хочу сюда!
 

Татьяна

33 года, рак, познакомится с парнем в возрасте 28-37 лет

Заметки с меткой «енергетика»

“Атомна Енергетика України”

1.Загальна характеристика.

Україна має потужний промисловий комплекс, для роботи якого потрібна електроенергія, оскільки це невід’ємна частка без якої його розвиток значно гальмується, а подекуди взагалі неможливий. Зараз, для того, щоб вийти з економічної кризи, варто звернути увагу на енергетику, яка відіграє в житті країни не останню роль. Вона, як і більшість галузей промисловості потерпає від кризи. І не варто закривати на це очі, оскільки майбутнє України та її незалежність повністю залежать від енергетики.

Основа електроенергетики країни – Об’єднана Енергетична Система (ОЕС), яка здійснює централізоване електрозабезпечення споживачів. ОЕС взаємодіє з енергетичними системами суміжних країн та забезпечує експорт та імпорт електроенергії.

В міру обставин, які склалися на даний момент головне базове навантаження в енергопроблемі несуть АЕС. Це зумовлено тим, що більшість ТЕС простоюють по причині відсутності палива. Централізоване виробництво електроенергії в ОЕС виконують 14 ТЕС, 8 ГЕС та 4 АЕС, які входять до складу Національної Атомної Енергогенеруючої Компанії (НАЕК) “Енергоатом”. Кількість АЕС становила п’ять, але в результаті виведення з експлуатації 15 грудня 2000 року ЧАЕС їхня кількість скоротилася до чотирьох.

2.Атомні електростанції.

  1. Загальний технічний стан.

Зараз в Україні діють 4 АЕС (Запорізька, Рівненська, Хмельницька та Південно – українська. В експлуатації на АЕС України 13 енергоблоків із встановленою потужністю – 11848 мВТ. За 2000 рік АЕС України було відпущено товарної продукції на суму 5,5 млрд. грн. Реально, станом на 1 січня 1999 роком виробництво електроенергії на АЕС України зросло на 7,4%. В 2000 році було відпущено 77405 млн, кВТ/год е/е.

Співвідношення встановленої потужності з об’ємом виробництва е/е на АЕС України складає 26% до 44%. На 11 енергоблоках АЕС України встановлено реактори серії ВВЕГ – 1000 і на двох енергоблоках реактори серії ВВЕГ – 440, які за технічними характеристиками схожі до закордонних реакторів PWR.Проектний термін їх експлуатації 30 років. Через 10 – 20 років майже всі АЕС України відпрацюють свій термін.

З 1986 року на АЕС України здійснюється комплекс технічних заходів, спрямованих на підвищення безпеки та надійності ядерних енергоблоків. Досить велика кількість тепломеханічного та електротехнічного обладнання (від 2 до 5 одиниць на блок) вимагає заміни внаслідок закінчення терміну їх експлуатації. У зв’язку з високою вартістю заміни обладнання (близько 25 – 30 млн. доларів США для реакторного і турбінного відділень одного блока ВВЕТ – 1000) і відсутністю на Україні його виробника, вживаються заходи щодо продовження терміну служби обладнання. Це зумовлює необхідність збільшення виробітку електроенергії за рахунок підвищення якості виконання робіт і ефективності управління. Окрім того, на ситуацію, що склалася, суттєво впливають фінансові труднощі. Значні складнощі в роботі АЕС за останні роки викликані залежністю від імпорту ядерного палива (імпортується на 100% з-закордону). На 2001 рік всі 13 енергоблоків забезпечені паливом. Палива було поставлено на суму 210 млн. доларів США, на даний момент НАЕК “Енергоатом” сплатила за нього 180 млн. дол. США. Суму, яка залишилась планується сплатити до кінця 1-го кварталу 2001 року.

Великим недоліком залишається відсутність необхідної інфраструктури для забезпечення надійної і безпечної роботи АЕС, включаючи наукову та інженерну підтримку їх експлуатації, забезпечення запасними частинами, змінним обладнанням та матеріалами вітчизняного виробника, економічно доцільну систему паливо – забезпечення, заховання відпрацьованих ядерних паливних збірок і РАВ (радіоактивних відходів), особливо тих, що містять довго-живучі радіоактивні елементи.

Для забезпечення необхідного рівня безпо еки при експлуатації АЕС та створення умов для підвищення ефективності роботи АЕС в єдиній системі енергопостачання народного господарства і населення держави створенНАЕК “Енергоатом”.

Враховуючи виняткову важливість надійного функціонування АЕС, їх значний внесок в загальне виробництво е/е, існуючий дефіцит органічного палива в Україні необхідним є комплекс заходів щодо:

  • - підвищення безпеки функціонування енергоблоків;

  • - підвищення потужності діючих АЕС за рахунок їх модернізації;

  • - завершення будівництва енергоблоків №4 Рівненської та №2 Хмельницької АЕС з реактором ВВЕР – 1000, що можливо здійснити при наявності необхідних коштів;

  • - вирішення питання надійного та економічного забезпечення атомної енергетики ядерним паливом;

  • - вирішення питання про спорудження термінових сховищ ВЯП;

  • - вирішення проблеми надійного та безпечного зберігання РАВ;

Чи можна використовувати українські АЕС більш ефективно? На думку ген. Директора “Атомаудит” Н.Штейнберга, підвищення коефіцієнту використання встановленої потужності українських АЕС до проектного значення у 80% дозволило б виробляти значно більшу кількість е/е, стільки ж, скільки будуть виробляти блоки на ХАЕС і РАЕС після затвердження їх будівництва.

  1. Паливо – забезпечення.

Головна проблема паливо – забезпечення АЕС криється в тому, що 100% паливних збірок доводиться імпортувати з Росії, тобто існує цілковита енергетична залежність в цьому питанні. Для забезпечення надійної роботи АЕС України і запобігання зупинки енергоблоків через непередбачені обставини при забезпеченні свіжим ядерним паливом, доцільно було створити державний запас свіжого ядерного палива.

Оскільки в Україні існує 5 підприємств по видобуванню і переробці уранової руди та деяких інших компонентів для виготовлення яд. палива, то для підвищення енергетичної безпеки держави бажано створити основні елементи власного яд. паливного циклу (ЯПЦ). Однак за нинішньої економічної кризи доводиться вести мову про створення в найближчому майбутньому лише виробництва власних тепловиділяючих збірок.

Проте при цьому повинна бути доведена економічна ефективність створення відповідного підприємства продуктивністю біля 300 т урану в рік. Доцільно при цьому розглянути можливість кооперування в його спорудженні з Чехією, Болгарією, Словаччиною й Угорщиною, що експлуатують АЕС радянської конструкції і відчувають ті ж труднощі, що й Україна.

