Вірш - жарт. Навіяно словами одного доброго друга про те, що " якщо ми в якійсь Матриці - то кохання не запрограмоване". Деякі терміни будуть добре зрозумілі для програмістів :) Ми в Матриці. Окремі операнди. Main-функція виконується точно. До найдрібніших функцій if, Else, while, goto…Егеж, Найгеніальніша особа - МОЗОК! - Той Програміст, компонувальник кодів. Кохання – збій непередбачуваний, леле!!! - Між операндами… Нечуване нахабство! Всі по місцях...

Читати далі...

ДИПТИХ Посміхаєшся ти Посміхаєшся. Ти!?. Не мені… Мчать авто… Очі-фари-вогні – Блим!.. Гудіння… Завмерло. Ловлю Погляд. Губи шепочуть… "Люблю!.." Не мені?.. Посміхаєшся ти. Йдеш?!. Ні!.. Ти. Я. Не в змозі піти. Посміхаюсь Посміхаюсь. Красуня!.. Навпроти. Очі-фари-вогні – мчать авто… Ти Ніби дивишся вбік. Розумію - Острах… Трепет… Напруга. Зумію Я піти? Не сказати "Кохаю!"?.. Не зізнатись "Тебе я шукаю!"? 13.04.2011 by Stepans’ka...

Читати далі...

Безглуздість. Суєта. По колу . Нескінченний біг. Граблі. Синці. Кути... Сніг. Спека. І сльота... Хутчіш!.. Не відчуваєш ніг.! Навіщо!? І куди?.. 04.02.2011 by Stepans’ka Marina (SMG)

Далеко-далеко, на високій недосяжній для нас Небесній Горі, на її вершині росте з прадавніх часів височенне, могутнє, розлоге дерево. Древо Кохання. Скільки людство існує, стільки й росте воно. Непідвладне часу і стихіям, глибоко вкорінене, товстелезне… На незліченних гілках квітнуть впродовж усього року духмяні білі квіти. Малі янголята, збираючи на квітках медовий нектар до свого столу, запилюють квіти. А ще вони струшують в торбинки золотий пилок для… Напевне, ми дізнаємося...

Читати далі...

за мотивами http://blog.i.ua/community/2051/639192/ написала вірш для діточок Лютий надимає щоки, Люто дме, реве, регоче, Ніс щипa, штовхає в боки, Поступатися не хоче Він Весні пригожій, милій. Завірюхою лякає, Снігом сипле, не втікає. Лютий дме. Зима – при силі. 03.03.2011 © Stepans’ka Marina (SMG)

Сніжинка тане На долоні. Зникла. Ми - В долоні часу. 23.02.2011 © Stepans’ka Marina(SMG)

згадуючи один з лютневих вечорів Запалене сонячне око червоне В блякло-недужій небесній блакиті. Брили брудні – сніго-крига, пухлини Всіяли місто. А храмові дзвони Благовіщують. Молитвою лине Спів їх… Люд. Рух. Поспіх. Втрачені миті. 16.02.2011 © Stepans’ka Marina (SMG)

Лютий надимає щоки, Люто дме, шибками грюка, Знахабніло в двері стука... Космос чорний і високий Зоревітром срібним дмуха, ЗореПросо сипле з міху. Оріон потужно диха... Лютий дме. Я небо слуха. 11.02.2011 © Stepans’ka Marina (SMG)

Сонечко присіло на билину, Лапками тонкими дріботить. Бурштиновим сяєвом долину Сонце враз наповнило! - на мить… Сонечко пробігло по билині Аж до вістря гострого й за мить Полетіло… Ген за край долини Сонце пада...

Читати далі...

Милим нашим янголятам-діточкам присвячується В країні дивовижній Чудасії Небесна височінь опалово-бузкова, Нічне – одне з двох сонець – темно-синє, А денне – різнобарвне, веселкове. Тут, в Чудасії, котики сріблясті З надзвуковою швидкістю літають, Кущі багатолапі та пухнасті В лісах та луках весело стрибають. Завбільшки з кошик ягоди суниці За тиждень пуп’янком стають і знову Квітують, родять… Стрімко блискавиці З-під...

Читати далі...