О сообществе

Співтовариство має на меті подавати матеріали з важливими знаннями для думаючих людей. Все має бути українською мовою за рідкісними винятками цитування в оригіналі.

Топ участников

Вид:
краткий
полный

Знання є сила

ЛЮДИ КАК ЛЮДИ? Олег Басилашвили




ЛЮДИ КАК ЛЮДИ?

Я вот думаю: а что было бы, если бы Воланд прибыл в Москву сейчас. То есть не в Москву Сталина, а в Москву Путина? И время по сюжету подходящее — как раз весна, дело к маю.

Как вы помните, во время триумфального выступления своей свиты на московских подмостках «профессор» делает эдакое философское отступление, пристально рассматривая зрителей:

Ну что же, они — люди как люди. Любят деньги, но ведь это всегда было...Человечество любит деньги, из чего бы те ни были сделаны, из кожи ли, из бумаги ли, из бронзы или из золота. Ну, легкомысленны... ну, что ж... и милосердие иногда стучится в их сердца... обыкновенные люди... в общем, напоминают прежних... квартирный вопрос только испортил их...

Когда некоторые нынешние аналитики уподобляют нашу эпоху тридцатым годам, они не совсем правы.

Те люди, люди 30-х, действительно «напоминали прежних», дореволюционных. Манерами, бытом, представлениями. Булгаков это хорошо показывает. С нынешними россиянами людей 30-х по-настоящему роднит лишь одно: любовь к деньгам. Как же так, возразит кто-то. А отношение к власти, холуйские славословия, поголовная поддержка политики вождя? Разве всё это не похоже на нынешнюю 86-процентную поддержку Путина?

Отвечу: похоже, но только ВНЕШНЕ. У нас ситуация с общим качеством населения неизмеримо хуже, чем в 30-е годы. Хуже!

Когда мы видим кадры кинохроники, на которых монолитные колонны маршируют под лозунгами «Слава великому Сталину!», «Смерть троцкистским собакам!», мы должны видеть, что стоит за этим. А за этим стоит гражданская война, за этим годы геноцидного террора и социальной дискриминации. За этим стоит всепроникающий, как Интернет, страх. Вот что надо понимать.

Но когда современное российское большинство поддержало «крымнаш», поддержало «новороссию», у него за плечами был не опыт Соловков, не опыт раскулачивания, массовых расстрелов и Беломорканала.

Нынешний обыватель не знает, что это такое — шаги НКВД ночью, за твоей дверью. Его не били по половым органам на допросах. Нет, у нынешнего большинства за плечами опыт совсем другой жизни: опыт жизни при демократии 90-х, пусть и очень несовершенной, да, но демократии. Наше большинство, так возлюбившее Путина, уже не знало страха и железного занавеса. Нынешнее большинство никто не запугивал и не принуждал. Когда советский народ в 1939-м, стоя на митингах по заводам и фабрикам, единодушно гавкал после нападения на Финляндию: «Да здравствует мирная политика Советского союза! Да здравствует великий Сталин! Мы полностью одобряем меры, принятые Советским правительством!» — я понимаю, что это происходило в стране ГУЛАГа. Попробуй-ка не поддержи. Если не выразишь одобрение — погибнешь лютой смертью.

Но тем, кто в марте прошлого года рукоплескал в Кремле по поводу «возвращения» Крыма — им удары сапогом по почкам и ГУЛАГ явно не грозили. Как и остальным 86-ти процентам. Ну ладно, не пойдёшь ты на митинг в поддержку «Крымнаш» — ну, выгонят с работы, это самое большее (но не расстреляют и на Колыму не ушлют). И, кстати, не всех же гоняют на эти митинги. Подавляющее большинство сидит себе дома и исповедует «Крымнаш» совершенно добровольно, наедине с собой и телевизором, в семейном кругу, по зову сердца, безо всякого давления и безо всякого стимулирующего страха. Они, эти люди, не прошли через мясорубку террора. Они имеют опыт достаточно свободной постсоветской жизни, у них загранпаспорта и выход в Интернет, но притом они уже готовы нести по улицам лозунги: «Слава великому Путину!» и «Смерть пятой колонне!». У них, в принципе, в 90-е был шанс стать нормальными людьми, войти в круг нормальных народов. Но нет, они по доброй воле выбрали сталинизм-2 и бредни о новом имперском величии — вот в чём коренное отличие наших современников от людей 30-х годов. Зная ВСЁ о сталинском терроре, наши современники, по данным «Левада-центра», его оправдывают, очевидно, надеясь, что новый террор лично их не затронет. То есть они, сволочи, согласны на репрессии, если будут «грести» ДРУГИХ. Если ДРУГИМ будут ломать судьбы; если ДРУГИХ будут гнобить, мучить и убивать. Вот какое у нас замечательное население сегодня.

Совок совершил ужасное дело: похоже, за время своей истории он истребил почти всех, кто мог бы воспринять свободу. Последний всплеск сопротивления — Новочеркасский бунт при Хрущёве. Когда потом появился шанс на свободу, воспользоваться им было уже некому. Воля к свободе осталась в Украине, в Прибалтике, в Грузии. Но не у нас, не у русских. У нас качество населения низведено ниже плинтуса. Оно не идёт ни в какое сравнение со сталинскими временами. Ибо тогда система всё-таки преодолевала сопротивление, с нею всё-таки боролись. Были крестьянские восстания, потом были власовцы. Был огромный пласт людей, ненавидящих Сталина и совок вообще. Недаром системе требовался ГУЛАГ. Сейчас он не нужен. ЭТОТ народ любит вождя и без ГУЛАГа. Страшное дело — рабство из-под палки. Но ещё страшнее — рабство без палки. Страшен совок в ватнике. Но страшнее совок на иномарке, в импортных шмотках, отдыхающий в Европе и притом ненавидящий Запад. Помнится, при совке власть обязывала хозяев личных домов вывешивать по праздникам красный флаг. Не вывесишь — будут неприятности. Сейчас никто никого не принуждает цеплять «колорадскую» ленточку на свой личный автомобиль — но цепляют все, сами цепляют, не замечая, как двусмысленно и даже комично этот круглогодичный «символ победы» выглядит на «мерседесе» или «фольксвагене».

Этот нынешний добровольный неосталинизм, добровольный отказ от возможности быть свободным — гораздо страшнее атмосферы 30-х годов. Он знаменует полную деградацию, возможно, уже необратимую. Это вырождение как следствие мощнейшей антиселекции, отрицательной калибровки. В великом русском языке есть слово «люди» и слово «ублюдки». Как видите, они вроде бы созвучны, похожи друг на друга (может даже показаться, что корень у них один). Однако значение этих слов совсем разное. И корни разные — «люд» и «блуд» соответственно. Между этими двумя словами при всём их некотором созвучии — дистанция огромного размера. Такая же, как между русскими 30-х годов и нами, нынешними русскими. Там, в 30-х, были всё-таки люди.

Начало перестройки было ознаменовано появлением знакового фильма «Покаяние» Тенгиза Абуладзе. Собственно, перестроечная критика сталинизма началась с него. Главный смысл этого фильма был не воспринят, он показался тогда слишком радикальным и даже нигилистическим. Сын выкапывает из могилы труп отца-тирана и выбрасывает его с горы куда-то в мир — на ветер, на вечный позор. О, как тогда, в пору выхода фильма на экраны, многие клеймили эту яркую сцену, как оскорблялись ею! Фильм стал своего рода «проверкой на вшивость», проверкой готовности общества к переменам, к перерождению. Он нёс в себе послание, которое не было услышано: нас может спасти только радикальное отречение от скверны. Подобное тому, что совершила Восточная Европа. Но это не произошло. Покаяние — а именно в этом состояло послание фильма — не состоялось. Фильм, повторяю, не был услышан, и само это слово — покаяние — стало по большей части вызывать раздражение и озлобление, и чем дальше, тем сильнее.

