Опитування-голосування: Хто винен у тому, що Росія вимкнула газ на Європу?

 Юрій Дулерайн

Нью-Йорк – Росія перекриває газ не лише для України, а й для більшості європейських країн. Газовий конфлікт між Росією та Україною жваво коментують у Сполучених Штатах.
На запитання про дії Росії представник Державного департаменту США Шон МакКормак на брифінгу для журналістів у Вашингтоні дав відповідь, яка була по-дипломатичному заспокійлива і юридично примирлива. Від прямих звинувачень на чию б то не було адресу МакКормак ухилився.

«Як відомо, Європейський Союз опублікував заяву з цього питання і ми, безумовно, поділяємо сенс тієї заяви. Тобто, що Росія і Україна мусять сісти за стіл переговорів, порозумітися щодо існуючих між ними розходжень стосовно, як виглядає, суто комерційної суперечки. Ми сподіваємося, що це буде зроблено у дусі прозорості. Будь-яка домовленість, якої вони дійдуть, мусить бути цілковито прозорою», – заявив представник Державного департаменту США.

Одне слово, усе ніби зводиться до суто комерційної суперечки. Однак оглядачі американські вважають цей конфлікт з Україною свідченням неоколоніальних проявів політики Москви, а також пов’язують це із занепадом російської економіки.

«Нью-Йорк Таймс» зазначає, що Україна розгнівала Москву своїм бажанням приєднатися до НАТО і близькими стосунками з Грузією, що її Росія тепер вважає своїм ворогом. Ці дві незалежні держави Кремль хотів би бачити у сфері свого впливу. Але, на думку Ендрю Креймера, оглядача «Нью-Йорк Таймс», «для пана Путіна ескалація конфлікту з Україною збігається з небезпечним часом в економіці його країни, коли зниження цін енергоносіїв загрожує фінансовому здоров’ю і політичній стабільності, на чому досі ґрунтувалася його популярність».

Цікаво, що деякі аналітики в Америці очікували, що внаслідок падіння цін Путін поводитиметься більш поступливо. Натомість він вдався до твердої лінії, вимагаючи більшої ціни за газ від України. Можливо, кажуть аналітики, Путін сподівається, що цей конфлікт викличе панічну закупівлю газу на міжнародному ринку і спричинить зростання цін там, де останніми місяцями газ, як і нафта, подешевшали.

Хто буде переможцем у цій війні?

Навряд чи Росія переможе, каже Маршал Ґолдман, відомий гарвардський економіст, автор щойно опублікованого дослідження під назвою «Нафтодержава: Путін, влада й нова Росія». На його думку, росіяни «грають у жорсткий пресинг, та  вони мусять усвідомити, що правила гри змінилися. Це сталося так швидко, що в них, мені здається, не було часу для усвідомлення можливих наслідків».

Прибутки від експорту нафти й газу становлять 60 відсотків російського бюджету. Однак нафта на ринку подешевшала майже на дві третини у порівнянні з літом минулого року. Рубль знецінюється, російські компанії банкрутують, і вже наступного року очікується величезний дефіцит платіжного балансу. Росія конче потребує іноземних інвестицій, але відносини із Заходом нині найгірші за весь післярадянський час.

Західні інвестори забирають свої капітали. Останніми місяцями цей відплив перевищив 100 мільярдів доларів. Кліфф Капчан, директор ньюйоркської консультативної фірми Eurasia Group, сказав в інтерв’ю телеканалові новин FoxNews: «Російська еліта звикла мислити категоріями часів нафтопевності, хоча вона вже вдарилася об стіну фінансової кризи. Тож, мені здається, вони тепер розгублені і не знають, у який бік кинутись — просити допомоги від міжнародної фінансової системи для вирішення своїх проблем чи продовжувати далі свою тактику кулачного бою із західним світом». Чи Москва змушена буде піти на компроміс з Україною й Європейським Союзом, невдовзі побачимо.

(Нью-Йорк – Київ – Прага)

http://www.radiosvoboda.org/content/Article/1367628.html

Як пише The Times, газова війна не дає Кремлю бажаних результатів. Перекривши вчора постачання повністю, Володимир Путін "кинув виклик ЄС", а не Києву. "Російський прем`єр не робить секрету з того, що він має намір використовувати державну газову монополію як зброю, - пише автор статті Бронуен Меддокс, - а спроби представити це як чисто економічну суперечку між постачальником і споживачем виглядають смішно".