Але найбільш реальним може стати розвиток тих ланок створення паливних збірок для реакторів ВВЕР, для яких в Україні існують об’єктивні передумови: власна урано - видобувна промисловість, запаси якісних цирконієвих руд, металургійний потенціал. Розвиток цих компонентів та їх залучення у виробництво паливних збірок дозволить знизити вартість поставок яд. палива для АЕС та істотно скоротити валютні витрати. Найбільш актуальним з економічної та політичної точок зору є створення власних сховищ ВЯП. Таке сховище введене у дію 2000 року на Запорізькій АЕС.

Необхідно форсувати будівництво аналогічних сховищ на інших АЕС. Це не тільки дозволить щорічно заощаджувати біля 100 млн. доларів США, але й забезпечити енергетичну незалежність України.

3. Капітальне будівництво.

Що стосується капітального будівництва, та його стан в електроенергетичній галузі внаслідок нестачі коштів є критичним. Через нестачу коштів стримуються темпи проведення будівельно-монтажних робіт, закупівлі обладнання та матеріалів, виконання проектних робіт.

Але незважаючи на важкий фінансовий стан, за рахунок власних коштів енергопідприємств споруджувались лінії електропередач, теплові мережі реконструювались теплові станції, тривало будівництво житла та об’єктів соціальної сфери.

Перспективне капітальне будівництво в енергетиці, враховуючи специфіку галузі, має плануватися на довгостроковий період, Сьогодні воно визначається програмами розвитку країни та енергетики, в тому числі Програмою “Україна – 2010” і Національною енергетичною програмою (НЕП) України до 2010 року.

На сьогодні стало очевидним, що прогнози споживання електроенергії, які були покладені в основу діючої НЕП, суттєво завищені і потребують корегування. Відповідні оцінки змін тенденцій електроспоживання на перспективу виконувались вітчизняними та зарубіжними організаціями з застосуванням різних методик та підходів.

Великі розбіжності в оцінках попиту дозволяють розробляти лише орієнтовані плани капіталовкладень в галузь. Однак вони підтверджують те, що встановлені потужності існуючих електростанцій здатні забезпечити потреби країн до 2010 року.

Орієнтовно, розвиток е/е країни планується використати у два етапи:

  1. 1999-2003 р.р

  2. 2003-2010 р.р

Так, до пріоритетних напрямків розвитку енергетики до 2003 року включені (крім інших, які стосуються ТЕЦ, ТЕС і ГЕС):

  • введення в дію енергоблоків високого ступеня готовності (№2 Хмельницької, №4 Рівненської АЕС);

  • реконструкція та модернізація діючих енергоблоків АЕС з метою підвищення їх надійності і безпечності;

  • створення програми продовження експлуатації енергоблоків з реакторами ВВЕР – 1000 та ВВЕР – 440 на 10-20 років та реалізація її першочергових заходів;

  • створення власного виробництва яд. палива;

  • організація виробництва обладнання для атомно-енергетичного комплексу;

  • створення інфраструктури поводження з радіоактивними відходами та відпрацьованим яд. паливом;

  • збереження обсягів експорту електроенергії;

А також, серед інших, до пріоритетних напрямків з 2004 до 2010 р.р включені:

  • введення в експлуатацію, за умов достатнього фінансування, двох енергоблоків середнього ступеня готовності (№3 та №4 ХАЕС);

  • вибір нового типу реакторів для України та підготовка до перспективного будівництва АЕС;

  • підготовка до зняття з експлуатації енергоблоків з реактором ВВЕР;

Весь комплекс заходів перспективного будівництва на першому етапі, який триватиме до 2005 року, має бути спрямоване на завершення будівництва і реконструкції об’єктів високого та середнього ступенів готовності. До числа цих заходів відноситься завершення будівництва енергоблоків (№2 ХАЕС і №4 РАЕС).

За оцінками фахівців Міненерго, обсяг необхідних капіталовкладень для обумовленого вище розвитку електроенергетики до 2010 року, складає 47 млрд. дол. США, в тому числі на розвиток традиційної енергетики – 35 млрд. дол. США, атомної енергетики і промисловості – 12 млрд. дол. США.

За умови економічної нестабільності держава повинна брати участь в інвестуванні енергетики, як галузі з високою фондоємністю та тривалим інвестиційним циклом. У зв’язку з цим, доцільним є наступний розділ коштів за джерелами фінансування:

  • - для об’єктів традиційної енергетики :

50% - державний бюджет;

20% - власні кошти підприємств

30% - інші джерела;

  • - атомної енергетики та промисловості:

60% - державний бюджет;

40% - власні кошти;

Однак виходячи з економічної ситуації, що склалася, вірогідність одержання коштів з державного бюджету в необхідній кількості є сумнівною. Тому Міненерго працювало над питанням збільшення частки власних та залучених коштів на фінансування розвитку електроенергетики та відповідного скорочення частки держбюджету. Доцільно також розглянути питання щодо накопичення інвестиційних коштів та за рахунок відповідного збільшення тарифів на електричну та теплову енергію.

4.Екологічний стан.

  1. Екологія та АЕС

Екологічний стан об’єктів атомної енергетики характеризується величинами газо-аерозольних викидів та рідких скидів радіоактивних речовин.

Стан радіаційного захисту на АЕС характеризується рівнем опромінення персоналу. Дані по індивідуальних та колективних дозах опромінення є основними показниками рівня оптимізації радіаційного захисту робітників. Середні індивідуальні дози опромінення персоналу АЕС України не перевищують гранично – допустимих рівнів і мають загальну тенденцію до зниження. За показниками доз опромінення такі АЕС, як ЗАЕС, РАЕС, ХАЕС можуть конкурувати з закордонними. Однак Пд.-Українській АЕС слід вжити заходів щодо зниження індивідуальних доз опромінення. Що ж до величини викидів радіоактивних речовин у навколишнє середовище атомних станцій України, то на сьогодні вони не перевищують гранично – допустимих.

  1. Радіоактивні відходи та переробка їх.

Україна входить до першої десятки країн світу з виробництва е/е на АЕС і є однією з провідних країн з видобутку та переробки уранових руд. При наявності розвинутої атомної промисловості вона внаслідок розпаду СРСР практично втратила інфраструктуру поводження з РАВ: проектні та технологічні інститути, заводи з переробки ВЯП, виробничі потужності, які забезпечували обладнанням, апаратурою, тощо, без чого не можливе нормальне функціонування основного виробництва.

