хочу сюда!
 

Натта

43 года, дева, познакомится с парнем в возрасте 41-49 лет

Заметки с меткой «падіння»

**** НЕ ІСНУЄ НІЧОГО КРІМ ДОБРА ****

У дійсності немає нічого крім добра.

Добро є основна, найглибша сила реальності, яка проявляється і як сила, що спричинює розвиток, і я мета розвитку.

Тобто вся решта сил та законів є окремими випадками дії добра. І жодна сила в світі не здатна вдіяти нічого проти основної сили розвитку, добра.

Людина, тобто єдина в світі істота, яка має поняття про добро, бачить, що багато дечого з того, що відбувається в світі, заперечує абсолютну владу добра. Причина цього в тому, що в програмі розвитку, якою добро управляє світом, закладено, що лиш тільки вона, людина, буде вимушена знайти «смак» в досягненні мети розвитку. Тобто в тому, щоб запанувало добро.

І в тому, що людина в силу своєї первинної природи не бачить і не відчуває, що не існує нічого, крім добра, - в цьому й полягає ситуація, необхідна для виправлення її природи.
Тут приховано механізм, що зветься «егоїстичне отримання - відштовхує, а віддача, доброта, - наближає».
Це означає, що навіть те, що егоїзм, здавалося б, природна властивість людини, заперечує первинність та владу добра, - і це також входить у процес виправлення.

Іншими словами, є в світі речі, котрі споконвік існують для того, щоб зіштовхувати людину з прямої путі до добра. Вони її, простіше кажучи, відвертають від добра.

Користь від цих збочень з прямого шляху, несприйняття первинності добра в тому, що завдяки їм в людині поступово визріває потреба і щире, єдине та повне, бажання, щоб добро, яке явно існує в світі, хоч увесь час вислизає та міняє маски, - щоб воно, нарешті, розкрилося. Тому що тільки це допоможе їй, людині.
А інакше вона відчуває, що пропала: якщо воно їй не відкриється, - ніколи їй не втямити сенсу подій, сенсу життя, тобто проживе вона марно та безплідно.

І от у такому, пропащому, стані, мало того, що не просувається ні на дещицю в розумінні того, що відбувається в житті, гірше того, - бачить, що регресує, просто дичавіє потроху.

Тобто навіть просто для себе, аби підтримати своє животіння, не має людина сили дотримуватись усіх правил, умов та умовностей суспільства. Немає сил робити все необхідне для суспільства, для сім’ї, та нарешті, для себе самої.
Їй вдається сяк-так виконувати це, лише долаючи, на межі сил, явну відсутність добра і смислу в житті, і тримаючи себе над прірвою цієї відсутності, «пролітаючи» над нею.

Однак не завжди має людина сил та такий «політ», на те, щоби свідомо, знаючи навіщо, тримати себе «над». Але, якщо не стане сил, вона просто змушена буде піти зі шляху пошуків смислу та добра, хай навіть в найпростішому обивательському сенсі цих слів.

Відчуття в людини таке, що неначе тканина добра, - і «просто добра», і добра як головного закону розвитку, - складається для неї з суцільних проріх з ошматтями ниточок розуміння де-не-де. І падніння в ці проріхи – як затяжні стрибки, і триматися за ниточки осяянь майже і не вдається.

І ні кінця цьому не видно, ні краю. Тобто відчуває людина, що так і залишиться до скону днів своїх за межами добра. Тому що баить, що без смислу і без відчуття добра вона не в змозі нормально функціонувати, може лише коли долає відчуття відсутності, і намагається бути вище цього. Але – скільки може людина переборювати те, що живе в ній і не дає спокою? І до чого все це приведе, врешті-решт?

Тож в результаті, вона приходить до висновку, що ніхто і ніщо не допоможе їй розкрити добро і сенс в житті, крім ясного та явного відчуття добра як головного принципу існування світу, головного закону розвитку. Тобто, тільки якщо вона відчує, що це так.

