хочу сюди!
 

Кристина

34 роки, діва, познайомиться з хлопцем у віці 30-40 років

Замітки з міткою «зрада»

Как страшно жить (с)

Привет, мои дорогие!
Обращаюсь к вам так, потому что в блогах с 2006 по 2017 провела наиболее весёлые, беззаботные, полные радужных надежд, как оказалось, свои дни. За это время я развелась с первым мужем, встретила второго, начала писать стихи, творить картины, но самое главное - обрела друзей, которые по сей день есть мой золотой запас, отрада души моей, и кое кто стал ближе чек кровные родственники. Поэтому ко всем, кто меня помнит - дорогие вы мои.
Перепрошую за російську мову. Ще не навчилася висловлювати свої думки солов'іною, так же яскраво як тією мовою, якою размовляла з дитинства. Но я удосконалююся у цьому напрямку.
Так, что я хотела сказать то....
В начале войны, в апреле, я уехала в Чехию (наивно думая, что на 2-3 недели) подгоняемая страхом, что в мой город придёт враг и повторит ужас Бучи. Как раз Одессу начали активно обстреливать ракетами, над головой летали ракеты в форме автобуса, весь город подпрыгивал от взрыва. Надо сказать, что Одесса стоит на ракушняке, материал пластичен и есть эффект пружинистости при ударе. Поэтому личные ощущения были как на странном батуте. Может по этой же причине старые дома выстоять и во второй мировой войне, если не было прямого попадания.
Потом вернулась.
Потом ещё на 3 месяца уехала в Чехию (нервы не выдерживают), теперь снова дома и мне не смотря ни на что быть дома, в Одессе, лучше всего.
Но снова давит тревога. Две.
Все сейчас обсуждают вероятность оккупации Одессы. Об этом не хочу думать и от страха такой вероятности ком встаёт в горле. Узкие на новых оккупированных территориях теперь не просто воруют что плохо лежит, они "очищают" город под себя, чтобы потом жить в наших домах. Такие сейчас у них цели и задачи (такие планы обсуждают в своих каналах)
Второй страх - нащ внутренний враг. Ох, тут меня обуреваеют гнев, разочарование, испанский стыд, опять же страх и безнадежность.
Те, кто уехали - не собираются возвращаться.
Те кто вернулись, жалеют, что сделали это и строят планы снова свинтить.
Кто был стойким и преданным до сего дня - разочарованы в своей наивности и недальновидности. Они думали, что вместе с государством мы сила, а не дойная корова для мошенников у власти.
Говорить о наших воинах, ставших заложниками войны между небом и землёй- отдельная горькая тема.
Я тут ещё почти год провела в благотворительном фонде и даже отработала один грант, была координатором проекта психологической помощи.
Разочарование во всей этой системе - отдельная боль. В отчётах нельзя было написать "с периода полномасштабного вторжения России в Украину", надо было писать с момента аннексии Крыма. Серьёзно?
Нашим воинам по условиям гранта нельзя оказывать психологическую консультацию военным - это сторона конфликта.
И много других ограничений.
Все гранты это иностранный капитал. И у них свои выгоды. Не только материальные. В какой то момент крупная благотворительная организация перестала вкладывать деньги на восстановление разрушенного жилья в центральной части Украины. Потому что за их деньги домик поправят, окна вставят, а снова прилёт и... нет домика. Иностранным инвесторам нужны голливудские картинки : вот логотип этой организации на фоне домика и счастливые люди. А на нет и...денег нет. Такой цинизм и лицемерие. А сколько денег уходит на торжественные семинары с шампанским для обсуждения итогов грантов
Щас зарыдаю. Поэтому закругляюсь.
Ваша Полина.

Як часто ми помиляємося в людях...

Як часто ми помиляємося в людях, безумовно і повністю їм довіряючи? Та життя вчить нас тому, що наївність та щирість — це різні речі. І як же навчитися розбиратися в людях? Відповість ця коротенька притча:

[ Читати далі ]

50%, 5 голосів

30%, 3 голоси

0%, 0 голосів

20%, 2 голоси
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Зрада-зрадня другого року війни

Після одної занепадницької замітки друга. Про те, що навіть затяті оптимісти "розводять зраду". Що вже казати про панікерів. Отож, у чому "зрада":

