хочу сюда!
 

Наталия

37 лет, дева, познакомится с парнем в возрасте 34-45 лет

Заметки с меткой «криза»

Епоха Путіна дійшла кінця?

Вважається, що як зустрінеш Новий рік, таким він і буде. Схоже, що Володимир Путін цей Новий рік зустрів не дуже вдало…і на самоті…

На 2020 рік влада Кремля покладала великі надії. Цього року правління Путіна повинно було бути увіковічене, як кажуть, до самого скону. Зміни до законодавства Росії повинні були надати право лідеру Кремля на довічне правління. Але рік відверто не задався з самого початку. Падіння ціни на нафту стало першим кроком до процесу занепаду Росії, як енергетичної наддержави. Джерело фінансування імперської системи дало збій. Потім «свиню» у вигляді кажана підкинув Китай. Світ охопила вірусно-інформаційна пандемія. І тут з’ясувалося, що імперська система, яка повинна стримувати ворога і переможно завойовувати простір, увійшла в ступор. Авторитарне правління раптом продемонструвало нездатність реагувати на загрозу авторитарними методами! Кремль практично відсторонився від прийняття будь яких рішень, переклавши всю відповідальність на регіони.

[ Читать дальше ]

Кремль скоро "позичить" з кишень пересічних росіян

Казна Кремля тріщіть по швам. Спочатку економічні санкції, потім – нафтові «непереливки», і ось тепер, така собі «вишенька» на торт – пандемія коронавірусу. Грошей немає. Знову відбутися меседжем Мєдвєдева про «грошей немає – ви тримайтесь» вже не вдасться. Не той соціальний стан країни. Такого напруження не відчувалось з моменту ГКЧП. Попереду голосування по поправках до конституції РФ, тому доведеться виконувати обіцяні владою соціальні зобов'язання, які щедре роздавав Кремль на початку року. Де брати гроші?

[ Читать дальше ]

Що чекає економіку анексованого Криму


Багатостраждальний півостров зараз переживає важкі часи. До проблематик та протиріч території, на якій діє окупаційний режим, додались виклики сьогодення, пов’язані з пандемією коронавірусу та погіршенням кліматичного становища. Що буде з економікою Криму, яка, незважаючи на гучні заяви Кремля про швидку індустріалізацію Криму, практично базувалася на туристичному та аграрному секторі? Принаймні у малому та середньому приватному бізнесі домінували саме ці напрямки.

Карантинні заходи по попередженню епідемії коронавірусу залишили майже порожніми 770 готелів, 4,5 тисячі міні-готелів і 14 тисяч приватних квартир для відпочиваючих. Загальне заповнення місць зараз складає лише 3-5% (за рахунок тих, хто знаходиться на півострові у відрядженні). Броні відкриваються тільки з 1 червня. І то це поки лише попередня дата. Ніхто сьогодні не скаже, чи знімуть всі обмеження.

[ Читать дальше ]

Світовому туризму гаплик

Коронавірус буде коштувати туризму до семи років зростання, - UNWTO
Новини » Коронавірус     30.03.2020 - 18:04
Коронавірус буде коштувати туризму до семи років зростання, - UNWTO
Ілюстративне фото (УНІАН)

У 2020 році число міжнародних туристів скоротиться на 20-30%

У Всесвітній туристичній організації ООН (UNWTO) прогнозують, що в цьому році число міжнародних туристів скоротиться на 20-30% в порівнянні з показниками 2019 року через пандемії коронавируса . Про це йдеться в звіті UNWTO .

При цьому наголошується, що таке падіння буде коштувати галузі 5-7 років розвитку.

Очікуване падіння на 20-30% може привести до зниження надходжень від міжнародного туризму (експорту) в розмірі 300-450 млрд доларів, що становить майже третину від 1,5 трильйона доларів, отриманих в минулому році.

У той же час повідомляється, що в 2009 році на тлі глобальної економічної кризи міжнародні туристичні потоки скоротилися лише на 4%, тоді як спалах атипової пневмонії в 2003 році призвела до зниження лише на 0,4%.

Генеральний секретар організації Зураб Пололікашвілі зазначив, що туризм - один з найбільш постраждалих від коронавируса секторів економіки.

При цьому він додав, що мільйони робочих місць в цьому секторі знаходяться під загрозою втрати. Близько 80% всіх туристичних підприємств є малими і середніми, і цей сектор відіграє провідну роль у забезпеченні зайнятості та інших можливостей для жінок, молоді та сільських громад.