Призывы к покаянию стали восприниматься как оскорбление национального и личного достоинства: «Кому, НАМ каяться?! Перед кем?? Да мы всех их спасли от фашизма!!». Сегодня тема покаяния, звучавшая в годы перестройки, окончательно перечёркнута великой темой «вставания с колен». Её венец — «Крымнаш». Законченный исторический цикл: от фильма «Покаяние» до фильма «Путь на родину». Мы вернулись-таки «на родину». Кто-то, вспоминая картину Абуладзе, сказал, что зловонный труп тирана теперь подобран и водружён на старый пьедестал. Не совсем так. Этот полуразложившийся труп наши современники притащили к себе домой и усадили за семейный стол. В его обществе пьют чай. С ним подобострастно беседуют, с ним советуются. И если у трупа вдруг отваливается голова, её с извинениями прилаживают на место.

Так Вы говорите, мессир, люди как люди? Нет, увы, к нам это уже не относится. Это не про нас. Мы не «люди как люди», а некий продукт системы расчеловечивания. Покаяние могло пробудить в нас человеческое, но мы, потоптавшись немного на историческом перепутье, отвергли этот шанс. У людей 30-х такого шанса не было, и единственное, что нас роднит с ними, единственное, что мы от них унаследовали — их негатив: готовность стучать, трамвайное хамство и слабость к халяве. Несмотря на то, что Москва сейчас сияет модными бутиками, навроде миланских и прочих, нынешняя публика, думаю, так же ломанулась бы в «магазин» Геллы на сцене театра Варьете. И коварные купюры, дождём слетающие с потолка, хватала бы только так, за милую душу. Путин смекнул, как можно купить эту «милую душу». Он пытается Вам подражать, мессир. «Наш Крым» — это тот же «магазин» Геллы на сцене современности.

Хит сезона «русской весны». Интересно, кто в роли Геллы? Вероятно, блядские российские СМИ с трупными пятнами на руках. Народ вот уже год активно и упоительно примеряет на себя Крым, приговаривая: «Шикарно! Качественно! Патриотично! А как оперативно провернули! Глазом не успели моргнуть!». На что надеется Путин? На то, что иллюзия, морок станет вечной реальностью? Даже Вы, мессир, на это не посягали. Морок развеется, оставив только срам и массовый визг. Вам-то что, мессир, Вы встали и ушли. А Путину податься некуда: он не вольный художник, в отличие от Вас, он директор-хозяин этого, блин, «Варьете». Он обречён метаться по рушащемуся зданию, среди разочарованной, озлобленной, взбешённой публики, теряющей человеческие признаки.

Вот такой театр. «Сеанс окончен! Маэстро! Урежьте марш!!!».

Олег Басилашвили

http://newrezume.org/news/2017-05-12-10922

Как и по чьей вине Украине на самом деле достался Крым

Как и по чьей вине Украине на самом деле достался Крым

26 апреля исполняется 63 года со дня переподчинения Крымской области – ранее находившаяся в РСФСР, она внезапно оказалась на территории Украинской ССР. Ввиду последних военно-политических событий незначительная, в общем, реформа обросла настоящими легендами.

 Реформаторский зуд

После смерти Сталина в стране вообще было много интересного: территориальное деление, и при «лучшем друге физкультурников» не отличавшееся стабильностью, просто пошло наперекосяк. Вы слышали что-нибудь про Арзамасскую область? Балашовскую? Каменскую? Все эти «субъекты Федерации» существовали лишь в 1954-57 годах. Одним из примеров такого «реформаторского зуда» стала и передача русскоязычной Крымской области из состава РСФСР в состав Украинской ССР.

Юридической основой передачи Крыма является Указ Президиума Верховного Совета СССР от 19 февраля 1954 года, породивший, в свою очередь, Закон СССР от 26 апреля 1954 года. Процитируем этот указ полностью, благо он невелик:

«Учитывая общность экономики, территориальную близость и тесные хозяйственные и культурные связи между Крымской областью и Украинской ССР, Президиум Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик постановляет:

Утвердить совместное представление Президиума Верховного Совета РСФСР и Президиума Верховного Совета УССР о передаче Крымской области из состава Российской Советской Федеративной Социалистической Республики в состав Украинской Советской Социалистической Республики.

Председатель Президиума Верховного Совета СССР  К.Е. ВОРОШИЛОВ

Секретарь Президиума Верховного Совета СССР  Н.М. ПЕГОВ».
 


 

Закон оказался еще более лаконичным:

«Верховный Совет Союза Советских Социалистических Республик постановляет:

1. Утвердить Указ Президиума Верховного Совета СССР от 19 февраля 1954 года о передаче Крымской области из состава Российской Советской Федеративной Социалистической Республики в состав Украинской Советской Социалистической Республики.

2. Внести соответствующие изменения в статьи 22 и 23 Конституции СССР».

Вы все еще считаете, что «Хрущев подарил Крым»? Его подписи даже нет на этих документах! Да, он присутствовал на заседаниях Политбюро и Президиума, он голосовал «за», но в тот момент Хрущев был лишь одним из нескольких лидеров страны, даже не первым среди равных. Роль Никиты Хрущева состоит только в том, что, отменив многие странные ворошиловско-маленковские преобразования, он оставил в силе передачу Крыма. Но отнюдь не из сентиментальных (курянин Хрущев не был украинцем, хотя и возглавлял местную компартию), а из хозяйственных соображений.

О пользе бюрократии

Нам не удалось найти цифры экономической выгоды от подобного перехода, но, скорее всего, какая-то экономия имела место быть как раз за счет сокращения числа согласований при снабжении Крыма, где было очень трудно с продовольствием. Собственно, и при возврате Крыма в 2014 году Россия столкнулась со значительными инфраструктурными сложностями, вызванными отсутствием сухопутной границы и неспособностью Крыма обеспечивать себя всем необходимым самостоятельно.

Даже в советском «обществе братства» существовали вполне жесткие властные вертикали, и власти РСФСР просто не имели полномочий приказать Украине, например, поставить в Крым такие-то объемы зерна и питьевой воды. Эти и другие несложные вопросы приходилось выносить на более высокий, общесоветский уровень, что тормозило принятие решений.

Смена подчинения Крыма упростила хозяйствование на его территории, так как исчезла необходимость согласовывать различные поставки между союзными республиками. О том, что впоследствии русскоязычный Крым может оказаться заложником политических событий на независимой Украине, понятно, никто даже не догадывался.

С юридической точки зрения статус данного закона спорен. С одной стороны, напрямую его никто не отменял. С другой, он сейчас считается прекратившим действие с принятием Конституции СССР 1977 года, где Крымская область уже названа административной единицей в составе Украинской ССР. Сам по себе распад Советского Союза не привел к автоматической отмене его законов: они отменялись или переписывались последовательно, по мере необходимости; в ряде сфер у нас до сих пор действуют нормативные акты 1950-60-х годов. Об этом хорошо сказал персонаж Юлиана Семенова в романе «Репортер»:

«Я приводил цитаты с двадцать седьмого съезда, а мне клали на стол закон, принятый в тридцать девятом году, и спрашивали: "Где, кто и когда его отменил?"»

Исследователи показывают, что при передаче области был нарушен ряд процедур, предписанных действовавшей Конституцией для подобных случаев. В то время вообще не принято было думать о буквальном исполнении всех условностей: еще сохранялись воспоминания о Ленине и Сталине, которые терпеть не могли бюрократию. Факт остается фактом: решение было поддержано президиумами Верховных советов обеих заинтересованных республик, вынесено на голосование в Верховном Совете государства и принято голосами более чем половины депутатов.

Во время присоединения Крыма в 2014 году российские законодатели не озаботились формальной отменой закона 1954 года, видимо, считая его давно уже недействительным. Впрочем, украинская сторона в любом случае не приняла бы данное решение, так что суть конфликта не изменилась бы.