- ЗЕлена влада обіцяла не підвищувати комунальні тарифи, однак в новинах вже повідомляють, що цьогоріч у квітні та липні зросте вартість водопостачання і водовідведення на 12%. Це не вселяє оптимізму, тому що в декого ціни й так одні з найвищих в країні. Надодачу йдуть розмови про подорожчання електрики з нинішніх 1,7 грн. аж до 5 грн. Це більш, ніж в два рази. А в країні зараз війна, все дорого, безробіття. Мабуть, всі кредити та фінансові допомоги йдуть на приСлуг народу.
Звичайно, втішають, мовляв, соціально незахищені верстви отримають субюсидії. Однак мовчать, що субсидії не покриють повний обсяг споживання (по-моєму, частину сподживання все одно повинен оплачувати пільговик). Та й нормативи для консенсації занижують.

- Корупція у закупівлях до Міноборони. Якщо раніше казали про яйця по 17 грн., то тепер розповідають про яблука по 51 грн. Це змушує західних партнерів замислитись у доцільності фінансування України. І такі речі лише погіршують ставлення до влади і Міністерства оборони. Але, мабуть, жага до збагачення сильніша?

- Американські солдати не будуть воювати за Україну. Вони вже навоювалися в інших війнах і тепер не хочуть влізати ще кудись. На рабсіянські провокації (наприклад, як збиття безпілотника у нейтральних водах Чорного моря) не будуть вестись. І відкритого протистояння між демократичним і диктаторським світом теж не буде. Найбільше, що можна очікувати від США — політична та військова підтримка. Але якщо не буде перемог на фронті, то й їх можуть зменшити.

- Все більше розмов про погану якість роботи військоматів. Що гребуть всіх без розбору, не навчають толком і відправляють на передову. Хоча військові на фронті кажуть, що їм потрібні навчені та мотивовані люди. А сильних і вмотивованих не беруть.

- Відсутність обіцяного контрнаступу. Поки все, що ми можемо — стримувати наступ росіянськіх зеків і чмобіків. Причому, по клаптику здаємо свою землю, бо русні набагато більше, ніж нас.

- Бажання Зелебородька перемовин з Китаєм, які ні до чого хорошого не призведуть, бо у Сі такі ж самі імперські наміри, як і у Путлєра. І брешуть так само багато. Єдина відмінність в тому, що китайці мудріші і не лізуть на рожон. Інакше б давно зайнялись Тайванем. Для китайських комуністів важливо, щоб Рабсія не розпалась, але була під їхнім негласним контролем. Звичайно, разом з Україною.

Рівень зради зашкалює. Але вірю, що Україне переможе. Хоча впевненості у цьому все менше. Бо як не зовнішні, то внутрішні вороги можуть все зіпсувати.

Покарання за жіночу зраду....

Зрада є однією з найстрашніших гріхів подружнього життя. Однак, якщо в наші дні це «карається» розлученням, то в минулі часи все було набагато гіршим. Особливо жахливою жорстокістю відрізнялися покарання, передбачені для жінок-зрадниць.

Ми представляємо Вам ТОП найжорстокіших покарань у різних країнах за жіночу зраду.


1.Туреччина


Якщо жінка у цій країні зрадила свого чоловіка, то її садили в мішок з кішкою і били ланцюгами, намагаючись потрапити побільше по тварині. Проте побиття тривало доти, доки жінка не вмирала.

[ Читати далі ]

Мільйонна ботоферма порошенка

Найбільша ботоферма в Україні працювала на Порошенка і «Євросолідарність». Це доведений факт!

Нардеп Герасимов організував роботу ботоферм Порошенка. Саме на Герасимова працював росіянин Віктор Майстренко, якого соратник Пороха спеціально привіз в Україну. За свою «ботоферму» Майстренко отримав від Порошенка українське громадянство. І це в той час, коли багато іноземців, що воювали на Донбасі, не можуть отримати документи досі! 

Ботоферма Порошенка фактично працювала на росію – розганяла фейки і зраду про армію та здачу державних інтересів. Фейки про конфлікт Зеленського і Залужного також вкидала ботоферма Порошенка. В умовах війни команда Порошенка працює на розкол України. Більш того – грає на руку окупантам. Хіба це патріотизм?