Висновок цей, як рішенець, спричинюється до того, що в людині, в душі, формується жива, настирлива, постійна вимога, щоб добро, дієве та одвічне, саме постало б перед нею. Щоб воно розкрило для неї саму суть її прагнення до нього, до добра.
І щоби, увійшовши в усі властивості, вдачу, бажання людини, стало б назавжди її сутністю.


Украина нуждается в коренном сносе всей государственной системы.

За последние годы я пришел к твердому убеждению, что Украина нуждается не в реформах, а в коренном сносе всей государственной системы и построении нового государства на новых началах с нуля.
Никакая смена у руля власти одних криминально -олигархических кланов на другие, не помогут Украине свернуть с губительного пути, в конце которого маячит перспектива полного развала государства.
Однако я вижу в стране реальную политическую сил, которая могла бы взять на себя ответственность организовать и возглавить то хаотичное броуновское движение в украинском обществе, которое зародилось после 1991 года и периодически проявляется в спорадических вспышках национального и гражданского самосознания, наиболее яркими из которых стали Оранжевый Майдан и Майдан Достоинства.

Украине до сих пор присущи все свойства советской тоталитарной системы.
Смена вывесок, провозглашенных лозунгов, пустых обещаний не означает коренной смены самой сущности государства, а имеет целью одурачить население.
В придачу к совдеповскому наследию Украина приобрела и все черты колониальной коррумпированной республики, опутанной неисчислимыми пуповинами с такой же коррумпированной метрополией -- Московией с окраинами. Я не называю метрополию бывшей, потому как де-факто Украина так и не стала независимой, благодаря пророссийской пятой колонне в украинской власти.
События последних месяцев наглядно свидетельствуют, что процессы гниения и дезинтеграции в стране усиливаются. Незрелое и инфантильное общество каждый раз наступает на одни и те же грабли, а так называемая политическая элита перемешанная с заблаговременно засланными "казачками" органически не способна изменить вектор направления страны.
В этой связи только новая вспышка гражданского и национального самосознания, могущая дать толчок и остановить маховик разрушения страны и организовать вектор созидания, изолировав влияние северного медведя.
Шансы на такую вспышку имеются, как и шансы появления мощного движения.
Существующая система государственной власти сама каждый день продуцирует все новые риски для самой себя.
Из последних политических, экономических, военных и социальных рисков можно выделить несколько.
Внутри страны нарастает напряжение общества, связанное с тем, что никакой смены режима Януковича де-факто не произошло, воровать стали еще больше и циничнее, система осталась в целости и сохранности и даже укрепилась, и все это произошло под лозунгами реформирования, наказания виновных и борьбы с коррупцией.
Российско -украинская война продолжается, украинский президент сознательно пошел на сотрудничество и замораживание конфликта, и отказ от Донбасса и Крыма, но никакой политической и военной стабильности для страны не получил. Не исключено, что уже в ближайшее время этот конфликт снова перейдет в горячую фазу. Как постреливали раньше, так постреливают и сейчас, усиливая угрозу, а украинская армия не реформируется. может быть кто-то скажет, что это случайность -- это согласованная с Кремлем стратегия. Разве патриота Украины устроит недееспособная армия с разрушенной логистикой и разворованным имуществом?
Пятая колонна Путина, успешно интегрированная в существующую систему государственной власти и являющаяся по сути ее неотъемлемой частью, не отказалась от реваншистских планов и намерена серьезно побороться за возвращение к положению в стране, существовавшему до Майдана Достоинства.

На внешнеполитическом поприще Украина не прилагает усилий и пасет задних. Западные страны не верят больше обещаниям президента бороться с коррупцией и осуществлять реформы, тем более, что последние события на Ближнем Востоке и в Европе отодвинули события в Украине на второй план.
В сфере финансов и экономики один провал следует за другим. Коррумпированная власть не в состоянии ни выполнить социальные обязательства перед своими гражданами, ни спасти банковскую систему, ни наполнить бюджет, ни снизить налоговое бремя, ни остановить падение ВВП.
За последние месяцы власть, в широком ее понимании перешла в наступление на силы, приведших их к власти. Провокации против украинских патриотов, их аресты и убийства стали имманентной сущностью этой "подставной" власти. Может ли проукраинская власть так враждебно относиться к украинцам -- нет.

