хочу сюда!
 

Татьяна

32 года, водолей, познакомится с парнем в возрасте 30-45 лет

Заметки с меткой «фінанси»

Український мікрофінансовий ринок

Український мікрофінансовий ринок очікує найсерйозніша стадія реформування за всю історію його існування

У Європі мікрокредитування – один із найпопулярніших способів фінансування стартапів, у Америці – це спосіб заробітку позичальників, в той час, як українці через власну необізнаність і упереджене ставлення щодо цього бізнесу втрачають безліч можливостей.

Мікрофінансування виникло в період економічної кризи, його історія бере свій початок в середині 1800-х років. В кінці Другої світової війни теоретик Лізандер Спунер запропонував невеличкий кредит, як спосіб порятунку людей від бідності, при цьому «кредитори» - підприємці і фермери теж отримували свій зиск. 

Мікрофінансування у сучасному розумінні почало розвиватись на початку 1970-х, коли такі організації, як Grameen Bank of Bangladesh і піонер мікрофінансування Мохаммад Юнус, почали формувати сучасну індустрію мікрофінансування. Їх досвід започаткував хвилю мікрофінансових ініціатив, коли багато інноваційних підприємств почали експериментувати з кредитуванням малозабезпечених людей. Grameen Bank був джерелом ідей і моделей для багатьох установ в області мікрокредитування, які виникли у всьому світі.

На думку засновника ідеї мікрокредитування Юнуса, кожна людина на землі має потенціал і право жити гідним життям. У різних культурах і цивілізаціях навіть найбідніші люди можуть працювати, щоб домогтися свого власного розвитку, і мікрокредитування може цьому сприяти. 

Сьогодні, за оцінками Світового банку, понад 16 мільйонів осіб обслуговують близько 7000 мікрофінансових організацій по всьому світу. Експерти CGAP зазначають, що близько 500 мільйонів сімей отримують вигоду від невеликих кредитів, що роблять можливим їх новий бізнес. На саміті з мікрокредитування у Вашингтоні була озвучена ідея допомогти 100 мільйонам людей в світі, що наразі за межею бідності, за рахунок кредитів від світових лідерів і великих фінансових інститутів.

Минуло майже 15 років відтоді, як Рада Організації Об'єднаних Націй оголосила 2005 рік  Міжнародним роком мікрокредитування, закликавши фінансовий та будівельний сектор «підживлювати підприємницький дух» бідних людей у всьому світі.

Попри це, інтеграції України у світовий фінансовий простір МФО за цей час не відбулося. Наразі фінансові компанії, що працюють в секторі мікрокредитування, вимушені будувати бізнес в умовах високого ризику неповернених позик. Більш того, наразі доволі багато юристів та адвокатів офіційно, без жодних обмежень з боку фіскальних органів, пропонують послуги захисту боржників, які прострочили з виплатою фінансовим компаніям. Це вже стало своєрідним трендом: створються YouTube канали, сторінки в соцмережах тощо.

Таким чином, можна спостерігати парадоксальну ситуацію, коли на тлі підвищення ефективності державного нагляду за компаніями МФО, правники стимулюють безвідповідальність платників у частині виконання кредитних зобов'язань.

Водночас зауважу, що попит на отримання швидкої беззаставної позики в Україні зростає – сьогодні фактично будь-яка столична площа є місцем високої концентрації кіосків з рекламою послуг з мікрокредитування. Це підтверджує і звіт держрегулятора - ринок мікрокредитування в Україні невпинно зростає.


Інформація з річного звіту Нацкомфінпослуг за 2018 рік

І це попри те, що певні верстви населення через фінансову необізнаність ототожнюють поняття мікрокредитування з позикою без жодних зобов'язань з боку клієнтів, борг, який не потрібно повертати, бо вони, буцімто, не несуть юридичної відповідальності. Насправді це не так: зобов'язання по мікрокредиту має таку ж саму юридичну силу, як інші позики, взяті в кредитних установах.

Фінансові компанії у цьому секторі працюють згідно всім нормам чинного законодавства. Як директор компанії, яка надає послуги з мікрокредитування, підкреслю - компанія не просто офіційно працює на ринку, вона дотримується усіх стандартів ведення європейського бізнесу, зокрема сплачує всі податки державі у повному обсязі.

Проблема в тому, що гравці на ринку МФО багато законодавчо неврегульованих питань тлумачать по різному. Ось чому так важливо включити представників мікрофінансових компаній до діалогу з держрегулятором, який, власне, і формує правила гри на ринку.

З початку осені фінансові компанії, що надають українцям мікрокредити, опинились у зоні турбулентності через довгоочікуване прийняття закону про спліт.

Учасники ринку МФО не просто очікують від НБУ розуміння, що сектор мікрофінансування -  важлива складова розвитку української економіки, ми прагнемо безпосередньо брати участь у трансформації ринку, у підвищенні відкритості і прозорості гравців, відтак сприяти підвищенню його конкурентноздатності. Стратегічне партнерство з представниками європейського бізнесу, заохочення компаній до інновацій у сфері мікрофінансування для всіх, створення системи підтримки постійного доступу до фінансових послуг – все це лише сприятиме економічному зростанню держави. Адже як слушно зауважив свого часу Лоренс Пітер: «Економіка є мистецтвом задоволення безмежних потреб населення за допомогою обмежених ресурсів».

Хочеться вірити, що так воно і буде

У НОВОМУ ДЕРЖБЮДЖЕТІ НА 2020 РІК ЛІКАРЯМ І ВЧИТЕЛЯМ ДОДАДУТЬ ГРОШЕЙ
Всі стратегічні пріоритети -повністю профінансовані.

