хочу сюди!
 

Юлия

42 роки, рак, познайомиться з хлопцем у віці 30-50 років

Замітки з міткою «небесна сотня»

О чем неудобно вспоминать Президенту


Пожалуй, январь – один из самых насыщенных по количеству памятных дат месяц для Украины. Тут и Небесная сотня, и Дебальцево с ДАП, и, из совсем далеких, но значимых – Переяславская Рада. Однако можно заметить, что в этом году все эти даты как-то прошли незаметно.
В чем же причина?
Если с Переяславской Радой все ясно – событие слишком "зрадное" для сегодняшней повестки дня (вхождение Украины в состав Московского царства в 1654 году, если вдруг есть те, кто не знает), то с другими датами все интереснее.
Дело в том, что, в отличие от событий 1654 года, Майдан, Дебальцево и ДАП – это в прямом смысле история, которая происходила у нас на глазах, и ее непосредственные участники находятся среди нас. А это, в теории, дает замечательную возможность задать им вопросы насчет тех событий, ведь многие из них, как причастные лица, творили их ход. Вот только не все захотят отвечать на эти вопросы, особенно, если их роль тогда привела к трагическому исходу.
При этом, некоторые из них хотят оставаться на своих должностях и после выборов, поэтому неосторожное поднятие тем прошлого может плохо отразиться на рейтинге. Совсем другое дело – гастролировать по стране с Томосом, например.
Если начать масштабно вспоминать 5 годовщину расстрела Небесной сотни, то от населения последует незамедлительный вопрос к Порошенко: "А как там следствие идет?" Тут Петру Ляксеичу останется разве что пообещать разобраться с этим в течение следующего президентского срока...
Если начать масштабно вспоминать 4 годовщину событий под Дебальцево, то опять последуют вопросы: "Кто проглядел грядущий "котел", когда даже обычная домохозяйка могла узреть на карте полукольцо вокруг наших войск? Кто не учел уроки Иловайска?"
Единственное, что Порошенко "немного" вспомнил – это события в ДАП. Касательно того, в каком виде он это сделал, есть мудрость: "Молчи – за умного сойдешь". Так, Петро Ляксеич пообещал, что Украина... восстановит Донецкий аэропорт:
"Защитники Донецкого аэропорта заложили основу для нашей победы, и она придет. И, дай бог, чтобы в один уже мирный день на мирном и освобожденном Донбассе все мы с вами собрались на взлетной полосе Донецкого аэропорта, около его терминалов, около знаменитой вышки, чтобы мы стали там и просто помолчали, просто постояли, вслушиваясь в отголоски жестоких боев, и чтобы хотя бы на секунду представили и пропустили через себя то, через что прошли наши воины-киборги", – сказал Порошенко.
Сразу вспомнился знаменитый перл Гелетея про "парад в Севастополе"... О какой основе и какой грядущей победе говорил Президент – тоже не совсем ясно. То ли о фактической утрате Азовского моря и сдаче без боя половины тамошней группировки ВМСУ в руки российских погранцов, то ли о признании невозможности вернуть Донбасс в состав Украины военным путем. Про то, что знаменитая вышка ДАП в ходе боев рухнула, а терминалы и взлетная полоса представляют из себя груду обломков, напичканных неразорвавшимися боеприпасами, из-за чего нахождение там смертельно опасно, – Порошенко, видимо, не в курсе. Но чего только не скажешь для красивой речи!
А чтобы представить, через что прошли бойцы ВСУ там – не нужно молча стоять в ДАП – можно просто спросить у выживших. Правда, с их стороны тогда тоже посыпятся вопросы: "Какова была цель удерживания аэропорта? Почему при невозможности деблокировать нас не был отдан приказ на эвакуацию? Почему разведка не заметила стягивания противником к аэропорту тяжелых средств и не вскрыла его замысел? Почему тела погибших до сих пор лежат под развалинами? Почему до сих пор ответственные за все это не сняты с должностей и не наказаны, а Полторак до сих пор министр обороны и находится в числе главных гостей памятного мероприятия???"
Чтобы избежать всего этого, Порошенко быстро произнес красивую дежурную речь, пофотографировался с безутешными родственниками погибших и убыл по делам.
К счастью для Президента, эта дата прошла, и можно снова вернуться к Томос-туру, виртуальным победам "Нафтогаза" и выпрашиванию денег у наших партнеров.
Возможно, до следующей годовщины.

"Патриот, помяни..."

Чотири роки тому я написав патріотичний вірш, присвячений Героям Небесної Сотні. 

Наші словесні фараони-фаріони не оцінили його, а от рашистське ФСБ – "оцінило" відразу)))
Хоча цього вірша написано на російській мові, та після опублікування на СтихиРу, його було видалено російською цензурою і зараз вірш вже не "отображается"… 
Хто прочитає, той зрозуміє, чому…


ПАТРИОТ... ПОМЯНИ, РАСЦЕЛУЙ ОБРАЗА...

