хочу сюда!
 

Cветлана

45 лет, рыбы, познакомится с парнем в возрасте 30-40 лет

Заметки с меткой «нафтогаз»

Процвітаюче дуреломство…


Дивлюсь веселу виставу навколо "воскресіння" Бабченко і думаю – чого вони такі марнославні, наші багаточисленні "професіонали"? 
Може їм від природи так пороблено і вони такі "гарячі", що зовсім не вміють тримати язика за зубами? 
Чи просто тупуваті і не можуть зрозуміти те, що отаке швидкісне дитяче патякання, наносить нашій державі серйозні іміджеві втрати. 
Нащо вести жваву балаканину навколо незакінчених серйозних справ? Нащо такі брехливі ігри в підкідного чи наперстки? 


Ви ж навіть світову спільноту робите простаками та довірливими дурнями, роблячи такі вистави. 
Бо не дай боже назавтра рашисти реально вбють Бабченко, чи когось іншого.
І хто тоді вам повірить в те, що то не ваша сценічна постановка, а кривава робота путінських вбивць?
Чому ви не думали про це і нині, по суті, ввели весь світ в оману?

Хлопці, показник вашої ефективності – це тільки холодні судові рішення, а не палкі словесні виверження! 
Тож забувайте про совкову показуху і ловіть вбивць та ворогів української держави МОВЧКИ. 
Буденна робота справжніх професіоналів не потребує якоїсь бундючної яскравої самореклами. 
Вона вимагає давати практичний результат!


Та мені ще вчора хотілося написати зовсім про інше, а якраз про фантастичні премії Нафтогазу!
Справа в тому що гроші від РФедерації ще не дійшли до бюджету України. 
Можливо й те, що вони ніколи і не надійдуть, бо нема ніяких гарантій що Путін віддасть їх! 
Грошей нема - а от фантастична премія в 45,6 млн.доларів вже поділена…
Памятаєте класичне - "Пока живут на свете дураки..."
Як тут не підтримати радість пана Коболева))))


Зі… от що діється в державі? Чи оці чиновні бариги зовсім подуріли від жадібності? Невже вони зовсім сліпі і не бачать того в якому стані держава і народ? 
Невже не бачать що народ задихається в чиновних і соціальних лабетах, а держава захлинається в виверженнях владної нікчемності та клінічної ненаситності?


31.05.18


И про тарифы. Отличий нет.

Чем-то напомнило нашу ситуацию с НАК Нафтогазом, в котором образовалась дыра, в связи со списанием долгов потребительских крупных компаний.
"Коммерсант" опубликовал предложения Олега Дерипаски правительству, которые могут позволить ему пережить введенные против него санкции. Суть предложений вполне тривиальна: нужно повысить тарифы на электроэнергию для населения региона, так как оно платит почти в 4 раза меньше, чем в среднем по стране, а также убрать надбавку в тарифах для предприятий самого Дерипаски. Это позволит ему сэкономить и получить доход (так как электростанции региона и так принадлежат ему), с помощью которого олигарх надеется пережить тяжелые времена.

Здесь нужно отметить, что зажравшиеся и купающиеся в дармовой электроэнергии обнаглевшие жители региона, которым повезло жить рядом с владениями олигарха, платят за неё меньше остальных холопов вполне по объективной причине: газовая сверхдержава Россия не в состоянии газифицировать свои огромные просторы, при этом предусмотрительно заваливая нефтью и газом врагов и потенциальных противников.

Поэтому единственным доступным источником энергии является электричество. Дрова и уголь. Валежник, опять же. 

К чему приведет увеличение тарифов на электроэнергию, понятно: население просто будет не в состоянии платить, причем нужно ведь понимать, что места там суровые. Климат холодный и никак не напоминает комфортные теплые воды, куда так любит олигарх заходить на своей яхте с разными рыбками. Что означет лишь то, что отопительный сезон существенно длиннее и дороже, чем, к примеру, в европейской части страны.

В общем, низкие тарифы - это не от человеколюбия, а просто из житейского соображения: не вытянет население дорогую энергию.

Предложение Дерипаски, будь оно принято, станет означать срочную необходимость компенсации из бюджета тем, кто физически не в состоянии оплатить сладкую жизнь олигарха. Тем самым Дерипаска фактически предлагает национализировать его убытки, переложив их на население и бюджет. Все просто и понятно. Ничего другого современная управленческая мысль родить не может.