У проекті держбюджету-2020 на охорону здоров'я передбачено 108 мільярдів гривень, на освітню сферу - 136,4 мільярда, на розвиток культури та інформаційної діяльності - 8,6 мільярда гривень. 

Про це стало відомо на брифінгу прем'єр-міністра Олексія Гончарука і міністра фінансів Оксани Маркаровой, повідомляє «Укрінформ». 

«Все стратегічні пріоритети: охорона здоров'я, освіта, культура - повністю профінансовані в цьому проекті бюджету. Але головний ухил буде - це бюджет ефективності всередині програми», - сказала Маркарова. 

«У сфері охорони здоров'я витрати передбачені на всі стратегічні напрямки - первинна медицина, екстрена допомога, амбулаторне лікування. Те ж стосується і освіти. І освітня субвенція, підтримка Нової української школи, початкові класи, інклюзивна освіта - все це заплановано і буде профінансовано. Значно ефективніше можна планувати і витрати на культуру і інформаційну сферу тепер, коли всі ці напрямки під дахом одного міністерства», - сказала міністр. 

Загальні витрати на охорону здоров'я передбачено на рівні 108 млрд. грн., Що на 9,8 млрд. грн. більше, ніж в поточному році. 

Медична субвенція закладена в розмірі 14,6 млрд. грн., на реалізацію програми медичних гарантій для первинної, екстреної, вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги, реімбурсації лікарських засобів передбачено 72,1 млрд. грн., на централізоване придбання медикаментів і медичних виробів - 6,6 млрд. грн., на лікування громадян за кордоном - 700 млн. грн. 

Витрати на розвиток культури та інформаційну сферу передбачені на рівні 8,6 млрд. грн., з яких на забезпечення діяльності Українського інституту книги, підтримку книговидавничої справи і популяризацію української літератури в світі планується направити 100 млн. грн., на розвиток суспільного мовлення - 2 млрд. грн., на підтримку кінематографії - 1,3 млрд. гривень. 

Витрати на освіту заплановано в сумі 136,4 млрд. грн., що на 7,7 млрд. грн. більше, ніж в 2019 році. Зокрема, вперше в проекті бюджету передбачено видатки на розвиток закладів вищої освіти в обсязі близько 300 млн. грн

Щоб паніку не сіяти

ШЛЯХ У МАЙБУТНЄ

Навіть тим, у кого гарна пам’ять, вже важкувато пригадати, з чого, власне, все почалося. Ну а фахівцям то вже й поготів.

У них же, у фахівців, з пам’яттю навіть не те щоб поганенько, їм її взагалі геть-чисто відбивають нові теорії. А теорій тих - годі й лічити, і з’являються вони так само часто і мальовниче, як всілякі кулі, букети та інші фігури святкового феєрверку в нічному небі.

І тут же спритненьким треба бути: роззявиш рота на одну теорію, а іншу, нову, прогавиш, - і вже керівництво та колеги позирають скоса з підозрою, - ти наш чи ти не наш?

А до чого тут пам’ять? - та дуже просто: кожна з нових теорій переписує та переробляє минуле на свій копил. Тому про те, що було, вже не згадують. Його, минуле, щоразу новіше й новіше, доводиться раз-у-раз наново заучувати. Бажано напам’ять.

Чекайте, так про що ми?.. бісова пам’ять… А! - про те, з чого все почалося. “Все” - не мається на увазі ВСЕ. Не якийсь-там “універсум”, котрий, незважаючи, на інтернет-балачки про розумний космос, мало кого цікавить. “Все”, в нашому випадку, - це уява про те, що брудний та кривавий шлях, котрим повзе людство, є дорогою до майбутнього економічного розквіту.

Власне, щодо ідеї процвітання взагалі, ніхто з нас внутрішнього опору не відчуває, проте, до можливості взяти самому, от так, раптом, і розквітнути, кожна окрема людина ставиться вельми обережно. З цілком зрозумілих причин.

Ти, скажімо, розбагатів, став “увесь із себе”, і все при тобі, - а навколо ж люди… І податкова інспекція. Ці наврочити можуть, а ті так взагалі, - прийдуть і запитають.

Отож і виходить, що процвітати наодинці нікому якось не кортить. Тому й оповідання наше - про історію виключно загального розквіту.

 

ТИ - ЧУДОВИЙ ХЛОПЧИК

Так от, почалося все буквально з нічого, на пустому місці. Зненацька, ні сіло ні впало, почало бурхливо розвиватися те, що в усіх шпаргалках по марксизму називалося “засоби виробництва”.

В цій справі 19-те століття, безсумнівно, особливо відзначилося. Було розроблено й впроваджено так багато нових технологій, що продукувати усілякого товару для життя людей рівно стільки, скільки його на той час скромно вживали, означало задушити маленьке рум’яне дитинча, - прогрес, - просто в колисці.

Тому ті, хто збагачувався, виробляючи продукцію, і ті, хто збагачувався, даючи їм кредити, вирішили не брати такий гріх на душу. Живе собі дитинка, - от хай і живе, ну і ми при ній. Сказано - зроблено: зліпили ідеологію прогресу, звівши його до розвитку продуктивних сил і до постійного росту споживання.

Звернута до обивателя, який шаленів від маси можливостей, що лізли в руки і прямо в рота, ця ідеологія тицяла в нього пальцем, як дядько Сем, з усіх реклам і вітрин, і кликала й кричала: “Ти - можеш!” Бажання споживати все більше й більше було замішане у великій діжі “розвинутих країн”, росло як на дріжджах, від нього можна було відшматовувати жирні кусні та годувати економічний прогрес. Ну, і його піклувальників.

