Для тих, кому не байдуже, що в нашій країні війна незавершена: за два минулі тижні ви допомогли армії на суму у 441,300 тисяч гривень.

Допомога придбана на ваші кошти, роз'їхалася усім фронтом.

Спочатку за життя:

Я став зразковим сім'янином - дуже люблю свою дружину, дарую їй квіти декілька разів на місяць, даю гроші на сукні та інші жіночі потреби... і отримую від цього величезне задоволення, коли бачу, як вона радіє :)

Збираємось заводити дитину. Зараз ми на стадії лікування всіх можливих хвороб, щоб дитинку зачинати будучи якомога більш здоровими. Додатково міркуємо над тим, де та як будемо жити із дитиною, щоб нам це було зручно, бо жити з родичами, як показує практика - далеко не кращий варіант. Скоріш за все, будемо орендувати якусь квартиру, доки не купимо, чи не побудуємо собі власний дім.

Робочі питання:

Як я не чіплявся за вільне життя, але прийшов до того, що знову працюю в офісі... Займаюсь розробкою сайтів, та сервісами, що з ними пов'язані. Хоч цього разу я вже є директор, але суть не сильно міняється - з 10 до 17 практично весь час за робочим місцем. Іноді дозволяю собі байдикувати, користуючись тим, що ніхто не може мені цим докорити, але частіше за все - працюю, бо дійсно маю багато замовлень, які необхідно обробити.

Перестав братись за будь-яку роботу, став більше цінувати власний час. Деякі замовлення передаю іншим, часто без грошової вигоди для себе. Нещодавно втратив двох клієнтів після 2 років обслуговування, але замість того, щоб засмутитись, відчув полегшення, наче гора з плеч...

Продовжую займатись комп'ютерним сервісом в Дніпропетровську, але все більше міркую над тим, щоб перекласти всі замовлення на плечі найманих робітників, забезпечити їх гідним заробітком, а собі мати комісію з замовлень, проте - я буду вільний в часі та просторі... мені цієї свободи зараз дуже не вистачає.

Стан здоров'я:

Хотів би похвастати, але нема чим. Зуби руйнуються, вже втретє за рік буду звертатись до стоматологів. Набрав ще більше ваги, і ніяк не візьмусь за себе, щоб привести себе в гарну форму. В цьому році навіть гострим бронхітом захворів, чого від себе ніяк не очікував. З плюсів в цьому плані мабуть тільки те, що я став знову регулярно їздити на велосипеді по справах й просто в своє задоволення. Буває - кілометрів по 20-30 на день :) Треба тепер додати до фізичних вправ ранкову пробіжку з зарядкою і зайняття йогою. Напевно ще й про харчування слід подумати, але це питання я відкладаю взагалі на останню чергу (їжа - моя слабкість)

Планування майбутнього:

Завів собі правило щонайменше раз на місяць робити підсумки того, що відбулось і планувати наступний період. Виходить дуже цікаво. Ніколи не думав, що плани можуть так швидко і легко здійснюватись. Навіть такі, які більш походили на мрії, ніж на плани ))) Щоразу ставлю собі планку досягнень вище й вище, і практично завжди виходить досягти зазначеної мети.

Напевно, варто додати, що тепер у мене з'явилась ще одна звичка, що допомагає дбати про майбутнє: я став щомісяця частину заробітку вкладати в різні інвестиційні проекти. І хоч спочатку це здавалось чимось несерйозним, то зараз, коли сума інвестицій в різних проектах сягає більше 15000 доларів, а на дивіденди можна гідно жити сім'єю не працюючи, тепер я дуже радий, що півтора роки тому завів таку звичку :)

Духовний розвиток:

Маю зізнатись, що той я, яким я був півтора роки тому, не зрозумів би в більшості питань того мене, яким я став зараз. Я маю на увазі світогляд та життєві принципи, за якими я жив тоді і живу зараз. Стало менше егоїзму, більше дивлюсь на інших людей, вражаюсь їх неповторній природі, вчусь сприйняттю та розумінню тих, хто викликає неприємні відчуття. Як показує практика - це нескінченно багате джерело досвіду та мудрості.

Став набагато спокійнішим та рішучим. Добре чую інтуїцію (раніше взагалі вважав, що це або вигадка, або притаманно тільки жінкам). Хочеться більше знати Бога, жити з ним в серці. На жаль, розумію, що для мене це дуже-дуже довгий шлях, і... ще багато чого треба буде в собі змінити, навчитись, прийняти... Простіше кажучи, вдосконалюватись мені ще й вдосконалюватись... Але, напевно, цей шлях нескінченний, і остаточної мети я ніколи не досягну, як би мені цього не хотілось.

Дякую всім хто дочитав за увагу. Сподіваюсь, вам сподобалось. Буду радий, якщо цей запис піде комусь на користь, якщо когось сягне цікава думка, чи ідея. Це буде мені найкращою радістю :)

Весна в душі минула, гормони більше не б'ють в голову, всі дівчата з королев перетворились на звичайних людей, можу нормально, спокійно працювати без глупощів...

Серйозно зайнявся тими справами, за які взявся, але зовсім не планую майбутніх - залишаю простір для якоїсь величезної, дивовижної події, яка розпочнеться десь у липні, і невідомо, коли закінчиться.

Завдяки заняттям зарядкою, пробіжками, йогою, контемп-танцями, контактною імпровізацією і іншими фізичними навантаженнями, став краще відчувати своє тіло, почуваюсь міцнішим, здоровішим, і цей процес набирає обертів, що мене дуже радує... (-:

Нові приємні знайомства... почав зустрічати старих знайомих, які раніше не дуже хотіли зі мною спілкуватись, а зараз, навпаки, самі пропонують свій час для мене (-:

я вкотре переконалась, що гарячіє фінскіє хлопчаки – то моє кохання на все життя, особливо якщо вони грають на барабанах, особливо коли їх звуть Мікко, ще й прізвище вони мають Сірен
закохалась ще на першому концерті Апокаліптики в Кийові, хоча тоді бачила його вперше. love at first sight...


ну... так, на хлопчика-цьомчика /як Пертту наприклад/ він не дуже схожий, але ж як він...
отже, якщо мій любий Івгєній не навчить мене грати на барабанах, посиплю голову попелом та вперед у гори замолювати гріхи
то був намбер раз, бо без сумніву Мікко Сірен намбер раз! /і навіть не намагайтесь мене переконати в іншому/
намбер ту /ше один пазітів/. дуже звеселив Пааво. навіть якби окрім нього в Апокаліптиці нікого не було, все одно варто було б піти на концерт. бо бачити як крєпкій мужчінко з пузікам, добрячою дупкою і в майже обтягуючих джінсіках бігає, пригає по сцені з віолончеллю та ще й виробляє різні чудернацькі заворожуючі па, то просто пацталом, афтаржжот та пєшиісчьо =) в ньом явна умір балірун. дякувати богу, шо всеж народився афігєнний віолончеліст
тєпєрь о плахом. перша думка, що промайнула, коли я увійшла до зали „Люді, ау! Гдє ви?” (с) бо якось їх дійсно майже не було. стало навіть якось соромно і шкода хлопців. особливо коли згадалось, що в них таких концертів буде три
трохє розчарував запропонований сракатий вокаліст. навіть довге волосся не врятувало його від мого ФЄ. бо не люблю я такий вокал, як в Кіпєлова, особливо коли ним виконується пісня, яку взагалі співає Адама Гонтьє (I don’t care). то дійсно повний П.  і ващє його було занадто багато. хлопчаків за його сракою взагалі не було видно /навіть Пааво не поривався танцювати/. хоча б одне потішило, що Bittersweet обійшлася без його втручання гг
ще раз переконалась, що мікрофон має бути лише в Ейкки. бо коли в нього починає бубоніти Пертту, хрін шо зрозумієш. дійсно хочеться сказати „памєдлєннєє, пжалста, я запісиваю” (с)
ну, гадаю, описувати які вони чудові, неповторно-незрівнянні, найкращі і ващє-ващє-ващє сенсу немає, бо то і так всім зрозуміло. вощєм, великий респект за краплю симфонічної музики та неймовірне закінчення концерту композицією „Hall Of The Mountain King” Едварда Гріга. хлопці, я вас лове і буду чекати! якось так))

Росіянин Андрій Окара пише на УНІАН:

Послухав по «Эху Москвы» розмову з міністром освіти, науки, молоді і чогось ще України Дмитром Табачником.

Приємно слухати таку чудову і розумну людину - справжнього патріота Росії та подвижника «російської» (за його власними словами) мови і культури.

Я і сам люблю обговорювати з розумними людьми змістовні питання про освіту: яка логіка побудови середньої і вищої освіти в умовах кризи «модерніті» і постмодерну, чого більше від «болонської» системи - добра чи лиха, про те, чим інститути повинні відрізнятися від університетів, про стратегію підготовки фахівців, здатних не тільки на сприйняття, а й на генерацію інновацій. До речі, я теж вважаю, що система тестів виключно з галочками і без перебігу думки - це шлях до дебілізму і соціальної архаїзації. І радянська система освіти була за багатьма параметрами (зовсім не за всіма!) кращою в світі - саме тому, що розвивала креативні здібності за межами формальної логіки і була заснована на гуманістичних цінностях.

Я сам ще років 10 тому придумав концепцію - в якій формі і в якому обсязі російська літературна мова і російська література повинні викладатися в усіх без винятку школах України. Головний принцип у моїй концепції - це деідеологізація російської літературної мови: російська мова - це одна з розвинених літературних мов, яка дає змогу передавати тонкі відтінки думок і відчуттів, має велику літературну традицію і запитана в комунікації. При цьому, оскільки в ній домінують морфологічний і історичний (а не фонетичний - як в українській) принципи побудови орфографії, було б правильно, щоб усі жителі України вміли грамотно писати російською. До речі, прямий предок російської літературної мови - славено-російська книжкова мова - була створена саме українськими вченими в XVI-XVII століттях і походить з Галичини.

Все. Крапка.

Російська мова - як засіб спілкування, але не як символ братерського єднання і старшобратської вищості, не як знак любові до Росії, не як індикатор величі російської культури, не як квиток до «Русскаго Міра», не як пам`ять про спільне минуле, не як мрія про спільне майбутнє. І ні слова про те, якою мовою писав Гоголь! Просто перетирати це в 1001-й раз ну просто нестерпно!

Тільки ось обговорювати це все з Табачником чомусь не хочу.

Я намагався почути від нього хоч слово, хоч натяк на підтримку української мови і культури.

До речі, в УРСР ще зі сталінських часів саме середня школа і відповідне міністерство були мало не єдиним масовим генератором української культурної ідентичності (не рахуючи національного радіо, театрів і книговидання). Коли б не масова українська школа (в т.ч. і російськомовна) в пік епохи «модерніті», українці, судячи з усього, були б не окремим народом, а субетносом - як нині кубанські чорноморські козаки.

Мабуть, у національної мови і культури повинен бути якийсь символічний хранитель - можливо, це одна з обов`язкових функцій міністра освіти.

Але головний гуманітарний міністр говорив чомусь про інше: про сувору боротьбу - з провінціалізмом (або з провінціалістичною мовою), з неконкурентоспроможністю (провінціаломовних театрів), з націоналістами (які заважають білгородцям здобувати освіту в ХАДІ) і багато про що ще. Загалом, світ повний дивовижних речей, друже Гораціо.

Ну, а насамкінець ефіру (це не ввійшло до стенограми) зачитали повідомлення когось із слухачів - мовляв, вас би, такого пречудового, та до нас в Росію міністром!

І, до речі, це думка! Адже дуже багато жителів Росії вважають, що росіяни (великороси) в РФ принижені, обійдені, непропорційно мало представлені в найвищих органах влади, що російська культура зазнає постійних утисків і принижень, що в телевізорі, уряді й на ринку - засилля неросіян, що бути росіянином (особливо в неслов`янських регіонах) не престижно, а часом і небезпечно.

Хоч би як там було, деякі підстави для таких висновків справді мають місце бути.

А що, може і справді, Дмитра Володимировича - та до Росії?

Адже якщо російську мову і культуру захищає український міністр Табачник, то в такому разі українську повинен захищати російський міністр Андрій Фурсенко. Що-що, а прізвище у нього саме відповідне.

P.S.

Этот текст был написан вчера, а сегодня один мой московский знакомый (не имеющий никаких украинских пристрастий или симпатий), тоже слушавший этот эфир, спросил у меня: "Это что, был отчет украинского министра о проделанной работе? Так такое, кажись, в Кремле надо говорить или на Лубянке, а не на "Эхе".

Я сказал, что министру виднее – на то он и министр, и перевел разговор на другую тему...

партия рецидивистов

  

Погода сприяє - катаюсь на ровері, щодня вибігаю на ранкові пробіжки, намагаюсь засвоїти основи вправ йоги,... В цьому мені дуже допомагає Ліда, за що я їй безмірно вдячний! В результаті, за цей місяць я набагато покращив свою фізичну форму - став більш струнким, підтягнутим, добре відчуваю своє тіло, і потихеньку повертаю собі ті здібності, які мав давно до того, як припинив активно займатись спортом.

До того ж, після балу так і став ходити на заняття танцями - вже більше двох місяців. Нещодавно базова танцювальна група, в якій я навчався, ставила свій перший танець. Мій братик знімав на фотоапарат, а я зробив з цього запису невеличкий кліп (-:

[ Читати далі ]

Здається, це вже стає доброю традицією - щороку влітку відправлятись подорожувати автостопом в якісь цікаві місця. Цього року здійснилась моя давня мрія, і я став подорожувати не сам, а в компанії моєї коханої дівчини.



Як завжди, все йде не так, як планувалось. Змінюються маршрути, дати прибуття та виїзду, навіть мета подорожування може змінитись під час поїздки. Мені це вже звично... Точніше, я вже звик дивуватись цім несподіваним, неочікуваним втручанням зовнішніх обставин в мої плани, бо зазвичай вони завжди несуть в собі тільки покращення, які б я і сам напевно запланував, якби знав, що вони можливі. Іншими словами - я просто приймаю ті класні нагоди, які час від часу даруються Міс Випадковістю.



Планувалась лише одна поїздка - на Західну Україну до Чопа. Через Полтавщину та Житомирщину туди, через Умань назад. Але часу не вистачило, і тоді народилась ідея розділити подорож на дві: в першій, скороченій - спочатку завітати до родичів під Полтавою (Кобеляцький район, село Гарбузівка), звідти рушити до Бердичева, і вже через Вінницю приїхати в Софіївський парк, а звідти додому;



На другу подорож ми мали більше часу, тому запланували його грандіозніше: з Дніпра - через Кам'янець на Коломию, звідти до Львова, зі Львова до Чопа, потім на Білорусь, де нам запропонували відвідати родичів в Бресті, під Пружанами та в Мінську, з Мінська поїхати на Санкт-Петербург, а потім, через Москву - додому, на Дніпропетровськ.

Перший маршрут так і склався, як планувалось, за винятком кількості днів, які ми планували на кожен з пунктів (-: А ось другий маршрут змінився досить радикально. Замість Коломиї ми поїхали відразу до Львову, через 4 дні звідти на Коломию, потім, несподівано, по південному кордону України - через Яремче, Солотвино, Берегово - до Мукачева, і, зовсім не заїжджаючи до Ужгорода і Чопа - на Білорусь (До Кобрино через Ковель). Якщо чесно, то ще місяць тому я і уявити не міг, що все так зміниться, але тепер дуже задоволений усім (-:

В Білорусі ми проігнорували Брест, але відвідали Біловезьку Пущу, зараз тусимо в Мінську. В Пітер та Москву вже не збираємось, бо немає ані часу, ані грошей, ані бажання. Але ще збираємось завітати до друзів в Гомель, щоб потім через Київ повернутись додому десь у вівторок, або середу. Хоча... це все майбутнє - його неможливо загадати, чи передбачити, тому, подивимось, як там станеться (-;

На цей момент ми за літо проїхали автостопом більше 2300 кілометрів по Україні, вже більше 600 по Білорусі, і ще 1000 кілометрів у нас попереду, щоб повернутись додому...

Деталі про відвідування кожного з місць я напишу трохи пізніше, але обіцяю, що довго чекати не прийдеться. Поки-що, хто бажає, може подивитись фотозвіт з цієї подорожі в моєму альбомі: ось тут

Звіт Луценка в Раді: генпрокурор розповів, що змінилося після Майдану і де корупція найбільша

 

“За експертним висновком, у тому числі Інституту економіки Національної академії наук України, в часи Януковича Україні було завдано шкоду понад 40 мільярдів доларів США. Це приблизно одна річна видаткова частина державного бюджету. Мені здається, це пік”, – заявив генпрокурор Юрій Луценко під час звіту у Верховній Раді 24 травня.

Він не згоден із тезою, що з часів Майдану нічого не змінилося. “Податкові площадки знищено, “скрутки” так звані – з 1 червня запускається автоматизована система, яка їх знищить; відкати за ПДВ – з 1 травня існує автоматизована система; подвійне оподаткування в країні і окремо в сільськогосподарських підприємствах, на чому грали недобросовісні голови колгоспів із Кіпру, знищено; державні закупівлі (махінації) – знищено. Я не говорю, що це знищено остаточно, але це підірвано на 80-90% системою ProZorro… Ціна на газ для населення та промисловості – знищено”, – заявив Луценко.

Він зазначив, що чим більше зробить Верховна Рада для подолання корупції, тим менше залишиться робити Генпрокуратурі.

“Нам залишилося три теми. Тема вугілля – якщо раніше розкрадання йшло через спеціальні схеми бюджетного фінансування шахт, то сьогодні не меншу загрозу становить так звана схема “Роттердам+”. Ви маєте прийняти закон про ренту на вугілля і інші корисні копалини в Україні – так само, як це зроблено для газу. Зробите це – і ми перегорнемо ще й цю сторінку мафіозних загроз”, – сказав генпрокурор під оплески.

“Також нам потрібно навести лад на митниці. Там багато робиться, але треба запровадити звірку даних розмитнення з нашими сусідами – країнами ЄС. І 80% злочинності впаде! Це треба набрати політичної мужності Кабінету міністрів і зробити це”, – заявив генпрокурор.

“І третя схема, найважливіша. Найбільша корупція, наскільки її оцінюю я і НАБУ, сьогодні знаходиться у сфері призначення на менеджмент державних підприємств. Шановні колеги, прийміть нарешті рішення про приватизацію “Центренерго”, гідроенерго і всіх інших підприємств, про які уже весь інтернет забитий чутками. Приватизуйте – і нехай платять податки”, – заявив очільник ГПУ.

На думку Луценка, якщо це буде зроблено, “ми зможемо змінити обличчя України”, передає “УП“.

Також Генпрокурор заявив, що в Україні не вистачає суддів для розгляду усіх кримінальних провадженнь, які надходять до суду.

“Правдою є те, що співвідношення направлених до суду проваджень та судових отриманих вироків є абсолютно неприйнятним. В 2015 році правоохоронними органами до суду було направлено 1696 справ. Завершено судових слухань з вироком – 755. В 2016 році направляємо 1739 справ, отримуємо 492 вироки. У поточному році відправляємо 700 нових проваджень, отримуємо 230 рішень… Зі всіх цих вироків лише 104 особи отримали реальний термін покарання через позбавлення волі”, – розповів Юрій Луценко.

Він заявив, що однією із причин такої “кризової ситуації є чисельність суддів у судах”.

“Наприклад, в Дарницькому, Оболонському, Подільському районних судах столиці є лише чотири судді, п’ять суддів у Голосіївському, Печерському, Солом’янському районних судах. Весь вал справ проти високопосадовців, який йде у Печерський суд, мають розглядати п’ять суддів”, – сказав Луценко.

“При цьому 2016 і поточний рік кількість кримінальних проваджень, що надійшли на розгляд суддів, подекуди сягає тисячі. Солом’янський суд – 2269 справ, Дарницький – 1163, Печерський – 857. У нас просто банально немає кому розглядати справи і виносити вироки”, – додав він.

