Посміхаєшся ти

Посміхаєшся. Ти!?. Не мені…
Мчать авто… Очі-фари-вогні –

Блим!.. Гудіння… Завмерло. Ловлю
Погляд. Губи шепочуть… "Люблю!.."

Не мені?.. Посміхаєшся ти.
Йдеш?!. Ні!.. Ти. Я. Не в змозі піти.



Посміхаюсь

Посміхаюсь. Красуня!.. Навпроти.
Очі-фари-вогні – мчать авто… Ти

Ніби дивишся вбік. Розумію -
Острах… Трепет… Напруга. Зумію

Я піти? Не сказати "Кохаю!"?..
Не зізнатись "Тебе я шукаю!"?

13.04.2011
by Stepans’ka Marina (SMG)

"© Stepans’ka Marina (SMG)"

Ми знову граємось
В мовчанку...
Ти - звечора,
А я - ізранку.
Лиш - очі в очі.
Дивна гра ця -
І плакать мовчки,
І сміятись.
Й шукати знов
На глибині
Очей замерзлих
Стерті дні.
Й завмерлі фрази
На вустах,
І доторки
В забутих снах,
І дивний сміх,
І поцілунки.
І шалу гріх,
І візерунки
Волосся на щоці...
Шукати знов...
І лиш вночі,
Зібгавши всі
Свої образи,
Наважитись...
Та знову фрази
Затерпнуть
Подихом осіннім.
І поглядом
Безмежно-синім
В безглуздості
Пустих розмов...
І знову -
Мовчимо...

Летить твоя долоня -
Й лягає на мою...
А молоточки в скронях
Підківки сліз кують.
Лягай, долоня тепла,
На лінії душі,
Й зігріти поспіши,
Щоб з скриком не затерпла
В польоті необачно
Ця хвиля золота,
Щоб знову нам побачить,
Як ніжність розквіта.
Й дитя майбутнє в лоні
Окреслиться на мить...
Летить твоя долоня,
Щоб знов мене любить...

Я запізнилась

На десяток років...

Згубилась

В просторі і часі.

Й зустріла –

Сліпо так й невчасно –

Ті очі, ті слова, ті кроки...

Німе питання

Поміж нас.

А я – лечу у вир

Щоразу!

І дикий час,

Зрадливий час

Кидає в душу

Болю фрази.

Роки... Летять,

Немов у сні,

Двигтять

І днями, і словами...

І ці пекучі,

Дивні дні

Постануть болем

Поміж нами.