Саму власть ежедневно сотрясают коррупционные скандалы. Ее единство трещит по швам и держится только на страхе перед досрочными президентскими и парламентскими выборами. Демагогическая трескотня о том, что «раскачивать лодку» нельзя, завязла в зубах. Порошенко уже заявил, что как минимум до весны правительство Яценюка в отставку не уйдет. Тем не менее, есть шансы, что планы Порошенко могут не осуществиться. В самой Раде зреет взрывоопасная смесь недовольства Яценюком и его министрами, причем ее излучают и депутаты Блока Петра Порошенко. Последние скандалы с Яценюком и Барной и с Аваковым и Саакашвили подсказывают, что распад коалиции может состояться вопреки желанию Порошенко дотянуть коалицию до весны.
Таким образом, у украинцев есть все основания ждать в ближайшем будущем политических или социальных катаклизмов. Не может экономика бесконечно падать, дно очень близко.


ЗМІ повідомили про падіння великого метеорита в столиці Таїланду

У небі над столицею Таїланду пролетів невідомий великий об'єкт, повідомляє Bangkok Post. Незвичайне явище відбулося у понеділок, 7 вересня, близько 8:40.

За словами очевидців, перед тим, як зникнути, об'єкт спалахнув, але...  більше 

віршування в окупації

19. стрибок з парашутом...

це як стрибок із парашутом -
розбитись?..
врятуватись?..
умить кільце смикнУти
злетіти з прірви
стропилами вчепитись в купол неба
і з висоти пташоного польоту
поглянути униз... -
за степом, там
загарбником прикуте до гармат
в тюрмі закрито викрадене місто
де вітер волі протягами
плазом на хідниках останнім видиханням
вповзає вмерти
розчавлений у бруд понуро тінями
блукаючих в нікуди...

маріонетні і безликістю ніякі
просякнуті покорою в полоні
відвернуті від сонця
з тінями у тінях
ведуть розмови між собою
в собі для себе
ідучи личину лиць міняють повсякчасно
у мертву волю скидуючи їх
і йдуть урізнобіч
штовхається "дне з одним із дзвоном глуходзвонним
й розсипаються у прах
чи вибухають на друзки і бризки
і знов відтворені вони
рабами плентають в нікуди
в червоночорній рідині
ногами місять землю
з прокляттям у думках до неї
в розмові жлобській ні про що
з такими ж тінями у тіні між тінЕй
і АБИЩО халявне в їхній мрії
слизотою наповнює хатИ...

а тут
на висоті
таке безмежно синє небо!
хмаркИ і сонце
веселкою із квітів вітається весна
в переспіві птахи пронизують безмежність
стрімкими злетами в радінні...
але вже стрімко
не зворотно вже
засмоктує падіння
туди
униз
в в"язницю-місто
у сморід
у болото
у багно
в лайно
між тіні
спотворений на тінь...

Бувають в житті падіння..

Сподобалась цитата з фільму "Знайомтесь, Джо Блек"

"Так, в житті бувають падіння, але звідти є лише єдиний шлях - нагору!"

Кажуть, коли людина на щось налаштована, то постійно бачить навколо себе підтвердження того, що відбувається в голові. Зараз у мене в житті відбувається реальне падіння. Воно може бути будь-яким в глибину. Це падіння я влаштував собі спеціально, щоб посунути себе з того місця, на яке потрапив не за власним бажанням, а просто за течиєю життя.

Коли опинюсь достатньо низько, тоді зможу обрати собі новий напрямок нагору. Цього разу - свідомий.

До того-ж, кажуть, коли один раз подолав якусь вишину, наступного разу вона покоряється набагато простіше.

Перевірю! Обов'язково тепер перевірю!

... і з вами поділюсь своїм досвідом (-: