Вже четверті роковини злочину влади януковичів-порошенків

Вже четверті роковини злочину влади януковичів-порошенків проти Української Нації - цинічного розстрілу Героїв Небесної Сотні.
Які результати розслідування ? 
Хто притягнутий до відповідальності ? 
Хто покараний за цинічне вбивство Українських Патріотів ?
#порошенко #янукович #НебеснаСотня #Україна

Про наше майбутнє ... З ким воно ?

Без тривалого, а можливо часом і жорстокого, періоду Українського Націоналізму в нашій еволюції ми вже ніколи не відновимо Україну. 
 Це треба розуміти, а не обговорювати та заговорювати балачками про "мієдіни".

Звісно, що Україна без Націоналізму одразу не зникне як держава, та "якось воно буде", але то вже буде держава, в якій жити Українцям буде не можливо. То буде вже не Україна. А схід України та події там - то Вам наочний приклад.
Без підтримки Українцями партій та політиків, які сповідують Українській Націоналізм Україна буде і надалі котитись до прірви свого знищення. Допоки Українці не зрозуміють, що Націоналізм то не "зло", і спільного з нацизмом тут нічого немає, допоки ми не вийдемо з блуду радянської брехні ... доти і далі будемо само-знищуватись.
Поки не зрозуміємо, що Націоналізм то світоглядна ідеологія, принципом якої є цінність Нації як найвищої форми суспільної єдності та її первинності в державотворчому процесі, доти відбудови України не буде.
Зрозуміємо, підтримаємо Націоналістів - буде Україна, і буде Слава Україні.
Не зрозуміємо, в чергове зрадимо Націоналістів, тепер от на місцевих виборах, зрадимо тих, хто боровся, бореться та буде завжди боротись за Україну ... ну що ж, за помилки завжди треба платити.
Вороги України, а це олігархи та їх олігархат, розуміють важливість Українського Націоналізму для становлення Соборної Самостійної Держави України, а тому всі Націоналістичні партії одразу, ще тільки від своєї появи, оббріхуються та дискредитуються.
ВО Свобода на сьогодні сама потужна Націоналістична партія Українм, а тому Свободівців клани олігархів першими і намагаються знищити.
Націоналізм - це Слава Україні, це Героям Слава, це Слава Нації, це Україна понад усе.
Зараз це вже всі говорять, але ще не всі розуміють, і тим більше прикро, що не всі підтримують.

14.10.2015 О Башта

"Тільки справедливий, Націоналістичний суспільний лад буде основою сили Української Держави й основою вільного життя цілого Українського народу !”

© Степан Бандера

Степан Бандера - Герой України !

Для того, щоб знищити Націю, а народ перетворити на рабів треба зовсім небагато.
Потрібно на початку окупувати землі того народу. Одразу без суду і слідства вбити активних та кращих представників народу. Жорстоко винищити тих, хто першим виступить на спротив окупантам, а страхом залякати всіх тих, хто залишився. 
Потрібно заборонити мову того народу. Заставити всіх розмовляти та думати " языком" окупанта.
Поступово, але наполегливо перевести всі основні засоби масової інформації на "язык" окупанта, а мову окупованого народу залишити глибинці та "селюкам", постійно акцентуючи, що мова - то не головне для народу. 
Потрібно перебрехати реальні події спротиву народу проти окупації та окупантів. 
Написати "свою окупаційну історію та правду " та заставити вивчити цю брехню як "молитву" окупований народ. 
В будь-якій доступний спосіб оббрехати всіх тих, хто боровся та бореться проти окупантів. 
А Вам це знайоме ? Ви таке вже десь чули ? Бачили ? 
Одночасно любити Україну, та не поважати і ненавидіти тих, хто загинув в боротьбі за незалежну Україну - неможливо ! 
Той, хто віддав своє життя за Україну, загинув за незалежність України в боротьбі з окупантами та ворогами своєї батьківщини - Герой України ! , як би це комусь не подобалось. 
© Олександр Башта 01.01.2014.
Сьогодні, 1 січня, День народження Степана Бандери. Згадаймо, Українці.
Це саме через Степана тепер ми гордо себе називаємо - Бандерівці.

Наш головний ворог - олігархат.

