хочу сюда!
 

Наталия

44 года, рак, познакомится с парнем в возрасте 35-55 лет

Заметки с меткой «залізниця»

Залізничні відеоподорожі 2. Швейцарія

Отже, як і обіцяв у попередній замітці циклу, розповім про Швейцарію (з вікна кабіни машиніста) — країну банків, гір, озер і тунелів.

Швейцарія (інколи її називають Гельвецією або Альпійською республікою) формувалася як певна спільність із 13 ст., а отримала незалежність одночасно з повстанням Хмельницького. Вважається конфедерацією, але по суті це федерація, що складається з багатьох різновеликих кантонів. Офіційної столиці немає, неофіційна — Берн, найбільше місто — Цюрих. Населення — 7 млн, серед них 20 % — іноземці.



Загалом країна трохи схожа на Нідерланди: серед населення домінують протестанти германської етнічної групи — німці зі своїми особливостями (Цюрих, Базель, Берн, Люцерн...). Але на заході значна частина франкомовна (Женева, Лозанна), а на півдні є італомовні області (Лугано), в першу чергу Тічино. Також є трохи розпорошені місця з ретороманською мовою, яка схожа на італійську. З одного боку, в одній країні уживаються громадяни з різними мовами та релігіями, з іншого — кантони чітко визначили свої мови (одну або декілька), тобто в Женеві немає німецькомовних вивісок. У минулому у Швейцарії була купа різних воєн — як зовнішніх, так і внутрішніх. У 1970–1979 у франкомовному регіоні Jura, що після завоювання в далекому 14 ст. входив до столичного кантону Берн, провели низку референдумів, і франкомовні католицькі громади утворили новий кантон Юра, а франкомовні протестанти залишилися з німецькомовними одновірцями. Зараз є тенденція до об'єднання франкофонів Юри.




Порівняно з Нідерландами залізниці Швейцарії більше схожі на наші. Тут набагато більше товарних станцій та під'їзних колій до підприємств. Мабуть, це пов'язано з тим, що більшість території займають гори, й залізницями перевозити товари набагато зручніше. На станціях і зупинках менше ескалаторів, зате багато пологих спусків у тунелі під коліями. Швидкості здебільшого десь 140 км/год, але є ділянка до 200 км/год між Берном і Базелем, приблизно до 250 км/год — на частині лінії Мілан–Цюрих включно з суперсучасним 57-кілометровим тунелем Gotthard-Basistunnel (і ще в одному місці). Цей тунель — диво інженерного мистецтва — прийшов на заміну старому 15-кілометровому 140-річному Gotthardtunnel. Basis означає, що тунель починається й закінчується на рівні основи гори, майже на одному рівні без перепадів висоти. Це полегшує перевезення вантажів на високій швидкості. Саме цей тунель є ключовим елементом основного транзитного коридору з Італії до Німеччини. Усередині є кілька зупинок для евакуації на поверхню.

Серед ютуб-каналів можна виділити lorirocks777 та Railway Emotions. Почати раджу з чудової вузькоколієчки на південному сході країни, яка трохи заходить на територію Італії. Особливо вражають гірські краєвиди з озерами та спіральний серпантин у стилі "день сурка" з тунелями, який повільно, але впевнено опускає пасажирів униз за правилом буравчика. smile



Женевське озеро — майже море. Узбережжя біля Лозанни, захищене з півночі горою, — це майже субтропіки. Як на мене, тут найкраще місце у цій країні. smile На цьому відео озеро — у другій половині:



Осінні краєвиди у протилежний бік:



Схід, Цюрих. Хто любить, озера, вони тут є — аж два. Плюс замок:



Також можна подолати перевал Gotthard через старий тунель. Гори, гори, багато гір. На картинці — дуже епічне місце і знайома вже спіралька, але вверх:



Пропоную проїхатися на товарняку через усю Швейцарію з півночі на південь, у т. ч. черед новий тунель Gotthard. Раджу не перемотувати весь тунель — там усередині трапляються цікавості. smile


Тут можна трохи "політати" та побачити відносно рівнинну і урбанізовану частину Швейцарії, в т. ч. столицю:



Тут можна відкрити для себе гірську провінцію Jura, де живуть переважно франкофони, та шматочок лижного Обердорфу:



На закінчення можна проїхатися Цюріхом і заїхати на пару кілометрів у Німеччину:


Насправді країна дуже цікава, раджу "поїздити". smile Далі буде. Можливо, напишу про Україну.