Крім цього, в Україні відсутні ефективні технології поводження з РАВ, такі як сортування, спалення, цементування, плавлення та ін.

На території України знаходиться понад 5 тис. підприємств, організацій і закладів, які виробляють, застосовують, перевозять і зберігають РАВ, джерела іонізуючих випромінювань і таким чином здійснюють відповідальне поводження з РАВ. Основні об’єкти накопичення та зберігання РАВ – це АЕС, підприємства урано-переробної промисловості, спец комбінати державного об’єднання “Радон”.

У загальному балансі РАВ, які утворюються в результаті господарської діяльності, 97 – 98% припадає на атомну енергетику та промисловість. Річний приріст обсягів залежить від багатьох експлуатаційних показників, однак в середньому на всіх АЕС України за рік утворюється близько 6 тис. куб. м твердих РАВ і біля 2,7 тис. куб. м рідких РАВ. Крім РАВ, що зберігаються на АЕС, атомна промисловість має РАВ активністю біля 1000 Кюрі у вигляді сховищ Східного гірничо-збагачувального комбінату та Придніпровського хімзаводу, які розташовані на площі 1,6 тис. га.

Ситуація, що склалася в ядерно-промисловому комплексі України з накопиченням РАВ і відсутність будь яких помітних практичних напрацювань в галузі переробки, транспортування та зберігання РАВ, примусила Державний комітет України з використання ядерної енергії на початку 90 років розробити і реалізувати комплекс першочергових невідкладних заходів з метою підготовки до створення підгалузі поводження з РАВ для вирішення внутрішньо – відомчих і міжнаціональних проблем поводження з РАВ. З цією метою на замовлення вже неіснуючого Державкоматому було виконано концептуальний і техніко-економічний аналіз ситуації, що склалася з РАВ в країні, визначені та економічно обґрунтовані основні напрямки створення галузі поводження з РАВ для ядерно-енергетичного і промислового комплексу України.

Основний стратегічний напрямок Державної програми – це створення централізованої системи із збирання, переробки, зберігання, транспортування та поховання РАВ. Реалізація цієї стратегії передбачається шляхом будівництва Центрального підприємства з переробки РАВ, будівництва тимчасових сховищ та об’єктів з поховання РАВ, контейнерів для їх пакування та транспортних засобів для перевезення. На сьогодні ведуться перед проектні роботи з будівництва Центрального підприємства переробки РАВ та комплексу “Вектор”, на якому планується довгострокове зберігання та поховання РАВ.

Згідно з Міжнародними правилами ВЯП має повертатися до країни-виробника (Росія), де з нього вилучать всі корисні елементи, а рештки повертаються до країни споживача (Україна). Через відсутність власного сховища в Україні було досягнуто міждержавної угоди, за якою ВЯП зберігалося у Красноярську – 47. Вартість такої послуги складала біля 300 дол. за 1 кг урану, що становить біля 25% світового рівня тарифів.

У січні 1999 року було введено заборону на розміщення ВЯП на території Красноярського краю і проголошено про необхідність підвищення до світового рівня тарифів на складування і переробку відходів. Це, а також інші чинники, призвели до необхідності вишукувати можливості збереження ВЯП на території України. Для цього передбачається спорудження сухих сховищ при атомних електростанціях і спорудження центрального сухого сховища в Чорнобильській зоні.

На сьогоднішній день в експлуатацію введені ВЯП на ЗАЕС. Планується встановити 380 контейнерів, термін зберігання в яких складатиме 50 років. Вартість поховання ВЯП в металево – бетонних контейнерах оцінюється в 50 дол. за кілограм урану.

5. Українське ядерне товариство.

Винятково важливими завданнями є робота з громадськістю та засобами масової інформації, інформативно видавнича діяльність. Від якості вирішення цих завдань залежить ставлення найширших верств населення до ядерної енергетики, а також – її майбутнє.

З цією метою в квітні 1993 року було створено Українське ядерне товариство (УКР ЯТ), основна діяльність якого спрямована на вирішення наступних проблем:

  • роботу з молоддю, студентами, учнями;

  • роботу з громадськістю та засобами масової інформації;

  • інформативно – видавничу діяльність;

  • встановлення міжнародних контактів та зміцнення міжнародного співробітництва;

  • допомога у вирішенні екологічних питань яд. енергетики;

Серед форм роботи Українського ядерного товариства:

  • традиційні конференції “Молодь в ядерній енергетиці”;

  • щорічні семінари “Екологічний моніторинг АЕС”;

  • регулярний випуск “Вісника УКР ЯТ”;

  • видання російською мовою інформативного бюлетеня Європейського ядерного товариства “NUCLEUS”;

  • видання науково-технічного збірника “Радіаційна та екологічна безпека підприємств ЯПЦ”;

  • чисельні спеціальні видання;

  • робота прес-клубу “Енергія”;

  • проведення круглих столів, в тому числі виїзних, та прес-конференцій;

  • лекції та загально – освітні виступи по радіо та телебаченню;

  • робочі зустрічі з політиками та екологами;

  • спільні заходи з інформаційними центрами АЕС;

  • робота секцій культури та жіночі секції при УКР ЯТ та інші;

Українське ядерне товариство увійшло до Координаційної Ради ядерних товариств країн СНД (КР ЯТ СНД), а також є національним представником в агентстві NucNet.








"роттердам+" не забирає гроші з кишень українців

ФОРМУЛА "РОТТЕРДАМ+" НЕ ЗАБИРАЄ ГРОШІ З КИШЕНЬ УКРАЇНЦІВ, А НАВПАКИ, ЕКОНОМИТЬ ЇХНІ ГРОШІ – ГОЛОВА НКРЕКП 
07.09.2018 22:38
Формулу "Роттердам+" проаналізували в європейської асоціації вугільної промисловості EUROCOAL і зробили по ній свій звіт
Що дала Україні формула "Роттердам+" і чи справді збирається її скасувати НКРЕКП
 


В ефірі "5 каналу" в програмі "Інформаційний вечір" голова НКРЕКП Оксана Кривенко розповіла всі подробиці про формулу "Роттердам+" і чи вигідна вона для України.

Голова НКРЕКП розповіла, що їхня комісія вирішила перевірити формулу "Роттердам+" у незалежних експертів: "Ми вирішили звернутися до провідної європейської асоціації вугільної промисловості EUROCOAL, яка саме і займається питаннями аналізу ринку вугілля в усіх країнах світу. Це незаангажована асоціація, яка включає до свого складу 15 країн, велику кількість підприємств, працює з 1954 року, отже, сумнівів щодо її репутації не виникало. Тобто ми звернулися до них з проханням проаналізувати нашу методику "Роттердам+". Що таке "Роттердам+"? Це фактично ціна вугілля, яка застосовується при формуванні цін на генерацію електричної енергії. Отже, це важлива складова, як наприклад, ціна борошна у випічці хліба".

