хочу сюда!
 

Ирина

32 года, телец, познакомится с парнем в возрасте 31-48 лет

Заметки с меткой «кремль»

Санкции на мураевых

Россия ввела санкции на мураевых за предательство газовой трубы и нефтяного лобби.


В список лиц попали такие яркие русофилы, как Новинский, Вилкул, Воропаев, Добкин, Бахтеева, Колесников. Всего 567 человек во главе с Мураевым. Почему это произошло? Ведь эти люди уже долгие годы, рискуя быть побитыми и оплёванными национал-радикалами за ярый сепаратизм, на всех телеканалах и во всех газетах отстаивают идеи русского мира. Они говорят, Донбасс хоть и украинский, но там идёт гражданская война, а не оккупация.

Добкин уже отреагировал на санкции, весьма эмоционально.



"Внести в список всех, кто голосовал за исключение [нардепов Юрия] Бойко и [Сергея] Левочкина из фракции ОБ в ВР, и объявить это защитой интересов российского государства и граждан России?! Маразм крепчает! Да идите вы нахер со своими санкциями! Дблы блдь!"

Они попали в немилость, потому что служили русскому миру, а не газовой трубе и нефтяному лобби. Кремль дал мураевым прямое указание: всем идти в партию «За життя» под крыло Медведчука, объединяться в единую пророссийскую оппозицию. Но они не подчинились, не отреагировали на воспитательные беседы, не выполнили требования газовой трубы и нефтяного лобби РФ. Получили итог. Кремлю на них попросту плевать! Политики, предающие и свою собственную страну, и своих кремлёвских хозяев, никому не нужны — ни России, ни тем более Украине.

Интересная политическая судьба у этих персонажей. Как теперь все эти мураевы под санкциями будут защищать русский мир, Московский патриархат?.. И что вообще они будут делать дальше? Возможно, некоторые из них одумаются и поймут, что нужно служить московским хозяевам, слушаться Медведчука. А другие будут продолжать тупить. Кого-то от санкций освободят, ссылаясь на ошибку в документации (кстати, в данных о Мураеве указан неверный год рождения), а кого-то накажут со всей строгостью. Но предателей не любят нигде!

Заигрывание мураевых с Кремлём, позиция «мы чуть-чуть беременны» больше не проходит. Путину надоели разводы украинских политиков, которые пытаются играть и вашим, и нашим, сидя сразу на двух стульях. Кремль требует единой, открытой, публичной пророссийской силы, члены которой неукоснительно и чётко выполняют его приказы.

Balashov.com.ua


25 подножек Макрону

Уличные протесты во Франции. Кто их финансирует, и каков урок для Украины?


Протестующие Франции вызвали у Либертарианской партии «5.10» Украины симпатию своим напором, организованностью и требованием от власти новых свобод, в частности, отмены налогов. Бастующие оказались достаточно мотивированными, чтобы продолжить акции протеста, несмотря на первую реакцию власти. В итоге правительство Франции вынуждено было пойти на уступки и ввести чрезвычайное экономическое положение. Казалось бы, результат достигнут, всё отлично. Но манифест «жёлтых жилетов», где прописаны 25 требований к правительству, вызывает двоякие чувства — уважения и разочарования.


Первый пункт: Законодательно запретить налоги, превышающие 25% состояния гражданина.


Потрясающее, прогрессивное предложение, которое должно быть закреплено конституционно, и о котором нужно задуматься в том числе и гражданам Украины. Государство не имеет права отбирать у человека больше четверти его дохода! Задача государства и правительства — обеспечить максимально выгодные и комфортные условия для заработка денег. И лишь когда экономика страны и карманы населения насыщаются деньгами, правительство получает моральное право вводить дополнительные налоги или повышать налоговые ставки.






На первый взгляд всё правильно. Но читаем требования «жёлтых жилетов» дальше. Следующий же пункт манифеста практически полностью нивелирует первый. Такое впечатление, что настоящей целью манифеста было не добиться облегчения жизни людей, а подставить подножку Эмманюэлю Макрону.


Второй пункт: Повысить на 40% минимальную зарплату, пенсии и прожиточный минимум.


