хочу сюда!
 

Лида

34 года, водолей, познакомится с парнем в возрасте 35-43 лет

Заметки с меткой «табачник»

Міністерство освіти продовжує лобіювати інтереси Табачника!


               Днями, в інтерв'ю одному з українських кореспондентів,  в. о. директора Інституту модернізації змісту освіти Юрій Завалевський однозначно заявив про те, що видавництва, пов’язані з одіозним екс-міністром Дмитром Табачником, такі як ВД "Освіта" , "Генеза", "Сиція" та  ТОВ «Видавництво «Світоч» в Державній програмі з закупівлі шкільних підручників, цього року приймати участь не будуть!

         (посилання: http://divannaya-sotnya.com.ua/Investigations/aflovan-z-tabachnikom-vidavnictva-blshe-ne-drukuvatimut-shkln-pdruchniki-derzhavnim-koshtom.html)

               Нагадуємо, що минулого року (2015-2016 навчальний рік) зазначені видавництва не виконали в повному обсязі, покладені на себе зобов’язання з друку та постачання книжок до українських шкіл. Протримали на своїх рахунках близька 8 млн.  грн. державних коштів та освідомивши не можливість вчасного виконання Держзамовлення, повернули ці кошти до Держбюджету. Через це, українські школярі навчалися цього року без необхідних підручників. 

Підкреслюємо, що згідно із повідомленнями і ЗМІ, ВД "Освіта" , "Генеза", "Сиція" та ТОВ «Видавництво «Світоч» багато років поспіль стабільно "відгризиють" 80 відсотків від Державних замовлень на видання та постачання шкільних підручників до загально-освітніх навчальних закладів! І це не зважаючи на те, що в Україні працює близька трьох десятків  інших - потужних та якісних видавничих підприємств, які спеціалізуються на видавництві шкільних підручників! 

               І тим не менше, левову частку державних коштів отримують партнери Табачники. Навіть після революції гідності ситуація не змінилася! І не зважаючи на кризові умови, в які вже не вперше потрапили українські школярі, які закінчують цей навчальний рік за новою програмою, але без нових підручників, покровителі з Міносвіти продовжують захищати своїх протеже!

                 Зазначені видавництва вже сплатили за утримування державних коштів, нараховану згідно із статтею 5 «Основних положень досудового врегулювання господарського спору» та статтею 6 «Порядку пред'явлення претензії Господарського процесуального кодексу України» пеню в загальному розмірі 231 890,98 грн. Тим самим, вони визнали факт порушення ними процедури держзамовлення.

                   Тож, згідно із постановою Кабінету міністрів України від 11 березня 2009 року №181, пов’язаних з Табачником видавництвам до наступних процедур, пов’язаних із державними закупівлями допуск ЗАБОРОНЕНО!

            Єдине, що може змінити ситуацію, це внесення правок до Постанови Кабінету міністрів, які дозволять табачниківським структурам, вчергове підгодуватися  та зірвати ще одне держзамовлення та ще один навчальний рік для українських школярів!

              І поки, в.о. директора Інституту модернізації змісту освіти Юрій Завалевський розповідає про те, що видавництва — порушники програми держзакупівлі шкільних підручників  - "Генеза", ВД "Освіта", Сиція" та "Світоч",  передадуть авторські права іншим видавцям, чиновники Міносвіти вже почали лобіювати проект постанови Кабміну, який внесе зміни до постанови №181 та відкриє черговий доступ табачниківським структурам до державних коштів! Виходить і оновлене після Майдану, Міносвіти прагне зберегти монополію табачниківським структурам на ринку шкільних підручників.

             Згідно із запропонованими чиновниками Міносвіти, на чолі із новим міністром Гриневич корективами до Постанови: видавництва які не виконали, або частково не виконали державне замовлення матимуть право приймати участь в нових конкурсах.

               Крім того, пропонується внести правку про те, що в конкурсах на виконання держзамовлення зможуть приймати участь і новостворені структури (раніше йшлося про видавництва, що працюють на ринку не менше ніж два роки). Тобто, покровителі видавництв-порушників надають можливість відхопити держзамовлення структурам, нашвидкуруч зареєстрованим колегами Табачника (в разі, якщо їх основним видавництвам не вдасться відхопити державні кошти)!

               В пояснювальній записці, яку  разом із проектом нової постанови, згідно перевірених джерел, вже передали на розгляд до Кабінету міністрів чиновники Міносвіти, йдеться про те, що корективи вносяться на користь українських школярів, вчителів та авторів підручників. Насправді Міносвіти лобіює інтереси - ВИДАВНИЦТВ, пов’язаних зТабачником з абсолютно з інших, набагато "шкурніших" міркувань!

(копії документів)

         В. о. директора Інституту модернізації змісту освіти Юрій Завалевський нагло бреше журналістам, прикриваючи спини своїх керівників, які сподіватися протягнути видавництва - порушники Держпрограми в новий грошовий тур. Тим самим він та міністр Гриневич ставлять під загрозу успішність програми забезпечення школярів новими підручниками до нового навчального року.

             Але ми віримо в справедливість та закон.  Ми щиро сподіваємось, що жоден з урядовців не підтримає таку бахвальську інновацію, направлену виключно на порятунок бізнесу Табачника та його підопічних!

               Тому, Львівська обласна історико-просвітницька правозахисна організація "Меморіал" імені В. Стуса звернулась до керівників Українського Уряду та вимагає припинити свавілля, направлене на збереження монополії на ринку шкільних підручників за структурами, пов’язаними з екс-міністром освіти, українофобом Дмитром Табачником.

Крім того, Львівська обласна історико-просвітницька правозахисна організація "Меморіал" імені В. Стуса, звертає увагу Міністра освіти та науки України на те, що Згідно із  З А К О Н   У К Р А Ї Н И  « Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», Статті 9. «Оприлюднення проектів регуляторних актів з метою одержання зауважень і пропозицій» частини 7 -  Строк, протягом  якого  від  фізичних  та юридичних осіб,  їх об'єднань приймаються  зауваження  та  пропозиції,  встановлюється
розробником  проекту  регуляторного акта і не може бути меншим ніж
один місяць та більшим ніж три місяці з дня  оприлюднення  проекту
регуляторного акта
та відповідного аналізу регуляторного впливу. Виходячи з цієї норми, розробник проекту Постанови – Міністерство освіти України мало викласти зазначений документ на свій Інтернет ресурс для ознайомлення громадськості та для отримання зауважень та пропозицій громадськості.
Але, на сайті Міністерства освіти його не має. А це означає, що зазначена Постанова, навіть якщо вона і зацікавить урядовців, буде прийнята в незаконний спосіб!б!           

Голова правління ЛОІППО «Меморіал»                                     Роман Гунда


http://obozrevatel.com/blogs/13289-ministerstvo-osviti-prodovzhue-lobiyuvati-interesi-vidavnitstv-povyazanih-z-odioznim-tabachnikom-mi-vimagaemo-zmin.htm

Старі граблі замість нових підручників для школярів?

Старі граблі замість нових підручників для школярів?
  • Печать

pidruchiki minosviti

 
Як годиться в нашому просунутому суспільстві, «новий віник», чи-то пак - новий чиновник, незалежно від того, в якому аспекті соціально-політичного життя він профілюється, неодмінно має мести по-новому, змітаючи за собою всі помилки та «схеми» папєрєдніків та, безперечно, обіцяючи карколомні зміни та перетворення.


Недивно, що із зміною керманича Міносвіти, слідом за Сергієм Квітом (який, до речі, перепрофілювався у персональні радники президента Петра Порошенка), інноваційними перетвореннями в системі середньої освіти перейнялася його правонаступниця Лілія Гриневич. Гриневич, яка донедавна очолювала Комітет освіти і науки у Верховній Раді, планує до 1 вересня поточного року оновити навчальні програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Тож, за період літніх канікул будуть переглянуті програми початкової школи, а також 9-го класу, для яких в наступному році повинні друкуватися підручники. Крім цього, згідно з офіційною заявою Міносвіти, зараз там кипить робота над розробкою нового алгоритму створення і закупівлі шкільних підручників та ліцензування дошкільних навчальних закладів.

Але, на жаль, проголосивши про оновлення, пані Гриневич не надала суттєвій увазі «розбір польотів» порушників умов програми державних закупівель шкільних підручників для 4 та 7 класів, через які українські школярі цього навчального року, отримавши нову навчальну програму, не були забезпечені підручниками, за якими вони мали цю програму освоїти.