Детальніше у відео за посиланням:




Просто криють зрадофіли...

angry
Починається з ниття "коликінчитьсявійна".
Не буде відповіді - 100 % будуть "хвилюватися", закидають кавалками, уронивши нижче плінтуса свій морально-психологічний дух.
Кажуть їм: дочекайтеся натівської зброї на фронтах у товарних кількостях, переломний момент - у серпні, закінчення активних дій у грудні. Закидали гівном. Цей раз - генерала Буданова:
"раніше нам обіцяли до кінця літа, чому щоразу переноситься"
"коли припините годувати народ байками - зрада!"
"війна стала вигідна владі"
"навіщо давати нові прогнози, якщо вони не збуваються"

І ця маячня несеться від спеціалістів диванної аналітики, які щодень, як нічого не бувало, цікавляться прогнозом погоди, складають бухгалтерські прогнози доходів своїх офісів (хоча в кінці року цифєркі ніколи не збігаються), грають на фінансових біржах, гадають на картах, читають гороскопи omg і то не заради розваги...

Дідько, "мирний" планктон, та заваліть вже свої хліборізки! Хто знає, коли вона клята кінчиться!!! Тим більше, що воювати доводиться не з пересічним ворогом, а з воскреслою з анабіозу ордою, для якої життя свого людського індивіда - ніщо. І для якої саме ранні офіційні прогнози, виходячи з кількості втрат, що нібито засмутять хана і змусять його припинити війну, - саме такі прогнози виявилися по-дитячому наївними.
Хан на засіданні наказав військовій свиті берегти ТЕХНІКУ. Про рядових ординців він не казав нічого. 30000? Та там народ видресируваний так, що прийме і 100000. Сибір великий, палок для дєдов на парад всім вистачить.

Війна триватиме поки ординське стадо не закінчиться
крапка



ОПУ розголошує держтаємниці

ОПУ розголошує держтаємниці

Ірина Фріз

Отримала відповідь від Служби безпеки України щодо наявності допуску до державної таємниці у громадянки М. Левченко, помічниці Президента України Зеленського.

Служба безпеки України заперечує наявність допуску до держтаємниці у зазначеної особи. Таким чином, перебування М. Левченко в кабінеті під час обговорення операції «Авеню», про яке повідомив журналіст Юрій Бутусов та екс-голова ГУР МО Василь Бурба, було незаконним та мало ознаки злочину, що передбачений ст. 328 ККУ (розголошення державної таємниці).

Президент не міг не знати про відсутність у своєї помічниці допуску, а тому не мав права залучати її до обговорення питань, що підпадають під обмеження «цілком таємно».

Подальший витік інформації також потребує детального розслідування на предмет наявності складу злочину «державна зрада» помічницею президента М. Левченко, яка не повідомила Офіс Президента про наявність у її чоловіка громадянства Російської Федерації.

Переконана, що СБ України має дослідити всі факти перебування громадянки М. Левченко у заходах з обговорення питань з обмеженим доступом та вжити заходів із мінімізації ризиків, що могли виникнути у разі їх потрапляння ворогові.

Прошу вважати це заявою про злочин та СБУ надати:

– правову оцінку незаконному доступу М. Левченко до відомостей, що становлять державну таємницю;
– провести розслідування щодо дотримання режиму секретності та таємного діловодства в Офісі Президента України;
– провести розслідування щодо фактів перебування осіб без допуску до заходів з обговоренням інформації з обмеженим доступом на нарадах за участі Президента України, керівника Офісу Президента України тощо.

Дмитро “Калинчук” Вовнянко

Ще один гарячий привіт Офісу Зеленського від фракції “Європейська Солідарність”.

СБУ відповіла на запит депутата Ірини Фріз щодо особи незрозумілого роду занять Марії Левченко, оформленої у студії “Квартал-95”, але яка постійно перебуває біля президента Зеленського, в т.ч. під час нарад, де обговорюються державні таємниці. СБУ повідомила, що мадам Левченко, одружена з колишнім помічником депутата держдуми Росії Валуєва і громадянином Росії Гогілашвілі, допуску до державної таємниці ще й досі НЕ МАЄ.

Тобто команда ЗЕ спробувала забити баки суспільству тим, що зарахували Левченко в штат Офісу президента, і розповіла байку, ніби Левченко виконувала обов’язки помічника президента на громадських засадах. Але! Допуску до державної таємниці мадам Левченко не мала ані тоді, ані зараз!

І причина цього очевидна. Жоден офіцер СБУ не надасть допуску до державної таємниці особі з такими життєвими обставинами.

