хочу сюда!
 

Мандрагора

28 лет, овен, познакомится с парнем в возрасте 30-45 лет

Заметки с меткой «великобритания»

Консульство Великобритании в Петербурге закрыто

The British Consulate General in St Petersburg has now closed. Services for British nationals will be provided from the British Embassy in Moscow.
Осталось Посольство Великобритании в Москве (Смоленская набережная, 10) и Генеральное Консульство Великобритании в Екатеринбурге: (ул. Гоголя, 15A).

Чем грозит ЕС поддержка Трампом шотландских националистов?

До конца 2018 года Великобритания должна окончательно определиться с условиями выхода из Европейского союза, который запланирован на 29 марта 2019 года. Результаты второго этапа переговоров Лондона с Брюсселем по поводу механизма двухлетней переходной стадии после выхода Британии из ЕС предрешат будущее дальнейших взаимоотношений Соединенного Королевства со странами континентальной Европы и напрямую повлияют на экономические перспективы региона в ближайшие несколько лет. Между тем, условия реализации Brexit серьезно затрагивают интересы Шотландии, 62% населения которой в 2016 году проголосовало за то, чтобы остаться в составе ЕС. Первый министр Шотландии Никола Стерджен анонсировала проведение повторного референдума о независимости региона после того, как британское правительство определится с действиями относительно выхода Соединенного Королевства из ЕС. Если на прошедшем в 2014 году шотландском референдуме о независимости в большинстве оказались сторонники сохранения британского подданства, то после отказа Лондона от ЕС независимость Шотландии уже готовы поддержать от 46% до 51% опрашиваемых жителей автономии.

Несмотря на то, что взаимоотношения Эдинбурга и Лондона являются сугубо внутренним делом Соединенного Королевства, не обошлось без вмешательства третьих стран в этот конфликт, что может вывести это противостояние на совершенно новый уровень и всколыхнуть общественно-политическую жизнь всей Европы. Дональд Трамп вопреки сложившейся в руководстве США традиции не затрагивать тему суверенитета Шотландии решил оказать поддержку Шотландской национальной партии в проведении нового референдума о статусе автономии.

Данную информацию сообщил посол Испании в Великобритании Карлос Бастаррече министру иностранных дел и международного сотрудничества Испании Альфонсу Дастису. Испанские политики обеспокоены тем, что поддержка со стороны США стремлений Шотландии к самоопределению спровоцирует цепную реакцию в других странах Европы, где есть проблемы с автономиями. В частности, успех Шотландии станет примером для активизации сепаратистов в Каталонии, где в 2017 году жители уже выступили на внутреннем референдуме за независимость. В свою очередь, на стремление к самоопределению Каталонии и Страны Басков бурно реагируют в бельгийской Фландрии, где приветствовали как победу итоги каталонского референдума, и наверняка ждут прецедента по выходу Шотландии из состава Великобритании для радикализации своих требований в адрес властей Бельгии. Решение "шотландского вопроса" может негативно повлиять на ситуацию в Южном Тироле, на Корсике и Гибралтаре, где сепаратистские настроения вновь стали актуальны в связи с долговым кризисом в Европе.

Тем временем, намерение представителей Администрации президента США пообщаться с шотландскими националистами подтверждает также сообщение о возможном продлении на несколько дней визита Дональда Трампа в Великобританию, запланированного на 13 июля. Формальное желание Трампа поиграть в гольф в шотландском Аэршери может стать отправной точкой выдвижения новых ультиматумов со стороны Николы Стерджен в адрес Лондона и началом форсирования подготовки ко второму референдуму о независимости.

Намерение испанских дипломатов сообщить Лондону о готовящихся переговорах представителей Администрации Трампа с шотландскими националистами оправданно. Необдуманные поступки и популистские выходки Трампа на территории Европы необходимо пресекать, пока они не привели к тяжелым экономическим и социальным потрясениям для всего региона. Ведь поддержка со стороны США сепаратистских амбиций Эдинбурга грозит не только усилением давления на руководство Евросоюза представителями проблемных автономий, но и приведет к срыву переговоров ЕС с Великобританией по Brexit, которые уже стали главным геополитическим вызовом для объединенной Европы в 21 веке.

Источник.

