[Приєднана картинка]Авжеж, не треба. Не треба дивитись в очі.Це рятувало мене майже цілий рік.Я вже забула, що хочу, шалено хочу…Ну хоч би дотик! Нехай і в дитячій грі. Я все чекала – пришлеш мені валентинкуАбо хоч слово. Або проклянеш цей шал.Це ніби кара – чужу покохати жінку.Втім, ти спасешся. Тобі хіба трішки жаль. Велике діло – що терпнуть душа і руки,Що важко навіть сміятися в унісон…Життя – весела і дуже прикольна штука.Ти просто грався – а я на кінці ласо. І от сміюся, і сльози начеб од ...

Читати далі...

[Приєднана картинка]

Хочеться почути думку багатьох людей. Як не дивно, але в житті бувають такі ситуації, що самому важко знайти вихід.....Ще в далекі часи було велике кохання в одних молодих людей. Але як буває, дівчина дочекавшись свого хлопця з армії сказала, що вагітна від іншого......Бідний юнак ледь змирився з такою звісткою, Була депресія, розчарування і довгі роки самотності.....Щоб забути свою любов одружився на однокласниці, народили двійко дітей....Так і жили - все нажили, працювали, дітей виховали, Але ...

Читати далі...

Відчинила двері і здивовано відступила,пропускаючи несподіваного гостя. Подумала мимохідь про халатик, притримуваний на грудях руками – не любила одежі, надто коли працювала, тож тримала поруч –хіба на випадок такого ось дзвінка у двері. Зазвичай – сектанти, соцпитальники на лапках, циганчата і просто голодні по картоплину чи кавалок хліба.Неприймальні дні. Вибачайте, без фраку...Поза цими думками машинально припросила доледь розхристаної кімнати, вибачилася, запропонувала чаю, вибачилася –...

Читати далі...

Хотів я світла почуттівІ вже вважав тебе своєю,Ти ж вільною була у наготіПочуттів сучасних у поє`днанні... Колись гуляли ми удвохПросторами шкільно-буденнимиТа раптом промінь улучи`вВ серденька наші молоденькії Кохались ми, та залюбкиКохала ти ще й іншого...Коли катались ми мов колобки,В полях травички пишної... Не помітили ми колиНастала пора істини,Що не можна бути утрьохЙ пити водички чистої...

Ти запросила мене на побаченняПодруги кращої послухавши раду,Там ти сказала: "Ми більш не побачимосьНі завтра, позавтра, ні навідь в серЕду." Я ж подивИвся на цей подарунокДолі, що раптом пред мною з`явиласьСам я не зміг би сплести візерунокПрощання,&nbsp...

Читати далі...

Твоя посмішка ніжна, губи...Я кохаю тебе мій любий.Наполегливо, сильно, щиро!Моя пристрасть, надія, віра -все для тебе єдиний в світі,все для тебе і щастя митібули нашими. Це прекрасно.Я кохаю тебе мій ясний.

А за любов’ю нашою.Де вона тепер, кого зігріває в холодній постелі, кому співає на ніч?Хто бере її за руку, хто дихає її волоссям?Хто дражниться,Хто свариться, Хто мириться?Хто каже: Зупинись,час прощатися.Хто вертає на-завтра.Хто проводжає,Хто готується до зустрічі з натхненням?Хто марить,хто вабить,хто не зволікає?Хто пускає очі до неба в думках про неї?Хто танцює із листям востаннє?Хто тане на її губах із першим снігом?Хто розквітає з її сміхом.Хто в неї віритьЩе?Я.А ти?

Ми любимо обманюватися.Напевно, так легше жити. Так легше приймати те, що приймати не хочеться. Болюче, тяжке. Особливо це стосується сфери відносин між чоловіком і жінкою. Ми часто споживаємо сурогат стосунків. І умовляємо себе, що краще так, чим зовсім нічого.Багато років знаходиться поруч людина. І ти умовляєш себе, що це - любов.Ви зустрічаєтеся, проводите разом час. Ніби все добре. Але щось не дає спокою. Немає радості від зустрічей, справжньої і всепоглинаючої. Ти відчуваєш...

Читати далі...

[Приєднана картинка]Хай буде легко. Дотиком пера.Хай буде вічно. Спомином пресвітлим.Цей білий світ — березова кора,по чорних днях побілена десь звідтам.Сьогодні сніг іти вже поривавсь.Сьогодні осінь похлинулась димом.Хай буде гірко. Спогадом про Вас.Хай буде світло, спогадом предивним.Хай не розбудить смутку телефон.Нехай печаль не зрушиться листами.Хай буде легко. Це був тільки сон,що ледь торкнувся пам'яті вустами.Ліна Костенко[Приєднана картинка]