Україна колись вважалася потужною аграрною державою. Колись. А її серце – Полтавщина – аграрною областю. Після того, як я дізнався про ганебну новину, можу впевнено написати, що і Полтавщина КОЛИСЬ була аграрною областю.

Полтава, центральний ринок, 30 квітня 2013 року. Серед різноманітної сільськогосподарської продукції довелося побачити часник – не з "аграрної" Полтавщини, не з "аграрної" України. А з... Китаю.

Фасований по три часничини. З яскравою обгорткою на якій написано не тільки країну виробництва, а й, навіть, розмір головок.

До "аграрної" України завозять автомобілі, іграшки, аудіо-, відеотехніку, будівельні матеріали, канцелярські товари і, тепер ще й часник. Всі ми знаємо, що часник в Україні добре росте. Його врожайність може бути більшою, може бути меншою, але не може бути так, щоб він зовсім не ріс, якщо його посадити.

Тож, виникає запитання: В Україні зовсім перестали садити часник? Невже, може бути вигідніше вести його з самого Китаю?

Якщо такими темпами Україна переростає з виробничої держави на споживацьку, то вже незабаром економіка країни буде повністю паралізованою. А враховуючи те, що наша держава має купу зовнішніх боргів, кредитори можуть оголосити їй дефолт і "попросити" її громадян звільнити територію. Тут немає жодних жартів.

Якщо найближчим часом нічого не змінювати, не запускати різні виробництва, то вже нинішні покоління громадян України застануть те, що я написав абзацом вище.

Цікаво почути думки блогерів сайту I.UA.

Для тих, кому відомо, що відбувається на ТВі, прокоментуйте, будь ласка, ті події під цією заміткою.

Що на вашу думку відбувається на телеканалі ТВі протягом останнього тижня?