Шкільні підручники для 4 та 7 класів, в повному обсязі, мали б були виданими в рамках нової програми ще у другій половині 2015 року (згідно із підписаними договорами до 15.12.15 р.), але до шкіл надійшла лише частина потрібних книжок. Особливо відчутним був «дефіцит» на підручники за предметами: математика, українська мова, хімія, іноземні мови, біологія та інформатика.

Як не дивно, головними порушниками договірних умов з боку видавців виявились відомі фаворити Дмитра Табачника, майже монополісти ринку шкільної навчальної літератури, видавництва ВД «Освіта», «Генеза» та ще декілька афільованих з ними структур. За словами одного з експертів, невиконання в зазначений термін державних замовлень завжди сходило з рук фаворитам. Тож, у 2015, відчуваючи свою безкарність, зазначені видавництва відмовились від виконання частини держзамовлення, не зважаючи на прийняті ними договірні зобов'язання.

І не даремно. Швидше за все, замість покарання за невиконання держзамовлення та тривале утримування на своїх власних розрахункових рахунках державних коштів у сумі 7 912 030,67 грн., фаворити Табачника: «Генеза», ТОВ «Видавничий дім «Освіта», «СИЦИЯ» та ТОВ «Видавництво «Світоч» не тільки не сплачуватимуть нараховану згідно із статтею 5 «Основних положень досудового врегулювання господарського спору» та статтею 6 «Порядку пред'явлення претензії Господарського процесуального кодексу України» пеню в загальному розмірі 231 890,98 грн., але й будуть допущені до наступного конкурсу, пов'язаного із закупівлею підручників за державний кошт для 8-х, а потім і 9-х класів. Хоча згідно із постановою Кабінету міністрів України від 11 березня 2009 року №181: закупівля підручників і посібників у видавництвах, які не виконали попередні зобов'язання щодо їх випуску, забороняється.

До речі, на адресу редакції «Конфліктів і законів» надійшла цікава та несподівана відповідь на запитання про те, з яких причин була зірвана програма закупівлі шкільних підручників. У відповіді повідомлялось, що новим міністром нарешті дано доручення Інституту модернізації змісту освіти вивчити питання, пов'язане із несвоєчасним виданням та доставкою підручників для 4 та 7 класів. А також, з метою уникнення подібної ситуації на майбутнє, розроблений та затверджений план дій №495 від 12.05.2016.

Шкода тільки, що попередні плани дій за іншими номерами не принесли бажаного та очікуваного українськими школярами результату. Та ще більше шкода, що Інститут, який начебто безпосередньо контролював ситуацію на всіх етапах реалізації провального проекту - шкільний підручник для 4 та 7 класів протягом 2015-2016 навчального року, та, здається, звітував про стан справ керівництву в Міністерстві, досі залишається непоінформованим в цьому питанні. Дивно, як одночасно можна бути не в курсі суті проблеми, але розробляти план, який завадить появі подібної проблеми у майбутньому?

Тож, враховуючи відсутність обгрунтованих коментарів Міністерства освіти та науки України, або банальне небажання ділитися інформацією з журналістами, спробуємо розібратися в ситуації, що склалася самостійно.

Тож, чому учні 4 та 7 класів українських загальноосвітніх навчальних закладів залишилися без підручників у 2015-16 навчальному році?

Як відомо, у 2015-2016 навчальному році закупівля підручників повинна була відбуватися за рахунок частково (50 відсотків) бюджетних коштів та частково (відповідно 50 відсотків) за кошти місцевих бюджетів України. Урядом було виділено 130 мільйонів гривень з кошторису парламенту, а також до них було додано 87,5 мільйонів гривень з бюджету.

Друга половина коштів, згідно із постановою Кабінету Міністрів 26 серпня 2015 року № 629 «Про деякі питання використання у 2015 році коштів, передбачених на видання, придбання, зберігання та доставку підручників і посібників», мала фінансуватися з обласних бюджетів.

Першу частину необхідних для навчання книжок, що друкувалися за рахунок держбюджету, випустили не в повному обсязі (за даними Міністерства освіти - на 91,6 відсотків). За словами екс-директора Інституту модернізації змісту освіти Наталії Вяткіною (здається, вона єдина людина в зазначеному закладі, яка була в курсі ситуації із закупівлею шкільних підручників), з боку Інституту перешкод із замовленням перших 50 відсотків книжок не було. Крім того, Інституту вдалося зекономити невикористані кошти (80 млн грн.), які були вчасно перераховані до місцевих бюджетів в якості субвенцій. В результаті проведення процедури державних закупівель було укладене 370 договорів про видання підручників з 33 видавництвами. Проте 6 з них не забезпечили виконання зобов'язань за укладеними 27 договорами.

По другій частині взагалі спостерігається повний провал. Місцеві органи влади, Інститут модернізації змісту освіти, як розпорядник державними коштами нижчого рівня, та видавництва, - виконавці держзамовлення, не змогли синхронізувати свої дії в напрямку створення механізму закупівлі в областях України. Хоча, згідно із довідкою про нормативно-правове забезпечення закупівлі підручників за кошти освітньої субвенції та місцеві бюджети, наданою нам в Інституті модернізації змісту освіти, остаточне узгодження цього питання мало відбутися ще в лютому 2016 року, після того, як, вкотре, Міністерство освіти та науки листами від 17.02.2016 №1/9-83 та 24.02.2016 №1/9-99 надало роз'яснення обласним державним адміністраціям щодо використання коштів освітньої субвенції та придбання підручників. Тим не менш, питання фінансування з місцевих бюджетів за увесь навчальний рік з місця так і не зрушилось! Цей факт був підтверджений на нараді за присутності міністра Гриневич, яка проходила в Міносвіти напередодні Великодня.

В якості алаверди, процитуємо відповідь Міносвіти з цього приводу: «В результаті попередньо проведеної роботи органи місцевого самоврядування активно закуповують у видавництв підручники для 4 та 7 класів»... Цікаво, як вони встигли стартанути? Невже в період вихідних та свят?!

Повернемось до першої частини шкільної літератури, що випускалась за державний кошт.

Згідно із даними Інституту модернізації змісту освіти, не виконали договірні зобов'язання:

Видавництво «Генеза» в кількості 2 назв для 4 класу та кількості примірників - 756, та для 7 класу 14 назв у кількості примірників 50770;

ТОВ «Видавничий дім «Освіта» у кількості 2 назв для 4 класу та кількості примірників 119041, та для 7 класу: 5 назв та кількості примірників 12355;

ТОВ «Алатон» у кількості 1 назви та кількості примірників 25114;

ТОВ «Світоч» у кількості 2 назв для 7 класу та кількості примірників 3826;

ТОВ «СИЦИЯ» у кількості 2 назв для 4 класу та кількості примірників 66184.

До речі, видавництво «Алатон» вчасно розірвало угоду із замовником, тож від юридичної відповідальності воно позбавлене та має право брати участь у наступних конкурсах.

Згідно конкурсної процедури, видавництва, підручники яких обрали вчителі з 17 тисяч українських шкіл за допомогою системи Репозитарію на базі платформи Локандо, підписали договори на затребувані наклади книжок та отримали передплату у розмірі 70 відсотків в період з 16 по 26 листопада 2015 року. Згідно з умовами підписаних договорів, до 15 грудня вони вже мали виготовити замовлені підручники.

Для довідки: система Репозитарію використовується в України лише другий рік, та, як з'ясувалося, не всі українські вчителі знають та мають можливість обирати для себе необхідні підручники. Здебільшого за них ухвалює рішення керівництво школи. Яке, в свою чергу, за думкою багатьох видавців, віддає перевагу відомим авторам, яких з давніх-давен видають «Генеза» та ВД «Освіта» за інерцією, або за вказівки з Міністерства.

Як писалося раніше, перелічені вище видавництва, що взяли на себе зобов'язання, від повного виконання держзамовлення відмовилися та розірвали деякі з підписаних ними договорів з Інститутом модернізації змісту освіти наприкінці 2015 року. Основною причиною відмови, за словами директора видавництва «Генеза» Олексія Дубаса, стали критично малі терміни виконання держзамовлення з випуску підручників, які виставив перед видавцями Інститут модернізації змісту освіти.

За словами Дубаса: «Видавництво зі свого боку вжило всіх можливих заходів для виконання умов договорів... Всі наші пропозиції по пролонгації термінів виконання нашим замовником не були підтримані. Зрештою, після всіх спроб діалогу на цю тему, 28 грудня ми повернули невикористані кошти».

