хочу сюда!
 

Анна

26 лет, стрелец, познакомится с парнем в возрасте 28-34 лет

Заметки с меткой «карпати»

Під рюкзаки...

"Їде потяг "Гуцул-експрес", хто з квитками", а хто... на машині )
до с. Шибене(чи то присілок, чи то, хто їх розбере - Зелене), розбиратися часу нема, бо з 12 години підйом до оз. Марічейка.
Карта маршрутів підйому на Говерлу і по Чорногорі
а завтра з Марічейки на ПІЧ (Піп Іван Чорногірський), а потім по Чорногорі, ну і якось до Ясіні дійдемо). Маршрут на 5 днів з запасом - раптом грози, але краще б їх не було. 

Фотопрогулки. Через всю Украину на автобусе и обратно

Маленькое предисловие.
Мои постоянные читатели знают, что я работаю в футбольной команде фотографом. Поэтому в последний год не очень часто выходят мои фотопрогулки.
В июне моя команда вышла в финальную часть аматорского чемпионата Украины и нам предстоял вояж в Закарпатское село Минай. А если учитывать, что я из Запорожской области, ехать нам предстояло через всю Украину. От юго-востока до западной границы со Словакией. Всего почти полторы тысячи км в одну сторону.
В этом репортаже путевые заметки . Фото разного качества, снятые из окна автобуса, есть и со смартфона..так ,что строго не судите.
454455

[ Читать дальше ]

У Карпатах випав сніг...



У високогірному гірськолижний курорті Драгобрат на Закарпатті сьогодні вночі випав сніг....Старожили такого не пам'ятають.
[ Читати далі ]

Гуцульський танець Аркан

Аркан - священний чоловічий родовий орден, який на сьогодні зберігся лише у вигляді стародавнього гуцульського танцю. Фактично до сих пір у гуцулів керівним є цей ініціальний чоловічий союз, умовно іменований "Аркан". Головною особливістю союзу - є його музичний супровід з характерним ритмічним чергуванням — 2/4 в першому такті та 2/8 і 1/4 у другому.

Танець “Аркан” є головним елементом обряду посвячення гуцульського двадцятирічного хлопця у легіні. Після участі у ньому він отримував право здійснювати танці, носити бартку (топірець) та підперезуватися чересом (широким паском), тобто ставав потенційним опришком . Перекази свідчать, що вперше гуцульський танець “Аркан” виконали витязі, які зійшли з гір. Можливо, це були кельтські племена бойї або галли, які тривалий час проживали в Карпатах. До речі, сам танець "Аркан" по духу і змісту тотожний ірландському "Ev Sistr" і бретонському "Та Ev Chistr, Laou!". Аркан танцюють зімкнутим колом або півколом з топірцями в руках. Танець поширений в Івано-Франківській, Чернівецькій та Закарпатській областях.

Гуцули: походження назви та історичні відомості

Гуцули - український субетнос. Питання походження назви "гуцули" в науковій літературі досі не з'ясоване. Однак, це не дивно, адже писемні відомості про гуцулів та їх назву до XIX ст. малочисельні. Це можна пояснити тим, що усі карпатські племена через приналежність цієї території до Київської Русі увесь час були відомі під іншою назвою - "русини". Різні вчені на протязі часу будували доводи, що назва цього племені готського, печенізького, половецького, тюркського, сарматського, кавказького і навіть етруського походження. У даній статті спробуємо розглянути основні версії. 



Параска Плитка-Горицвіт - гуцулка, яка повторила шлях Сковороди

Народилася Параска Плитка 1 березня 1927 року в селі Бистрець, тепер Верховинського району на Івано-Франківщині, в сім’ї Штефана Плитки. ЇЇ батько був знаменитим ковалем на весь косівський край, окрім того – людиною освіченою, багато читав, знав мови. Мати – Анна – талановита ткаля та вишивальниця. Згодом сім’я перебралася у Криворівню. Параска встигла закінчити тільки 4 класи. Завдяки батькові дівчина знала мови, зокрема, німецьку. 

Пристає до національно-визвольного руху, стає зв’язковою УПА (псевдонім – Ластівка), носить повстанцям у ліс їжу й теплі речі. Потім – арешт. "Па малалєтству" Параска уникає розстрілу, їй дають 10 років таборів. Взимку 1945 року тисячі засуджених молодих дівчат із Західної України товарними ешелонами відправляють у Сибір. "Замість теплого одягу видавали закривавлені шинелі з розстріляних", – згадувала Параска Степанівна.     В ешелоні на Колиму дівчина відморозила ноги, і її залишили в уральському тюремному госпіталі. Дивом обійшлося без ампутації, але майже п'ять років пересувалася на милицях. 

