Замітки економіка

Замітки з міткою «економіка»

Сортувати:: нові; популярні

Вид:: короткий; повний

Украина нуждается в коренном сносе всей государственной системы.

21.12.15, 17:56
Твоя Україна
економіка, зрада, п"ята колона, падіння, твоя україна, україна

За последние годы я пришел к твердому убеждению, что Украина нуждается не в реформах, а в коренном сносе всей государственной системы и построении нового государства на новых началах с нуля.
Никакая смена у руля власти одних криминально -олигархических кланов на другие, не помогут Украине свернуть с губительного пути, в конце которого маячит перспектива полного развала государства.
Однако я вижу в стране реальную политическую сил, которая могла бы взять на себя ответственность организовать и возглавить то хаотичное броуновское движение в украинском обществе, которое зародилось после 1991 года и периодически проявляется в спорадических вспышках национального и гражданского самосознания, наиболее яркими из которых стали Оранжевый Майдан и Майдан Достоинства.

Украине до сих пор присущи все свойства советской тоталитарной системы.
Смена вывесок, провозглашенных лозунгов, пустых обещаний не означает коренной смены самой сущности государства, а имеет целью одурачить население.
В придачу к совдеповскому наследию Украина приобрела и все черты колониальной коррумпированной республики, опутанной неисчислимыми пуповинами с такой же коррумпированной метрополией -- Московией с окраинами. Я не называю метрополию бывшей, потому как де-факто Украина так и не стала независимой, благодаря пророссийской пятой колонне в украинской власти.
События последних месяцев наглядно свидетельствуют, что процессы гниения и дезинтеграции в стране усиливаются. Незрелое и инфантильное общество каждый раз наступает на одни и те же грабли, а так называемая политическая элита перемешанная с заблаговременно засланными "казачками" органически не способна изменить вектор направления страны.
В этой связи только новая вспышка гражданского и национального самосознания, могущая дать толчок и остановить маховик разрушения страны и организовать вектор созидания, изолировав влияние северного медведя.
Шансы на такую вспышку имеются, как и шансы появления мощного движения.
Существующая система государственной власти сама каждый день продуцирует все новые риски для самой себя.
Из последних политических, экономических, военных и социальных рисков можно выделить несколько.
Внутри страны нарастает напряжение общества, связанное с тем, что никакой смены режима Януковича де-факто не произошло, воровать стали еще больше и циничнее, система осталась в целости и сохранности и даже укрепилась, и все это произошло под лозунгами реформирования, наказания виновных и борьбы с коррупцией.
Российско -украинская война продолжается, украинский президент сознательно пошел на сотрудничество и замораживание конфликта, и отказ от Донбасса и Крыма, но никакой политической и военной стабильности для страны не получил. Не исключено, что уже в ближайшее время этот конфликт снова перейдет в горячую фазу. Как постреливали раньше, так постреливают и сейчас, усиливая угрозу, а украинская армия не реформируется. может быть кто-то скажет, что это случайность -- это согласованная с Кремлем стратегия. Разве патриота Украины устроит недееспособная армия с разрушенной логистикой и разворованным имуществом?
Пятая колонна Путина, успешно интегрированная в существующую систему государственной власти и являющаяся по сути ее неотъемлемой частью, не отказалась от реваншистских планов и намерена серьезно побороться за возвращение к положению в стране, существовавшему до Майдана Достоинства.

На внешнеполитическом поприще Украина не прилагает усилий и пасет задних. Западные страны не верят больше обещаниям президента бороться с коррупцией и осуществлять реформы, тем более, что последние события на Ближнем Востоке и в Европе отодвинули события в Украине на второй план.
В сфере финансов и экономики один провал следует за другим. Коррумпированная власть не в состоянии ни выполнить социальные обязательства перед своими гражданами, ни спасти банковскую систему, ни наполнить бюджет, ни снизить налоговое бремя, ни остановить падение ВВП.
За последние месяцы власть, в широком ее понимании перешла в наступление на силы, приведших их к власти. Провокации против украинских патриотов, их аресты и убийства стали имманентной сущностью этой "подставной" власти. Может ли проукраинская власть так враждебно относиться к украинцам -- нет.

Саму власть ежедневно сотрясают коррупционные скандалы. Ее единство трещит по швам и держится только на страхе перед досрочными президентскими и парламентскими выборами. Демагогическая трескотня о том, что «раскачивать лодку» нельзя, завязла в зубах. Порошенко уже заявил, что как минимум до весны правительство Яценюка в отставку не уйдет. Тем не менее, есть шансы, что планы Порошенко могут не осуществиться. В самой Раде зреет взрывоопасная смесь недовольства Яценюком и его министрами, причем ее излучают и депутаты Блока Петра Порошенко. Последние скандалы с Яценюком и Барной и с Аваковым и Саакашвили подсказывают, что распад коалиции может состояться вопреки желанию Порошенко дотянуть коалицию до весны.
Таким образом, у украинцев есть все основания ждать в ближайшем будущем политических или социальных катаклизмов. Не может экономика бесконечно падать, дно очень близко.

Коментарі: 0

Flow*

Про "чесні" банки і кредитні історії, на яких заробляють

01.04.15, 08:54
банки, економіка

Вкотре вражена банківським сектором.

Подала заявку на споживчий кредит в кілька банків і вперше в житті отримала відмову, причому з усіх них!

А хитрий ОТП банк добив словами:"Так у Вас же негативна кредитна історія!" Мене як людину-буквоїда і найсумліннішого платника кинуло в жар,і я заявляю:"Такого просто не може бути!"

Мені запропонували придбати пакет для доступу в Бюро кредитних історій,нова послуга з січня 2015, вибір такий-одноразовий за 50 гривень або для моніторингу за 90 гривень - річний, доступ кожні 3 місяці.

Зайшла, вся інформація мені знайома і так, читаю:"негативний статус відсутній". Нда, підтримала банк, краще б дитині щось купила, думаю. Тепер банки так будуть заробляти ще...

Виходить,вони взагалі не кредитують,а сказати про це прямо - табу, і це притому, які надвисокі платежі по них! (Відповідь на цю задачку-немає притоку депозитів,бракує залучених коштів.)

А ввечері син питає як день пройшов (проганяла по банках весь день, результат нульовий),і каже мені: "Треба, мама, йти в чесний банк." -А який банк чесний,як узнати? - "Чесний банк той, у якому беруть мало грошей.От мій папа ходить в чесний банк, він знає де чесний банк, я там був з ним, подивився,там такі шкафи і квіти стоять.."

Коментарі: 2

DoctorX

Думка : На захист підприємців я не вийду

17.11.10, 15:37
економіка, політика, революція

Коли купуєш в підприємця товари чи послуги не як приватна особа, а як
підприємство, тоді виникають адміністративні ускладнення. Оскільки
підприємець не дає фіскальний чек, то в нього треба на додаток до чеку
нефіскального або рахунку ще долучити копію свідоцтва про реєстрацію
підприємця та довідку про сплату податків. Якщо цих документів не буде
надано, тоді я. як покупець від імені підприємства, маю сплатити податок
на доходи фізичних осіб з витраченої суми як зі свого власного доходу.