Юрій Луценко заявив, що для вирішення цієї проблеми треба створити спеціалізовану палату в існуючому кримінальному суді з розгляду справ категорії “А”.

“Цей антикорупційний суд з нових суддів, обраних через відкриті тести з участю громадськості, може уже до кінця цього року запустити справжній механізм справедливості в судах”, – сказав він.

Також Юрій Луценко натякнув Верховній Раді на необхідність підвищити зарплату прокурорам.

Генпрокурор подякував народним депутатам від імені прокурорів за те, що “вони змогли підняти заробітну плату на 45%”.

“Тепер прокурор першого року місцевої прокуратури має на руки від 9 до 10 тис. грн., а прокурор регіональної – від 11 до 12 тис. грн.”, – сказав він.

Говорячи про плідну роботу прокурорів, Луценко зауважив, що їм необхідно було б подякувати.

“Найкращою подякою, шановні народні депутати, може бути ваше рішення про чергове підвищення зарплати, яке зробить їх ще більш незалежними, ще більш принциповими і ще більш успішними”, – сказав Луценко.

http://novynarnia.com/2017/05/24/zvit-lutsenka-v-radi-genprokuror-rozpoviv-shho-zminilosya-pislya-maydanu-i-de-koruptsiya-naybilsha/?aid=13P92Y.wghot

Генпрокурор назвав трьох "китів" сучасної корупції в Україні

Генеральний прокурор Юрій Луценко закликає здолати корупцію у вугільній галузі та у Митній службі, а також віддати на приватизацію державні підприємства.

Про це він заявив, завершуючи свій звіт у Верховній Раді.

"За експертним висновком, у тому числі, Інституту економіки Національної академії наук України, у часи Януковича Україні було завдано шкоду понад 40 мільярдів доларів США. Це приблизно одна річна видаткова частина державного бюджету. Мені здається, це пік" – сказав Луценко.  

Він не згоден із тезою, що з часів Майдану нічого не змінилося:

"Податкові площадки знищено, скрутки так звані – з 1 червня запускається автоматизована система, яка їх знищить; відкати за ПДВ – з 1 травня існує автоматизована система; двійне оподаткування в країні і окремо в сільськогосподарських підприємствах, на чому грали недобросовісні голови колгоспів із Кіпру, знищено; державні закупівлі (махінації) – знищено. Я не говорю, що це знищено остаточно, але це підірвано на 80-90% системою ProZorro… Ціна на газ для населення та промисловості – знищено".

Він зазначив, що чим більше зробить Верховна Рада для подолання корупції, тим менше залишиться робити Генпрокуратурі.

"Нам залишилося три теми. Тема вугілля – якщо раніше розкрадання йшло через спеціальні схеми бюджетного фінансування шахт, то сьогодні не меншу загрозу становить так звана схема "Роттердам +". Ви маєте прийняти закон про ренту на вугілля і інші корисні копалини в Україні – так само, як це зроблено для газу. Зробите це – і ми перегорнемо ще й цю сторінку мафіозних загроз", – сказав генпрокурор під оплески.

"Також нам потрібно навести лад на митниці. Там багато робиться, але треба запровадити звірку даних розмитнення з нашими сусідами – країнами ЄС. І 80% злочинності впаде! Це треба набрати політичної мужності Кабінету міністрів і зробити це", – сказав Луценко.

"І третя схема, найважливіша. Найбільша корупція, наскільки її оцінюю я і НАБУ, сьогодні знаходиться у сфері призначення на менеджмент державних підприємств. Шановні колеги, прийміть нарешті рішення про приватизацію "Центренерго", гідроенерго і всіх інших підприємств, про які уже весь інтернет забитий чутками. Приватизуйте – і нехай платять податки", – заявив він.

На думку Луценка, якщо це буде зроблено, "ми зможемо змінити обличчя України".

Генпрокурор додав, що він завжди готовий до співпраці з парламентом.

Олена Рощенко, УП

http://www.pravda.com.ua/news/2017/05/24/7144856/?aid=13P92Y.wghot

Гончарук назвав досягнення нового уряду за 2019 рік