З 1947 року відбувала строк у спецтаборі в Спаську (Казахстан).     Пізніше, після звільнення, Параска Степанівна уникала розмов про табірне життя, і справа була не лише у власному травматичному досвіді – вважала, що ці розповіді нічого, окрім зневіри, болю та ненависті, не можуть викликати в слухачів. Вона підкреслювала, що тільки любов і милосердя людей, лікарів і засуджених, яких зустріла в ув’язненні, допомогли їй вижити.     Ще в таборі Параска Плитка дала собі обітницю – якщо залишиться живою, буде славити Мир Божий на землі.     Батьки сподівалися, що дівчина знайде собі пару. Однак особисте життя Параски мало свою драматичну історію. Ще в таборах вона листувалася з іншим ув’язненим, нібито, грузинським художником, ім’я якого так і залишилось невідомим. Шляхи їх на численних пересилках загубилися, та Параска встигла переслати додому його адресу.     Батьки, по-своєму бажаючи щастя своїй дитині, знищили цього листа. Дізнавшись про це, Параска спочатку тривалий час не могла пробачити такого вчинку. Навіть наполягла побудувати їй невеличку хату, щоб жити окремо. І на все життя залишається самотньою. Так вона стає Плиткою-Горицвіт. 

Читати історію життя Параски Горицвіт:  http://spadok.org.ua/vydatni-ukrayintsi/paraska-plytka-gorytsvit-gutsulka-yaka-povtoryla-shlyach-skovorody

Дивитися документальний фільм "СВІТ ПАРАСКИ-ПЛИТКИ ГОРИЦВІТ": https://www.youtube.com/watch?list=PLYroJ2pkJrKkNYrw_fo0eJgDM8L7g20fF&time_continue=6&v=tB-gaUFjeKs



Гуцульські килими і ліжники

Ліжник супроводжує все життя гуцула – від його приходу в життя аж до завершення земного шляху. Тому, як універсальний оберіг, використовується у народній обрядовості. Це і благословення батьками дітей до шлюбу, обдаровування ліжниками молодих на весіллі, а також використання їх у поховальних обрядах. Ліжники - це товсті вовняні, здебільшого узорно-ткані, вироби з об’ємною поверхнею та довгим пухнастим двохстороннім ворсом. Ліжники мають обрядове, інтер’єрне й господарське призначення. Їхнє побутування зафіксоване серед народів всього Карпато-Балканського регіону. В Україні виробництво ліжників характерне для тих регіонів, у традиційно-побутовій культурі яких вівчарство було однією з головних галузей господарської діяльності (Гуцульщина, Бойківщина та Мараморощина), де ліжники є найбільш вживаними предметами щоденного домашнього побуту. Ними застеляли постіль, піч, припічок, лавиці, стелили та вкривалися під час спання, нерідко підкладали під голову замість подушок; улітку застеляли сидіння на возах, а взимку – на санях або бричках; прикривали зверху коней та підстеляли під сідло під час сідлання коней.

Дивитися фото, підібрати собі ліжник: http://spadok.org.ua/gutsulschyna/gutsulski-kylymy-i-lizhnyky


Топ-7 найвідоміших мольфарів карпат

Тема мольфарів до кінця не розкрита. Щороку нам приходить все більше відомостей про це унікальне явище в українській історії і етнографії - карпатський шаманізм, мольфарство. Скільки їх було за всю історію Карпат? Ми зібрали для Вас список найвідоміших карпатських мольфарів кінця XIX - початку XX століття...

Список ТОП-7 мольфарів: http://spadok.org.ua/molfarstvo/nayvidomishi-gutsulski-molfary-kintsya-xix-poch-xx-st

Гуцульське Різдво

Як колись гуцули святкували Різдво? Зимові звичаї та гуляння в Карпатах. Дух обрядів. Кожен гуцул мав колядувати, кожен вертеп складався тільки з чоловіків, гуцули ходили з бартками і дзвіночком в руках, був старійшина - береза, який керував обрядом і колядниками. Гуцули навть у страшний мороз ходили колядувати, господарі їх щедро частували: давали не гроші, а пряники, випічку, цукерки, бублики, коржики, пташки, пампухи та інші прянощі. Як це все було, написав один старий гуцул, читайте: http://spadok.org.ua/zymovi-zvychayi-ta-obryady/k-ne-bulo-by-rizdva-ny-voskresla-by-vesna

Хто такі мольфари?

Мольфари - шамани Карпат, знахарі, цілителі. Витоки мольфарства сягають праслов'янських часів. Живуть мольфари в Карпатах, переважно на Гуцульщині. Останнім відомим мольфаром був - Михайло Нечай з с.Верхній Ясенів, якого зарізали ножем. 

Енциклопедія мольфарства: http://spadok.org.ua/molfarstvo/molfary-odvichni-chranyteli-karpat
Страницы:
1
2
3
4
5
6
7
8
13
предыдущая
следующая