хочу сюди!
 

ГАЛИНА

59 років, терези, познайомиться з хлопцем у віці 60-70 років

Замітки з міткою «україна»

Вже четверті роковини злочину влади януковичів-порошенків

Вже четверті роковини злочину влади януковичів-порошенків проти Української Нації - цинічного розстрілу Героїв Небесної Сотні.
Які результати розслідування ? 
Хто притягнутий до відповідальності ? 
Хто покараний за цинічне вбивство Українських Патріотів ?
#порошенко #янукович #НебеснаСотня #Україна

У декого коротка пам`ять, панове українці.


У декого коротка пам`ять, панове українці.



ПЕРШИЙ президент України Л. М. Кравчук.] 
Член КПСС з 1958 року. До 1991 року - Другий секретар ЦК КПУ, відповідальний за ідеологію. Боровся за заборону Народного Руху України. В 1991 році терміново вийшов з партії і за допомогою партноменклатури обрав себе Президентом України.

Кравчук забезпечив пограбування України та її громадян через приватизаційні "ваучери". Ще будучи головою Верховної Ради УРСР Кравчук забезечив перекачування на Москву коштів "Ощадбанку" УРСР в сумі, еквівалентній 114,52 млрд. дол.

Найбільшою аферою часів Кравчука (окрім гігантського масштабу дерибану власності держави через "ваучери) став розпродаж Чорноморського морського пароплавства (одного з найбільших у світі) через фірму "Бласко".

В часи Кравчука економіка України обвалилася в десятки разів, інфляція сягнула 2000%. В парламенті було створено "групу 239" з "червоних директорів", які протягом 5 років сформували в Україні клептократичну кланову корумповану систему влади тих, кого пізніше назвуть "олігархами".

ДРУГИЙ президент України Л. Д. Кучма. 
З 1975 по 1981 секретар партійного комітету КПСС КБ «Південне», 1981 по 1982 — секретар парткому ВО «Південний машинобудівний завод».

У 1992-1993 роках - прем`єр-міністр України. Забезечував дерибан країни через "ваучерну приватизацію". Наслідок його керування економікою в 1994 році - рекордне падение ВВП — 22,9 %. Інфляция 400 %

Завершив будівництво кланової олігархічної держави, в якій убивства політичних опонентів, журналістів і взагалі тих, хто смів вставати проти влади перефарбованих комунстів - стали звичайний явищем.
Так само, як віялові відключення електрики та гіперінфляція кінця 90-х (гривня впала утричі) на 8 році незалежності.

ТРЕТІЙ президент України - В. А. Ющенко, 
член КПСС с 1977 року аж до розпуску партії в 1991 році. Голова Нацбанку та прем`єр-міністр України за часів Кучми.

ЧЕТВЕРТИЙ президент України - В. Ф. Янукович, 
член КПСС с 1980 року, за часів Кучми - голова Донецької облдержадміністрації, представник Донецького фінансово-політичного угрупування (клану).

Подивившся на них усіх: "Партя - наш рулевой". 
Усі "Птенцы гнезда ВПШа..."
Вони всі протягом чверті сторічя будували потворну клептократично-олігархічну державу, в якій Конституція и закони були фіговим листком.

А винен, звичайно, хто? Порошенко.
Це він, гад, не поборов монстра за цілих 3 роки в умовах війни і тотального спротиву "кадрів" від міністерств до сільських рад.

А ще він, гад, не був членом КПСС.
Може в цьому проблема?
Може тому, що він не з числа "комси" та "партейцев", його "мочать" телеканали Кучми-Януковича та інших великих і малих бісів?

У декого коротка пам`ять, панове українці."

Pavlo Bondarenko

Які автобани будуватимуть через Львів

Міністр інфраструктури України розповів, які автобани будуватимуть через Львів

22 сiчня 2018 

Міністр інфраструктури України розповів, які автобани будуватимуть через Львів (Перелік)

У Львові з’явиться нова транспортна артерія

Міністр інфраструктури Володимир Омелян розповів про проекти будівництва міжнародних магістралей через Львівщину.