А людям вселяти думку, що ось це бажання споживати, - воно і є основою життя та розквіту. Ось дивіться, - воно ж усеньку тобі історію просувало людей уперед по їхньому… - ну, який вже був шлях, по такому воно їх і сунуло.

Більшовики свою імперію, треба сказати, на деякий час переможно звільнили від цієї “зарази”, але, десь так років з шістдесятих, підігрітих “мирним змаганням двох систем”, і туди стала просякати розчина “росту добробуту на базі економічного прогресу”. Іншими словами, - приєднання до загальної діжі.

Всі решта посудин, - країни та континенти, були всі якісь такі кострубаті та кволі, ємність їхнього бажання жити ще краще, читай: “споживати все більше”, - була занадто вже мілкою для тих, хто багатів на ідеології споживання. Та й зроблено було тих, хто їх населяв, із чогось такого негодящого, - кого з них не візьмеш, у нього в національній культурі й ознаки немає уявлень нормальних, на кшталт: чим більше ти споживаєш, тим ти кращий и вищий за інших.

Тому, з такої от безнадії, доводилося все більше накачувати загальну купівельну спроможність мешканців “метрополії”, - розвинутих країн. Тобто, внутрішній ринок.

У цій справі став у пригоді такий потужний насос, як національна пиха. Ми кращі за всіх тому, що ми більш за всіх споживаємо. Ну, як у дитинстві, - ти гарно їси, значить, ти чудовий хлопчик.

 

ІРИГАТОРИ

Проте, - “недовго музика та грала”, - десь під 80-ті роки минулого століття купівельна спроможність населення була вже не в змозі задовольнити лібідо тих, хто нею користувався. Ну, тож за браком іншої партнерші, заходились вони їй, для активності, вколювати кредити. Стимулювати попит, давати для цього все більше кредитів на покупки.

Але ж, як то частенько буває, коли переборщити зі штучною стимуляцією уколами, - похибочка сталася. У 2008 так вкололи в ринок нерухомості в США, що… ну та всі ми це пам’ятаємо. Негайно ж дали тому проколу пристойну назву, “фінансова криза”, кинулися штучне дихання робити, те та се…

І навроді ж як потекла кров по жилочкам, начебто й ожили спорожнілі будівельні майданчики, сяк-так довели об’єкти до здачі, ті, хто втратили роботу, якось улаштувалися… Але щось все ж таки сталося. Зламалося щось у людях.

Та воно й не дивно. Після криз люди завжди робляться іншими. І вони самі, та й їхнє ставлення до життя. Те саме, славне, “ти можеш!” несподівано репнуло. Що вже казати: коли навіть держава твоя не завжди “може”, а точніше, - безсила перед якимись там глобальними процесами, - то що “можеш” ти? Та й взагалі, що ти, власне, можеш? Купляти та купляти? А навіщо?..

І, крім того, навіть звичайному обивателю стало гидко те, що світовою економікою заправляють вже не корпорації, що раніше було зрозуміло і навіть пробачно. А ворочають нею ті, хто скучно звуться “фінансовий сектор”. Тобто, зі своїх електронних, ні в чому не втілених грошей, роблять ще більші, нічим справжнім і матеріальним, не забезпечені суми. Або ж “спрямовують фінансові потоки”. Такі собі, розумієте, іригатори… Зрошують свою владу живлющою вологою електронних мільярдів.

До того справи дійшли, що навіть усякі білґейтси, реальні хлопці, які зробили гроші на реальних продуктах, - просяться у клуб до цих “іригаторів”, так, аби скраєчку посидіти.

 

І от, коли люди трохи охололи, верховоди продовжують неначебто бігти. Нафтогазоносні країни долучилися до безцільного марафону, Китай он вже в потилицю важко хекає.

Хоча, якщо вже зовсім відверто… Вони вже теж не так біжать, як удають із себе бігунів. Уже ж як наче й зрозуміли, що й попереду - марево, і під ногами - прірва. Але ж - треба робити вигляд. Відповідальність перед людьми, нічого не вдієш, зрозуміло…

Так, буває, очільник, сам майже непритомний від того, що ані бельмеса не тямить в ситуації, усе ж вимушений буває “надувати щоки” і виглядати цілком солідно. Аби не посіяти паніку в підпорядкованих йому невинних душах.


А, ви фінансово-грамотний споживач?

Привіт народ! А, ви фінансово-грамотні ?
Як ви відноситесь до ситуації з гривнею в країні?
Банки розлітаються, курси взлітають.. Можливо нам пора взяти в руки ситуацію?

Пробуйте користуватись електронним карбованцем (Карбо)
Давайте змінемо ситуацію в нашу користь!

Всього лиш спробуйте, це не так тяжко! 

Нас обмежують у всьому, світові платіжні системи не працюють.. ніякого пейпалу і тд нам не бачити! Ми відірвані від світу, поки депутати і їх синочки наживаються! Давайте візьмемо свою фінансову свободу в руки! Досить їх кормити, комісіями!