У Ави є плани значно далі за МВСУ

Отримати транш від МВФ і дати безробітним по 100 доларів. 
Аваков озвучив антикризовий план
Арсен Аваков запропонував ряд ініціатив. Фото: прес-служба Кабміну

Глава МВС Арсен Аваков виступив за впровадження в Україні виплат в розмірі 2,5-3 тисяч гривень за вимушеної безробіттю, яку спровокував насувається на Україну економічний колапс, пов'язаний із закриттям величезної кількості підприємств через тотального карантину, одним з ідеологів якого є сам Аваков . 

Про це міністр написав у своєму пості в ніч на 23 березня.

"Будемо чесними - більшість людей в Україні живуть, не маючи істотних фінансових накопичень - багато сімей живуть, що називається від зарплати до зарплати. А у нас коронавірус і карантин. Багато підприємств зупиняються, карантинні заходи змушують закриватися примусово багато маленьких компаній і бізнесів", - пише глава МВС.

На його думку, пройде місяць і у людей може банально не вистачати коштів, щоб підтримати себе, сім'ю - купити їжу і ліки: "Для багатьох це проблема і страх №1 зараз. Це - на жаль факт, який не можна не враховувати".

Він стверджує, що разом з прем'єром і президентом ця проблема обговорюється і впевнений в знаходженні рішення.

"Ні, не так, як при комунізмі - кожному за потребами, ми на жаль занадто бідні як країна для цього - але без коштів для існування не повинен залишитися в цей кризовий час жодна людина! Вам вже відомо про президентське пропозиції доплат 1000 грн пенсіонерам . Але розробляються і інші заходи ", - пише міністр.

Крім того, він озвучив ряд своїх ініціатив. Наводимо текст міністра повністю:

Міра №1

Повинні бути введені спеціальні виплати з державного бюджету - як кризовий забезпечення по вимушеної безробіття. Для тих, хто в період карантину залишився без засобів існування повинен бути розроблений механізм доступною, простою допомоги - без черг в соцзабезах і бюрократії.

Скільки? Не знаю, не впевнений - потрібен прорахувати з можливостей бюджету і продумати весь ланцюжок наслідків. Але, беручи до уваги пільги на комуналку під час карантину та інші заходи - про які скажу далі - вважаю державна допомога на продукти і ліки - як посібник по вимушеної безробіттю, на час карантину, повинна скласти близько 2500-3000 грн в місяць.

міра №2

На час карантину передбачити пільги по ряду комунальних платежів до 50-75%.

міра №3

На державному рівні, на час карантину, зупинити нарахування процентних ставок за категоріями кредитів для приватних осіб - домовившись з банками-кредиторами в рамках механізму можливого компенсаторного регулювання фіскального навантаження.

Зупинити виконавчі провадження щодо вилучення боргів і майна у приватних осіб на час дії карантину.

міра №4

На державних підприємствах і держслужбі, підприємствах бюджетного фінансування заборонити звільнення працівників або відправку їх в неоплачувані відпустки. Компенсації втрат і витрат на цих підприємствах відрегулювати в міжбюджетних та господарських відносинах- не перекладаючи це на людей.

Звернутися до підприємств інших форм власності - по можливості (ясно, що маленькі не зможуть) - дотримуватися подібних дій.

**************

Ні, я не комуніст, чи не фантазер - і реально розумію, що у держави і зараз бюджет тріщить по швах - грошей немає, а на тлі кризи, що насувається світової економічної кризи і зовсім труднощі катастрофічні ... Доведеться на пару місяців піти на екстраординарні кроки. Макро-фінансові та економічні.

Які? Моя позиція:

1. Негайно Верховною Радою - переглянути Державний бюджет: створити спеціальний стабілізаційний фонд з якого профінансувати антикризові заходи.

2. Збільшити дефіцит держбюджету - істотно, треба вважати, але, як мені здається, мільярдів на 200 як мінімум. Не соромлячись! - такий виклик часу. Мені шкода, але доведеться.

3. Провести секвестр бюджету - скоротивши витрати на некритичні по теперішній час вкладення та інвестиції. Чи не допускаючи шкоди по лінії оборони і безпеки. Мені шкода, але доведеться.

4. Обов'язково укласти угоду з МВФ, заручившись підтримкою в антикризових заходах і, отримавши фінансування за програмами допомоги, в тому числі за програмою підтримки в зв'язку з пандемією коронавируса.

5. Негайно, і в найкоротші терміни, провести реструктуризацію зовнішніх боргів України, істотно скоротивши навантаження з виплат відсотків і основного боргу в найближчі роки.

6. Жорстко припиняти спекуляції на валютному ринку і висновок антикризової гривневої маси на валютний ринок, застосовуючи законодавчі і зв'язуючі механізми.

6. Ні в якому разі не згортати великі інвестиційні проекти по країні - відразу після закінчення карантину - ті проекти, які дають мультиплікатор для всієї економіки - дороги, іпотека, металургія, енергетика, машинобудування ..