Так или иначе, но что-то делать придется. Социально близкий Дерипаска, естественно, гораздо ближе, чем все эти миллионы холопов, которых предложено голыми на мороз. Да и как не помочь, если вся система управления пронизана такими талантами. Они же и довели ситуацию до катастрофы, из которой выходить предложено за счет населения. А за чей еще счет, в конце концов? Ну не яхты же продавать, в самом деле.

Нашему НАК Нафтогазу тоже все компенсировали из бюджета посредством субсидий населению.

Виграємо не все, але намагаємось і це вже добре

Суд ЄС відмовив «Нафтогазу» в обмеженні «Північного потоку»Фото: Капитал
Фото: Капитал
02.05.2018 16:18 Коментарі

«Нафтогаз» програв справу у суді Європейського Союзу стосовно газогону Opal і не зміг обмежити російський проект «Північний потік»

Загальний суд ЄС відхилив позов НАК «Нафтогаз України» проти Європейської комісії (ЄК) з вимогою скасувати рішення, яке дозволило російському «Газпрому»збільшити використання потужностей газогону Opal. Про це «РБК-Україна» повідомили в прес-службі «Нафтогазу».

Таке рішення ухвалено 9 березня цього року, а позов відхилено з причин неприйнятності позову. Суд вирішив, що дії ЄК стосовно газогону не можуть оскаржуватися в ньому, адже вони не були остаточними і підлягали імплементації в країнах ЄС.

Українська державна компанія мала намір скасувати рішення Єврокомісії від 28 жовтня 2016 року. Воно уможливило для російського газового монополіста доступ до майже всіх потужностей газопроводу Opal. На той момент «Газпром» міг використовувати 50% потужностей, а ЄК дозволила ще 30%, а саме відвід від «Північного потоку» з Росії в Європу по дну Балтійського моря. Це фактично об'єднало потужності «Північного потоку» з газотранспортною системою Центральної і Західної Європи в обхід України.

Фото: УП
Фото: УП

«Нафтогаз», подаючи позов до суду ЄС, наполягав, що ухвалення Єврокомісією рішення відбувалося без консультацій з Україною і порушує ст. 274 угоди про асоціацію України з ЄС, а також зобов’язання ЄС за договором Енергетичної хартії та договору про заснування Енергетичного співтовариства.

Німецький газопровід OPAL, побудований в 2011 році, є сухопутним продовженням газогону «Північний потік-1», який постачає «блакитне паливо» з Росії в країни ЄС. Його загальна протяжність становить 470 км, а потужність — 36,5 млрд куб. газу в рік.

Раніше «Ракурс» повідомляв, що польські ЗМІ звинувачували колишніх агентів КДБ та «Штазі» у тому, що вони будували та популяризували «Північний потік». Йшлося про корупцію і шантаж найвпливовіших політиків Данії, Німеччини, Швеції та Фінляндії з метою отримання відповідних повноважень.

Помітили помилку? Виділіть текст, що її містить, та натисніть Ctrl+Enter

Повышение цены на газ: Украина больше потеряет, чем получит

НАК «Нафтогаз Украины» поднимает цены на газ собственной добычи с 1 мая. Эту ситуацию прокомментировал активист Артур Прузовский.

«Любые природные ресурсы, их добыча, транспортировка – все стоит денег и бесплатно в этом мире ничего не достается, поэтому искусственно сдерживать цены неразумно, так как это загоняет предприятия в еще большие долги», - заявил Прузовский.

По его словам, цена должна быть обоснованной и реальной.

«Это законы рынка от которых никуда не деться. С другой стороны, доводя цены на энергоносители до европейского уровня, украинская власть должна понимать, что де-юре и де-факто страна еще не является членом европейского союза и возможности у нас абсолютно разные, в том числе и по уровню доходов. Поэтому повышение цен не только на газ должны идти в каком-то комплексе обеспечения населения минимальным уровнем доходов, которые бы позволили людям оплачивать эти энергоресурсы», - добавил активист.

Активи Януковича і його оточення.

На прес-конференції у квітні 2017 р генпрокурор Ю.Луценко повідомив,що заарештовані кошти оточення Януковича в повному обсязі повернулись українському народу...До сьогоднішнього дня не було зрозуміло походження цих арештованих коштів,де їх було вкрадено,кому вони належали,хто виконавці даних схем і головне хто покараний.
В одному із підрозділів злочинної організації екс президента Януковича,такий собі керівник групи компаній "СЄПЕК" Курченко продав Онищенку і Фуксу права на "гроші Януковича".