Тобто в Офісі президента ще й досі в режимі ріал-тайм продовжують порушувати закон про державну таємницю, розголошуючи її ну от взагалі сторонній особі. А вдома у мадам Левченко повноцінний інформцентр, куди стікається інформація зразу з Офісу президента і з військової розвідки. А донедавна ще й з МВС.

Вам зрозуміло, чому Байден з ЗЕ говорив лише через 2 доби після переговорів з Путіним? А толку йому говорити з установою, де державні таємниці розголошують бозна кому? І Байден – це тільки перший приклад.

Джон Сміт

СБУ, яка відповіла, що Марія Левченко, яка постійно присутня на обговоренні державних таємниць, не має доступу до державної таємниці, це як відповідь: “Що ви від нас хочете? Ми тепер всього лише підрозділ клоунів з 95 кварталу. Самі розгрібайте”.

Тобто Левченко, яка разом зі своїм чоловіком, приймала участь в проекті ФСБ (“Центр здоровой молодежи” – в російському суді попередній керівник дав покази, що організував його за наказом ФСБ для проникнення в закордонні кола), сидить в кабінеті Зеленського, постійно слухає секретні спецоперації, які в її присутності обговорює Зеленський, а потім ці операції раптом зриваються, і деякі їхні виконавці гинуть.

В перекладі, СБУ фактично підтвердила, що Зеленський перебуває в триваючому злочині: постійно розголошує державну таємницю.

“Как только я нарушу закон, я уйду сам” © .
* “Ти хочєш, штоби російськиє танкі на слєдующій дєнь стоялі в Кієвє?” Руслан Демченко,
* Єрмак – синок співробітника ГРУ ГШ РФ,
* Левченко – керівниця української філії проекту організованого ФСБ,
* Її чоловік Гогілашвілі, помічник російських депутатів, кураторів згаданого вище проекту ФСБ, і який живе під одним дахом з керівником української розвідки Будановим…
* І тд, і тп… =>
=> Кремль обставив Президента Зеленського з усіх боків своєю агентурою.

При цьому СБУ паралізована сусідом по під’їзду, а її генерали замовляють вбивства один одного, тікають за кордон і погрожують звідти розповісти, як саме “Зеленському не заносять”.

В цьому випадку зобов’язані були б проявити ініціативу офіцери-контррозвідки, як це зробили їхні колеги в США, які здали таємні переговори Трампа з Путіним американському суспільству. Але їх російська агентура вже відшмагала по щоках: по дзвінку Путіна миттєво звільнила керівника операції по захопленню Цемаха. Тобто зі всіма ініціативними ворог в оточенні клоуна провів виховну роботу, щоб жили за російським “ініціатива дрючить ініціатора”.

Тому зараз СБУ в нас у країні немає. Є люди, які ходять на роботу і отримують там зарплату. Все.

Я думаю, що американський фільм “Не дивись угору” – це дитячий садок. В нашому виконанні сцена в овальному кабінеті виглядала б так:
Дзвінок Путіна.
Путін:
– Владімір Алєксандрч, ну как ето називаєтся? Ви клянетесь в дружбе, а ваши в ето время Цемаха похищают? Ето что такое?
Зеленський:
– Владім Владімич, да ето порошенковскіє кадри! Хотят поссоріть нас с вамі.
Кладе трубку, піднімає іншу, і в цей же день керівник операції Роман Червінський вилітає з роботи без пояснень.
Далі офіцера-розвідника везуть на задньому сидінні з мішком на голові.

Кінець.





Без повинної. Найбільш ідіотська явка



Без повинної. Найбільш ідіотська явка

 

Володимир Омелян

Зеленський відверто клеїть дурня, бо якщо у нього на посаді Президента імунітет, то після цього він сподівається пропетляти.

Зеленський – аферист, корупціонер і державний зрадник.
Зеленський абсолютно свідомо зриває нашу співпрацю з Заходом, переслідуючи інтереси Росії.
Це було очевидним з першого дня його перебування на посаді, і жодних змін не настало.

Зізнанням про особистий злив операції по вагнерівцям він зіграв на випередження, розуміючи, що, як і з МН-17, правду заховати неможливо. І сподівається тепер, що власноручне зізнання дасть йому публічну індульгенцію від неминучого викриття.

В ідеальній країні сьогодні мільйони людей на вулицях мали би вимагати негайної відставки Зеленського, взяття під варту його з його політичним Кварталом-95 і довічного ув’язнення.

