Наш головний ворог - олігархат.

Головна наша проблема - олігархат, який захопив владу в Україні.
І вся небезпека для існування України походить саме від олігархів при владі, і тут немає значення який олігархічний клан знову прийде у нас до влади, чи то клан #порошенко, чи #ахметова, чи #коломойськог чи будь-який інший.
Головне завдання Українців - усунути олігархів від влади та відділити владу від бізнесу.
А то виходить так, що вже 26 років ми спочатку голосуємо за політ. проекти олігархів, а потім наполегливо скидаємо їх владу, забуваючи, що будь-який політичний проект в олігархічній системі зав'язаний на користь своїх засновників-спонсорів.
Якщо ж не зламати систему влади олігархату в Україні, ми і далі будемо наступати на одні й ті ж граблі.
І в цій "системі" нашої влади ускладнити життя олігархів намагається лише ВО Свобода, коли вимагає голосування у стінах врУ законопроектів запропонованих депутатами від Свободи про денонсацію конвенції з Кіпром, про уникнення подвійного оподаткування, про повернення вкарадених капіталів, що значно ускладнить виведення капіталів з України.
Виведення олігархами капіталів з України це головне, що не дає Україні економічно розвиватись, а Українцям - заможно жити.
ВО Свобода принаймні намагається змінити законодавство, яке б ускладнило життя олігархату, чого не скажеш про Інші політичні сили, які навіть такої спроби не робили, хоча мали всі важелі для розв'язання цієї проблеми.
ВО Свобода, на відміну від інших опозиціонерів, має моральне право ставити питання про злам олігархічної моделі влади в Україні. Чи знайдуть підтримку законопроекти, запропоновані депутатами-свободівцями, спрямовані на обмеження впливу і можливостей олігархів то питання до ... Хоча Свободі не звикати братися за виконання завдань, які спочатку всім здавалися нездійсненними. Згадайте лише, як свободівці домагалися заборони компартії в Україні. А колись теж всім здавалося, що у нашій країні це неможливо. Але де тепер та компартія ? Так ото ж.
Бо плач не дав Свободи ще нікому,
А хто борець - той здобуває світ.
Наш 

Порояйцеклич.

"При будь-якому злитті або поглинанні партій, утворюється партія, яка буде мати ще гірший рівень та якість роботи."
Мій дружній шарж ще з липня 2015-го, коли була перша хвиля злиття провладних політичних проектів ...
А тепер нас накриває вже друга хвиля їх злиття. 
До речі, мені теж тоді в 2015-му активно закидали, що я "наїзджаю" на такого гарного пана Кличко ...
А я Вас хочу запитати - а де тепер той його "удар" ?
Доля всіх безідеологічний політичних проектів відома на перед. Так буде і з самопомічу, так буде із ляшками ... так буде і з новим проектом "саакашвілі нових сил".
Тож думайте, шановні, перед тим, як черговий раз в когось зачаруватись ...
І не зраджуйте тих, хто справді бореться за Україну.
#порошенко #яценюк #кличко #садовий #саакашвілі

Про патрульну поліцію.

Сьогодні мені зателефонував особисто Антон Геращенко, той що радник пана Арсена Авакова в поліції та одночасно нардеп врУ. 
Антон повідомив, що через мою інвалідність я не можу бути начальником управління патрульної поліції в місті Тернопіль, і мою кандидатуру навіть не розглядали через це ... 
Шкода ... Але я їх розумію, я ж не їх однопартієць чи коаліціянт, і добре що Антон зателефонував, і сам про це повідомив.
Шкода тільки що Степан Барна, який так вітає та каже що підтримує всіх бажаючих працювати на користь нашого краю не зміг переконати Київських поліціянтів у тому, що я був би не самим поганим керівником та командиром в Тернополі незважаючи на те, що пересуваюсь на візку. 
Виходить так, що якщо ти на візку, то вже і всі двері перед тобою закриті, незважаючи навіть на освіту. Сумно.

Гарно співати те ще не все ...

Звісно, що всі ми знаємо, як пан Вакарчук чудово співає свої пісні, та навіть симпатичний як людина. І вже багато хто тільки через це бачить його політиком, а ще більше людей хоче бачити Вакарчука навіть президентом ...
Можновладці-порошенки тихенько потирають руки та підготовлюють його запасним безпрограшним варіантом на майбутніх президентських виборах.
Толерантний Вакарчук через свою пісенну популярність має доступ до змі, в яких говорить популярні речі і закликає до єдності та загального світлого майбутнього для всіх нас ...
А це ну зовсім ідеально підходить можновладцям для збереження своєї існуючої бандо-олігархічн системи, яка панує в Україні ...
Але !
Без зламу та відсторонення від влади всієї кланової корупційної системи, яка вже 26 років править Україною, швидких позитивних змін ми ніколи не здобудемо.
І це стало вже зрозуміло за результатами двох Майданів.
Ніякі чергові нові політ-проекти, від псевдо-правих до радикально-лівих, ніякі реформи, жодні косметичні зміни не поміняють головного - паразитизму бандо-олігархату над нами.
А для того, щоб зламати хребет системі бандо-олігархату, потрібно підтримувати Українських Націоналістів, потрібен президент-націоналіст, жорсткий та вольовий, який не стане домовлятися з олігархами, а буде розмовляти з Народом. Потрібна команда відчайдушно сміливих людей, які сповідують Український Націоналізм.
Нам потрібні зрозумілі і досяжні цілі модернізації, які відповідають інтересами більшості населення країни, а не "реформи порошенко", які більше нагадують геноцид нашого народу.
Треба терміново замінити десятки тисяч злодійкуватих чиновників, негайно провести судову реформу, відсторонивши від годівниці таких же злодійкуватих суддів.
А це під силу лише Націоналістам.
Треба в першу чергу міняти керівників в армії, поліції, сбУ, прокуратурі, уряді. Тому що система влади - це люди, які сповідують свій світогляд. Нам потрібні люди, які сповідують Український Націоналізм. Без них України не збудуєш.
Вмовляннями і формальними реформами злодіїв не змінити. Закликами до єдності теж нічого не зміниш, але хтось на це сподівається та розраховує.

Мене вбили весною 1945-го ...

Мене вбили весною 1945 року, коли я з друзями прийшов ввечері до свого села. Облава була випадковою. Істребки просто їздили на машинах своїми підрозділами по селах сподіваючись когось зловити. А в українських селах тоді ще було кого ловити та вбивати. Самими бажаними для них були партизани. Тоді їм "повезло". Нас було тільки троє. Набоїв та гранат у нас було мало.
Я родився в 1924 році в великій та заможній українській родині села Збора, що біля Калуша. З того часу, як я навчився ходити та розмовляти, спокійно посидіти на місці я вже не міг. Мене цікавило все. Старші брати та сестри в жарт називали мене Чому-ка. Навколо свого села я знав все. Річку, яри, ліси, ... все обходив, все облазив, знав кожний закуток та схованку. Все навкруги було чудове. Я тоді був щасливий. От якби тільки не школа, в яку мене майже силоміць заставляли ходити. В школі було цікаво, але треба було сидіти на одному місці, що було "карою" для мене. На уроках було цікаво, коли вчили читати, писати, запам'ятовувати вірші, додавати та віднімати. Цікаво. От якби ще тільки не сидіти на одному місці. Зате в руханках мені рівних не було.
В родині мене всі любили, бо я був наймолодшим з хлопців, і тато сподівався, що його старість пройде під моєю опікою. Так вже заведено в нашому краю, що наймолодший син має лишитись біля батьків. Але і це мене тоді не дуже засмучувало, бо я був щасливим. Може і не до кінця розумів значення того слова " щастя"...
В вересні 39 прийшли перші совіти. Завжди голодні, вони весь час просили щось поїсти. Мова у них була зрозуміла, але все ж кумедна.
Мені було вже 15, і був страшно дорослим. Тато казали, що совіти будуть ненадовго, бо така влада не може довго проіснувати без підтримки народу. Звісно, що це тато говорив не мені, а старшим братам. Я тільки міг підслуховувати їхні розмови, ховаючись десь на горищі. Тоді я і почув вперше - націоналісти. Для себе зробив висновок,що це ті, хто любить своїх батьків, свою родину, своє село, батьківщину ...
А вже в червні 1941 року прийшли німці. Наші їх зустрічали радо, бо совіти стільки лиха та горя за 2 роки свого "владування" нам принесли, що на німців була вся наша надія та наші сподівання. Я знову пішов до коледжу на навчання, бо на диво швидко життя відновилось, і навіть зовсім не відчувалось що десь війна та горе. 
Горе прийшло в грудні 43-го, коли старшого брата Михайла арештували, а потім розстріляли німці. Він був Націоналіст. Тато казав, що брат товаришував з Степаном, і за то його вбили. Я ненавидів німців, і готовий був на все, щоб помститись за брата.
В серпні 44-го до нас прийшов фронт. Мені було вже 20 років. Я своїми очима бачив, що несе нам влада "асвабадітєлєй".
Вже в вересні гарнізон нквс, що стояв в нашому селі зібрав всіх хлопців та повіз до Дрогобича, щоб відправити "на фронт". По дорозі на конвой напали партизани. Конвой розбігся, а нас розпустили по домівках. Додому я вже не повернувся.
В лісі було дуже тяжко. Часами холодно і голодно. Зброї теж бракувало. Коли одного разу мене відпустили до рідного села провідати родину, то вже двох братів, Григорія і Василя не було в живих. Їх розстріляли за "сопротивление власти". А сестер разом з дітьми арештували та вислали до таборів Сибіру. Свого тата я не впізнав, це був мрець...
Мене вбили весною 45-го. Була облава. Відстрілюючись, ми відходили до лісу. Там була схованка та набої. Вже у самого лісу куля попала мені в живіт. Ще добіг до окопу в лісі, де і впав без сил. Я не встиг помститись за свою скривджену родину, за свого батька, за свою скривджену батьківщину. Я був молодий, і дуже хотів жити. Тоді я не знав, що до незалежності моєї батьківщини залишилось всього 46 років.
#Україна #Незалежність
На фото Володимир Башта у правому верхньому куті, це допис про нього.

Славень України !

Хочу нагадати, напередодні Дня Незалежності, коли всі будуть співати ...

Українській фільм Червоний.

У нас в Тернополі, чомусь без зайвої уваги журналістів, 19 серпня відбувся до-прем'єрний показ Українського фільму "Червоний". Був особисто присутнім.
Враження передати словами складно ...
Емоції зашкалювали ... Раджу всім переглянути справжню Українську стрічку про справжніх Українців.
Головне гасло стрічки - Боротьба, яка триває досі. Національна прем'єра має відбутися у 150 кінотеатрах країни у День Незалежності України, 24 серпня.
Невипадково прем'єру призначили саме у такий важливий та знаковий для Українців день.


Про радикалів-ляшків.

Наскільки я знаю і пам'ятаю, то основними ініціаторами закону про імпічмент президента та зняття недоторканності з нардепів врУ, завжди виступали і виступають ВО Свобода і ВО Батьківщина та їх представники у врУ.
Але раптом з якогось дива, як Пилип з конопель, 2 серпня на останньої сесії Тернопільської обласної ради "вискочила" ініціатива фракції радикальної партії Ляшка щодо своєї пропозиції "Звернутися до врУ із вимогою скликати позачергову сесію для прийняття законів про створення тимчасових слідчих комісій, імпічменту президента, а також зняття недоторканості з народних депутатів, президента і суддів."
Тернопільські ляшківці, замість куратора Ю.Чижмаря, вже під кураторством нардепа Мосійчука, впевнено йдуть шляхом свого лідера Ляшка, а саме - піар на питаннях, котрі давно вже ініційовані іншими, по-справжньому опозиційними до влади політичними силами.
Такий піар в "перетягуванні ініціативи на себе" вже став фішкою Ляшка, котрий нічого радикальнішого за підтримку владного грабіжницького бюджету 2016, 2017, пролобіювавши власні бізнес-інтереси, не зробив.
А коли депутати від ВО Свобода та ВО Батьківщина в обл. раді не підтримали таку "ініціативу" радикалів", то своїми “радикальними” коментарями розродився екс-регіонал, а тепер голова фракції партії Ляшка в обласній раді Б.Яциковський, та його куратор, нардеп І.Мосійчук, і в першу чергу, вони звинуватили фракцію ВО Батьківщини, а також ВО Свободу у блокуванні їхніх "нових ініціатив".
Але якими же треба бути недолугим політиканом, щоб піаритись на питанні, котре вже не актуальне, адже Тернопільська обл. рада, ще на сесії 5 липня, звернулась до врУ, кмУ та президента, щодо "підписання закону “Про амністію у 2016 році” і вжиття невідкладних заходів по захисту національних інтересів та соціальних прав громадян", і у тому зверненні вже виставила вимогу владі з зазначених “найрадикальнішою” партією питань.
Легко можна помітити один штаб політтехнологів, якій обслуговує і порошенків і ляшків та радить їм "перехоплювати" всі ініціатива опонентів.
#яциковский #барна #овчарук #регіоанали #ляшко #радикали#солідарність 

Про абонплату за газ.

