Роздуплилися...

Президент, мужньо витримавши паузу, все реально обдумавши і зваживши, нарешті дав доручення протягом 10 днів забезпечити узагальнення антикризового плану щодо стабілізації ситуації в банківській сфері. А то до цього часу все якось за святами, виясненнями стосунків з клятою Юлькою, до кризового стану в країні в нього не доходили до цього руки (мізки? а вони в нього є?)) "Суспільство має бути впевненим, що банківське товариство твердо знає, які заходи необхідні на сьогодні, а регулятор тримає руку на пульсі", - сказав Представник Президента у Кабінеті Міністрів України Олександр Шлапак. Ще він додав, що до банків, які продаватимуть валюту за завищеним курсом, НБУ застосує заходи впливу (цікаво - які??).

О.Шлапак повідомив, що наприкінці тижня Нацбанк проведе нараду, на якій будуть визначені банки-порушники, і поінформує про це Президента та громадськість. Такі перевірки триватимуть у подальшому постійно, і раз на місяць НБУ оприлюднюватиме інформацію щодо їх результатів. (А толку з того??)

А ось сіль усього цього роздупління і доручень-шморучень - на брифінгу голова правління "Укрсоцбанку" Борис Тимонькін заявив, що в останній тиждень ситуація в банківській сфері покращилась: "Ми єдині в тому, що ситуація покращилась в останній тиждень. Два тижні стабільного курсу повертають ситуацію до нормального стану. Практично всі ми маємо позитивний результат по депозитах за останній тиждень", - сказав він. Б.Тимонькін наголосив, що банки підтримують необхідність розробки антикризового плану заходів для виходу банківської системи із важкої ситуації, в якій вона опинилася.

Вчіться, малята, як на голому місці знаходити собі поле для піару. Але до Юльки йому все одно ще далеко...

До речі, за повідомленнями в пресі, зараз в Україні близько мільйона офіційних безробітних. А на виборах Ющ обіцяв створити (скількитам?) робочих місць. То де воно? Просто цікаво... Хто ще вірить у добрі наміри Президента?

Про те, кому має належати держава

Досить пристойна стаття Євгена Золотарьова на УП (друкується зі скороченнями).

 Для тих, кого "дістали"

Складається враження, що нинішня українська держава завдяки діям української влади приречена. Але це не означає приреченості України як країни. Громадяни, яким ця країна "дорога як пам'ять", які саме в ній бачать своє майбутнє повинні її врятувати.

Зробити це можна лише взявши на себе весь тягар відповідальності і пронести його шляхом установчого процесу, процесу встановлення нової держави. Установчий процес не обмежується скликанням Конституційної асамблеї чи проголошенням Декларації про національний суверенітет на зміну державного суверенітету.

Це процес усвідомлення громадянами Права, яке вище і більш всеохоплююче ніж закон. Перш за все Права на владу в своїй країні. З нашого Права на владу постане нова українська держава.

Треба бути готовими до того, що політики остаточно зруйнують основи державності. Пауза, що за цим виникне, може стати летальною, тому нова українська держава має вже зараз прорости всередині старої.

Сюжет набуття Україною незалежності надзвичайно простий і не надто пафосний. Велике Спільне Підприємство СССР збанкрутувало спочатку ідейно, а потім і економічно. По цьому відбувся процес його розділення на 15 закритих акціонерних товариств.

Наші батьки та діди проливали кров, піт і сльози, здобуваючи Незалежність, нам же вона дісталася без жодного пострілу і це зіграло з нами злий жарт – ми її не надто цінували.

Після виникнення АТ Україна наступним логічним кроком мало би стати акціонування країни між власниками-громадянами та прийняття ними Статуту АТ. Загальні збори акціонерів мали найняти на роботу Раду директорів і поставити перед ними чіткі завдання.

Однак на тлі в частини потенційних акціонерів - ейфорії, в частини - байдужості відбувся нескладний фокус. З'явилися самопроголошені "найманці".