Українська мова може перетворитися на сурогат 

Для початку хай кожен для себе визначить чітку відповідь на два запитання: 1. Що таке Закон? 2. Що таке Бізнес?
Відповідь має бути проста і коротка. Це потрібно для того, щоб кожен міг чіткіше зрозумі те, про що піде далі мова. А то часто люди говорять слова і думають, що вони їх розуміють, а попросиш конкретизувати зміст поняття - і виходить бекання і мекання, а не чітке визначення.
Так для мене закон - це є усталені норми суспільного правопорядку. Не буду деталізувати ерудованими тлумаченнями, а зауважу на те, що слова "право", "правда" і "правильно" - є однокореневими і по-суті є синоніми, тобто спільного змісту. З чого я роблю висновок, що коли є право, але воно не є правдою і не є правильно - то це є фальшиве право, безчесне, отже взагалі ніяке не право.
Для прикладу візьмемо ситуацію з авто, яку у вас викрали (хоча то може бути будь-яка інша річ): ваші дії будуть однозначні - ви звернетесь до міліції. А куди ще? В державі Україна структура МВС для того й існує, щоб бути тією силою, яка захищає і підтримує право, суто фізичною силою впроваджує закон в життя.
Далі є декілька варіантів:
а) міліція активно реагує на ваше звернення, швидко знаходить ваше авто і/або злочинця, який його викрав, після чого вам повертають авто і/або компенсують завдані матеріальні і моральні збитки;
б) міліція імітує пошук вашого авто, бо ліньки за таку зарплату "карячитись", отже ви навряд чи отримаєте своє авто і /або компенсацію за збитки, хіба що страховку, але це зовсім інша тема;
в) вам дають зрозуміти в завуальованій формі, що ви можете отримати своє авто назад, якщо сплатите певну суму, причому вам стає ясно, що викрадачі авто в спілці з міліцією, отож якщо ви відмовитесь, то вас очікує варіант б).
Ясно кожному, що правда і правильно тільки у варіанті а) - це є право, закон, якого ми хочемо! Але реальність підсовує інші варіанти, на які ми за часту мусимо погоджуватись, коли не діє правильний варіант.
Гірше того: в Україні вже створено таке правове поле, коли варіант а) включає в себе автоматично і варіант б) і варіант в): це конфіскація авта за якісь борги, причому досить незначні. Наприклад, автомобілісту за фіксацією відеоспостереження виписали заочно штраф десь в межах 250-300 грн., потім заочно судили, заочно судовиконавці подали заяву на конфіскацію, бо всіх їх не цікавить пересвідчитись чи дійсно правопорушник знає і свідомо не сплачує штраф - їм це навпаки непотрібно, бо діє варіант в)!
І ось автоінспекція зупиняє десь авто, пробиває по базі і конфісковує, причому задіює для цього приватних підрядчиків, тому що самі вони не мають ні евакуаторів, ні штрафплощадок для авто, але мають закон, який вони зобов’язані виконувати. І ось тут починається бізнес по-українськи: всі послуги цього підрядчика в двічі-тричі, а то і більше перевищують ринкові, тобто евакуатор десь коло 1000 грн., а кожен день стоянки десь в 200-300 грн. І зауважте: все законно! Спростувати юридично неможливо! Таким чином державна служба законно працює на чималий зарібок приватної фірми!
З того конкретизуємо, що означає поняття "бізнес" в простому вираженні: це або виробництво нових товарів, або - послуг. Причому треба чітко визначати виробництво - як саме виробництво чогось нового, як і послуги мають бути корисними, а не в стилі: за певну суму я вам гарантую, що у вас не буде неприємностей від мене...
Славної пам’яті всесвітньо відоме авто марки "Запорожець" мало українське виробництво майже на 100 %, хіба що фарбу бувало імпортували чи ще якісь дрібнички, а так всі болтики та шурупчики, мотори і динамо, кузов і обшивка - все нашого виробництва. Нашого! Якісь, звичайно, не супер, але який розкручений був бренд! Одне слово: "Запорожець"!
І ось одна цофнута нендза вирішила покращити цей бізнес, що саме по собі непогано, але все залежить - яке буде виконання. Якби той молдовський українець домовився і закупив у корейців усю технологію виробництва автомобілів марки "Деу" - це було б дійсно правдиве виробництво! Новий завод з новим устаткуванням і тисячами нових робочих місць тощо. Але ж це потребувало великої розумової напруги, тому було вирішено піти простішим шляхом: закуповувати готові деталі і робити виключно зборку, а в результаті нам стали поставляти готові авто без коліс як одну деталь, а колеса окремо - як другу. Прикрутити колесо до готового авто і дурень зможе, а от всі інші люди на "ЗАЗ" залишились без роботи. То який це бізнес? Де тут нове українське виробництво? І що це дало економіці України?
Що таке бізнес з надання послуг по-українськи вже було показано на прикладі сервісу від Державтоінспекції, а щоб показати і доказати, отже - довести до всіх-всіх, що це не епізодичний випадок, але наскрізне явище в українській економіці, наводжу нижче одну статтю про закупівлю держустановою вугілля за в тричі дорожчою ціною для роздачі пільговим категоріям населення. Зауважте, що знову все законно! Не підкопаєшся! Хоча за гроші, які держава збирає з усіх працюючих тих же шахтарів та інших трударів в Україні, можна було замість пільгової 1 тони - дати кожному по 3 тони вугілля! Відчуваєте різницю?