Головна наша проблема - олігархат, який захопив владу в Україні.
І вся небезпека для існування України походить саме від олігархів при владі, і тут немає значення який олігархічний клан знову прийде у нас до влади, чи то клан #порошенко, чи #ахметова, чи #коломойськог чи будь-який інший.
Головне завдання Українців - усунути олігархів від влади та відділити владу від бізнесу.
А то виходить так, що вже 26 років ми спочатку голосуємо за політ. проекти олігархів, а потім наполегливо скидаємо їх владу, забуваючи, що будь-який політичний проект в олігархічній системі зав'язаний на користь своїх засновників-спонсорів.
Якщо ж не зламати систему влади олігархату в Україні, ми і далі будемо наступати на одні й ті ж граблі.
І в цій "системі" нашої влади ускладнити життя олігархів намагається лише ВО Свобода, коли вимагає голосування у стінах врУ законопроектів запропонованих депутатами від Свободи про денонсацію конвенції з Кіпром, про уникнення подвійного оподаткування, про повернення вкарадених капіталів, що значно ускладнить виведення капіталів з України.
Виведення олігархами капіталів з України це головне, що не дає Україні економічно розвиватись, а Українцям - заможно жити.
ВО Свобода принаймні намагається змінити законодавство, яке б ускладнило життя олігархату, чого не скажеш про Інші політичні сили, які навіть такої спроби не робили, хоча мали всі важелі для розв'язання цієї проблеми.
ВО Свобода, на відміну від інших опозиціонерів, має моральне право ставити питання про злам олігархічної моделі влади в Україні. Чи знайдуть підтримку законопроекти, запропоновані депутатами-свободівцями, спрямовані на обмеження впливу і можливостей олігархів то питання до ... Хоча Свободі не звикати братися за виконання завдань, які спочатку всім здавалися нездійсненними. Згадайте лише, як свободівці домагалися заборони компартії в Україні. А колись теж всім здавалося, що у нашій країні це неможливо. Але де тепер та компартія ? Так ото ж.
Бо плач не дав Свободи ще нікому,
А хто борець - той здобуває світ.
Наш 

Порояйцеклич.

"При будь-якому злитті або поглинанні партій, утворюється партія, яка буде мати ще гірший рівень та якість роботи."
Мій дружній шарж ще з липня 2015-го, коли була перша хвиля злиття провладних політичних проектів ...
А тепер нас накриває вже друга хвиля їх злиття. 
До речі, мені теж тоді в 2015-му активно закидали, що я "наїзджаю" на такого гарного пана Кличко ...
А я Вас хочу запитати - а де тепер той його "удар" ?
Доля всіх безідеологічний політичних проектів відома на перед. Так буде і з самопомічу, так буде із ляшками ... так буде і з новим проектом "саакашвілі нових сил".
Тож думайте, шановні, перед тим, як черговий раз в когось зачаруватись ...
І не зраджуйте тих, хто справді бореться за Україну.
#порошенко #яценюк #кличко #садовий #саакашвілі

Про патрульну поліцію.

Сьогодні мені зателефонував особисто Антон Геращенко, той що радник пана Арсена Авакова в поліції та одночасно нардеп врУ. 
Антон повідомив, що через мою інвалідність я не можу бути начальником управління патрульної поліції в місті Тернопіль, і мою кандидатуру навіть не розглядали через це ... 
Шкода ... Але я їх розумію, я ж не їх однопартієць чи коаліціянт, і добре що Антон зателефонував, і сам про це повідомив.
Шкода тільки що Степан Барна, який так вітає та каже що підтримує всіх бажаючих працювати на користь нашого краю не зміг переконати Київських поліціянтів у тому, що я був би не самим поганим керівником та командиром в Тернополі незважаючи на те, що пересуваюсь на візку. 
Виходить так, що якщо ти на візку, то вже і всі двері перед тобою закриті, незважаючи навіть на освіту. Сумно.

Гарно співати те ще не все ...

Звісно, що всі ми знаємо, як пан Вакарчук чудово співає свої пісні, та навіть симпатичний як людина. І вже багато хто тільки через це бачить його політиком, а ще більше людей хоче бачити Вакарчука навіть президентом ...
Можновладці-порошенки тихенько потирають руки та підготовлюють його запасним безпрограшним варіантом на майбутніх президентських виборах.
Толерантний Вакарчук через свою пісенну популярність має доступ до змі, в яких говорить популярні речі і закликає до єдності та загального світлого майбутнього для всіх нас ...
А це ну зовсім ідеально підходить можновладцям для збереження своєї існуючої бандо-олігархічн системи, яка панує в Україні ...
Але !
Без зламу та відсторонення від влади всієї кланової корупційної системи, яка вже 26 років править Україною, швидких позитивних змін ми ніколи не здобудемо.
І це стало вже зрозуміло за результатами двох Майданів.
Ніякі чергові нові політ-проекти, від псевдо-правих до радикально-лівих, ніякі реформи, жодні косметичні зміни не поміняють головного - паразитизму бандо-олігархату над нами.
А для того, щоб зламати хребет системі бандо-олігархату, потрібно підтримувати Українських Націоналістів, потрібен президент-націоналіст, жорсткий та вольовий, який не стане домовлятися з олігархами, а буде розмовляти з Народом. Потрібна команда відчайдушно сміливих людей, які сповідують Український Націоналізм.
Нам потрібні зрозумілі і досяжні цілі модернізації, які відповідають інтересами більшості населення країни, а не "реформи порошенко", які більше нагадують геноцид нашого народу.
Треба терміново замінити десятки тисяч злодійкуватих чиновників, негайно провести судову реформу, відсторонивши від годівниці таких же злодійкуватих суддів.
А це під силу лише Націоналістам.
Треба в першу чергу міняти керівників в армії, поліції, сбУ, прокуратурі, уряді. Тому що система влади - це люди, які сповідують свій світогляд. Нам потрібні люди, які сповідують Український Націоналізм. Без них України не збудуєш.
Вмовляннями і формальними реформами злодіїв не змінити. Закликами до єдності теж нічого не зміниш, але хтось на це сподівається та розраховує.