Законодательные санкции Латвии и Великобритании против российски

       Вклад россиян в латвийскую и британскую экономику довольно велик. Однако времена меняться и деньги начинают различать по национальному признаку и вводят меры. Хотя тех, против кого в первую очередь рассчитаны эти меры, они, скорее всего, не затронут вообще или затронут очень мало.

      Вчерашний скандал с грязными деньгами российских олигархов в Британии, сегодняшний скандал с отмыванием денег через латвийские банки побудил правительства этих стран придерживаться курса США – усиление санкций против России. Офшорные «лавочки» закрываются.

       Правительство Латвии и Великобритании примет ряд мер в отношении капиталов поступающих из России и в частности по отношению к их владельцев. К такому шагу их вынудили действия самих российских олигархов. Не волновавший ранее вопрос о происхождении денег поступающих в банки этих стран, ударил и по экономике и по имиджу.

       В мире бизнеса, на происхождение капиталов обращают меньше внимания. Но это только до тех пор, пока речь не идет об убытках, в том числе репутационных. Крупные сделки становятся объектом все более пристального внимания. И продавцы, и покупатели требуют все более детальных доказательств происхождения, как предмета сделки, так и денег на ее покупку.

    На сегодня около 30% вкладов в латвийских банках приходиться на россиян. Латвия стала «прачечным сектором» и довела себя до того что за несколько месяцев банки потеряли почти 13% вкладов, третий банк в стране самоликвидируется, пятый - не досчитался почти миллиарда евро, а вкладчики обнаружили свои счета заблокированными.

       Борясь с отмыванием денег, в основном тех, что пришли в страну из стран СНГ, с мая месяца в Латвии вводятся новые правила, во-первых заблокированы счета клиентов из стран СНГ, они смогут получить доступ к управлению своими средствами после того как подтвердят легальность происхождения средств, во-вторых сокращается доля нерезидентов в банках с 35% до 5%, во-третьих вводиться запрет на сотрудничество с шелл-компаниями, то есть компаниями-«пустышками» которые не ведут хозяйственную деятельность в стране.

     Бойкот «путинским» олигархам объявила и Британия. Помимо отмывания денег, британское правительство обвиняет Россию в нарушении прав человека и в нанесении удара по имиджу страны.

       Сегодня королева подпишет закон о санкциях и борьбе с отмыванием денег.


Зависть к королям

Завидовать хорошо! Но только, если знаешь, что делать с этим чувством.


72 миллиона человек смотрели прямую трансляцию свадьбы принца Гарри и Меган Маркл в YouTube. Дамы в изысканных платьях и вычурных шляпках самого разнообразного вида, кавалеры в идеальных костюмах с иголочки, торжественная охрана на лошадях, кареты, увитые золотом, именитые, высокопоставленные гости. Трансляция была больше похожей на голливудское кино, снятое одним дублем. Сказочный мир королей, принцев, со сплетнями, вынесенными на обсуждение для всего мира.


Весь денежный свет Великобритании съехался на это событие. Кого там только не было: политики, актёры, писатели, художники, музыканты, представители благородных древнейших британских семейств. Все пришли поприветствовать новую королевскую чету, даже несмотря на то, что Гарри не является первым наследником престола. Он вообще вряд ли когда-либо сядет на трон, но благородные монархические традиции, блеск и богатство Англии, как магнитом, притягивают внимание всего мира.






Наши соцсети взорвались ядом. Идеальную телевизионную картинку богатого английского торжества комментировали направо и налево. Граждане Украины обсуждали, зачем тратить столько денег, какие ужасные наряды у гостей, и какие они сами по себе все уроды. Красивая жизнь, в основном, вызвала у них злобу.


Дело не в менталитете, и я не стану осуждать тех, кто позавидовал принцу Гарри и его молодой жене, царскому двору и всей Великобритании с её проклятущим высочайшим уровнем жизни. Это естественно — испытывать зависть, особенно, когда очень сильно хочется того же… Нашим гражданам тоже очень хочется смотреть с восхищением на лидеров своей страны, зная, что вся эта роскошь и благородство являются национальным достоянием, а не частным капиталом. Украинцам тоже хочется жить по-богатому и красиво. И они испытывают жгучую зависть каждый раз, когда видят мир невероятных возможностей развитых обществ.