Тепер для чого вся ця розмова: згідно загальновизнаної економічної теорії багатство держави складає сукупний продукт з виробництва товарів і послуг, а гроші є просто паперовим документом на певну частину цього суспільного добра. Без реального наповнення змісту грошей конкретним добром - це пусті папірці. Отже можна різними псевдобізнесовими оборудками загребсти скільки завгодно грошей-"бабла", обманувши людей і виставивши все як цілком законну операцію. Людей обманути можна, от тільки економіку не надуриш! Вона потребує реального виробництва затребуваних товарів, як і надання правдиво потрібних послуг.
Якщо хтось хоче зрозуміти причини розвалу СРСР, то якраз оце і було головною причиною: людей надурили, що то є найправильніша і найпрогресивніша з економічних формацій в світі, а насправді то була псевдоекономіка, яку зараз багато в чому дублює економіка України. Пригадайте, як всі заводи, фабрики та різні підприємства диміли, пихтіли і щось виробляли, а всі люди щоденно напружено працювали - всі! Безробітних не було, бо то був злочин, за який могли ув'язнити. Водночас при такій економічній потузі такої махини, яким був мегакомплекс  промислового виробництва в СРСР  - в цій державі був тотальний дефіцит і нестача буквально всього найнеобхіднішого, полиці магазинів зяяли порожнечею або були заповненні товаром, який ніхто і за дурно не хотів брати. Безкінечні черги за всім - невже це вже забулось? Чому країна працювала, а результат був відсутній? Тому що то була псевдоекономіка!
І в нас можна дурити і далі людей, як загалом видно, що влада дурить і себе саму різними позитивними реляціями як і в часи збіговиськ ЦК КПРС, але ж питання в іншому - в нашому особистому добробуті! В тому, як нам, пересічним українцям, жити і виживати за таких умов безкінечного злісного злочинного грабунку? Я розумію, що хтось зараз живе краще і його не цікавить, чому комусь живеться гірше і як там буде далі, але коли корабель почне тонути, то зле стане всім: і хто пливе  першим класом, і хто найнижчим - тонути доведеться всім спільно. Розвал Радянського Союзу - такої начебто могутньої світової наддержави і є тому яскраве свідчення. Економічний колапс для України не є вже справою часу - він вже настав! Вже! Ось він - показую.
В будь-якій державі економічна криза і політична криза обумовлюють одне-одне: без політичного єднання неможливо подолати економічної кризи - це однозначно. Бізнес вимагає стабільності для свого нормального функціювання, як і потребує чесного правового поля, де однакові так звані "правила гри" для всіх учасників економічної діяльності. А що ми маємо наявним в Україні на даний момент? Якесь усталене право відсутнє в абсолюті! Суди втратили всіляку повагу і вагу в суспільстві. Прокуратура і МВС трактують закони виключно як це подобається їм і апелювати супроти їхнього свавілля немає до кого - вони ж і є ПравоОхоронці. Державний адміністративний апарат в Україні успішно втрачає будь-яку керованість і суспільну значимість. Приклад тривалого безголів’я мерії столиці України Києва - яскраве тому свідчення.
Від 23 квітня - з моменту введення в дію законів України, прийнятих в абсолютно антизаконний спосіб 4 квітня на так званому "виїзному засіданні" ВРУ, - можна вважати як початком кінця! Розпочинаємо відлік у наближенні до соціальної катастрофи в України. Це не пусті слова, а реальні факти: коли вирішальним у прийнятті законів України стає рішення ВАСУ (Вищого Адміністративного Суду України) - всяка парламентська демократія в Україні фактично ліквідовується. Тобто маємо кінець парламентської демократії і початок глибокої політичної кризи. Законодавча влада узурпована органом, що не належить до демократично створених, отже всілякі вибори втратили будь-яке значення. Так само, як і будь-які референдуми. Все це є такою самою фікцією, як були вибори за влади комуністів у СРСР: всі одноголосно, бо спробуй тільки проти... А потім все одно, у нас хто рахує - потрібне для себе нарахує.
Стосовно нашого "гаранта", то судячи з того, як за 3 роки його правління так званою "залізною рукою" господарника, - Україна успішно провалюється в економічний та політичний колапс, то найкраще у нього виходить в літературній діяльності та й то виключно в сумах гонорарів, як і у його попередника виходило найліпше з бджолами, а не в питаннях керівництва державою. Ну а підписані "гарантом" 19 квітня закони остаточно поховали його як "гаранта конституційного правопорядку", бо Президент України Віктор Янукович власноручно завізував законодавчий злочин. Все, що далі - то деталі.
Виходячи з всього сказаного, я особисто маю величезний сумнів, що Україна стане найближчим часом до якоїсь спілки з Євросоюзом, а щодо Митного союзу, то якщо вони втягнуть до себе Україну як повноправного члена - можу їм тільки поспівчувати. Авторитарні державні режими Російської Федерації, Білорусі та Казахстану не витримають того масштабного активу деструктивного в соціумі, що накопичилось в Україні просто безмірно на теперішній час. Певен, що вони дуже швидко пошкодують, що зв’язались з Україною в її сучасному політичному та економічному стані.
Час покаже, але в найближчому 10-літті для України я особисто нічого доброго не передбачаю, тому що економічний колапс, це як коматозний стан у людини: вийти з коми надважко, а жити потім - так само досить нелегко.