Это требование не в состоянии обеспечить ни одно правительство. Объясню, почему. Когда бюджет нуждается в дополнительных денежных поступлениях, правительство вводит налоги. Это политика обдирательства и сведения концов с концами. В итоге бизнес уходит в «тень», бюджет не получает ожидаемых средств, экономика падает. Повышать зарплаты и пенсии становится нечем. Если в таких условиях правительство заявляет о повышении доходов населения, оно занимается популизмом. Повышение доходов населения — это естественный и закономерный итог экономических свобод и минимальных налогов.


Макрон шёл в президенты с лозунгами о либерализации экономики, снижении налогов, улучшении бизнес-климата. Но соответствующих действий не последовало. У людей накопился гнев на правительство, которое отмахивается от них и их интересов. А интересы у французов очень простые — им попросту нужны деньги перед Рождеством Христовым и Новым годом, им нужны деньги, чтобы платить за жильё, образование, бензин, и чтобы оплачивать чудовищные налоги. Картина до боли знакомая, с той лишь разницей, что украинцы не выходят на улицы, чтобы отстоять свои экономические права. Но вернёмся к Франции.


Хотя уровень жизни французов несравненно выше, чем наш, их жизнь не такая лёгкая, как может показаться, спросите любого, кто был во Франции. Когда расплачиваешься наличностью, продавцы-французы радуются, как дети, потому что с наличных не платятся налоги. Но не только население Франции заинтересовано в уличных протестах. Дестабилизация её политической ситуации очень на руку кремлёвской России, которая финансирует недовольные властью движения и общественные организации в Европе. Если ультраправые во Франции разведут масштабную работу, если националистические настроения получат поддержку масс, могут произойти глобальные политические перемены. Ослабление Франции, второй по величине экономики Европейского Союза после Германии, дестабилизировало бы весь ЕС. В этом и заключается интерес РФ!


Удар по Франции — это серьёзный удар по европейским ценностям и евроинтеграционным процессам. Но задумка Кремля потерпит крах. Разбить ЕС не получится. Во-первых, у Кремля не те масштабы финансирования, а во-вторых, страны Евросоюза спаяны между собой так плотно, что даже Великобритания не может просто так взять и выйти из ЕС. Спустя два года в теме Brexit всё ещё не поставлена точка, идёт поиск альтернативных форм сотрудничества. Почему? Людям выгодно жить в открытом, общем экономическом и культурном пространстве. Это тенденция XXI века.


Вот поэтому у Европейского Союза есть будущее, у путинской России — нет, а будущее Украины под вопросом. Французы наведут у себя порядок и выйдут из кризиса ещё более сильными, чем до того. Россия погрузится в системный политико-экономический кризис. А Украине нужно отказаться от государственного протекционизма как от пережитка советской эпохи и создать на своей территории Налоговый рай.



Balashov.com.ua


Жовтими жилетами керують москалі.


  У Франції почали розслідування причетності кремля до заворушень у Парижі.Ось одне з підтверджень факту втручання:-Коли жовті жилети напали на Український культурний центр і поліція почала іх тіснити хтось скомандував російською "Назад!" Дивіться та слухайте відео.http://asn.in.ua/ru/news/news/187523-protesty-zheltykh-zhiletov-v-parizhe-postradal-ukr.html

87%, 13 голосов

0%, 0 голосов

0%, 0 голосов

0%, 0 голосов

0%, 0 голосов

13%, 2 голоса
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Життя у розкоші протоієрея віталія бойко

Деякі сумнівні факти свідчать, що священнослужителі УПЦ Московського Патріархату 41-ше Апостольське правило «ті хто служать вівтарю, від вівтаря харчуються» розуміють на свій лад.

 

  

Для благочинного Віталія Бойко поняття харчуватися від вівтаря» (що означає скромно витрачати для мінімального задоволення життєвих потреб частину доходів від церкви, в якій служить) вміщує в себе купівлю та утримання люксових іномарок LEXUS LX 470 (д.н.з. АЕ 0101НЕ), TOYOTA HIGHLANDER (д.н.з. АА0400МО), загальною вартістю близько 100 000 $, систематичні відпочинки на курортах Анталії, Будапешту, Кіпру.