"Найманці" сказали громадянам: "Не хвилюйтесь, ми все зробимо за Вас, саме цьому нас вчили у Вищій партійній школі, КГБ та лавах комсомолу. Ми знаємо і зробимо як краще, а Ви насолоджуйтесь - хто Незалежністю, хто безвідповідальністю".

Далі "найманці" самі себе найняли на роботу, створили під себе Раду директорів (державу) потім переписали на себе право власності на наш спільний будинок (країну) і почали з нього все потроху виносити – Чорноморське пароплавство, ядерну зброю, газ, нафту, електрику, метал, загалом, майже все.

Спочатку вони залишили старий Статут УРСР, тільки вписавши до нього необхідні для "виносу" правки, потім навчилися обходитись без Статуту, позірно його час від часу міняючи під того чи іншого Голову Ради директорів.

Національна держава перетворилася на соціальну державу.

До чого ця метафористика і де вихід?

Йдеться про необхідність раціоналізації наших стосунків з "найманцями". Ми не мусимо їх любити чи ненавидіти. Ми мусимо пам'ятати, що вони не проповідники чи пророки, не захисники нації чи православної цивілізації.

Пам'ятати, що Ющенко - не Кобзар, а Тимошенко - не Жанна Д'арк, Янукович – не Мінін з Пожарським, і Литвин - не цар Соломон.

Ми платимо їм гроші не за ці дешеві вистави з переодяганням. Ми мали найняти їх на роботу щоби вони були високооплачуваними і дієвими менеджерами та клерками а не лицедіями з прогресуючою манією величі.

Повна раціоналізація відносин громадян та влади навряд чи можлива в суспільстві де панує патерналізм – надія на державу як на батька-годувальника. Таке дитяче ставлення до держави особливо характерне для старшого покоління – основної електоральної бази "найманців".
Крім того людська природа потребує метафізичного, потребує непідробного пафосу боротьби Добра зі Злом, потребує сліз та радості, опертя на історію та мораль.

Націоналізм, наприклад, викликає дуже сильні емоції, бо обіцяє не просто Велич, а колективне безсмертя. В цьому сенсі націоналізм дуже подібний до найпоширеніших релігійних доктрин і є, по суті, світською релігією.

Ці емоції віртуозно навчилися експлуатувати українські політики. Однак ми, громадяни, маємо чітко розділяти наші людські, суб'єктивні та колективні емоції і царину раціонального, де й відбувається процес врядування. Бо інакше наші "найманці" – шахраї і далі будуть натискати на потрібні кнопки в наших душах, коли ми будемо ловити їх на черговій брехні чи крадіжці.

Кнопки ці їм добре відомі: мова, конфесійна приналежність, історична пам'ять та культурно-цивілізаційна орієнтація.

Наша помилка у 2004-му полягала в нерозумінні того, що недостатньо змінити голову ради директорів АТ, аби рада стала більш чутливою до потреб акціонерів.

Крім того ми увійшли в конфлікт з потенційними союзниками – акціонерами, що симпатизували іншому кандидату. Ми також не змогли нейтралізувати процес ірраціоналізації виборів, переведення в площину метафізики та міфології – мова, церква, історія, дві України тощо.

Негативний пафос, найяскравіше висловлений в гаслах "досить", "дістали" та "геть усіх" є надзвичайно доречним і корисним, але може виявитися безсенсовим, якщо буде відсутня позитивна ідея. Адже відповіддю на запит суспільства "геть усіх!" може стати ідея "сильної руки" реалізована через ту чи іншу форму авторитаризму.

Вірогідність того, що українське суспільство обере варіант безвідповідальності та ще більшого делегування влади комусь з "найманців"-шахраїв є достатньо високою. І навіть якщо відбудеться авторитарний поворот, про який так люблять розводитись деякі українські інтелектуали, ми мусимо усвідомлювати – що далі? Бо будь-який авторитаризм чи диктатура це лише консервування проблем і ніколи їх вирішення.