Богдан Гордасевич
м.Львів

Як держкомпаній купити вугілля втричі дорожче ринку та уникнути відповідальності
Сергій Головнев - 22 квітня 2013, 07:33
(переклад українською Гугла)

Державне підприємство «Донвуглереструктуризація» 26 березня, після проведення тендеру, уклало договір з донецької трейдингової компанією «Донбас Ойл» на закупівлю 153 500 тонн вугілля. Сума контракту - 221 млн гривень з ПДВ, повідомляє «Вісник державних закупівель». Придбаний вугілля держкомпанія повинна передати колишнім працівникам шахт і збагачувальних фабрик - за законом, безробітні шахтарі, пенсіонери, інваліди та члени сімей загиблих гірників мають право на одержання пільгового вугілля для побутових потреб.
Згідно інформації в «Віснику державних закупівель», трейдер повинен продати «Донуглереструктуризации» 76 800 тонн палива марок Р і ДГ по 1400 гривень за тонну і 76 700 тонн марки АМ за 1480 гривень. Це високі за ринковими мірками ціни. Для порівняння: за даними Минэнергоугля, шахтоуправління «Південно-Донбаське №1» в січні-березні продавало трейдерам вугілля марки ДГ в середньому по 444 гривні за тонну, а об'єднання «Селідоввугілля» - марки Г і ДГ по 517 гривень за тонну.
Трейдери продають вугілля державі втричі дорожче, ніж закуповують у держшахт
У тендері брали участь чотири підприємства. Компанія «Торговий дім «Енерговугілля» запропонувала той же обсяг вугілля за 226,8 млн гривень. Ще дві компанії, «ДТЕК Трейдинг» Ріната Ахметова і «Энергоопторг», були готові продати паливо набагато дешевше - за 92 і 97 млн гривень відповідно. Але їх пропозиції були відхилені з формальних причин - «ціна не містить вартості товарів», повідомляє «Вісник державних закупівель». Зачіпкою стало те, що ці компанії вказали ціну на всю партію, тоді як закон вимагає окремого документа, в якому наведено вартість однієї тонни.

Суд в допомогу
Тендер - лише початок історії. Відразу ж після його закінчення, 26 березня, «Донвуглереструктуризація» надіслала трейдеру листа з відмовою купувати вугілля за обумовленою на тендері ціною. 29 березня «Донбас Ойл» звернулася в Господарський суд Донецької області з вимогою змусити держкомпанію виконати умови договору. Вже 1 квітня суд виніс рішення на користь трейдера, зобов'язавши «Донуглереструктуризацию» заплатити за куплений вугілля повну суму - 221 млн.
Навіщо ускладнювати процедуру закупівлі, якщо в результаті сторони залишилися при своєму? Суд став своєрідною страховкою від фінінспекторів, які, проаналізувавши ціни, могли б висунути керівництву держкомпанії звинувачення в неефективне витрачання бюджетних грошей. «Відповідальність за виконання який набрав чинності рішення суду не передбачено», - пояснює Ганна Тищенко, радник практики вирішення спорів юрфірми Integrites. Іншими словами, якщо контракт на покупку вугілля менеджери «Донуглереструктуризации» підписали з примусу, контролюючі органи не зможуть пред'явити до неї ніяких претензій.
Для остаточного вирішення питання із закупівлею юристи держпідприємства повинні подати апеляційну скаргу, говорить Тищенко. Якщо рішення місцевого суду підтвердить і Апеляційний госпсуд, жоден фінінспектор не зможе залучити до відповідальності членів тендерного комітету підприємства.
Чи Так все і було задумано? Що брали участь в операції компанії відповіді на питання не дають. Директор «Донуглереструктуризации» Олександр Панишко кілька днів був недоступний для коментарів. Секретар у приймальні директора повідомила, що він перебував на шахті, де була аварія», а в його відсутність ніхто прокоментувати ситуацію не взявся. В «Донбас Ойл» також не прояснили ситуацію: там жінка, вислухавши питання Forbes по телефону, повісила трубку.