Мені
часто доводиться подорожувати з групами іноземців, котрих треба десь
нагодувати дорогою, і ось тут і виникають складнощі. В багатьох
ресторанах за межами Києва (і навіть також у Києві, хоча не так часто)
документи просто відмовляються давати, при чому пояснюють, що не знають
про що йдеться. Після наїзду у стилі бульдозера більшість починає
«пригадувати», і навіть знаходяться необхідні копії, але бувають або
найбільш важкі випадки або на словах лагідні, котрі обіцяють все
надіслати факсом/імейлом, але згодом перестають відповідати на дзвінки
або годувати обіцянками. Загалом, співпраця з підприємцями коштує мені
десь між тисячею і двома тисячами гривень на рік. Залежить від обсягу та
частотності випадків.

При всьому тому я маю залишки
інтелігентського виховання у дусі «вєздє єсть парядачниє люді», тому я
протягом усіх одинадцяти років, що існує ця ідіотична система не
заборонив на підприємстві, котрим керую, співпрацю з підприємцями, як це
зробила абсолютна більшість моїх колег. Також я жодного разу не написав
скарги до податкової на підприємця, через котрого сплатив зайві гроші
податку.

Я ці матеріальні втрати якось можу пережити, в моєму
бюджеті вони фігурують як неминучі, і я власне на використання цих
грошей іншим чином і не розраховую, але мене дивує, чому підприємці не
протестували раніше проти регулювання, котре їх фактично дискримінує,
провокує суб’єктів господарювання інших форм власності та статусу
оподаткування уникати співпраці з ними? Держава ніколи не була дружньою
до підприємців. Пільговий статус, котрий тепер хочуть скасувати, дали
тільки під тиском двох обставин: кризи 1998-го і масового закриття
підприємств величезного на той час державного сектору, і великого
суспільного резонансу від проблем підприємництва, котрий
розповсюджувався завдяки активній позиції багатьох підприємців, котрі
відгукувалися на ініціативи об’єднань і спільних дій. Тоді ж і ділова
преса давала трибуну підприємцям, і їм було що казати. Що зараз газета
«Бізнес»? Сотня сторінок за чималі гроші і ні про що? А тоді був
фактично рупор підприємництва, їх захисник і лобіст? Хто така тепер
Ксенія Ляпіна? Маловідомий депутат з номінальним підприємницьким
об’єднанням, що існує тільки на папері і потрібне лише для того, щоб їй
особисто увійти до складу до «Нашої України»? А тоді була лобістом і
захисником підприємців.

Чому так сталося? А тому, що підприємці,
не конкретні особи, а як клас, не використали одинадцять років для того,
щоб стати помітною силою у суспільстві. Прийняли пільги, котрі вибороли
старші покоління підприємців, як належніе і просто заборзіли. Якщо
важко копій двох папірців наксерити, щоб клієнти були задоволені, грошей
не втрачали і наступного разу завітали, то що казати про якусь
самоосвіту, ініціативи з самоорганізації? Ну а тепер все виходить
закономірно, як і має бути за законами життя. Не стали життєздатною
формою існування - ласкаво просимо до пащі хижака! І ніякі протести не
допоможуть. Запізно пити «Боржомі».
http://kerbasi.livejournal.com/81723.html

Також дуже раджу почитати серію його статей :
kerbasi.livejournal.com/tag/цьому не вчать у бізнес-школах

Коментарі: 19

Богдан Бо

Ось і чергове "покращення вже сьогодні"

Британія поступилася Франції своїм п'ятим місцем у рейтингу найсильніших економік світу й посунулася на шосте. Це сталося вперше від 2013 року.

Такі дані Міжнародного валютного фонду, пише ТСН за даними CNN.

Британія вже офіційно визнала проблеми в своїй економіці, що спричинені, перш за все, Brexit – підготовкою виходу країни зі складу Євросоюзу. Це своєю чергою позначилося на падінні нацвалюти, сповільнилися споживчі витрати, а ціни зросли. Показник зростання ВВП за підсумками 2017 року погіршили від 2% до 1,5%. Зростання економіки наступного року становитиме 1,4%, а у 2019-201=20 роках – по 1,3%.

«Британія - шоста за величиною економіка в світі», - сказав керівник казначейства Великої Британії Філіп Хаммонд у своїй бюджетній промові.

МВФ прогнозує, що 2018-го року економіка Франції також буде розвиватися інтенсивніше за Британію.

Втрата п'ятого місця в економічному рейтингу є поганою новиною для політиків, які стверджують, що Британія буде сильною, коли вийде з ЄС.

Рейтинг кращих економік країн світу, згідно з прогнозом МВФ на 2017 рік:

1. США - 19,4 трлн доларів.

2. Китай - 11,9 трлн доларів.

3. Японія - 4,9 трлн доларів.

4. Німеччина - 3,7 трлн доларів.

5. Франція - 2,575 трлн доларів.

6. Велика Британія - 2,565 трлн доларів.

7. Індія - 2,4 трлн доларів.

Коментарі: 1

Росомон

Богдан Гаврилишин: "Я читав Януковичу, як школяреві.

25.06.11, 17:38
гаврилишин, економіка, тимошенко, ющенко, янукович

Анна Бабінець, Олександр Акименко

"У 2005-му Ющенко не робив рішень, а знаєте, жонглював. А може краще з тим, а може з тим, а може навіть із Януковичем. І коли Юля стала прем'єр-міністром, почалася війна: якщо вона була за щось, він був категорично проти..."

Видатний економіст, член Римського клубу, фундатор економічного форуму в Давосі Богдан Гаврилишин виходить у приймальню свого київського офісу в простих домашніх капцях. "Богдан Дмитрович", - протягує руку нам двом та фотографу, хоча зрозуміло, що його ім'я особливого представлення не потребує.

Богдану Гаврилишину 84 роки, але він продовжує перейматися долею України так само завзято, як робив це всі роки. Під час Другої світової його родина переїхала з України до Канади. Там пан Гаврилишин організовував вечірні школи для українців та вчився менеджменту. Згодом і сам почав викладати економіку та менеджмент у всьому світі. Створив Міжнародний інститут менеджменту у Швейцарії. Проводив майстер-класи для перших осіб всього світу.

Але головний майстер-клас з економіки Богдан Гаврилишин готував для України. Перед розпадом Радянського Союзу залишив свою роботу в Женеві та вирішив допомогти Україні стати на ноги. Був радником Леоніда Кравчука, Олександра Мороза, Віктора Ющенка і навіть трохи Віктора Януковича.

Богдан Гаврилишин. Фото Сергія Корнієнка

Ми зустрілися з Богданом Гаврилишиним під час його короткого перебування в Києві. Хотіли попросити економічних порад для сучасної України. Але розмова сама по собі перетворилася на спогади про новітню історію. Він каже, що новітня українська історія починається з 1989 року. І спочатку згадує світлі плями.

- Було кілька періодів дуже позитивних. Один коротко тривав, але це було як ейфорія... Літо 1996-го було для мене справді золоте літо. Побороли інфляцію, ухвалили нову Конституцію і запровадили гривню. До речі, надзвичайно ефективно. Ніхто не втратив на цьому. Був термін, під час якого можна було виміняти ці гроші. Все це сталося протягом трьох місяців, тому я це називаю "золоте літо".