Кривенко також прокоментувала інформацію, що формула "Роттердам+" використовується на користь Ахметова, а вугілля з українського Червонограду рахують за уціною імпортованого вугілля, а різницю крадуть: Все з точністю до навпаки... Якраз оця формула, навпаки обмежує собівартість видобутку внутрішнього вугілля, ми для того й замовили звіт в асоціації вугільників EUROCOAL… Ця ціна, яка закладається для формування оптової ринкової ціни електроенергії – вона найнижча серед усіх проаналізованих цін – і українського внутрішнього видобутку, і поточних спотових цін на вугілля на всіх європейських біржах. Тому що вона береться ретроспективно за останні 12 місяців і вкладається в ціну. Тому це найнижча ціна".

Вона додала: "Звичайно, для можливості забезпечення імпорту і забезпечення достатньо ресурсу, його необхідно привезти. Для того, щоб привезти, звичайно, додаються транспортні послуги. І якраз це є обмеження тих забаганок видобувників вугілля, які хочуть реалізовувати його за найвищою ціною. І я не погоджуюся з думкою, що вона (формула "Роттердам+" – ред.) забирає з кишень українців гроші, вона, навпаки, економить гроші українців".

Прокоментувала чиновниця і інформацію в ЗМІ, що якщо буде скасована формула "Роттердам+", то тарифи для споживача можуть підскочити майже втричі: "Про три рази я не скажу, але підскочити можуть. Справді, така можливість є, якраз оце формульне регулювання обмежує стрімке зростання тарифів. Тобто формула тримає".

На запитання ведучого, чи є вона прихильником того, аби зберегли формулу "Роттердам+", Кривенко сказала: "Я є прихильником того, що нам потрібен конкурентний ринок. Чим більше продавців електричної енергії буде на ринку, тим більше буде конкурентів і тим нижча в нас буде ціна. Для цього нам потрібна і інтеграція в європейську систему, для того, щоб була можливість імпортувати електричну енергію і навіть експортувати, якщо в якісь пікові періоди це буде вигідніше і дешевше. І казати, що ця формула дає комусь преференції, абсолютно неправильно".


10-й Міжнародний Форум і Виставка Нових Енергетичних Технологій

Найбільша в Східній Європі бізнес-подія, присвячена новітнім енергетичним технологіям, відновлювальним  джерелам енергії та енергоефективності, а також останнім світовим і локальним трендам в сфері сталої енергетики - 10-й Міжнародний Форум і Виставка Сталої  Енергетики SEF 2018 KYIV відбудеться в Києві з 16 по 19 жовтня 2018 р

Організатором SEF 2018 KYIV є Центр Інноваційного Бізнесу.

Зокрема, 16-17 жовтня відбудеться Форум SEF 2018 KYIV, який традиційно збирає власників і топ-менеджерів ключових гравців ринку. Кількість учасників події - 400+.

17-19 жовтня проходитиме Виставка SEF 2018 KYIV, на якій компанії з більш ніж 30 країн представлять технології, обладнання та сервіси для сегментів сонячної енергетики, вітроенергетики, біоенергетики, енергоефективності, а також об'єктів енергетичної інфраструктури.

Для компаній, що працюють у  сфері сталої енергетики, SEF набув статусу ефективної ділової платформи, на якій традиційно зустрічаються кращі міжнародні експерти, керівники галузевих державних відомств, десіжн-мейкери, що представляють постачальників і виробників обладнання, інвестиційні компанії і банки, девелоперов і сервісні компанії, а також енергетичні компанії, які є операторами об'єктів відновлюваної енергетики.

Форум є унікальною можливістю отримати інсайт в  фінансових, юридичних і технічних особливостях будівництва об'єктів відновлюваної енергетики, а також енергозабезпечення різних виробничих і комерційних об'єктів.

Крім цього 17-19 жовтня в рамках Виставки SEF 2018 KYIV ключові гравці ринку проведуть цілий ряд тематичних семінарів, які традиційно зберуть підприємців, зацікавлених в організації бізнесу в сфері відновлюваної енергетики, а також будівництві власних енергетичних об'єктів, зокрема, дахових сонячних електростанцій.

Вперше в 2018 р. складовою частиною SEF KYIV стане Tech Energy Competition - SEF AWARDS - конкурс проектів сталої енергетики в Східній Європі.

Важливою складовою частиною SEF є програма зустрічей B2B по попередньо затвердженому розкладу, яка вже традиційно вважається компаніями платформою для обговорення та укладання контрактів.

Партнерами SEF 2018 KYIV виступили компанії: KNESS, Jinko Solar, JA Solar, Helios Strategia, Huawei, Photomate, Solar Steelconstraction, US Solar.

Станьте  учасником SEF 2018 KYIV і приєднуйтесь до всесвітньо відомих експертів, учасникам міжнародного ринку сталої енергетики, постачальників сучасних технологічних рішень в галузі енергоефективності та відновлюваної енергетики-компаній та особистостей, які своєю діяльністю і досягненнями активно змінюють енергетичний ландшафт Східної Європи.

Проекти у сфері нових енергетичних технологій починаються тут!

Офіційний сайт SEF 2018 KYIV: 2018.sefkyiv.com

Україна на третину наростила експорт електроенергії

Україна на третину наростила експорт електроенергії
5 січня 2018 21:59

За 11 місяців 2017 року Україна наростила експорт електроенергії на 34,4%, порівняно із відповідним періодом 2016 року. Про це свідчать дані Міністерства енергетики та вугільної промисловості, передає 1NEWS з посиланням на УНН.

Зокрема, за січень-листопад 2017 року Україна експортувала електроенергії у обсязі 4 млрд 707,6 млн кВт/год., що на 34,4% більше, ніж за відповідний період 2016 року.

При цьому виробництво електроенргії за вказаний період зросло на 1 млрд 504,6 млн кВт/год. або на 1,1%, порівняно із січнем-листопадом 2016 року.

"Газпром" скоро предстанет...

"Газпром" скоро перестанет кормить Россию
15:02, сьогодні  
"Газпром" – все? / sprotyv.info

Газ и нефть традиционно являлись главным источником доходов как СССР, так и его частичной наследницы – Российской Федерации. Причем РФ куда серьезнее, ввиду тотального промышленного спада, зависит от поступлений в бюджет за счет экспорта энергоносителей.