Но не стоит думать, что британцы настолько успешны, что никому не завидуют. Они с завистью смотрят на американцев, потому что в США больше популяция, больше рынок, а поэтому и шансы для бизнеса там в разы выше. Британцы становятся настоящими снобами, когда говорят об Америке и её примитивной массовой культуре. И так было всегда. Прозвище «янки», которое по одной из версий, в переводе с индейского означает «трусливые люди», появилось ещё в 18-м веке. Так английские солдаты называли революционеров Америки. Монархия, аристократизм, элитарность — главный предмет гордости британской нации, за которыми они прячут своё нежелание меняться.


Американцы, в свою очередь, завидуют Европе с её богатой культурой, древней историей, памятниками архитектуры, высоким классическим вкусом. Но в отличие от британцев, они используют свою зависть как мотивацию. Американцы создают на своей территории всё то, чего они хотят и чего им не хватает. Посмотрите на Лас-Вегас, и вы увидите на одном квадратном километре и египетские пирамиды со Сфинсом, и Эйфелеву башню, и римские колонны, и европейский классицизм. Когда американцы завидуют, они просто берут и делают ещё лучше, в и этом их сила.


Зависть — хорошее чувство, если его сублимировать.


Украина должна задать себе вопрос тот же вопрос, что и американцы. Как создать такое же у себя? Вместо того, чтобы злобствовать по поводу чужой свадьбы, королевского двора страны, которая никогда не имела к нам никакого отношения, Украина могла бы подумать, как направить свою зависть в конструктивное русло. Как мы, граждане Украины, можем заставить мир нам завидовать?


На сегодняшний день к нашей стране и тем обстоятельствам, в которых мы находимся, есть жалость, сочувствие, презрение, осуждение, недопонимание. Но нам, либертарианской партии «5.10», хотелось бы, что Украина вызывала сильную зависть. И если подумать, способ существует только один — стать богатым обществом. Из-за того, что британское общество традиционно богатое, из-за того, что Америка наполнила финансовые жилы мира своей валютой, на них равняются все остальные страны. Единственный способ заставить мир завидовать Украине — это невероятный экономический рост, лучшие условия для ведения бизнеса, самые большие свободы.



Balashov.com.ua


Наглядову раду «Нафтогазу» очолила громадянка Великої Британії

Наглядову раду «Нафтогазу» очолила громадянка Великої БританіїКлер Споттісвуд. Фото: G4S
Клер Споттісвуд. Фото: G4S
12.01.2018 15:40 Коментарі
Головою наглядової ради НАК «Нафтогаз України» було обрано Клер Споттісвуд з Великої Британії. Свого часу британка здобула ступінь магістра Єльського та Кембриджського університетів

Очільницею наглядової ради «Нафтогазу» стала Клер Споттісвуд. Рішення ухвалене на першому засіданні нового складу наглядової ради 22 грудня 2017 року. Про це 12 січня повідомила прес-служба компанії.

Заступником голови наглядової ради залишатиметься Володимир Демчишин, який виконує ці повноваження з 18 квітня 2017 року.

У сьогоднішньому засіданні брали участь Клер Споттісвуд, громадянин Франції Бруно Лескуа, представник США Амос Хохштайн, канадець Стівен Хейсом й українці Володимир Кудрицький, Сергій Попик та Володимир Демчишин.

Наступне засідання наглядової ради повинно відбутися наприкінці січня. Планується розглянути питання призначення голів та формування чотирьох комітетів наглядової ради.

У «Нафтогазі» зазначили, що Клер Споттісвуд має великий досвід роботи в газовому секторі. У 1993-1998 роках вона працювала головою регуляторного органу Великої Британії з питань газопостачання.

Також Споттісвуд працювала економістом в Королівській скарбниці Великої Британії, Міністерстві економіки та фінансів Великої Британії, яке відповідає за формування та здійснення фінансово-економічної політики уряду, викладала у Лондонській школі бізнесу.

«За останні 20 років британка здобула суттєвий досвід на посаді незалежного директора в публічних та непублічних компаніях», — відзначили представники компанії.

Голова наглядової ради «Нафтогазу» є магістром з економіки у Єльському університеті та магістром з математики та економіки у Кембриджському університеті.

Нагадаємо, 12 грудня 2017 року Кабінет міністрів України затвердив новий склад наглядової ради НАК «Нафтогаз України», до якої увійшли четверо іноземців: Клер Споттісвуд, Бруно Лескуа, Стівен Хейсом та Амос Хохштайн.