Телефонне право
Хто продає побутове вугілля в два-три рази дорожче, ніж державні шахти і приватні трейдери? Згідно з даними Єдиного держреєстру підприємств, «Донбас Ойл» заснував 27-річний Руслан Курок в кінці 2011 року. У лютому 2012 року підприємство було переоформлено на жителя Донецька Михайла Коротина. Номер телефону в реєстраційних документах підприємства - (062) 345 16 62 - збігається з номерами телефонів компанії «МАКО Інвест» і благодійного фонду «Олександр Янукович», що належать старшому синові президента Олександра Януковичу.
Номер телефону «Донбас Ойл» збігається з номерами телефонів фонду Олександра Януковича і його компанії «МАКО Інвест»
Дані держпідприємства «Інформаційно-ресурсний центр»
В «МАКО Холдингу» категорично заперечують зв'язок з «Донбас Ойл». «З точки зору чинного законодавства, будь-яке підприємство має право внести будь-які телефонні номери в систему Єдиного держреєстру підприємств і організацій, - говориться в письмовій відповіді директора департаменту «МАКО» Володимира Кузнєцова. - У зв'язку з цим ми не можемо проконтролювати використання пов'язаних з групою стаціонарних телефонних номерів іншими суб'єктами господарювання».
Хід судового процесу дає ще одну зачіпку на тему можливої зв'язку «Донбас Ойл» зі структурами Олександра Януковича. Від імені трейдингової компанії в донецькому госпсуді виступав місцевий адвокат Денис Степура. Цей же юрист трохи більше двох років тому представляв у суді інтереси Асоціації «Донбаський розрахунково-фінансовий центр» (ДРФЦ), реорганізоаної в ЦЗФ «Комсомольська», і що належать ДРФЦ збагачувальних фабрик.
Щоб зв'язатися з переможцем «вугільного» тендеру - «Донбас Ойл» - потрібно зателефонувати за номером компанії «МАКО Інвест», що належить старшому синові президента Олександра Януковичу
1256616

http://forbes.ua/nation/1351200-kak-goskompanii-kupit-ugol-vtroe-dorozhe-rynka-i-izbezhat-otvetstvennosti?utm_medium=newsnet&utm_source=korrespondent.net&utm_campaign=inf328

Ви вiрите в те, що майже на самiсiнькому кордонi, пiд самим носом усiх спецслужб кiлька рокiв повноцiнно функцiонував тунель завдовжки 700 метрiв i майже метр у дiаметрi, така собi безкоштовна, безвiзова, нiким не контрольована дорога до сусiдньої країни, а нашi спецслужби про це не знали?

Забороненний товар вiдправляли з пiдземного гаража, через вхiд до лазу з будинку на дiлянцi, наданiй... управлiнням СБУ своєму працiвниковi.

Контрабандний тунель називають тут, на Закарпаттi, просто - "есбеушна нора".

"Тунель" знайшли словаки на своїй сторонi. Була там собi приватна фiрма, склади, стояв туалет, а пiд туалетом, точнiше, його iмiтацiєю, i вiдкривався лаз пiдземної нори до України.

Довжина тунелю вражає. 480 метрiв тунелю вiд загальної протяжностi лежать на словацькому боцi та закiнчуються в промисловому районi мiж селами Вишнє та Нижнє Нiмецьке.

Усерединi вiн зроблений у виглядi труби, зафiксованої сучасними матерiалами, дiаметром сантиметрiв 90. Людина крiзь нору при бажаннi пролiзе сама, зв'язанiй - допоможуть тi, кому це вигiдно фiнансово. Товар по тунелю перевозила вагонетка, така, як у шахтах. Причепiв до неї було 16. Працював пiдземний поїзд на електрицi.

...cкандал був великий. У свiтi заговорили про те, що до функцiонування пiдземного тунелю пiд кордоном України причетнi генерали СБУ та прокуратури - мiсцевi, закарпатськi та столичнi.

Тунель знайшли ще в липнi минулого року. На всiх телеканалах i в центральних газетах словацька служба охорони держави, їх мiнiстри у подробицях розповiдали про "тунель" у землi пiд кордоном України й пiдраховували збитки, завданi контрабандистами їхнiй державi.

"Тунель" транслювали, показували з рiзних бокiв i звiтувалися чи не щодня перед громадськiстю. Словацька влада поважає свiй народ.