Під час першого свого мандату Леонід Кучма як президент поводився дуже нормально. До 1999-го року, як пройшли другі вибори. І навіть ще перших півтора-два роки, поки до його команди не долучився команди Віктор Медведчук.

Литвин, Янукович і Табачник у кабінеті Кучми. Вибране з "плівок Мельниченка"

Другий позитивний і конструктивний період - це 2000 та неповний 2001 рік. Якраз Віктор Ющенко був на посту прем'єра. Це з точки зору економіки був найкращий період у нашій новітній історії. Це відбулося завдяки тому, що Ющенко і Юлія Тимошенко дуже добре працювали разом, вони одне одного доповнювали. Ющенко має загальне поняття про економіку. Дуже добре розуміється на питаннях монетарної політики...

- А що зробила Юлія Тимошенко?

- До того часу виробники та продавці електроенергії погоджували між собою свої фінансові зобов'язання на базі бартеру.

Я тоді був радником Віктора Андрійовича Ющенка. Я часто бував з ним, як приходила до нього Юлія Володимирівна. Вона знала енергетичний сектор дуже добре, вона у в ньому працювала. Добре, як ці речі робляться. Вони (покупці та продавці) торгували на базі бартеру, що не приносило жодних прибутків. І не платили жодних податків. А тут Юлія...

Я ще навіть пам'ятаю точний момент, коли цю схему скасували.

Вона приходила, як я був з Ющенком у його офісі, і ми говорили. Юлія заходить і каже: "Ми маємо це питання влагодити сьогодні і зробити рішення до 5-ї години". Ющенко перепросився, пішов до неї. Видно, за 15 хвилин вирішили це.

Під час інтерв'ю. Фото Сергія Корнієнка

Вона змусила енергокомпанії перейти на монетарні транзакції, тобто платити готівкою. З'явилися прибутки, і тоді одразу прийшли великі суми податків. Тоді вже тривалий час не платили пенсії та платні бюджетним працівникам. І тут раптом приходить величезна сума грошей. Зростає одразу попит на послуги, продукти... Тому що в економіці був потенціал, вона не працювала на свою потужність, тому дуже швидко почався зріст без великої інфляції. Тому економіка почала зростати 10% на рік. Без серйозної інфляції це сильний прогрес.

Останній період, що я вважаю, може, найкращим у нашій новітній історії - Помаранчева революція. Тоді характер українського народу вийшов на поверхню, він себе проявив таким, яким де-факто є. І факт, що люди вимагали тільки правди і свободи, це щось майже неймовірне.

Ну, багато фактів: те, наскільки це було мирно, як люди допомагали один одному. Україна тоді виглядала як країна-модель для інших. Усі чекали на перемогу Ющенка, і мільйони тих перспективних інвестицій висіли прямо над Україною. Говорю це, бо те відчувалося. Радше мільярди, десятки мільярдів готові були поплисти.

- Чи давали ви поради комусь з політиків під час Помаранчевої революції?

- Коли ще тривала підготовка до тих виборів (президентських 2004 року), я пішов до Юлії Тимошенко і поговорив з нею цілу годину. Це було навесні. Кажу: "Слухайте, приходять вибори, і ви мусите об'єднати сили. Якщо так, то, можливо, ці вибори виграєте, а якщо ні, то мало шансів".

Вибори-2004: агітація проти Ющенка (АРТЕФАКТИ)

Вона сказала, що вона хотіла би, але є люди в оточенні Віктора Андрійовича, які цього не бажали. Я тоді пішов, мав коротку розмову з Олександром Олександровичем Морозом.

- Ви з ним були знайомі до того?

- Він був одним з тих, у кого я був радником. У ті часи, коли він вперше був головою Верховної Ради. Освічена людина. Це була єдина партія (Соціалістична партія України), яка мала програму дій, а не тільки виборчу програму.

Отже, після нього я пішов до Ющенка. Кажу те, що мені ті інші люди наговорили. Пам'ятаю, вони всі натякали, що не зможуть домовитися. Я кажу: може, так чи так, чи так. Можливо, це я трохи додав до того, щоб вони зійшлися на цій сцені на Хрещатику (посміхається).

Але прийшло дуже швидко величезне розчарування...

- Чому це сталося?

- З Віктором Ющенком - не знаю, що з ним сталося. Я знаю, що його отруїли, а що поза тим сталося... Але, думаю, що розумію трохи, бо я його знаю від 1993-го року, ми були приятелі, він був у наглядовій раді Міжнародного інституту менеджменту. І коли він був прем'єром, ми з ним спілкувалися.

А тут, я думаю, що четверо таких "друзів" обсіли і фактично почали всім управляти. Ще не напряму, він ще свої промови робив. Але, думаю, рішення: робити чи не робити - через те він прямо втратив здоровий розсудок у своїх рішеннях.

Справді, у той час треба було одразу робити коаліційний уряд. Я говорю не тільки про Юлію. З тим ставленням, яке було тоді до нього, можна було творити уряд національної згоди.

Остання розмова була з ним, коли він вечеряв в Українському домі, він підійшов до мене і попросив, щоб я понаписував кілька думок і ідей, які віх хотів включити у свою доповідь у Давосі (Богдан Гаврилишин був у 1969 році одним із засновників Давоського економічного форуму, який спочатку називався Європейський форум управління - Авт.).

1990-ті. Зустріч Олександра Мороза зі Збіґнєвом Бжезінським і Генрі Кіссінджером. Фото з особистого архіву Богдана Гаврилишина

Це була остання зустріч, коли він підійшов до мене, попросив. Після цього я хотів прийти до нього, бо бачу, що там не все в порядку. Але я не міг, мене не пропустили. Раніше я просто дзвонив до його приймальні, передавали слухавку... А тут треба було телефонувати до офісу Олександра Третьякова.

Там були три секретарки, гарною мовою розмовляли, надзвичайно ввічливо. Напевне, були добрі дівчата, я їх так ніколи і не побачив. Казали: "Так, Богдане Дмитровичу, ми запишемо, що ви маєте бажання поговорити. Пан Третьяков віддзвонить".

Чекаю три дні, чотири дні, не дзвонить. Ще раз пробую. Так само було три чи чотири рази. Потім бачу, ага, зрозумів. Там якийсь фільтр фільтрує, хто може до нього піти, а хто ні.

Тоді я зрозумів, що більше не зможу давати поради. Навіть всім іншим. Якщо вже така ситуація хаотична була, я не міг щось корисного порадити. І я уже в середині січня 2005 року вирішив, що я не буду вже радником ані президента, ані прем'єр-міністра, ані голови Верховної Ради.

І приблизно тоді я вирішив, що буду пробувати щось робити. Дістав гроші, щоб займатися молодою генерацією, їм помогти. Щоб вони потім пішли в ту верхівку з надією, що вони будуть з іншою системою цінностей і з кращим розумінням світу (Богдан Гаврилишин має фонд, який допомагає активній українській молоді - Авт.).

- Як після 2004-го року ваші стосунки складалися з Юлією Тимошенко?

- Ну, знаєте, найгірше в цьому періоді було те, що замість того, щоб якось порозумітись і працювати разом (як вони працювали, коли Ющенко був прем'єром, а вона віце-прем'єром), у них була війна. Він не робив рішень, а знаєте, жонглював. А може краще з тим, а може з тим, а може навіть із Януковичем.