Розвиток можливий лише за одного варіанту "сильної руки" - сильної руки громадян, що здатна контролювати політиків і владу. Нажаль, влада є ефективною лише коли боїться власних роботодавців-громадян.

Для раціоналізації стосунків з державою має з'явитися критична маса справжніх громадян. Власне громадяни – це люди, які відчули в собі інстинкт акціонера, відчули своє Право і готові взяти відповідальність за себе та країну.

Точки концентрації ідеї

Існує кілька середовищ, які взяли на озброєння ідею установчої влади і вже мають не тільки концептуальний, але й технологічний план її реалізації. Ось їх неповний перелік.

Український конституційний комітет – група правників-інституціоналістів.

Громадянська спілка України – Анатолій Пінчук, Володимир Золотарьов, Віктор Чумак.

Громадянська асамблея України – фінансовані фондом "Відродження" регулярні збори представників близько 500 громадських організацій, що підтримали ідею установчого процесу, виступивши таким чином інструментом суспільної легітимації.

Середовища "Достали!", "Геть усіх" та "Третя республіка", принаймні, в особі лідерів – Юрія Романенка, Юрія Збітнєва.

Антирейдерський союз України.

Громадянська ініціатива "Спільна дія" - середовища Громадянської кампанії ПОРА та Української народної самооборони - ідейний лідер Юрій Сенюк.

Група народних депутатів - Стретович, Стецьків та їх експертно-аналітичне оточення, які навіть подали на розгляд Верховної Ради відповідний законопроект за номером 2245.

Близькою до ідеї є політична асоціація "Прагнемо змін" - президент Кость Бондаренко.
Крім того існує безліч локальних ініціатив, які, нажаль, поки-що не координуються на горизонтальному рівні.

Навіть з цього неповного переліку видно, що ідейно-інтелектуального потенціалу для запуску установчого процесу більш ніж достатньо. Яким має бути технологічний план захоплення влади народом, громадянами?

Точки концентрації дії

Прикметно, що назва КСД ("комітети Спільної дії") з'явилася одночасно в кількох середовищах, що проповідують ідею установчого процесу. Це говорить про те, що ідея вже пройшла всі необхідні етапи внутрішньої еволюції і готова перерости в СПІЛЬНУ ДІЮ.

Необов'язково щоб КСД називалися саме так – головне, щоб вони були такими по суті. КСД можуть виникати скрізь де є хоча б один з чотирьох владних ресурсів: майно, гроші, право (закон), дієспроможність.

Ось найочевидніші приклади.

1.КСД на збанкрутілих підприємствах у вигляді тимчасових народних адміністрацій.

2. КСД для представлення прав громадян у стосунках з роботодавцями та урядом (функціонально – профспілки).

3.КСД для вирішення локальних соціальних проблем.

4. І найголовніше - Комітети спільної дії на рівні самоврядних територіальних громад.

Чим більше влади ми візьмемо собі, тим менше її залишиться "їм".

Завданням КСД є заволодіння чотирма владними ресурсами: майно, гроші, право (закон), дієспроможність. Заволодіння спочатку в символічній формі як усвідомлення себе власником цих ресурсів. Розглянемо на прикладі кожного з цих ресурсів як це можна зробити.

1) Майно. Інвентаризація та пропозиції по оптимізації використання (наприклад, майно територіальної громади – земля, нерухомість).

2) Гроші. Інвентаризація та оптимізація використання (місцеві бюджети, статті державного бюджету, гроші державних установ та підприємств).

3) Право. Аналіз старих та написання нових статутів міст, акціонерних товариств, організацій. Крім всього іншого це сформує процедурну спроможність для написання головного Статуту країни.

4) Дієздатність. Публічний аналіз недієздатності влади. Створення загонів охорони громадянського порядку (міліції в первісному сенсі), публічних громадянських судів, органів народного контролю тощо.