Необхідна допомога !

help Дорогі мої друзі України , дорога діаспора України всього світу!!Дуже прошу вашої допомоги і підтримки ! Підтримки ваших друзів яких я не знаю ! В мене немає іншого виходу, вибачте мене!!! Через навмисний підпал наш будинок згорів , живемо в сарайчику вже четвертий рік , бандити розраховували купити нашу частину землі за копійки. На моїх руках дуже хвора людина інвалід другої групи,потребує уваги і догляду,їй потрібні дорогі ліки і лікування щоб позбутись тяжкої хвороби «бульбарного параліча» це моя рідна дружина Вікторія Костенко після важкого п’ятого інсульту!Прошу Вас Не видаляйте мене , передайте далі цю інформацію! Без вашої матеріальної підтримки ми в скрутному становищі !!! З повагою до вас кобзар України Валерій Харченко.. (підтримайте мене розповсюдженням цієї інформації,розміщуйте на своїх сторінках і передавайте друзям, потрібна ваша увага) мій телефон 098 50 52 947.,!! Щиро Дякую Вам мої дорогі Українці за Репости і Допомогу! Ваш Кобзар і волонтер АТО...
VISA 
ELECTRON PrivatBank фінансова допомога Western Union 
4731 2191 0607 4010 гривня
5168 7420 2289 3782 карточка для доларів, карточка для євро 5168 7420 2480 4167 ПриватБанк http://meest-online.com/…/kobzar-valerij-harchenko-prosyt-…/ МІСТ -Onlinehttps://www.facebook.com/xarchenko/videos/vb.100000761756447/1621038387931537/ Новини 9 каналу Дніпроhttps://www.facebook.com/xarchenko/videos/vb.100000761756447/1568659363169440 Прохання Вікторії Костенко до небайдужих людей !!https://vchasnoua.com/…/55271-vidomyi-kobzar-volonter-ato-p… Газета Вчасно….

Україна починає набирати висоту фінансову

Сукупний портфель депозитів у національній валюті зріс до 484,2 млрд грн у березні – НБУ

Залишки гривневих вкладів фізичних осіб у платоспроможних банках зросли на 1%

11 КВІТНЯ 2018
Сукупний портфель депозитів у національній валюті зріс до 484,2 млрд грн у березні – НБУ
Фото НБУ

Протягом березня цього року залишки гривневих вкладів фізичних осіб у платоспроможних банках зросли на 1%. Про це повідомляє прес-служба Національного банку України.

Згідно з повідомленням, їх залученню сприяло підвищення доходів населення та зростання привабливості гривневих депозитів на тлі зміцнення гривні.

Разом з цим повідомляється, що обсяг корпоративних депозитів у гривні залишився практично на рівні попереднього місяця. Регулятор пояснює це значними податковими платежами, зокрема податку на прибуток підприємств, і перерахуваннями частини чистого прибутку державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями за минулий рік.

У зазначений період сукупний портфель депозитів у національній валюті у платоспроможних банках помірно зріс – на 0,4%, або до 484,2 млрд грн.

Залишки депозитів у іноземній валюті залишились практично незмінними. Зростання валютних депозитів населення компенсувалося їх зниженням на рахунках юридичних осіб внаслідок спрямування останніми коштів у ОВДП та на перерахування дивідендів за кордон.

Загальний портфель кредитів банків у національній валюті зріс на 0,3%, до 581,8 млрд грн, порівняно з лютим.

У відповідь на четверте поспіль підвищення Національним банком облікової ставки на початку березня банки відреагували підвищенням процентних ставок, насамперед для бізнесу.

Процентні ставки за новими гривневими депозитами для корпоративних клієнтів зросли за місяць з 10,2 до 11,0% річних. Вартість нових кредитів для бізнесу підвищилася з 16,0 до 16,6% річних.

Раніше повідомлялось, що міжнародні резерви в березні скоротилися на 1,2%, до $18,19 млрд.

Влада позичила,а віддавати буде народ.



Безвідповідальні аномалійці і архіплути на Грушевського і Банковій заявили,що кожний громадянин України заборгував МВФ 1,8 тис.доларів.
Володя,як не можеш віддати запозичене,тоді організуй бригаду з Парубієм,Данилюком,Готаревою,також віднайдіть Яресько і гайда в Європу там і відпрацюєте все!

Золото та срібло є більш актуальними, ніж біткойн

Золото та срібло попали в тінь Bitcoin-манії, але вони є все ще більш релевантними активами.

Біткойн переважає у фінансових новинах сьогодні. Незважаючи на те, що технологія блокчейнів та криптокультур буде жити, спосіб, яким фінансові ринки визначили, що біткойн є кінцем всіх грошей світу є недосконалою логікою. Ідеї криптокультур - менше десятиліття, і попереду відчутні "хвороби зростання". Багато хто вважає, що біткойн - це початок нової епохи, здатної змінити суспільство, подібно до Інтернету. Як скоро ми забули боротьбу піонерів цієї технології. Чи пам'ятаєте ви зараз про Pets.com?

Зважаючи на манію, важко повірити, що біткойн був створений як експериментальна валюта і включає в себе практику вирішення математичних рівнянь для "видобутку" активу. Невже алгебра може миттєво створювати цінний актив? Крім того, Bitcoin ніколи не мав на меті бути інвестиційним інструментом і, ймовірно, виявиться менш цінним, ніж просто будь-який матеріальний актив на планеті, якщо світ зазнає катастрофи. Одним словом, його астрономічна цінність є результатом сприйняття нереального. Це не нова концепція на фінансових ринках, але ми ніколи не бачили щоб емоції виходили з-під контролю.

Деякі стверджують, що характеристики біткойнів не відрізняються від характеристик золота; це досить обгрунтоване твердження. У мене завжди було застереження щодо практичності використання золота як ефективного засобу обміну, але по правді кажучи, золото ефективно використовувалось людьми протягом тисячоліть. Що більш важливо, ринок золота надзвичайно глибокий. Інвестори в золоті злитки, випадкові колекціонери, розробники технологій, і ті, хто цінує красу золота, всі тримають шматочок пирога. З іншого боку, ринок біткойнів, як вважають, в значній мірі належить приблизно 1000 учасникам ринку з неінформованими роздрібними торговцями, які змагаються, щоб поставити під загрозу ціну "обрізання".