Однако, как показывают тенденции, в скором времени углеводородную империю, занимающую пятое место в мире по запасам нефти и первое по газу, может укрыть волна коллапса. И в первую очередь это касается ее газовой отрасли, а "Газпрому" отведена роль детонатора.

Читайте также: Чорная пятниця для российского газа

Так, стало известно, что компания, стоившая в 2007 году более 300 миллиардов долларов, а в 2017-м чуть более 52 миллиардов долларов (запомните эту цифру), в 2018-м намерена для реализации своих амбициозных проектов привлечь не менее 1,278 триллионов рублей инвестиций, или проще говоря – долгов.

Казалось бы, крупнейшая газовая компания России, страны, обладающей крупнейшими запасами газа в мире, может себе позволить подобные риски. Но, на сегодняшний день долг "Газпрома" приближается к 40 миллиардам долларов, а благодаря привлечению дополнительных инвестиций в свои проекты он уже вначале 2018-го резко подскочит на 7 миллиардов долларов, а к концу следующего года ожидается в районе 60 миллиардов долларов!

А теперь вспоминаем стоимость компании. По сути, в 2018 года ее внешние долги перекроют эту самую рыночную стоимость на 20%, а то и больше. И это предпосылки к банкротству.

С другой стороны, для чего нужны все эти средства "Газпрому"? Разумеется, для строительства газопроводов "Турецкий поток", "Северный поток-2" и "Сила Сибири". Проекты масштабные и в перспективе должны не только компенсировать затраты, но и поднять компанию на новый уровень! Но и здесь есть свои "НО".

Прежде всего, "Северный поток-2" на сегодняшний день имеет весьма туманное будущее в связи с санкциями США, которые полную мощь покажут именно в 2018 году. Завершение же работ в 2019-м уже не является реалистичным, а даже если и так, то до начала гипотетических поставок "Газпром" два года бы существовал с растущими долгами.

"Турецкий поток", перспективы которого из-за санкций так же не имеют определенного будущего, сама же Турция не спешит реализовывать со своей стороны, более полагаясь на газ из Азербайджана и Ирана.

И, конечно же, "Сила Сибири", газопровод в Китай, на который в этом году были направлены дополнительные средства в размере 189 миллиардов рублей, в то время как финансирование "Северного потока – 2" сократили на 9%. Но, даже и с учетом особого внимания к "СС", ранее 2021 года при самых оптимистичных прогнозах строительство не завершится. То есть, на доходы от "СС", РФ в ближайшие, минимум, 4 года, рассчитывать не стоит.

А между тем США продолжают экспансию своего СПГ в Европу и на Азиатский рынок, в том числе в Китай. Из наиболее примечательных событий это заключение контракта на 5 лет между польской финансовой группой "Polskie Grnictwo Naftowe i Gazownictwo" и "Centrica LNG Company Limited", а так же мега-сделка между китайской госкомпанией China Petrochemical Corp (Sinopec) и американской Alasca Gasline Development Corp о поставках СПГ суммой на 43 миллиарда долларов.

Подобные тенденции ярко демонстрируют, что пока Россия строит свои трубы, США уже отнимают у нее долю рынка, благодаря своему СПГ. И кто-то поверит, что Белый дом не будет в скором времени агрессивно и настойчиво отвоевывать все новые и новые плацдармы у РФ?

А потому, компания, у которой долгов больше чем ее стоимость на рынке, а перспективы взлета после окончания строительства многообещающих проектов, часть из которых может быть и не достроена вовсе, в скором времени спровоцирует энергетический кризис в России.

Переиграли!


Україна стала головним європейським ринком енергетики

Найбільші міжнародні гравці сфери відновлювальної енергетики розглядають сьогодні Україну як найпривабливіший європейський ринок, що розвивається.

 

Такі висновки зроблено за підсумками роботи 9-го Міжнародного форуму та виставки сталої енергетики Східної Європи SEF-2017 Kyiv (sefkyiv.com), який відбувся 9-11 жовтня у Києві.

 

Як зазначив під час свого виступу на SEF-2017 KYIV виконавчий директор по Близькому Сходу, Північній Африці та країнам СНД компанії Suntech Power(Генеральний партнер SEF-2017 KYIV) Дімітріс Тітопулос, сьогодні світовим лідером у сфері сонячної енергетики є Китай, де до кінця 2017 р. загальні потужності станцій перевищать 125 Гвт.

 

“Як очікується, у 2020 р. частка відновлювальної енергетики у загальносвітовому балансі зросте до 26%, головний внесок в цю динаміку зроблять саме Індія, Китай та Бразилія”, - такий галузевий прогноз озвучила під час свого виступу Тетяна Панченко, менеджер з міжнародного розвитку та продажів компанії RECOM(Офіційний партнер SEF-2017 KYIV).

 

«Тарифи на електроенергію, вироблену традиційними джерелами, постійно зростають. У той же час електроенергія вироблена відновлювальними джерелами, зокрема сонячними електростанціями, стрімко дешевшає. В Україні точка паритету вже майже досягнута, галузь вже найближчим часом чекають радикальні зміни», - сформував найближчу перспективу глобальної та української енергетичної системи директор компанії KNESS Сергій Шакалов.

 

В якості прикладу глобального тренду здешевлення електроенергії з відновлювальних джерел директор компанії ZORLU ENERGY GROUP Еврен Евджіт навів останній тендер на закупівлю електроенергії сонячних електростанцій у Німеччині.

 

“За підсумками тендеру, що відбувся у Німеччині у лютому 2017 р., електроенергія сонячних електростанцій купляється за ціною 6.6 евроцентів за 1 Квт-год. Таким чином, за останні два роки ціна на таку електроенергію впала на понад 28%”, - підкреслив Еврен Евджіт.

 

На думку директора компанії Rentechno Євгена Ладніча, сьогодні розвиток галузі відновлювальної енергетики проявляється не лише в зростанні кількості об'єктів генерації та технологічних досягненнях, але і в формуванні ідеологічної системи координат. 

 

“Процес реалізації проекту супроводжується вирішенням цілого комплексу юридичних та технічних питань і саме від ефективності їх вирішення компанією-підрядником залежить те, наскільки інвестиція буде успішною. Наявність земельної ділянки та технічних умов ще не гарантує успіх проекту”, -  підкреслила директор компанії Helios Strategia Олена Скрипник.

 

“Дешеві спрощені безінверторні сонячні електростанції — це чудове рішення для створення автономних систем зрошення, підігріву води для домашнього господарства чи промислового підприємства”, - зазначив під час виступу директор компанії Atmosfera Олексій Бадика.

