хочу сюди!
 

Natalia

44 роки, близнюки, познайомиться з хлопцем у віці 35-50 років

Замітки з міткою «воля»

Призначення: навіщо ви тут?

У чому ваше призначення? Ваше призначення – це не ваші цілі. Тож у чому ваше призначення: навіщо ви тут? Одним тим, що ви знаєте своє призначення, і проголошуєте його, і щодня прагнете його виконати, ви вже можете швидко просунутися в бажаному вами напрямку та отримати при цьому величезне задоволення.
Правильне питання звучить так: чому ви вирішили з'явитися тут, на цій Землі?
Звідки береться ваше призначення? Розгляньмо все по порядку. Ви маєте вільну волю. Де ця вільна воля починається? Дехто думає, що вона починається з народженням людини. Вони впевнені в тому, що вони не мали вибору, народжуватися чи ні, але коли вони з'явилися на світ, вільна воля була їм дана, щоб вони могли самі вирішувати, як прожити своє життя.
Інші вірять у те, що їхня вільна воля вічна і що починається вона ще до їхнього народження. І ця ідея не здається такою вже дивною. Ваша душа вічна. Ваші очі говорять вам про те, що життя починається, коли ви з'являєтеся на світ, але щось глибше говорить вам, що народження може бути не справжнім вашим початком. Призначення чи доля – це те, через що ви, ваше «Я», або душа, вирішують з'явитися на цій землі – і цей вибір залежить від властивостей та бажань вашої душі. І обставини, і місце вашого народження є ідеальними для вас, щоб ви могли зібрати всі необхідні інструменти для виконання обраного вами призначення, якщо житимете саме для цього. Ось чому ви відчуваєте таку радість, коли знаходите це своє призначення. Ось чому вам приносить таке задоволення виконувати ваше призначення - адже ви вибрали його дуже давно. Саме через нього ви на цьому світі і з'явилися.
На жаль, багато людей так і не знаходять свого призначення – в основному через будову нашого суспільства та системи освіти. І все ж таки ви можете легко виконати ваше призначення, якщо вирішите зробити це. Спочатку знайдіть своє призначення, приділивши певний час тому, щоб сісти і спокійно поміркувати про те, що змушує вас добре почуватися, про те, до чого ви відчуваєте пристрасть. Не думайте про якусь конкретну роботу чи кар'єру. Відкиньте всі ярлики, вірою в які забезпечило вас суспільство. Ці ярлики – перша причина, чому люди не знаходять свого призначення. Просто запитайте себе: «Яке заняття приносить мені найбільше задоволення?» Це може бути прогулянка по саду з метеликами або відрядження в різні країни і укладання угод, або приготування їжі, або спілкування з людьми, або ще щось. Як тільки ви знаходите своє призначення, візуалізуйте його, виміряйте його і ставте собі цілі, що наближають вас до його здійснення, доти, доки ваше призначення не стане вашою роботою, вашою професією.
Наприклад, припустимо, що ваше призначення - вивчення метеликів і зараз ви працюєте на роботі, що зовсім не цікавить вас, ніяк з метеликами не пов'язаною. Не впадай у відчай. Почніть із читання книг про метеликів та знайомств з людьми, які цим професійно займаються. Використовуйте усі можливості. Потім почніть ставити перед собою цілі та приймати рішення, які в кінцевому рахунку дозволять вам зайнятися чимось, що безпосередньо відноситься до обраної вами області – до метеликів. Не турбуйтеся про гроші і забудьте про всі інші дрібні проблеми, які у вас можуть початися; якщо ви не турбуєтеся про них, вони дозволяться самі собою. І ви будете дуже щасливі та успішні, як тільки ваше призначення стане вашою роботою, оскільки це доля, яку ви обрали задовго до того, як з'явитись на цій Землі. Ваша задоволеність також зросте, адже ви робитимете свій найоптимальніший внесок у буття.
Сядьте у тиші та постарайтеся з'ясувати, чому ви тут. Ви маєте призначення. Ви можете вже знати його чи не знати. Ви можете зрозуміти своє призначення, запитавши себе і залишаючись чесними із самими собою. Ваш особливий талант і є ваше призначення. Або це може бути щось, що ви завжди відчували, особливо в дитинстві. Щось таке, що ви можете робити дуже добре. Діти нерідко знають своє призначення, але поки вони ростуть, суспільство та система освіти збивають їх зі шляху. Або, можливо, ваше призначення в тому, що приносить вам найбільшу радість. Насправді ваше призначення просто не може бути чимось, що не приносить вам радості та задоволення. Коли ви його знаходите, живіть ним – і багатство прийде до вас легше та найприємнішими шляхами. І ви полюбите свою роботу.
Робота – це виявлене кохання. Якщо ви не можете працювати з любов'ю, а тільки з огидою, краще киньте цю роботу, сядьте біля входу до храму і просіть милостиню у тих, хто працює з радістю.
Каліл Джебран
Визначайте своє життєве призначення дуже чітко. Постійно підтримуйте його своїми думками. Заявляйте таким чином про ваші цілі. Ваші думки, слова та дії повинні завжди йому відповідати – і ваше життя стане наповненим і радісним.
Найвірніший спосіб отримувати задоволення від своєї роботи – це працювати відповідно до свого життєвого призначення. Працюйте в тій галузі, яку ви визначили як своє призначення, і нехай ваша робота не буде для вас примусом або обов'язком, але тим, що ви відчуваєте, тим, що виходить із вас самих. Робіть те, що ви мрієте робити, і радість у роботі вам забезпечена. Про що це каже? Про те, що кожен може обіймати якусь посаду та вести свій бізнес – і отримувати від цього задоволення, поки він знає своє призначення і працює в цій галузі.
Коли ви без страху підкоряєте свої думки своєму життєвому призначенню, ваше життя набуває потужної творчої сили.
Коли ви працюєте відповідно до вашого призначення, робота для вас перестає бути обов'язком; вона перетворюється на задоволення, вона стає вашим життям. Кордон між роботою та приємним проведенням часу зникає.
Скільки призначень може бути у вашому житті? Стільки, скільки ви знайдете в собі. Вас ніхто не обмежує лише одним. Ви – багатовимірна істота.
За всіх інших умов, що залишаються незмінними, людина або суспільство знаходять щастя і багатство стільки, наскільки вони знаходять своє призначення і працюють відповідно до нього.
Життя – це свято, а радість – якість свята. Радість – це дух, виражений у той спосіб, який йому подобається, і відповідно до його бажання. Призначення дає духу цю можливість. Знайдіть те призначення, яке ви собі обрали, і ви знайдете любов, радість і багатство в роботі і зробите оптимальний внесок у життя суспільства.
Говорячи про наш внесок, про те, що ми даємо іншим, чи знаєте ви, що один із найшвидших шляхів набуття багатства – це віддавати? Те, що ви віддаєте, повертається до вас, семиразово помножене. Давайте просунемося далі, до нової, ще прекраснішої істини.
Бути собою у світі, який постійно намагається зробити тебе чимось іншим, найбільше досягнення.
Ральф Волдо Емерсон