Прикро з такого вчинку Михайла Порошенка

Сина Порошенка зняли в футболці з надписом Russia
05/05/2017 - 10:26

Син президента України Петра Порошенка Михайло вдягнув футболку з російською символікою для фотосесії зі своїм хіп-хоп гуртом. 

Відповідні фото оприлюднив на сторінці в Instagram одногрупник юнака.

“Крайній справа – Михайло.

Він же – молодший син Петра Порошенка. Він же – учень престижного британського коледжу Concord. Він же – власник стильної футболки Russia.

Він же – отримає від баті добрячої прохуханки за цю фотосесію)”, – прокоментував вчинок сина політика журналіст Левко Стек.

1

Нагадаємо, раніше ІНФОТАБ повідомляв, що донька глави держави Олександра Порошенко опублікувала в мережі світлини з сумкою дизайнера Майкла Корса. Такий аксесуар коштує близько $300 (8080 грн за курсом НБУ станом на 11.04.2017).

Діти президента навчаються у “Конкорд коледж” – це міжнародний навчальний заклад-пансіон в графстві Шропшайр, який спеціалізується на підготовці іноземних студентів до вступу в університети Великобританії.

У школі, яка забезпечує повний пансіон, навчання коштує близько 1 мільйон 300 тисяч гривень на рік.

http://informator.news/syna-poroshenka-znyaly-v-futboltsi-z-nadpysom-russia/

16:58 14.05.2017
Порошенко назвал недопустимым поведение сына, надевавшего футболку с надписью "Russia"

Президент Украины Петр Порошенко назвал недопустимым поведение своего 15-летнего сына, который надел футболку с надписью "Russia".

Комментируя на пресс-конференции в воскресенье появившиеся в публичном доступе соответствующие фотографии, П.Порошенко сказал: "Она (фотография – ИФ) касается ночи на Хеллоуин, и это был вертеп - кто-то разрисовался в черта, а кто-то надел эту футболку… Я расцениваю даже в вертепе на Хеллоуин такое поведение абсолютно неприемлемым".

По словам главы государства, в связи с этим он провел с сыном беседу. "Я вас заверяю, я нашел правильные слова, чтобы он все понял. Но это не его футболка и он ее не использует в повседневной жизни. Но даже на Хеллоуин, я считаю, это нехорошо", - сказал П.Порошенко.

Просто червонію від сміху

Літаки не змогли підняти в небо через погодні умови. 

Сьогодні, 9 травня, у Москві на Красній площі відбувся військовий парад з нагоди Дня Перемоги.

Поруч із президентом РФ Володимиром Путіним на заходах був президент Молдови з проросійськими поглядами Ігор Додон.  Разом з постаменту вони спостерігали за колонами військової техніки та маршем солдатів різних родів військ.


Повітряну частину параду з літаками росіянам довелося відмінити через несприятливу погоду, хоча напередодні ЗМІ писали, що на розгін хмар у Москві планують витратити 98 мільйонів рублів. Загальну вартість урочистих заходів РБК оцінював у півмільярда рублів. Вперше цього року Красною площею проїхала арктична військова техніка.

Без провалів не обійшлося і в Сантк-Петербурзі. Тут на параді попри анонси не було військових кораблів, повідомляє агенція "Інтерфакс". Офіційно причину того, чому судна не залучили до урочистостей, не називали.

 https://tsn.ua/svit/skasovana-chastina-paradu-i-dodon-poruch-iz-putinim-yak-u-moskvi-svyatkuvali-den-peremogi-926572.html



То ж треба так звести до купки: Хуйло і його персональний молдавський Гандон (він же - Кондон, він же - Додон) приймали військовий прарад в РФ з нагоди перемоги комуністичного тоталітаризму над гітлерівським. І більше нікого! Дожився, що знову стає актуальним Who is Mr. Putin? 




Фотка просто супер! Мужик сміється і відвертається від Пуйла, що підходить, бо явно анекдот про того згадав якийсь свіженький. А наша Матвієнко - в усій красі! Як вона гарно Думу дебілізувала. 


"арктична військова техніка" Гатуються-гартуються, бо як не величезна Росія, а знають, де опиняться.



А це супер-загадка: я в шоці від фото зі снайпером на кремлівській стіні, що явно муляж, але нащо він? Справжні снайпери замасковані, а це щось абсурдне.  Воістину: "Умом Россию не понять" Точно і те, що: "Россия не великая страна, а большая" - це дуже суттєва дефініція. Простір обумовлює імперіалістичну тоталітарну структуру влади.

Щурі пожирають одене одного в ОРДЛО

Бутусов: Анащенка ліквідували не бійці ССО, а Курченко руками ватажків “ЛНР”


Сергій Іванчук та Іван Дєєв. Кадри відео

 

Юрій Бутусов
журналіст, редактор сайту “Цензор.нет”

(FB)

Військовополонених [із 8-го полку ССО ЗСУ, затриманих бойовиками в Луганській області] під тортурами змусили зізнатися в диверсіях, щоб прикрити ліквідацію Пасічником на замовлення Курченка конкурентів із керівництва “народної міліції ЛНР”.

10 березня “глава МГБ ЛНР” Леонід Пасічник виклав виступ двох полонених українських військовослужбовців зі складу 8-го полку спецназу Сергія Іванчука та Івана Дєєва, де вони розповідають, як нібито вони 4 лютого підірвали в Луганську “начальника управління народної міліції ЛНР” Олега Анащенка.
У свою чергу, влада України категорично спростовує ці звинувачення.

Треба відзначити, що ще 11 лютого командування ЗСУ заявило про зникнення розвідгрупи на фронті.

Сьогодні заявлено, що йшлося саме про Іванчука і Дєєва.

Незважаючи на те, що як версія ліквідація Анащенко українськими спецслужбами цілком могла б розглядатися, проте в реальності, подивімося, чи можуть мати до цього відношення Іванчук і Дєєв?

1. Про захоплення диверсантів, які вбили Анащенка, російські спецслужби “ЛНР” заявили відразу після вибуху 5 лютого. Однак відео допиту українських військових опубліковано тільки 10 березня.
На обличчях військових помітні сліди побоїв. При цьому опубліковано відео, що нібито на їх конспіративних квартирах виявлено зброю та вибухівку.
Чому ці визнання були зроблені відразу – чому більше місяця тягнули? Очевидно, спочатку вибивали зізнання, а потім чекали, коли з облич хоча б трохи зійдуть побої.

2. Іванчук – начальник інженерної служби 8-го полку. Ну який сенс посилати його на завдання на кілька місяців як командира диверсійно-розвідувальної групи?
У полку цілих три батальйони, безліч груп, кожна з них здатна зробити цілком нескладну операцію із закладення вибухівки, начальника інженерної служби посилати сенсу немає.

3. Російські спецслужби показали вибухівку і зброю. Але де ж фальшиві документи, як же протягом багатьох місяців могли вільно переміщатися по Луганську диверсанти? Яка легенда? Як проникли? І це теж виглядає дуже підозріло.
За Анащенком тривалий час стежили, було організовано ретельне спостереження за місцевістю. Це могли зробити тільки добре законспіровані агенти. Або самі російські спецслужби.

Читайте також:
CБУ відповіла “ЛНР”. Оприлюдено алібі українських полонених спецпризначенців

Набагато серйознішими аргументами проти версії з причетністю ЗСУ до вбивства Анащенка є самі події в “ЛНР” і кривава боротьба за владу між бандформуваннями. І тут вибудовується абсолютно очевидний логічний ланцюжок:

1. 17 жовтня 2015 року “глава МГБ ЛНР” Леонід Пасічник (колишній офіцер СБУ – “Н”) затримав “міністра палива та енергетики ЛНР” Дмитра Ляміна.