 

За словами менеджера з розвитку компанії Jinko Solar в країнах СНД Євгена Придатка, одним із головних чинників здешевлення сонячної енергетики у світі є постійне вдосконалення сонячних модулів. В якості приклада він навів дослідницьку роботу, яку проводить Jinko Solar.

 

“В 2017 році ефективність сонячних пластин склала 19,2%, у 2021 р. вона досягне 21%”, - озвучив цілі компанії спеціаліст.

 

“Вдосконалення конструкції модулів, використання нових матеріалів та компонентів відкривають нові можливості для девелоперів та інвесторів у сонячну енергетику. Наприклад, використання двосторонніх сонячних модулів суттєво, на 20-30%, може підвищити прибутковість проектів”, - пояснила у своєму виступі Морган Флеранс, технічний менеджер напрямку продажів компанії JA Solar.

 

“Важливо не лише діагностувати та виявити проблему за допомогою моніторинга. Важливо — забезпечити можливість автоматизованого усунення проблеми. Це те, що шукають наші клієнти”, - підкреслив Шон Жу.


 

Найближча галузева подія від IB Centre — CISOLAR-2018, відбудеться у квітні 2018 р.

Найбільша вітрова електростанція світу


         Морська вітрова електростанція Burbo Bank. Діє у Ліверпульській затоці. Належить Великобританії.
         Перша черга ВЕС Burbo Bank будувалася у 2000-2007 рр. і мала 25 вітрових турбін по 3,6 МВт (всього 90 МВт). Друга черга будувалася у 2016-17 роках, складається з 32 вітрових турбін Vestas MHI V164 потужністю 8 МВт (всього 256 МВт). 17 травня 2017 р. в Ліверпулі відбулася урочиста церемонія запуску другої черги ВЕС. Таким чином, на сьогодні Burbo Bank є найбільшою у світі вітроелектростанцією сумарною потужністю 346 МВт. 
         Новині майже 2 місяці, але я подумав, що вона занадто чудова, щоб за цей час застаріти. Ось чому додам ще кілька слів про цю нову іграшку Еола.
         ВЕС Burbo Bank є спільним підприємством, в якому 50 % капіталу належить DONG Energy (Данія) і по 25 % компаніям РКА та LEGO Group (Великобританія).
         Burbo Bank в змозі задовольнити потреби електроенергії 230000 домогосподарств.
         Тільки одна турбіна Vestas MHI V164-8 МВт виробляє більше енергії, ніж сукупно вся Vindeby (перша в світі морська вітрова станція, що була збудована підприємством DONG Energy 25 років тому в Данії).
         На цей момент діють 17 морських ВЕС, побудованих DONG Energy у  Великобританії, Німеччині та Данії, а нещодавно це підприємство запустило свою тисячну за ліком вітрову турбіну.
         Дата запуску першого зразка турбіни Vestas MHI V164-8 МВт - 1 квітня 2014 р.



Довжина  х  ширина  х  висота гондоли   -   20 х 8 х 8 м.
Вага гондоли 390 тон.
Три лопаті довжиною по 80 м.
Вага однієї лопаті 35 т.
Площа, обмежена колом, що описують лопаті генератора -  21124 м2
Висота над рівнем моря до осі ротора генератора 105 м.
Висота над рівнем моря до кінця лопаті у верхньому положенні 187 м.
Виробник турбіни - Vestas Offshore Wind - спільне підприємство між Vestas Wind Systems A/S 50 % та Mitsubishi Heavy Industries 50 %.

Сучасна форсована турбіна Vestas MHI V164 (повідомлення від 26 січня 2017 р.) може генерувати електрику з потужністю вже 9 МВт. І є наразі найбільшою вітровою турбіною у світі.

Довідка.
У 2016 р. берегові ВЕС Великобританії виробили більш як 9 ГВт х год електроенергії, морські - 6 ГВт*год, що задовольняє до 23 % потреб цієї країни у ел.енергії.

За матеріалами сайтів

В США частка зеленої енергетики стала більшою, ніж атомної

           Атомні електростанції США стали виробляти менше енергії, ніж станції з виробництва електроенергії з відновлюваних джерел, повідомляє енергетичне агентство EIA.

Відновлювані джерела енергії вперше випередили атомну енергетику в США

             Після стрімкого розвитку в 2016 та 2017 роках відновлювані джерела енергії потіснили атомний сектор як одне з найважливіших джерел енергії в Сполучених Штатах. Це відбулося незважаючи на законодавчу підтримку «мирного атома» за допомогою податкових пільг і преференцій – в рамках розвитку «безвуглецевої енергетики» та скорочення викидів вуглекислого газу. Дані на початок травня 2017 року зі звіту EIA року свідчать, що поки що домінуюче становище в енергетичній структурі США займає природний газ, потім – вугілля, а на третє місце несподівано вийшли альтернативні джерела енергії (сонця, вітру, води, землі і біомас). Вперше в історії США відновлювані джерела відтіснили атомну – так відбувалося два місяці поспіль: у березні 2017 року їх частка становила 21,6%, атомної енергетики – 20,34%, квітні 2017 року – 22,98% відновлюваної, 19,19% атомної.

             Обсяги вироблення атомної енергії скоротилися в цьому році майже на 3% в порівнянні з тим же періодом в 2016 році, в той час як вироблення гідроелектроенергії зросло на 9,5%, і майже на 14% – зросло використання інших відновлюваних джерел енергії, оскільки все більше штатів використовують дешеві технології.

Фонд енергоефективності: як Україні побороти енергомарнотратство

У сучасному світі ефективне використання енергії — один з ключових показників розвитку економіки, науки й соціокультурного статусу держави. Власне, кожна країна, так чи інакше, намагається знижувати енергоємність своєї економіки: для деяких — головним поштовхом до цього є екологічна ситуація, для інших — високий рівень енергозалежності, а для нашої держави — це питання актуальне з багатьох причин.


Хоча деякі з них і є очевидними, та все ж, щоб осягнути масштаб, варто перерахувати найважливіші:

• Україна - імпортер енергетичних ресурсів;

• Походження ключового первинного енергоресурсу всім відоме - країна-агресор;

• Територія, на якій зосереджено значну частину енергетичних ресурсів, - окупована;

• Значна кількість громадян отримує державну допомогу (субсидії) для забезпечення низкою видів енергії;

• Велика частина громадян витрачає левову долю сімейного бюджету на оплату енергетичних ресурсів;

• Україна, ставши членом Енергетичного співтовариства, взяла зобов’язання з гармонізації «енергетичного» законодавства;

• Україна ратифікувала Паризьку кліматичну угоду, відповідно до якої має скорочувати шкідливі викиди.