Виглядає, що установчий процес - це єдина можливість для громадян
зберегти свою країну. І не просто зберегти, але й повернути її собі.

Повна версія тут: http://www.pravda.com.ua/news_print/2009/3/12/91206.htm

про піст...ець ))

Памятаєте, як там в популярному зараз анекдоті "прості українці матимуть маленький піст, такий собі пістець..."))

Як би там не було, але зараз православні віруючі дотримуються великого посту. Як в їжі, так і в духовних помислах (також встановлено обмеження на всілякі задоволення, інтимне життя в т.ч.).

Медики стверджують, що піст корисний для організму, адже за півтора місяці людина не вживає продуктів тваринного походження, вживає більше овочів і фруктів.

Психологи кажуть, що піст духовний допомагає людині очиститися від негативних думок, а це позитивно впливає на життєві показники.

Є і противники посту, які стверджують, що здебільшого малозабезпечені люди і так практично постійно постують, протягом всього року й так мало вживаючи заборонених продуктів. Тому обмеження взагалі може негативно позначитися на здоров'ї таких людей.

Особисто я збиралася постувати, навіть два дні протрималася. А потім сходила до лікаря лікувати зуби, де мені порадили пити кальцій і їсти сир для покращення стану зубів. Ще в одного лікаря мені через хронічні хвороби приписали постійну дієту. Тож, я не постую через приписи лікарів.

А Ви постуєте?

0%, 0 голосів

12%, 3 голоси

12%, 3 голоси

64%, 16 голосів

8%, 2 голоси

4%, 1 голос
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Історія України у вірші

Знаю, що баян, але не можу втриматися і не по дражнити гусей...