                             


Але і на цьому благочинний Віталій Бойко не зупинився. З відкритих джерел стає відомо, що отець Бойко Віталій Володимирович спільно з свої братом (Бойко Максим Володимирович) є власниками наступних компаній : ТОВ «Фенікс Пак» (ЄДРПОУ 40946471, зі статутним капіталом 4 000 000 млн. грн.), ТОВ «Дніпрометресурс» (ЄДРПОУ 38578879), ТОВ «Нік Граніт» (ЄДРПОУ 33518202), ТОВ «Ток –Граніт», ПП ВКФ «Техностатика і монтаж» та ТОВ «НВФ Нікополь Техноген Ресурс» (ЄДРПОУ 37837156).

Для розуміння повної картини щодо діяльності Бойко Віталія та його слід зауважити, що до того як стати людиною божою (хоча згідно біографічної довідки отець Бойко Віталій з 1997 року здобував профільну духовну освіту в Одеській Духовній семінарії та Київській духовній академії) спільно з своїм братом Бойко Максимом та бізнесменом Кобою Надірадзе були партнерами з незаконного видобутку руди на території м. Марганець. Дану інформацію легко перевірити з відкритих джерел, а саме що брати Бойко та Коба Надірадзе володіли компанією ТОВ «НВФ Нікополь Техноген Ресурс» (ЄДРПОУ 37837156) та були бізнес партнерами.

 

 

В 2013 році між братами Бойко та Кобою Надірадзе виникає конфлікт через розподіл фінансових ресурсів. Можна вважати це трагічним збігом обставин, але 12.07.2013 року в місті Дніпропетровськ Кобу Надірадзе убив кіллер, здійснивши 4 прицільні постріли, основна версія, що висувало слідство це перерозподіл бізнес впливу.

 

Як ми бачимо, саме таких суперечливих «кадрів» як отець Віталій Бойко потребує УПЦ Московського патріархату, який на сьогоднішній день є благочинним центрального району столиці України. Отець Віталій, як і решта духовенства Московського патріархату, живуть сподіванням що стара влада повернеться, а разом з нею повернеться повна безкарність та вседозволеність (можливо отець Віталій навіть сподівається на повернення «буремних» 90х років, в яких судячи з його «досвіду» йому буде дуже комфортно). У якій іпостасі це вже технічні моменти, але повернеться, і не пізніше парламентських виборів, на які духовенство УПЦ МП з радістю віддасть своїх прихожан.

І тому вони шалено впираються і утворенню незалежної від Кремля Помісної Церкви в Україні, тому плюють на чинну владу, тому з такою систематичністю їздять «втішатись» до «родных по духу» Росію та Білорусію.

Останнім часом суспільство шукає «агентів Кремля», які працюють на російські спецслужби. Виявляється, немає потреби бути завербованим ФСБ, якщо тебе вже й так завербувала жага до грошей та влади…

 

Агент кремля у рясі: архієпископ боярський феодосій

Окремі прикрі факти свідчать, що  священнослужителі УПЦ Московського патріархату 41-ше Апостольське правило «ті хто служать вівтарю, від вівтаря харчуються» розуміють на свій лад.

 

Для Архієпископа Боярського Феодосія (Снігірьова Дениса Леонідовича) поняття «харчуються» вміщує в себе наступні елементи «скромного існування».


Бачили колись скромний храм, а поруч гарненький будинок священика, збудований на кошти прихожан? Якщо ні, ось гарний приклад

 

Це заміський будинок Архієпископа Феодосія площею 386,8 кв. м. в с. Гатне Києво-Святошинського району, що придбаний ним в 2013 році. Земельна ділянка площею 0,08 га під будинком також перебуває у його приватній власності.

Пересувається служитель церкви не на маршрутному автобусі чи метро, а на елітних авто, вартість яких стартує від 50 тис. доларів США.

 

Для «прикриття» від  мирян архієпископ придбав в червні 2018 року непримітну та відносно недорогу SUZUKI SX-4, державний номер АА 2020 РА, яку майже не використовує.

 

 Ми навіть не говоримо про маленькі але вартісні «дрібнички», які вже стали обов’язковим атрибутом служителів церкви  - айфони, швейцарські годинники, прикраси,  які коштують не один річний дохід українських громадян.

