперлася я через 10 днів, а там у мене розвелося метеликів і вони собі літають такі помаранчеві і красиві. Капусту з'істи вони не встигли, а от на всяк випадок я побрискала "рятівником капусти", бо цим метеликам віри нема, хто зна що вони там наклали за цей час. Капуста росте, побачим далі, що виросте.

Три в одному...


  Три пам'ятки в одному фото --
 - фонтан-кульбаба, 
 - готель "Вітрило", 
 - кафе "Поплавок"

Мауглі у великому місті.


 У великому місті. На віллі. Мауглі

прогулялась я по родному городу....

....и впечатление, я вам скажу, не очень...
опустошенность какая то и разочарование ...когда -то красивый , утопающий в зелени город, превратился в ...даже не знаю, какое слова необидное подобрать.. ...смешали всё вместе : и работы мастеров, и общепит, и карусели с качелями...и это все на площади возле Софиевского собора и Михайловского Златоверхового монастыря...одно порадовало : территория самого монастыря - чисто, свободно и без запахов шашлыка и чебуреков! ...я тут нафоткала немножко, все таки талантливый у нас народ))


 


...нету тогО города и лично я очень по нему скучаю...отакая грустная история)

Когда гаснет город

Тю! Что это было? Только что подошла к окну и увидела как во всем городе погасли фонари и свет в домах и тут же постепенно от местности к местности включились. И одна скорая завиукала издалека, проехала через наш перекресток от центра в сторону фурманова.. Мой комп от этого скачка всего лишь перезагрузился. Раньше подобное случалось, и то же самое с сигналкой было, но я не видела, что это во всем городе - я сидела перед своим пк. Не уверена, что это хорошая закономерность.
Страницы:
1
2
3
4
5
6
7
8
58
предыдущая
следующая