Незважаючи на хвилювання, пов'язані з біткойном, і широко розповсюдженим очікуванням, що це достатня заміна золота, є ряд серйозних наслідків для зберігання біткойну відносно золота, який на даний момент не враховує ринок. Ці ризики для безпеки можуть бути достатніми для того, щоб протистояти бажанню отримати величезні прибутки, які ніколи не можуть бути реалізовані у зв'язку з проблемами логістики у ліквідації криптовалютних активів у неліквідному середовищі та відсутності регуляторних гарантій. Задля ясності зауважу, я не є шанувальником великого регулювання у фінансовій сфері, але вже досить довго відомо, що необхідне якесь правило здорового глузду. На мою думку, відсутність державного контролю за брокерськими установами, що пропонують криптокультури, відкриває широкі можливості для шахрайства.

Наприклад, одним із привабливих аспектів біткойн є те, що він обходить банки та інших фінансових посередників. Це вносить ризик контрагента, впливу якого не піддається більшість інших фінансових операцій та активів. Декілька брокерів Bitcoin покинули бізнес через проблеми платоспроможності або шахрайства. Тим, хто тримав біткойни у тих конкретних брокерських компаніях, просто не повезло. Коротше кажучи, клієнти, які довірили кошти таким брокерам, щоб "інвестувати" (я використовую цей термін вільно в даному випадку) в Bitcoin, сподіваючись на швидке збагачення, виявили, що їхні кошти були використані брокерами у інший спосіб і були виведені. Навіть якщо їх кошти пішли на придбання біткойнів, активи ліквідувались, щоб задовольнити пріоритетних боржників брокерської фірми, залишаючи інвесторам або нічого, або в найкращому випадку кілька центів їх долар. Майте на увазі, що ризики контрагента стосуються лише тих, хто намагається придбати фактичний біткойн через різні брокерські фірми, які пропонують актив, та не стосуються ф'ючерсних контрактів на біткойни. Ризики контрагента від біткойн не застосовуються до біржових ф'ючерсів, в яких всі операції гарантуються біржами, що їх перераховують (Chicago Mercantile Exchange та Chicago Board of Options Exchange). Тим не менше, ф'ючерси біткойнів (принаймні теоретично) прив'язані до базової ціни біткойн, і хоча біржа гарантує саму операцію на ф'ючерсному ринку, очевидно, що не існує ніякої гарантії, що торгівля принесе дохід. Інакше кажучи, біржа гарантує, що спекулянти по обидві сторони торгівлі досягнуть кінця своєї угоди.

Також в інтернеті повно історій власників біткойнів, які втратили доступ до своїх ресурсів Bitcoin через зламані комп'ютери, пошкоджені облікові записи електронної пошти або просто втрату пов'язаного PIN-коду.

Золоті та срібні інвестиції, з іншого боку, зберігаються у банківському сейфі з захистом, який більшість громадян не зможе забезпечити самостійно. Якщо банк пограбували, то існує спосіб відшкодувати вартість переданих на зберігання цінностей, тоді як власник біткойнів цифровим чином "обікрадений" ніколи не поверне собі активів. Відповідно, нові ризики безпеки, пов'язані з "інвестуванням" в криптовалюту, набагато більші.

Золото має довгу історію виживання та актуальності для людства. Цього не можна сказати про Bitcoin. Тепер, коли ми встановили, що дорогоцінні метали є більш легітимним активом, ніж існуючі криптокультури, давайте поглянемо на те, що може бути з запасами як золота, так і срібла зараз, на початку 2018 року. Слід сказати, я не робитиму будь-яких сміливих прогнозів на тривалий часовий проміжок. Рік - довгий час, і фундаментальний фон може різко змінюватися. Нагадаю, наприкінці 2015 року фондовий ринок і більшість товарів перебували в "мінусах", але до початку 2016 року ринки були стабільними та в деяких випадках росли вверх. Інакше кажучи, важливо, не вважати поточну ситуацію незмінною на майбутнє і не закривати очі на зміну настроїв ринку. 

Впродовж останньої половини 2017 року як золото, так і срібло відчували відсутність інтересу. Не дивно, що торговці зосередились на альтернативних активах, таких як біткойн, фондовий ринок працював краще, ніж майже всі періоди його історії, і в останні роки не існувало негайної потреби в ризикованих активах. Відповідно, дорогоцінні метали постраждали внаслідок недостатньої уваги та торговельного інтересу. Тим не менш, іноді кращі можливості є на тих ринках, на які маси не звертають уваги. Врешті-решт, фокус зміниться, і інвестори будуть дивитись у бік традиційних фондів для безпечного притулку та місця для диверсифікації. На одному прикладі я вперше визнаю, що золото та срібло - це, як правило, нестабільні ринки з незначною подобою безпеки, але факт залишається фактом - вартість дорогоцінних металів, як правило, зростає разом із невизначеністю. 

З огляду на здатність фондового ринку уникнути значної корекції протягом два останні роки, ймовірно, 2018 рік принесе відтік акцій з фондового ринку, залишаючи інвесторам прагнення до альтернативних активів. Ф'ючерси на золото виглядають збалансованими, щоб утримувати рівні підтримки від $ 1,230 до $ 1200, визначені лініями висхідного тренда. Останніми роками ми спостерігаємо кілька спадів у золоті, але в кінцевому підсумку вони задовольняються покупками. Золото має відновити опір на рівні 1350 доларів, а якщо фундаментальні новини це підтвердять, то далі рух курсу на рівень 1420 доларів. Хоча не прогнозуємо зростання до $ 1 485, значна непередбачена подія чи новина може спровокувати таке раллі. 