Вечная Вам память, храбрые воины украинского народа!


1
Патриот... 
Помяни, расцелуй образа 
Отдай воинам толику дани, 
Не стыдись светлых чувств – 
пусть прольется слеза 
По всем тем, кто погиб на Майдане*...




2
Волны трепетных чувств так легко расплескать 
По векам, по вчера и сегодня 
В глубь бессмертных небес под разрывы гранат
Уходила Небесная Сотня*.
Уходила к Богам, на кровавый четверг* 
И увидев Врата Перехода 
Сотник* выдохнул ввысь, в ослепительный верх 
– Братья, нам ли не видеть восхода?

– На пути стоит враг, 
князь заблеванных шлюх 
Подлый трус и грабитель державный 
Но ему не убить древних ориев* дух, 
Не разрушить святые скрижали. 
Эта жадная нечисть без меры гребла –
Стали главным мерилом экстаза 
Золотые батоны и звон серебра 
Для рабов золотых унитазов.

– И быть может, нас братья, 
ждет песня небес 
И напевная грусть миров тонких, 
Но к утру, хан уйдет -- с головой или без* 
Мы клянемся в том честью потомкам. 
За спиной наших прадедов, слава веков 
Они шли не за мзду в поле брани, 
Да и нам не к лицу, влачить цепи оков
И терпеть сумасбродство тирана.

– Нам осветят дорогу на битву с врагом 
И освятят — вселенские маги...
И несла сотню ввысь к вечной Славе Богов 
Быстрокрылая сила отваги...

3
Патриот... 
Помяни, расцелуй образа 
Отдай воинам толику дани, 
Взгляни ввысь — они там, 
на Святых Небесах…
Не стыдись светлых чувств –
пусть прольется слеза 
По всем тем, кто погиб на Майдане*...

* — "сотник" – командир сотни, Владимир Парасюк... 
* — "ории" – жители древней Орианы, прародины украинцев
* — Небесная Сотня — повстанцы, погибшие на улицах Киева во время революции. По официальным данным на сегодняшний день –103 человека
* — "кровавый четверг" — 20 февраля,2014г
* — "с головой или без" — ультиматум сотника Владимира Парасюка, после которого перепуганный украинский тиран бежал быстрее лани)))
* — Майдан — центральная площадь Киева

20.02.18

ps... оригинал краткой речи сотника Парасюка, перевод на русский — «Мы ни в какой организации, мы простой народ Украины, который приехал отстаивать права. 
Мы не из секторов, не из самооборон, мы просто боевая сотня. И хочу вам сказать, что мы, простые люди, говорим нашим политикам, которые стоят у меня за спиной: 
"Никакой Янукович — никакой! — целый год не будет оставаться президентом. 
Завтра до десяти часов он должен пойти вон"...


Доземний уклін, незнищенності українського духу!

Ці холодні лютневі дні, визивають безмежний сум и невимовний жаль за загиблими на Майдані. 

Бо якраз на період з 18-го по 20-те лютого, припадає більшість загиблих, зниклих безвісті та поранених...



І на сьогодні виповнюються вже чотири роки по трагічній загибелі Небесної Сотні. Та чомусь до цих пір не покарано ні вбивць, ні організаторів цього колективного злодіяння.
За чотири роки – нова, післяреволюційна влада чомусь не змогла, чи можливо не схотіла це зробити.

За що ж Герої–пасіонари повстали проти тогочасного тирана-дракона та загинули на Майдані? За що і понині гинуть на фронті?

Може за оте духовне аморальне бидло, яке швиденько окупувало трон і узурпувало державну владу? Чи за оцих ненаситних глитаїв, які жеруть-жеруть і ніяк не можуть нажертися? 
Або за нового після-майданного дракона, який прийшов до влади на крові Героїв Небесної сотні? 
Дракона, який веде державу до знищення, бо керує нею практично так як і бувший тупоголовий тиран…

Невже йому незрозуміло що так "керувати" державою не можна, бо таке самозакохане керування веде до краху.  І треба бути або дурнем, або самовбивцею щоб продовжувати так самодурне йти по шляху свого недалекого попередника!

Хіба він не знає, що душу українця не можна закувати в кайдани. Не можна бо її завжди наповнює незламний генетичний потяг до Свободи!