2. 18 жовтня 2015 року “глава ради міністрів ЛНР” Геннадій Ципкалов звинуватив Пасічника в тому, що арешт Ляміна – це усунення конкурентів на паливному ринку:
“Арешт міністра Ляміна безпосередньо пов’язаний з його жорсткою позицією щодо протидії монополізації ринку ПММ, яка проводилася компаніями, пов’язаними з українським олігархом-втікачем Сергієм Курченком… Завтра ж міністр держбезпеки Пасічник повинен пояснити дії своїх підлеглих, а в разі, якщо вагомих доказів вини Ляміна не буде, то вибачитись перед ним і негайно звільнити”.

“Голова народної ради ЛНР” Олексій Карякін також звинуватив Пасічника: “Те, що глава МГБ звинувачує Ляміна у зв’язках з (кримінальним авторитетом) Юрієм Єнакіївським, ще раз підтверджує дуже поширену версію про те, що глава МГБ, на жаль, дійсно вплутався в боротьбу українських олігархів. Як відомо, Єнакіївський з часів Кучми контролював на нашій території ряд промислових активів. Відомо також, що Курченко хотів їх захопити. Хочу впевнено заявити: надра і промисловість Луганщини служитимуть її народу. І ні Курченко, ні “Єнакіївський” нашу землю грабувати не будуть”.
Ось джерело – російське державне агентство ТАСС.

3. Однак Курченко, судячи з подальших подій, зумів руками Плотницького та Пасічника усунути конкурентів. Ципкалов і Карякін спочатку втратили посади.

4. А 20 вересня 2016-го в Луганську стався дивний замах на Ігоря Плотницького – “глава ЛНР” відбувся переляком. Однак відразу ж оголосив про “спробу перевороту в ЛНР” і приступив до репресій.

5. 24 вересня 2016 – через рік після виступу проти Курченка – був схоплений і вбитий у в’язниці Ципкалов. “Прокуратура ЛНР” заявила, що він покінчив життя самогубством.

6. А 25 вересня був схоплений і вбитий “заступник начальника народної міліції ЛНР” Віталій Кисельов.

Однак вражає, що вбивство Кисельова – позивний “Комуніст” – тривалий час не визнавалося Плотницьким. Підтвердження в російській пресі з’явилися тільки 1 березня 2017 року в одному з найбільш інформованих російських видань “Газета.ру”. Де розповіли приголомшливу історію, як Плотницкий і Пасічник приховували вбивство Кисельова.

Відразу після повідомлення про вбивство в “Луганськ-онлайн”, 26 вересня на прес-конференцію був запрошений рідний брат “Комуніста”, який не вимовив ні слова, і його “прокуратура ЛНР” назвала Віталієм Кисельовим.

Російське видання називає причини ліквідації “Комуніста” те, що він займався підпільним постачанням сигарет та інших тютюнових виробів у “республіку”, а також мав дохід від незаконної торгівлі зброєю й боєприпасами. Ципкалов і Карякін були пов’язані з контрабандними поставками вугілля в Україну”, – розповів співрозмовник “Газети.ру”.

7. Знищений 4 лютого в Луганську “начальник управління народної міліції ЛНР” Олег Анащенко був другом убитого Кисельова, який служив у штабі разом із ним.

8. Аудиоперехоплення розмови Анащенка, яке виклала СБУ, показує, що він стурбований замахом на Сергія В’язового – “військового комісара ЛНР” у Ровеньках. У розмові згадується Ігор Кулькін – польовий командир однієї з банд бойовиків із Ровеньків.

21 січня 2015-го банди Кулькіна і В’язового були з боєм роззброєні бандами, підлеглими Плотницькому.

У цей час Анащенко – позивний “Спец” – не міг брати участі в боротьбі за владу. “Народна міліція” – це назва “2-го армійського корпусу ЛНР”, який входить до складу російських окупаційних військ. Анащенко очолював бойову групу, яка штурмувала Дебальцеве. Плотницький скористався відволіканням уваги своїх конкурентів і зачистив неугодних.

Таким чином, існують вагомі підстави припустити, що ліквідація Анащенка стала черговим кроком із зачистеи нелояльних до Плотницького й Пасічника авторитетних польових командирів.

Мотивація цих вбивств була спочатку озвучена Ципкаловим ще у зв’язку з арештом Ляміна: колишній український, а нині російський олігарх Сергій Курченко намагається об’єднати в своїх руках керівництво всіма промисловими активами на окупованій території Донбасу.

Великі гроші стоять за ліквідацією всіх бойовиків, хто чинить опір цим планам і “кришує” ті чи інші підприємства. Курченко руками Пасічника й Плотницького знищує бандитські “дахи” і розчищає собі шлях.

Для інформаційного прикриття цієї операції не гребують нічим – в тому числі постановочними прес-конференціями й тортурами полонених

Заслуженый артист России - Михаил Ефремов

Заслуженый артист Российской Федерации - Михаил Ефремов



"Айболіт" Корнея Чуковського



Я не люблю


Гумористи РФ говорять правду для розумних людей


Дуже гарна аналітична думка Виктора Шендеровича на смішному матеріалі анекдотів



Виктор Шендерович и народ. Анекдоты про Ельцина, Путина и Медведева. И немного о происхождении видов. Фрагменты лекции о месте сатиры в русской истории и литературе. Полная версия - на два часа. Начиная от Гоголя и Грибоедова и заканчивая Булгаковым, Шварцем и Эрдманом. Будете смотреть?


- Как бы вы могли охарактеризовать Путина одним словом?
- Заебал.
До чего богат русский матерной язык: для ответа друзьям это значит неприязнь ибо "наебал", а в суде вроде как бы удовольствиє получил, радуешся и благодаришь: ебал-ебал и заебал вконец наконец.


© Богдан Гордасевич

ОРЛО пішло у темряву

Українська сторона припиняє постачання електроенергії на непідконтрольні території Луганщини 23/04/2017

 

З 25 квітня Луганське енергетичне об’єднання припинить поставки електроенергії на непідконтрольні Україні території ОРЛО. 

Про це в ефірі телеканалу “ЛОТ” повідомив гендиректор Луганського енергетичного об’єднання Володимир Грицай, інформують “Донецкие новости“.

За його словами, в ЛЕО отримали документи від ДП “Енергоринок”, які підтверджені документами з Мінпалива та енергетики за підписом міністра Ігоря Насалика про те, що із вказаної дати буде повністю припинено перетікання на непідконтрольні території.

“З 25-го квітня буде повністю припинено перетік електроенергії на неконтрольований територію… Зараз наші технічні служби проводять певні заходи, і з 25 квітня, з 00:00, перетікання має бути повністю відключено”, – заявив Грицай.

До об’єктів, які отримують електроенергію від ЛЕО, наразі належить і Попаснянський водоканал.

Фальшивые патриоты Украины

Фальшивые патриоты Украины
22:03, 13 квітня 2789
  •  
Фальшивый патриотизм

Патриотизм – это ответственность, а не привилегия. Так было раньше, но все изменилось. В наше время патриотизм стал не тем, что нужно хранить глубоко в себе и что налагает обязательства. Для героев заметки – "фальшивых патриотов" – это право учить, ругать, наставлять, морализировать, и вести себя сколь угодно глупо. Фейковый патриотизм стал и клешней для контроля, и шпицрутеном для наказания.

Например. У меня есть знакомый в Фейсбуке, который мнит себя большим патриотом. Весь его патриотизм ограничен тем, что он постоянно комментирует посты НТВ и каких-то еще российских каналов. Пишет "Русня долго не продержится", "Слава Украине". Его банят, он гордо об этом объявляет на странице своей сестры: "Ребята, меня забанили на 30 дней!".

Самое смешное то, что сам парень работает на российскую фирму. Понятно, что фирма локализованная, но от этого ведь не убежишь. И неясно, неужели он не понимает, насколько позорно себя ведет. Это ведь тот самый случай, когда, как известно, "или крест, или трусы". Но раз он живет с этим, значит ему ничего не мешает ругать "русню" и получать от нее же деньги.

Или, собирательный образ популярного украинского блогера. У него где-то 5-15 тысяч подписчиков в Фейсбуке, и он просто жонглер зрады. Каждый день у него все плохо: трубы текут, в подъезде грязно, воруют, Сергей Лещенко тупой и жена у него дура, Садовый мусор не вывозит, и всех надо к стенке ставить. У него всегда простые ответы на сложнейшие вопросы. "Взять все, и поделить". И, конечно, каждый день – все плохо на фронте. В довесок обязательно "к границе 100-500 танков подогнали, инфа 100%". Правда, эти же блогеры проморгали вход российских танков в Новоазовск в 2014. Но не всегда же угадывать, правда?

Читайте также: Чтобы россияне меньше здесь шастали, – политолог о визовом режиме с Россией

Такие блогеры обязательно будут постить каждый день фотографии погибших бойцов, и читать километры нотаций тем, кто, по их мнению, скорбит неправильно. Потому что они – единственные, кто "православно" скорбит.

Для полноты картины этот блогер и сам может быть в прошлом служивым. Тогда уровень морализма взлетает до небес, даже если служил в продскладе. Гневным постам не будет предела. Его не устраивает все: работающие кафе, люди, не одетые в военную форму, улыбки на лицах, веселье. Это все должно быть запрещено, по его мнению. Но только по мнению. За пределами Фейсбука у подобных персонажей с повседневной жизнью все очень неплохо. Вы думаете они отказывают себе в бытовых удовольствиях? Отнюдь.

В перерывах между зрадой они вполне вольготно выкладывают фотографии с бокалом пива из Праги. Они ездят туда на проценты от "переведите деньги на карточку".

Третий вид "патриота": который каждый день предрекает Путину смерть, расстрел, шарф и табакерку одновременно. Этому они научились у Славы Рабиновича. Соединяй "Путин" и "умрет" в одном предложении – и вот, тебя уже цитируют.

Как вы понимаете, все три вышеперечисленных патриотизма – не патриотизмы вообще, а так, выгодная позиция, которая приносит моральное удовлетворение, деньги и известность.

И четвертый вид "патриотов": которые разоблачающих постов не пишут, но много выступают, и в спорных вопросах всегда на стороне некой "правильной позиции". Они всегда точно знают, кому можно сопереживать, а кому нельзя. Можно ли пускать Самойлову в Украину, или нельзя. В какие дни одевать вышиванку, а в какие - нет.

И главная отличительная черта всех видов "патриотов" – страшная ненависть ко всему, что связано с Россией. Это, как им кажется, делает их совсем уж дистиллированными. А раз так, то еще пуще они ненавидят коммунизм и коммунистов.

Здесь лирическое отступление

Если вы помните, в советских фильмах, особенно годов 50-х, была такая сцена, которая кочевала из одной картины в другую. Стоит, к примеру, Ленин, что-то вещает про светлое будущее. И каждое его слово ловят тысячи счастливых рабочих. И вот в паузу врывается какой-то гаденыш с противным голосом и кричит премерзко "Не слушайте его! Ильич немцам продался". И тут его вся толпа в едином порыве поднимает на смех. И смех, что важно, очень дружный, громовой, раскатистый, задорный. Эти люди точно знают, где правда. Они точно могут отличить честного человека от провокатора. И всем хочется быть с ними, с коммунистами, а не с писклявыми врагами. Понимаете, к чему я клоню?

Когда "патриоты" гордо пишут "смерть русне", вспомните, что у них, очень вероятно, есть русские родственники. И далеко не все из них кричат "Смерть Украине". При этом, многие "патриоты" написав "Надо давить кацапов", спокойно потом с этими родственникам общаются. Их ненависть – фальшивая, как и все остальное. А ненависть – хорошее чувство. Его нельзя подделать в жизни, только на клавиатуре.

Если "патриоты" каждый день читают всем мораль о том, как правильно ненавидеть врага, как все остальные неправильно живут и "не так" сопереживают погибшим, то запомните: они намного ближе к тем самым киношным коммунистам, которые точно знают, "как правильно", кто лидер, где надо хором петь и смеяться.

Когда "патриоты" кричат, что отличной от их позиции быть не может, а все, кто не согласен – предатели, то сами ответьте на вопрос, кого это вам напоминает. Коммунистов, да. Сталинского разлива.

Если "патриоты" каждый день рассказывают о том, что нужно вести себя скромно, в едином порыве объединиться вокруг флага и не спорить с генеральной линией, потому что война… То чем они отличаются от путинистов?

В конце рабочего дня фальшивые "патриоты", разгорячив людей, идут в хороший бар, заказывают пинья коладу, и пропивают за вечер гонорар от какого-нибудь издания из Новосибирска за комментарий о том, что "украинцы не сдадутся".

Не надо никого учить "общественной морали". Люди достаточно моральны и без лживых нравоучений. И когда шли на фронт, и становились волонтерами. И даже когда выходили в центр Москвы на марш за мир с Украиной вслед за покойным Немцовым.

Кто громче всех нарекает себя патриотом, обычно оказывается банальным "пропагандистом зрады".

Читайте также: Политолог сделал скандальное заявление об украинцах в России

Громадська рада Львівщини є ось такою

Шановні представники інститутів громадянського суспільства!

         11 квітня відбулось засідання ініціативної групи для формування нового складу Громадської ради, на якому було підведено підсумки перевірок документів кандидатів від ІГС, які подалися для участь в Установчих зборах.

Сформовано списки кандидатів до складу громадської ради, які братимуть участь в Установчих зборах (додаток 1) та списки представників ІГС, яким відмовлено в участі в Установчих зборах із зазначеними підстави для відмови (додаток 2).  Також у додатку 3 рекомендований порядок денний Установчих зборів.

         Просимо ознайомитись із списками.

У середу, 19 квітня 2017 року відбудуться Установчі збори Громадської ради при Львівській облдержадміністрації.

Реєстрація о 14.30 год.

Початок засідання о 15.00 год.

Місце проведення: Львівський палац мистецтв (м. Львів, вул. Коперника, 17).