Усі ці фактори спонукають нас шукати можливості впливу на ситуацію, що склалася у нашій державі. Окрім стимуляції власного видобутку природного газу, переорієнтації генеруючих потужностей на більш доступні марки вугілля та розвиток альтернативної енергетики, необхідно віднайти та використовувати інші – нові - можливості. Ефективне використання енергоресурсів - одна з них, і це ні для кого нині не є таємницею. Для того, щоб йти в цьому напрямку, потрібні правильні державні інструменти. Саме створення Фонду енергоефективності в Україні має стати «фінансовою інновацією» та дієвим механізмом залучення інвестицій, який відповідатиме актуальному досвіду країн, що вже досягли успіху на полі ефективного використання енергоресурсів.

Значний потенціал енергозбереження в Україні криється у житловому секторі (34%), промисловості (28%) та в секторі трансформації енергії на ТЕС (21%). У складній енергетичній ситуації мусимо розставити пріоритети та почати роботу в правильному руслі. Нині в Україні вже проводиться робота зі стимулювання та розвитку енергозбереження. Так, із 2014 року для заміни котлів та придбання енергозберігаючих обладнання й матеріалів для житла 205 тис українців отримали можливість скористатися програмою “теплих кредитів”. У державному бюджеті 2017 року на цю програму передбачено ще 400 млн грн. Проте, ця сума мізерна у порівнянні з 52 млрд грн, які виділені на державну допомогу у вигляді субсидій. Щоби просунутися у вирішенні проблеми енергозабезпеченості наших громадян, нам необхідно відходити від неефективної та застарілої моделі дотування державою неефективного споживання енергоресурсів і рухатись у напрямку ощадливого споживання. Адже в різниці між цими двома моделями часто-густо й криється головна причина державної допомоги населенню.

Найдешевше та найчистіше джерело енергії - це енергія, яку вдалося не витратити, а отже й не генерувати

Ключове питання для функціонування Фонду енергоефективності: як перетворити колосальні ресурси, що неефективно використовуються, в джерела наповнення фонду та досягти зниження витрат енергоресурсів на одиницю ВВП? Нині загальна потреба інвестицій в енергоефективність України становить 57 млрд дол США.

Про те, що рівень енергоємності української економіки залишає бажати кращого, сказано дуже багато, але, зважаючи на загальну потребу, наявних інструментів для виправлення цієї ситуації в Україні, на жаль, не достатньо. Вочевидь, потрібно створювати нові державні інструменти. І окрім економічної складової, це й питання комфорту в наших оселях.

У ХХІ столітті є можливість економити енергетичні ресурси цивілізовано, а не за рахунок свого затишку. Якщо брати до уваги ті енергозберігаючі технології, які дає нам сучасна будівельна промисловість, то наші житлові і виробничі фонди не тільки застарілі - вони доісторичні. Приміром, журналісти одного видання в рамках експерименту провели цікавий дослід. Якщо взимку відсканувати наш житловий фонд багатоповерхівок спеціальним пристроєм, який показує теплові втрати (для цього згодиться навіть військовий тепловізор), можна побачити, скільки тепла втрачається через низьку енергоефективність. Зменшувати суми в платіжках необхідно не жертвуючи власним комфортом та безпекою, а за рахунок енергозберігаючих технологій та розумного використання енергоресурсів.

Поява Фонду енергоефективності дозволить нам перетворювати зекономлені на енергетичних ресурсах кошти на джерело наповнення самого Фонду, залучити на програми з енергозбереження 100 млн євро грантових коштів від наших європейських партнерів. Переконаний, інвестувати в енергоефективність - це інвестувати в економіку, тобто - в майбутнє.

Створення Фонду енергоефективності — це організація засад співфінансування не тільки для власників житла, а й для управителів; це (що важливо!) - зародження фінансового середовища, щоби банки змогли вийти на ринок послуг із фінансування енергоефективності в будівлях. На мою думку, краще витрачати гроші на вітчизняні будівельні матеріали для енергомодернізації, аніж на той самий газ, значну частку якого ми так чи інакше купуємо за кордоном за іноземну валюту.

Енергоефективність — ключовий пріоритет Четвертого Енергопакету ЄС

Досвід країн із низькою енергоємністю економіки та високим рівнем життя громадян доводить необхідність створення такого Фонду. Завдяки послідовній політиці підтримки та провадження розумного використання енергетичних ресурсів у США енергоефективність стала третім за потужністю ресурсом енергії, випередивши навіть атомну енергетику!

Досвід ФРН для України також є надзвичайно актуальним та корисним, адже свого часу Східна Німеччина мала схожі проблеми з надмірним споживанням енергії з тих самих причин, що й Україна. Тому сьогодні своїм досвідом та технологіями ФРН може допомогти розвитку цієї сфери в Україні.

Східнонімецькі житлові масиви складалися переважно з модульних панельних багатоповерхівок, в яких системи тепло-, енерго- та водопостачання були застарілими і майже не регулювались, відповідно, були надзвичайно неефективними – з точністю як нині у нас.

Польща також має позитивний досвід змішаного фінансування енергетичних проектів (кошти Євросоюзу, міжнародних фондів-донорів, екологічних фундацій, бюджету), де вміло використовується система податкових пільг. Там функціонує спеціальний комунальний фонд, кошти якого акумулюються та використовуються для реалізації недорогих проектів енергозбереження, підвищення якості опалення та поточних ремонтів.

У 2015 році Фонд енергоефективності було створено в Латвії. На початку функціонування капіталізація фонду склала 80 млн євро. Його основним інструментом стали позики для проведення енергосервісу та виконання енергозберігаючих заходів. Планується, що фонд функціонуватиме, як мінімум, до 2030 року.

Поки ми боремося із політичними перепонами для імплементації Третього енергетичного пакету, у Європі вже розглядають проект Четвертого, в центрі уваги якого - саме енергоефективність.


Без створення таких інструментів, як Фонд енергоефективності, Україні буде неможливо наздогнати ЄС і виконати свої зобов’язання

При підготовці законопроекту «Про Фонд енергоефективності» (№5598) Комітет Верховної Ради з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки, народні депутати, представники Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства, громадських об’єднань, міжнародних організацій та фінансових інституцій провели чимало дискусій та визначили ключові завдання для майбутнього Фонду енергоефективності: підтримка ініціатив енергоефективності, проведення заходів із енергозбереження та стимулювання підвищення енергоефективності будівель. При цьому механізми роботи новоствореного Фонду мають бути ринковими, мінімально витратними, некорупційними та прозорими.