В Українi натомiсть журналiстам, якi намагалися показати людям "есбеушну нору", - виривали з рук мiкрофони. Пiзнiше розслiдування вестимуть все тi ж особи - працiвники служби безпеки та прокуратури iз Закарпаття. Здається, прогнози скептикiв правильнi: винних не буде.

детальніше тут

Відео можна переглянути тут: http://www.youtube.com/watch?v=LXS6TRZxj9s

Вам подобаються татуювання на українську тематику?

          Шота я не можу зрозуміти. Кличка всі знають? Віталія, того, що вправно чистить пики будь-кому. Індустрія така існує - професійний бокс. Там професійно вам можуть натовкти фізіономію. Якщо забажаєте звісно. Так, Віталій Кличко в цьому дока. Навіть Майкл Баффер обзиває його доктором. Він, бідолага, не знає, що Кличко такий же доктор, як Янукович проффесор. 

          Ну, і те, що Кличко ломиться то в мери Києва, то в Президенти України, також всі знають. Воно пенсія боксерська вже на носі, а капусту треба десь рубати. Ось він і вирішив рубати ії тут, в Україні. З нас, з українців. Воно звісно складно, якщо врахувати, що він не мешкає в Україні, ні хрена взагалі про неї не знає, але що поробиш, тут вже, папірці з американськими президентами понад усе. Хоча деякий час тому, він блиснув "ерудицією", назвавши українців, які боролися та гинули за Україну - фашистами. Мабуть тому, він рачки лізе до влади, щоб пояснити українцям, що захищати Україну не варто, тому що, за версією Кличка, це фашизм.
          А ще, вже в іншій країні, в Золотій Орді, є такий собі, Президент Кадиров. В нього більш радикальна "любов" до України. В грудні 2009 року він запропонував Президенту Золотої Орди Путіну наступний план дій - "Грузия, Южная Осетия, Украина – все это будет продолжаться и продолжаться. Это личная беда России. Почему мы должны постоянно страдать, если можем ликвидировать все это? Мы – великая держава. У нас есть всё: армия, технологии. Нам необходимо переходить в наступление"

          Ось так. Ліквідувати нас треба. Ми, біда для Кадирова. 

          Запитаєте, до чого тут Кличко? Справа в тому, що за три тижня до цього свого месиджу, Кадиров .приїжджав в Україну. Тоді, в Броварах, відбувався бій його співвітчизника. Цей бій проводила компанія Кличка, «К2 Promotions». Невідомо, як він опинився в Україні, чи то сам, за власною ініціативою, чи за запрошенням самого Кличка, але те, що вони сиділи поряд та мило розмовляли, то це факт.

          Так, тоді ще не було цього "дружнього" словесного па від Кадирова по відношенню до України. Але ж всім відомо, який "демократ" цей Кадиров. В Європі з ним ніхто не бажає зустрічатися. А Кличко, навпаки, намагається себе позиціонувати як демократа, прихильника європейських цінностей та декларує вступ України до Євросоюзу, як одну з програмних цілей своєї партії. До речі, на виборах до Ради, за списком УДАРу, пройшов пан Налівайченко, тодішній Голова СБУ, який прокоментував тоді вислів Кадирова наступним чином - "Такие заявления не требуют комментария от европейского государства, но я думаю, что реакция МИД не заставит себя ждать. Единственное, что я бы не преувеличивал провокационные заявления иностранцев и их важность для Украины" Ось так, для Голови СБУ не важно, що від одного з керівників Золотої Орди лунає заклик ліквідувати Україну. 
          То, про що тоді розмовляли Кличко та Кадиров? Можливо обговорювали, як Кадиров буде переходити в наступ на Україну, а Кличко буде його тут зустрічати? Хоча, можливо і про бокс вели професійну розмову.
          Саме цікаве, що це не перший контакт «К2 Promotions» з Кадировим. В серпні того ж року вона провела в чеченской столице, Грозном, фестиваль бокса. Можна сказати, що це бізнес, не більше. Але ж один з власників «К2 Promotions» є Віталій Кличко. І не просто Віталій Кличко, а политик Кличко. То, що ж це за така палка любов між українськім політиком Кличко та людиною, яка хоче ліквідувати Україну?
          Кадиров ще в одному епізоді засвідчив своє відношення до України. Впізнаєте цього перця - 