З повагою
Департамент внутрішньої та інформаційної політики ЛОДА
тел. 2-999-239

ЗАТВЕРДЖЕНО
Рішенням № 1
ініціативної групи
Протокол № 6
від 11 квітня 2017 року
№    ПІБ    ІГС
1.    Біляк Михайло Васильович 14.11.1947    громадська організація "Асоціація по створенню Розточанського біосферного заповідника"
2.    Велійка Іван Богданович 17.01.1960р.    Львівська обласна організація роботодавців автомобільного транспорту "Укравтотранс- Львів"
3.    Гарат Іван Васильович 28.04.1972р.    Благодійний фонд «Спадщина Митрополита Шептицького»
4.    Гончаров Валерій Дмитрович 30.05 1956р.    Всеукраїнська громадська організація " Українська асоціація ветеранів-співробітників спеціальних підрозділів по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю "К" Служби безпеки України"
5.    Депа Роман Іванович 29.08.1967    Благодійний фонд "Сокіл"
6.    Романяк Іван Миколайович 08.10.1958р.    громадська організація «Всеукраїнська асоціація автомобільних перевізників»
7.    Тигач Дмитро Тарасович 19.10.1984р.    Львівське обласне відділення Всеукраїнської благодійної організації "Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ/СНІД"
8.    Петрівський Микола Михайлович  11.03.1959р.    громадська організація  "Захист власників об`єктів нерухомості"
9.    Колос Богдан Олексійович 14.07.2017р.    громадська організація "Інститут дослідження і вдосконалення життя людини та управління державою"
10.    Бурик Зоряна Михайлівна     12.04.1982    громадська організація - Асоціація "Спілка власників автостоянок та операторів зон паркування"
11.    Болюбаш Андрій Романович 10.08.1987р.    громадська організація «Розвиток громади»
12.    Фещук Володимир Юрійович 27.07.1985р.    громадська організація Спортивний клуб «Легіон «Львів»
13.    Бай Назар Євгенович  06.09.1992 р.    громадська організація "Об`єднання інвалідів Львівщини"
14.    Грет Оксана Стефанівна 10.05.1992р.    громадська організація "Антикорупційний моніторинг Львівщини"
15.    Дячишин Сергій Михайлович                                           08.10.1985    громадська організація "Українська спілка учасників АТО"
16.    Максимець Василь Йосипович  07.09.1954р.    ЛОО "профспілка працівників лісового господарства"
17.    Дичко Ірина Іванівна   29.09.1991р.    громадська організація "Грім"
18.    Репех Василь Петрович  14.03.1977р.    ЛОО "Товариство лісівників у Львівській області"
19.    Акер Ігор Ярославович   07.08.1988р.    громадська організація "Правда і Закон"
20.    Дереш Леся Андріївна  19.03.1949    Львівська обласна організація профспілки працівників текстильної та легкої промисловості
21.    Оруджев Руслан Азізович                11.12.1983р.    громадська організація "Львівська обласна спілка соціального захисту бійців АТО та сімей загиблих"
22.    Фіцуляк Мирослав Романович    20.02.1969    Львівський обласний осередок Всеукраїнської громадської організації "Товариство відродження української нації"
23.    Скіра Роман Володимирович 26.06.1970р.    громадська організація «Центр підтримки і сприяння захисту прав людини»
24.    Гаюк Володимир Васильович     25.07.1951     Львівський обласний осередок Громадської організації Всеукраїнська асоціація виробників дизельного біопалива "БІОДИЗЕЛЬ"
25.    Островський Мирон Миколайович 18.02.1960    Львівський центр соціального захисту та реабілітації інвалідів
26.    Швайка Андрій Володимирович  07.10.1963    Львівська обласна громадська організація "Львівтрансзахист"
27.    Іванків Зоряна Ярославівна 05.02.1965    громадська організація "Магдибурзьке право"
28.    Ковальчук Богдан Євтихійович 08.07.1941р.    громадська організація «Західноукраїнський регіональний інститут громадянського суспільства ім. Ярослава Мудрого»
29.    Цуняк Михайло Іванович    17.11.1966р.     Турківська районна організація "Українська Спілка ветеранів Афганістану"
30.    Яворський Михайло Олександрович  11.08.1990р.    громадська організація  "Офіс Ідей"
31.    Федишин Роман Романович       14.06.1994р.    громадська організація "Свій край"
32.    Яблонський Ігор Романович             12.08.1978р.       громадська спілка"Об'єднання народного контролю"
33.    Іличов Богдан Іванович 09.04.1966р.    громадська спілка "Ліга Українського Козацтва"
34.    Павлечко Василь Осипович 02.05.1948р.    Львівське обласне об’єднання організацій роботодавців «Об'єднання роботодавців Львівської області»
35.    Куземський Мирон Васильович 02.09.1952р.    громадська організація "Всеукраїнська асоціація дистриб'юторів, виробників і продавців професійного звукового та світлового обладнання музичних інструментів"
36.    Паславський Петро Іванович              11.07.1938р.    громадська організація "Наше Рудно"
37.    Приндак Василь Петрович           30.09.1976р.    громадська організація "Природа"
38.    Гордасевич Богдан Олексійович 19.06.1961р.    Львівське обласне відділення «Асоціації діячів естрадного мистецтва України»
39.    Кіц Олег Ігорович  07.10.1964р.    Львівська обласна організація народно-демократичне об`єднання "Нова Україна"
40.    Нога Богдан Федорович 04.10.1954р.    Всеукраїнська громадська організація "Наційональний комітет боротьби з корупцією у Львівській області"
41.    Вольський  Богдан Онуфрійович  04.10.1954р.    Всеукраїнська ГО "Наційональний комітет боротьби з корупцією у Львівській області"
42.    Галуга Мирон Іванович 29.03.1952р.    громадська організація "Об'єднання українських офіцерів"
43.    Курбанов Рустам Расулович      06.02.1968р.     Львівська обласна громадська організація "Округ"
44.    Кийко Андрій Олександрович      19.04.1965р.    Громадська організація "Комітет збереження природи"
45.    Кришталь Володимир Петрович  26.07.1958р.    Бориславська міська громадська організація "Асоціація роботодавців м. Борислава"
46.    Салабай Роман Іванович 21.02.1986р.    громадська організація "Вектор Європейського розвитку "ВАРТО"
47.    Колодко Мирон Миколайович 31.03.1949р.    ЛОО Всеукраїнська спілка автомобілістів
48.    Батюк Юрій Орестович 07.06.1963р.    громадська організація "Обєднання підприємців Львівщини "Крок"
49.    Шайнер Михайло Володимирович 04.01.1959р.    громадська організація "Спілка ветеранів локальних війн та збройних конфліктів "Союз десантників"
50.    Верхоляк Галина Зенонівна 08.10.1983р.    громадська організація  "Вектор права"
51.    Верхоляк Роман Богданович 01.10.1983р.    громадська організація "Варта 700"
52.    Панова Ірина Борисівна      08.01. 1958р.    громадська організація  "Самозахист"
53.    Середа Степан Васильович 09.01.1958р.    громадська організація «Новий Львів»
54.    Марикобила Степан Дмитрович  15.08.1943р.    Львівське міське відділення Всеукраїнського об`єднання ветеранів
55.    Іванцов Євген Петрович 02.08.1987р.    Об'єднання громадян "Мисливсько-рибальське господарство "Старичі"
56.    Пилипенко Олег Владиславович  19.01.1981р.    громадська організація «Суспільно Правозахисний Актив справедливість»
57.    Курій Михайло Михайлович 05.08.1957р.    первинна профспілкова організація державного підприємства "Старосамбірське лісомисливське господарство"
58.    Троценко Марина Юріївна 31.08.1959р.    Об'єднання громадян "Громадянська Європейська Співпраця"
59.    Середа Ганна Степанівна  25.07.1960р.    громадська організація "Жіночий вибір України"
60.    Слободян Павло Миколайович  10.07.1990р.    громадська організація "Інвалідів воїнів АТО "Пульс Життя"
61.    Токар Орест Михайлович 26.07.1966р.    Золочівська районна організація роботодавців
62.    Шведюк Тетяна Іванівна 02.01.1966р.    Благодійний фонд ім. В.Башти
63.    Марямппольский Володимир Петрович 22.08.1984р.    громадська організація  "Українська родина"
64.    Музика Павло Михайлович 11.04.1954р.    громадська організація «Львівська аграрна палата»