Про що йдеться у справі:
Незаконне заволодіння скрапленим газом ПАТ "Укргазвидобування" та ПАТ "Укранафта" на суму 2,196 мільярдів гривень.
Незаконне заволодіння грошовими коштами "Нафтогазу" на суму 449 мільйонів гривень.
Незаконне заволодіння коштами НБУ на загальну суму 787 мільйонів гривень, наданих у вигляді стабілізаційного кредиту ПАТ "Реал Банку", яким володів Курченко.  
Незаконне заволодіння коштами "Брокбізнесбанку" на суму 836 мільйонів гривень шляхом протиправного надання міжбанківських кредитів уже згаданому "Реал Банку".
Незаконне заволодіння коштами "Брокбізнесбанку" на загальну суму 1,4 мільярда гривень шляхом видачі кредитів фіктивним підприємствам.
Незаконне заволодіння грошовими коштами "Укргазбанку" на суму 499 мільйонів гривень шляхом укладання договорів купівлі-продажу облігацій Державної іпотечної установи.
Незаконне заволодіння коштами ПАТ "Аграрний фонд" на суму понад 2 мільярди гривень — через укладення договорів купівлі-продажу ОВДП з "Укргазбанком" та договорів прямого РЕПО з Національним банком.
Незаконне заволодіння грошовими коштами ПАТ "Нафтогаз України" на загальну суму 4,966 мільярдів гривень.Купівля «вишок Бойко».

Наглядову раду «Нафтогазу» очолила громадянка Великої Британії

Наглядову раду «Нафтогазу» очолила громадянка Великої БританіїКлер Споттісвуд. Фото: G4S
Клер Споттісвуд. Фото: G4S
12.01.2018 15:40 Коментарі
Головою наглядової ради НАК «Нафтогаз України» було обрано Клер Споттісвуд з Великої Британії. Свого часу британка здобула ступінь магістра Єльського та Кембриджського університетів

Очільницею наглядової ради «Нафтогазу» стала Клер Споттісвуд. Рішення ухвалене на першому засіданні нового складу наглядової ради 22 грудня 2017 року. Про це 12 січня повідомила прес-служба компанії.

Заступником голови наглядової ради залишатиметься Володимир Демчишин, який виконує ці повноваження з 18 квітня 2017 року.

У сьогоднішньому засіданні брали участь Клер Споттісвуд, громадянин Франції Бруно Лескуа, представник США Амос Хохштайн, канадець Стівен Хейсом й українці Володимир Кудрицький, Сергій Попик та Володимир Демчишин.

Наступне засідання наглядової ради повинно відбутися наприкінці січня. Планується розглянути питання призначення голів та формування чотирьох комітетів наглядової ради.

У «Нафтогазі» зазначили, що Клер Споттісвуд має великий досвід роботи в газовому секторі. У 1993-1998 роках вона працювала головою регуляторного органу Великої Британії з питань газопостачання.

Також Споттісвуд працювала економістом в Королівській скарбниці Великої Британії, Міністерстві економіки та фінансів Великої Британії, яке відповідає за формування та здійснення фінансово-економічної політики уряду, викладала у Лондонській школі бізнесу.

«За останні 20 років британка здобула суттєвий досвід на посаді незалежного директора в публічних та непублічних компаніях», — відзначили представники компанії.

Голова наглядової ради «Нафтогазу» є магістром з економіки у Єльському університеті та магістром з математики та економіки у Кембриджському університеті.

Нагадаємо, 12 грудня 2017 року Кабінет міністрів України затвердив новий склад наглядової ради НАК «Нафтогаз України», до якої увійшли четверо іноземців: Клер Споттісвуд, Бруно Лескуа, Стівен Хейсом та Амос Хохштайн.

Джерело: Ракурс

Знаковые события 2016 года

Падали звёзды, росли тарифы, бизнес прятался в «тень» от государственного терроризма.




Одним из наиболее важных событий уходящего года с точки зрения психологии народа, стал звездопад.