В ніч на шостий день сотворив Бог
першу людину, і назвав він її
Богданом.
Богдан огледів сотворений світ,
порівняв з садом Едемським та й
утік з раю, бо був дуже
свободолюбивим і не хотів жити в
Едемському зоопарку. Для життя
він обрав собі найкрасивіше
місце на землі - Карпатські гори
і сказав «Моя хата скраю!».
Образився на це Господь і
перетворив Богдана на
неандертальця і сказав «Азм
еси ти у края жити, то всея твоя
нащадки зватимуться українцями!
А я собі сотворю нову расу!». І
сотворив він Адама.
Нащадки Богдана розселились від
Сяну до Дону. Вони першими
приручили тварин - собак, корів
та диких свиней. Вони винайшли
колесо й зробили перший
велосипед. Вони стали першими
землеробами, винайшовши плуг,
борону та комбайн. І вже
подумовували про утворення
Січі. На той момент Адама вже
прогнали з раю і його нащадки
жили в Гоморрі та Содомі
займаючись розпустою.
Але прийшов льодовиковий період
і військові походи довелось
відкласти. Українці винайшли
ткацтво та прялку. А коли стало
зовсім холодно молодий
українець Микола Прометей вкрав
у древніх греків вогонь і приніс
на Вкраїну, давши людям тепло. За
це давньогрецькі фашисти
упіймали його та дуже катували.
Древні греки були частково
нащадками Адама, котрі через
злягались з копитними тваринами
утворили різні гібриди -
кентаврів, сатирів, мінотаврів
та інших пегасів. Наразі вони
вимерли - потопились через
всесвітній потоп, котрий
розпочався після того як
розтанули льодовики. Також
втопились динозаври, бо Ной мав
огиду до плазунів і не взяв їх на
свою баржу.
Українці винайшли писемництво.
Передусім щоб фіксувати для
нащадків та інших народів свої
пісні, та поезію, бо українська
мова була найспівочішою. Досі
людство користувалось тільки
ієрогліфами.
Українці знайшли на Донбасі
каміння що горить і котре
плавиться, й назвали їх вугіллям
та рудою. І незабаром винайшли
ковальство збудувавши першу в
світі кузню яку назвали
Запоріжсталлю.
Досягнення в науці та техніці
привертали все більшу увагу
інших народів. До України
потягнулись каравани купців.
Євреї взагалі вирішили покинути
розведення нільських крокодилів
та виготовлення з них жіночих
сумочок і податись всім табором
ближче до культурного центру
світу - України. Темної ночі вони
втекли з Єгипту в бік України.
Але через 40 років зупинились на
півдорозі - помер
Мойша-провідник, єдина людина,
що знала дорогу та українську
мову.
В цей час в Україну приїхав
Чингізхан з Улан-Батора. Він
навчив українців кататись верхи
на конях, а вони йому подарували
собаку, свиню та корову і
пояснили як їх доглядати, щоб
Чингізхан більше не тинявся по
Євразії, морочачи всім голову, й
десь нарешті осів.
Чингізхан повернувся в Азію. На
близькому сході по дорозі
додому в нього здохла свиня.
Потім трохи далі втекла корова,
по дорозі він зустрів
корейських вчених-астрономів
які повертались з Назарету. Вони
спитали що це, вказавши на
собаку. Чингізхан був
неписьменний, і наплутавши те що
йому казали в Україні пояснив що
собаку можна або доїти або їсти -
в неї смачне сало. Корейці, які
голодували через свого вождя
Кім Чен Іра, купили того собаку
для розплоду.
Корову зустріли індуси. Вона
стояла посеред шосе
перегородивши рух транспорту.
Індуси попадали долілиць й
стали поклонятись небаченій
досі тварюці.
Свиня що здохла, під жарким
сонцем Близького Сходу почала
розкладатись й смердіти. Всі
народи що там жили довго рвало
через той сморід. Їх досі нудить
при виді свиней. Аборигени
близького Сходу вирішили що то
була свиня іудеїв, котрі
приперлись з Єгипту і сказали
щоб ті забирались геть. Так
з’явився антисемітизм.
Крим стає європейською
здравницею. Тут відпочивали та
творили такі видатні люди як
Сократ, Аристотель, Діоген. Сюди
припливали аргонавти та інші
алканавти щоб покращити своє
здоров’я.
Найбільшим курортом було
кримське місто Троя. Але в
надцятому році древньогрецькі
москалі від заздрощів
зруйнували Трою і тоді
троянські українці на чолі з
отаманом Енеєм заснували
Древній Рим, де збудували
Колізей. Тем вони годували левів
москалями й насолоджувались цим
видовищем. Так завдяки
українцям з’явився цирк та
театр.
В той же час в українських
заробітчан Марічки та Йосифа в
невеликому ізраїльському місті
Віфлеємі народився син Іісус,
засновник християнської віри.
Іісус проповідував любити всіх
ближніх та неньку Україну. Його
учні заснували Ватикан,
Царгород, Нью-Йорк та багато
інших міст світу.
Зокрема апостол Андрій,
мандруючи набережною Дніпра та
обираючи де б збудувати
Дніпрогес, зустрів чотирьох
бурсаків, що повертались з бурси
КІСІ додому. «Тут буде велике
місто, з каштанами та скляними
теплицями в центрі міста» -
вказав він на пагорби біля
дорогожицької телевежі (Колись
під час її будування Бог
перемішав мови народів, доти все
людство говорило українською). І
бурсаки Кий, Щек та Хорив
заходились його будувати, а
Либідь була за архітектора.
Так з’явилось найбільше в ті
часи місто - Київ. В ньому було
повно церков, університетів та
універмагів, місто стало
духовним, освітнім та торговим
центром.
В цей період на півночі дикі
племена москалів, з’ївши
останнього мамонта, вирішили, що
далі так жити не можна і треба
загарбати Україну й поневолити
свободолюбивих нащадків
Першобогдана. Вони в глухому
лісі на болоті будують кілька
шалашів та обносять його
парканом. Паркан нарікають
Дерев’яним Кремлем, а болото -
Москвою.
В цей час Колумб відкриває
Америку. Але відкривши її думає,
що потрапив до України, тільки з
іншого боку, бо мистецтво
вишивки інків повністю
співпадає з гуцульськими
орнаментами. Народ інків та
індійців був започаткований
древніми гуцулами, які ще до
Всесвітнього потопу, коли ще не
було винайдено ГрінКард,
потрапили до Америки.
В цей же час у Львові
з’являється перший друкарський
станок створений Федоровичем.
Україна навчила весь світ
друкувати паперові гроші та
книжки.
В Києві розквітає Могилянська
Академія. В котрій винаходять
порох, динаміт, пеніцилін,
безпечну бритву, та багато інших
предметів необхідних у побуті.
В Запоріжжі з’являється
Запорізька Січ - наймогутніше
військове формування в історії
людства. Тільки через сотні
років за зразком Січі буде
збудовано Пентагон. Але звитягу
українських військових так
нікому й не вдасться повторити.
В Україні розквітає культура та
мистецтво. Твори Шевченка
перекладають на всі мови світу.
Завдяки Шекспіру, котрий
перекладав твори Шевченка, Лесі
Українки та Франка англомовне
населення планети дізнається
про романтичну історію кохання
української пари Романа та Юлі.
Тим часом лютим москалям не
давав спокою добробут українців
і вони починають все частіше й
частіше шкодити Україні,
забуваючи що Київ мати
російських міст, а Україна
виплекала для Московії таких
видатних людей як Ломоносов,
Гоголь, Хрущов та Мазепа. Що саме
в Києві московити навчились
користуватись туалетом, носити
штані та краватки, та голити
бороди. Москалі почали все
частіше й частіше робити набіги
на Україну, нищачи її. Українців
вони або вбивали або гнали в
полон, де русифікували та робили
янучарами. Піком москальської
навали стала середина 20-го
століття, коли москалі разом з
фашистами захопили Україну.
Тільки титанічна боротьба
українських опришків під
проводом ОУН-УПА звільнила
Україну та інші народи Європи
спершу від коричневої чуми, а
згодом в 90-хх роках і від
москальської. Нащадки
Першобогдана зберегли його
нестримну любов до Свободи та
власної землі. Слава Україні!
(с)