65.    Зарума Степан Володимирович  24.10.1965р.    громадська організація "Аналітичний центр "Експрес група"
66.    Коренєва Інга Костянтинівна 07.06.1962р.    громадська організація «Львівська асоціація «Сомельє»
67.    Вардзаль Олександр Григорович  28.05.1965р.    громадська організація "Центр громадської адвокатури"
68.    Царьова Галина Миколаївна 14.03.1968р.    громадська організація "НА КРИЛАХ АНГЕЛІВ"
69.    Тітик Ігор Степанович 19.08.1966р.    Всеукраїнське об'єднання суб'єктів авторських та суміжних прав "Оберіг"
70.    Васильців Григорій Васильович26.03.1950р.    Львівська обласна асоціація малого та середнього підприємництва
71.    Угляр Роман Юрійович 17.10.1948р.    Львівська обласна організація Українського товариства мисливців і рибалок
72.    Гринда Роман Михайлович 18.07.1975р.    громадська організація "Воля України"
73.    Шендюх Юрій Андрійович 28.04.1987р.    Львівська обласна організація роботодавців транспорту
74.    Кульчицький Іван Іванович 23.07.1953р.    громадська організація «Агенція Європейських Інновацій»
75.    Шуб Андрій Ісаакович 22.07.1965р.    Всеукраїнська громадська організація "Громадська Палата України"
76.    Кміть Ярослав Михайлович       28.10.1951р.     Громадська організація "Львівське Ставропігійське Братство"
77.    Когут Микола Васильович 25.05.1963р.    громадська організація  "Асоціація деревообробників та лісозаготівельників Львівщини"
78.    Огоновський Іван Іванович 03.04.1983р.    громадська організація "Наша спільна громада"
79.    Ільків Олег Іванович 22.06.1969р.    громадська організація "Військово-патріотичний вишкіл "Патріот"
80.    Коцюруба Ігор Іванович 11.09.1965р.    громадське формування з охорони громадського порядку і державного кордону "Патріот"
81.    Пшик Андрій Святославович 07.01.1991р.    громадська організація  "Центр соціального захисту населення"
82.    Стеблівський Василь Богданович  04.02.1991р.    громадська організація "Правозахисна група "Закон та імператив"
83.    Чайка Володимир Ігорович 01.10.1995р.    громадська організація "Асоціація юристів України"
84.    Степаненко Станіслав Сергійович  18.12.1991р.    громадська організація "Громада Галіції"
85.    Хміль Ігор Євгенович 16.01.1972р.    громадська організація «регіональної агенції розвитку території Свірзької сільської ради»
86.    Коржинський Ярослав Васильович  09.08.1942р.    Львівське обласне відділення Всеукраїнського об"єднання ветеранів
87.    Волошин Ярина Олександрівна  26.04.1993р     громадська організація "Автономний опір-Львів"
88.    Дацко Олеся Ігорівна 26.11.1977р.    Громадська організація "Центр суспільних інновацій"
89.    Лега Василь Григорович 10.05.1985р.    громадська організація "Галицька фортеця"
90.    Бєлуха Петро Юрійович 06.02.1988р.    Асоціація міжнародних автомобільних перевізників України
91.    Ковальський Роман Мар`янович  19.09.1942р.     громадська організація "Законність і порядок"
92.    Дацько Роман Михайлович 15.07.1958р.    Об’єднання профспілок Львівщини
93.    Троцька Катерина Степанівна 31.10.1996р.     громадська організація "Нам тут жити"
94.    Підгайний Августин Андрійович  24.07.1996р.    Первинна профспілкова організація студентів та аспірантів Національного університету "Львівська політехніка"
95.    Бойчишин Лідія Михайлівна 03.10.1973р.    громадська організація «Національне екологічне бюро»
96.    Гевал Володимир Федорович 21.12.1967р.    Львівської міської організації ветеранів Афганістану, учасниками антитерористичної операції, інших локальних війн
97.    Сипливий Микола Данилович 03.01.1963р.    Львівське обласне козацьке товариство ВГО "Українська націоналістична самооборона"
98.    Кащак Назар Олегович 14.07.1997р.    громадська організація "Громадська хвиля"
99.    Чад Іван Петрович  04.09.1956р.    Громадська організація "Центр громадського моніторингу"
100.    Плєсков Михайло Сергійович 24.09.1953р.    Громадська спілка "Альянс сприяння інвестуванню та розвитку бізнесу"
101.    Котовська Ольга Петрівна 16.07.1982р.     громадська організація "Центр розвитку потенціалу "Відкритий простір"
102.    Колодій Роман Степанович 11.01.1969р.    Всеукраїнська громадська організація "Українське реєстрове козацтво"
103.    Жехович Орест Олександрович  15.01.1982р.    Всеукраїнське ВГО "Український транспортний союз"
104.    Мисько Юлія Романівна 28.06.1996р.    ЛОМО "СОКІЛ"
105.    Цура Андрій Володимирович 22.06.1978р.    Місцеве відділення ВГО Асоціація платників податків України у Дрогобицькому районі
106.    Бондар Ярослав Михайлович 03.05.1971р.    Місцеве відділення ВГО "Асоціація платників податків України" у м. Львові районі
107.    Долінська Лілія Валеріївна 11.10.1973р.    Територіальне відділення Всеукраїнської громадської організації «Асоціація платників податків України» у Львівській області
108.    Баландюх Юрій Андрійович 16.08.1991р.    громадська організація "Львівський молодіжний клуб"
109.    Васюник Зоряна Іванівна 10.02.1962р.    громадська організація «Роде наш красний»
110.    Тушницький Орест Миронович  31.05.1977р.    громадська організація «Всеукраїнське лікарське товариство»
111.    Дуда Олег Романович 20.10.1976р.    громадська організація "Українське лікарське товариство у Львові"
112.    Біликівська Анна Романівна 22.12.1951р.    громадська організація "Народна дія Львів"
113.    Білоус Олексій Володимирович  11.08.1972р.    громадська організація "Державотворець"
114.    Романчак Андрій Олександрович  16.09.1978р.    громадська організація "Варта 1"
115.    Гук Ігор Михайлович 17.08.1957р.    громадська організація  "Інститут громадського захисту"
116.    Агєєв Михайло Анатолійович 12.11.1973р.    громадська організація  "Асоціація малих готелів, хостелів і апартаментів"
117.    Дегтяренко Олексій Олександрович  18.06.1979р.    громадська організація "Громадський актив Львова"
118.    Лускавець Ганна Іванівна 03.03.1959р.    громадська організація  "Завадівська фундація ім. о. Михайла Вербицького"
119.    Ривак Іван Миколайович 28.03.1945р.    Львівське обласне об'єднання організацій роботодавців
120.    Зошій Юрій Йосипович 05.02.1973р.    Львівська обласна галузева організація роботодавців страхування та фінансових послуг
121.    Щербань Сергій Іванович 25.10.1970р.    Львівська обласна організація роботодавців у сфері професійної оцінки
122.    Шевців Богдан Михайлович 08.08.1958р.    Організація роботодавців міста Львова
123.    Аронова Юлія Віталіївна  12.09.1981р.    громадська організація  "Розправлені крила"
124.    Шип Тарас Володимирович 01.01.1992р.    БО"Галицька лікарняна каса"
125.    Галич Тарас Борисович 07.12.1963р.    громадська організація "Нова ініціатива"
126.    Захваткіна Оксана Іванівна 14.08.1957р.    Львівська обласна організація профспілки працівників автомобільного та сільськогосподарського машинобудування України
127.    Козло Богдан Йосипович      05.09.1951р.    Львівська обласна організація профспілки працівників житлово-комунального господарства, місцевої промисловості, побутового обслуговування населення України
128.    Качмар Михайло Богданович 06.12.1966р.    Львівська обласна організація Української спілки ветеранів Афганістану
129.    Гой Богдан Володимирович 20.05.1980р.    Львівська обласна організація «Національної спілки архітекторів України»
130.    Кузьмин Петро Михайлович 10.07.1986р.    МВВ ГО "Асоціація платників податків України" у м. Червоноград
131.    Волошин Володимир Іванович 29.10.1967р.    громадська організація «Інститут міжнародних економічних досліджень»
132.    Микита Орест Тарасович 01.10.1970р.    громадська спілка "Агенція місцевого економічного розвитку Яворівщини"
133.    Балицька Людмила Василівна 04.01.1979р.    Львівська обласна територіальна організація роботодавців