7. Прийняти спеціальну програму доступних кредитних ресурсів для бізнесу - від малого до великого - за низькими ставками 5-7% річних через рефінансування комерційних банків з боку Національного банку України.

8. Передбачити спеціальні заходи по встановленню паритету в зовнішньоторговельному балансі, стимулюючи імпортозаміщення ", - написав Аваков.

Підсумки п'яти місяців роботи нового парламенту.

Нинішня податкова політика держави важко хвора й глибоко недемократична
12 лютого, 
Випуск №1281, 8 лютого-14 лютого

Підсумки п'яти місяців роботи нового парламенту.


Завершилася друга сесія роботи українського парламенту дев'ятого скликання. П'ять місяців позаду. Багато комітетів і народних обранців звітують про результати своєї діяльності. Нормативний турборежим, будучи ознакою кількості змін законодавчого поля, так і не став ознакою їхньої якості, компетенції. А в низці сфер ситуація взагалі викликає крайній ступінь тривоги. Наприклад, державна податкова політика, яка стала відвертим аутсайдером модернізацій у країні. Чому?..

По-перше, присутній крайній ступінь персоналізації, що дедалі більше нагадує монополію — персональну та партійну — на прийняття рішень у сфері податків. Із 15 проєктів, прийнятих парламентом у цілому як закон, понад половину (вісім проєктів — №1051, 1057, 1072, 1073, 1210, 2047-д, 2317 і 2358) ініційовано одним депутатом. Більш того, лише один проєкт зміг стати законом, будучи ініційованим представником не партії "Слуга народу", але при цьому дружнього останній "Голосу" (№314-IX від 3 грудня 2019 року). Опозиційні законопроєкти просто відміталися.

По-друге, ми зіштовхнулися із самоусуненням однієї з головних дієвих осіб, яка володіє функцією формування державної податкової політики, — Міністерства фінансів України, що примудрилося за п'ять місяців діяльності стати ініціатором лише двох законів (№322-IX і 323-IX від 3 грудня 2019 року), підготовлених, до речі, при минулому уряді в рамках міжнародних зобов'язань України за договором зі США. Дві вищі посадові особи країни — президент і прем'єр-міністр — також, на жаль, не виявили інтересу до питань податків, принаймні реалізованого у формі законопроєктів.

По-третє, більшість новацій мають слабкий стосунок до ключових проблем бізнесу — спрощення податкової системи, зниження адміністративного, податкового та регуляторного тягаря. У питаннях, що стали вже принциповими, — про зниження податків на працю та впровадження податку на виведений капітал — економічна влада зайняла очікувально-обіцяльну позицію. Мовляв, стануть елементами податкової реформи-2020 після "виснажливих розрахунків" і консультацій із глобальним кредитором — МВФ. Призабуто передвиборні обіцянки щодо здійснення амністії капіталів (нульова декларація для бізнесу), не кажучи вже про "прості та зрозумілі податки" (звідки їм узятися при тотальній фіскалізації від закону №129 і при законопроєкті №1210, що ухвалений як закон і пропонує нові складні процедури адміністрування, збільшуючи обсяг Податкового кодексу ще на 10%). При цьому, наприклад, підняття річних порогів для платників єдиного податку виглядає як "трагічна випадковість", а не системний підхід.

По-четверте, є підстави говорити про те, що нова комплексна реформа контролюючих органів зазнає фіаско. Потік гучних корупційних скандалів свідчить, що "магістральні" хвороби (корупція та бюрократія) стали спадковими, і рішення прем'єр-міністра провести тотальну переатестацію співробітників податкової служби України — яскраве цьому підтвердження. Але ж року не минуло…

Ще один симптом — відмова профільного комітету парламенту від ліквідації податкової міліції (законопроєкт №1208-2 про Бюро фінансових розслідувань, прийнятий у першому читанні, парламент відхилив 17 січня).

***

У сухому залишку — нинішня податкова політика держави важко хвора й глибоко недемократична. Тонус реформ ледь чутний. Найбільш економічно невільна держава Європи з 4 мільйонами наших співгромадян, залучених у трудову міграцію, залишається 2020 року з недружньою, швидко змінюваною та багато в чому репресивною податковою системою, що обслуговується нереформованими контролюючими органами. Ніщо із зазначеного не спроможне породити українське економічне диво. І це потрібно терміново виправляти.

Можливо, допоки не пізно, настав час для жорстких кадрових висновків і ротацій?

Агресивна податкова модель
21 січня, 14:22Роздрукувати
Випуск №1278, 18 січня-24 січня

В Україні будують непередбачувану і недружню до платників податків та інвесторів податкову систему

© depositphotos / minervastock
Прогресор і великий друг України Каха Бендукідзе одного разу тонко зауважив: влада так улаштована, що вона хоче вирішувати проблеми, які, як їй здається, нині актуальні або які, як їй здається, є актуальними для людей.