Володимир Омелян,  зазначив, що стартувало будівництво нової транспортної гілки, яка поєднає Чорне і Балтійське моря та пролягатиме через Львів. Мова про так званий транспортний коридор Go Highway.

«На це вже витрачаються мільярди гривень. У підсумку має бути повністю європейський автобан, якщо ми знайдемо необхідне фінансування і концесіонерів. Це буде нова транспортна артерія, у тому числі і для Львівщини, але абсолютно міжнародного характеру. Цим проектом ми долучаємо Україну до проекту Via Carpatia. У жовтні ми підписали меморандум з міністром інфраструктури Польщі Анджеєм Адамчиком. Працюємо і над північним об’їздом Львова, який також стане частиною Go Highway»,– розповів міністр.

Крім того, у кошторис 2018 року закладена підготовка проектної документації на новий автобан, який поєднає Чоп зі Львовом. Це значно скоротить тривалість подорожі через Карпати – максимум 2 – 2,5 години, і зробить цю подорож безпечнішою, адже передбачається зовсім інше пролягання маршруту. «Це довгий проект. Маємо розуміти, що упродовж двох років вдасться зробити лише технічно-економічне обґрунтування та почати пошук джерел фінансування. Ще невідомо, чи це буде концесійний варіант, чи проект втілюватиметься на кредитні або ж державні кошти», – зазначив Володимир Омелян.

Цього року також планують повністю завершити підготовку до тендеру на будівництво концесійної дороги Львів – Краковець. Для цього необхідно ухвалити певні зміни до законодавства, які вже зареєстровані в парламенті.

«Сподіваємося на позитивне голосування у першій половині цього року, після чого зможемо перейти до тендерних процедур. Ця дорога актуальна, потреба в ній точно є. Трафік машин достатній, тож ми бачимо її перспективною», – додав він.

Фото: forpost.lviv.ua

Теракт у Кабулі. Як загинули українці

Теракт у Кабулі. Як загинули українці
Корреспондент.net, Вчора, 17:37
1921
Кабул фото
В готелі бойовики вбили 18 осіб
Теракт у столиці Афганістану влаштували бойовики Талібану. Вони 18 годин утримували постояльців готелю Intercontinental. За цей час вони вбили майже 20 осіб, у тому числі, громадян України.
 
Під час теракту в Кабулі загинули 18 іноземців, у тому числі, дев'ять громадян України. Бойовики організації Талібан напали на готель Intercontinental у столиці Афганістану.
 
В атаці брали участь п'ятеро терористів. Всі вони були ліквідовані в результаті операції афганської поліції, що тривала 18 годин.
 
Загиблі в Кабулі українці були співробітниками афганської авіакомпанії. Їх тіла відправить на батьківщину літак Держслужби з надзвичайних ситуацій України.
 
Корреспондент.net зібрав всю інформацію про теракт у Кабулі, в якому загинули українці.
 https://ua.korrespondent.net/world/3931678-terakt-u-kabuli-yak-zahynuly-ukraintsi
 
 
Талібан атакував іноземців
Напад на готель Intercontinental було здійснено в суботу, 20 січня, приблизно, о 21:30 за місцевим часом.
 
Група озброєних автоматичною вогнепальною зброєю чоловіків у військовій формі увійшла в будівлю готелю з боку кухні.
 
Вони пройшли в трапезну, де вечеряли постояльці і відкрили по них вогонь. Нападники також використовували гранати, через що в готелі виникла пожежа.
 
Територію навколо будівлі готелю відразу ж оточили правоохоронці.
 
Кабул фото. Напад на готель сталося увечері 20 січня / EPA
 
Очевидець події розповів журналістам, що нападники таліби вигукували ряд антизахідних гасел. Відзначається, що терористи вбивали іноземців навмисно.
 
У момент теракту в будівлі Intercontinental проходили відразу два весілля і всеафганська конференція з інформаційних технологій.
 
Відповідальність за захоплення заручників на себе взяла терористична організація Талібан, утворена в 1994 році в Афганістані.
 
В атаці брали участь п'ятеро терористів. Всі вони були ліквідовані в результаті операції афганської поліції, що тривала 18 годин.
 
