[Приєднана картинка] Покладу тобі в кишеню Що згодитись тобі може, У скрутну тяжку хвилину Тобі миттю допоможе Покладу шматочок неба, Що вночі зірками грає І про теплі літні ночі Коли треба нагадає. Покладу листочок жовтий, І букетик трав духмяний, Аромат п`янкий, осінній яблук стиглих і рум`яних. Покладу тобі веселку, Що фарбує небо сіре, Що приносить щастя й радість після зливи всьому миру. Покладу і шепіт моря, Що жене на берег хвилі. І хмарки, що пливуть в...

Читати далі...

[Приєднана картинка] У кипах паперу старий віднайшла Загублений аркуш старого листа Повернений долею через роки Аби нагадати, які були ми.. Розбірливий почерк цей душу п’янить Несе у забуту минулого мить Коли помилялись, в надії жили Кохали й прощали, щасливі були Прекрасніший погляд у цілому світі Так ніжно дивився, хотілося жити... Розніжені теплої літньої ночі Залишились поруч, дивилися в очі Позаду зосталися місто і гамір, Щоб більш не вернутись, єдиний був...

Читати далі...

[Приєднана картинка]Белое снова становится чёрным,Чёрное снова становится белым,В тлен обращаются милые кости,Битое станет когда-нибудь целым.Свет победит это тёмное время,Выйдут осколки на новую форму,Золотом швы заполняются лодки,Что бесконечно гуляет по шторму.© William van Warg

[Приєднана картинка]Вірш присвячую одногрупникам, котрі передчасно пішли з життя.Спочивайте з миромhttp://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871518

Ворожить небо на погоду, Несе ріка холодний хром, Червоний місяць йде по воду І тихо дзенькає відром, Малює тіні огорожам, Стовпам, будинкам і мені, І відчуваю я що зможу Почути спів у вишині.[Приєднана картинка]

Із дерева злітав пожовклий лист Маленьким літачком (модель кленова), На вулиці гудів саксофоніст, В моєму горлі застрягала мова. Кахикав десь невидимий мотор, Дзвенів велосипед – собача втіха, Мінялись звички, цілі і декор, Ховалася пекуча літня пиха. Новий природа бігла марафон, Миттєвості змішавши та епохи, А я стояв і слухав саксофон, І бігти не збирався анітрохи.[Приєднана картинка]

Диптих Він Повз мене ідеш ти, замріяна,Вуста посміхаються… віями –Раптово в мій бік… Час зупинено… Завмерли думки …Пульс прискорений;Віднині тобою підкорений!..*****Ти… Я… Море… бриз… хвилі спінені… Вона Море… бриз… ти… іду я, замріяна.Не тобі ніби – посмішка… віями –Знак відвертий, промовистий. &nbsp...

Читати далі...

Я знову загубив від сну відмичку, Шукав її на ліжку, та дарма, За вікнами дзвеніла електричка, І місяць сіяв зорі жартома. У голові тлумилися без крику, Під тупотіння витончених ніг, Кудлаті вівці, що не знали ліку Та випасались на думках моїх. Одна, маленька, лізла межі очі, Компанію хотіла говірку, І я лежав, і намагався ночі Придумати причину хоч яку.[Приєднана картинка]

Присвята київському туману 16 листопада Розбили Склянку з молоком, Напевне, янголята, Розлили Щедро черпаком Дорослим і малятам. На місто - в око стрель – упав Густий туман суцільний, &nbsp...

Читати далі...

Дощ. Немов сльози. Покриває обличчя землі. ...

Читати далі...