Нинішня податкова політика української держави як ніколи точно підпорядковується подібній логіці. Як виявилося, тандем із профільного комітету парламенту, Міністерства фінансів і податкової служби об'єднує спільна ідеологія, що відповідає часам могутнього керівника податкової служби часів Кучми — Миколи Азарова. Її суть можна охарактеризувати словами засновниці американського об'єктивізму Айн Ренд: "Видайте закони, яких не можна ні дотримуватися, ні провадити в життя, ні об'єктивно трактувати, і ви отримаєте націю порушників, а значить, зможете заробити на злочинах".

Нині під гаслом нормативного "турборежиму" приймають таку кількість законів, що бізнесмен і роботодавець не зможуть існувати, не порушуючи їх. При цьому симптоми "захворювання" підживлюються дедалі більш ультимативними вимогами глобального кредитора країни (МВФ), світовими вітрами деофшоризації та податкової прозорості, а також електорально корисними закликами до боротьби з олігархами.

На сьогодні безальтернативними вершинами нової податкової політики ("страна должна цвести построже") стали сумно відомі закони №128 і 129, які впроваджують політику тотальної фіскалізації розрахунків у країні, а також законопроєкт №1210, ухвалений парламентом як закон 16 січня цього року. Останній потребує окремої характеристики.

Реінкарнація "судових війн"

Під благими намірами виконання міжнародних зобов'язань України в рамках глобальної ініціативи OECD/G20 BEPS і Угоди про асоціацію з ЄС впроваджуються такі ініціативи.

1. Правило "тонкої капіталізації" (обмеження на відрахування відсотків): у цивілізованому світі це ефективний метод усунення масової практики виведення прибутку за кордон через кредитування місцевих компаній іноземними суб'єктами, які їх і контролюють. До цього в нашій країні норма приблизно так і працювала, але тепер на нас очікує поширення процедури на боргові зобов'язання з усіма нерезидентами, а не лише з тими, які контролювали свою українську структуру. Кредит майже неможливо взяти всередині країни, а тепер його отримання з-за кордону супроводжуватиметься ще й додатковими ризиками неприємної зустрічі з контролюючими органами.

2. Механізм коригування фінансового результату на основі концепції "розумної економічної причини (ділової мети)": впровадження нової податкової різниці, яка дає змогу податковій службі коригувати базу оподаткування податку на прибуток, визнаючи неправомірними ті або інші витрати, понесені платником податків на користь нерезидентів, якщо такі операції не мають так званої ділової мети. Пам'ятаєте "нікчемні угоди" і "нереальні (уявні) операції", що спровокували масові штрафи та судові спори? Отже, українських експортерів багато в чому очікує реінкарнація "судових війн" із питань правомірності витрат, понесених платником податків на користь нерезидентів, якщо такі операції не мають так званої ділової мети.

3. Норми щодо запобігання ухиляння нерезидентами реєстрації постійними представництвами: спостерігаємо відкриття "сезону полювання" на незареєстрованних нерезидентів. Будь-які підозри в здійсненні ними (або їхніми представниками) господарської діяльності на території країни в інтересах нерезидента дають можливість податковому органу: розпочати позапланову документальну перевірку, оформити акт перевірки зі штрафом у 100 тисяч гривень і санкціями аж до адміністративного арешту майна нерезидента. Ну й наостанок примусово, на підставі лише акта перевірки та без волевиявлення суб'єкта, взяти його на податковий облік з усіма принадами українського податкового та кримінального законодавства. Понад те, для іноземних компаній ініціюється введення поняття "місце ефективного управління", що дає змогу визнавати їх платниками податків — резидентами, і це, поза сумнівом, провокуватиме судові спори та не сприятиме поліпшенню інвестиційного клімату в Україні (нагадаю, що все зазначене впроваджується на тлі антирекордів останніх років із залучення прямих іноземних інвестицій).

4. Впровадження правила контрольованої іноземної компанії (КІК): стягнення податку з нерозподіленого прибутку іноземних компаній, контрольованих (керованих) резидентами України, як фізичними, так і юридичними особами. На перший погляд, справа хороша, та от халепа: дослідженням фахівців ОЕСР установлено, що КІК безпосередньо не приносить істотного зростання податкових надходжень і в основному застосовується як додатковий стримуючий захід, тобто забезпечує профілактичний ефект у рамках більш комплексного плану дій (як ми знаємо, плану дотепер немає). А ще однією "некорисною" властивістю КІК є те, що частина заможних українських громадян вважатиме за потрібне змінити свою резидентність, щоб не підпадати під дію складних і дорогих процедур адміністрування та не платити в збільшеному розмірі податків в Україні. Простіше кажучи, вони віддадуть перевагу іншому громадянству й почнуть платити податки в іншій державі. Для наочності озвучених висновків приклад результатів роботи з КІК держави-агресора 2017 року: було подано 4 тисячі звітів, до бюджету додатково надійшло 100 мільйонів доларів США (нагадую, наша економіка вдесятеро менша, отже, і податків отримаємо від сили на чверть мільярда гривень). При цьому не менше третини учасників рейтингу Forbes того самого року залишили країну.