Але оскільки у нас літо і всі планують відпустки, то дочекаємося осені.

Просто пам’ятайте, поки Зеленський бреше і залишається Президентом, він і його команда обкрадають Україну на декілька мільярдів гривень щодоби, роблять все, щоб Україна якщо б і не вмерла, то залишалася важко хворою.

Юрій Луценко

Порівнювати примусову посадку літака для захоплення опозиціонера й операцію по захопленню «вагнерівців» – це все рівно що порівнювати 95 квартал з 95 бригадою ЗСУ.

1. Примусова посадка літака Ryanair за допомоги білоруських винищувачів – не те саме, що посадка заздалегідь підготовленого і узгодженого з країною відправлення літака.

2. Примушування до посадки цивільних пілотів – не те саме, що сплановані дії підготовлених спецслужбами пілотів.

3. Непрогнозовані дії пасажирів при примусовій посадці літака – не те саме, що сплановані та відпрацьовані на тренуваннях дії спецпризначенців на борту з «вагнерівцями».

4. Терористичне захоплення літака заради ув’язнення опозиційного діяча – не те саме, що спільні із країнами НАТО дії в рамках кримінального провадження для покарання міжнародних терористів.

5. Оприлюднені матеріали СБУ та ГПУ в справі «вагнерівців» переконливо доводять, що це була саме українська спецоперація з залученням закордонних партнерів в рамках міжнародної правової допомоги.

Строк давності статті КК за державну зраду більший навіть за два президентські терміни.

Ростислав Павленко

Визнавши, що спецоперація «з плівками» «не зайшла», кинутись повторювати неоковирну брехню самому.

Вчергове образити міжнародних партнерів, видаючи це за … суб‘єктність.

Самому признатись у зливі операції по «вагнерівцях» Лукашенкові…

… змістовне вийшло інтерв’ю Зеленського.
Відчай – поганий порадник. Прокурорам буде що вивчати.

Володимир Ар’єв

У мене одного враження, що в інтерв’ю Зеленського на всю країну була явка з повинною в зливі спецоперації по «вагнерівцям»?

Ну не може ж він аж так Єрмака прикривати. Хоча…

Стежимо за логікою зеленських, які кажуть, що спецоперацію з вагнерівцями влаштувала Россія.

Виходить, Росія довго обдзвонювала військових злочинців, документувала їхню участь у військових злочинах в Україні та Сирії.

Потім підступно передала весь масив інформації українським спецслужбам з усім фактажем, з яким можна прямо в Гаагу.

І насамкінець вивезла своїх головорізів до Білорусі, щоб там їм надавало по щщам місцеве КДБ, та забрала назад, щоб дискредитувати Україну.

І всі мають в це повірити? Так?
Привезіть хтось галоперидолу на Банкову.

Helgi Sharp

Зеленский дал интервью Наталье Мосейчук. Той самой, которую Скабеева назвала “лучшей журналисткой Украины”.

Основные посылы? Ничего нового: Полшестого – лучший, а Пятый президент “зарабатывал на войне.” И в стопяцсоттысячный раз заявил, что “Порошенко ему не интересен”.

Такое впечатление, что Владимирсаныч даёт интервью только ради этой фразы. Я уж не знаю, что это – самовнушение, самоутверждение, пубертатные глюки, ужас перед тенью Пороха, заготовки Подоляка, комплексы Арестовича, фантомные боли Мендель… Скорее всего, мутный коктейль его страхов из всех этих составляющих.

Всё бы ничего, но “… дела в колхозе шли плохо. То есть не так чтобы очень плохо, можно было бы даже сказать, хорошо, но с каждым днём всё хуже и хуже…” А в таких случаях все Вовы прибегают к годами проверенным средствам: выпускают на арену скабеевых-мосейчуков. Они не подведут. Они и не подводят – им терять уже нечего.

Грустно, что комплексы маленького комика стали государственной политикой большой страны.

Зеленский, отвечая на вопрос о спецоперации по “вагнеровцам”, фактически подтвердил, что спецоперация действительно готовилась, да ещё и с участием других стран.

При этом информацию о вагнеровцах сам Зеленский передал Лукашенко в личном разговоре (а не Ермак, как утверждали все расследователи).

Кроме того, он “очень рад”, что спеоцоперация не состоялась, так как “было бы как в Беларуси”.

По сути, это задокументированная явка с повинной. Но ведь переврут, отмажут, скажут, что не так поняли и вырвали из контекста – у них это отработано.