Джерело: Ракурс

Украинка Hindu выпустила новый клип на Британщине

Ну а че. Клип красивый, музыка в ее стиле. Вспоминает ли Украину в родном Брайтоне?
  

New single about my beloved Brighton

Інтереси України і Великої Британії доповнюють одне одного

На сьогодні інтереси України і Великої Британії доповнюють одне одного – дослідження Інституту світової політики



Київ, 03 липня 2017.

На сьогодні інтереси України і Великої Британії доповнюють одне одного. У Великій Британії переконані, що від успіху змін в Україні значною мірою залежить майбутній вектор розвитку регіону загалом, тому офіційний Лондон активно підтримує ці трансформації. Це відкриває можливості для офіційного Києва максимально задовольнити власні інтереси у процесі взаємодії із британськими партнерами. Таким є висновок аналітичної записки «Аудит зовнішньої політики: Україна – Велика Британія», презентованої в Українському кризовому медіа-центрі.

Ключові тези аналітичної записки

За оцінкою експертів, на даному етапі Лондон зацікавлений у вирішенні російсько-українського конфлікту відповідно до норм міжнародного права; забезпеченні ефективних реформ шляхом надання фінансової і технічної допомоги; перетворенні України на надійного партнера на міжнародному рівні та максимальному збільшенні двосторонньої торгівлі.

Україна, зі свого боку, зацікавлена у максимальному залученні Великої Британії до посилення обороноздатності та збільшення тиску на РФ для імплементації Мінських угод відповідно до українського бачення і деокупації Криму; отриманні різнопланової допомоги для проведення реформ; активній позиції Лондона на міжнародній арені, попри процес виходу із ЄС, та залученні британських інвестицій.

Серед потенційних ризиків – можлива неспроможність Великої Британії вести активну зовнішню політику на європейському континенті на фоні процесу виходу із ЄС. У цій ситуації Україна більшою мірою буде змушена рахуватися із ситуацією. Другий ризик – неспроможність офіційного Києва продемонструвати необхідний прогрес у реформах, що призведе до «втоми від України», зважаючи на значні масштаби прямого і опосередкованого залучення Великої Британії до цього процесу. Щоб уникнути такого розвитку подій, бажано сприймати цю допомогу як інвестиції в Україну і більше зосередитися на роботі над критичними сферами – антикорупційній та судовій.

Третя загроза – імовірність радикального перегляду політики США щодо України за нової президентської адміністрації, що поставить Лондон перед вибором продовжувати нинішній курс щодо України або змінювати його в угоду Вашингтону. На думку експертів, офіційному Києву варто апелювати до задекларованого бажання Великої Британії і далі відігравати активну роль у Європі, попри вихід із ЄС, а також використовувати відносити із Великою Британією як додатковий канал комунікації із Білим Домом.

Рекомендації за підсумками дослідження

Перша рекомендація – ширше залучати Велику Британію до протидії агресії Росії. «Україні потрібно шукати стандартні і нестандартні способи, щоб залучати Велику Британію. Потенціал для такого залучення існує, і я належу до оптимістів, які вважають, що навіть у пост-брекзитівському світі роль Британії буде ключовою для безпеки України, позаяк санкції однієї Великої Британії щодо Росїі можуть переважити санкції десятка інших європейських країн», – зауважив Сергій Солодкий, перший заступник директора Інституту світової політики.

Друга рекомендація – інтенсифікувати міжпарламентський діалог, хоча і зараз він досить активний. «Останній великий візит – це жовтень 2016 року. Цікаво, що він відбувся до звільнених територій на сході України, і те, що британські депутати інформацію, яку отримали, активно використовували у доповіді щодо перспектив британсько-російських відносин, і що висновки, запропоновані у цій доповіді, відповідають українським національним інтересам»,- зауважив Микола Бєлєсков, аналітик Інституту світової політики. Він зазначив також, що завдяки зустрічі народного депутата України Світлани Заліщук із прем’єр-міністром Великої Британії Терезою Мей напередодні її візиту до США, прем’єр-міністр Великої Британії визнала за необхідне переконати Вашингтон, що санкції проти РФ за агресію проти України не можна скасовувати, якщо не буде досягнуто відповідного прогресу у врегулюванні конфлікту.