Политические звёзды, которыми восхищалась часть народа, скатываются с небосклона. Это и Надежда Савченко, чей имидж после её политических заявлений и вызывающего поведения значительно ослаб. Это и Михаил Саакашвили, чья деятельность в Украине не принесла никаких реформаторских плодов и не оправдала ничьих ожиданий. (А вместе с ним обесценился политический бренд всей «грузинской команды») Это и группа «честных журналистов», Сергей Лещенко, Светлана Залищук, ставших после Майдана депутатами Верховной Рады, запачкавшихся в скандале, связанном с их квартирами и доходами.

Мы наблюдаем, как в глазах людей происходит разоблачение ложных звёзд. Когда тот же Лещенко говорит, что у коррупции есть фамилии, он, безусловно, прав. Но проблема в том, что фамилии меняются, а коррупция остаётся. Основная причина не в личностях, а в самой системе.

Мы наблюдаем эффект пост-Майдана. «Розовые очки» сняты, завышенные ожидания корректируются реальностью. Люди разочаровываются в политиках, на которых они возлагали большие надежды. Это неприятно, но очень полезно для формирования у народа новых политических ценностей и осознания того, что дело не в людях, а в той системе, в которую они попадают.


В экономической жизни оглушающими провалами стала ликвидация и/или банкротство банков. Несколько десятков банков по всей Украине перестали функционировать, а руководство страны тем временем на международных форумах бравурно заявляет об инвестиционной привлекательности, призывая вкладывать в Украину…

Чтобы понять причины лихорадки банковской системы, нужно заглянуть в идеи людей, которые находятся у власти. Они смекнули: чем больше банков, тем труднее ими управлять, они слабо подчиняются. И приняли решение свести их количество до минимума. Фактически, убивая конкуренцию, они навязывают потребителям несколько банков-фаворитов власти.


Повышение тарифов на услуги ЖКХ. Задумка истеблишмента была простая, как угол дома, — сделать так, чтобы НАК «Нефтегаз» перестал быть убыточным. А тут ещё и требования МВФ, которые нужно выполнять, чтобы влить в обесточенную экономику очередной транш… Решили вопрос за счёт народа. Беднейшие слои населения сделали государственное предприятие неубыточным, но их домашние хозяйства разорились окончательно. Зато у главы «Нефтегаза» Коболева зарплата 12 миллионов гривен в год…

Если бы власть в первую очередь позаботилась об источниках дохода для населения, повышение тарифов не стало бы настолько деструктивным событием 2016-го года. В цивилизованных странах оплата коммунальных услуг гораздо выше украинского уровня, но людей это не разоряет, потому что они имеют возможность зарабатывать. И вместо того, чтобы дать своим гражданам возможность зарабатывать, власть подняла минимальные зарплаты, возложив это тяжкое бремя на плечи предпринимателей.


Поднятие минимальной зарплаты. Под благими намерениями скрывается очередной удар под дых малому и среднему бизнесу. Предприниматель и так поставлен властью в положение вечного нарушителя и вредителя. Его доходы минимальны, а права ограничены. Требование поднять минимальные зарплаты приведёт к ещё большей тенизации экономики. Многие переведут персонал на неполный рабочий день, многие закроют свои ФОПы (фізична особа підприємець).

Украина не может себе позволить что-либо требовать от малого и среднего бизнеса. Её экономика обескровлена, лишена самых необходимых средств к существованию. Но власть озабочена только своими шкурными интересами, управлением 3500 государственных предприятий, своими бизнесами, и предприниматель для них — дойная корова.

На примере взаимоотношений власти и бизнеса мы видим признаки государственного терроризма. Ночью неизвестные люди в масках громят рынки и киоски, а «нова потужна поліція» на протяжении нескольких часов не выезжает на место событий… Разрушение чужой собственности, угон и требование выкупа совершаются под эгидой наведения городского порядка.


Но все эти процессы не должны пугать людей. Украине нужен кризис для социального взрыва и прихода к власти политической фигуры, которая сможет бросить вызов президенту. Это шанс для народа потребовать для себя максимальных экономических свобод и сделать свою страну насыщенной деньгами и процветающей.



Balashov.com.ua


Газові махінації по-українськи

Навколо газової теми постійно виникають гучні скандали. У «Нафтогазі» продовжують ретельно й завзято приховувати ключові показники щодо видобутку українського газу та реальних обсягів його споживання. 