Mason Lemberg

От, їй Богу, не розумію, навіщо люди обговорюють деталі інтерв’ю особи, яка далека від адеквату в силу самозакоханості, підлабузництва оточення, страху, закомплексованості та інших причин.

Всі ці деталі в заготовленому інтерв’ю, яке було записано в теплій ванні, не мають жодного значення. І акцентувати тут треба на зовсім інших нюансах:

1) Союз клоуна з Бенею триває й є міцним. Всі маневри клоуна на камери в питанні деолігархізації не мають жодного значення. І тут якби нічого нового, з одного боку, бо на те, що можуть бути якісь реальні дії проти Бені, я й не сподіваюся. Але, з іншого боку, вся та історія каже про те, що у випадку реальної небезпеки для Бені (наприклад, реальні санкції США) клоун БУДЕ кидатися на амбразуру за нього. І Беня теж буде його підтримувати до кінця, незважаючи на дрібні срачики між їхніми командами.

2) Інфантил. Тут теж нічого нового. Але хочу акцентувати увагу на тому, що особа яка на всенький світ зізнається, що щиро повірила гуснявому вусатому таргану, дуже хоче говорити з х*йлом в форматі віч-на-віч.

3) Вся та історія з інтерв’ю планувалася для того, щоби щось донести, якісь важливі для клоуна речі, донести через лояльну ганю герман лояльній аудиторії. Всі фрази готувались, добирались, не задавались запитання, які б зруйнували манясвіт.
Закінчилось все тим, що клоун обісрався навіть тут. І це не моє бажання бачити те, що я хотів би бачити, це не моє трактування реакції мого середовища. Це висновок зроблений з того, що лояльна до клоуна вибірка просто мовчить. Раніше такого ніколи не було.
Точніше, власна ботофабрика розносить величні слова величного лідора, але основна клоунська підтанцьовка, яка формує думку в середовищі нефанатичному, просто в шоці, походу.

4) Тут же акцентую увагу на тому, що на фоні одкровень про вагнерівців кудись зникли чистильники зброї, кидуни гранат в нацгвардійців проти Мотороли, блокадники торгівлі на крові та інший гній.
Знову ж: нічого дивного і нового. Але, їй Богу, мене тошнить, коли я чую про об’єднання якихось патріотичних сил. І це більш ніж показний момент, щоб усвідомити, що всі ці псевдопатріоти є лише прислугою клоунською.
Це ж стосується і журналістів, які типу за правду. Угу. Ога.

5) До інших політиків: проблема в тому, що багато розмов, констатації очевидних фактів за відсутності дій.
І чого вже точно не треба робити політикам – це погрожувати впусту і нічого не робити.

Джон Сміт

А тепер уявіть, як ці два гандони почнуть на реальному допиті проколюватися?

“Це детективна історія, яка була вигадана від самого початку до кінця. Взято декілька фактів із реальності, додано художні вигадки – і створилася масштабна історія, яка дійсно вражає”, – Єрмак (19 вересня 2020).

“Я точно розумію, що ідея цієї операції — ідея інших країн, і те, що Україну максимально затягували в це питання, — правда. Те, що цього не відбулось, ще раз проводячи паралелі з Білоруссю, слава Богу, ми проявили питання суб’єктності в цьому важливому питанні”, — Зеленський (24 червня 2021).

“Повністю вигадка” і “операція  це правда, але ідея не наша, ми проявили суб’єктність” (коли зірвали її).

Зеленський має не лизоблюдам лицьовий нерв корчити, а на допиті у слідчого відповідати: які саме активні дії він вчинив, “проявляючи суб’єктність”. І потім сидіти замість цих вбивць, яких він врятував.

Светлана Самборска

То, что Зеленский слил инфу Лукашенко, совсем не исключает того, что Ермак слил инфу русским. Вопрос “или-или” не стоит.

Кстати, я помню, как Лукашенко арестовывал вагнеровцев, как зол он был, как требовал разъяснений от русских, как говорил, что вагнеровцы “уже дали показания, и не надо нам врать, мы все знаем”. И только через месяц вагнеровцы были отпущены. С извинениями. А Лукашенко начал обвинять Украину.