На думку журналіста видання, Путін переслідує дві цілі: покарати український уряд за бажання вступити в НАТО і в цілому дати зрозуміти країнам Східної Європи, що не варто повертатися до Росії спиною.

Щоб задовольнити вимогу Москви про подвоєння ціни, довелося б витратити майже весь 16-мільярдний кредит, виданий МВФ Україні два місяці тому, йдеться в статті. Жоден український політик не може піти на цей крок в умовах нинішньої внутрішньополітичної кризи.

У результаті, пише Меддокс, Росія може втратити підтримку деяких європейських країн, які раніше займали обережну позицію і не допустили вступу України і Грузії в НАТО. Очевидно також, що Євросоюз думатиме про подолання газової залежності від Москви.

УНІАН

Стаття в оригіналі англійською мовою - тут:
http://www.timesonline.co.uk/tol/news/world/europe/article5469584.ece

Майдан.

Заголовки УНІАН:
Молдова підіграє Росії у газовому конфлікті? - http://www.unian.net/ukr/news/news-293502.html У Газпромі Україну назвали шантажисткою - http://www.unian.net/ukr/news/news-293494.html Нафтогаз надіслав Газпрому різдвяне привітання - http://www.unian.net/ukr/news/news-293489.html Газпром просить Європу вплинути на Україну - http://www.unian.net/ukr/news/news-293485.html Проблем в постачаннях російського газу через Україну немає - Єврокомісія - http://www.unian.net/ukr/news/news-293484.html і т.д. і т.д. Так тримати!!!

- Только что через интернет пришел хороший вопрос:

"А не западло тебе, Вова, отвечать на анонимные вопросы по интернету?"

- Отвечаю задавшему этот вопрос обладателю IP (такой-то), хост (такой-то), провайдер (такой-то) Иванову Сергею Васильевичу, проживающему на Ивановской, дом 13/2:

НЕ ЗАПАДЛО!

Валерия Ильинична, за что вы так ненавидите Россию? Страну, в которой вы родились и выросли. За что?

Я родилась и выросла в СССР, его я и ненавижу. А России пока еще нет, и мы – демократы стараемся ее построить.

http://vnovodvorskaia.livejournal.com/185507.html

Уперше за свою історію Україна заробила на експорті озброєнь і техніки понад мільярд доларів, пише "Дело".

Як повідомив гендиректор компанії "Укрспецекспорт" Сергій Бондарчук, у 2007 році Україна зберегла місце в десятці найбільших світових постачальників військової продукції і послуг, незважаючи на песимістичні прогнози іноземних експертів.

За його словами, минулого року обсяги українського збройового експорту і послуг виросли на 20% у порівнянні з 2006 роком.

За оцінкою заступника директора Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння Михайла Самуся, успішний рік на ринку озброєнь приніс державі понад мільярд доларів.

У 2006 році цей показник варіювався в межах 800-900 млн. дол.

Дані українських експертів значно перевищують оцінку іноземних фахівців. Так, минулої весни Стокгольмський міжнародний інститут досліджень проблем миру оцінив торішні доходи України на ринку озброєнь у 109 млн. дол.

За словами Самуся, ці дані серйозно занижені, оскільки при підрахунку не була врахована ціла низка контрактів.

Найбільш успішним у 2007 році був продаж високоточних засобів ураження, легкої бронетехніки, засобів протидії високоточній зброї, засобів радіолокації і ППО, зазначається в статті.

За інформацією "Укрспецекспорту", великим попитом користувалися радіоелектронні озброєння, спеціальна автомобільна техніка, а також комплектувальні військової авіа- і морської техніки. Найбільш затребуваною послугою стала модернізація бойової авіатехніки і надання спеціальних космічних послуг.

Найбільшим замовником серед 80 країн, яким Україна постачає продукцію і послуги військового призначення, досі залишається Російська Федерація.