Але, як відомо, згідно із Бюджетним кодексом України, неосвоєні кошти, виділені з бюджету на виконання державних замовлень, мають бути обов'язково поверненими до бюджету до кінця поточного бюджетного періоду. Тож, згідно із законом, пролонгація зазначених договорів на наступний рік була неможлива.

За словами екс-директора Інституту модернізації засобів навчання Наталії Вяткіної: «Через затягування процесу реорганізації Інституту змісту освіти та Інституту освітньої аналітики в нову структуру Інституту модернізації засобів навчання, ініційовану Кабінетом міністрів України, розрахунковий рахунок останнього - розпорядника коштів, що були виділені на закупівлю підручників, був відкритий лише в жовтні 2015 року. Тож і робота з видавцями розпочалася з великим запізненням до початку нового навчального року». Вяткіній, як керівнику структури-розпорядника державних коштів, довелося поставити перед видавцями форс-мажорні договірні умови.

За словами директора видавництва «Навчальна книга Богдан» Богдана Будного: «Видрукувати весь тираж підручників для 4 і 7 класів у місячний термін українські друкарні не могли фізично (для цього їм потрібно хоча б 3 місяці (!)). Але видавництва, які друкували невеликі тиражі, здали замовлення вчасно, великі – мали проблеми...», - зазначив Будний.

Тож, великі видавництва, такі як «Генеза» та «Освіта», які за даними Інституту модернізації змісту освіти отримали від держави 7 912 030, 67 грн. (загальна сума) передплати та мали в погоджений ними договірний термін надрукувати шкільні підручники, заздалегідь знали про можливі проблеми. Виходить, вони свідомо йшли на ризик та створили ситуацію, що сталася?

Постає питання: чи можливо було, враховуючи критично малі терміни, змінити процедуру закупівлі та виконати державне замовлення шляхом перерозподілу зобов’язань по випуску необхідних підручників між гравцями ринку – 33-ма українськими видавництвами, які брали участь у конкурсі? Як з'ясувалось - так.

Кожен з представлених на конкурс в Репозитарії підручник має декілька аналогів: якісних, змістовних та забезпечених Грифом Міністерства освіти та науки, виданих в різних видавництвах під різним авторством. «Генеза», «Освіта», «СИЦИЯ» та «ТОВ «Видавництво» Світоч» мали декілька шляхів вирішення проблеми. По-перше, за словами Наталії Вяткіної: «Як розпорядники та власники авторського права, видавництва могли тимчасово передати його своїм колегам і ті б мали можливість видати підручники вчасно».

По-друге, за словами Богдана Будного: «Зазначені видавництва, усвідомлюючи форс-мажорні умови, могли від самого початку відмовитись від виконання деяких позицій держзамовлення. Тоді право на видання могло перейти до інших видавництв, чиї книжки набрали найбільшу кількість голосів згідного голосування в Репозитарії».

Крім того, за словами директора видавництва «Ранок» Віктора Круглова: «Дехто з видавців, оцінивши свої можливості, вчасно відмовся від виконання держзамовлення, адже розумів, що до кінця поточного року він не встигає. Тому Інститут передав замовлення іншим видавцям», - констатував Круглов.

У свою чергу, Олексій Дубас відмовляється від відповідальності за створену проблему, звинувачує у всьому екс-директора Інституту модернізації засобів навчання Наталію Вяткіну та вважає що: «Ми з колегами з інших видавництв не вбачаємо своєї вини в частковому невиконанні держзамовлення. Це питання юридично відкрите», - каже він. Тому, не зважаючи на зірване держзамовлення, сьогодні, видавництво «Генеза» та його колеги активно готуються до нового конкурсу на видання підручників вже для 8 класу.

І судячи за все, вони мають на те усі підстави. Не зважаючи на вищезазначені «непорозуміння» з виконанням держзамовлення, пов'язаного з випуском підручників для 4 та 7 класів, Міністерство освіти вже вивісило перелік поданих на конкурсний відбір проектів підручників для учнів 8 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Серед них левову частку, традиційно, займають: «Генеза», «Освіта», «СИЦИЯ» та «ТОВ «Видавництво» Світоч».

Таким чином, вчителі й восьмикласники можуть знов не дочекатися нових підручників від зазначених видавництв, а саме - «Генези», «Освіти», «Сициї», «Світоча»!

А поки що редакція журналу «Конфлікти і закони» сподівається в будь-який спосіб застерегти нового Міністра освіти та науки України Лілію Гриневич від «помилок» її попередників. Ми щиро віримо, що розглянуті в матеріалі порушення будуть виправлені, а винуватці понесуть відповідальність згідно з нормами, передбаченими Законодавством України.

Віктор ТАРАНОВ, «Конфлікти і закони»

Хто вкраде 30 мільйонів гривень з програми Українська книга 2014


koruptsiyna kniga1

 
Сьогодні в Україні відбуваються активні процеси, пов’язані із викриттям злочинів «попередників» та сучасників української школи корупційних мистецтв. Вітчизняні ЗМІ майорять заголовками про затримання, арешти держслужбовців та звичайних чиновників, які ініціювали чи брали участь у реалізації оборудок з державними коштами у різних галузях та напрямах діяльності. Але, здається, сонне книжкове царство традиційно пасе задніх у боротьбі із рудиментарними пережитками ери кучми-януковича, адже у квітні, незважаючи на активний спротив громадськості, журналістів-культурологів та українських видавців, Держкомтелерадіо затвердило до виконання «Українську книгу 2015», а разом з нею і цьогорічний перелік видань, які вийдуть у світ державним коштом у рамках програми.


Як вже неодноразово писалося, «Українська книга» з року в рік викликає обурення у всіх, хто причетний до вітчизняного видавничого процесу, адже несе у собі не лише абсурдну за змістом представлених на відбірковий конкурс книжок, а й яскраво-виражену корупційну складову. За словами видавців, програма передбачає відмивання та дерибан державних коштів декількома учасниками «шахер-махера», ініційованого Держкомтелерадіо.

Аналітики ринку вважають, що основна проблема «Української книги» полягає у тому, що вона не передбачає ані чітко окреслених завдань, ані соціально-важливої складової. Так, будь-яка книга з будь-яким змістом може стати переможцем у конкурсі на право бути виданою державним коштом та, у результаті, потрапити до фондів державних бібліотек України.

Тож, користуючись такою широкою вилкою, горе-експерти Держкомтелерадіо, під керівництвом директора департаменту видавничої справи Олексія Кононенко, проводять відбір книжок за власним критерієм – хто дасть більший відкат!

Так, наприклад, до переліку «Української книги» потрапили:

«Лейтенант Доброта» (книга для дітей), ПП «Агентство по розповсюдженню друку», 1 тис. тираж якої коштуватиме 200 тис. грн. Тобто примірник – 200,00 грн.

«Операция «Остров Крым». Перероблений роман «Ваше благородіє», який став продовженням книги В. Аксьонова «Острів Крим» від «Фоліо», вартістю 62 грн. за примірник. Поміж тим, в прайсі «Фоліо» книга коштує усього 55 грн.

«РУССКИЙ РАЗУХАЙ, или Украинские грабли», В. Земляного, першого заст. ген. дир. Всесвітньої служби «Українське телебачення і радіомовлення», представлена ПП «Авіаз» вартістю 126,50 грн.

«Українська колиска», казки та пісні народів національних меншин України, О.К. Смирнова, від невідомого ТОВ «Видавництва «Веселад» вартістю 220,00 грн. за примірник.

До речі, ТОВ «Видавництво «Веселад» – новостворене, спеціально під програму та освоєння бюджетних коштів видавництво (реєстрація у вересні 2014), засновником, одночасно і директором видавництва, яке працює без штату співробітників і офісу, є 24-річний нещодавній студент одного з київських ВУЗів, а нині страховий агент Тарас Бубнов, який є пасинком Олексія Кононенка, сином його нової дружини Оксани Герман.

Паралельно з вищезазначеним, у виборі книжок, поданих на конкурс, Держкомтелерадіо, здебільшого, віддає перевагу не змістовним, інформаційно насиченим та соціально-необхідним книжковим проектам, а белетристиці, яка бере не якістю, а кількістю представлених на конкурс найменувань.

Беззаперечним доказом ствердження може стати поверхневий аналіз переліку видань «Української книги 2015», який складається з двох частин: перша передбачає вихід 119 назв книжок на загальну суму 15,5 млн. грн., та друга – 97 назв на суму 34,5 млн. грн.

Крім того, проглянувши зміст програми, можна зробити висновок, що її прописано під основного фаворита – видавництво «Фоліо» Олександра Красовицкого & company . Незважаючи на те, що в програмний перелік увійшли книги 65 видавництв, третя частина коштів, які виділяються Україною для підтримки вітчизняних видавництв в рамках програми «Українська книга 2015» з перспективою поповнення бібліотечних фондів, піде безпосередньо Красовицькому.

Згідно із програмою, видавництва Красовицького та афільовані з ним компанії найближчим часом отримають орієнтовно 10 126 390,00 грн.

З них:

ТОВ Відавництво «ФОЛИО» – 4 млн. 636 тис. грн.

ТОВ «ФОЛИО» – 1 млн. 506 грн.

ФОП Красовицький –938 тис. грн.

Бібколлектор – 1 млн. 250 тис. грн.

Загалом: 8 330 000 грн.

Афільовані компанії, які подали на конкурс «Українська книга», виключно видання «Фоліо»:

«Укрвидавполіграфія» – 427 410 грн.

«Побутелектротехніка» – 469 740 грн.

«Юр. фірма Кордон» – 286 000 грн.

«КЕТС» – 291 240 грн.

«Година читати» – 322 000 грн.

Загалом: 1 796 390 грн.

Але, як стверджують фахівці, у переліку представлені ще й приховані позиції. Тобто: або видані спільно із «Фоліо» або видані на Харківській книжковій фабриці імені Фрунзе, де Красовицький є головою правління та співакціонером.

Крім того, ще одним лідером-отримувачем бюджетних коштів є - «АВІАЗ» - компанія, пов'язана з директором Департаменту книжкової торгівлі Кононенко А.А., яка «перетравлюватиме» 2 288 145 грн.

Подивіться на сайт цього потужного видавництва (http://aviaz.com.ua/node/14), яке не має власного офісу і штату співробітників, але освоюватиме величезні суми за програмою «Українська книга».

До речі, торік, як і в попередні періоди, видавництво «Фоліо» також посідало позицію одного із лідерів програми дерибану бюджету «Українська книга», правда, разом із видавництвом Дмитра Табачника «Грані Т». Існує версія, що майже усі, на сьогоднішній день афільовані з Красовицьким контори, раніше належали саме Табачнику, та перешли у «представницький» спадок за домовленістю сторін.

Порівняємо бюджет видавництва «Фоліо», структур Олександра Красовицького та контори Кононенка з бюджетами інших переможців програми:

Так, наприклад, Книжкова палата України отримала 51 200,00 грн. А на видання «Бібліотеки воїна АТО» від видавництва «Український письменник» піде 152 000 грн., і ця сума розділиться на 11 книжок, що увійшли до серії.

Круто! Але це ще не все. Окрім того, що «Українська книга» є програмою для обраного, вона ще й відверто корумпована, адже, як писалося раніше, передбачає шахер-махер для тріумвірату, до складу якого, імовірно, входять: голова Держкомтелерадіо Олег Наливайко, директор департаменту видавничої справи Олексій Кононенко, видавець Олександр Красовицький. Правда, до «проекту» примазалися ще декілька інших експертів програми, але то – дрібнота.

Як стало відомо, книжки, що друкуватимуться за рахунок держави, коштуватимуть, згідно із представленою на сайті Держкомтелерадіо інформації, як мінімум, у півтора рази дорожче, порівняно з їх вартістю в київських книгарнях, та втричі дорожче у порівнянні із прайсовою вартістю видавництв.

Порівняльна таблиця книжок, представлених у загальнодоступному прайсі видавництва «Фоліо» з відпускною видавничою ціною та ціною в програмі «Українська книга».

koruptsiyna knigatb

З таблиці видно, що Фоліо від свого імені та від афільованих компаній, окрім нових книжок, подало до програми видавничі залишки, видані в минулі роки за втричі та більше завищеними цінами, порівняно з видавничими та відпускними для реалізації в книгарнях України.

Зрозуміло, що, окрім фаворита «Української книги», за державний кошт живляться й інші видавництва. Зробимо вибірковий аналіз представлених в програмі позицій.

Так, видавництво «Клуб сімейного дозвілля» представило до програми вже видані у 2014 році книжки, зауваживши про те, що вони нібито готові до друку:

А. Кокотюха «Праворуч отамана», в магазині 36, 60 грн. (клубна ціна 32, 50 грн.), в програмі 63, 18 грн.

Л. Дашвар «На запах м'яса», в магазині 44,30 грн. (клубна ціна 39,90 грн.), в програмі 76,97 грн.

Н. Доляк «Чорна дошка», в магазині 44, 30 грн. (клубна ціна 39,90 грн.), в програмі 77, 35 грн.

Шкляр «Маруся», в магазині 44, 30 грн. (клубна ціна 39, 90 грн.), в програмі 66, 87 грн.

koruptsiyna kniga

Знаючи людську природу з приводу ставлення до: «йому можна, а чому тоді мені – ні?», ми не можемо суворо ставитись ані до видавництва «КСД», ані до інших невикритих у даному матеріалі видавництв. Крім того, їхній ґешефт на фоні «бізнесу» Олександра Красовицького настільки мізерний, що і в око особливо не впадає.

Але насторожує, що згідно із неодноразовими заявами видавців, відкати сплачують всі без виключення реципієнти «Української книги».

А ще бентежить факт ігнорування керівництвом відомого міжнародного медіа-холдінгу DirectGroup Bertelsmann, до складу якого входить видавництво «Клуб сімейного дозвілля», участь українського представництва в корупційних схемах із використанням бюджетних коштів України. Невже міжнародний холдинг готовий бруднити свою репутацію через дрібні шахрайськи оборудки своїх підлеглих в Україні? А може, DirectGroup Bertelsmann не в курсі?

Насамкінець, згідно із призначенням програми «Українська книга» є поповнення фондів бібліотек, яких в Україні нараховується близько 45 тисяч. Традиційно, як зазначають самі бібліотекари, їх про читацькі вподобання ніхто і ніколи не питає. Крім того, бібліотекари скаржаться на незрозумілість механізму розповсюдження та насильницький розподіл книжок. Та і книжок, виданих у рамках програми, для повноцінного функціонування бібліотек катастрофічно не вистачає.

За словами директора Форуму видавців у Львові Олександри Коваль: «Бібліотечні фонди усіх бібліотек у підпорядкуванні МК України на початок 2012 р. перевищували 263 млн. примірників. Враховуючи те, що фонди у нас мають тенденцію скорочуватися приблизно на 2 млн. примірників за рік (4 млн. – поповнення, 6 млн. – списання зношених книжок), то за початок 2014 р. сумарно їх було близько 260 млн., до яких додоється 0,2 млн. або 0,07 % з Української книги. Чи мають вони якесь суттєве значення?».

(http://culture.lb.ua/news/2014/05/12/266117_ukrainska_kniga_domovlyaiemosya.html)

Підсумовуючи вищесказане, зробимо чотири основних висновків:

1. Програма «Українська книга», незважаючи на обурення громадськості, видавців та бібліотекарів продовжує залишатися корупційним механізмом для групи функціонерів та видавця Олександра Красовицького.

За дерибан державних коштів, які б мали не тільки стимулювати видавничу справу, але й виконували функцію одного з елементів програми поповнення бібліотечних фондів, з року в рік відповідають одні ті самі чиновники, серед яких:

Іван Драч - письменник, голова Товариства зв'язків з українцями за межами України «Україна - Світ», заступник голови експертної ради (за згодою);

Олексій Кононенко - директор департаменту видавничої справи і преси Держкомтелерадіо, секретар експертної ради (без права голосу);

Микола Жулинський - академік НАН України, директор Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України (за згодою);

Ольга Селіверстова - заступник генерального директора Національної парламентської бібліотеки України (за згодою);

Микола Сенченко - директор Державної наукової установи «Книжкова палата України ім. І. Федорова» (за згодою);

Повний перелік членів експертної ради програми «Українська книга» дивіться тут: (http://www.telekritika.ua/kontekst/2015-01-21/102754).

2. Через корумпованість, до програми «Українська книга» потрапляють не актуальні, затребувані книжки, енциклопедичні, наукові, змістовні видання, а дешева белетристика, видана в минулі роки, та представлена із вдвічі та втричі завищеними від реальної вартості цінами.

3. Враховуючи, що загальний бюджет програми складає 50 млн. грн., а реальна вартість книжок, представлених в програмі, відрізняється від програмної, в середньому у 2,5 рази, виходить що сума вкрадених у Держави коштів наближається до 30 млн. грн!

