хочу сюда!
 

Elena

29 лет, телец, познакомится с парнем в возрасте 30-38 лет

Заметки с меткой «рифмоплётство»

По окнам бьёт огней вечерних море

По окнам бьёт огней вечерних море,

Бегут за спину прыткие дома,

И тихие чужие разговоры,

И снова не рождённая зима,

Что так любила баловать морозом,

Трясти не хочет снежной бородой,

И грязная дорога под колёса

Бросается такою же водой.


18.12.2015

Не смійся, доле

Не смійся, доле, я – не клоун, чуєш?

Я не актор-приблуда, не варят,

Чому ти над надією глузуєш?

Чому готуєш списки нових втрат?

Не смійся, я не сам сюди спустився,

Знайди дурного, хто б хотів сюди!

Напевне, хтось на мене розізлився,

Та вигнав вниз… Чекай, то була ти?!


18.12.2015

Невиліковний грудень

Невиліковний грудень. Місто.

Доби пустий апофеоз.

Яскраве зоряне намисто,

Поснулі вікна та мороз.

Гарячий чай в руках, як грілка,

Помалу тане холод днів,

І грає у думках сопілка

Ноктюрн космічних почуттів.


18.12.2015

Закат уже индиговый

Закат уже индиговый,

Растоптан суток груз,

Давай, душа, наигрывай,

Горчично-острый блюз.

Кричи векам неистово,

Как ты умеешь, ну!

В пунктире дня тернистого

Пугая тишину.

Играй же, сколько сможется

Минут, недель и лет,

Пусть сказанное сложится

В какой-нибудь сюжет.

Пусть прожитое сплавится

В бесформенный комок,

И мило позабавится,

Рисуя эпилог.


17.12.2015

Скажи мені, що ти насправді є

Скажи мені, що ти насправді є,
Що ти не сон, не примха, не примара,
Що недарма на сонці виграє
Твоє ім'я, що розганяє хмари.
Чи може ти відлуння тих країв,
Яких ми прагнем з самого початку?
Отих, що бог непізнаний створив,
Зірвавши з клунку таємниць печатку.
А якщо ні, чому ж мене несе
Туди, де напувають день світанком?
А може я це вигадав усе,
Блукаючи в мрійливому серпанку?

17.12.2015

Я бачу Вас

Я бачу Вас і у мовчазних зорях,
І в хмарах, що дощами сльози ллють,
І у роси підсвічених узорах,
Що трохи хоч розраджують мій путь.
У променях світанкового раю,
У дзеркалах, у відблисках вітрин,
Та на межі далекій небокраю,
І в моїм серці грає клавесин.
А клавесину скрипка помагає,
Що у душі живе уже давно,
І я тоді хоч трохи спокій маю,
Хоч Вам до тих мелодій все одно.

17.12.2015

Давай дружить не на словах

Давай дружить не на словах,

А крепко, искренне, открыто,

Не будем прятаться в делах

И по чужим летать орбитам.

Давай не знать обидных фраз,

Что холоднее чёрствой вьюги,

Отбросим гордость хоть на час

И будем помнить друг о друге.

И даже в дальних уголках,

Остатки лет утихомирив,

Давай дружить не на словах,

Их без того хватает в мире.


16.12.2015

Ніхто не скаже, як тебе знайти

Ніхто не скаже, як тебе знайти,

Єдиним рухом серця притулити,

В полях душі вже повно лободи,

Хоча ще вчора розцвітали квіти.

Багато слів. Не віриш ти словам.

Вони вже червоніють від напруги.

І з ними разом червонію сам,

Носій невиліковної недуги.


16.12.2015

Как тебе спится?

Как тебе спится, забытый давно

День, утомлённый делами?

Месяц стучится словами в окно,

Страсти баюкая пламя.

Как тебе можется, прошлого дым?

Сны помогают хоть как-то?

Ты перестал быть извечно гоним

В дебрях Молочного тракта?

Как тебе верится? Верится ли?

Пусть и немного, во что-то,

Видишь, как зарево тает вдали?

Это сгорают заботы.

Это искрится ошибок звено

В длинной цепочке поступков.

Как тебе спится, забытый давно

День, настроений скорлупка?


16.12.2015

Мені уже давно не все одно

Мені уже давно не все одно,
Чи є життя у світі потойбічнім,
Чи краще за життя земне воно, 
Чи просто сном є тихим, летаргічним.
Хоча уже не вірую в богів,
Отих дітей, всесильних та примхливих,
Але щось є, якійсь володар слів,
Довірливих, принадливих, чутливих.
Я хочу так потрапитись йому
На очі, зруйнувавши потаємність,
Та запитати, дивного, чому
Він дав мені слова, а не взаємність.

15.12.2015
Страницы:
1
2
3
4
5
6
7
8
88
предыдущая
следующая