Примітно, наскільки добре індикатор Slow Stochastics працював на ринку золота. З останніх десяти випадків, починаючи з 2012 року, дев'ять купівельних сигналів призвели до наступного підйому. Тим не менш, єдиний збій, який стався на початку 2013 року, був абсолютною катастрофою для тих, хто агресивно тримався за ринок золота, тому обережність завжди повинна бути обґрунтованою. Індикатор Slow Stochastics в даний час відображає сигнал покупки. Якщо тенденція до успішних повільних стохастичних сигналів продовжиться, як очікувалось, ми повинні побачити, як золото відновлюється після слабкості кінця 2017 року. 

Срібний ринок ф'ючерсів також подібно до золотого був «забутий» спекулянтами. Таким чином, він теж може бути готовим до повернення. Незалежно від того, чи відбудеться фіаско в ціні біткойнів чи на фондовому ринку, ринок дорогоцінних металів буде безпосереднім бенефіціаром. 

Мало хто помітив, що ф'ючерсний ринок срібла змістився з тенденції нижчих мінімумів до одного з вищих мінімумів. Ми все ще бачимо, що високі максимуми стають нормою, але на горизонті, безумовно, ознаки бичого ринку. Припускаючи, що діапазон підтримки від $ 15.50 до $ 15.00 продовжує триматись, бики можуть цілком спричинити ціни срібла на $ 17.00. Якщо розрив опору трендової лінії має місце приблизно в 17,25 долара США, срібло може швидко подолати рівень цін у 20,00 доларів. Ми не очікуємо негайного повернення срібла до рівня 25,00 доларів, проте, такий крок не може бути виключений, якщо основні принципи зроблять різкий поворот. 

Висновки: На ринках металів історично доведено, що вони піддаються циклам росту та спаду з кращим ростом після тривалих циклів зниження ціни. Поява біткойнів, ймовірно, не змінить гру на арені дорогоцінних металів (поки що). Роки безнаправленої торгівлі через відсутність інфляційних погроз у поєднанні з реакцією ринку на посилення фінансування ФРС могли призвести до зниження попиту на дорогоцінні метали. Якщо це так, то 2018 рік може стати проривним. Якщо ні, то, принаймні, трейдери повинні продовжувати відчувати себе комфортно, отримуючи прибутковість на різких відкатах, що призводять до перепроданим умовам на тижневому графіку, як це визначається індексом Slow Stochastics в поєднанні зі стандартним аналізом технічної підтримки. 

Питання сучасності.

Чи це так навколишній світ на мене впливає...
Чи зараз це тенденція до того, щоб усе записувати на папері...

http://photo.i.ua/user/5202286/351830/10371016/

Та ось вирішила почути загальну думку з приводу шлюбних контрактів.
Я визначилась щодо цього документу вже досить давно.
http://wikihelplawyer.com/ukrainlaw/simeine-pravo/reestratsia-shlubu/shlubnii-dogovir.html
А як Ви ставитесь до шлюбних контрактів?

0%, 0 голосов

0%, 0 голосов

0%, 0 голосов

0%, 0 голосов

0%, 0 голосов

33%, 1 голос

67%, 2 голоса
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Світ напередодні фінансової революції


Світ напередодні фінансової революції

ЗА ТЕМОЮ WebMoney — що відбувається насправді
01.07.2013

Сергій ТУТОВ

Ми стаємо свідками тихої революції соціально-суспільного устрою та економіки

З чого все почалося

50 років тому почалися потрясіння світової грошової системи, що завершилися в 1971 році скасуванням золотого стандарту, що існував раніше. Змінилася назавжди природа грошей, але ця революційна подія не дістала бурхливої оцінки суспільства. Гроші люблять тишу, і те, що трапилося, особливо не обговорювали. Все це врешті-решт призвело до грандіозної кризи 2008 року, яку на Заході називають Великою рецесією (Great Recession). Обсяги світової торгівлі впали на 10% і відновилися лише в 2012 році, але досі відстають від докризових темпів зростання.

Гроші — індикатор економіки, їхня поведінка завжди й наочно діагностувала її стан. Як стандартну грошову одиницю історично було обрано золото. Паперові гроші, які з'явилися в XIX столітті, виконували роль сертифіката, що надавав власникові право вимоги певної кількості золота. Розраховуючись одне з одним, люди передавали право власності на метал. Сам він зберігався в одному місці й суворо охоронявся. Паперові гроші вільно й без обмежень конвертувалися в золото.

Головною резервною валютою в ті часи був британський фунт стерлінгів. Весь порядок зламався з початком Першої світової війни, коли лідером і резервом став долар. У 1929 році у Штатах стався біржовий крах і почалася Велика депресія. У 1933 році в США було скасовано золотий стандарт, який існував сто років, і запроваджено плаваючий курс долара. У 1934 році президент США Рузвельт ратифікував Золотий резервний акт, який американці назвали «великим золотим пограбуванням». Всі громадяни мусили здавати метал державі, вільний обіг його заборонявся й за володіння ним призначався тюремний термін до 10 років. Водночас держава викуповувала у громадян золото за старою ціною, 20,67 дол. за тройську унцію, і одразу ж оголошувала, що нова ціна унції — 35 дол., тобто майже на 70% більше (втім, викупити золото за такою ціною у держави однаково ніхто не міг). Це було перше джерело зростання золотого запасу США.

Другим джерелом стали країни Європи, що воювала, які віддавали свої запаси в обмін на постачання американського озброєння, техніки й продовольства. Зрештою наприкінці Другої світової війни у Штатів опинилося 70% світових запасів благородного металу. У липні 1944 року на американському курорті Бреттон-Вудс у штаті Нью-Гемпшир було проведено міжнародну конференцію, яка встановила нову систему грошових відносин і торговельних розрахунків. Долар США вже офіційно став таким саме видом світових грошей, як і золото. Для нього була встановлена тверда ціна: 35 дол. за тройську унцію. США отримали валютну гегемонію, прибравши свого знесиленого конкурента — Велику Британію.