          Ось і реакція Кадирова - Рамзан Кадиров заявив, що повністю підтримує телеведучого і готовий подарувати йому квартиру у Грозному та посаду директора телекомпанії “Грозний ТВ”
          Тому я і не можу зрозуміти, що це за елкі-метелкі? Які можуть бути взагалі розмови про Кличка, мера Києва? Я вже не кажу за Кличка, Президента України. Це взагалі не вкладається в голові. Ей, клічканутие, ви хоч думали головою, коли голосували за нього? Ґа?
          Можливо хтось зараз скаже, що не треба чіпати опозицію, що треба всі зусилля спрямувати на повалення межигірського земляного зайця. А хто сказав, що Кличко опозиція? Він сам на паркані написав?Одна відома мадам також написала на паркані, що вона опозиціонерка аж до спиного мізку і що вона буде усіма своїми силами, м'язами та мускулами робити імпічмент Януковичу. Зараз ця мадама у поті чола працює на імпічментованого нею Януковича, грабує разом з ним Україну та блокує гуманітарні вантажі на кордоні. Стосовно пріоритету щодо повалення режиму Януковича, так це і не обговорюється. Це обов'язково треба робити. Але ж який сенс міняти  "господарника" проффесора Януковича на "демократа" дохтура Кличка? Для того, щоб він з квітами зустрів Кадирова, який би на танке в'їжджав в Київ? Ми що, остаточно розум втратили?
          Ось такі думки лізуть в голову. І це, тільки один епізод з "подвигів" Кличка. 

Мій народ

Мій народ – старий сивий дід,
Що живе на цій землі кілька тисяч літ.
Сидить собі на призьбі, у вуса посміхається,
Час від часу із малечею пограється.
Люльку натопче, казку розкаже,
Одне слово мовить – наче вузлом зав’яже.
Пишається жовтою нивою, милується синім небом,
І всіх пригощає солодким медом.
Мій народ – бабуся старенька,
Одним – ніжна бабця, іншим – ласкава ненька.
Пахне пирогами та любистоком,
За великою родиною доглядає дбайливим оком.
Мій народ – дядько працьовитий,
Добре роботу робить і хоче добре жити!
Має сильні руки, велике серце має,
На роботі – горить, на весіллі – гуляє!

Та посіяли дівки льон, та посіяли дівки льон,
Ти Ярина-Марина, жена-бариня моя, дівки льон.

Мій народ – жінка у хустині.
Була привітною колись, привітною лишилась нині.
Всього їй досталося – і добра, і лиха!
А вона в радості – гучна, у нещасті – тиха.
Мій народ – це наші хлопці кремезні,
Колись такі носили чуби довжелезні.
Тепер чубів немає, але кожен і без чуба –
Гнучкіший від лози, міцніший від дуба.
Мій народ – красуні-дівчата.
У інших таких мало, а в нас таких багато!
Червоніють від сліз, рожевіють від сміху,
Своїми ласками дарують неймовірну втіху.
Мій народ – діти веселі –
Щастя кожній родині, радість кожній оселі.
Хочуть усе вміти, прагнуть усе знати,
Люблять свою маму, поважають свого тата...

Та не вродило дівкам льон, та не вродило дівкам льон,
Ти Ярина-Марина, жена-бариня моя, дівкам льон.
Ох і вродило гірчаки, ох і вродило гірчаки,
Ти Ярина-Марина, жена-бариня моя, гірчаки.

Мій народ розкиданий по всьому світу.
І на чужині в нього виростають чужі діти.
Чужій землі дарує свій талант і своє вміння,
Але ж у цій землі лишилося його коріння!
Мій народ знову може стати кращим –
Незаляканим, незатурканим і неледащим...
Усміхнеться братам, сестрам і собі самому,
Знову стане господарем власного дому!

А чужії хлопці – дураки, а чужії хлопці – дураки,
Ти Ярина-Марина, жена-бариня моя, дураки.
Бо хотять з нами ночувать, бо хотять з нами ночувать,
Ти Ярина-Марина, жена-бариня моя, ночувать.
А наші хлопці не велять, а наші хлопці не велять,
Ти Ярина-Марина, жена-бариня моя, не велять.