І згодом вийшло, коли вона стала прем'єр-міністром, то була абсолютна війна: як вона була за щось, він був тотально проти. І це був найгірший елемент того періоду. Це не було на користь України, це не було на користь Ющенка, це не було на користь Тимошенко.

- Коли, за вашим відчуттям, ваші поради були найпотрібніші?

- З Кравчуком було добре працювати. Бо в Кравчуку відгукнувся українець. Він волиняка, знаєте. Він дебатував з Рухом, хотів їх повертати до розуму, ніби, "нащо ви все це хочете робити". Але він у тому процесі зрозумів ситуацію. І це українство взяло верх над його партійністю, і він став таким українським патріархом.

Але він не розумівся на економічних питаннях, він цим не займався. Між нами в перший час були відносини дуже близькі. Знаєте, не товариські, а ділові. Але близькі.

1990-ті. Богдан Гаврилишин та Леонід Кравчук. Фото з особистого архіву

Він мене просив стати його радником, ще як був головою Верховної Ради. Навіть приїжджав до Женеви, до хати на вечерю до нас. Попросив мене, а я сказав "ні". А він каже: "Та чому? Не хочете бути радником члена Компартії України?" Кажу: "Так, це не особливо привабливо, але, з іншого боку, я не думаю, що це для вас дуже добре. Як ви будете це пояснювати на ЦК Компартії, що ви маєте українця-націоналіста в радниках?".

Так було приємно, коли після виборів 1 грудня 1991 року, коли була офіційна інавгурація президента у Верховній Раді, і зразу після цього Кравчук каже: "А тепер, Богдане Дмитровичу, ви готові бути моїм радником?". (сміється)

Кравчук мене не тільки слухав, але й довіряв мені. Щоправда, мені задовго забрало зрозуміти, що він справді майже нічого не знав про економіку. А в ті часи... Наша економіка вже почала з 1986-го року йти вниз. У Радянському Союзі вже була певна економічна криза, хоча її й приховували. Вони давали понад 25% свого бюджету на військові потреби. Американці віддавали 6% валового продукту, а Радянський Союз 25%. І не лишалося нічого, щоб утримувати цивільних.

Криза 1990-их. Як страйкували шахтарі Донбасу

У певний момент я мусив написати для Кравчука на одній сторінці фундаментальні правила економіки. Не обов'язково все має бути в приватній власності. Бо є деякі сектори, які краще зберегти в державній власності.

Він це прочитав і каже: "Беріть на себе відповідальність за економічний розвиток України. Віце-прем'єр Роман Шпек (студент Міжнародного інституту менеджменту, між іншим) для вас буде зв'язківцем з урядом. Ви йому пропонуйте дії певні, і тоді Кабінет Міністрів має їх реалізувати". Це була також така надто ідеалістична, надто ілюзорна пропозиція. Бо я не думав, що речі можуть так працювати.

Яскравий приклад. У Будинку з химерами сиділи троє хлопців, чоловіків. Мали одну помічницю. Вони готували випуск державних облігацій на 10 мільярдів доларів. І Кравчук мені каже: "Там хлопці готують, ідіть подивіться, чи в порядку те, що вони роблять".

Я кажу: якщо таку річ роблять у багатих країнах, над цим працює ціла група юристів. Створюють певний консорціум банків, бо один банк не викупить цих облігацій. Я питаю: "А яка є гарантія на ці облігації? Що за цим стоїть?" - "Ну, що гарантія, то Україна", - "Себто, ціла Україна?" - "Так, Україна". Я кажу: "А ви собі уявляєте, хто то міг би ці облігації купити?".

Існували тоді вже досить багаті мафіозні структури. Наприклад, в Італії. У той час навіть Росія могла дозволити собі це купити. А потім, наприклад, Україна не зможе виплатити по облігаціях. І що, вони отримують Україну?

1990-ті. Праворуч від Кравчука хтось дуже схожий на нинішнього міністра юстиції - а тоді рухівця - Олександра Лавриновича. Фото з особистого архіву Богдана Гаврилишина

Я ще тоді пішов до них і кажу: "Слухайте, будьмо серйозні. Я запросив з Америки одного українця, який працював там в банку і відповідав за американські облігації на 3 мільярди доларів в Європі". Я його намовив, щоб він приїхав до України. Він прийшов до них і сказав гостріше, що вони роблять повну дурню.

Я пішов назад до Кравчука і кажу: "Ну, ці хлопці роблять якісь ідіотичні речі. Не ідіотичні, а, власне, кримінальні". Але вони почали випускати. На щастя, наш посол в Англії перехопив кілька з тих облігацій, кожна мала 50 тисяч доларів.

Економіка 1990-их: талони на їжу, горілку та СМС (ФОТО)

Пам'ятаю, я був у горах на міжнародній конференції у Швейцарії. І мені хтось доніс, що завтра Леонід Данилович Кучма робить пропозицію Верховній Раді видати ці облігації. Я десь ввечері вже додзвонився до дачі Кравчука.

Кажу йому: "Слухайте, ви не йдіть з тим до Верховної Ради, бо там є кілька людей, які зрозуміли, що це абсолютний абсурд". На щастя, Верховна Рада заблокувала це, не погодилась.

- Що Ви думаєте про нинішнього прем'єр-міністра Миколу Азарова? Чи ефективний він економіст?

- Він розуміє, я думаю, багато про економіку. Крім цього, він має Сергія Тігіпка. Хоча, Тігіпко більше зосереджений на фінансових питаннях. Але ефективність оцінюється не тільки тим, щоб мати розуміння, але й реалізацією бачення. Їм легко тепер: з усім, що вони пропонують, Верховна Рада погоджується, і відповідні закони ухвалюють.

Я не мав багато контактів з Азаровим. Як він іще був головою Податкової адміністрації, я пішов до нього і сказав, що Міжнародний інститут менеджменту не є прибутковою організацією, це заклад освіти для менеджерів з практикою і досвідом, звільніть нас від сплати податків. Він підписав листа.

З Сергієм Тігіпком. Фото з особистого архіву Богдана Гаврилишина

Я його зустрічав у Швейцарії. Вони з Кравчуком, як це не дивно, створили таку маленьку організацію, такий фонд "Україна-Коґніта". Про Україну говорили "терра-інкоґніта", а вони надрукували одну книжку, проте далі не могли нічого особливо робити, це було недовготривало.

Він добре розуміє економіку, з одним обмеженням. І це одна з трагедій.

Річ у тім, що ці люди, на самій верхівці, жоден із них не знає англійської мови. Це унеможливлює встановлення ближчих стосунків з людьми на їхньому рівні, з прем'єрами чи з президентами за кордоном. Бо через перекладача це не так легко.

"Я іду, щоб повернутися". Олег Рибачук про відставку прем'єра Ющенка весною 2001-го

А ще до того, уявіть, перекладачем Кучми був один професор університету, не буду називати його прізвище. Він був професором англійської мови. Але це не була його мова. Він міг її вчити, проте він не думав англійською. Це величезна різниця. І робив такі помилки! Знаєте, часом в англійській мові одне слово може передавати протилежне значення.