40%, 2 голоси

0%, 0 голосів

20%, 1 голос

0%, 0 голосів

20%, 1 голос

0%, 0 голосів

20%, 1 голос
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Con Forza

Здесь нет сигар,
здесь отсырели чувства,
здесь одиночества скитаются вдвоём,
сдавая плоть в сомнительный наём
семи ветрам и зову Заратустры.

Здесь катится ко всем чертям, как мяч,
лишённое покрова кожи
мясо Солнца.
Встаёт Луна – решительно, con forza,
швырнув на плечи мира звёздный плач.

Сюда доходят странные лучи –
сигналы Бога из улучшенной Вселенной,
и океан мельчает по колено:

живая сталь из доменной печи
первичных замыслов,
протуберанцев воли,
робеет перед гласом Бытия...

Гляжу в рассвет: в нём я – уже не я.
Я – позади, в перенесённой боли.

100%, 5 голосів

0%, 0 голосів
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Ще не вмерла Україна!

Нічого не змінюється. 
Ті самі "граблі".....ті самі вороги. 
Спробуйте згадати ті дні... Ми хочемо "Нового курсу"?????????????????????????????????
Нам набридло йти у напрямку свободи, у напрямку вивільнення від москальських тісних обіймів???

Вся жизнь прошла перед глазами...

Блин, минут 40 не было интернета. Так стало страшно и одиноко, и за эти 40 минут вся жизнь прошла, нет пронеслась перед глазами, но они пошли мне на пользу, наконец-то начала писать вторую часть своей очередной нетленки.
Мысль об этом меня посетила уже давно, но никак не получалось написать начало, и вот свершилось Чудо. Сдвинулось с мёртвой точки и я снова в творческом процессе. 
Но всё же, "Воле" объявляю догану... ибо пришлось пить валерьянку, чтобы успокоить нервную систему.