Это было совсем не похоже на “мы передали информацию Лукашенко, все ему объяснили и попросили выдать вангеровцев нам”. Совсем не похоже. Лукашенко явно считал, что вагнровцев прислали русские свергать его, а то и убивать. Как в свое время в Афганистан отправили спецназ к Амину типа на помощь, а те Амина убили. Пророссийского Амина убили, чтобы поставить 100% марионетку Кармаля. Именно так реагировал Лукашенко.

Что-то не сходится у Зеленского с информированием Лукашенко. Брешет. Что-то более вонючее замазывает. Я бы подождала с выводами до выхода фильма.

* * *

Ну что, много прозревших соотечественников, голосовавших за дорогого Владимира Александровича, появилось после личного прямого признания дорогого Владимира Александровича в государственной измене? Я пока насчитала НОЛЬ. И не думаю, что это изменится.

Потому что ничего принципиально нового ни мы, ни они не узнали. Когда они решили голосовать за Зеленского, уже было известно о его гастролях в Горловке у Безлера в день убийства Рыбака, уже было известно о его поездках в Москву в 2014, уже было известно об “это не русская агрессия, это просто русские солдаты передвигают границу”, уже было известно, что он перед русскими в Юрмале говорил об “Украине-порноактрисе, готовой принять с разных сторон”, уже было известно, что он брал деньги после 2014 года в российском Минкульте и снимал кино по их заказу, уже было известно, что кино это он снимал в оккупированном Крыму, и так далее.

Все было известно. Они совершенно сознательно выбрали того, кто десятилетиями пресмыкался и лизоблюдствовал перед русскими. Того, кто по первому свистку хоть штаны снимет, хоть на голову станет, хоть залает и на четвереньках забегает.

Не будет никакого прозрения. И быть не может. Тот, кто в 2019 году сделал выбор “Бугагашечка. Какая разница. Сдача страны”, может только аплодировать, когда увидит подтверждение этой сдачи.

Віктор Трегубов

Зеленский что, обдолбанным это интервью давал?

То есть операцию по вагнеровцам сорвал не только Ермак, но и лично он. В его словаре это называется “проявить субъектность”. “Чтобы не было, как в Беларуси”. То есть, по его мнению, если бы Украина посадила самолет, против Украины бы ввели санкции. Это бред слишком очевидный даже для его упоротых сторонников. Кто бы их ввел, те же страны и союзы, что планировали операцию?

Таким образом, Зеленский с Ермаком сорвали готовящуюся международную операцию, которая могла бы стать крупнейшим успехом украинских и партнерских спецслужб и лучшей местью вагнеровским подонкам.

После президентского срока кой-кому придется очень быстро драпать из страны. Это при оптимистическом сценарии.

* * *

Так. Добре. Давайте все ж розберемося, що саме розповів нам Зеленський.

“Пан Єрмак зі мною не просто так, я довіряю цій людині. Служба безпеки надає мені інформацію про все моє оточення, всіх моїх людей. І питання не про недовіру. Я просто знаю, що (…) в СБУ нуль запитань до пана Єрмака, як і в української розвідки. Ми з вами бачили, що сталося в Білорусі, як посадили літак, чим це закінчилося. Чим закінчуються такі випадки, до якої ізоляції країни призводять такі спецоперації. Це точно не була наша операція. Я точно розумію, що ця ситуація… що ідея такої операції – це була ідея інших країн, точно не України. Слава Богу, що ми проявили суб’єктність у цьому важливому питанні”.

Тож.

1. Операція була та планувалася.
2. Операція була розроблена, принаймні, частково в інших країнах. В множині. Як не крути, ця множина має включати дві країни – Туреччину та Сполучені Штати Америки.
3. Україна “не дала себе втягнути”. Себто операція щонайменше розглядалася в Україні, але була скасована на певному етапі. Щонайбільше планувалася в Україні, але була скасована на певному етапі.
4. Контекст обговорення дає нам зрозуміти, що цей етап – це Єрмак.
5. Таким чином Зеленський фактично підтверджує основну інформацію Вагнергейту. Операція була, вона планувалася ще за попереднього президента, але українська влада в особі Єрмака де-факто саботувала це рішення.
6. Наратив виправдання Зеленського – те, що “це була ініціатива інших країн” (припустимо) та “Україна мала б наслідки, які зараз має Білорусь”.
7. Щодо наслідків – це брехня. Дуже тупа брехня для дуже тупих людей. Затримання міжнародних злочинців не тотожнє викраденню опозиціонера. Більш того, операція, санкціонована США, призводить до санкцій рідше, ніж операція, санкціонована Лукашенко.
8. Щодо інших країн – окей. Себто українська влада показала владі США та Туреччини, що вона не є надійним партнером в сфері безпеки. Зеленський намагається подати це як “ми не прогнулися”. Це означає, що він повністю ігнорує той ефект, який це затримання мало б для України, а саме арешт військових злочинців, що вбивали наших хлопців, та потужний удар по яйках Путіна.