Невеликий відступ щодо більшості запропонованих вище змін. Ініціативу antiBEPS було свого часу адаптовано Європейським Союзом у Директиву 2016/1164 (ATAD). При цьому держави — члени ЄС почали застосовувати окремі її положення лише через два з половиною роки від дня прийняття (з 1 січня 2019-го), а відносно правила тонкої капіталізації застосування заплановано не пізніше 1 січня 2024 року (період адаптації — 7,5 року!). Україна ж хоче впроваджувати все це або відразу, або з відстрочкою лише на рік.

Трактат із демонології

Перелічені новації не відображають усієї палітри запропонованих законопроєктом №1210 змін. Є ще правило "конструктивних (або умовних) дивідендів"; уведення поняття "навмисне діяння", спрямованого на посилене покарання за невиконання вимог податкового законодавства; 200-відсоткове зростання деяких штрафів; скорочення строків (удвічі!) для платників податків — боржників на самостійну сплату податкової вимоги (із 60 до 30 календарних днів) і оцінку свого майна (із двох місяців до одного) і багато чого іншого. Хоча, задля справедливості, депутатський корпус і бізнес-співтовариство кілька місяців щосили намагалися виправити цей документ, — майже 1100 сторінок поправок до другого читання та "пробачливе" підняття граничних значень доходу для суб'єктів спрощеної системи оподаткування. Але за всього бажання з Malleus Maleficrum (трактату з демонології про належні методи переслідування відьом) ніколи не зможе вийти Велика хартія вільностей. Тому навіть при істотному зниженні токсичності проєкту закону №1210 платники податків отримують от що.

1. Україна свідомо та добровільно в значно більшому обсязі, ніж її фактичні міжнародні зобов'язання, і в нерозумні строки впроваджує громіздкі та обтяжливі процедури, які призведуть до істотного зростання адміністративного тиску на платників податків, створять загрозу втрати інвестицій і можливої втечі інвесторів при скромних перспективах наповнення бюджету.

2. В основу діяльності нової податкової служби, що, як і раніше, нереформована та страждає на недуги своїх попередників (зі старої ДФС до нової служби переведено 92% співробітників!), закладається агресивна модель взаємодії з бізнесом, також їй надаються "свіжі" дискреційні повноваження, які від початку дисонують із політикою побудови служби сервісу і породжують широке поле для корупції та зловживань.

Викладене в комбінації з відмовою профільного комітету парламенту від ліквідації податкової міліції (йдеться про нейтралізацію прийняття в другому читанні законопроєкту №1208-2 про бюро фінансових розслідувань, що перекреслила тримісячну роботу експертів, представників бізнес-співтовариства та депутатів) унеможливлює успішну комплексну реформу контролюючих органів.

У Йосипа Бродського є влучна метафора, яка оцінює діяльність поета серед похмурої радянської дійсності як "опыт борьбы с удушьем". Цілком ідентичну характеристику можна дати податковій системі, яку будують для України:

— надто некомфортна з тенденцією до подальшого ускладнення;
— непередбачувана й недружня до платника податків та інвесторів;
— така, що не відповідає або прямо протиставляє себе завданням побудови вільної та успішної економіки України.

https://dt.ua/economic-security/agresivna-podatkova-model-336201_.html

Напрямки виходу з кризи

Декілька думок у відповідь на коментарі попереднього посту “Криза держави” Криза виникла з богатьох причин і одна з вагомих- це невиконанн функцій  належним чином правоохоронною системою (ПОС)

Щоб правоохоронна система працювала чітко, потрібно усвідомлювати які закони і як система повинна нас захищати Спочатку розберемось з якістю законів, а потім поговоримо про якість правоохорнної системи.

Закони прийняті ВР повинні бути справедливими, чіткими і базуватися на кращому досвіді і здоровому глузді. А головне вони повинні бути справедливими, тобто давати рівні можливості свободи і розвитку усім особистостям і формам власності і в той же час карати за попрання інтиресів громади, нації. Покарання повинні відповідати рівності усіх перед законом., щоб ні політичні ні фінансові можливості, ні родинні зв'язки не порушували цього принципу.

Чіткість закону полягає в тому щоб там був один термін і сума покарання, а не велике размаїття, як зараз і що саме дає можливість суддям приймати корупційні та не справедливі вироки.