Аналітики ІСП також радять розробити чітку шкалу успішності проведення реформ; посилити взаємодію з лідерами думок для протидії гібридним загрозам з боку Росії, зокрема, дезінформації через британські мас-медіа; розвивати співпрацю із Лондоном для протидії відмиванню коштів; розпочати переговори щодо взаємної торгівлі без Угоди про асоціацію, щоб бути готовими до пост-брекзитівської взаємодії в економічній сфері.

Рекомендують також ініціювати спрощення візового режиму з боку Великої Британії, зважаючи на те, що цей крок вже здійснили щодо низки інших країн – Китаю, Оману, ОАЕ. Також бажано організувати візит прем’єр-міністра Великої Британії до України, оскільки 20-річна перерва не відповідає заявленому стратегічному характеру відносин.

Коментарі та зауваження

На думку Джудіт Гоф, Надзвичайного і Повноважного Посла Великої Британії в Україні, «Брекзит» не погіршить відносин між країнами. «Я не вважаю, що «Брекзит» вплине на українсько-британські відносини. І, на мою думку, вже є достатньо доказів для цього: після референдуму відбулося більше міністерських візитів до України, ніж до нього. Британія виходить із ЄС, але не покидає європейський континент. Україна є європейською країною, і безпека України – це безпека Європи. Ви маєте справу із дуже складним агресором, і ми продовжимо підтримувати Україну […] – і через наземні військові навчання, і технічну підтримку реформ, гуманітарну допомогу для територій,що постраждали внаслідок конфлікту, та підтримку на міжнародній арені», – заявила Джудіт Гоф.

Джудіт Гоф зазначила, що міжнародна конфереція, присвячена українським реформам, яка пройде 6 липня у Лондоні, має на меті привернути світову увагу до успіхів України і консолідувати міжнародну підтримку навколо неї. «Зазвичай, якщо ви читаєте щось про Україну, ви читаєте про конфлікт, кризу і корупцію. Проте є і позитивний момент, про які люди повинні знати: за ці три роки Україна досягла більшого прогресу у реформах, ніж за часів будь-якого попереднього уряду», – підкреслила Джудіт Гоф. Вона наголосила, що Україна має продовжувати курс реформ наполегливо, рішуче і натхненно. «Найкращий захист України від зовнішньої дестабілізації та недружніх сил – це сильні інституції та боротьба з корупцією… а також демонстрація, що Україна є європейською країною і поділяє європейські цінності та принципи», – підкреслила пані посол.

На думку народного депутата Світлани Заліщук, сьогодні Великобританія – найпотужніший союзник України у Європі; співпраця між парламентарями обох країн і підтримка України з боку парламенту Великої Британії – на дуже високому рівні. «Роль британських парламентарів у ПАРЄ була визначальною щодо санкцій по відношенню до російської делегації, починаючи із 2014 року. Фактично усі найжорсткіші резолюції щодо Росії були ініційовані і підтримані Великою Британією. […]. Також можна згадати парламентську асамблею НАТО, ОБСЄ і ООН», – нагадала вона.

Володимир Хандогій, Надзвичайний і Повноважний Посол України у Великій Британії (2010-2014), президент Української асоціації зовнішньої політики, нагадав цікаві моменти з історії встановлення відносин між Україною та Великою Британією, які свідчать, що підтримка України завжди була значною. Водночас, він наголосив на необхідності повернутися до обговорення Будапештського меморандуму. «На мій погляд, Велика Британія до кінця не скористалася можливостями Меморандуму на початку російської агресії проти України. […] Мені здається, потрібно переглянути це питання і подумати, у який спосіб ми можемо ревіталізувати цей документ, що є абсолютно необхідним на сьогоднішній день», – наголосив він.

Коментуючи економічну співпрацю, Василь Мирошниченко, директор та голова українського представництва Україно-Британського Сіті Клубу, нагадав, що товарообіг між країнами на сьогодні складає близько 2 мільярдів доларів, потенційно він міг би бути більшим, як і британські інвестиції в Україну, які також сягають 2 мільярдів доларів. Зокрема, бажано стимулювати експорт товарів із доданою вартістю. Він також погодився із рекомендацією починати роботу над механізмом на заміну ЗВТ, дія якої припиниться після закінчення виходу Великої Британії із ЄС. «Я думаю, що українському уряду потрібно вже починати піднімати це питання на обговорення із британським урядом. Воно наразі не є актуальним для Британії, тому що для них більш актуально як структурувати вихід [із ЄС], але не вбачаю непередбачуваних обставин, за яких дія ЗВТ після виходу Британії припиниться», – зазначив Василь Мирошниченко