Коли це було публічно - я не міг це поправляти. Але якщо ми мали зустрічі з деякими дуже важливими людьми за кордоном - я, звичайно на них був, хоча не був формальним радником Кучми - тоді я його поправляв. Хоч як було не соромно, я його поправляв. Зробили його послом після цього...

Скільки ми мали прем'єр-міністрів дотепер? 12, 13? І тільки один з них знав англійську мову - Марчук. Бо був добрий вишкіл для таких людей, які були в КДБ.

- Чи знайомі Ви з нинішнім президентом Віктором Януковичем?

- Я з Януковичем спілкувався в дуже цікавий спосіб. Він став прем'єр-міністром і поїхав до Давосу (2003 рік - ІП). Там йому мали влаштувати снідання в суботу в 7:30 ранку з групою великих бізнесменів, потенційних інвесторів, щоб він їх переконав інвестувати в Україну.

Я не поїхав до Давосу. До мене телефонують і посол українській, і з Міністерства закордонних справ, кажуть: "Допоможіть, побоюємося, що те, що люди знають там за кордоном про Януковича, про його юні дні та про пригоди, може бути так, що ніхто не піде на те снідання".

Ну, добре, щоб не було соромно і шкідливо для України, я вислав низку електронних листів до Японії, Індії, Америки, Франції, Німеччини. Багато з них були мої, не скажу "студенти", але вони були на тих програмах - скажімо, для президентів, чи то голів наглядових рад. Ну, і з'явились там 12 чи 14 цих дуже крупних бізнесменів.

1990-ті. З Іваном Плющем. Фото з особистого архіву Богдана Гаврилишина

О 9-ій ранку тієї суботи телефонує до мене Янукович, до моєї квартири в Женеві, і каже: "Богдане Дмитровичу, я тепер розумію, які то ваші колишні студенти, і вам дуже дякую. Але є одна проблема". Я запитую в нього, що за проблема. Він каже: "Я вас знаю, а ви мене не знаєте". Я кажу: "Я дещо чув про вас".

А він оминув це і каже: "Я вас знаю, бо ви в 1993 році провели такий форум від Світового економічного форуму для України. Нас було 70 людей, і я там був. Дуже цікавого навчився, дуже багато контактів гарних нав'язав. Але ви були один на сцені, а нас було 70, то як ви могли нас усіх знати?" І розказав мені анекдот. "Один каже: "Я знаю такого-то!" - "Ух ти!". Інший каже: "А я знаю такого!" - "Вау!" - Третій каже: "А я знаю Брежнєва! Але проблема в тому, що він мене не знає".

Янукович каже: "Я в такій ситуації щодо вас. Я завтра повертаюсь з Цюріха літаком до Києва. Чи ви готові поїхати зі мною? Тоді будемо мати 2,5 години сам на сам, я би хотів вас спитати багато питань, порадитись". Я якраз мав квиток через Цюріх, бо якби це так випадково, не поїхав би. То добре. Дві з половиною години ми говорили, він ставив і справді багато питань.

Чому я про це говорю? Бо він знав, що мало знає, і готовий був у той час повчитися.

Другий приклад, може трохи яскравіший. Він хотів поїхати до Брюсселя. Там мав бути саміт. І він хотів мати приватну зустріч з головою Єврокомісії Романо Проді. А ми з ним давні колеги, ми з ним на "ти".

Проді телефонує до мене, каже: "Ваш новий прем'єр-міністр хоче мати приватну зустріч. Але те, що я почув про нього, я не хочу зустрічатися з ним". Я кажу Романо Проді: "Слухай, це є прем'єр-міністр України, голова держави, ти повинен з ним зустрітися. Але якщо це полегшить, я приїду з ним". Добре.

"Долой своеволие и безнаказанность чинуш!" Передвиборча листівка Януковича 1990 року

Тоді саме вийшов документ про політику добросусідства від Європейського Союзу. Наші дипломати одразу сказали, що ми того не хочемо, ми хочемо лише членства. Мені передали тоді той документ, я прочитав, 48 сторінок. Було багато елементів, які можна було використати, навіть з точки зору фінансування від Європейського Союзу.

Я зателефонував тоді до Януковича, кажу, слухайте, дуже важливо, щоб ви про це знали. Бо навіть у приватній розмові буде вестися мова про це. Добре, каже, прийдіть у п'ятницю, о 15 годині. І понад годину я йому читав, як школяреві, підкреслював, що позитивно, а що ні. І наостанок сказав: "Я поїду з вами і буду на цій розмові з вами, але в певний момент я переберу розмову. У мене дуже добрі взаємини з Романо Проді".

І уявіть собі, так і сталося! Він починає, по кількох реченнях я перебрав цю дискусію, то було 40 хвилин. З Ющенком чи з кимось іншим це було би не можливо. Там делегація їде, і говорить чи то президент, чи то прем'єр-міністр, і ніхто інший навіть і звуку не дасть.

Фото Сергія Корнієнка

Тобто людина розуміє, що замало знає. І бодай від когось, від кого йому не соромно, він готовий був учитися. І це був його один позитив. І другий позитив був у тому, що він, як був губернатором Донецької області, не дозволяв жодних російських інвестицій. Він хотів там бути господарем. Про це, може, багато людей не знає.

У Кабінеті міністрів рішили, не питаючи мене, чи я готовий, призначити радником Януковича. Так що я був радником Януковича кілька місяців.

Він не продовжив учитися в той спосіб, бо дістав розпорядження одного дня позбутися того Гаврилишина. Це, напевне, запропонував йому хтось з оточення. Кілька місяців потому я погодився піти на зустріч з ним десь поза містом, щоб він міг перепросити за те, що Кабінет міністрів зробив рішення, що Богдан Гаврилишин вже не є радником прем'єр-міністра.

Спілкувалися: Анна БАБІНЕЦЬ (ТВi), Олександр АКИМЕНКО ("Платформа")

Теми: економіка, історія України, XX сторіччя, XXI сторіччя, політика, Янукович, Ющенко, Тимошенко, Кравчук, Помаранчева революція

Коментарі: 5

Lulu

Звідки братимемо енергію...

30.12.16, 19:00
Відновлювані ресурси
відновлювані ресурси, економіка, енергетика, прогноз, фінанси

Bloomberg L.P. — американська компанія (партнерство з обмеженою відповідальністю), провайдер фінансової інформації. Один з двох провідних світових постачальників фінансової інформації для професійних учасників фінансових ринків.

В тексті нижче (у перекладі) подається картинка майбутнього, яку малює Блюмберг щодо відновлюваної енергетики. Поживемо - побачимо, які з них пророки...

Способи добування електрики незабаром сенсаційно зміняться, оскільки ера невпинно зростаючого попиту на викопні види палива добігає кінця менше ніж за десять років. Це випливає з свіжого прогнозу компанії Bloomberg New Energy Finance (BNEF), яка прогнозує стан глобальних енергетичних ринків протягом наступних 25 років.

Можна вважати, що зараз ми добігаємо до піку споживання викопного палива, а зміни відбуваються не тому, що ми тікаємо від вугілля і газу, а тому, що знаходимо дешевші альтернативи. Попит прямує до максимуму швидше запланованого, оскільки електромобілі і прийнятні за ціною засоби для накопичення та зберігання відновлюваних видів енергії з'являються швидше, ніж очікувалося, а також тому, що є суттєві зміни в енергетичному балансі Китаю.