Після «тяжкої праці» в Україні Архієпископ Феодосій полюбляє відпочивати….. ні,  не на річці під Києвом. Служитель церкви по декілька разів на рік літає на дорогі Європейські курорти:

29.08.2014 року – літак № 917 Київ – Прага,

03.09.2014 року – літак № 205 Київ-Керкира,

16.05.2015 року літак № 807 Київ-Прага,

14.07.2015 року літак № 807 Київ-Прага,

02.09.2015 року (!) приватний №7309 Київ-Ларнака (Кіпр),

18.05.2016 року літак № 7309 Київ-Ларнака,

04.08.2016 літак № 917 Київ-Прага,

28.09.2016 року літак № 969 Київ-Афіни,

10.12.2016 літак № 311 Київ-Мілан,

12.01.2017 року літак № 341 Київ-Ларнака,

14.06.2017 року літак 197 Київ-Паланга,

06.08.2017 року літак № 405 Київ-Керкіра,

06.09.2017 року літак № 197 Київ-Паланга,

11.01.2018 року літак № 341 Київ-Ларнака.

Як і інші священнослужителі УПЦ МП Архієпископ Феодосій не вважає за потрібне декларувати свої доходи, адже наявність дорогого майна можна завжди пояснити «добровільними пожертви», обсяги яких важко порахувати та подальше використання ніхто не контролює.

Члени родини  Архієпископа Феодосія також не бідують. Зокрема у приватній власності його матері Снігірьової Ольги Григорівни згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно знаходиться 2 квартири: трикімнатна квартира в м. Миколаїв  по вул. Молодогвардійська та двокімнатна квартира в м. Києві на проспекті Тичини, в якій зареєстрована вона разом із сином Снігірьовим Денисом Леонідовичем.

Про присутність страху Божого в Архієпископа Феодосія мова не йде, як і про совість, мораль та елементарну пересторогу у зв’язку з можливістю потрапляння в поле зору правоохоронних органів. Бо він і йому подібні звикли жити за звичкою «старих добрих часів» Януковича, адже до Революції Гідності Московський патріархат чудово себе почував «під дахом» злочинної проросійської влади.

 Архієпископ Феодосій, як і решта духовенства Московського патріархату, живуть сподіваннями що «стара влада повернеться», а разом з нею повернеться повна безкарність та вседозволеність. У якій іпостасі, це вже технічні моменти, головне щоб повернулась, і не пізніше парламентських виборів, на які духовенство УПЦ МП з радістю віддасть електорат у вигляді своїх прихожан.

І тому вони шалено впираються утворенню незалежної від Кремля Помісної Церкви в Україні, плюють на чинну владу, тому з такою систематичністю їздять «втішатись» до «родных по духу» Білорусії та Росії. Так Архієпископ Феодосій після початку збройної агресії РФ проти України продовжує систематично їздити до Російської Федерації, зокрема через сусідню Білорусь, а також до окупованого Криму:

29.07.2015 року пункт пропуску із АР Крим – «Каланчак» (автомобіль Toyota);

22.09.2015 року літак № 2 Київ-Москва;

31.01.2016 року літак № 844 Київ-Мінськ;

25.04.2017 року літак № 846 Київ-Мінськ;

13.10.2017 року літак № 840 Київ-Мінськ;

28.11.2017 року літак № 840 Київ-Мінськ.

Як  тут не згадати про той факт, що Архієпископ Феодосій з 1994 року по 1998 рік проходив навчання в Калузькій Духовній Семінарії (РФ), а з 1999 року по 2001 рік -  у Московській Духовній Академії. А в 2001 році згідно даних офіційного сайту УПЦ Московського патріархату Архієпископ Феодосій «направлений» в Україну. Тому нас не повинні дивувати його часті контакти із представниками російського духовенства, поїздки із  предстоятелем Онуфрієм до Росії, переймання подіями на сході України чи провокативні коментарі газеті «Вєсті». 

Закономірним також є той факт, що українськими патріотами виявлений зв'язок між Архієпископом Феодосієм та російською терористкою і агентом спецслужб РФ Кулигіною О.І.

(https://risu.org.ua/ua/index/all_news/community/scandals/69251/)

 

 Останнім часом суспільство шукає «агентів Кремля», які працюють на російські спецслужби. Виявляється, немає потреби бути завербованим ФСБ, якщо тебе вже й так завербувала жага до грошей, можливість набивання кишені ряси, яку ти можеш мати за умови «братства русских народов»…

Життя у розкоші митрополита павла

Деякі сумні факти свідчать, що священнослужителі УПЦ Московського патріархату 41-ше Апостольське правило «ті хто служать вівтарю, від вівтаря харчуються» розуміють на свій лад.