На конференції було започатковано Міжнародний банк реконструкції та розвитку і Міжнародний валютний фонд. СРСР теж підписав угоду, але не ратифікував її. Керівників Радянського Союзу не цікавили якісь вторинні економічні та фінансові питання, що хвилюють недалеких янків і зграю їхніх сателітів-невдах. Його хвилював лише переділ світу, який і стався на Ялтинській конференції в лютому 1945 року.

Федеральна резервна система США, приватна акціонерна компанія з особливим статусом акцій, яка стояла за всією Бреттон-Вудською історією, створила й законодавчо провела чимало складнощів і обмежень для обміну доларів на золото. Це можна було зробити офіційно й лише в одному місці — Казначействі США. Однак метал купували постійно, і з 1949 по 1970 рік його запаси в США скоротилися з 21 800 до 9838,2 тонни — більш як удвічі. Ціна його постійно зростала і в 1960 році сягнула 40 дол. за тройську унцію. Америка змушена була влаштувати вільний продаж золота на ринку з ідеєю збити на нього ціну.

Зміцнілі після війни європейці розуміли, в чиїх інтересах відбуваються подібні фінансові інтервенції. У 1965 році генерал Шарль де Голль, президент Французької республіки, прилетів до США й на зустрічі з американським президентом Ліндоном Джонсоном повідомив, що має намір обміняти 1,5 млрд дол. готівкою на золото за офіційним курсом 35 дол. за унцію. Джонсону доповіли, що французький корабель, завантажений доларами, стоїть у нью-йоркському порту, а в аеропорту з таким саме вантажем на борту приземлився французький літак. Джонсон пообіцяв президенту Франції серйозні проблеми. Де Голль у відповідь оголосив про евакуацію з території Франції штаб-квартири НАТО, 29 військових баз НАТО і США та виведення 33 тис. військовослужбовців альянсу. Зрештою було зроблено і те й інше.

Наступним став федеральний канцлер Німеччини, творець «німецького економічного дива» і переконаний монетарист Людвіг Ерхард. Публічно засудивши де Голля за «віроломство», він холоднокровно пред'явив США до обміну на золото суму доларів, відчутно більшу, ніж Франція. За ними потягнулися центробанки Канади та Японії. Британці, які ніяк не могли підтримати валютну атаку на долар, вчинили простіше — девальвували фунт стерлінгів. Але це викликало ажіотажний попит на метал у Лондоні з боку приватних інвесторів.

Де Голль першим провів успішну атаку на долар, але внаслідок цього втратив свій пост, а Франція пережила соціальну кризу. Вона почалася в 1968 році з ліворадикальних студентських виступів, що вилилися в демонстрації, масові заворушення та майже 10-мільйонний загальний страйк. В організації цих подій досі звинувачують американські спецслужби, які таким чином відреагували на неправильну поведінку французького президента.

Можна було девальвувати долар і підвищувати ціну на золото до нескінченності, проте президент США Річард Ніксон, який отримав прізвисько Спритник Дік, 15 серпня 1971 року заявив про закриття «золотого віконця». Це означало дефолт Америки та односторонній її вихід із Бреттон-Вудських угод. Світова економіка пережила це тихо зокрема через те, що скасування вільного забезпечення готівкових доларів золотом сталося 40 років тому. Країни були змушені домовитися про коливання курсу своїх валют. Спочатку це робилося в невеликих межах відносно одне одного, але зрештою ідею взаємного регулювання валют залишили, курси валют стали вільні, плаваючі. Європа вольовим рішенням відмовилася від усіх складних концепцій і перейшла до єдиного євро.

Сьогодення

Гроші на сьогодні не мають жодного абсолютного вимірювача. Зі знання того, що долар у 1971 році коштував 41 англійський пенс, а тепер — 80, не можна робити висновків щодо зростання або падіння долара взагалі — тільки відносно фунта. Обидві валюти могли подорожчати в тисячу разів або подешевшати у сто. Зараз у цьому важко розібратися, але за бажання легко позначити деякі величини.

Якщо навести як приклад США, то можна говорити про інфляцію, що збільшилася вшестеро, фондовий ринок, що виріс на порядок (хоча за індексом Доу-Джонса він виріс у сотні разів); ціна нерухомості теж підскочила більш як удесятеро (хоча обсяг продажів збільшився всього лише вдвічі); ринок ф'ючерсів і деривативів (похідних цінних паперів), який взагалі не існував і з'явився не так давно, оцінюється в сотні трильйонів доларів, що на порядок перевищує всесвітній ВВП. Ціна золота за унцію сьогодні становить 1200 дол., що в 30 разів вище за ціну 1971 року. Причому до американського дефолту вона не змінювалася 38 років, хоча світ пережив Велику депресію, найбільш руйнівну війну, повоєнну відбудову й економічний бум.

На кризу 2008 року її генератори, ідеологи та конструктори — США — відреагували відразу і радикально, включивши друкарський верстат. Було оголошено програму кількісного пом'якшення (англ. quantitative easing). Програма полягала в тому, що уряд скуповував неліквідні активи, насамперед американські, випускаючи нові долари. Це робилося зі швидкістю 100 млрд найнадійніших грошей світу на місяць. Зазначена програма була розділена на три періоди й завершилася 29 жовтня 2014 року, коли американці завершили третю хвилю експансії своїх паперів із зображенням президентів. Після американців до кількісного пом'якшення вдалася Європа, надрукувавши 1 трлн євро. Те саме робить Японія.