Отже.
Офіс Президента України саботував спільну операцію кількох країн НАТО по затриманню військових злочинців. Втрачено було унікальну в історії Україну можливість водночас попрацювати разом з колегами, затримати вбивць, помститися за наших і показати, що нам є що протиставити путінській гібридній агресії.

Аргументація Офісу Президента “наслідком могло б стати відімкнення України від світового авіасполучення” – тупа брехня. Щоб виправдати власного голову офісу, якому державна зрада світить, Президент тупо бреше в очі співгромадянам.

Голова офісу попрацював в інтересах Російської Федерації.
Президент дуже брехливий та дуже тупий.

 






Справжня роль Порошенка, як Головнокомандувача ЗСУ


Справжня роль Порошенка, як Головнокомандувача ЗСУ.

Голова Товариства ветеранів АТО Кирило Сергієв написав допис про зраду Порошенка. Пропонуємо нашим читачам ознайомитися з його текстом:

--- 17 червня 2014 року, через 10 днів після своєї інавгурації Порошенко поступився Путіну і продав частину території України, штучно відвівши війська з абсолютно порожнього Луганська, коли армія України вперше застосувала важку артилерію і танки  Російські диверсанти та сепари, які не мали тоді нічого важче кулемета, втекли з міста. А на другий день оголосили перше перемир'я.  Два тижні бійці в бінокль спостерігали, як диверсанти будують бетонні укріплення, завозять міномети, артилерію, «гради», танки.  Вся АТО повинна була закінчитися до кінця червня, жертв було б десь сотня, але ніяк не тисячі. Вся наступна кров українських вояків і мешканців Донбасу, а також вся відповідальність перед їх матерями і всім народом цілком і повністю лежить на кровавих руках президента, Головнокомандувача ЗСУ Петра Порошенка. Так було створено ЛНР.

--- Слідом за цією зрадою і створення ЛНР прийшла подяка від Кремля -- відновили роботу  кондитерські фабрики «Рошен» на території ворога у Липецьку і Сенцово (РФ).  А пізніше у грудні 2014 року влада агресора з фабрик зняла всі кримінальні переслідування та зняли арешт мільярдних рахунків.  Зазначені дії президента і Головнокомандувача України кваліфікуються ст.111 Кримінального кодексу України «Державна зрада». Це відповідь на питання: чому запрацювали фабрики Рошен і розблокували рахунки в Росії?   

--  05 липня 2014 року Головнокомандувач ЗСУ Порошенко пропустив колону російських військ Гіркина в Донецьк, 5 годин забороняючи її обстрілювати артилерією, і 17 годин бомбити авіацією. Так ним було створено ДНР. 

  --  24-29 серпня 2014 року ним була завершена здача залізничного транспортного вузла Іловайськ, що забезпечило стабільність ЛНР. Цю чергову зраду він відзначив парадом, куди зігнав техніку, яка могла захистити бійців, що виходили з «казана» по начебто «зеленому коридору», а насправді по «могильному» з наступним добиванням поранених, бо був наказ російським офіцерам добровольців в полон не брати, а інформація з Генштабу про «зелений коридор» виявилася брехнею. Упродовж 7–31 серпня 2014 року, по офіційним даним МО, загинуло 368 чоловік, тіла 18 чоловік не були взагалі знайдені.  По іншим даним загинуло значно більше.

-- 18 лютого 2015 року Порошенко завершив здачу залізничного транспортного вузла Дебальцеве, що дозволило влаштувати пряму залізничну колію із Луганська у Донецьк і що забезпечило стабільність ДНР.  В цьому влаштованому «казані» в період з 24 січня по 18 лютого 2015 року - 159 загиблих, 118 полонених, 36 зниклих безвісті. Це офіційна статистика, а насправді загиблих значно більше, більше ніж у іловайському.  Зрадники намагаються ховати кінці у воду, але суд ще попереду.


Сторінки:
1
2
3
4
5
6
7
8
13
попередня
наступна