http://uacrisis.org/ua/58188-audit-of-foreign-policy-uk-ukraine

Ржавый Кузя VS Королева Елизавета

(24 канал)
"Якщо нема, чим справді пишатись – можна пишатись і лайном. У кого що є..." Є такий старий, совіцьких ще часів, анекдот. Лежать в гастрономі (це, для молодих читачів, такий продуктовий супермаркет) на прилавку дві курки – фінська та совіцька. Фінська каже совіцькій – мовляв, подивись-но лишень на себе! Ти ж страшна, як смертний гріх, синя, худюща, пір‘я з тебе стирчить, жир якийсь висить... Хто тебе купить таку? Подивись, яка я: красивенька, пухкенька, свіженька, в целофановому пакетику... Совіцька їй відповідає: "Ну, то й що? Зате тебе, дурепо, зарізали, а я своєю смертю померла..." Я цей анекдот згадав, коли прочитав про те, як московським військовим начальникам зірвало дах через те, що у Великій Британії спустили на воду авіаносець HMS Queen Elisabeth. Машина ця й справді – неординарна. Вона має вступити на бойове чергування в 2021 році й стане найбільшим діючим авіаносцем Європи – 65 тисяч метричних тон водозміщення, 280 метрів довжини, найновітніша апаратура й усе таке інше. Британці пишаються нею вже зараз і міністр оборони Її Величності Майкл Феллон не поскупився на компліменти будівникам цього військово-морського дива.
 

Не пожалів він і інших епітетів для іншого авіаносця – а саме, для російського "Адмірала Кузнєцова". Справа в тому, що, за його словами, росіяни вже зараз виявили неабияку цікавість до нового британського бойового корабля – щоправда, цікавість ця носить, м‘яко кажучи, нездоровий характер. А саме – вона є чисто шпигунського штибу: навколо "Королеви Єлізавети" так і крутяться російські підводні човни та гвинтокрили. Британці й взагалі до російських шпигунів не вельми приязні – ще з тієї пори, як в 2006 році вони (тобто, російські шпигуни, а не британці) отруїли в Лондоні Олександра Литвиненка. А нині стосунки між Лондоном та Москвою зіпсувались, як той карась на сонці – так, що вже просто один на одного гарчать зовсім не дипломатично.
 
Ну, от і нині той британський міністр підколов "дарагіх роїсян": мовляв, цілком зрозуміло, чого вони так хочуть зблизька подивитись на оте військово-морське диво – бо в них же ж, бідолах, досі є лише один-єдиний легкий авіаносець, та й той – "Іржавий Кузя". Божечки, як же ж ті брити над тим "Кузьмою" іржали, як він через Ла-Манш проходив... "Найбільший плаваючий металобрухт в світі", "Авіаносний пароплав", "Смердючий адмірал" – британські газети просто змагалися в образливих заголовках... і це ще ДО того, як той "Кузя" раптом задимів чорним димом – як пояснювали потім російські військові базікали: "дав шапку". Ну, було-таки, з чого знущатися: тую "шапку" нормальні, сучасні військові кораблі світу не дають вже десятки років поспіль просто через те, що нема, чим – вугільні топки в них відсутні. Відверто кажучи, тоді всім здалося, що отой плаваючий анахронізм одразу після шапки дасть дуба...