Петро Дмитрович Лебідь — архієрей Української православної церкви Московського патріархату,намісник Успенської Києво-Печерської лаври, член Міжсоборної присутності Російської православної церкви, голова Синодальної комісії у справах монастирів УПЦ, постійний членСвященного Синоду Української православної церкви, антиукраїнський пропагандист, противник незалежності українського православ'я від РПЦ, колишній депутатКиївської міської радивідПартії Регіонів.

Дляпоняття «харчуються» вміщує в себе нерухому власність у вигляді розкішного маєтку в с. Вороньків Київської області, утримання люксової іномарки Mercedes-bеnzS класу подароване йому на день народження,систематичні відпочинки на курортах та купу «дрібничок» - «Айфон» останньої моделі, пару годинників кожен з яких коштує щонайменше річний мінімальний дохід звичайних громадян тощо.


Бачили колись скромний храм, а поруч гарненький будинок священика, збудований на кошти прихожан? Якщо ні, ось гарний приклад: загальна площа - 580 м.кв,повністю мебльований італійської та англійської меблями, елітна побутова техніка, розкішний дизайнерський ремонт в класичному стилі з використання дорогих матеріалів, мармурові підлоги з підігрівом (Італія). Ділянка з красивим дизайнерським ландшафтним дизайном, багато екзотичних дерев. Гостьовий будинок 170 м.кв. та будинок охорони 18 м.кв.


Та на цьому Л.Петро не зупинився. «Харчування від алтаря» виявляється включає в себе бізнес у вигляді прибуткової діяльності через підконтрольні підприємства, а саме: «Троїцька артіль» релігійної громади Української православної церкви парафії на честь Святої Трійці (код ЄДРПОУ 35694664, Київська область, Баришівський район, с. Пасічна, вул. Чкалова, 42/А) та підприємство релігійної організації «Підсобне господарство Свято-Успенськой Києво-Печерської Лаври» (ЄДРПОУ 34162297, Київська обл., Бориспільський район, село Вороньків, вул. Українська, будинок 127-А), які неодноразово потрапляли в поле зору правоохоронців тапідозрюються у організації  заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах.І факт, що ці доходи сумнівного, «неправославного» характеру, намісника Києво-Печерської Лаври владики Петра аж ніяк не бентежить. Пригадується «маленький свечнойзаводик в Самаре» з «Дванадцяти стільців» Ільфа та Петрова..

Та й чого бентежитись, якщо митрополит Павлопрацює у тісній зав’язці з високопосадовцями (здебільшого колишні представники «Партії Регіонів» та «КПУ»), бізнесменами, екс-міністрами та колишніми ректорами.

Декларувати доходи владика Павло та інші священнослужителі УПЦ МП не вважають за потрібне, адже завжди можна «з’їхати» на «добровільні пожертви», обсяги та подальше використання яких ніхто не контролює. Так само, як і не контролюються схеми «православного відбілювання» чорного налічного капіталу, який заходить під виглядом пожертв та благодійності.

Про присутність страху Божого в митрополита Павла мова не йде, як і про совість, мораль та елементарну пересторогу у зв’язку з можливістю потрапляння в поле зору правоохоронних органів. Бо він і йому подібні звикли жити за звичкою «старих добрих часів» Януковича, адже до Революції Гідності Московський патріархат чудово себе почував «під дахом» злочинної проросійської влади.

Петро Лебідь, як і решта духовенства Московського патріархату, живуть сподіваннями що «стара влада повернеться», а разом з нею повернеться повна безкарність та вседозволеність. У якій іпостасі, це вже технічні моменти, але повернеться, і не пізніше парламентських виборів, на які духовенство УПЦ МП з радістю віддасть електорат у вигляді своїх прихожан.

І тому вони шалено впираються і утворенню незалежної від Кремля Помісної Церкви в Україні, тому плюють на чинну владу, тому з такою систематичністю їздять «втішатись» до «родных по духу» Білорусії та Росії.

Останнім часом суспільство шукає «агентів Кремля», які працюють на російські спецслужби. Виявляється, немає потреби бути завербованим ФСБ, якщо тебе вже й так завербувала жага до грошей, можливість набивання кишені ряси якими ти можеш мати за умови «братства русскихнародов

Життя у розкоші отця олександра

Деякі сумні факти свідчать, що священнослужителі УПЦ Московського патріархату 41-ше Апостольське правило «ті хто служать вівтарю, від вівтаря харчуються» розуміють на свій лад.


