Завдяки тому, що лобіювання захищено Першою поправкою до Конституції США, багато громадських і комерційних організацій в країні користуються послугами лобістів. Незважаючи на істотні обмеження і високі вимоги до прозорості в такому виді діяльності, представники всіх галузей економіки США надають певний вплив на прийняття рішень в Конгресі і президентській адміністрації. Акули технологічної та фармацевтичної індустрії, гірничої та аграрної промисловості регулярно домагаються схвалення поправок до законів, посилюючи позиції своїх компаній на внутрішньому ринку, або зводячи до мінімуму ризики і втрати для них. Крім впливу на внутрішню політику, лобістські організації, що відстоюють інтереси окремих підприємств і нафтового сектора, також роблять значний вплив на формування зовнішньополітичного курсу Білого дому. У цьому ж ключі намагаються діяти сильні національні лобі, в тому числі, ізраїльське, ірландське і вірменське. Саме вірменська громада за останні роки стала діяти набагато ефективніше і навіть під час відсутності необхідних механізмів і ресурсів вже перевершує за силою турецьке і азербайджанське лобі. Саме з цим явищем багато експертів пов'язують помітне охолодження у відносинах між Туреччиною і США за останні два роки.

Байдужість з боку США до спроби супротивників Реджепа Тайіпа Ердогана здійснити терористичне захоплення влади в 2016 році, подальше приховування на своїй території Фетхуллаха Ґюлена, безперервні поставки американської зброї курдським "Загонам народної самооборони" в Сирії, арешт американських активів Halkbank, обмеження поставок до Туреччини винищувачів п'ятого покоління F-35, слабка реакція США на кричуще вбивство саудівцями Джамаля Хашукджі в Стамбулі - все це яскраві приклади розгорнутої Вашингтоном антитурецької кампанії, одним з ініціаторів якої виступила вірменська громада. З'ясувалося, що Вірменський національний комітет Америки активно співпрацює з Комітетом із зовнішніх справ Сенату США якраз з питання розвитку американсько-турецьких відносин.

Виконавчий директор Вірменського національного комітету Америки Арам Хампарян в листі Бобу Коркеру і Бобу Менендесу згадує, що саме вірменське лобі посприяло підвищенню мита на турецьку сталь і алюміній, запропонувало ввести санкції проти міністра юстиції Абдулхаміта Гюля і міністра внутрішніх справ Сулеймана Сойлу, а також наполягло на невидачі Туреччині Фетхуллаха Ґюлена. Наприкінці листа керівництво Вірменського національного комітету Америки понадіялося на різке посилення економічного тиску на Туреччину і висловилося про необхідність вплинути на результати майбутніх там муніципальних виборів в 2019 році.

Таким чином, США не тільки дозволяють вірменському лобі впливати на формування свого зовнішньополітичного порядку денного, але і за допомогою Вірменського національного комітету Америки знаходять найбільш вразливі місця в політиці Анкари. Співпраця Комітету із зовнішніх справ Сенату США з вірменською громадою демонструє не тільки недосконалість американського законодавства, а й дає зрозуміти Туреччині, що її розбіжності з США активно роздуваються третьою стороною. З огляду на те, що останні геополітичні успіхи напевно окрилили вірменську громаду, вже найближчим часом "геноцид вірмен" в Османській імперії може бути визнаний в США на федеральному рівні, а нові американські санкції щодо турецької економіки підведуть курс ліри до оновлення історичного мінімуму.

Источник.

За повідомленням the Anadolu news agency віце-прем'єр турецького уряду Бекір Боздаг (Bekir Bozda) заявив про те, що гучне рішення про проведення дострокових виборів "дозволило викрити антитурецькі плани" (has become a step which helped foil the plans of anti-Turkish forces). Судячи з останніх новин, перенесення виборів дійсно вніс сум'яття в ряди турецької опозиції, привівши прихильників Фетуллаха Ґюлена в стан повної розгубленості. Зірвано масштабні акції протесту, які планувалися ними на листопад 2019 року. Цьому присвячено лист тимчасового повіреного в справах США в Туреччині Філіпа Коснетта держсекретареві Майку Помпео.