Однак, обійшлося. "Кузя" якось-такось, перевальцем та повзочком, самотуж та на буксирі, дочвалав-таки до Сирії, залишаючи по собі забруднене мазутом та матроськими екскрементами Середземне море, після чого щасливо потопив три власних літаки тай повернувся додому. Британці проводили його глузливим реготом тай заходилися добудовувати свого вже другого авіаносця – і слід зазначити, що Британія, як потужна морська держава, свої авіаносці будує сама, а от Росія тільки того й спромоглася, що в 1991 році поцупити старого авіаносного крейсера в України, та й те – ремонтувати його вже несила. Втім, "у россійскіх – собствєнная гордость", і московські військові не могли не відповісти британському міністрові на його закиди. Спікер російського Міноборони, славетне брехло Ігор Конашенков, одразу ж заявив – той міністр ніц не тямить у військово-морській справі та вихваляється "найбільшою в Європі плавучою ціллю". Мовляв, ну й що, що наш "Кузьма" – смердючий та іржавий, ходить на буксирі та "дає шапку", ніби старий пердун? А зате в нього є власні гармати та ракети, а "Королеву Єлизавету" інші кораблі захищати мають! Саме, почувши цю аргументацію, дід ваш і згадав отого старого анекдота про двох курей, фінську та совіцьку. Бо гаспадін Конашенков його просто майже слово в слово повторив: що з того, що британський авіаносець – новий та модерний, і добре виконує своє призначення: бути базою для бойових літаків? А "наш, найкращий" натомість добре вміє виконувати завдання, які личать крейсерам. А те, що власні літаки він топить через свою недолугу конструкцію, та й сам ледве на воді тримаєься – то байдуже. "В чьом сіла, брат?"... Втім, нехай ті морські кацапи й далі пишаються своїми незграбними лайбами. Нехай ті лайби "дають шапки" або тонуть, зіткнувшись з сухогрузами з бойовими вівцями на борту. Якщо нема, чим справді пишатись – можна пишатись і лайном. У кого що є.."

Александр Борис де Пфеффель-Джонсон и остров гусениц.





  Недавно рассматривая карту Великобритании сумел разглядеть в острове гусеницу. Зная историю усыпанную магами и волшебницами можно поверить в дракона, который преобразуется из личинки. Медленно.
  Недвижимость Лондона значительно замедлила темпы роста, если в последние десять лет она набрала 30%, в этом году ожидается снижение на один процент, в основном за счёт падения курса фунта, причиной чему стал непредвиденный выход ВБ из ЕС.
  Террорист Захарченко несомненно считает, что он точно такой же как и сам Борис Джонсон. Только немного брутальней. Потому, что девочки таких больше любят.

  Напомню, в Лондоне за аппартаменты с одной ванной придётся отдать триста тысяч евро.





Брексит: Меркель зарабатывает на развале ЕС


Практически год назад Соединенное Королевство проголосовало на референдуме о выходе из состава Европейского Союза, но европейские страсти по поводу "брексита" не утихают до сих пор. Канцлер ФРГ, германское правительство и бизнес ставят свои интересы выше общеевропейских и стремятся вбить клин между Лондоном и остальной Европой.

В конце марта 2017 г. Вольфганг Шойбле, министр финансов ФРГ и близкий соратник Ангелы Меркель, в интервью Financial Times заявил, что не в интересах стран ЕС наказывать Соединенное Королевство за "брексит", но и подвергать опасности общеевропейскую интеграцию из-за этого они не станут. Сама же германский канцлер в апреле на обсуждении "брексита" в Бундестаге в очередной раз заявила, что никаких переговоров о будущем в отношениях Англии и ЕС быть не может, пока не будет определен размер британской компенсации Брюсселю за выход из союза. Меркель дала ясно понять, что "брексит" дорого обойдется Лондону и своими заявлениями фактически столкнула лбами Великобританию и ее европейских партнеров. Очевидно, у канцлера есть на это веские причины.

Госпожу Меркель волнует не европейская интеграция, а экономика Германии, производственный сектор которой в значительной степени ориентирован на экспорт. Две страны имеют тесные политические и экономические связи. Соединенное Королевство – пятый крупнейший торговый партнер Германии, общий объем экспорта и импорта между двумя странами превосходит 127 млрд. евро. После США и Франции Соединенное Королевство является третьим крупнейшим экспортным рынком. Более 750 000 рабочих мест в Германии связаны с торговлей между двумя странами. Германские автопроизводители, химическая и фармакологическая индустрия понесут огромные убытки, если лишатся британского рынка. Еще 2 500 компаний имеют свои филиалы в Соединенном Королевстве, в которых трудятся 400 000 британцев. Помимо прочего, главный финансовый центр еврозоны, Лондон, окажется за ее пределами. Очевидно, что Великобритания по итогам "брексита" понесет минимальные потери, и именно по этой причине Меркель категорически отвергает "мягкий" выход Великобритании из ЕС. Стремясь компенсировать в первую очередь потери Германии, канцлер совершенно не торопится обсуждать будущее после "брексита" с другими членами Евросоюза, что вызывает обеспокоенность среди них. Так, решение Великобритании покинуть ЕС уже оказало глубокое влияние на Данию – страну не просто географически и культурно близкую к Соединенному Королевству, но также имеющую с ней прочные торговые связи. Последовав за Великобританией в европейское сообщество в 1973 г., Дания, как и ее английский сосед, на протяжении всего этого времени остается наиболее скептически настроенным членом Евросоюза, так же отказавшимся от использования евровалюты.