Бо ще із сивих дохристиянських віків, ще з часів Святослава Хороброго – українську душу підтримувадла і підтримує могутня предковічна сила, яка зветься Пам’яттю Предків! 
Це вона, генетична Пам’ять Предків передається із покоління в покоління і наповнює душу кожного українця бойовою відвагою та силою духу…

Тож - вічна невмируща слава істинним героям України – Героям Небесної Сотні! Героям – які змогли практично голими руками повалити тиранічний режим Януковича. 
А вічні Небеса будуть домівкою та незнищенним храмом для душ Небесної Сотні та загиблих фронтових Героїв...

Слава Україні!


20.02.18

Пам'ять...



За непотріб під цим постом буду видаляти ками та банити миттєво.

Вшанували пам'ять полеглих героїв "Небесної сотн

Президент України Петро Порошенко разом з дружиною Мариною вшанували пам'ять полеглих героїв "Небесної сотні"


Вже четверті роковини злочину влади януковичів-порошенків

Вже четверті роковини злочину влади януковичів-порошенків проти Української Нації - цинічного розстрілу Героїв Небесної Сотні.
Які результати розслідування ? 
Хто притягнутий до відповідальності ? 
Хто покараний за цинічне вбивство Українських Патріотів ?
#порошенко #янукович #НебеснаСотня #Україна

Небесним сотням

Пісня-присвята Героям Небесних Сотень, музика та виконання Віктора Ліфанчука, слова Наталія Крісман.



Чи Ви там? Чи ще тут -
Де вітри смерті дмуть,
Поміж куль та яруг,
Де незгода довкруг,
Де обвуглений степ
Стогне з наших осердь,
Де прокляття летять,
Мерехтить від розп'ять,
Зрад, лукавства, розрух
І простягнутих рук,
Збожеволілих вдів
І човнів по воді...
Бо вчорашні кати
Знов нам тешуть хрести
І помножують зло...
То ж кому повезло -
Вам, що в небо знеслись
До Господніх осель,
Мають крила пречисті,
Хоч душа невесела,
А чи нам, які тут
Не зреклися ще пут
І живуть, як мерці,
Бо комусь є за ціль?...
Чи Ви там? Чи ще тут?
Бо як бракне потуг
Нам на битву-реванш -
Ми чекаєм на Вас,
Що пройшли крізь вогні
І священний свій гнів
Понесли в небеса...
Час на битву настав,
Вас тут треба тепер -
Міці Ваших осердь,
Світлих крил, мов щитів...
Свій Народ захистіть!!!

фотовиставка "Обличчя Майдану"

В рамках проведення фотовиставки "Обличчя Майдану" На другому поверсі книгарні Буква за адресою Б.Хмельницького, 3Б (навпроти ЦУМу) виставлені фотографії фотографів Майдану - Юрія Чеха - учасника історичного фото з барикади №8, яке на обкладинці книги Руслана Сан-Марино " Пробуждение "і Гусак Вадима.
Фотографії виставлені на фотовиставці будуть доступні для перегляду, протягом 7 днів, до 27.02.2016.
Вхід вільний. На виставці представлені фотопортрети учасників Революції 2013-2014 і фотопортрети людей, які були на барикаді біля метро Хрещатик, на вулиці Інститутська, 18.02.2014, зроблені через два роки.
Приходьте подивитися на цих сміливих хлопців і дівчат.
 А ще,ви можете придбати книжку "Пробуждение" в якій описуються події які відбувались на Майдані, очевидцем та учасником протестних акцій!



Привіт від Сотні

"Меня часто спрашивают: "За что мы сражаемся?" Могу ответить: "Перестанем сражаться — тогда узнаете."" (У. Черчилль) 
 
По справам був в столиці я сьогодні.
Упоравсь швидко. Електричка – в сім.
Щоб вбити час, я вирішив до «Сотні»
піти у гості, і вклонитись їм… 
 
Та, чесно кажучи, не їздив би я краще…
Бо лиш у очі їхні зазирнув,
то зрозумів, мене питають – нащо
у двадцять літ лягати нам в труну?! 
 
За те, щоб ті, які нас катували,
могли жиріти в Раді дотепер?
Чому на волі всі регіонали?
Чому існує кляте «денеер»?! 
 
Забракло пороху?! Чи, може, хата з краю
у вас, невдах, стоїть і до сих пір?!..
Потупив очі, і кажу: 
- Не знаю…
Напевно,  боїмося «руський мір»… 
 
Напевно, не бійці ми – «дипломати»…
У Мінську мир підписано немов…
МабУть,  безпечніше туфлю поцілувати,
чим за свободу проливати кров…. 
 
У нас же сім’ї, справи, та робота…
І воювати ми іще слабкі….
Піду, напевно, я… Бо майже шоста…
Та й душу рве від сліз, і матюків… 
 
- Згадай про нас, як будеш наодинці
прислужувати клятим москалям…
Та передай привіт всім українцям! 
Бог їм суддя! 
– Спасибі…  Передам…   
Сторінки:
1
2
3
попередня
наступна