75%, 6 голосов

0%, 0 голосов

25%, 2 голоса
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Залізничні відеоподорожі 1. Нідерланди

Вступ

Пишу під враженням від замітки нашого колеги max245.

Загалом я полюбляю подорожі, але в силу певних обставин роблю це рідко, тому вимушений сублімувати віртуальними поїздками. Зокрема, мені подобаються відео з кабіни поїзда. Оскільки карантин урівняв наші можливості подорожувати фактично до нуля, можливо, ця замітка стане в нагоді ширшому колу людей.

Плюс такого відео — можна скласти загальне враження від регіону чи країни: фізична географія (рельєф, рослинність), економіка (промзони, сільське господарство, інфраструктура), архітектура, комфорт. Мінус — не можна роздивитися зблизька пам'ятки архітектури, візуально ознайомитися з кухнею, людьми й т. д.

Шукати на YouTube потрібно через назви міст/країн, додаючи щось типу cab view або cab ride. Німецькою це буде fhurerstandsmitfahrt, іспанською — en cabina, нідерландською — cabinerit. Відео з високошвидкісних поїздів (від 200 км/год) дають більше адреналіну, але менш інформативні, бо виділені швидкісні лінії зазвичай пролягають "у полях" і заходять лише в дуже великі міста.

Спочатку хотів написати одну велику замітку, але потім — коли глюк на сайті знищив мою першу спробу — вирішив усе розбивати на частини. Пропоную почати огляд моїх походеньок поїзденьок із країни тюльпанів, вітряків і каналів.

Нідерланди

З побаченого ця країна сподобалась найбільше. Достатньо розвинена, комфортна для поїздок. Таке враження, що там усе новеньке, нещодавно зроблене. Цікаві також їхні постмодернові експерименти з архітектурою. За пару років об'їздив явно більше половини їхніх залізниць. Дуже вражає велика кількість річок, каналів і канальчиків для зрошення. Під багатьма з них пробито тунелі. Старі вітряки де-не-де збереглися, але частіше можна побачити нові — велетенські генератори електроенергії. Місцеву величезну затоку Zuiderzee працелюбні нідерландці загатили, опріснили і частково осушили. Зараз на місці води — поля і молоді міста типу 200-тисячного Almere. Цікаво, що від назв нідерландських міст Haarlem та Breukelen пішли відповідно назви районів Нью-Йорка — Harlem та Brooklyn, а сам New York деякий час називався Nieuw Amsterdam. Сама літературна мова дуже схожа на німецьку, але грубіша на слух. Також є купа діалектів і регіональна західнофризька мова на півночі, що трохи ближча по англійської (колись англи та фризи жили на кордоні сучасних Данії та Німеччини). На початку 19 ст. Нідерланди були розміром із Бенілюкс, але громадяни не зійшлися на релігійно-мовному ґрунті, і спочатку від'єдналася католицька Бельгія (лише наполовину нідерландомовна), а пізніше — Люксембург.

Власне залізнична мережа — окрім району порту Rotterdam і вантажної гілки Betuwelijn до кордону з Німеччиною — заточена більше під пасажирські перевезення. Класичних товарних станцій дуже мало. Видно, більшість середніх і малих підприємств перевозять свою продукцію автошляхами. У кожному місті з населенням тисяч 100 і більше на центральних станціях є ескалатори. Ліфти ж є навіть на багатьох звичайних зупинках. Також майже біля кожної зупинки є паркінг для велосипедів — нідерландці на них "помішані". На платформах часто можна побачити обгороджені парапетами газони, де ростуть кущі або дерева. Швидкості — в середньому 120 км/год, але без скидання перед кривими, як у нас. smile Також є швидкісна лінія з Амстердама через Роттердам у бік Бельгії (Antwerpen, Brussel/Bruxelles) — там поїзди ганяють до 300 км/год. Серед відеоканалів на YouTube на мою думку найкращими є 4K Cabview Holland Dutch Railways та Machinist Stefan, але є й багато інших: Train Driver Bart, Machinist Eindhoven Ns і т. д.