Готель після терактуEPA/UPG
У МВС Афганістану заявили, що афганський спецназ звільнив 126 постояльців і співробітників готелю Intercontinental, у тому числі, 41 іноземця.
 
При цьому більше 150 чоловік зуміли втекти з готелю ще до початку операції, після того, як почули перші звуки стрілянини.
 
Хтось із гостей вистрибував із вікон шестиповерхового будинку, кілька людей сховалися у внутрішніх приміщеннях і були врятовані спецназом.
 
Кабул фото. Постояльці готелю вистрибували з вікон / EPA
 
В результаті теракту, за повідомленнями влади, загинули 18 осіб - четверо афганців, всі інші - іноземці.
 
Крім українців, серед загиблих є один громадянин Казахстану, Греції та Німеччини. Особи решти загиблих встановлюються.
 
Більшість із загиблих іноземців були співробітниками афганської авіакомпанії Kam Air. На момент нападу в готелі проходила конференція, організована міністерством зв'язку країни.
 
У МВС країни також повідомили, що ще десять осіб отримали поранення внаслідок нападу на готель у Кабулі. Серед них - шість співробітників служби безпеки і четверо цивільних.
 

Про наше майбутнє ... З ким воно ?

Без тривалого, а можливо часом і жорстокого, періоду Українського Націоналізму в нашій еволюції ми вже ніколи не відновимо Україну. 
 Це треба розуміти, а не обговорювати та заговорювати балачками про "мієдіни".

Звісно, що Україна без Націоналізму одразу не зникне як держава, та "якось воно буде", але то вже буде держава, в якій жити Українцям буде не можливо. То буде вже не Україна. А схід України та події там - то Вам наочний приклад.
Без підтримки Українцями партій та політиків, які сповідують Українській Націоналізм Україна буде і надалі котитись до прірви свого знищення. Допоки Українці не зрозуміють, що Націоналізм то не "зло", і спільного з нацизмом тут нічого немає, допоки ми не вийдемо з блуду радянської брехні ... доти і далі будемо само-знищуватись.
Поки не зрозуміємо, що Націоналізм то світоглядна ідеологія, принципом якої є цінність Нації як найвищої форми суспільної єдності та її первинності в державотворчому процесі, доти відбудови України не буде.
Зрозуміємо, підтримаємо Націоналістів - буде Україна, і буде Слава Україні.
Не зрозуміємо, в чергове зрадимо Націоналістів, тепер от на місцевих виборах, зрадимо тих, хто боровся, бореться та буде завжди боротись за Україну ... ну що ж, за помилки завжди треба платити.
Вороги України, а це олігархи та їх олігархат, розуміють важливість Українського Націоналізму для становлення Соборної Самостійної Держави України, а тому всі Націоналістичні партії одразу, ще тільки від своєї появи, оббріхуються та дискредитуються.
ВО Свобода на сьогодні сама потужна Націоналістична партія Українм, а тому Свободівців клани олігархів першими і намагаються знищити.
Націоналізм - це Слава Україні, це Героям Слава, це Слава Нації, це Україна понад усе.
Зараз це вже всі говорять, але ще не всі розуміють, і тим більше прикро, що не всі підтримують.

14.10.2015 О Башта

"Тільки справедливий, Націоналістичний суспільний лад буде основою сили Української Держави й основою вільного життя цілого Українського народу !”

© Степан Бандера

Наглядову раду «Нафтогазу» очолила громадянка Великої Британії

Наглядову раду «Нафтогазу» очолила громадянка Великої БританіїКлер Споттісвуд. Фото: G4S
Клер Споттісвуд. Фото: G4S
12.01.2018 15:40 Коментарі
Головою наглядової ради НАК «Нафтогаз України» було обрано Клер Споттісвуд з Великої Британії. Свого часу британка здобула ступінь магістра Єльського та Кембриджського університетів

Очільницею наглядової ради «Нафтогазу» стала Клер Споттісвуд. Рішення ухвалене на першому засіданні нового складу наглядової ради 22 грудня 2017 року. Про це 12 січня повідомила прес-служба компанії.

Заступником голови наглядової ради залишатиметься Володимир Демчишин, який виконує ці повноваження з 18 квітня 2017 року.