На неї припадає чверть всього обсягу українського експорту, зазначив Бондарчук. Хоча ще на початку 2000-х років у Росію продавалася третина всіх озброєнь і послуг вітчизняного оборонно-промислового комплексу (ОПК).

Гендиректор "Укрспецекспорту" підтвердив, що в Кремлі узято курс на створення замкнутих циклів виробництва у військово-промисловому комплексі, тому щорічно Україна втрачає кілька відсотків російських замовлень.

Бондарчук прогнозує, що утриматися серед лідерів-експортерів Україні вдасться в найближчі 3-5 років. Далі, якщо не вкладати гроші в розвиток вітчизняних оборонних підприємств, почнеться спад.

Українська правда

Я, ... этнически русский, родившийся и проживающий в Москве, исходя из того, что:

- Российская Федерация (Россия, РФ) на протяжении многих лет нарушает основные положения собственной Конституции, фактически не являясь ни демократическим, ни правовым государством, не обеспечивая верховенства и вообще соблюдения прав и свобод человека и гражданина (в том числе свободы слова, совести, собраний и шествий), сделав невозможным на практике проведение как свободных выборов, так и референдумов, и превратив их в имитационное прикрытие для присвоения и узурпации власти, не будучи социальным государством, обеспечивающим достойную жизнь и свободное развитие человека, не гарантируя поддержки конкуренции и свободы экономической деятельности и т.д. и т.п.;

- вследствие ликвидации честных и равных выборов с декабря 2007 г. Российская Федерация не имеет легитимного парламента, а с мая 2008 г. - легитимного президента; при этом все попытки граждан и общественно-политических организаций остановить беззаконие блокируются судами (тот факт, что судебная система РФ руководствуется не законом, а интересами правящей верхушки, подтверждается также количеством исков против России, выигранных в международных судах) - то есть, таким образом, в настоящее время в Российской Федерации отстутствуют и законодательная, и исполнительная, и судебная власть в их легитимных формах и, в рамках сложившейся системы, нет никакой надежды на восстановление таковых;

- в результате строительства т.н. "вертикали власти", и в особенности после отмены прямых выборов глав субъектов Федерации, РФ более не является федеративным государством, не соответствуя, таким образом, не только своей Конституции, но даже своему названию;

- на международной арене Российская Федерация проводит последовательную политику эскалации напряженности, разжигания конфликтов, поощрения и защиты тоталитарных и агрессивных режимов, вмешательства во внутренние дела суверенных государств, а в последнее время, грубо поправ международное право, собственные договорные обязательства, свое же законодательство, регламентирующее применение вооруженных сил, и элементарный здравый смысл, без объявления войны развязало прямую военную агрессию против Грузии, сопровождающуюся этническими чистками, массовым разрушением гражданских объектов, грабежами и иными военными преступлениями -

заявляю о НЕПРИЗНАНИИ самопровозглашенного образования "Российская Федерация" (далее - «так называемая "Российская Федерация"») суверенным государством, субъектом международного права и вообще носителем какой-либо легитимности.

В связи с этим я считаю себя свободным от любых обязательств перед так называемой "Российской Федерацией" и рассматриваю ее территорию как оккупированную нелегитимным режимом. В случае военного или иного конфликта между так называемой "Российской Федерацией" и любой страной-членом НАТО, любой страной-союзницей НАТО или иной страной (за исключением тех, чьей официальной идеологией/религией является коммунизм или ислам), я обязуюсь оказывать противнику(-ам) так называемой "Российской Федерации" моральную, политическую и иную поддержку доступными мне способами, не выходящими за рамки международного законодательства. В случае моего призыва в вооруженные формирования так называемой "Российской Федерации" для участия в подобном конфликте, я при первой возможности перейду на сторону противника так называемой "Российской Федерации".

Непризнание мною так называемой "Российской Федерации" ни в коей мере не означает отрицания права на самоопределение русского и других народов, проживающих на территории этого псевдогосударственного образования. Напротив, руководствуясь положениями Устава ООН, я всячески приветствую и поддерживаю любое движение означенных народов к обретению их собственной государственности, основанной на подлинной демократии, верховенстве законов и соблюдении принципов международного права.