Газові махінації по-українськи

Причина зрозуміла – жонглювання цифрами дає змогу урядовцям маневрувати та переконувати українців у тому, які вони неекономні та як багато потрібно для задоволення їх потреб саме імпортного газу. Тому й ціна на газ аж ніяк меншою бути не може, і взагалі, українці, забудьте про «дешевий» газ (мабуть, нам вже слід готуватися до риторики «українці, забудьте, що у вас взагалі є газ»). Тим не менше, всі, хто «в темі», а це представники Кабміну, НКРЕКП, «Нафтогазу», відпрацьовують налагоджені корупційні схеми, кришуючи грабіжницькі ціни на газ для населення. Які суми вони отримують взамін – з’ясовуватиме слідство, але, повірте, йдеться про мільярди гривень.

Одну з таких схем днями підтвердив сам міністр енергетики та вугільної промисловості України Володимир Демчишин, розповівши, як з року в рік щонайменше 2 млрд кубів газу, які б мали споживатися населенням, «перекидалися» на промисловість. Тобто, газ, який купувався нібито для населення за низькою ціною в тисячу з хвостиком гривень у результаті продавався за ринковою ціною. Спеціалісти «Публічного аудиту» виявили, що лише на одній такій оборудці власники енергетичних монополій переклали з державного гаманця у власний понад 7 млрд грн.

За розслідування «Публічного аудиту», у 2013–2014 роках Азаров та Яценюк приписали на потреби населення додатково 2 млрд кубів газу для виробництва тепла. Юридично документи оформили «правильно» — для цього виявилося достатньо розпоряджень Яценюка та Азарова, які в офіційних звітностях «Нафтогазу» просто «перекинули» ці 2 млрд кубів із однієї категорії («бюджетники») в іншу («населення»). Завдяки цьому, можна вважати, власники енергетичних монополій незаконно заробили 7,14 млрд грн — зрозуміло, відповідні гроші недоотримав «Нафтогаз».

І хоча Яценюк у своїх полум’яних промовах із блакитних екранів ніколи не втрачає можливості нагадати про мільярдні борги НАКу, він «пожертвував» цими грошима на «благі» цілі (можливо, відпрацьовував передвиборчу кампанію). А тим часом латати діри компанії продовжують звичайні українці, сплачуючи абсолютно непомірні й несправедливі ціни й тарифи за газ.

Наша влада, схоже, воює з корупцією за правилом: не можеш щось зруйнувати – очоль. Згадайте, одним із основних аргументів підвищення ціни на газ була саме боротьба з корупцією, яка будувалася на різних цінах для населення і промисловості. Проте ТКЕ і донині отримують газ за різними цінами: 2900 — для виробництва тепла населенню, +4900 — для релігійних організацій, 8900 для решти споживачів. Виходить, що підприємства ТКЕ отримують газ за трьома різними цінами, а контролю за ними немає, через що вони можуть використовувати газ для однієї категорії, а списувати на іншу. Цю проблему можна було вирішити давним-давно, але ніхто не хоче перекривати «золотий» кран. Отже, одна з основних цілей «реформи» не досягнута, і підприємства ТКЕ як зловживали з дешевим газом, так і далі можуть це робити.

Причому, Яценюка не зупинило навіть те, що зміни він вносив «заднім числом», коли вже минуло 4,5 місяці по завершенні 2013 року, в якому ці обсяги мали місце. Зараз стає зрозуміло, що прем’єр-міністр таким рішенням вирішив вбити одразу двох зайців. По-перше, дав непогано підзаробити енергетичним монополіям. По-друге, завищивши на 2 млрд кубів обсяги споживання газу населенням, отримав змогу і далі говорити про гостру й значну потребу країни в газі імпортному, тим самим відкривши шлях на український газовий ринок своїм «фірмам-прокладкам».

Так, за повідомленням ЗМІ, з приходом уряду Яценюка була створена німецька компанія TrailStone GmbH, яка до того, як отримати від «Нафтогазу» дозвіл на постачання газу в Україну, ніколи ним раніше не торгувала. Оцініть самі історію успіху TrailStone: Андрій Коболєв гучно розповів про початок поставок газу в Україну від імені «зарубіжних гравців» через два дні після реєстрації компанії на біржі. За «дивним» збігом обставин, директор компанії TrailStone (Ante Pogacic) є знайомим зампреда НАК «Нафтогаз України» Юрія Вітренка, а трейдер з компанії RWE Павло Левін, старий знайомий Юрія Вітренка, перейшов працювати…. в TrailStone.