Мене вбили весною 1945-го ...

Мене вбили весною 1945 року, коли я з друзями прийшов ввечері до свого села. Облава була випадковою. Істребки просто їздили на машинах своїми підрозділами по селах сподіваючись когось зловити. А в українських селах тоді ще було кого ловити та вбивати. Самими бажаними для них були партизани. Тоді їм "повезло". Нас було тільки троє. Набоїв та гранат у нас було мало.
Я родився в 1924 році в великій та заможній українській родині села Збора, що біля Калуша. З того часу, як я навчився ходити та розмовляти, спокійно посидіти на місці я вже не міг. Мене цікавило все. Старші брати та сестри в жарт називали мене Чому-ка. Навколо свого села я знав все. Річку, яри, ліси, ... все обходив, все облазив, знав кожний закуток та схованку. Все навкруги було чудове. Я тоді був щасливий. От якби тільки не школа, в яку мене майже силоміць заставляли ходити. В школі було цікаво, але треба було сидіти на одному місці, що було "карою" для мене. На уроках було цікаво, коли вчили читати, писати, запам'ятовувати вірші, додавати та віднімати. Цікаво. От якби ще тільки не сидіти на одному місці. Зате в руханках мені рівних не було.
В родині мене всі любили, бо я був наймолодшим з хлопців, і тато сподівався, що його старість пройде під моєю опікою. Так вже заведено в нашому краю, що наймолодший син має лишитись біля батьків. Але і це мене тоді не дуже засмучувало, бо я був щасливим. Може і не до кінця розумів значення того слова " щастя"...
В вересні 39 прийшли перші совіти. Завжди голодні, вони весь час просили щось поїсти. Мова у них була зрозуміла, але все ж кумедна.
Мені було вже 15, і був страшно дорослим. Тато казали, що совіти будуть ненадовго, бо така влада не може довго проіснувати без підтримки народу. Звісно, що це тато говорив не мені, а старшим братам. Я тільки міг підслуховувати їхні розмови, ховаючись десь на горищі. Тоді я і почув вперше - націоналісти. Для себе зробив висновок,що це ті, хто любить своїх батьків, свою родину, своє село, батьківщину ...
А вже в червні 1941 року прийшли німці. Наші їх зустрічали радо, бо совіти стільки лиха та горя за 2 роки свого "владування" нам принесли, що на німців була вся наша надія та наші сподівання. Я знову пішов до коледжу на навчання, бо на диво швидко життя відновилось, і навіть зовсім не відчувалось що десь війна та горе. 
Горе прийшло в грудні 43-го, коли старшого брата Михайла арештували, а потім розстріляли німці. Він був Націоналіст. Тато казав, що брат товаришував з Степаном, і за то його вбили. Я ненавидів німців, і готовий був на все, щоб помститись за брата.
В серпні 44-го до нас прийшов фронт. Мені було вже 20 років. Я своїми очима бачив, що несе нам влада "асвабадітєлєй".
Вже в вересні гарнізон нквс, що стояв в нашому селі зібрав всіх хлопців та повіз до Дрогобича, щоб відправити "на фронт". По дорозі на конвой напали партизани. Конвой розбігся, а нас розпустили по домівках. Додому я вже не повернувся.
В лісі було дуже тяжко. Часами холодно і голодно. Зброї теж бракувало. Коли одного разу мене відпустили до рідного села провідати родину, то вже двох братів, Григорія і Василя не було в живих. Їх розстріляли за "сопротивление власти". А сестер разом з дітьми арештували та вислали до таборів Сибіру. Свого тата я не впізнав, це був мрець...
Мене вбили весною 45-го. Була облава. Відстрілюючись, ми відходили до лісу. Там була схованка та набої. Вже у самого лісу куля попала мені в живіт. Ще добіг до окопу в лісі, де і впав без сил. Я не встиг помститись за свою скривджену родину, за свого батька, за свою скривджену батьківщину. Я був молодий, і дуже хотів жити. Тоді я не знав, що до незалежності моєї батьківщини залишилось всього 46 років.
#Україна #Незалежність
На фото Володимир Башта у правому верхньому куті, це допис про нього.

Славень України !

Хочу нагадати, напередодні Дня Незалежності, коли всі будуть співати ...

Українській фільм Червоний.

У нас в Тернополі, чомусь без зайвої уваги журналістів, 19 серпня відбувся до-прем'єрний показ Українського фільму "Червоний". Був особисто присутнім.
Враження передати словами складно ...
Емоції зашкалювали ... Раджу всім переглянути справжню Українську стрічку про справжніх Українців.
Головне гасло стрічки - Боротьба, яка триває досі. Національна прем'єра має відбутися у 150 кінотеатрах країни у День Незалежності України, 24 серпня.
Невипадково прем'єру призначили саме у такий важливий та знаковий для Українців день.


Страницы:
1
2
3
4
5
6
7
8
14
предыдущая
следующая