Що не так в історії з поверненням державі Укртелекому

Абоненти Ахметова: Що не так в історії з поверненням державі Укртелекому - https://beztabu.net/abonenti-ahmetova-shcho-ne-tak-v-istoriyi-z-povernennyam-derzhavi-ukrtelekomu_n30884

Оглядач Без Табу розповідає про підводні течії історії з поверненням компанії Укртелеком у власність держави.

Минулого тижня серед безкрайнього моря #зради несподівано з’явилася гарна новина. Наближені до правлячої еліти джерела першими повідомили про те, що Укртелеком повертається з приватних рук до державної власності. Дехто вже навіть почав надмірно радіти з приводу того, що нова влада на четвертий рік «рішучих реформ» почала виконувати обіцянки притискати до стіни не лише тих олігархів, які народилися в Дніпропетровську і звуться Ігорами. Проте перемога насправді обертається чималенькою такою зрадою.

Не варто забувати, що державне підприємство стало приватним шість років тому, коли Віктор Янукович продовжував роздавати власним спонсорам та іншому оточенню царські подарунки в знак подяки за просування в президенти. Рінат Ахметов тоді зумів прихопити Укртелеком ледве не за курсом «двадцять копійок за гривню». На папері тоді лишилося чимало обіцянок, за які зараз і вхопився Фонд держмайна, наполягаючи на розірванні угоди купівлі-продажу. Зокрема, царьок всія Донбасу зобов’язувався не просто витискати усі соки з нового активу, але й займатися його плановим післяприватизаційним розвитком.

Дмитро Тузов

Колись звичайний дисковий (потім - кнопочний) телефон у квартирі був ознакою успіху в житті. Люди стояли в довжелезних чергах, відмічалися в "Укртелекомі", шукали знайомих в цій поважній організації, аби якось пришвидшити встановлення дорогоцінного апарату. Для мене ж дротовий зв"язок закінчився дуже давно. Ініціатором, як не дивно, став сам "Укртелеком". Вони просто "відрізали" мій номер, мотивуючи це несплаченою заборгованістю. Квитанцію на яку я й в очі не бачив. Коли почав з"ясовувати ситуацію з працівниками "Укртелекому", з"ясувалось, що заборгував монополісту... 19 (дев"ятнадцять) гривень. І за це ви у мене відібрали номер? - чемно запитав я у офісних працівників. Вони мені щось пояснювали, що, мовляв, це все відбувається в автоматичному режимі, нічого особистого. І порадили почати процедуру встановлення телефону знову: написати заяву, заплатити гроші за встановлення і... чекати своєї черги. Я красно подякував, сплатив 19 гривень, міцніше стиснув мобільний телефон і вийшов із приміщення "Укртелекому". Назавжди. Монополіст просто припинив існувати для мене. Але тоді ще стояла черга бажаючих купити цю компанію. Зокрема, такі поважні компанії, як "Дойче телеком" та інші гіганти. Натомість, у часи пріснопам"ятного Віктора Януковича, заволодів "Укртелекомом" Рінат Ахметов. Нічого дивного, так часто трапляється в нашій країні. Тепер "Укртелеком" Рінату Ахметову, схоже, не потрібен. Він його хоче повернути (втюхати?) назад державі. Можливо, його надихнув приклад Приватбанку, який держава викупила з багатомільярдною дірою. А чим Ахметов та Укртелеком гірші? Покористувався, й повернув назад. Небезвозмєздно, зрозуміло. Це ніби придбати автомобіль, покористуватись ним, поки він їздить, а потім, коли машину час здавати на металобрухт, продати його державі. Під схвальні вигуки про деолігархізацію країни. Непоганий бізнес, треба сказати. Що там залишилось від того "Укртелекому", які активи числяться за компанією - це, звісно, має з"ясувати аудиторська експертиза. Бажано - міжнародна. (Коли йдеться про повернення "Укртелекому", думаю, найперше, йдеться про ту його частину, яка займається фіксованим зв"язком, прибутки від якого постійно зменшуються). Але я точно знаю, що НЕ ХОЧУ платити Рінату Ахметову за поюзаний ним "Укртелеком". Як відмовився свого часу стояти в черзі за дротовим телефоном. Я розумію, що мою думку ніхто питати не буде. Ймовірно, як і у випадку з "Приватбанком", гроші просто візьмуть з держбюджету. Бо держава Україна точно не кине у складній ситуації свого найбагатшого олігарха. Але ця "реприватизація" вже починає нагадувати багаторазове пограбування держави в інтересах окремих осіб. То що, співвітчизники, тепер скинемось Рінату Ахметову? Треба ж людині поповнювати звідкись свої мільярди...