Админістративні штрафи, які прив'язані до необкладаэмого мінімуму в 17 грн, це наглядний приклад як система захищає правопорушників. Такий показник був прийнятий в 2003  році . За 16 років зросла мінімальна зарплата, змінився курс валюти, а штрафи тіж самі. Це зовсім не спонукає дотримуватись закону і саме так зменшується виховний ефект і зростає кількість правопорушень..

Ще одне важливе зауваження . Світовий досвід різних країн пітвержує, що злочинність зменшується тільке тоді коли наступає невідворотність покарання, а саме цього в Україні не спостерігається. Тому на цьому принципі повинна бути засереджена уся ПОС. починаючі з маленькіх штрафів за незначні порушення до пожиттевого ув'язнення за важкі кримінальні злочини. Саме так відбудеться захист прав правопослужних громадян.Поки що в Україні навпаки , злочинці уникають покарань із-за корупціїї поліцейських, слідчих, прокурорів,суддів. Дуже злить, коли це відбувається щляхом порушення процесуальних норм що встановлюють адвокати захисту і таким чином злочин

 не розглядається по суті. А колись це вирішувалось раціонально, за злодійство -розгляд і покарання злочинцю, а за порушення при затриманні і слідстві- приватне визначення суда до службовців які це допустили з відповідними наслідками для них.

Якщо ПОС буде діяти саме за всіма ціми принципами, то правова і кримінальна ситуація в країні швидко виправиться. Як цього добитися, щоб вона так діяла, поміркуємо в наступному посту.


Дива не сталося: Зеленський – не лох! На жаль

Дива не сталося: Зеленський – не лох! На жаль

(Записи анархіста 21 ст. від 05.11.19 р.) 

При тому, що я від самого початку виборчого процесу був проти Володимира Зеленського та всього іншого, що вже сталося, але певна надія і в мене жевріла: а раптом?! А раптом станеться неймовірне і ця когорта маловідомих людей зробить фундаментальний прорив у економічній, політичній і структурній конструкції у  розбудові Української Держави!.. Але не сталося, чого бажалося. Наразі ми в унітазі, як співалось в одній з пісень Скрябіна-Кузьменка.
Можливо, що мало часу ще пройшло…
Можливо, що коли стане всім зрозуміло що до чого – буде вже запізно…
Можливо, що все буде добре і передвиборче гасло Зе-кодла: «За все добре проти всього поганого» – здійсниться…
Можливо все!– є моїм улюбленим гаслом віднедавна, бо а що лишається робити, як не вірити у неймовірне.
Тепер про наболіле: хоча я є від початку серпня 2013 року ( див. моє «З народу до народу») і дотепер прихильником Петра Порошенка, проте я не є його фаном, що все сприймає беззастережно як істину у найвищій інстанції з усього, що від нього походить. То окрема тема і вона складна. Питання в іншому: я щиро бажаю успіху пану Зеленському і його Зе-команді, бо їх успіх є успіхом України, а більшого мені не потрібно. Ніколи не був прихильником тези: «Чим гірше – тим краще!» – тільки тому, що то є мої політичні суперники. Навпаки, мені дуже сумно і соромно за всі «проколи» та «приколи» від правлячої партії «Слуга народу» і особисто пана Зеленського. Його нещодавній вислів на фронті перед військовими: – Мені 42-ва і я не лох!– можна трактувати як завгодно і перевести у «стьоб»: чоловік явно відстав у розвитку, бо йому вже 42, а він досі не лох… А мав би ним бути, як оті 73% відсотки, що проголосували за нього, а потім і за СН до ВРУ.  Хоча насправді все набагато сумніше: Володимир Зеленський явно відстав у розумовому розвитку, коли дав згоду стати Президентом України – це однозначно.
Простий приклад: уявіть, що в синочка чи коханої дружини пана Володимира стався приступ апендициту і йому дають усе потрібне хірургічне причандалля щоб зробити конче потрібну операцію по видаленню того небезпечно запалення. Даю не 73, а всі 100%, що пан Володимир відмовиться від того, щоб робити особисто цю над потрібну і відповідальну операцію, бо ж чудово сам розуміє, що не має належного фаху хірурга. Відмовиться не тому, що він не любить свого сина чи дружину, а саме тому, що їх любить! Він буде шукати фахівця і буде рятувати їх як має бути в нормальний спосіб, а не самотужки. То не підлягає жодному сумніву! Якщо ти розумієш, що в хірургії є лох!
Або не настільки особистий приклад: людина гарно їздить на велосипеді, отож їй запропонували сісти керувати авіалайнером – а чом би й ні? Що тут складного? Сів, включив «автопілот» і літак сам злетів, сам пролетів та прилетів куди потрібно, сам сів і всі задоволені… Але ж насправді усе далеко не так, хто в авіації мастак, а не мудак! 
Начебто я дав розуміння по-факту щодо людини, яка при здоровому начебто розумі береться керувати великою державою не маючи і найменшого практичного розуміння, що то є таке насправді. При цьому можна бути дуже хорошою людиною і щиро бажати добра, але якщо не знаєшся фахово і берешся за справу, то це жахливо!
На жаль, але я споглядаю, що «авіалайнер Україна» явно очікує доля МН-17 і це мені не байдуже, бо і я у ньому! І мої рідні! І ви всі, хто тут є! Ось усе, що я хотів сказати на тему «мені 42-а і я не лох». Дива не сталося.