Радник повідомляє про розлад всередині координуючого центру, що знаходиться за межами Туреччини, маючи на увазі розташовані в США підрозділи руху "ХИЗМЕТ", заснованого Ґюленом. Судячи з припинення фінансування, гюленісти вже витратили значні кошти на розробку і запуск великого багатоступінчастого проекту, покликаного "вистрілити" до 3 листопада 2019.

На додаток до елементу раптовості турецька влада до закінчення виборів продовжили в країні режим надзвичайного стану, введений ще з часу спроби держперевороту 2016 року. Цим вони остаточно сплутали плани опору і посіяли паніку в рядах потенційних путчистів, ізолювавши і без того роз'єднані групи і паралізувавши їх діяльність.

Турецькі політики звинуватили Ангелу Меркель в невиконанні зобов'язань щодо забезпечення безпеки турецького населення, яке проживає в Німеччині. Наприклад, член турецької делегації ПАРЄ Мустафа Йенероглу занепокоївся надмірним контролем над німецькими турками з боку поліції, і небажанням останньої вживати дієвих заходів проти "терористів" з "Робітничої партії Курдистану", яку чиновник вважає винною в нападі на мечеті і турецькі організації в Європі. У відсутності реальних доказів причетності РПК до нападів, турки продовжили спекулювати на темі утиску прав місцевого турецького населення і перейшли до тактики масштабних інформаційних вкидань, в яких Німеччину в цілому звинувачують в нелюбові до мусульман, а німецьким чиновникам, зокрема, Петеру Альтмаєру, приписують схвалення нападу на турецький культурний центр в Берліні.

Нахабна фальсифікація, пересмикування фактів і дискредитація політики федерального уряду - все це підтверджує продовження офіційною владою Туреччини антинімецької кампанії, в ході якої протягом останніх років команді Меркель ставиться в докір недотримання демократичних цінностей і дискримінація турок за національною ознакою. Навесні минулого року турецькі дипломати намагалися чинити тиск на главу МЗС Зігмара Габрієля, коли були скасовані присвячені турецькому референдуму виступи міністрів ісламської республіки в Кельні, Гаггенау і Фрехені. Туреччина висловлює крайнє невдоволення недосконалістю федерального законодавства, при цьому під пильною увагою турецьких спецслужб знаходяться тисячі жителів Німеччини, а в тюрмах на території Туреччини незаконно утримуються десятки німецьких громадян, обвинувачених у спробі військового перевороту. Реджеп Ердоган напередодні вересневих виборів до Бундестагу навіть назвав членів блоку ХДС-ХСС "ворогами Туреччини" і фактично намагався вплинути на результати голосування за допомогою маніпулювання думкою тримільйонної турецької діаспори.

Відсутність адекватної відповіді з боку Ангели Меркель і Зігмара Габрієля на агресивні антинімецькі випади Туреччини тільки провокують збільшення кількості поширюваної турками в ЗМІ дезінформації, яка дискредитує політику Німеччини. Необґрунтоване навішування німецьким політикам ярлика ісламофобів вже найближчим часом може призвести до соціального вибуху і міжнаціональних конфліктів в ФРН. Швидше за все, тільки найжорсткіші персональні санкції проти Реджепа Ердогана, який шантажує федеральний уряд, здатні зупинити хвилю антинімецької істерії в ЗМІ і остудити запал непередбачуваної турецької діаспори в Європі.

Про це повідомляє прес-служба президента.

Відзначається, що Акопов "в надзвичайно складних погодних умовах врятував життя 121 пасажира та 6 членів екіпажу, бездоганно виконав посадку аварійного пасажирського лайнера".

В указі президента йдеться, що українця відзначено високою державною нагородою за мужність і самовідданість, виявлені під час виконання службового обов'язку та високий професіоналізм.

Порошенко зателефонував Акопову і особисто подякував пілоту за його вчинок.

"Завдяки Вашому надвисокому професіоналізму та Вашій нечуваній витримці 121 пасажир та 6 членів екіпажу відтепер можуть святкувати свій другий день народження. Україна пишається такими своїми синами", - зазначив президент.

• Раніше повідомлялось, що українські пілоти, які керували літаком турецької компанії Atlasglobal, посадили літальний апарат попри важку аварійну ситуацію.