Що таке Укртелеком

За цей час актив не те щоб перетворився на руїну, але товарний вигляд швидше втратив, ніж зберіг. На ринку інтернет-послуг Укртелеком здебільшого лишився монополістом, оскільки дрібні та не дуже провайдери регіонального масштабу без співпраці з ним просто врізали б дуба. Але у більш очевидних деталях помітне суттєве просідання. Скажімо, протягом цих шести років штат техперсоналу у великих містах скоротився через не найкращі умови праці та нелюбов Ахметова підвищувати зарплатню багатотисячній армії підлеглих навіть в разі критичної необхідності. Погіршення рівня сервісу призвело до того, що клієнтів щонайменше серед фізичних осіб у компанії поменшало.

Ба більше, ще на початку року виявилося, що компанії Ахметова - СКМ - повністю розплатитися за таку цікаву іграшку не вдалося досі. Станом на лютий Ахметов був винний одному з кредиторів 760 мільйонів доларів, і це при тому, що ціна продажу відповідно до тодішнього курсу складала трохи більше за мільярд. Існував ризик того, що більша частина акцій телеком-оператора потрапить незрозуміло до чиїх рук. Але держава, схоже, втрутилася вчасно. Чи ні?

Поки що зрозуміти можна лиш одне: в державній власності Укртелеком навряд чи залишиться надовго. Щоб повернути його на попередній рівень ефективної віддачі хоча б у фінансовому плані, доведеться витратити чимало часу і ресурсів, причому не лише грошових. Втрачених клієнтів вже не повернути, та й не надто воно треба, оскільки без стаціонарного телефонного зв’язку в епоху високих технологій перебитися можна без проблем. Тому в ідеалі держава як повернула собі цяцьку, так і здихається її без жалю.

Кому ж пощастить знову придбати за безцінь таку безцінну річ? Деякі джерела прямо натякають на зацікавленість з боку Бориса Ложкіна, колишнього голови адміністрації президента. Ці припущення мають сенс хоча б через бажання певних осіб з Банкової та Грушевського узяти під контроль український сегмент всесвітньої мережі. Може вийти цілком зручно - ймовірні утиски та цензуру з боку держави на глобальному рівні можна буде вести під прикриттям конкретного власника, який до влади офіційно стосунку нібито не має. Ні, мова про аналог «великої китайської стіни» поки не йде, але соломку підстелити на випадок падіння завжди хочеться.

Частково цю версію підтверджує бажання колишнього власника УМХ узяти підконтрольного такого відомого провайдера, як «Воля». Можна довго говорити про сумнівну якість послуг, які надаються цим оператором, проте розгорнутися вони останнім часом зуміли дуже широко. Та й готовність виконувати накази політичної верхівки там на потрібному рівні – скажімо, ще за президентства Януковича Воля заблокувала абсолютну більшість програм та сервісів, що дозволяли блукати просторами мережі анонімно. В контексті тотального блокування російських соцмережі ця деталь виявилася дуже доречною.

Проте не варто виключати, що Укртелеком може спіткати доля блокуючого пакету акцій Донецькобленерго. Якщо раптом забули, варто нагадати, що ахметівський ДТЕК мав намір продати 25% якійсь державній структурі, але в підсумку покупцем виявилася ледве не дочірня компанія СКМ.

Таким чином, Ахметов цілком може наважитися перекласти яйця з одного кошика до іншого за посередницької допомоги держави задля того, щоб скинути з себе боргові зобов’язання. Якщо це таки станеться, то навіть вдала спроба Коломойського скинути на плечі політичних опонентів Приватбанк з усіма його проблемами перестане вважатися ідеальною з точки зору мінімізації втрат оборудкою. А людям зі сторони подібні активи в наших краях за красиві очі не роздають. Так, навіть впливовим іноземним інвесторам, що готові вкладати чималі гроші просто зараз.

От тому й не варто радіти через те, що правляча еліта намагається видати маніпуляцію з непередбачуваним кінцем за черговий епізод своєрідного «розкуркулення». Пересічний українець у виграші не залишиться точно. Бо завдання його незмінне – підставляти лоба, коли пани чубляться. І так буде ще довго, дуже довго.