Богдан Гордасевич
Львів
Записи анархіста 21 ст. Богдана Гордасевича про його життя-буття в Україні від 5 листопада 2019 р.  (7527)

Лідерка ХДС запустила інформаційну кампанію проти АдН


Нещодавно оголошене рішення Ангели Меркель залишити до кінця року посаду голови Християнсько-демократичного союзу и не балотуватися на посаду канцлера у 2021 році здивувало багато кого як у Німеччині, так і за її межами и фактично започаткувало передвиборчу кампанію за три роки до її офіційного старту. Провідні партії країни вже почали підготовку до прийдешніх виборів. У тому числі й правлячий ХДС, де наступницею Меркель стала Аннеґрет Крамп-Карренбауер, ім'я якої через труднощі у вимові в ЗМІ найчастіше скорочують до абревіатури АКК. Нинішній рік, можливо, був найважчим у політичній кар'єрі Меркель і її партії. Ціле півріччя, що є рекордом, канцлер займалася формуванням уряду, але навіть після цього кабінет декілька разів був на межі розколу. Проте, незважаючи на всі невдачі, ХДС має найбільші шанси на успіх на наступних виборах. Поготів новий лідер партії і її команда серйозно взялися за підготовку до кампанії 2021 року. За допомогою спеціалістів з піару був розроблений план масштабної інформаційної кампанії, спрямованої на покращення іміджу партії і просування кандидатури АКК.

Свою піар-кампанію АКК засновує головним чином на боротьбі з партією "Альтернатива для Німеччини", яка набирає популярність в країні. План щодо реалізації кампанії чітко структурований та розбитий на етапи. Серед поставлених проміжних цілей - перемога на регіональних виборах 2019 року, популяризація нової міграційної політики партії, дискредитація и загальне зниження рейтингу АдН, що у результаті дозволить повернути електорат, загублений ХДС унаслідок міграційної кризи, і сформувати образ лідера ХДС як "єдиного кандидата на посаду федерального канцлера Німеччини, здібного вивести країну з соціально-політичної кризи". Для виконання поставлених завдань проводитиметься низка заходів: аналітична підготовка, робота із ЗМІ і соцмережами, досягнення угод з опонентами, поширювання гарного політичного іміджу АКК, організація теледебатів, соцопитувань тощо.

Підготовка інформаційної кампанії і залучення до її розробки команди професійних майстрів піару говорить про серйозність наміру нового лідера ХДС. Однак, таке палке прагнення знищити АдН може зіграти з пані Крамп-Карренбауер злий жарт. За останні декілька років німецька громада, втомлена від нескінченного потоку мігрантів та бездіяльності влади, стала більш лояльна до правопопулістських партій, ніж раніше. Головним підтвердженням цього є успіх АдН, яка вже змогла потрапити в німецький парламент і заручитися підтримкою багатьох німців. Таким чином, не виключено, що "війна", оголошена ХДС проти правих сил, і небажання йти з ними на компроміс лише відштовхнуть потенційних виборців від партії і не дозволять АКК стати наступним канцлером ФРН.

Бувайте, зустрінемося на демонстрації



МУЗИКА ЧАРІВНИХ СЛІВ

От деякі його вже поховали, подумки, - а він живий, волоцюга!

Коли ми помічаємо це, нам якось незатишно робиться від його нахабного, живого й квітучого вигляду. Особливо тим, хто в бадьорих фінансових звітах та рожевих аналітичних прогнозах вже й поминки йому справили.

Ми самі, щоправда, до нього не дуже серьйозно ставимося, навіть жіночим ім’ям його кличемо: “криза” кажемо. Але в тому кублі, звідки він зазвичай починає по світу мандрувати й жерти все, що люди собі понаскладали й понабудували, - там йому знають ціну. Добре відають, що то за злий чолов’яга, “крайзис” цей.

Отже, кілька років тому він вже рішуче показав свою паскудну вдачу всьому світові. Настільки всіх “опустив”, що вже й не знають, що з тим “крайзисом” робити.