Влітку цього року Яценюк з гордістю заявив, що Україна купуватиме у TrailStone більше газу. Правда, чомусь умовчав, що ціна TrailStone — друга за величиною серед всіх постачальників газу. Незважаючи на це, TrailStone вийшла на третє місце за обсягами поставок «Нафтогазу», випередивши найбільших трейдерів європейського ринку E.On та RWE.

За останній рік «Публічний аудит» провів десятки досліджень щодо регіональних тарифних проблем, і всі вони зводяться до одного: держава допомагає мільярдерам збільшувати свої капітали за рахунок збіднілого населення, навмисне граючи проти людей. Поки дехто вгамовує свої непомірні фінансові апетити, всі «дірки», всі забаганки монополіста офіційно перекладаються на плечі звичайних городян, споживачів. 

Хто має покривати 30-мільярдний дефіцит «Нафтогазу»?

Як і прогнозував ще навесні цього року «Публічний аудит», урядова політика спрямована на викорінення зі свідомості українців такого поняття, як газ національного видобутку, щоб у полеміці про розмір тарифу звучала виключно «ринкова вартість», яка включає: ціну імпортного газу.

 

Увесь попередній період, протягом якого з населенням начебто загравали і воно не доплачувало дійсну вартість комунальних послуг, різницю погашали з бюджету, чим, за риторикою НАКу, завдавали казні збитки. Можна припустити, що твердження справедливе. Водночас у цей же період бюджету в згаданій сфері завдавалися й інші збитки. Можна нарахувати декілька десятків повідомлень про кримінальні справи, а згодом провадження щодо юридичних осіб приватного сектору економіки, службових осіб безпосередньо самої НАК, які привласнювали, розтрачували кошти компанії, завдавали збитки бюджету, а лобісти галузі при цьому ставали мільярдерами.

Cтаном на сьогодні ситуація виглядає так: населення як причина збитків бюджету свій борг виплачує ринковими тарифами, покриваючи дефіцит, вирівнюючи фінансовий баланс підприємства, а юридичні особи, бізнесмени, парламентарі, які наживалися на продажі газу, не беруть участі в компенсації заподіяних ними збитків бюджету. Якщо мова йде про логіку, то солідарна відповідальність, ймовірно, має бути застосована і в цьому випадку. 

На цей аспект увага не звертається, а якщо й так, результати, чомусь, відсутні. Чи багато разів нам доводилося чути про те, що якась компанія чи особа відшкодувала НАК «Нафтогаз України» або його структурним підрозділам збитки, заподіяні внаслідок виявлення факту постачання товарів, надання послуг чи виконання робіт за завищеними цінами? Не чули ми й про засудження посадових осіб НАКу хоча б за злочинну недбалість. Усе просто – ці особи недоступні та недосяжні. І тут процес гальмують і законодавчі, і корупційні фактори.

У минулому році статутний капітал «Нафтогазу» держава здійснювала за рахунок випуску ОВДП, які викуповував НБУ, цьогоріч, через заборону МВФ здійснювати пряму докапіталізацію компанії, це відбувається за допомогою додаткових ланок, ключовою з яких є «субсидійна допомога». Дефіцит компанії нікуди не зник і становить на сьогодні 30 млрд грн.

Масовість субсидій викликана виключно додатковою й гострою потребою компанії в коштах, тому й розгорнулася така повальна програма. Умовно ланка виглядає так: споживач/отримувач субсидій – умовно-адресна субсидія – надходження коштів НАКу. Тому про піклування за населенням йдеться в останню чергу, першочерговим і надалі є питання порятунку НАКу.

Зі слів очільника «Нафтогазу» Андрія Коболєва, одна з найбільших статей видатків компанії – відсотки за кредитами. На сьогодні компанія винна трьом держбанкам понад 7 млрд грн. «Ці відсотки збільшують суму фінансування, яку ми одержуємо в держави. Справді, це нерозумно – “ганяємо гроші по колу”», – зазначає він.

«Ганяння коштів по колу» приносить доволі непоганий дохід державним банкам у вигляді відсоткових та сплати послуг з операційно-касового обслуговування. Тільки ось платить за все, на жаль, споживач. До речі, зараз компанія веде переговори про залучення $ 500 млн кредитних коштів на закупівлю російського газу з українськими державними банками «Ощадбанк», «Укргазбанк» та «Укрексімбанк». У підсумку, зрозуміло, за це платитиме населення, навіть за ті кошти, які будуть розміщені як депозит. Адже гроші однозначно залучатимуться на умовах позик у міжнародних інстанціях під гарантії держави, з часом їх погашення здійснюватиметься з державного бюджету.