Для настоятеля Собору Св. Апостолів Петра і Павла м. Бровари о. Олександра  (в миру Левчук Олександр Володимирович) поняття «харчуються» вміщує в себе нерухому власність у вигляді житлового будинку, що знаходиться за адресою: м. Бровари, вул. Кооперативна, буд. 5, купівлю та утримання люксової іномарки, а саме: BMW 750 LI (д.р.н.з. АІ 9577 ЕМ),

 

 

яка коштує близько 100 тис. у.о. та причіп (АІ 4189 ХК) для перевезення габаритного транспорту (у вигляді яхт, катерів), систематичні відпочинки «патріотично налаштованої особи» на курортах (Голландії та Російської Федерації у період державних свят України) та купу «дрібничок» - айфон останньої моделі, пару годинників кожен з яких коштує щонайменше річний мінімальний дохід звичайних громадян, і ще деякі витрати, про які поговоримо згодом.

 

Бачили колись скромний храм, а поруч гарненький будинок священика, збудований на кошти прихожан? Якщо ні, ось гарний приклад, де проживає отець Олександр.


Та на цьому отець Олександр не зупинився. «Харчування від алтаря» виявляється включає в себе невеличкий, але прибутковий бізнес, який зареєстрований на сина Левчука Івана Олександровича, а саме: обслуговуючий кооператив «Котеджного містечка «Віват» (ЄДРПОУ 37871553) та ТОВ «Віват» (ЄДРПОУ 32651413), що знаходяться за адресою: Броварський район, с. Зазимє, вул. Гагаріна, буд. 5. Зокрема, отцю Олександру підконтрольний Благодійний Фонд «Православна Київщина» (ЄДРПОУ 36998419), де раніше отець був власником. І факт, що ці доходи сумнівного, «неправославного» характеру, отця Олександра аж ніяк не бентежить. Пригадується «маленький свечной заводик в Самаре» з «Дванадцяти стільців» Ільфа та Петрова.

Та й чого бентежитись, якщо отець Олександр працює у тісній зав’язці з головою Броварської міської організації Партії регіонів - радником колишнього Прем'єр-Міністра України М. Азарова Федоренком С.М., який під час місцевих виборів, які відбулись 31 жовтня 2010 року лобіював Левчука О.В. у місцевих виборах на депутата.

І декларувати доходи отець Олександр та інші священнослужителі УПЦ МП не вважають за потрібне, адже завжди можна «з’їхати» на «добровільні пожертви», обсяги та подальше використання яких ніхто не контролює. Так само, як і не контролюються схеми «православного відбілювання» чорного налічного капіталу, який заходить під виглядом пожертв та благодійності.

А тепер повернемось до «ще деяких витрат». Справа в тому, що окрім себе, отцю Олександру необхідно утримувати родину (дружину – Левчук Олену Георгіївну, доньку – Левчук Наталію Олександрівну, двох синів – Дмитра та Івана) члени якої ніде не працюють, проте звикли жити на «широку ногу», а також потрібно обслуговувати та закривати 5 іномарок в тому числі і люксова BMW 750 LI, якими володіє та користується родина Левчуків. Також, отець Олександр здійснює матеріальну підтримку брату Ігорю, який так як і наш отець народився та підтримує взаємовідносини з країною агресором Російською Федерацією.

Про присутність страху Божого в отця Олександра мова не йде, як і про совість, мораль та елементарну пересторогу у зв’язку з можливістю потрапляння в поле зору правоохоронних органів. Бо він і йому подібні звикли жити за звичкою «старих добрих часів» Януковича, адже до Революції Гідності Московський патріархат чудово себе почував «під дахом» злочинної проросійської влади.

Отець Олександр, як і решта духовенства Московського патріархату, живуть сподіваннями що «стара влада повернеться», а разом з нею повернеться повна безкарність та вседозволеність. У якій іпостасі, це вже технічні моменти, але повернеться, і не пізніше парламентських виборів, на які духовенство УПЦ МП з радістю віддасть електорат у вигляді своїх прихожан.

І тому вони шалено впираються і утворенню незалежної від Кремля Помісної Церкви в Україні, тому плюють на чинну владу, тому з такою систематичністю їздять «втішатись» до «родных по духу» Білорусії та Росії.