З повагою,

Гриць Якович Вареник, літературознавець


----------------------------

PS: надаю комментар про Укртелеком під публикацією на сайті Без Табу 

Ася Весна

Укртелеком - це в першу чергу оптоволоконна (модернізована Державою за державний кошт, як раз перед продажем підприємства) кабельна та радіорелейна мережа зв'язку (з технічним, можливо вже дещо застарілим, обладнанням). Канали зв'язку здаються всім інтернет-провайдерам в Україні. Завдяки радіорелейній мережі транслюється телебачення. Спец-зв'язок. Ще це дуже багато нерухомості по всій Україні, - адже лінійно-апаратні цехи (ЛАЦ) знаходяться в кожному обласному центрі - як правило в центрі міста, та інші супутні будівлі і підпорядковані обласній філії підприємства по всьому місту, нерухомість є в кожному районному центрі, в містечках і селах - море нерухомості, яку Ахмєтов отримав майже задарма. До речі, будівлі теж ремонтувались перед продажем (за державний, звичайно кошт). Ці будівлі вже арендуються під кафе і т. ін. Крім Укртелекомовської кабельної мережі існує ще волоконно-оптична мережа, яку збудував Київстар (Литовченко), але цю мережу і кампанію в цілому він продав росіянам. Крім цих двох кабельних мереж зв'яку в Україні немає інших. Всі інтернет-провайдери арендують канали в цих двох мережевих на цей час власників.

==========

Питання - Хто насправді володіє стратегічними ресурсами   Незалежної України: поштою, телеграфом, телефоном, соціальними мережема, фінансами, водними та енергетичними ресурсами, надрами, ЗМІ, та ін....?


100%, 3 голоси

0%, 0 голосів

0%, 0 голосів
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Россия. Україна.

доки будуть 90% новин у нашій державі на россійській мові.
зайдіть на "Укрнет"....укртипу типунет. і він просто збирае новини України...а новини ВСІ - на росс. мові..
норм...

.
доки будуть "95-ий квартал" та "Дизель-шоу" ( найкрупніші юмор. передачі) на россійській мові...
.
доки будуть при владі Більшість російських призвіщ - Аваков, Гонтарева, Севостьянова, Петухов, Воробьев ( помер, слава Богу), Лопатин, Кацапин, Кацапов, Иванов
 
и проча хуїта кацапська....

ну не смішно? Ні, це факт і ужас.

доти не буде ладу тут.

Ночка.

0.4.2.2.13. «Ночка».

1к. Где-то кто-то с кем-то там играл,
Кто-то где-то с кем-то воевал.
Те и эти по программе шли,
Не заметив, что они рабы.

Припев:
Очень, очень, очень мне смешно,
Этой ночью будем пить вино,
Этой ночью только всё для нас,
Эта ночка – самый высший класс.

2к. У меня программа то своя,
Составляю её всё время я:
Делаю я только, что хочу,
На чужие правила я вовсе не смотрю.

3к. Вы традиции чужие исполняете,
По законам чужим всегда живёте,
И религии чужой вы подчиняетесь,
А свою – её не создаёте.

4к. Волю чужую все исполняют
И ничего не понимают.
Только лишь мы собою владеем
И не позволим забрать нас злодеям.

Припев:
Очень, очень, очень не смешно,
Этой ночью понял я одно:
«Умом и мозгами своими живи,
Себя только слушай, себя лишь пойми».

Майдан


Небесна сотня полягла!

Щоб мали ми свої права!

Робили щоб свої діла!

Аби Україна цвіла!

І кров дітей щоб не лили

Дарма, привладнії чини!


У козаків існувало правило. Коли між собою козаків двоє б'ються, а в їхну бійку встряє хтось третій, то козаки мали бійку між собою припинити. Обернутися разом. Разом дати відсіч третьому. Лише потому, далі вирішувати власну справу.


Майдан — то суто українська ментальність, українська культура, що тисячоліттями накопичувалася і вилилась в українську архітектуру!

Містобудування, або Січ починалися з Майдану, на якому приймали відповідне рішення, обирали голову, суддю та інше керівництво, з будівництва громадських споруд.


Московія — власні поселення починає будувати з Кремля, для царя, чи його вассалів і лобного місця, де периодично мусили когось карати, аби решту народу в страху тримати, привчали народ радіти, що страчено не його. Оскільки там текли ріки крові, то й площу називали Червоною.