Серед них, привласнених безпосередньо Олександром Красовицьким, – близько 6 млн. грн.

4. Відкат, згідно із ствердженням видавців, складає не менш ніж 30% від отриманої на видавничу програму суми. Але про механізм відкатів та його основну рушійну силу я розповім вже в наступному матеріалі.

Тож, чекайте на сенсацію.

Віктор ТАРАНОВ, «Конфлікти і закони»

«Смажені скелети» із шафи Борислава Берези-Бляхера

«Смажені скелети» із шафи Борислава Берези-Бляхера

 

http://ord-02.com/item/50428-smazheni-skeleti-iz-shafi-borislava-berezi-blyahera
УВАГА! БЛОГ НЕ ДОЗВОЛЯЄ ДОПОВНИТИ МАТЕРІАЛ ДОКАЗАМИ ТА ІЛЮСТРАТИВНИМ МАТЕРІАЛОМ, ТОМУ ПОВНУ ВЕРСІЮ ЧИТАЙТЕ НА ОРД!

Шановне панство, поціновувачі та любителі смажених фактів, пропонуємо Вашій увазі черговий опус, присвячений спікеру радикальної організації «Правий сектор» Бориславу Бляхеру -Березі. Хочу зауважити, що за період моїх розповідей про яскраве життя зазначеного персонажу, мені вдалося сформувати добрячий фан-клуб «бляхеролюбів», які із нетерпінням чекають на новеньку інформацію, пов’язану із блискучим життям цієї аж занадто одіозної фігури. І саме цей факт підштовхує мене на польові дослідження та до оприлюднення смажених «шкварок». Тож, шановні «бляхеролюби», приношу своє щире вибачення за тривалу відсутність у інформаційному просторі, яка пояснюється службовим відрядженням до Європи, до епіцентру карколомних пригод нашого персонажу Борислава Бляхера-Берези. Зазначу, що відрядження було насиченим. Тож ваше очікування, мої шановні читачі, буде винагороджено новими та несподіваними фактами з бурхливого життя Борябляхера, якими зі мною люб’язно поділилося декілька респондентів, свого часу до нього наближених. Сподіваюсь, нижчевикладені гостренькі епізоди надолужать популярність моїх опусів про Бляхера та й загалом популярність нашого багатогранного героя - вогнеборця

Полювання зі звірами

Напередодні Дня Незалежності України до мене у приват у Фейсбуці звернувся чолов’яга, ім’я якого з відомих причин, я називати не буду, але задля спрощення оповіді назву його Мисливцем.

Мисливець написав, що із зацікавленістю читає мої опуси про Бляхера, адже знає цього перевертня дуже добре. Мій майбутній інформатор повідомив, що його ошелешило стрімке перетворення дезертира-невдахи у вогнеборця, тому і запропонував поділитись цікавою інформацією про персонажа. Зважаючи на те, що через нестабільну економічну ситуацію в Україні він декілька років тому іммігрував з України та повертатися поки що не планує, ми вирішили перетнутися в Європі. Тож, маючи ще одну цікаву історію, за якою я планував відправитись у подорож до Берліну, ми домовились там і зустрітися.

Прибувши до столиці Німеччини, не гаючи часу, я опинився в кафе «Ландграф», що на вулиці Курфюрстендамм та, за келихом доброго німецького пива, із зацікавленістю вислухав історію Мисливця, підкріплену переконливим ілюстративним матеріалом, яким і ділюся.

Весною 2013року, мій новий знайомий - завзятий мандрівник та мисливець, разом із друзякою Михайлом Табачником відправився на сафарі до Північного Камеруну. Там в містечку Гаруа, на околиці якого розташовані багаті мисливські угіддя, вони декілька днів полювали на відому антилопу Канна-іланд лорда Дербі. Одного дня, Михайло повідомив Мисливцю про те, що найближчим часом до ним приєднаються брат Михайла, Дмитро Табачник у супроводженні партнера по бізнесу. Наступного ранку друзяки вже були у міжнародному аеропорті Яунде, та в очікуванні «групи підкріплення» вдивлялися у натовп новоприбулих пасажирів. Аж раптом, на горизонті вималювався вже знайомий Мисливцеві силует Дмитра, за яким наче якийсь слейв дріботів громила, нав'ючений трьома величезними валізами. То і був партнер Табачника - Бляхер-Береза, тимчасово виконуючий обов’язки вантажника.

(Примітка автора - судячи з розстановки акцентів в надісланому месседжі, Мисливець був дуже спантеличений непоєднюваністю двох образів Борябляхера, першого, якого він знавав: боязливого, спітнілого невдахи- вантажника із валізами та другого – бойового командира - вогнеборця, що активно демонструється в Інтернеті).

Потому ще пару днів Мисливець, вже разом з гостями, у супроводженні місцевого слідопита, полювали в савані. Врешті, їх сподівання отримати здобич, після шести годин вистежування, увінчалися успіхом. Група мисливців вистежила довгоочікувану антилопу, добити яку пощастило Михайлові Табачнику.

 

 

«Поцріот» та «укр» Борябляхер разом з жидобандерівцами Табачниками завалили чергову кремлядь

 

 Примітка автора: На фото зображений і Мисливець, але з відомих причин він себе з нього видалив)

Наступного ранку задоволений Табачник - старший разом із Бляхером - Березою у пошуках чергових, вже гостреньких пригод, відправились в Дуалу, яка славиться своїми карколомними борделями. А потім, добряче відірвавшись в ночі вони відлетіли на Сейшели.

 (Ремарка автора: до речі, дуже цікаво, чому сьогодні, Борябляхер, відкараскується від знайомства з Табачниками та «стібається» з них у прямому ефірі, розповідаючи про їх пригоди та полювання. Невже підгодовування з барського столу закінчилося?

 http://nemovchu.net/video/espreso-tv/borislav-bereza-rozpoviv-de-hovayutsja-pshonka-ta-tabachnik.html.

 Та начебто ні, адже найчастіше, ще з моменту лютневого конфлікту, ініційованого «Правим сектором» під готелем «Дніпро» саме 112 канал, (яким спільно володіють Арбузов, Захарченко та Табачник), найчастіше випускає в ефір сюжети з Бориславом Бляхером. Тоді навіщо Борябляхеру плювати в колодязь, з якого він воду п’є?)

 Крім того, Мисливець розповів, що під час останнього прощального обіду, Дмитро Табачник жваво обговорював з Борябляхером якісь схеми з електронними підручниками, що й наштовхнуло мене на розв’язання ще одного вузлика в заплутаних,партнерських стосунках Табачника із нашим вогнеборцем.

 

 Навчання світ, а подекуди ще і бабло

 

 Як з’ясувалося, через спільного знайомого Єгора Бенкендорфа, Борябляхер познайомився з великим та могутнім шахраєм та авантюристом, на той час міністром освіти Дмитром Табачником ще наприкінці 2012 року. Тоді Табачник запропонував Борябляхеру офіційне працевлаштування з окладом у 3 тис. гривень в афільованій компанії НСКБ «Український прорив», в якості куратора програми провадження електронних підручників (адаптації шкільних навчальних програм для планшетів Senkatel Znaypad). Там, до січня 2014 року включно, Борябляхер разом із засновником «Українського прориву» - ген. директором видавництва «Генеза» Олегом Фурманом (за сумісництвом партнером Табачника по заправкам та супермаркетам «Тіко»), прокручували цікаві та грошеносні схеми, з вихлопом у 250- 300 млн. гривень.

 Тоді, яким дивовижним чином, згідно із ствердженням самого БоряБяхера, він міг з першого дня вести активну діяльність на Майдані, водночас працюючи в корумпованій конторі Табачника?

 (Примітка автора до ілюстрацій : Ідентифікаційний код закріплюється за людиною на все життя та залишається незмінними не залежно від зміни імені, прізвища тощо. Тому за ним легко визначити власника).

 

 

Бібліофіл Борябляхер та щедрі регіонали

 

Ще раніше, у 2007 році, під час активних «тусовок» у середовищі заможних регіоналів Борябляхер познайомився з яскравим можновладцем, тричі генпрокурором та двічі депутатом ВР від ПР Святославом Піскуном, та сформував для нього дві (для двох заміських маєтків) приватні бібліотеки, заробивши на цьому гонорарчик у 50 штук баксів. Це ж який ступень довіри треба було мати, щоб тричі генпрокурор запустив Березу на свою приватну територію та ще й розраховувався за роботу пачками доларів? Пізніше, задоволений Піскун звів Борябляхера з екс-спікером Верховної ради Володимиром Литвином, якому наш спритник укомплектував бібліотеки у двох

палацах. Приголомшений букіністичним щастям Литвин, підкинув бібліофілу ще близько 70 штук неоподаткованих баксів.