У сьогоднішньому засіданні брали участь Клер Споттісвуд, громадянин Франції Бруно Лескуа, представник США Амос Хохштайн, канадець Стівен Хейсом й українці Володимир Кудрицький, Сергій Попик та Володимир Демчишин.

Наступне засідання наглядової ради повинно відбутися наприкінці січня. Планується розглянути питання призначення голів та формування чотирьох комітетів наглядової ради.

У «Нафтогазі» зазначили, що Клер Споттісвуд має великий досвід роботи в газовому секторі. У 1993-1998 роках вона працювала головою регуляторного органу Великої Британії з питань газопостачання.

Також Споттісвуд працювала економістом в Королівській скарбниці Великої Британії, Міністерстві економіки та фінансів Великої Британії, яке відповідає за формування та здійснення фінансово-економічної політики уряду, викладала у Лондонській школі бізнесу.

«За останні 20 років британка здобула суттєвий досвід на посаді незалежного директора в публічних та непублічних компаніях», — відзначили представники компанії.

Голова наглядової ради «Нафтогазу» є магістром з економіки у Єльському університеті та магістром з математики та економіки у Кембриджському університеті.

Нагадаємо, 12 грудня 2017 року Кабінет міністрів України затвердив новий склад наглядової ради НАК «Нафтогаз України», до якої увійшли четверо іноземців: Клер Споттісвуд, Бруно Лескуа, Стівен Хейсом та Амос Хохштайн.

Джерело: Ракурс

5 авторів, яких радить читати Юрій Андрухович

5 авторів, яких радить читати Юрій Андрухович

Мій загальний читацький стаж (віднявши раннє дитинство, коли мені читали вголос) наближається до півстолітнього.

50 років читання книжок – це, погодьтеся, не так вже й мало.

Обмежитися при цьому всього лише пятьма улюбленими авторами означає таки справді обмежитися, рішуче й безжально.

Як вийти з цієї халепи?

Розподілити їх рівномірно в часі – по одному улюбленцеві на десятиріччя?

Розглядати лише українських і дати собі спокій з усіма т. зв. вершинами світового письменства?

Зосередитися винятково на ХІХ столітті з його високою класикою?

Чи, може, винятково на ХХ-му з його революціями й переворотами, зокрема і в літературі?

Або ось так, довго не думаючи: Шекспір, Данте, Рабле, Сервантес, Ґете?

Може, махнути рукою на поетів і навіть не дивитися в їхній бік?

Чи навпаки: враховувати самих лише поетів і не озиратися на прозаїків?

Брати до уваги лише тих, кого сам перекладав?

Вибирати лише серед живих? (У сенсі не вічно живих, а нині живих наших сучасників)?

Кожен із цих підходів по-своєму непоганий. Але я не скористаюся жодним із них.

Я просто згадуватиму імена, аж поки їх не назбирається пять. Оце й буде моя перша пятірка. Хто не встигне згадатися, той не потрапить. Хоч, можливо, Він/Вона й максимально на це заслуговує.

Проте за великим рахунком їх таких десь близько тисячі. Тому нехай уже вибачають.

 

Томас Вулф (1900 – 1938)

Я неодноразово згадував, що його роман "Look Homeward, Angel" (у російському перекладі – "Взгляни на дом свой, ангел") став для мене першим у житті абсолютним читацьким потрясінням.

Уперше я прочитав його приблизно в 16-річному віці, тож він дуже потужно вплинув на мої уявлення про те, що таке справді великий роман.

Я не просто читав його і перечитував – я його переживав. І я його переживаю досі, коли просто беру з полиці й починаю гортати, а відтак і знову перечитувати з першого-ліпшого довільного місця.

Якщо мене запитують про таку сумнівну річ, як "головна книга всього мого життя", то я без тіні сумніву називаю саме цей роман Томаса Вулфа.

 

Бруно Шульц (1892 – 1942)

Він є автором передусім двох відносно невеликих за обсягом збірок малої прози – "Цинамонові крамниці" та "Санаторій під клепсидрою". Обидві явили собою цілком феноменальне поетико-стилістичне плетиво.

Щоб остаточно в цьому впевнитися, я мусив їх повністю, від першого й до останнього речення, перекласти. Й от коли по-справжньому сходиш углиб цієї прози, від її макро- до мікроструктур і рівнів, щоби згодом повернутися до макро, коли починаєш переписувати це словами і реченнями рідної мови, то зненацька ловиш себе на відчутті, що десь отак і виглядає сама що не є геніальність.

 

Джеймс Джойс (1882 – 1941)

Насправді в цьому шорт-листі він мав би височіти під номером один. Але я на це не зважився через те, що досі так і не прочитав (та й навряд чи найближчим часом прочитаю) його центральний твір – роман "Поминки за Фіннеґаном".

Зате я чудово пригадую, з яким трепетом і захватом я продирався через його "Улісса" (знову ж таки в російському перекладі) десь у 1990-х. Тому для мене Джойс – письменник-дев’ядесятник.

Щодо улюбленого для мене його твору, то це "Джакомо Джойс" – лірична мініатюра із часів його перебування у Трієсті. Саме з неї походить мій улюблений вислів "Любиш мене – люби й мою парасольку". В оригіналі з дещо іншим акцентом: "Love me. Love my umbrella".

Ну от і маємо першу трійцю: Вулф, Шульц, Джойс. І тут уже вимальовується тенденція: не досить, що всі вони між собою сучасники, за життя дуже недооцінені й по-справжньому не визнані, то ще і називаються всі односкладово.

До такої компанії напрошується так само односкладовий (й так само їхній сучасник) Пруст. Але ні, його тут не буде.

А якщо Франц? Тобто Кафка?

Дуже хотілося б, але ні. І хоча Рот (Йозеф, а не Філіп) також десь тут, поблизу, час ламати і змінювати тенденцію.

Й тому:

 

Ґреґорі Корсо (1930 – 2001)

В його особі у цій п’ятірці нарешті з’являється "чистий" поет (цей вислів я запозичую з футбольної термінології, де бувають т. зв. чисті форварди).

Корсо – найсвіжіший, найзухваліший і водночас найзворушливіший зі знаних мені поетичних голосів цього світу. Серед інших бітників він, на мій погляд, вирізняється тим, що не вдавав, не прикидався, не імітував, не намагався бути, а був таким, як був, тобто він був бітником від природи.

Ґінзберґ і Керуак вигадали Beat без нього, але так, наче саме для нього і під нього. В його особі я так само вшановую двох великих поетів англійського романтизму, що відійшли у кращі світи дуже молодими (як і наш Антонич, зрештою) – П. Б. Шеллі та Дж. Кітса.

Корсо примудрився жити, писати й померти так, щоби бути похованим поруч із ними – і не де-небудь, а на римському кладовищі.

Його та інших улюблених авторів, а також свої власні твори, я читатиму під джазовий супровід гурту "Сон Сови" на сцені київського Будинку Художника.

І нарешті – Вона, письменниця.

 

Астрід Ліндґрен (1907 – 2002)

Вона потрапила до цієї п’ятірки, звісно ж, не лише з тієї причини, що в будь-якому товаристві обов’язково мусить бути хоча б одна дама.

Ні, не тільки тому. А тому передусім, що вона велика в найголовнішому сенсі письменницької професії: вигадувати й оповідати історії.

Вона робила це бездоганно чисто і переконливо, не приголомшуючи нас ні нарочитістю, ні обсягом (як наша чудова сучасниця Дж. Р.), зате всім своїм талантом і сумлінням ніби виконуючи знану настанову про те, що для дітей слід писати так само, як і для дорослих, але краще.

І вона писала для них не просто краще, а найкраще, бо це завжди було і дуже весело, і дуже всерйоз.

Ось таке гроно пятірне моїх літературних улюбленців окреслилось у мене на сьогодні, а далі побачимо. 

Юрій Андрухович, спеціально для УП.Життя

Флешмоб у Світі на підтримку України

«United Ukraine»: у світі стартував флешмоб на підтримку єдності України
#Соціалка10.01.2018 11:20 | Соцпортал

10 січня в мережі стартував ІV міжнародний флешмоб «United Ukraine», присвячений Дню Соборності України. Учасником флешмобу може стати кожен, хто підтримує Україну, прагне її єдності та припинення військової агресії з боку Росії, а триватиме він до 21 січня.