Фонд енергоефективності повинен стати державним інструментом для модернізації економіки України, та, насамперед, — житлового та комунального сектору. Чому було важливо ухвалити Закон «Про Фонд енергоефективності»? Відповідь проста: його дія створить умови для державної підтримки та стимулювання заходів підвищення енергоефективності, економного використання енергетичних ресурсів, поліпшення рівня життя українців завдяки зменшенню витрат на оплату енергетичних ресурсів, раціональному використанню коштів державного та місцевих бюджетів; а в глобальному сенсі - сприятиме енергетичній незалежності та енергетичній безпеці нашої держави.

Енергоефективність: парламентський день довжиною в 15 років



Найдовший день року видався надзвичайно плідним для Верховної Ради України. Народними депутатами було ухвалено два важливих законопроекти, які стосуються кожного громадянина.
Дуже важливо, що законопроекти “Про комерційний облік комунальних послуг” ”(№ 4901) та “Про енергетичну ефективність будівель” (№4941-д) знайшли підтримку в залі парламенту. Адже вони - ключові в питанні енергоефективності. До речі, перший із законопроектів, який стосувався комерційного обліку комунальних послуг, було зареєстровано у Верховній Раді України ще 15 років тому.


Енергоефективність – це, в першу чергу, ресурс, доступний кожному. Україна має значний потенціал енергозбереження, основна частина якого зосереджена в житловому секторі (34%). Щоби підвищити глобальну енергоефективність країни, як не дивно, необхідно почати з малого – ефективно використовувати енергетичні ресурси. Євросоюз за останні десять років скоротив кінцеве споживання енергії для житла аж на 15%. І значною складовою такого успіху, за інформацією Єврокомісії, стала сертифікація енергетичних характеристик будівель та обліку споживання енергоресурсів. Між тим, в Україні з 2002 року чи не в кожному скликанні Верховної Ради реєструвалися законопроекти, пов’язані із обліком комунальних послуг, але жодного з них не було ухвалено. Поки ми проводили круглі столи з енергоефективності і роками відкладали розгляд та прийняття документів у цій сфері, країни ЄС суттєво підвищили енергоефективність житлового сектора та продовжують знижувати кінцеве споживання енергії.

І ось, нарешті, 22 червня Верховна Рада ухвалила в цілому поданий тридцятьма двома народними депутатами проект закону “Про комерційний облік комунальних послуг”. Це закон повинен забезпечити контроль споживання, тобто і енергозбереження; захистити споживачів, які отримуватимуть детальну інформацію про своє споживання та, відповідно, зможуть платити лише за використані ресурси; не дати можливості операторам мереж перекладати свої витрати на споживачів. Окрім цього, прийняття такого законопроекту – це виконання наших міжнародних зобов’язань – імплементація Директиви ЄС з енергоефективності (2012/27EU).

Кожна гривня, інвестована в енергоефективність, – мінус чотири у платіжці
Чому комунальні послуги мають піддаватися обов’язковому обліку? Головний принцип реформи енергоефективності та житлово-комунального господарства, закладений у цей закон – це право споживачів сплачувати тільки за дійсно спожиту енергію та воду. Неможливо економити те, що не обліковується, тому забезпечення комерційного обліку у сфері комунальних послуг – це передумова енергоефективності.

Відбулося! Парламент України від політичних дебатів та дискусій про високі тарифи, перейшов до запровадження практики, де ключовим фактором буде саме комерційний облік енергетичних ресурсів – як це відбувається у всіх цивілізованих країнах. Як тільки відчуємо, що кожен зекономлений кубічний метр газу, або калорія тепла, перетворюється на гривню у кишені, ефективне споживання енергетичних ресурсів стане економічно вигідним. Це заохотить багатьох із нас інвестувати кошти та використовувати державні механізми, які вже існують в Україні, для енергомодернізації своїх домівок.

Без впровадження обліку споживання ресурсів ми залишаємося заручниками тарифної політики монополістів, адже позбавлені можливості вплинути на розмір платежів за отримані комунальні послуги. Саме тому моніторинг споживання енергії – це перший ефективний крок на шляху до енергозбереження і початок реформ в житлово-комунальному господарстві.

Клас енергоефективності має впливати на привабливість житла
Будівлям, в цілому, відводиться 40% світового споживання енергії. З цієї причини варто не лише підвищити енергоефективність уже побудованих споруд, але й розпочати розробку інноваційного підходу при будівництві нових. Світові інвестиції в енергоефективність за 2015 рік склали 221 млрд дол. США, з яких 118 млрд дол. - це інвестиції саме в енергоефективність будівель. Закон “Про енергетичну ефективність будівель” залучить до роботи 1 135 енергоаудиторів, у той час, як загальний потенціал робочих місць в економіці, за умови проведення термомодернізації бюджетних установ та багатоквартирних житлових будинків, складає майже 500 000 робочих місць.

Відповідно до положень ухваленого проекту “Про енергетичну ефективність будівель” (№4941-д), нарешті, енергетична ефективність житла отримає належну актуальність. Ми почнемо більше цінувати житло, яке, маючи належний рівень комфорту та затишку, вимагатиме менше коштів на своє енергетичне забезпечення. Окрім інших характеристик, для житла має стати актуальним і його енергетична ефективність. До слова, в Україні енергоефективне житло вже ціниться вище, однак досі було відсутнє спеціальне законодавство в сфері забезпечення енергетичної ефективності будівель. Різниця в ціні між квартирами з однаковими параметрами, але різним рівнем енергоефективності повертатиметься власникам у вигляді зекономлених на платіжках коштів. Проект Закону України “Про енергетичну ефективність будівель”(№4941-д) покликаний запровадити практику маркування енергоефективності житла, тобто таку необхідну сертифікацію енергетичної ефективності об’єктів будівництва та існуючих будівель для визначення фактичних її показників. Він також забезпечить розроблення рекомендацій щодо підвищення рівня енергоефективності з урахуванням місцевих кліматичних умов.

Важливо, що цим законопроектом передбачено механізми залучення коштів на впровадження енергоефективних заходів, наприклад - з Фонду енергоефективності.

Обидва законопроекти мають забезпечити повноцінне функціонування Фонду енергоефективності за законом, який нещодавно ухвалила Верховна Рада України.

Ухвалені Верховною Радою два ці закони – не просто на часі, вони - вкрай необхідні як для кожного українця, так і для економіки держави, в цілому.
Страницы:
1
2
4
предыдущая
следующая