Держава вирішила компенсувати «збитки» виробникам ЖКП

У Законі щодо змін до бюджету на 2015 р. основна увага громадськості акцентується на підвищенні соцстандартів (на 13% при необхідних, за розрахунками «Публічного аудиту», 83%). Проте цей Закон доповнюється дуже важливими нормами щодо тарифних компенсацій монополістам, і може йтися про 15 млрд грн, які їм будуть виплачені протягом вже цього та наступних двох років.


Власне, все дуже завуальовано, але при цьому чітко виписано в статті 32 Закону. Цією нормою урядовці вирішили покрити виробникам комунальних послуг збитки, які нібито утворилися раніше, до підвищення тарифів, коли їм доводилося надавати послуги населенню за ціною, нижчою від собівартості.

У той самий час ці виробники мають заборгованість перед бюджетом щодо сплати податків (в основному ПДВ), які, виходячи з особливостей продукту, що вони виробляють, сплачує кінцевий споживач — населення, промислові споживачі, бюджетні установи.

Зі збільшенням цього року тарифів на комунальні послуги підвищилися й податкові надходження від споживачів до бюджету (у зв’язку зі збільшенням бази оподаткування). За рахунок нових податкових надходжень, тобто, фактично за рахунок того, що споживач платить більше, і буде погашатися ця надумана заборгованість.

Крім того, Кабміну буде дозволено залучати для компенсацій надходження від господарської діяльності державних підприємств. Про це, власне, йдеться у статті 32. Тобто, надавачі комунальних послуг тепер отримають надприбутки завдяки роботі державних підприємств – кошти, про які йдеться надходять у держказну від погашення заборгованості держпідприємств зі сплати дивідендів, частини чистого прибутку тощо.

Чому збитки надумані? Виробники комунальних послуг є монополістами, що, як правило, належать олігархічним кланам. Вони роками одноосібно працювали на багатомільярдному ринку послуг. Тільки наївні можуть припускати, що робили вони це увесь період у збиток і при цьому продовжували брати участь у приватизації таких неприбуткових підприємств-надавачів комунальних послуг.

Щодо можливих сум компенсацій, то до кінця 2015 року з державної казни для покриття збитків має бути виплачено 5,6 млрд грн, із них 800 млн – за рахунок коштів спецфонду і 4,8 млн грн – за рахунок загального фонду бюджету.

Ця норма знайшла своє відображення в законопроекті змін неспроста. Адже ще влітку Рада ухвалила Закон «Про внесення змін до деяких законів України у сфері комунальних послуг», де й було передбачено в повному обсязі відшкодувати різницю в тарифах на комунальні послуги, зокрема на теплову енергію, опалення, постачання гарячої води, послуги централізованого водопостачання тощо тим, що погоджувалися до 1 січня 2016 року.

Важливо інше – нардепи передбачили повну виплату компенсацій на користь надавачів послуг, і все за рахунок держбюджету. Тоді як у пояснювальній записці, до речі, вказувалося, що для реалізації цієї норми не потрібно додаткових витрат з держбюджету. Як бачимо сьогодні, ця теза зовсім не відповідає дійсності.

Суми компенсацій мають бути враховані не тільки в бюджеті 2015 року, а й при формуванні основного державного кошторису на 2016–2017 роки. Можна припустити, що загальна сума явно перевищуватиме 5,6 млрд грн та в підсумку загалом сягне щонайменше 15 млрд грн.

Звідки ці кошти братимуть у наступні два роки невідомо. Проте, виходячи з запропонованих змін, можна припустити, що державні компанії увесь цей період працюватимуть не в інтересах України, а на монополістів.

Опосередковано на це вказують і слова міністра фінансів, що до кінця року має бути виконана робота з реструктуризації податкового боргу. До цього списку з двадцяти компаній включено НАЕК «Енергоатом», вугільні підприємства, які станом вже на сьогодні мали подати Кабміну фінплани щодо реструктуризації, а також сплати податку – до кінця року.

Страницы:
1
2
4
предыдущая
следующая