Розпочати можна з подорожі, більша частина якої пролягає через приморський і найбільш урбанізований регіон країни — власне Голландію (Південну та трохи Північну): це міста Dordrecht, Rotterdam, Delft, Den Haag, Leiden, Haarlem, Amsterdam:



Далі можна проїхатися новоутвореним островом через згадане вище місто Almere:



Можна також проїхатися в тунелі під аеропортом Schiphol (читається Схіпгол) і побачити безшабашність архітекторів у Zaandam. Фотка-замануха — звідси.


Це відео стало другим по Нідерландах, а тому добре запам'яталося. На заставці нижче — вузлова пасажирська станція Amsterdam Sloterdijk, де дві гілки перетинаються навхрест (на першому відео я проїхав її знизу зліва направо):



Цікавим є маршрут через "глибинку" на крайній — католицький — південь. Особливою окрасою тут є новий супер-вокзал Utrecht:



Якщо таки кортить "політати" на французькому Thalys зі швидкістю 300 км/год — уперед:



Я колись дивився у протилежному напрямку (не проти сонця), але зараз не можу знайти.

Маршрутів багато — були б бажання й час. Продовження, мабуть, буде: Швейцарія.

63%, 5 голосов

25%, 2 голоса

13%, 1 голос
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Коли УкрЗалізниця підняла ціни...

Коли УкрЗалізниця підняла ціни на проїзд 
в Новорічні Свята...

Поїдуть"Тризуби" Україною



У державній компанії Укрзалізниця розповіли, що локомотиви, які для України будує американська компанія General Electric, отримають назву «Тризуб».

Про це повідомляє прес-служба компанії.

За словами голови правління Укрзалізниці Євгена Кравцова, назву обрали під час візиту української делегації до міста Ері, штат Пенсильванія, де будуються ці локомотиви.

Кравцов зазначив, що на заводі General Electric є співробітники — нащадки українських мігрантів, які переїхали до Пенсильванії в 50-х роках минулого сторіччя.

«Відомо, що українські переселенці в Пенсильванії називали свої осередки «Тризуб» чи «Тризубівка». «Тризубівки» швидко ставали центрами культурного, спортивного та загалом громадського життя українців у Пенсильванії», — розповів очільник Укрзалізниці.

Також Кравцов додав, що під час візиту до США українська делегація переконалася, що будівництво локомотивів ведеться «з дотриманням найвищих стандартів якості».

Раніше General Electric показала локомотиви, що будуються для України.

22 травня в Укрзалізниці заявили, що оголосять про спільний тендер з General Electric на обслуговування локомотивів.

Нагадаємо, 23 лютого Укрзалізниця та американська корпорація General Electric підписали мільярдний контракт. Рамкова угода передбачає модернізацію локомотивів та будівництво нових. Однією з умов угоди є локалізація виробництва локомотивів в Україні: на першому етапі — 10%, пізніше — 40%.

Наприкінці 2018 року та впродовж першого кварталу 2019 року планується постачання 30 вантажних дизельних локомотивів GE TE33AC з рівнем локалізації 10 %. Їх виробництво стартує на початку 2018 року в США, і перші поставки заплановані вже цієї осені. Загалом за 15 років УЗ планує закупити до 225 нових тепловозів та модернізувати до 75 існуючих.

Також в ЄБРР оголосили, що можуть надати додатковий кредит Укрзалізниці на купівлю вагонів.

Українські заводи отримають близько 400 мільйонів доларів прямих інвестицій від вартості угоди з General Electric.

Железная дорога — преграда для зерновой экспансии Украины

Украинское производство зерновых процветает, но его экспансия тормозится из-за изношенной железной дороги, через которую проходит две трети урожая от аграриев к портам.

Трейдеры жалуются, что вместо того, чтобы выходить на новые рынки, приходится бороться за вагоны, пишет Bloomberg.

Как отмечается, большинство локомотивов и вагонов были изготовлены еще в 1980-х годах. «Укрзализныця» пытается решать проблему, но сначала планирует заменить вагоны для перевозки угля и металлов, а только потом взяться за железнодорожные составы, которые нужны аграриям, пишет издание.

С учетом того, что урожаи четвертого в мире экспортера зерна растут, существуют опасения, что Украине просто не хватит транспортных возможностей для перевозки зерна.