А ТИ патріот України?

По мотивам замітки _renny_ у нашому співтоваристві.




А ТИ особисто вважаєш себе патріотом України?



23%, 36 голосів

15%, 24 голоси

36%, 56 голосів

5%, 8 голосів

3%, 4 голоси

10%, 15 голосів

6%, 10 голосів

1%, 1 голос

1%, 2 голоси
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

про свята

якщо чоловік не вітає тебе з днем народження та 8 березня, значить це не твій чоловік.

Польові досліждення стосунків чаловіка і жінки ))

Проведені мною польові дослідження розуміння чоловіками і жінками один одного показали наступне.

Найчастіше чоловік не розуміє, чого хоче жінка і це призводить до конфлікту. Чоловік думає, що жінка виставляє йому претензії, дорікає йому чи просто дістає, хоча насправді жінка лише хоче зрозуміти, що і навіщо робить чоловік. Коли я кажу "давай пообіцяємо, що не будемо брехати один одному, коли у нас з'явиться хтось на стороні", чоловік сприймає це як обіцянку ні на кого не дивитися і обмеження його свободи. Хоча жінка лише хоче обіцянки чесності і прозорості у стосунках. Хіба це погано?

Коли я прошу пояснити чоловіка, що він робить і з ким, він сприймає це як контроль за його поведінкою. Хоча я лише хочу дізнатися більше про діяльність чоловіка і зробити з цього висновки, чи можна йому довіряти по життю, чи не робитиме він за моєю спиною неприємних мені речей. Я лише хочу краще зрозуміти чоловіка, відповідно - більше йому довіряти, а розуміння і довіра - це основне, що потрібно в стосунках.