А так же ж усе було гарно та добре…

І життя мало сенс. І саме існування не було абстрактною категорією. Воно, як матерія, було дано нам у відчуттях: я купую, - отже, я існую.

І людина відчувала, що може собі дозволити плинути вільно в течії постійних купівель і придбань. Нині, щоправда, з провини супостата, гострота цих відчуттів трохи ослабла, і все ж…

Ви тільки вдумайтесь, яке воно піднесене, це усвідомлення… ви тільки вслухайтесь у музику цих чарівних слів: “Я! МОЖУ! СОБІ! ДОЗВОЛИТИ!”

 

МИ - І ЦЕ БРИДКЕ “РАПТОМ”

І справа ж не тільки в бажаннях мого обмеженого “я”.

У ті чудові півстоліття достатку, коли герої кінокомедій на бігу збивали необережно полиці з різнокольоровими коробками, фруктами, товарами, іграшками, краму, що розлітався на всі боки, - ми радісно сміялися, тому, що цей веселий розвал викликав у нас загальне відчуття, - МИ можемо собі це дозволити!

Нам не було жаль ані витрачених грошей, ані праці, ані товарів, - вдоволення від достатку виписувало під усе це загальний чек. Це вдоволення наше прощало, від нашого ж імені, все: безсоромне розбазарювання скарбів земних нетрів, сил, енергії, що витрачалися на виробництво мільярдів непотрібних речей, те, що світовий океан перетворився на світовий смітник, нівечення природи, - усе.

Ми ладні були пробачити все, тому, що наше життя мало сенс.

І раптом - почали закриватися фірми, компанії, раптом тебе вже просять, починаючи з наступного тижня не турбуватися, тут у нас невеличке скорочення, тож ми будемо раді допомогти вам правильно скласти заяву про звільнення, а наші консультанти з задоволенням приділять вам час і якомога детальніше проконсультують вас стосовно прав безробітних у нашій демократичній державі, і зрозуміло! безсумнівно! ви одержите найкращі рекомендації від нашої фірми, з ними вас просто з руками відірвуть. Де-небудь.

Раптом твої неймовірно зручні й навпрочуд дешеві кредити, з гарантій майбутнього щастя перетворились на гнітючий тоскний тягар, котрий навантажило на тебе минуле.

Раптом перестали усміхатися і доля і службовці твого банку. І що найжахливіше, - ти вже не можеш собі дозволити!.. І це, і це, і… так-так - і те також.

Так постривайте… - а заради чого ж тоді жити?

 

Я - ТВАРИНА?

Сталася якась метаморфоза. Те, що раніше ми просто відчували, - те ж саме ми раптом зрозуміли. Радісне відчуття набуло зненацька форми критичного усвідомлення.

Виявляється, найбільшою насолодою в житті для нас було - придбати.

Критичне усвідомлення?.. Але ж зачекайте… так зветься саме той внутрішній перелом, коли з тварини починає утворюватися людина. Людина ж походить від тварини не тоді, коли починає користуватися знаряддями праці, як то стверджував один з відомого бородатого двійка класиків. А тоді, коли раптом усвідомлює: “...матінко рідна, та я ж - тварина!”

Тобто, уточнімо: якщо істота цього не усвідомлює, вона залишається твариною. Озброєною і знаряддями праці, та й багато дечим.  

“Я - тварина…” Оце так капость з боку нової, людської, свідомості. Адже тільки-но вилупилося, зовсім ще пуп’янок, а вже такі від неї неприємності.

 

НІ, НЕ ДАМОСЯ!

Тобто, що ж воно виходить? Він, “крайзис” цей, вліз у наше життя, нахаба, аби дати нам критичне усвідомлення?

Він що, прийшов до нас у життя, щоб з нас людей зробити?

Ну, і от я тепер маю дивитися на свій улюблений долар і думати при цьому: “Ось, я - людина. Так. А задля чого я живу?” І так на кожний долар?

Еге, ні… Брешеш, не дамося. Не вийде в нього це, - перетворити нас на такі собі, схильні до рефлексії, створіння, мазохістські вдячні йому за те, що ось ми тепер - люди. Щоб ми, в екстазі вдячності, юрмами виходили б на вулиці з квітами, гаслами й вигуками: “Хай живе наш великий “Крайзис”, який нас зробив людьми!”

Тьху, аж гидко собі навіть уявити…

Ні, не вийде в нього це. Ми все ж таки люди, а не стадо.

Тому ви як знаєте, а я особисто піду візьму пульта, та пошукаю на каналах комедію, де герої бігають по величезним супермаркетам і збивають полиці з тисячами різнокольорових речей.

Бувайте. Зустрінемося на демонстрації всенародної вдячності “великому Крайзису”.


Страницы:
1
2
3
4
6
предыдущая
следующая