Ось які величезні зрушення будуть найближчим часом на ринках електроенергії.

1. Близиться кінець Золотого віку газу

З 2008 року єдиним найважливішим чинником на енергетичних ринках США був надмір дешевого природного газу, що добувається гідророзривом пластів. Дешевий газ зруйнував вугільну промисловість США і породив розмови про "перехідне паливо" на проміжній стадії від енергії вугілля до поновлюваних джерел. Та схоже, цього не станеться.

Вартість енергії вітру і сонця падає на стільки стрімко порівняно з цінами на газ в усі часи, що вони домінуватимуть в глобальному масштабі, відповідно до BNEF. Аналітики в цьогорічній доповіді скоротили свої довгострокові прогнози щодо вугілля та природного газу на третину, але навіть обвал цін не призведе до того, щоб зірвати швидкий глобальний перехід до поновлюваних джерел енергії.

- Ви не можете боротися проти майбутнього, - сказав Себ Генбест (Seb Henbest) провідний автор тієї доповіді. Економіка стає все більше безповоротною. Рік піку споживання вугілля, газу і нафти - 2025.

2. Інвестиції, що вливаються в розвиток поновлюваних джерел, сягнуть $ 7.8 трильйонів.

Попит на електроенергію зростає, тож інвестиції у енергетику викопного палива збільшаться на $ 2,1 трлн до 2040 р. Але це буде незначним порівняно з $ 7,8 трлн, інвестованих у поновлювані джерела енергії, в тому числі $ 3,4 трлн в геліо- ; $ 3,1 трлн - у вітро-; та 0,911 $ трлн у гідроенергетику.

Вже зараз у багатьох регіонах затрати, розраховані за весь час експлуатації відповідних потужностей, є меншими, ніж затрати на будівництво нових теплових електростанцій, і ця тенденція триватиме. А до 2027 року трапиться щось дуже примітне. З того часу будівництво нових вітряних ферм і сонячних полів часто буде дешевше, ніж запуск та обслуговування вугільних та газових генераторів. "Це переломний момент, що призведе до швидкого і широкого поширення поновлюваних джерел енергії", згідно з BNEF.

До 2028 року, батареї будуть настільки ж всюдисущі, як сонячні панелі на даху сьогодні.

3. Електромобілі прийдуть на допомогу ринку електроенергії.

Що стосується піку споживання викопного палива, то тут основний упор робиться на виробництво електроенергії, а не на паливо для транспортування. Для автомобілів пік попиту на нафту буде трохи пізніше. Але різке зростання чисельності електромобілів так само ставить нафтові ринки на межу зриву, і значення їх тим помітніше для ринку електроенергії, чим більше стає електромобілів.

Справді, електричні автомобілі не могли прийти в кращий час для розвинених економік. Наприклад, в Німеччині, де підвищення ефективності (ощадливого використання електрики) означає, що без електричних авто попит на електроенергію мав би тривалий і дестабілізуючий спад. Цю тенденцію електричні транспортні засоби обернуть на зворотну , відповідно до BNEF.

На діаграмах нижче показано стрімко ростучі попит на батареї для автомобілів і частку, яку електромобілі складуть у попиті на електроенергію в усьому світі. Прийняття електромобілів буде різним в залежності від країни та континенту, але в цілому вони заберуть 8 % від загального обсягу споживання електроенергії людством до 2040 року, як встановлено BNEF.

4. Акумуляторні сховища електроенергії поряд з централізованою електромережею.

Поновлювані джерела енергії та електромобілі обумовлюють тривалий цикл зростання попиту. На відміну від викопного палива, коли сплеск попиту призводить до зростання цін, для нових енергетичних технологій сплеск попиту породжує більші масштаби впровадження, і це призводить до зниження цін.

Розширення масштабів електромобілів збільшує попит на поновлювані джерела енергії і призводить до зниження вартості батарей. І, в міру того, як падають ці витрати, батареї можуть частіше використовуватися для зберігання сонячної електроенергії.

5. Ціни на електроенергію сонячних та вітроустановок

Цей графік, можливо, найважливіший графік для енергетичних ринків. Він описує закономірність настільки послідовну яскраву, що промислові підприємства переводять свої годинники на неї. Це чудова математика спаду вартості панелей. Графік логарифмічний, тому зниження глибше, ніж на перший погляд. Кожне подвоєння площ сонячних панелей у світі, знижуює ціни на 26 %.

Ціни на енергію вітряків також швидко падають - на 19 % від кожного подвоєння їх потужності. Енергетика вітру і сонця буде найдешевшою формою виробництва електроенергії в більшості країн світу у 2030 роках, відповідно до BNEF.

6. Фактор потужності скаженіє

Одне з явищ, що мають стрімку динаміку в галузі поновлюваних джерел енергії, є зрушення у параметрі, відомому як фактор потужності. Це відсоток від максимального потенціалу електростанції, який фактично досягнутий за деякий проміжок часу.

Розглянемо вітроелектростанції. Навіть на великих висотах сила вітру не постійна і змінюється з часом доби, з погодою чи сезоном. Таким чином, проект з номінальною потужністю 100 МВт електроенергії може виробляти, наприклад, тільки 30 %, коли усреднити потужність протягом року. Тобто, коефіцієнт потужності 30 %.

З удосконаленням технологій і ростом досвіду проектувальників щодо оптимального розміщення різних типів вітряків, фактор потужності цих джерел енергії збільшується. Деякі вітряки в Техасі зараз досягли фактору потужності у 50 %, згідно з BNEF. Підвищення факторів потужності роблять поновлювані джерела енергії більш привабливими.

Але фактори потужності газових і вугільних електростанцій також змінюються. Після того, як станція сонячної або вітрової енергії побудована, гранична вартість електроенергії, яку вона виробляє, в значній мірі наближається до нуля, в той час як вугільні та газові станції потребують палива для кожного нового вата електроенергії. Якщо ви є енергогенеруючою компанією, яка може вибирати, ви завжди вибираєте безкоштовне паливо.

Чим частіше газові і вугільні електростанції будуть простоювати на користь поновлюваних джерел енергії, тим більшого удару зазнаватиме їх фактор потужності, тож затрати протягом часу експлуатації цих станцій будуть півищуватися. Вважайте, що вони стануть дорогими резервними джерелами енергії, що доповнюють дешеву енергетику поновлюваних джерел.

7. Турбує новий забруднювач

Китай є найбільшим і швидко зростаючим забруднювачем, котрий став протягом останніх декількох десятиліть однією з основних глобальних екологічною проблем. Але це уявлення швидко змінюється. Розвиток економіки Китаю з масовим переходом там від вугілля на поновлювані джерела енергії означає, що там буде мати місце найбільше з усіх країн скорочення викидів оксиду вуглецю в найближчі 25 років, згідно з BNEF. Це гарна новина з точки зору клімату і є істотною зміною, що вплине на глобальні перспективи енергетики.

Але залишається Індія, яка перетворюється у найбільшу загрозу для зусиль щодо стримання змін0 клімату. Попит на електроенергію в Індії, як очікується, збільшиться в чотири рази до 2040 року, і країна має інвестувати в різні джерела енергії для задоволення цього величезного нового попиту. В Індії сотні мільйонів людей з обмеженим доступом або взагалі без доступу до електроенергії, і при тому країна, образно кажучи, розташована на горі вугілля. Вона декларує намір використовувати його.

8. Трансформація триває

Перспектива BNEF для викидів вуглекислого газу значно покращилася за минулий рік, незважаючи на низькі ціни на викопні види палива. Перехід до поновлюваних джерел енергії відбувається надзвичайно швидко, але не настільки швидко, щоб запобігти небезпечному рівню глобального потепління.

Без додаткових політичних кроків урядів глобальні викиди СО2 від енергетичного сектора досягнуть максимуму в 2020-х роках і залишаться незмінними для осяжного майбутнього. Того, що зроблено, недостатньо, щоб запобігти нагріванню більш ніж на 2 °С поверхні Землі, відповідно до BNEF. Цей ріст на 2 °С вважається точкою неповернення для деяких з найгірших змін клімату.

Доповідь BNEF грунтується на основних принципах економіки: ціна, попит, пропозиція. Вона враховує пов'язані з кліматом політичні рішення, які вже введені в дію, але не робить жодних припущень щодо нових політичних заходів. Вона також не розглядає будь-яких проривів у технологіях, які йдуть вже повним ходом.

Все це може бути обнадійливим для людей, заклопотаних змінами клімату, бо якщо уявити те, що енергетичні ринки продемонстрували в останнє десятиліття, то чи не чекає нас там ще більше сюрпризів в майбутньому?!

Коментарі: 5

DoctorX

Український варіант rospil.info

15.02.11, 09:58
демократія, держава, економіка

Багато хто чув, що у росіян створений сайт, де моніторяться держзакупівлі на наявність порушень.

сайт rospil.info

Тепер і у нас з’явився подібний сайт, де проводиться моніторінг наших грошей :

http://nashigroshi.org/

Пам’ятай, за кожну копійку, що витрачає держава, вона повина звітувати громадянам. Податки то є наші гроші і ми повинні чітко знати на що вони витрачаються.

Коментарі: 8

Provisnuk

Сумарний мінус за наведеними числами перевищує сумарний плюс,

21.09.10, 06:31
економіка, життя

Прем`єр-міністр Микола Азаров минулої п`ятниці у «Великій політиці» на телеканалі «Інтер» щосили прагнув впоратися з покладеною на нього непростою місією. І економіка за його уряду почувається чудово, і відповідні реформи в Україні вже йдуть повним ходом. Про все це прем`єр-міністр не тільки доповів, не кліпнувши оком, телеглядачам, але ще й звернувся до аудиторії з немовби риторичним запитанням: невже хтось наважиться сумніватися в таких його словах?

Загалом, дуже гарно розповідав пан Азаров, але біда – неправда все це. Від самого початку до кінця. Щодо нібито економічних реформ, які вже здійснюються в Україні, говорити взагалі якось ніяково. Навіть у Азарова, якби у нього запитали прямо, не ворухнувся б, мабуть, язик назвати реформами підвищення в півтора рази в серпні ціни на газ і майбутнє зростання тарифів на ЖКП, обіцяне на майбутнє підвищення пенсійного віку для жінок і заморожування на 2011 рік зарплат бюджетникам.

Так, можна було б зарахувати до реформ ухвалення Податкового кодексу, але з ним, знову таки, негаразд. Бо ж добре ж знайома з останньою редакцією документа позаштатний радник віце-прем`єра з економіки Олександра Кужель заявила, що нинішній проект Податкового кодексу, і особливо та частина, яка стосується малого і середнього бізнесу, «вб`є демократію в Україні.Щодо ж якихось «успіхів» в економіці Микола Азаров явно все переплутав. Навпаки, економічні показники погіршуються.

Наприклад, за даними Держкомстату, промислове виробництво зросло в серпні до попереднього місяця на 1,5%, в липні також збільшилося – на 2,9%, але в червні, травні і квітні воно падало – на 0,5%, 2,4% і 1,8% відповідно. Можна навіть подумки порахувати, що сумарний мінус за наведеними числами перевищує сумарний плюс, а це означає, що об`єми промислового виробництва навіть ще в серпні не досягли березневого рівня, не кажучи вже про липень або червень. Водночас у сільському господарстві ситуація просто плачевна. Нинішньому уряду дісталося від попередників збільшення сільськогосподарського виробництва за наслідками першого кварталу на 5,3%. Потім показники регулярно погіршувалися, а за січень-серпень сільгоспвиробництво продемонструвало падіння – на 4,1%.Сприяв погіршенню економічних трендів і повний провал цього року з прямими іноземними інвестиціями. Зокрема, надійшло таких інвестицій до України за перше півріччя в 6 разів менше, ніж за відповідний період 2009 року, який, як відомо, був кризовим.

Завершуючи сумну розповідь про реальний стан справ в Україні з економікою і фінансами не можна не сказати про інфляцію. У серпні споживчі ціни зросли в Україні на 1,2%, і такого високого показника інфляції не спостерігалося в країні з 1996 року! При цьому всім, хто ходить на ринки і до продовольчих магазинів, зрозуміло, що у вересні й наступні місяці інфляція здатна піти на нові рекорди. Директор Інституту трансформації суспільства Олег Соскін прогнозує, що в жовтні-листопаді курс наблизиться до позначки 10 гривень за 1 долар. «А якщо вони не припинять друкувати гривну, то до грудня курс національної валюти по відношенню до американської буде 12. По суті, відбудеться девальвація гривні, зарплата населення знеціниться, народ зубожіє. Цей практично неминуче», - підсумував експерт.

Отже судячи з наведених показників, реально справи йдуть геть погано. При цьому далі Україну чекають мабуть ще важчі часи, а нинішній уряд якщо і робить якісь кроки, то поки що тільки такі, які погіршують життя народу.

Коментарі: 2

Богдан Бо

"роттердам+" не забирає гроші з кишень українців

ФОРМУЛА "РОТТЕРДАМ+" НЕ ЗАБИРАЄ ГРОШІ З КИШЕНЬ УКРАЇНЦІВ, А НАВПАКИ, ЕКОНОМИТЬ ЇХНІ ГРОШІ – ГОЛОВА НКРЕКП

07.09.2018 22:38

Формулу "Роттердам+" проаналізували в європейської асоціації вугільної промисловості EUROCOAL і зробили по ній свій звіт

Що дала Україні формула "Роттердам+" і чи справді збирається її скасувати НКРЕКП

В ефірі "5 каналу" в програмі "Інформаційний вечір" голова НКРЕКП Оксана Кривенко розповіла всі подробиці про формулу "Роттердам+" і чи вигідна вона для України.

Голова НКРЕКП розповіла, що їхня комісія вирішила перевірити формулу "Роттердам+" у незалежних експертів: "Ми вирішили звернутися до провідної європейської асоціації вугільної промисловості EUROCOAL, яка саме і займається питаннями аналізу ринку вугілля в усіх країнах світу. Це незаангажована асоціація, яка включає до свого складу 15 країн, велику кількість підприємств, працює з 1954 року, отже, сумнівів щодо її репутації не виникало. Тобто ми звернулися до них з проханням проаналізувати нашу методику "Роттердам+". Що таке "Роттердам+"? Це фактично ціна вугілля, яка застосовується при формуванні цін на генерацію електричної енергії. Отже, це важлива складова, як наприклад, ціна борошна у випічці хліба".