Коли я питаю в чоловіка,чому ти не цікавишся моїм життям, я не дорікаю, а лише хочу дізнатися - а я тобі цікава по життю, моє життя тобі цікаве, чи лише своє і тих, хто тобі цікавий?

Коли я питаю чоловіка про його відносини з іншими жінками (дружба чи щось інше?)), я не намагаюся його контролювати, а лише хочу дізнатися його позицію і погляд на них.

Коли я питаю чоловіка про одне і те ж, що мене цікавить найбільше зараз і від чого залежить моє ставлення до нього, він думає, що я його дістаю і питає, чи не набридло мені. А я лише хочу скласти про нього думку, про його позицію по цьому питанню і від його відповіді залежатиме, чи зміниться моє ставлення до нього, чи ні. Чи довірятиму я йому ще більше, чи втрачу довіру взагалі.

Запрошую чоловіків і жінок на обговорення ;)

Увага! У вас ще є гроші в банках? Ще 9 банків у зоні ризику.

Міжнародне рейтингове агентство Fitch Ratings знизило на один рівень - з “B+” до “B” - довгострокові рейтинги дефолта емітентів 9 українських банків: “Форум”, “Правекс-Банка”, ПроКредит Банк, Сведбанка, УкрСиббанк, Укрсоцбанк, ВТБ Банк (Україна), Ощадбанк и Укрексимбанк.

Як наголошується в повідомленні агентства, по рейтингах збережений “негативний” прогноз.

“Дані рейтингові дії послідували за вчорашнім пониженням довгострокових РДЕ України в іноземній і національній валюті з рівня “B+” до “B”, - пояснює свої дії Fitch.

Агентство уточнює, що пониження довгострокових РДЕ банку “Форум”, Правэкс-банка, Прокредит Банку, Сведбанка, Укрсиббанку, Укрсоцбанку і ВТБ Банк (Україна) відображає пониження межі, яка, у свою чергу, відображає трансфертний ризик і ризик конвертації і обмежує ступінь, в якому підтримка з боку акціонерів цих банків може враховуватися в їх довгострокових РДЕ в іноземній валюті.

Довгострокові РДЕ банків в національній валюті також враховують ризики України. Індивідуальні рейтинги Правэкс-банку, Прокредіт Банку, Укрсиббанку, Укрсоцбанку і ВТБ Банк (Україна) також будуть розглянуті агентством найближчим часом.

Fitch нагадує, що Сведбанк (Україна) знаходиться в 99,99% власності Swedbank AB (рейтинг “A+” прогноз “Негативний”), контрольний пакет в банці “Форум” (60%+1 акція) належить німецькому банку Commerzbank AG (”A”стабільний”), 60% частка в Прокредіт Банці (Україна) належить німецькому Procredit Holding AG (”Bbb-”/”стабільний”), ВТБ Банк (Україна) знаходиться в більш ніж 99% власності російського Банк ВТБ (”Bbb”негатівний”).

Як наголошується в повідомленні, 51% акцій Укрсиббанку належить французькому банку BNP Paribas (”Aa”негатівний”), долий в Укрсоцбанку в розмірі майже 95% володіє італійський банк Unicredit S.p.a. (”A+”негатівний”) через свою віденську дочірню структуру Unicredit Bank Austria AG (”A”негатівний”), а Правэкс-банк знаходиться в 100% власності італійського банку Intesa Sanpaolo S.p.a. (”Aa-”стабільний”).

РДЕ цих банків враховують помірну вірогідність надання підтримки з боку їх мажоритарних акціонерів у разі потреби.

Пониження рейтингів державних Ощадбанка і Укрексімбанку, пояснює Fitch, відображає зменшення здатності держави надати підтримку у разі потреби, про що свідчить пониження довгострокових РДЕ України. РДЕ Ощадбанка і Укрексімбанку приймають до уваги думку агентства про високу готовність українських властей надати підтримку цим банкам у разі потреби, але здатність надати таку підтримку ослабіла.