Пікантні подробиці з засідання НКРЕКУ по "абонплаті за підключення".
Проект постанови НКРЕКУ носить назву :
"Про внесення зміни до деяких постанов НКРЕКУ щодо додаткового захисту споживачів та переходу до принципів замовленої потужності".
Виявляється, що Д.Вовк нас захищає і збирається це робити ще старанніше.
Почувши це на засіданні, один з профспілкових працівників запустив черевика в напрямку голови комісії Д.Вовка. На жаль черевик в ціль не потрапив, а влучив у трибуну президії.
Дивно, але чомусь не було на засіданні традиційних захисників народу від тарифів - ляшко-радикалів ?
Виявляється, вони не найрадикальніші радикали.
Вже кілька років говорять про те, що діяльність Д.Вовка і його колег практично де-легітимізували всі тарифні та інші рішення НКРЕКУ.
Закон, який проштовхнули через недо-парламент, недо-експерти та відверті лобісти з адм. президента, ще більш посилив неконституційний статус НКРЕКУ.
І тепер саме час, нарешті, розібратися, що це за такий "незалежний" орган ? та звідки він взявся ?
Хто буде нести відповідальність за створення НКРЕКУ і призначення квазі-членів квазі-комісії ? Хто відповідатиме за пограбування людей в Україні ?
Звертаємось до ПОПорошенка, виразного та мужнього відповіді - навіщо ви все це створили ? #порошенко 

Зрадникам не місце в раді ! Тернопіль.

Зрадникам не місце в радах.
Після того, як трьох депутатів-зрадників ми викинули на смітник історії, у нас Тернополі завершилася політична криза, а в міській раді Тернополя утвердилася протернопільска більшість. Незважаючи на сутички, штурханину та перцевий газ сесія міської ради Тернополя все таки відбулася, були ухвалені рішення, які забезпечують подальшу конструктивну роботу ради без політичних суперечностей та конфліктів.
28 липня сесія Тернопільської міської ради розпочалася з останньої спроби трьох депутатів-зрадників, яких ми виключили із партії Свобода, заблокувати та зірвати роботу міської ради.
Ще звечора 27 липня привезені зрадниками хлопці розмістились на сходах центрального входу до міської ради, щоб перед початком сесії провести у зал своїх "господарів". Зранку, о 7:15 вони виламали двері у міську раду. Злочинців, які нищили комунальне супроводжували троє депутатів-зрадників.
У свою чергу представники Свободи не впустили у раду депутатів-зрадників. Як наслідок почалися сутички, один з нападників на міську раду розпилив перцевий газ. Але оперативна реакція активістів Свободи та правоохоронців нормалізувала ситуацію. Черговий штурм міської ради депутатами-зрадниками знову провалився. І тоді вони помстилися тим, що запалили в бочці перед міською радою невідому речовину та спалили три димові шашки. Незважаючи на це, міський голова закликав депутатів зайти в сесійну залу, і коли зареєструвалися 34 депутата, сесія була оголошена правомочною і почала роботу.
24 депутата проголосували за звільнення депутатів-зрадників з посад голів депутатської комісії з питань житлово-комунального господарства та бюджетної комісії. Звільнений голова комісії з питань бюджету та фінансів контролював всі фінансові та бюджетні питання. Всі рішення сфері грошей вирішувалися через нього, і проходили через його підпис. Всі питання жкг міста зав'язувалися на голові комісії з питань жкг, і тому всі комунальні проекти вимагали візи голови комісії. Тобто, користуючись депутатським сленгом, голови комісії з питань бюджету та жкг – найбільш "жирні" посади, а звільнені депутати-зрадники до останнього часу були "царем і богом". За ними бігали "рішати" питання як прості тернополяни, так і колеги по депутатському корпусу. Один зрадник рпніше, а тепер ще двоє депутатів-зрадників втратили свої посади, як втратили і будь-який вплив на міську раду Тернополя.
До речі, У нас вже на завершальний етап вийшов процес примусового складення депутатських мандатів зрадників через міську територіальну виборчу комісію.
Страницы:
1
2
3
4
5
6
7
8
14
предыдущая
следующая