Останнім часом суспільство шукає «агентів Кремля», які працюють на російські спецслужби. Виявляється, немає потреби бути завербованим ФСБ, якщо тебе вже й так завербувала жага до грошей, можливість набивання кишені ряси якими ти можеш мати за умови «братства русских народов».

 

 

 

 


Утро в Кремле началось тревожно.

Болеслав БЕРЕЗА

Утро в Кремле началось тревожно. Из кабинета Путина раздавались крики, вопли и всхлипывания.

- Дима, скажи мне честно, ты хоть смотрел, что ты подписываешь? - орал Путин на стоящего перед ним Медведева.- Ты что подписал?

- Бумажки, - проблеял Медведев, который помнил, что подписывал какие-то документы, но не помнил какие, потому, что традиционно хотел тогда заснуть.

- Бумажки? Дима, ты дурак? - сказал вдруг Путин спокойным голосом и внимательно посмотрел на Медведева.

- Нет, я премьер-министр, - ответил Медведев и понял, что опять ляпнул глупость.

 

- Какой-ты к черту премьер если подписал этот дурацкий список, который делает из нас посмешище? Объясни мне, Дима, ты зачем это сделал?

- Сурков сказал, что надо подписать, - оправдываясь сказал Медведев.

- А если он тебе скажет плюнуть в кофе Лаврову, то ты тоже плюнешь?

- Так он Вам про это тоже рассказал, Владимир Владимирович? - оживился Медведем. - Сурков сказал, что это будет прикольно. И было прикольно, когда Лавров пил тот кофе и говорил, что пенка вкусная. Мы все смеялись. И Лавров смеялся с нами, - продолжал исповедь Медведев.

- Дима, ты таки реально дурак, - грустно констатировал Путин, - Ну, почему меня окружают такие идиоты,- обратился он к Пескову, который стоя под стенкой и цветом лица старался идеально совпадать в цвет покраски стен. Хотя со стороны костюм с усами на фоне зеленой стены смотрелся несколько абсурдно.

- Владимир Владимирович, Вас окружаю верные и преданные люди, - четко отчеканил Песков и добавил, - А такие нашлись видимо только среди идиотов.

Путин пристально посмотрел на своего пресс-секретаря, а потом резко повернувшись к Медведеву спросил:

- Мне в кофе плевал?

- Вам? Никогда! Плевать в кофе? Вам? Да я бы не смог, даже если б захотел. Вы же всегда чай пьете.

- А в чай? - продолжал гнуть свою линию Путин.

Чтобы не отвечать Медведев потерял сознание и шлепнулся на пол.

- Так, теперь с вами поговорим, - обратил свое внимание Путин на Суркова с Лавровым, которые сидели за столом и сверлили друг друга взглядами. - Что делать будем?

- Лично я больше не буду пить кофе с этими уродами, - сказал Лавров.

- Сережа, я о санкционном списке, а не о подлянках друг другу, - объяснил Путин свой вопрос.

- О списке, Владимир Владимирович, лучше спрашивать того, кто его составлял. Рассказывай, Сурок, как ты так напортачил, - сказал Лавров.

- А чего напортачил? Чего напортачил-то? - сразу начал оправдываться Сурков понимая, что будут проблемы. - Нормальный такой список. Большой, красивый. Можем дополнить...

- Мозги себе дополни, - зло прервал его Путин. - Давай по пунктам. И начнем с мелочей. Я не буду спрашивать зачем ты всунул в список Черновецкого, но скажи мне, милый мой, Черновецкий Леонид Михайлович и Черновецкий Степан Михайлович кем друг другу приходятся?

 

- Как кем? Степан сын Леонида.

- Да? А мне скажи, Владик, у тебя же дети есть?

- Есть, - сказал Сурков и подумал, что сейчас с ним могут сделать такое, что новые дети не появятся.

- Как младшего зовут?

- Тимур.

- А полностью?

- Тимур Владиславович, - ответил Сурков не понимая к чему клонит его шеф.

- Вооооот! У твоего ребенка, Владик, отчество Владиславович. А у сына Леонида Черновецкого в нашем списке отчество... Михайлович. Тебя это не удивляет?

- Но ведь дата рождения совпадает, - попытался оправдаться Сурков.

- Ты тоже дурак? - заинтересованно спросил Путин. - Можешь не отвечать. Это был риторический вопрос. Давай дальше. Ты зачем двух Берез внес?