134.    Ільків Василь Ярославович 31.10.1964р.    організація роботодавців «Об’єднання роботодавців «Добробут»
135.    Базилевич Андрій Ярославович  15.01.1967р.    Благодійний фонд "Клуб Левів міста Львова"
136.    Сороковий Данило Олегович 06.10.1996р.    громадська організація  "Львівський молодіжний клуб"
137.    Рутар Степан Михайлович 04.01.1952р.    ЛОГО "Громадсько-патріотичне об'єднання "Український Чин"
138.    Мармура Володимир Йосипович  20.05.1962р.    громадська організація "Український Господар"
139.    Дуриш Михайло Степанович 11.09.1962р.    ВГО "Національний комітет по боротьбі з корупцією"
140.    Довганик Леся Матвіївна 13.06.1952р.     Громадська організація "Агенція розвитку підприємництва жінок та молоді"
141.    Нікончук Сергій Васильович 18.05.1957р.    громадська організація "Львівська обласна спілка безквартирних офіцерів, звільнених з військової служби у запас або у відставку"
142.    Савчин Микола Юрійович 12.09.1967р.    громадська організація "Українські ветерани Афганістану"
143.    Петришин Орест Богданович    громадська організація  "Центр сприяння ветеранам, полоненим та зниклим безвісти в АТО"
144.    Закревський Андрій Євстахович 07.12.1961р.    громадська організація "Українська спілка інвалідів Афганістану, локальних війн, збройних сил та загального захворювання у Львівській області"
145.    Кулинич Орест Ярославович 25.01.1971р.    громадська організація "Активне Товариство Львівщини"
146.    Іванців Андрій Олегович 23.05.1973р.    Громадська організація "Благодійний фонд Святого Августина"
147.    Пастушенко Ольга Борисівна 25.07.1961р.    громадська організація «Львівський відділ союзу українок»
148.    Сидоренко Світлана Степанівна  13.11.1965р.    Благодійна організація  "Благодійна фундація"Волонтерська сотня Львова"
149.    Могінська Тетяна Анатоліївна  25.06.1976р.    Представництво Американського об`єднання комітетів для Євреїв Бувшого Радянського Союзу
150.    Шумелда Руслана Романівна                       13.11.1975р.    Іудейська Релігійна громада Турей Загав (Золота Роза)
151.    Писарчук Наталія Анатоліївна  14.10.1960р.    федерація роботодавців України "Перемишлянська районна організація роботодавців"
152.    Кравців Роман Йосипович 06.03.1941р.    ЛОО Товариство "Знання України"
153.    Умрихін Андрій Борисович  15.12.1967р.    громадська організація "Асоціація учасників антитерористичної операції Львівщини"
154.    Тарнавський Михайло Іванович    ЛОО профспілки працівників агропромислового комплексу
155.    Невзгода Олександр Ананійович  07.03.1960р.    Західноукраїнська торакальна асоціація
156.    Реутов Сергій Миколайович     Благодійний фонд "Патріот +"
157.    Товстига Святослав Миколайович 09.08.1993р.    громадська організація " Молодіжний  інформаційно-консалтинговий центр "За якісний транспорт"
158.    Коваль Роман Ігорович                20.04.1991р.    громадська організація "Аналітичний Центр "За ЕКОрозвиток"
159.    Микитин Анна Іванівна 07.01.1956р.    Львівське відділення міжнародної організації "Жіноча громада"
160.    Островський Руслан Богданович 18.03.1981р.    громадська організація "Міжнародна Антикорупційна Асамблея"
161.    Семенюк Анна Богданівна 02.07.1959р.    Міжрегіональне громадське об`єднання "Організація патріотів України"
162.    Михайлів Іван Михайлович 15.05.1972р.    Громадське формування "Народна самооборона Радехів"
163.    Римарська Руслана Юріївна 29.09.1982р.    громадська організація "Реформи разом"
164.    Маркевич Юрій Володимирович 29.04.1969р.    Асоціація промисловців, підприємців і роботодавців Стрийщини
165.    Дацій Олег Ігорович 02.09.1976р.    Львівська обласна молодіжна громадська організація " Українська молодь - Христові"
166.    Седіло Григорій Михайлович 01.02.1950р.    громадська організація "Товариства «Сільський господар»
167.    Хараху Сергій Олександрович 01.12.1970р.    МГО "Юнацтво"
168.    Бермес Зеновій Миколайович 10.10.1949р.    Асоціація роботодавців Львівської області
169.    Олійник Іван Миколайович 23.04.1947р    громадська організація "Зелена Бузеччина"
170.    Пантелейчук Володимир Леонідович 31.05.1971р.    громадська організація "Ідея нації"
171.    Штибель Василь Григорович 08.02.1967р.    Первинна профспілкова організація комунального закладу ЛОР Львівська обласна дитяча клінічна лікарня "ОХМАДИТ" Вільної профспілки медичних працівників України
172.    Андрус Роман Богданович 22.06.1976р.    Центр соціологічних досліджень "думка. УА"
173.    Мартинюк Ярослав Ярославович 20.08.1992р.    громадська організація  "Законодавче бюро Володимира Парасюка"
174.    Поліщук Любомир Олександрович 06.10.1990р.    громадська організація "Українські перспективи"
175.    Парасюк Святослав Іванович                  01.01.1992р.    громадська організація "Бюро незалежних розслідувань"
176.    Голуб Ірина Зіновіївна 09.03.1986р.    громадська організація "Центр допомоги та підтримки військових"
177.    Рибак Анастасія Анатоліївна               03.01.1987р.        Благодійний фонд "Ми - Єдина родина"
178.    Саврій Ігор Ярославович 18.12.1968р.    громадська організація "Автосотня Самооборони"
179.    Бондарук Леся Станіславівна                       19.11.1982р.    громадська організація "Пріоритет прав"
180.    Фолюш Емілія Ігорівна 03.09.1993р.    Благодійний фонд "Рабів до раю не пускають"
181.    Спринський Іван Мирославович 05.08.1986р.    громадське  формування з охорони громадського порядку "Рабів до раю не пускають"
182.    Пилат Денис Олегович 25.08.1986р.    громадська організація "Рабів до раю не пускають"
183.    Романчишин Наталя Степанівна  26.09.1976р.    Громадська організація Дитячо-юнацької футбольної академії "ОПІР"
184.    Синявський Роман Назарович             01.04.1990р.    Львівська обласна громадська організація спортивний клуб УАГол
185.    Момонт Ольга Ольгардівна               2.07.1983р.    благодійний фонд "Карітас - Львів УГКЦ"
186.    Цимбала Микола Іванович                  31.01.1965р.    громадська організація "Сила Нації"
187.    Галась Любов Федорівна     БО "Львівське обласне відділення Українського фонду культури
188.    Білас Степан Ярославович 13.09.1970р.    громадська організація  "Побратими України"
189.    Фінканін Ігор Михайлович 09.04.1977р.    громадська організація  "Будуймо Україну разом"
190.    Лук'янов Сергій Анатолійович 18.02.1979р.    громадська організація  "Благоустрій рідного міста"
191.    Коропецький Ярослав Мафтейович 19.11.1970р.    ВГО"Союз захисту підприємців"
192.    Іванів Ігор Ігорович14.07.1965р.    Західно-регіональна благодійна організація  "Міжнародний центр впровадження Програм ЮНЕСКО"
193.    Вовчик Віталій Богданович              27.08.1977р.    громадська організація "Фонд святого Онуфрія"
194.    Дмитриш Василь Осипович              28.02.1975р.    громадська організація "Громадський рух Народний Контроль Дрогобиччини"
195.    Пукало Роман Михайлович    Львівська обласна організація роботодавців галузі охорони здоров`я


Проект
Порядок денний Установчих зборів
1.    Обрання лічильної комісії (рекомендується у чисельності 11 осіб), голови та секретаря Установчих зборів.
2.    Щодо заслуховування інформації про діяльність попереднього складу Громадської ради.
3.    Щодо заслуховування звіту ініціативної групи з підготовки Установчих зборів.
4.    Щодо визначення кількісного складу Громадської ради.
5.    Обрання членів Громадської ради при Львівській обласній державній адміністрації.
6.    Щодо створення робочої групи для напрацювання Положення Громадської ради.
7.    Щодо призначення дати першого засідання Громадської ради.
8.    Щодо подання кандидатур на посаду голови Громадської ради.
9.    Щодо порядку формування комісій Громадської ради.
10.  Різне.


Страницы:
1
2
3
4
5
6
8
предыдущая
следующая