Події на Київському майдані отримали назву Майдан! Вони стали змаганням українців за власне право бути собою, за право нації дотримуватися власної культури. Українці відстояли власну гідність на тому Майдані. Чмо, що нехтувало волею народу та брехало йому, представникам Майдану, ледь не щодня, зник за обрієм. Колись воно стане перед судом!


Всі дії влади Януковича, з 1913 року направлялися з Кремля. Очевидно планувалося зламати хребта опозиції в Києві і поширити Майдани по всім містам України.


Але.

Для Світу цивілізованого. Бо в Україні є люди, що вірять в його існування.

Для більшості громадян України.

На моє переконання.

Майдан — внутрішнє українськє питання! Ми його маємо вирішити самі, потім.


Окупація Криму і Донбасу — це плювок в обличчя всій українській нації! Фактично, Кремль підленько скористався ним же створеним бардачком і прикриваючись гаслами антимайдану зламав життя його носіям. З того часу всі українці, майдануті і не майдануті разом мають боронити себе, державу, територію, мову, права, незалежність.


Степан Бандера вчив українців захищати своє перед всіма ворогами. За визнанням світових лідерів, УПА була краща Армія Світу. Такої віддачи від кожного, такої самопожертви, такої свідомості, такої культури серед командирів і рядових по інших арміях годі було знайти. Але воювати партизанкою проти Сересерії мало сенс лише ментальний, хоча іншого шляху не було, хоча б тому, що слово не горобець. Маємо сприймати той час як славну історію.


Сьогодні, маючи українську армію, опускатися до партизанки, то збільшувати власні втрати, у десятки раз. Українська влада має розуміти, що ціна її шкури висока, поки є Україна. Її походження, її достатки, її життя мають сенс, поки існує Україна. Поступатися навіть метрами території — злочин. Відступити, аби організувати підпілля — теж злочин. Таких випадків, аби окупант прийшов і залишив в живих владу, що була до окупації в історії нема, хіба у вигляді казки для безпросвітних дебілів.


Мене обурює, хоч і дивує, та поведінка “української” верхівки, що розкошує під час війни. Бабульки останнє одіяло віддають українським воякам! А депутати, маючи в кишені мільярди, якоїсь сотні мільйонів не здатні знайти для виробництва патронного заводу. Богдан Хмельницький у сімнадцятому столітті починаючи війну з ляхами, організував виробництво пороху. Тому і створив державу Україну.


Аби перемогти у війні з РФ треба націлити на то націю. Тобто всім дати роботу і зарплату припинити затримувати. Коли на то клепки нема, можна, прибрати тіньову економіку шляхом зменшення податків, зробивши їх однаковими для всіх. Закон має бути один, для депутата і сантехніка. Хоча для депутата відповідальність має бути вища. Піти на якийсь НЕП сучасний.


Але не варто збурювати народ все новішими і новішими тарифами. Тим більше, коли сумнівно, що вони йдуть на перемогу.


Опитування

Майдан для Вас, то







0%, 0 голосів

0%, 0 голосів

0%, 0 голосів

100%, 2 голоси

0%, 0 голосів

0%, 0 голосів

0%, 0 голосів

0%, 0 голосів
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Український соціальний націоналізм та олігархічний

Тяжко розібратися українцям в сучасному океані інформації. Тим, хто зрозумів, що майбутнє не за тими, хто вважає головним скарбом України золото, а за тими, хто вважає головним скарбом України націю допоможе розібратися в націоналізмах стаття Юрія Ботнара " p { margin-bottom: 0.25cm; line-height: 120%; }a:link { }

"Український соціальний націоналізм та олігархічний псевдонаціоналізм"

http://svoboda.org.ua/news/articles/00111604/

 
p { margin-bottom: 0.25cm; line-height: 120%; }a:link { }

Славної памяти друг Берест Володимир Герасимчук 1921 рн., с. Побужани Буського району Львівщини


Українських патріотів і націоналістов вітаю!

Укранської писемності та мови сьогодні день!!!
Українська пісня і мова завжди звучить в прямому етері Всеукраїнського радіо “Голос Свободи”. Знайти його просто. Зайти на офіційну сторінку Всеукраїнського об’єднання “Свобода” і біля знаку “Воля”, у верхньому лівому кутку сторінки активувати курсором напис “Голос Свободи”. Гарного дня)))

http://blog.i.ua/community/662/1974438/

Сторінки:
1
2
3
4
5
6
7
8
11
попередня
наступна