Цього року мета флешмобу – сфокусувати увагу світової спільноти на Україні, на тому, що тут вже 4 роки йде війна, гинуть люди, але українська нація є незламною та єдиною, і гідно протистоїть окупанту. Традиційно організовують акцію громадські організації «Батьківщина Молода» та «Ukrainians».

У 2017 році у флешмобі взяли участь понад 12 000 учасників із 63 країн світу та 214 населених пунктів в Україні. До флешмобу долучились губернатор штату Огайо Джон Кейсік, депутати Європарламенту Коразза Більдт та Валентінас Мазуроніс, конгрессвумен США Мерсі Каптур, Президент Світового Конгресу Українців Євген Чолій, керівники церков, народні депутати України, губернатори та голови обласних рад, міські голови Сум, Маріуполя, Черкас та Луцька, посли України в Польщі, Португалії, Аргентині, Нігерії, Ірані, Йордані, Китаї, Кенії, Пакистані, Бельгії, Словенії та інших країнах.

Організатори очікують, що цього року флешмоб набуде ще більших масштабів та зможе об’єднати прихильників України по всьому світу. Щоб долучитись до флешмобу необхідно:1) Роздрукувати постер формату А4 з гаслом акції українською («УкраїнаЄдина») чи англійською мовою («UnitedUkraine»).

Завантажити постери в гарній якості можна за посиланням 

2) Зробити фото з постером. Фото має бути горизонтальним і на ньому має бути одна людина.

3) Опублікувати фото на офіційній сторінці флешмобу, а також на своїх сторінках в соцмережах, обов’язково вказавши хештег #UnitedUkraine, країну та місто, де зроблено фото. Наприклад: Одеса, Україна #UnitedUkraine або Washington, D.C., USA #UnitedUkraine.

4) Позначити в дописі трьох своїх друзів та передати їм естафету флешмобу.

5) Надіслати фото в гарній якості (для друку) на електронну пошту [email protected].22 січня о 12:00 в коворкінгу «MediaHub» (м. Київ, вул. Суворова, 4/6) організатори флешмобу відкриють фотовиставку, на якій презентують журналістам та громадськості фото учасників флешмобу з різних країн світу та куточків України.

Довідка: 22 січня – величний день в історії України. 1919 року на Софіївській площі у Києві був проголошений Акт возз’єднання Української Народної Республіки та Західно-Української Народної Республіки. У цей день також прийнято згадувати іншу подію, яка відбулась рівно на рік раніше 22 січня 1918 р. – прийняття IV Універсалу УЦР, яким проголошувалася повна незалежність Української Народної Республіки.

Історичні знахідки і відкриття

Історикам передали архів ОУН і УПА зі Львівщини. ФОТО
28.12.2017
Версія для друку

До Архіву Центру досліджень визвольного руху передали архів із документами підпілля ОУН і УПА.

Про це написав на своїй сторінці у "Фейсбуці" президент Благодійного фонду "Літопис УПА" Микола Посівнич.


"Нарешті закінчилася майже місячна епопея із пошуком і поверненням архіву ОУН-УПА знайденого біля Радехова. Дякую за підтримку у його повернені усім небайдужим друзям та інформаторам, які дали інформації про цю знахідку. Особлива подяка: голові ОДА Олегу Синютці, голові УСБУ полк. Олександру Ткачуку, начальнику обласної міліції ген. Валерію Середі та начальнику управління державної пенітенціарної служби України у Львівській області Михайлові Дзюдзю", - повідомив історик.

 
 
 

За його словами, архів досить добре зберігся. Документи датуються 1944-1946 роками. Серед них: звіти, печатки, бофони (підпільні облігації), касові книги, листи втрат. За своїм змістом документи хоплюють території сучасних Сокальського і Радехівського районів Львівської області.

 

Архів передали на реставрацію, зберігання й опрацювання Центру досліджень визвольного руху.

Нагадаємо, у Львові на будівлі в’язниці "Бригідки" 23 грудня відкрили меморіальну таблицю на честь бойовиків ОУН Василя Біласа і Дмитра Данилишина.