«Это самая большая проблема сейчас, поскольку мы не можем экспортировать столько, сколько хотели бы. Трейдеры могли увеличить продажи, выйти на новые рынки, но вместо этого им приходится бороться за вагоны», — сказал изданию президент «Украинской зерновой ассоциации» Николай Горбачев.

Как отмечается, украинское производство зерна переживает бум в последние десятилетия, поскольку фермеры стали больше инвестировать в свои урожаи. Впрочем, правительство все это время не вкладывало деньги в обновление железной дороги. Без этого ее состояние может еще больше ухудшиться. В зерновой ассоциации говорят, что увеличение урожаев может повысить и экспорт на 70% к 2022 году, что позволит привлекать достаточно инвестиций в производство и инфраструктуру.

Недостаток поездов приводит к задержкам с поставками зерна, говорит председатель трейдинговой фирмы Kusto Agro Trading LLC Шакир Шамилев. По его словам, без проблем с железной дорогой доходы могли бы быть на 30% выше.

«Украина теряет свое конкурентное преимущество. Неудивительно, что Россия может обогнать Украину в сфере экспорта зерна в этом сезоне, поскольку она может доставлять столько, сколько произведено», — сказал глава «ТИС» Филипп Грушко.

ЄС модернізує залізницю до порту Констанца


Єврокомісія виділить 1,3 мільярда євро на розвиток залізничної інфраструктури до румунського порту Констанца. Про це повідомив офіційний представник Єврокомісії Маргарітіс Схінас.

Головний конкурент портів Великої Одеси, Констанца планує модернізувати залізничний коридор від міста Куртич на кордоні між Румунією та Угорщиною до порту на Чорному морі. Саме Констанца завдяки розташуванню в Євросоюзі і більш низьким тарифним ставкам в значній мірі “перехоплює” транзитний вантажопотік з Чорного моря до країн Євросоюзу.

“Будуть модернізовані 13 залізничних станцій. Будуть покращені системи сигналізації та інформування пасажирів. Будуть побудовані мости і тунелі”, – повідомив чиновник.

Головною метою проекту буде значне збільшення швидкості і безпеки руху на залізничному транспорті на ділянці між румунськими містами Куртич і Сімер.


Констанца – найбільший морський порт Румунії, і серйозний конкурент для українських гаваней в боротьбі за транзит. Порт оперує 140 причалами загальною протяжністю 28,5 км, крім того має наддовгий подвійний хвилеріз довжиною 14 км, має територію в 1313 га і акваторію в 2613 га. Для порівняння, акваторія порту Одеси становить 220 га, Іллічівська – 480 га, порту Південний – близько 600 га. Довжина причальної лінії в Одесі – лише 9 км, в Іллічівську – 5 км, в Південному – 2,3 км.

Поступаються українські порти Одеської області порту Констанца також глибинами: румунський порт може обробляти судна осадкою до 19 м, що дозволяє швартуватися біля причалів гавані танкерам дедвейтом 165 тис. т, суховантажам дедвейтом 220 тис. т і контейнеровозам дедвейтом 79 тис. т (Post Panamax). Глибини українських портів помітно програють: в Одесі – не більше 13-ти, в Чорноморську – 14-ти і в Південному – 15-ти метрів.

Джерело: Сайт Дмитра Чалого

Транспорт для постнафтової епохи. Залізниця.

           Якщо так інтуїтивно поміркувати, то уявляється, що е-мобіль то єдина серйозна сфера застосування альтернативних джерел енергії на транспорті, і що нею все і обмежиться. Справді, скаже хтось (і кажуть!), одне діло везти 4 дупи і якісь незначні валізи, а зовсім інше - тягти десятки і сотні тон по рейках, як тут обійдешся без вугілля чи нафти!
        


            Якщо чесно, сам так думав. Поки не копнув. Помилявся. На залізниці альтернативні джерела енергії впроваджуються, хоча із запізненням, але з тими ж розмахом і амбіціями, що і в автомобільному транспорті.
           Судячи з усього, є суттєва проблема в тому, як поєднати (зробити паралельним) нестабільне електропостачання з альтернативних джерел енергії зі стабільним живленням від діючої традиційної мережі в умовах реального споживання електрифікованих ділянок залізниці, котре також нестабільне. І поки українські, британські вчені щось там намагаються відкрити в цьому напрямі, повзуча енергетична революція для свого руху обирає не електрифіковані ділянки залізниць.
            Зі свіжого: індуси в 2015 р. творили щось таке, що можна назвати допоміжним використанням сонячної енергії в залізничному транспорті. Це коли енергія геліопанелей, встановлених на дахах вагонів, використовується на освітлення, кондиціонування та інші дрібні потреби потяга, тоді як тяга забезпечується традиційно - дизельною машиною. Може здатися не дуже солідним, враховуючи, що ще від 2011 р. на маршруті Париж-Амстердам курсує пасажирський потяг 100 % на сонячній енергії. Але і при тому один індійський поїзд із допоміжною сонячною енергією дозволяє скоротити витрати дизельного палива до 90 000 літрів на рік.
              Німеччина стане першою країною світу, де практично вже використовують пасажирські потяги на водневих паливних елементах. Близько 50 % німецької залізниці не електризовано. Це робить впровадження електропотягів на водневих паливних елементах дуже перспективним і цікавим з точки зору скорочення споживання нафти. Протягом 2017 р. заплановано до запуску два прототипи на маршрутах від Бремергафена до Букстегуде і до Куксгафена. До 2020 р. не електрифікованими ділянками залізниці Нижньої Саксонії курсуватиме вже 14 потягів з нульовими викидами, що замінять дизельні. Таке обіцяє міністр транспорту цієї федеральної землі. Так звані Hydrail (потяги на гідрогені) стануть "справжньою альтернативою дизельним двигунам", заявив федеральний міністр транспорту Німеччини Олександер Добріндт.
            Розробкою першого пасажирського потяга на водневих паливних елементах займається французька корпорація Alstom. Роботи з розробки тривали два роки. Потяг, що отримав назву Coradia iLint, представили 20 вересня 2016 р. на виставці залізничної та транспортної техніки InnoTrans у Берліні. Планується, що згодом потяги на водневих паливних елементах випускатимуться значними серіями і зможуть витіснити дизельні потяги, що використовуються зараз.
            Силова установка потяга працює за принципом перетворення хімічної енергії водню в електроенергію. На даху встановлюються резервуари для водню, у підлозі поїзда - паливні елементи і батареї. Потяги заправлятимуть воднем від хімічних підприємств, де цей газ є побічним продуктом під час виробництва основних видів продукції. Крім того, в корпорації намічають зведення електролізних установок безпосередньо поряд із залізницею. Від повних баків запас ходу потяга складе не менше 600 км. Максимальна швидкість потяга Coradia iLint 140 км / год.
             Крім того, що Coradia iLint не має шкідливих викидів, потяг значно менш шумний під час руху та зупинок. Пасажири чутимуть лише стукіт коліс та шум від спротиву повітря.
             Випробування потягу на допуск до експлуатації були заплановані на осінь 2016. Оскільки у потязі змінена лише силова частина, представники Alstom сподіваються, що процес випробування й процедури отримання необхідних дозволів триватимуть недовго.
             Успіхи, проблеми та задачі у розробці та експлуатації залізничного транспорту на водневих елементах будуть обговорені на Міжнародній конференції Hydrail, що запланована на 27-28 червня 2017 р. у місті Ґрац, Австрія.
             В Нідерландах протягом багатьох століть енергія вітру використовується для осушення території, розпилювання деревини і вироблення рослинної олії. І ось зараз нарешті країна також використає її, щоб привести в рух абсолютно всі свої електропоїзди. Голландська залізнична мережа (NS) почала використовувати енергію вітру, генеровану турбінами електричної компанії Eneco, два роки тому, коли вони уклали між собою угоду на 10 років. Вони планували перевести всі електропоїзди країни на вітряну електроенергію до 2018 року, але було продемонстровано блискучий зразок голландської працьовитості і досягнуто цієї мети на рік раніше запланованого.
             Згідно з Brightvibes, електропоїзди країни перевозять 600000 людей на день приблизно у 5500 залізничних рейсах. На ці поїздки витрачається до 1,2 мільярда кіловат-годин енергії на рік, що достатньо для всіх домогосподарств Амстердаму за той же період часу. На сьогодні одна година роботи вітряної турбіни дає достатньо енергії для поїздки потяга на 120 миль. Однак NS шукає шляхи зниження споживання енергії своїми потягами на 35 % до 2020 року, тож з меншими витратами енергії вони зможуть долати і більші відстані.
Страницы:
1
2
предыдущая
следующая