Кривенко також прокоментувала інформацію, що формула "Роттердам+" використовується на користь Ахметова, а вугілля з українського Червонограду рахують за уціною імпортованого вугілля, а різницю крадуть: Все з точністю до навпаки... Якраз оця формула, навпаки обмежує собівартість видобутку внутрішнього вугілля, ми для того й замовили звіт в асоціації вугільників EUROCOAL… Ця ціна, яка закладається для формування оптової ринкової ціни електроенергії – вона найнижча серед усіх проаналізованих цін – і українського внутрішнього видобутку, і поточних спотових цін на вугілля на всіх європейських біржах. Тому що вона береться ретроспективно за останні 12 місяців і вкладається в ціну. Тому це найнижча ціна".

Вона додала: "Звичайно, для можливості забезпечення імпорту і забезпечення достатньо ресурсу, його необхідно привезти. Для того, щоб привезти, звичайно, додаються транспортні послуги. І якраз це є обмеження тих забаганок видобувників вугілля, які хочуть реалізовувати його за найвищою ціною. І я не погоджуюся з думкою, що вона (формула "Роттердам+" – ред.) забирає з кишень українців гроші, вона, навпаки, економить гроші українців".

Прокоментувала чиновниця і інформацію в ЗМІ, що якщо буде скасована формула "Роттердам+", то тарифи для споживача можуть підскочити майже втричі: "Про три рази я не скажу, але підскочити можуть. Справді, така можливість є, якраз оце формульне регулювання обмежує стрімке зростання тарифів. Тобто формула тримає".

На запитання ведучого, чи є вона прихильником того, аби зберегли формулу "Роттердам+", Кривенко сказала: "Я є прихильником того, що нам потрібен конкурентний ринок. Чим більше продавців електричної енергії буде на ринку, тим більше буде конкурентів і тим нижча в нас буде ціна. Для цього нам потрібна і інтеграція в європейську систему, для того, щоб була можливість імпортувати електричну енергію і навіть експортувати, якщо в якісь пікові періоди це буде вигідніше і дешевше. І казати, що ця формула дає комусь преференції, абсолютно неправильно".

https://www.5.ua/ekonomika/formula-rotterdam-ne-zabyraie-hroshi-z-kyshen-ukraintsiv-a-navpaky-ekonomyt-ikhni-hroshi-holova-nkrekp-177096.html

Коментарі: 19

Богдан Бо

Мудрі за співпрацю України з МВФ

15.04.20, 21:17
Ми любимо тебе, Україно!
богдан гордасевич, економіка, мвф, співпраця, україна

Мудрі за співпрацю України з МВФ!

З серії «Мішанка 2020»

Тривалий час не хотілося нічого писати, бо як би і нічого, і нікому, і самому нудно, аж ось стало не нудно і я вирішив написати про МВФ (Міжнародний Валютний Фонд), а потім ще про продаж землі в Україні.

Для початку посилаю всіх на! Розумієте, куди? Так, на сторінку Вікіпедії, де йдеться про МВФ, а далі продовжую для тих, хто там побував і мало що зрозумів. Коли ви почуваєтеся зле, то викликаєте «швидку», або йдете до лікаря, хоча, звісно, можете того і не робити, а лікуватися самотужки і значно збільшуєте шанси погіршення свого стану. Можете і померти, аж тоді вам все одно надасть увагу медик – патологоанатом. Зрозуміли? Ще ні? Тоді пояснюю, що МВФ є міжнародна «швидка допомога» для країн, що опинилися в кризовому стані! Спеціалісти МВФ ставлять діагноз економічному стану і причин кризи в цій конкретно країні Світу та прописують рецепт для виздоровлення, а в разі згоди його дотримуватися – надають певну фінансову допомогу. Все! Можна не звертатися до МВФ? Звичайно! Так само можна і не дослухатися до порад МВФ, але тоді доздихуйте якось без чиєїсь щирої допомоги, недоумки. Що кому ще не зрозуміло?

Мене просто шокує фраза: «Вимоги МВФ», бо то як вимоги лікаря до хворого, щоб він став здоровим через дотримання режиму та лікування – жах! Що й казати, якщо хочеться збрехати. Ні, ну подумайте: ви самі звернулися до лікаря, який вам прописав рецепт ліків та процедури лікування, а ви то в наглу зовсім не виконуєте, вам стає гірше і гірше, отже знову приходите (чи вже привозять!) до лікаря і коли він дізнається, що його не слухають, то розводить руками і каже, що нічим допомогти не може, бо так не гоже! Хіба це є лікарський терор і злісний примус за умов, коли хворий має сам лікуватися – сам! Але не робить того і навіть каже, що лікар його тероризує… Точніше, не він особисто то каже, а всі його спадкоємці чи інші зацікавленні в здирництві особи.

Придивіться уважно, хто в Україні виступає проти співпраці з МВФ і не помилитесь, якщо впізнаєте в них здирників, крадіїв, корупціонерів, злодіїв всіх мастей і рівнів, які особливо зосередились серед борців «за життя», зрозуміло своє – не чуже, бо вони злодії, а не дурні! Дурні ті, хто за них голосує і все далі бідує і бідує, а винні в тому «дермократы», «нацики», МВФ, «америкосы-барбосы», і ще всі, хто не з ними дуркує і за інших голосує. І якщо чесно – я тому навіть радію і нехай далі голосують за різні метастази «Совка» типу партії «За життя», або Мураєва і тому подібне лайно, бо тим швидше повиздихає оте здеградоване комуно-патроналістичне поспільство в Україні.

Тепер основна частина: МВФ не є фінансова установа в розумінні заробітку – ні! Фінанси Міжнародного Валютного Фонду формуються з внесків держав Світу у різних співвідношеннях, у тому числі і з України. Це міжнародна організація в стилі «Кооперативної каси взаємодопомоги», тобто за надані кредити не беруть лихварські проценти, а тільки виключно за технічне обслуговування експертизи, надання і повернення кредиту. Все! Крапка! Нічого більше. Вся головна інтрига полягає зовсім в іншому: співпраця з МВФ є показником-індикатором для інших міжнародних фінансових гравців, що якраз і заробляють гроші на інвестиціях! Вони і є головні донори в економіки різних країн! І саме за ними ганяються уряди різних країн, щоб покращити власну економіку. Але всі і великі, і незначні інвестори в першу чергу дивляться на критерії оцінки в МВФ економіки тої чи іншої країни, а вже тоді вирішують чи розпочинати власну справу там. І саме цей контрольний момент від МВФ і викликає в багатьох злість і ненависть, а з того і оте брехливе дзявкання: «МВФ вимагає!»

Заключна частина коротка і проста: не вірте брехунам і злодіям, бо це одне й те саме: хто бреше – той і злодій, а злодій не може не брехати.

І не хотілося, щоб Україна довічно застигла в парадигмі приказки: «Чого бідний? Бо дурний? А чого дурний? Бо бідний!» Ось чому: мудрі за співпрацю України з МВФ. І за продаж землі, що є окрема тема!

Богдан Гордасевич

15 квітня 2020 р.

м. Львів-Рясне

Коментарі: 10