- Так Скабеева просила за того, который ее опустил в ПАСЕ.

- Это понятно. А двух зачем?

- Ну, чтоб наверняка. А то одного, но не того, внесем, и она опять мне нагадит на коврик перед кабинетом. А она такая. Уже дважды гадила.

- Ты сейчас шутишь?

- Владимир Владимирович, какие шутки. Эта животинка так территорию метит. Когда не может словами нагадить, как на телевидении - тогда делает это по-другому. Суть у нее такая. Гадючая.

- Ладно, давай дальше. Ты зачем Юру Мирошниченко внес? Он же из Оппоблока.

- Владимир Владимирович, это лично Янукович просил. Он к нему теперь испытывает личную неприязнь. За то, что тот все время извинялся перед людьми за нашего "легитимного" и его сынков. Вот Янык ропросил внести и его.

- И ты внес? Бесплатно?

- Тю, если посмотреть сколько он дал, при учете сколько он из Украины вывез, то можно это за деньги не считать. Так, копейки. Я деткам игрушки купил на это.

- Я в курсе об игрушках. Домик в Женеве и две Ferrari 2018 года.

Слушая все это Сурков вздрогнул:

- Так я это... одну для Вас прикупил.

- А мне зачем еще одна? У меня уже 6 штук есть. Даже Навальный в курсе, сцука. Ладно, дальше пойдем. Что это за история с Карасями? Я тебя спрашиваю, что за история? Почему внесли галериста Карася, а не лидера С14???

- Вот видите, Владимир Владимирович, не зря мы двух Берез внесли. Один из них точно тот, кто должен быть в списке. А с Карасем... Добавим! Обязательно добавим.

- Добавим? Ты понимаешь, что мы все же выглядим по-идиотски?

- Что Вы, Владимир Владимирович? - подобострастно прошамкал Сурков, - Это если мы в Рай не попадем, то будем выглядеть по-идиотски, а так просто смешно.

- Смешно тебе? А скажи тогда почему Коломойского нет в списке?

- Понимаете, Владимир Владимирович, я в Женеве время от времени бываю. Ну, там счета свои проверить или что-то прикупить. И не очень хочу, чтобы Коломойский меня на кофе пригласил.

- Ты кофе не любишь?

- Кофе я люблю. Но после питья с Коломойским могу разлюбить. Зачем нам эти проблемы?

- Ладно, давай последний вопрос, чтобы я правильно оценил твои умственные возможности. Зачем в список внесли "Публичное акционерное общество "Запорожкокс"?

- Господин президент, тут все просто! Надо душить своих конкурентов по всему миру если есть возможность.

- Идиот, это не тот кокс. Это не кокаин, а именно кокс и если ты его попробуешь нюхнуть, то сдохнешь!

- От передозировки?

- От идиотизма! - прошипел Путин и перешагнув лежащего на полу Медведева прошел к окну.

Он долго смотрел в окно своего кабинета, а потом не разворачиваясь спросил:

- Лавров, ну кто они после этого?

- Дебилы, блд! - традиционнно резюмировала самая грустная лошадь российского МИДа.

- Тут ты прав, хотя и ты из их стада. Ну, да ладно. Дай задание Машке Захаровой, чтоб она заявила...

- Не получится, Владимир Владимирович, - перебил Путина Лавров, - она вчера была на презентации настойки "Боярышника ХО". Дегустировали на халяву. Перебрала. Сейчас ей плохо.

- От того, что перебрала вчера?

- Нет, от того, что нечем похмелиться сегодня, - обреченно признался Лавров.

Путин окинул взглядом кабинет. Он видел свою команду. Нервничающий Песков, который активно жевал свои усы, Медведев на полу, который перешел из состояния обморока в привычное состояние "мишка в спячке", Сурков, который потел и думал знает ли Путин о его махинациях с деньгами на Донбассе, и грустный Лавров, которого невыносимо хотелось накормить овсом. И единственная мысль, которая свербила в том момент в мозгу кремлевского диктатора была о том, что с этими людьми он таки отправит всю страну на тот свет. И было четкое понимание того, что Рай ни ему, ни им, ни остальным россиянам не светит. И ноябрь за окном надежно поселился в глазах Путина.

 

 

Страницы:
1
2
3
4
5
6
7
8
15
предыдущая
следующая