Fitch також підтвердило довгостроковий РДЕ в іноземній валюті Приватбанку, але перегляд рівня його підтримки з “B-” нанівець рівня підтримки”, що відображає зниження здатності держави надати підтримку банку у разі потреби.

Втім, про такий розвиток подій аналітики попереджали. "Fitch понизив рейтинг України з В+ до В, зберігши негативний прогноз. Це відображає тиск, що збільшився, на національну валюту, дестабілізацію фінансової системи і ризики, що ростуть, пов’язані з отриманням програми допомоги від МВФ. Агентство також понизило странової потовк з В+ до В, що, на наш погляд, може спричинити за собою подальше знижень рейтингів банків і компаній", - відзначала Марія Майборода, старший аналітика інвестиційної компанії Phoenix Capital.

Річ у тому, що рейтинг В+, на ступінь вище за нову странового стелю від Fitch на даний момент мають Укрсиббанк, Укрсоцбанк, Форум, Укрексімбанк і Нафтогаз).

http://uzhgorod.net.ua/news/34021

про гарантії в стосунках

мої останні серйозні стосунки з чоловіком (складні і заплутані) наштовхнули мене на роздуми: а чи нормально це - давати і очікувати гарантії від партнера?

гарантії, що на даний момент у нього (неї) нікого немає, а якщо з'явиться - то про це буде обов'язково повідомлено? просто я прибічник моногамії у стосунках (нікого на стороні не потерплю, і вважаю, що партнер має поважати мої принципи).

тому якщо у нього раптом хтось заведеться - буде чесно прямо мені про це сказати, а не розповідати казочки про дружбу і т.п.

ну - і я можу натомість дати гарантії (які там чоловіку треба))

що ви на це скажете?

54%, 14 голосів

46%, 12 голосів
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Самогубства - від безвиході чи слабкості духу?




Троє водіїв Півдня України за останні дні трагічно пішли з життя через неможливість вижити в кризовій ситуації. Вже кілька місяців на Одещині мітингують тисячі автовласників, жаліючись на відсутність роботи і відповідно можливості виплачувати кредити.

Вони довго страйкували, але так і не були почуті владою. Наклавший на себе руки Володимир, разом з іншими безробітними дальнобійниками хотів достукатися до представників влади, щоб ті відповіли, коли, в кінці кінців, водії знову зможуть перевозити вантажі і отримувати зарплату.

Володимир з колегами чекав три місяці. Відповіді не було, і тоді він пішов на самогубство. Без годувальника залишилася дружина і двоє дітей. Поки одеські дальнобійники говорили на мітингу про смерть колеги, з Білгород-Дністровського надійшла нова трагічна звістка: ще один водій повісився. І знову через безробіття. ГУДИМА Віктор Миколайович, батько двох дітей вибрав кризі суїцид, таким чином, відводячи від родини відповідальність за неоплачений кредит. Не минуло й доби після похорону Віктора ГУДИМИ, як надійшла інформація про смерть ще одного перевізника з Одеси. Проблеми ті ж, що і у всіх українських далекобійників: відсутність роботи і кредитна заборгованість. Водій помер від серцевого нападу.

Страйкуючі на Окружній дорозі в Києві, у Львові, в Одесі та багатьох інших містах країни задають питання: скільки ще дальнобійників має загинути, щоб б влада нарешті звернула увагу на автомобільну проблему и хоть якось почала реагувати на вимоги автоперевізників.

http://kolomyya.org/se/sites/pb/?nid=12489&page=1

Не можу однозначно звинуватити цих самогубців (можливо, на їхню думку, справді не було іншого виходу), але я особисто вважаю самогубство останнім з варіантів вирішення проблеми. Потрібно було боротися, шукати виходу з кризової ситуації,  варіантів - безліч.

Але, тим не менше, мої розсуди не змінять фактів - люди кінчають життя самогубством, бо влада не в змозі вирішити їхні проблеми. Навіщо нам така влада? Навіщо Вам така влада?