Я призываю всех физических и юридических лиц, все государства последовать моему примеру. Это нелегкий выбор, но это единственная возможность сохранить жизни и свободу людей как на территории так называемой "Российской Федерации", так и за ее пределами.

Декларация вступает в силу с момента опубликования. Опубликованием считается размещение текста Декларации в сети Интернет.

(с)

Читинський суд відмовив Михайлу Ходорковському в умовно-достроковому звільненні, передає Эхо Москвы.

Таким чином, суд підтримав позицію начальника Читинського СІЗО і начальника колонії міста Краснокам’янська, а також держобвинувачувача. Всі вони заявили, що Ходорковський не розкаявся в скоєному і не став на шлях виправлення.

Представник російської Федеральної служби виконання покарань вказав на чотири порушення, які, за його даними, допустив Ходорковський в місцях ув’язнення. За словами прокурора, у випадку умовно-дострокового звільнення колишній глава "ЮКОСа" міг перешкодити слідству, чинити тиск на свідків або зникнути за кордоном, відзначає Лента.ру.

У краснокам’янській колонії загального режиму Ходорковського карали за залишення робочого місця без дозволу, за знайдені інструкції, не передбачені внутрішнім розпорядком, за те, що він пив чай з одним з увязнених в кімнаті ради загону, а також за два лимони, не вказаних в переліку переданих йому продуктів харчування.

Три покарання адвокатам вдалося оскаржити. Четверте втратило силу за давністю, оскільки з моменту його накладення пройшло більше року. П`яте покарання, накладене на Ходорковського ще під час перебування в московському ізоляторі "Матросская тишина", втратило силу з тієї ж причини.

Адвокати Ходорковського заявили, що оскаржать це рішення. Наступне прохання про УДЗ можна буде подати через рік. Ходорковський не вийшов би на свободу, навіть якщо б прохання було задоволене, оскільки він є фігурантом ще однієї справи, зазначає Лента.ру.

УНІАН.

Заступник Глави Секретаріату Президента України Андрій Кислинський заявив, що, за наявною інформацією, політичне керівництво Російської Федерації з особливою увагою розглядає рішення щодо підтримки кандидатури Прем'єр-міністра Юлії Тимошенко на виборах Президента України після виконання умов щодо пасивної позиції Прем'єр-міністра України та її політичної сили у конфлікті з Грузією. Координація проекту «Вибори-2010» покладена на створений у Москві центр на чолі із Віктором Медведчуком. До центру також входять Сергій Клюєв, Григорій Суркіс та Олександр Задорожній. Гуманітарними проектами в Україні буде займатися Дмитро Табачник. На реалізацію проекту підтримки Юлії Тимошенко вже зарезервовано близько 1 мільярда доларів США. «Минулого тижня ми заявляли про наявність інформації щодо системної роботи Юлії Тимошенко в інтересах російської сторони. На жаль, ця інформація підтверджується. Більше того, свій Рубікон Тимошенко вже перейшла, і дороги назад, очевидно, немає. Саме з цим пов'язана її позиція щодо війни в Грузії - вона позбавлена можливості політичного маневру», - заявив А.Кислинський. «Роботу передвиборчого штабу вже фактично розпочато. До неї долучаються українські фінансово-промислові групи, які вже встигли відзначитися на підтримці проросійського проекту в 2004 році. Перебуваючи із найближчим оточенням на Сардинії, Тимошенко скликає під свої знамена «вчорашніх», які прагнуть реваншу на чолі з Медведчуком. Нещодавно, за особистим запрошенням Тимошенко Ю.В., до них приєднався і Кучма Л.Д., прилетівши в суботу на Сардинію», - наголосив заступник Глави Секретаріату Президента.«Почерк і методи цієї компанії ми дуже добре вивчили в 2004 році. Тому не має дивувати, якщо ми станемо свідками розгнузданої інформаційної кампанії, потоку брехні та шумових ефектів на кшталт нової політичної реформи чи спроб імпічменту Президента.Ми передаємо наявні матеріали до правоохоронних органів для детального вивчення. Суспільство має право почути відповідь на питання, як далеко можуть зайти політики за межу, де закінчується політична боротьба і починається зрада національних інтересів»,- підсумував А.Кислинський.  Офіційне інтернет-представництво Президента України.