Референдум по "брекситу" не просто усилил общеевропейский скептицизм, но и привел к тому, что Дания, Нидерланды, Бельгия, Люксембург и ряд других стран договорились совместно вслед за Великобританией покинуть ЕС, если Меркель продолжит свою политику несоблюдения прав других членов Евросоюза. И в этом случае никакой речи о финансовой компенсации быть не может.

Стоит сказать, что часть этих стран традиционно поддерживает социально-экономическую интеграцию в рамках ЕС. Однако их беспокойство и скептицизм вызывает то, что Евросоюз, которым фактически единолично управляет германский канцлер, неспособен обеспечить уровень сотрудничества, необходимый для решения общеевропейских проблем. Экономический кризис, рост безработицы и бедности, миграционная катастрофа, ставшая результатом политики мультикультурализма Меркель, все это ведет к развалу ЕС. Решившись на дезинтеграцию, Соединенное Королевство обезопасило себя от всех потенциальных проблем, с которыми Евросоюз столкнется в самом ближайшем будущем. Так зачем слепо верить и продолжать следовать за Меркель и Германией в рамках ЕС, лишаясь своей национальной идентичности, быть экономически зависимыми от прихотей Берлина?

Политика Меркель ведет к тому, что вслед за Великобританией в ближайшие годы Евросоюз могут покинуть другие страны, которые предпочли бы равноправное партнерство с Соединенным Королевством или даже войти в новое объединение под британским началом, вместо того, чтобы подчинятся Берлину. Евросоюз сейчас полным ходом идет к тому, что в нем останется одна Германия с восточноевропейскими членами, содержание которых обойдется Меркель в миллиарды евро.

И, тем не менее, Меркель категорически отказывается от более тесного сотрудничества с другими членами ЕС и даже не пытается обсудить с ними перспективы еврозоны. В первую очередь она уделяет внимание германскому бизнесу, который согласился оказать всевозможную поддержку канцлеру на предстоящих выборах в сентябре. Разумеется, в обмен на помощь Меркель в установлении новых экономических договоренностей с Лондоном, которые позволят германскому бизнесу остаться на плаву после апреля 2019 г., когда Великобритания планирует окончательно расстаться с ЕС.

Меркель неоднократно встречалась с Эриком Швайтзером, главой германской палаты коммерции и индустрии, куда входят все компании Германии. По результатам этих встреч бизнес решил поддержать канцлера и Швайтзер также стал призывать членов ЕС и компании, связанные с Великобританией, придерживаться жесткой линии на переговорах с Лондоном. При этом британский премьер-министр Тереза Мэй неоднократно заявляла о готовности выплатить компенсацию ЕС, однако, сумма выплат вряд ли составит 50 млрд. фунтов стерлингов, как того требует Меркель. Вывод напрашивается только один – если изначально затребованная компенсация покрывала издержки не только Германии и германского бизнеса, но и других членов ЕС, то суммы, даже вполовину меньше, едва хватит, чтобы поддержать германские компании и помочь им адаптироваться к периоду после "брексита". При этом некоторые британские политики вроде Филипа Хэммонда настаивают на сумме компенсации в размере не более 3 млрд. фунтов стерлингов, что, по мнению Меркель, ничтожно мало.

Выходу Соединенного Королевства из ЕС будут предшествовать непростые двухлетние переговоры, во время которых Меркель намерена основательно испортить отношения между Лондоном и остальными членами Евросоюза, делая ставку на недостаточную финансовую компенсацию со стороны Великобритании. План Меркель заключается в том, что в итоге ЕС практически ничего не получит от Великобритании, в то время как все преференции достанутся германскому бизнесу. Единственным реальным препятствием на пути Ангелы Меркель являются предстоящие этой осенью выборы в Бундестаг – по мнению ведущих политологов, у ее основного конкурента Мартина Шульца есть реальные шансы оставить не у дел действующую канцлерин.

Источник.

Страницы:
1
2
3
4
6
предыдущая
следующая