На сьогодні гроші всіх держав називаються фідуціарними (від лат. fiducia — довіра) або фіатними (від лат. fiat — декрет, вказівка, «хай буде так»). Кожна держава оголосила свою валюту законним засобом платежу. Історично всі гроші забезпечувалися якимось товаром — наприклад, золотом або сріблом, але сьогодні вони забезпечуються виключно довірою до держави.

Нинішній курс долара, падіння ціни на нафту та інші сировинні ресурси — наслідок економічних дій країн, які ухвалюють рішення у світі. Все, що обвалилося, — рубль, гривня, інші регіональні гроші — свідчить про абсолютну незначність впливу цих держав на світову економіку. Логіку поведінки для держави Україна диктує світовий ринок фінансових послуг, і зовсім не важливо, хто є спікером цього диктату. Всі останні події у фінансовій сфері нашої країни пов'язані не лише із внутрішніми проблемами, а і з умовами, поставленими перед нашою державою більш досвідченими гравцями.

Що буде далі

Світовий фінансовий ринок економічно сильних країн сьогодні перебуває у стані революційної реконструкції. Зміни, що відбуваються в цій галузі, торкнуться всіх — позичальників і вкладників, інвесторів і регуляторів. Державна машина за допомогою регуляторів посилює нагляд за традиційними фінансовими інститутами (банками та страховими компаніями), особливо за так званими системоутворюючими. Переглядається нормативно-правова база й посилюється контроль над усіма сегментами фінансової галузі, зокрема над управлінням активами. Відбуваються зміни в ціноутворенні, банки змушені працювати в умовах «фінансових репресій»: регулятори утримують ключові процентні ставки на більш низькому, ніж зазвичай, рівні. А значить, знижується чистий процентний дохід, змінюється структура комісійних, учасники ринку дедалі обережніше вступають у довгострокові фінансові відносини.

Під цим впливом банки будуть змушені надавати дедалі менше послуг, більш вузькому колу клієнтів. У сфері фінансових послуг стане менше посередників, і самі послуги будуть більш ефективними. Багато молодих людей (із покоління міленіум, 20–30-річні) звикли самі встановлювати правила гри. Банкам доведеться підлаштовуватися під їхні вимоги — пропонувати більш гнучкі й персоналізовані продукти, перебудовуючи маркетингові комунікації за принципом «в будь-якому місці, в будь-який час, будь-якими засобами».

В галузі дедалі сильніше відчувається вплив людей «з боку», що мислять революційно. Нові гравці використовуватимуть останні технічні досягнення і прийоми поведінкової науки, щоб залучати клієнтів. Приклад шерінгових (від англ. sharing — поділ) сервісів Airbnb і Uber показує, що підрив традиційних галузей буває найбільш дієвим, коли його починають гравці з іншої галузі.

В результаті народиться галузь, яка запропонує широкий асортимент персоналізованих рішень. Традиційним компаніям доведеться пройти шлях «саморуйнування» — в корені змінити мислення й підходи до роботи. Нові структури почнуть пропонувати більш якісні послуги, але їм буде складно прориватися через інституційні та регуляторні перепони, які допомагають традиційним компаніям утриматися на ринку. А значить, майбутнє — за постачальниками фінансових послуг, які зможуть поєднувати найкращі з наявних платформ і нові підходи до ведення бізнесу.

Гроші майбутнього

Фінансова криза 2008 року породила також нові гроші — криптовалюту. В основі була ідея створити гроші, які не піддаються інфляції, такі ж надійні, як золото. Криптовалюта працює за відсутності будь-якого внутрішнього або зовнішнього адміністратора, що дозволяє проводити транзакції (від англ. transaction, лат. transactio — угода, договір), не беручи до уваги банківські або державні умови та обмеження. Зараз функціонують тисячі різноманітних криптовалют.

Процес випуску будь-якої криптовалюти суворо фіксується у відкритій електронній обліковій книзі, яка отримала назву блокчейн (blockchain), або цифрова база для зберігання даних. Усі транзакції записуються в хронологічному порядку і є доступними для усіх охочих. Ця інноваційна технологія цікава тим, що бази даних на її основі не контролюються окремою організацією, а розподіляються між усіма користувачами мережі. Це означає, що ніхто не має права власності на інформацію. Blockchain допомагає створити ідентифікаційний продукт, який неможливо математично підробити.

Цифрова база може бути використана для зберігання будь-якої інформації, всіх видів документів, включно з позиками, контрактами, надходженнями, а також здатна спростити сучасний банкінг. Принцип неможливості дублювання електронної валюти (підробки) реалізований завдяки тому, що кожна «монета» містить електронні підписи всіх її емітентів (монети генеруються через спеціальні додатки на численних ПК), відправників і одержувачів.

Все це справедливо для управління будь-якими процесами, за допомогою blockchain можна демонтувати всі ієрархічні інститути влади й замінити їх на нові, децентралізовані. У цю технологію вкладено понад 1 млрд дол. венчурних інвестицій з усього світу.

Світ переживає тиху революцію соціально-суспільного устрою та економіки. Змінюються усталені міжнародні пріоритети, засновані на військовій силі й високому економічному потенціалі країн-лідерів. Коригується роль держави та політики, наприклад, стає дедалі помітнішим, що довкілля змінюється не політиками, а технологіями та звичайними людьми. Стійкість економіки визначається не надійністю фінансових систем і доступністю кредитів у необхідних обсягах і термінах, а можливістю суб'єктів господарювання перетворити фінансові інвестиції на реальний інноваційний продукт. Значення фінансового капіталу падає в порівнянні з постійним зростанням капіталу людського.

Страницы:
1
2
3
предыдущая
следующая