 

Між іншим: бібліофіл та ригівський фаворит Борябляхер у 2013 ще не цурався товариства заможних замовників та відверто розповідав про це поважним друкованим виданням (http://forbes.ua/lifestyle/1345207-kak-formiruyutsya-chastnye-knizhnye-kollekcii-dlya-ukrainskih-biznesmenov).

 

 Годиннички тік-так, або як Борябляхер чатував маєток Пшонки

 

 Згідно із ствердженням родича Бляхера, ім’я якого я оприлюдню пізніше, до лютого 2014 року Бляхер-Береза носив на своїй лівій руці скромненький годинничок, вартістю у 120 євро, подарований родичем нашому улюбленцю, під час його перебування в Німеччині на Чемпіонатів світу з футболу десь так у 2006 році.

 Але, починаючи з березня 2014 року Борябляхер почав красуватися новими та коштовними годинниками у ефірах ТВ каналів. Запитаєте, звідки у сором’язливого патріота Бляхера, який до останнього заробляв 3000 офіційних гривень на місяць, працюючи в підприємстві Табачника на посаді керівника проекту, взялася така необґрунтована розкіш в декількох екземплярах, спільна вартість яких сягає кількасот тисяч баксів?

 Імовірно, що з маєтку, чергового ненависного регіонала , екс-прокурора Віктора Пшонки, який наш доблесний Борябляхер відчайдушно охороняв з лютого 2014 року до березня 2014 року.

 Для довідки: до пограбування маєтку, Пшонка володів коштовною колекцією, що складалась з понад 150 ексклюзивних годинників, які дарувалися підлеглими – прокурорами та суддями на урочисті події та свята. Весь цей скарб, загальна вартість якого оцінюється у суму понад 10 млн. доларів, зберігався у підвалі маєтку, у трьох сейфах, разом із коштовностями дружини.

 Вдивіться у відео - запис, відзнятий в маєтку Пшонки, який, згідно із ствердженням самого Борябляхера, 23 лютого 2014 року був взятий під охорону «Правим сектором» .

 (https://www.youtube.com/watch?v=NZ9BQMQTJt8). Там все майно, сейфи, нагороди та цінності Пшонки, поки що, на місці.

 Але, вже 6 березня виявилось що маєток повністю пограбовано невідомими у масках, які, начебто, охороняли маєток та, напередодні виявлення пограбування, його звільнили.

 (https://www.youtube.com/watch?v=QH8N3kT8vTE)

 А ось тут, 28 березня, Борябляхер стверджує що «Правий сектор» якийсь час охороняв маєток Пшонки, а потім, начебто, його кинув на розтерзання невідомих. (http://espreso.tv/new/2014/03/28/skarby_pshonky_teper_u_muzeyi): «Після того, як ми перестали охороняти будинок Пшонки, цю функцію ніхто

не виконував», – розповів керівник інформаційного відділу Правого сектора Борислав Береза.

Заплутана історія із коштовностями Пшонки, як і багато інших подібних історій, що відбувалися у часи безконтрольного розконсервування багатств можновладців регіоналів могла б згинути, але Ваш покірний слуга її реанімував та пропонує ознайомитися із змістом та вартістю Борябляхерових трофеїв.

Доречи, зважаючи на високий статус генпрокурора, Пшонка мав в своїй колекції безліч ексклюзивних годинників, що виходили або малими серіями або взагалі були одиничними. З цим пов’язана складність безпомилкової ідентифікації, адже на відміну від серійних випусків вони можуть бути ексклюзивного дизайну, або зроблені з ексклюзивних матеріалів, або бодай мати додаткові, ексклюзивні функції.

 

 

 

 Годинник 1

 http://topic.ibnlive.in.com/ajit-pawar/videos/live-01052014-fNhqy2wNcEc-1881933.html

 Годинник 2

 https://www.youtube.com/watch?v=x2LNHTh9dFY

 Годинник 3

 https://www.youtube.com/watch?v=PaUtFh43jH0

 

 Двуликий анус Борібляхера, або для милого дружка хоч сережку з вушка

 

І ось настав час викинути на стіл останню, принаймні у цьому опусі, історію, повідану мені респондентом у Берліні. Цим респондентом був двоюрідний брат Борислава Бляхера – Славік Меламед, який від початку двохтисячних постійно проживає у Німеччині.

Саме Меламед, як писалося вище, і подарував Боребляхеру його перші коштовності: вушну сережку та дешевий годинник Тіссот, які до останнього прикрашали патріотичне тіло нашого вогнеборця.

Крім того, двоюрідний брат Борябляхера розповів про пригоди родича в Європі, а саме про чарівні подорожі до борделів Амстердама, де наш патріот віддавав перевагу не дівчатам, а чорношкірим трансвеститам. За словами родича, відірвавшись в голландських борделях, Борябляхер повертався до Берліну та частенько відвідував відомий бордель «Артеміда», що славиться широким асортиментом чорненьких «дівкобоїв» . Також, Славік згадав, як якось, Борябляхер разом із дружком Кирилом з Москви, повертаючись із подорожі у Відень вчергове занурився у трансвеститний морок, а потім із захопленням розповів пікантні подробиці вакханалії, що минула. Ось тоді то, Славік порадів своєму несподівано доленосному подарунку братові - вушної сережки, зробленої за багато років до того, як сформувалися інтимні пріоритети Борябляхера.

 

 

Рольові ігри псевдо-патріота а ля Павлик Морозов

 

На фоні цієї «братерської» історії виникає банальне питання: з якою метою наш вогнеборець Бляхер-Береза, який, не належить, ані до циганських, ані індіанських племен, культура яких передбачає носіння у вухах сережок та підвісок, незважаючи на свій поважний статус, вперто не позбавляється абсолютно не природньої для суворих чоловіків прикраси? І, що дуже пікантно, говорять,що цей атрибут вважається сигнальним для окремих збоченців…

Може він насправді, як відомий любитель хлопчиків-дівчат Симоненко та поважний сім'янин Ляшко належить до плеяди зіркових сексуальних девіантів?

А ще цікаво, чому теперішній спонсор Борябляхера пан Ігор Валерійович Коломойський, який публічно ображає збоченця Ляшка, продовжує системно фінансувати pr- кампанію нашого вогнеборця? Куди це він його готує, чи не до лав Верховної ради, з перспективою заміни одного клоуна неформала на іншого? Чому б ні, як то кажуть, святе місце вільним не буває!

 

 

Компромат Украины и России

 

ААРОН БУНХЕЛЬД

 

 

 

 

Как гарантированно развалить систему образования?!

Это надо бы вывесить на досках объявлений в университетах!
(Выполняю просьбу 
Єв@  = http://blog.i.ua/user/2605086/1371056/?p=2#p1 )



МОЯ ПРОГРАММА РАЗРУШЕНИЯ СИСТЕМЫ ОБРАЗОВАНИЯ 

(на примере высшего образования) получилась из 7 пунктов.

1. СНИЖЕНИЕ ТВОРЧЕСКОЙ МОТИВАЦИИ ПЕДАГОГОВ
ОБЩАЯ ИДЕЯ.
Как учил товарищ Сталин, «кадры решают все». Проблемы в том, что педагоги высшей школы – кадры еще те. В своей массе в ВУЗах работают самомотивированные личности, которые ДЕЛАЮТ СВОЕ ДЕЛО ХОРОШО НЕ ЗА ЗАРПЛАТУ И НЕ ИЗ СТРАХА НАКАЗАНИЯ, а потому что им это интересно и потому, что они считают, что это важно и нужно.
*** Как снизить рабочую и творческую мотивацию этих гвоздей-людей?
ИХ НУЖНО УНИЗИТЬ. Унизить так, чтобы возникла жесткая обида на систему, которой они служат. Обостренно чувство справедливости, обычно присущее самомотивированным людям, в данном случае сделает свое чёрное дело – они не смогут по-прежнему служить системе, которая их незаслуженно унизила.
КОНКРЕТНЫЕ ДЕЙСТВИЯ.
Показателем социального статуса человека в обществе и индикатором меры оценки обществом ценности труда и заслуг человека является его ЗАРПЛАТА (ДОХОД). Надо чтобы у профессоров и доцентов зарплаты были на уровне грузчиков, кассиров и уборщиц. Во-первых, это СНИЗИТ СТАТУС педагога в глазах общества. Во-вторых, это УНИЗИТ ПЕДАГОГОВ и породит ОБИДУ на систему. При этом очень важно довести ситуация именно до АБСУРДА – чтобы профессора/доктора получали МЕНЬШЕ УБОРЩИЦЫ! Подобная иррациональная ситуация вводит разум человека в состояние аффекта.
ДОПОЛНИТЕЛЬНО в ВУЗах следует создавать иррациональные и унизительные дефициты: бумаги, туалетной бумаги, учебников, порошка для принтера, самих принтеров и т.п.
Достойный рыцарь не служит господину-идиоту, а уважающий себя профессор не сможет с полной отдачей служить ВУЗу-придурку.

2. ПОДРЫВ АВТОРИТЕТА ПЕДАГОГОВ
ОБЩАЯ ИДЕЯ.
Реализуя пункт 1, мы убиваем сразу несколько зайцев.
Поскольку БОГАТСТВО является Показателем Социального Статуса Человека, студенты в основной массе будут ПРЕЗРИТЕЛЬНО относиться к преподавателям-НИЩЕБРОДАМ, считая их лохами и неудачниками. При таком отношении процесс передачи знаний приобретает эффективность близкую к нулевой.
КОНКРЕТНЫЕ ДЕЙСТВИЯ – Смотри пункт 1.

3. БЮРОКРАТИЗАЦИЯ УЧЕБНОГО ПРОЦЕССА
ОБЩАЯ ИДЕЯ.
Армейская мудрость гласит: чтобы солдату в голову не приходили дурные мыcли, он должен быть ПОСТОЯННО ЗАНЯТ; не важно чем, главное – занят!
Чтобы в головы педагогов не проникли хорошие и умные мыли, они тоже должны быть постоянно заняты какой-нибудь пустой и тупой работой. Поскольку красить траву в среде преподавателей как-то не принято, НУЖНО ИЗОБРЕСТИ АНАЛОГ "ПОКРАСКИ ТРАВЫ" ДЛЯ ПРОФЕССУРЫ.
КОНКРЕТНЫЕ ДЕЙСТВИЯ.
Аналогом «покраски травы» в ВУЗах может быть заполнение бесчисленных и никому не нужных БУМАГ и ОТЧЕТОВ. Каждый год надо менять формы основных документов – чтобы всю документацию надо было ПЕРЕДЕЛЫВАТЬ ЗАНОВО. Но педагоги (особенно советской закалки) – люди вредные, упертые и стойкие. Даже в БЕССМЫСЛЕННОМ деле они запросто могут найти ТВОРЧЕСКУЮ составляющую. Чтобы исключить эту возможность – необходимо в документооборот ввести ЭЛЕМЕНТ АВРАЛЬНОСТИ: около 30% всех бумаг следует требовать предоставить СРОЧНО и С-Сегодня-На-Завтра.

4. ЛИБЕРАЛИЗАЦИЯ УЧЕБНОГО ПРОЦЕССА
ОБЩАЯ ИДЕЯ.
Обучение человека чему-то НОВОМУ – в большинстве случаев вызывает СОПРОТИВЛЕНИЕ. Поэтому НАСИЛИЕ – есть неотъемлемый элемент любого эффективного образовательного процесса. ОТСУТСТВИЕ НАСИЛИЯ РЕЗКО СНИЖАЕТ ЭФФЕКТИВНОСТЬ ОБУЧЕНИЯ. Давайте вспомним старые фильмы с Брюсом Ли и Ван Даммом или учителя «Белый лотос» из кинофильма-гротеска «Убить Билла 2». Помните, как там учителя учили своих учеников? Результата был – ого-го! Для СНИЖЕНИЯ КАЧЕСТВА ОБРАЗОВАНИЯ необходимо МАКСИМАЛЬНО ЛИБЕРАЛИЗОВАТЬ учебный процесс. Человек – существо ленивое (а студент – в особенности), поэтому студенту, ВЫРВАВШЕМУСЯ ИЗ ПОД КОНТРОЛЯ школы и родителей, и не попавшему в другую систему контроля – будет ЯВНО НЕ ДО УЧЕБЫ.
КОНКРЕТНЫЕ ДЕЙСТВИЯ.
Свободное (пусть не de jure, но de facto) посещение лекций, выбор студентами педагогов, неограниченное количество пересдач экзаменов и зачетов, минимальное отчисление (в идеале – вообще избавиться от явления отчисления) студентов. Побольше капустников, КВНов, конкурсов красоты и т.п.

5. РАЗРУШЕНИЕ ИНТЕЛЛЕКТУАЛЬНОЙ АТМОСФЕРЫ
ОБЩАЯ ИДЕЯ.
В ВУЗе лекции и семинары – это не главное. Главное – это СОЗДАНИЕ ОБРАЗОВАТЕЛЬНОГО ПОЛЯ. Именно поэтому западные ВУЗ охотятся за нобелевскими лауреатами и известным учеными, и готовы платить им килбаксы просто ЗА САМ ФАКТ ИХ ПРИСУТСТВИЯ.

Почему учёные любят ездить на конференции и симпозиумы (на которых, по правде говоря, больше "тусуются" и выпивают, чем обсуждают научные проблемы)? Да потому, что они там СТАНОВЯТСЯ УМНЕЕ! Сотня светлых голов в одном месте создает уникальное "ПОЛЕ УМА", а попавшие в это поле люди – умнеют на глазах и рождают хорошие идеи.
*** НО это Интеллектуальное Поле легко РАЗРУШАЕТСЯ под действием НИЗКОУРОВНЕВЫХ ВИБРАЦИЙ! Достаточно ввести в это поле десяток ИДИОТОВ – и пиши «пропало» – поля больше нет. Если идиотов будет больше, то они уже начинают создавать "СВОЕ ПОЛЕ ИДИОТСТВА", в котором люди ГЛУПЕЮТ...
КОНКРЕТНЫЕ ДЕЙСТВИЯ.
Необходимо УСТРАНИТЬ ЗАСЛОНЫ, препятствующие приему в ВУЗы идиотов, бескультурных, АГРЕССИВНЫХ ЛИЧНОСТЕЙ. Для этого необходимо:
- лишить педагогов ВУЗов права ОТБИРАТЬ студентов самостоятельно,
- сделать прием в ВУЗы БЕЗЛИЧНЫМ (элементарный фейс-контроль легко выявляет вышеуказанные патологические типы),
- снизить порог поступления до уровня ДВОЕШНИКА (увеличить набор студентов).



Чтобы повышение количества обучаемых не потребовало дополнительных бюджетных средств, делаем следующее:
- ИЗЛИШКИ студентов должны САМИ ОПЛАЧИВАТЬ свое обучения,
- Количество преподавателей НЕ УВЕЛИЧИВАТЬ, но УВЕЛИЧИТЬ НАГРУЗКУ каждому педагогу (это поможет реализации пунктов 1 и 3 программы).Э
- Увеличение количества студентов, приходящихся на ОДНОГО ПЕДАГОГА, выгодно еще и потому, что ОБЕЗЛИЧИВАЕТ учебный процесс, превращая его в потогонный конвейер.

 6. ПОДБОР РУКОВОДЯЩИХ КАДРОВ
ОБЩАЯ ИДЕЯ.
На ВЫСШИЕ РУКОВОДЯЩИЕ ДОЛЖНОСТИ в системе образования необходимо расставить людей, НЕ СООТВЕТСТВУЮЩИХ этим должностям. При правильном подборе и расстановке кадров – СКОРЫЙ РАЗВАЛ СИСТЕМЫ ГАРАНТИРОВАН.
КОНКРЕТНЫЕ ДЕЙСТВИЯ.
КОГО НАЗНАЧАТЬ на высшие руководящие должности в системе образования?
1. Людей, которые НЕ ПОЛЬЗУЮТСЯ АВТОРИТЕТОМ и уважением в среде своих коллег.
2. "Крепких хозяйственников", но НЕ МЫСЛИТЕЛЕЙ, которые в состоянии сформировать целостное представление о сложных системах.
3. Людей серых, не имеющих талантов и достижений...– тогда они будут понимать, что целиком и полностью ОБЯЗАНЫ своему покровителю и будут идеально ПОВИНОВАТЬСЯ и ХРАНИТЬ ТАЙНУ.
Для дестабилизации системы образования особенно ценными являются следующие психологические типы: ТУПЫЕ, АМБИЦИОЗНЫЕ, ГИПЕРАКТИВНЫЕ, АГРЕССИВНЫЕ, ТРУСЛИВЫЕ, СОГЛАШАТЕЛИ, АЛЧНЫЕ.

7. МАСКИРОВКА
ОБЩАЯ ИДЕЯ.
Чтобы общественность НЕ СОПРОТИВЛЯЛАСЬ "Программе разрушения образования" – ее необходимо ЗАМАСКИРОВАТЬ. При этом ВРАТЬ НАДО ПО-КРУПНОМУ.
Социальная психология утверждает: чем чудовищнее обман – тем легче в него поверят.
Люди склонны думать, что их могут обмануть плохие люди (враги) исподтишка и по мелочам – но мало кто готов поверить, что ИХ ОБМАНЫВАЮТ ХОРОШИЕ "СВОИ" ЛЮДИ – ВНАГЛУЮ И ПО-КРУПНОМУ!!!
КОНКРЕТНЫЕ ДЕЙСТВИЯ.
1. В СМИдиотизации необходимо создавать Непрерывный Информационный Шум о МОДЕРНИЗАЦИИ, ИННОВАЦИИ, БОЛОНИЗАЦИИ и т.п. Для этого можно успехи отдельных личностей (победы на олимпиадах, конкурсах и т.п.) выдавать за УСПЕХИ СИСТЕМЫ В ЦЕЛОМ.
2. ОТВЛЕКАТЬ внимание общественности на ВТОРОСТЕПЕННЫЕ вопросы – периодически затеивать БЕССМЫСЛЕННЫЕ РЕФОРМЫ: менять 5-бальную систему оценок на 10- или 20-бальную, менять количество лет обучение то с 4 на 5, то с 5 на 4; сначала вводить, а потом отменять баклавариат, магистратуру, профильное обучение и т.п.; предлагать сокращать или удлинять (в любом случае найдутся НЕДОВОЛЬНЫЕ) летние каникулы и т.п.
*** И пусть АКТИВНАЯ ЧАСТЬ ПЕДАГОГОВ в борьбе против второстепенных нововведений – УТИЛИЗИРУЕТ и РАСПЫЛЯЕТ СВОЮ ПРОТЕСТНУЮ ЭНЕРГИЮ.

 *** ЗАМЕЧАНИЯ К ПРОГРАММЕ
Данная программа рассчитана на 5-10 лет.
После этого срока начинают действовать "Механизмы Положительной Обратной Связи" –
когда выпускники ВУЗов САМИ ИДУТ ПРЕПОДАВАТЬ в школы и ВУЗы, писать учебники...

ПОСЛЕ ЭТОГО ДЕГРАДАЦИЯ ОБРАЗОВАТЕЛЬНОЙ СИСТЕМЫ ПРИОБРЕТАЕТ
НЕОБРАТИМЫЙ И САМОПОДДЕРЖИВАЮЩИЙСЯ ХАРАКТЕР.

Вот собственно и ВСЕ...
Как видите – ничего сложного!!!


По материалам http://fater-go.livejournal.com/490752.html

Школярам роздали букварі з картою України без Луцька і Луганська

Як і обіцяв, продовжую тему якості сучасної шкільної освіти.

   У середній школі № 3 Луганську в (Каменнобродcкій район) стався курйозний випадок-першокласникам роздали букварі з картами України, на яких немає Луганська.
   У число відсутніх обласних центрів також потрапили Кіровоград, Луцьк, Суми, Ужгород, Херсон, Хмельницький, Черкаси та Чернівці.
   Також відсутній мільйонний Дніпропетровськ, зате є місто Єнакієве Донецької області - батьківщина Президента Віктора Януковича.
   Цікаво, що на карту України чомусь потрапили далеко не найбільші міста країни - промислові Південно-Українськ та Енергодар, а також ті що носять імена революціонерів Цюрупинськ та Щорс.

джерело

Розумний? А задачку для шостого класу слабо?

Трапилась мені на очі цікава книжечка, точніше сказати підручник з математики для шостого класу.

До вашої уваги пропоную задачку, що нижче.

Зможете розв’язати?
Будь-ласка(!)


Відповідь отримано? Гаразд, сердечно Вас з цим поздоровляю!
А тепер (увага!) порахуйте, будь-ласка, скільки учасників було в перший, другий день змагань.

Як результат? Травмує дитячу психіку? Пусте! На тлі загального покращення це не саме страшне.
А все ж, хто складає такі підручники, що «па-дєбільному написані?»
Є такі автори,


прізвища яких навіть коментувати не хочеться.

І один такий випадок виглядав би не більш ніж кумедно… але ж таких випадків багато.
При нагоді розміщу інші перли від «табачного» міністерства.

В КИСИ напали на Табачника. Есть "жертвы"


14 січня 2013 року охорона міністра-українофоба Табачніка напала на студентів Київського національного університету будівництва і архітектури. Інцидент стався під час презентації студентами архітектурного факультету дипломних проектів. Несподівано в університет увійшов міністр освіти Табачник – у супроводі охоронців і інших одіозних особистостей.

  Серед них – колишній міський голова Києва, а нині нардеп- «регіонал» Омельченко, що й досі лишається на волі після нищення Києва і вбивства жінки. У супроводі був і кум Табачніка Максим Луцький – проректор НАУ, автор антистудентського закону «Про вищу освіту», який знову намагаються проштовхнути. Як відомо, Луцький – мажоритарник-невдаха: попри масовий підкуп виборців, у Солом'янському районі столиці він програв вибори до Верховної Ради України, посівши лише третє місце. Запросив Табачніка до КНУБА його колишній помічник Петро Куліков, якого, незважаючи на протести студентства, поставили ректором головного архітектурного вишу України.

 Звичайно, поява цих візитерів не могла не викликати обурення у студентів і викладачів. Табачніка зустріли вигуками «Ганьба!», «Табачніка на нари!», «Кулікова, Табачніка – геть!» та ін. За наказом чиновників охоронці напали на невдоволених студентів, почали їх бити й трощити камери. Спротив тільки посилився, тож, міністр зі своїм почтом поспішив втекти до ректорату. Така хамська поведінка вже стала ганебною традицією для всіх представників Партії регіонів та їхніх «бичків».

 У цей час на вулиці збирається дедалі більше невдоволених студентів, серед яких чимало прихильників «Студентської Свободи». Коли посадовці повертались до своїх мерседесів, їх знову зустріли відповідними вигуками і сніжками.

 Після побаченого до представників «Студентської Свободи» почали звертатися вдячні студенти КНУБА і пропонувати на майбутнє свою допомогу.

 Голова Київської «Студентської Свободи» Андрій Бардис розповів: «Відразу після інциденту одного зі студентів-учасників конфлікту запросили в деканат «на розмову». Попри очевидне свавілля охоронців, представники керівництва вишу почали звинувачувати студентів у «негідній поведінці» і соромити їх. Проте справжній українець не буде терпіти знущання над своєю країною і завжди гідно відповідатиме антиукраїнським силам. Кожен негідник незабаром відповість за свої злочини. «Студентська Свобода» неодноразово заявляла, що ворога України Табачніка зустрічатиме протестами де б він не з'явився. До такої протидії закликаємо кожного українця».

 novosti-o


Лейба Табачник зберіг портфель міністра



Міністром освіти, науки і спорту перепризначений Дмитро Табачник.
http://ua.korrespondent.net/ukraine/politics/1444643-tabachnik-zberig-portfel-ministra

Міністерський бізнес-холдинг братів Табачників


..."зарабатывать” на посту премьер-министра Дмитрию Табачнику помогает его родной младший брат - Михаил Табачник.


Бизнес-империя Михаила Табачника - идеальная схема прикрытия для деятельности Дмитрия Табачника. Напомним, что Михаил Табачник, состояние которого оценивается в 42 млн. долларов США, фигурирует в топе рейтингов отечественных миллионеров. Основной бизнес Михаила Табачника - группа компаний “ТИКО” (сфера строительства). Но с тех пор как его старший брат Дмитрий занял пост Министра, Михаил резко заинтересовался новой для себя сферой образования.

Первым делом Михаил Табачник направил в помощь брату свою команду. Это...

Олег Витальевич Ворошиловский. Давний друг Михаила Табачника. Его нынешняя должность в Министерстве образования – директор административно-хозяйственного департамента. Кстати, с приходом Ворошиловского полномочия директора департамента существенно расширились.

http://image.tsn.ua/media/images2/original/Jun2010/238620.jpg




Страницы:
1
2
3
4
5
6
7
9
предыдущая
следующая