Пушинками сніг летить з небес,

Шампанським піняться бокали,

І   Новий Рік   - як чаклунство чудес,

Прибуде до нас опівнічним  балом.

 

Ура,  2013 рік, - зустрічаємо,  - ми,

Солодко пахне дитинством ялиця,

А нам тепло,  на  Душі,  - серед  зими,

І всі слова сьогодні виходять із серця.

 

Надія, Віра і Любов,

Як  зірки,  загоряться у північ,

І Новий Рік, - збурить нашу  кров,

Відгукнеться, зробить   Душі  милість.

 

Коли келихи наші зімкнуться

І   куранти  вестимуть свій  лік,

В Душі, Друзям,  з  i.ua усміхніться,

Хай буде щасливим,  2013 Рік !!!

Свидетельство о публикации №113010103903

---

---

 

Нехай йде вже  Старий  Рік

Час  народжує  новий вік.

У минуле відійдіть:  печалі,

Справ, яких  ми не почали,

Та образа від докорів і слів,

Порожнеча наших гаманців,

Проблем життя  головний  біль,

І  думки - гіркі,  як сіль,

 

Виплату боргів, кошмари  снів

Забери Снігуронька у минуле віків,

Й ту любов, що без любові,

Потопи  у  синім  морі.

   

Порожнечу, що на кухні,

І  адмінів,  які «потухли»,

Тролів тих,  що нас «дістали»,

Щоб сніговики з собою забрали.

 

Нехай йде вже  Старий Рік,

Бо розпочинається новий лік !

Нехай йде  вже  Старий Рік,

На порозі 2013-тий,  Новий Рік.

Він з пороші й хуртовини,

Завітав з добром  цієї днини.

До ялинки поклав подарунки,

На  шибках зробив малюнки ...

  

А Всім Друзям з i.ua!   Дід  Мороз

Щоб приніс, -  щастя великий віз,

   

Та здоров'я міцного на додачу,

У всіх справах задуманих - удачу,

Злагоду,  дружбу,  жартів,  ласки,

Щоб життя було, - неначе в казці !

---

Давно намагавсянаписати про це, проте все ніяк руки не доходили – то справи, то банальна лінь.Але все ж написав.

Так ось, шановні моїдрузі, та ті хто такими себе вважає (чи взагалі не вважає). Звертаюся до вас івашого розуму. Давайте будемо поважати один до одного. Звичайно, що дехтоставиться до блогу та блогерства поверхнево, хтось навпаки серйозно. По-перше,це не соцмережа, думаю ви з цим погодитесь. Тому не кожний з нас виступає тутпід справжніми іменами, а має ніки. Це нормально. Дехто і в соцмережах маєнікі, до чого, особисто я ставлюся негативно. Але не про це мова.

Мова про таке явище, як пересилання одинодному посилань. Але спочатку про тих, хто є  моїми віртуальними друзями.

Річ в тому, що певний відсоток віртуальнихдрузів є також і другом реальним: якого я бачив, з яким спілкувався. З такими ясистематично списуюсь та розмовляю телефоном.

Є певний відсоток віртуальних друзів які єпотенційними друзями реалу. Справа за малим – зустрітися та познайомитисьближче. З такими людьми ми багато спілкуємось і маємо щось взаємне, дружне. Євідсоток людей, які кинули заявки до друзів і мовчать, начебто так і треба. Незнаю у чому сенс такої «дружби» і можливо прийде час, коли прийдеться з такимимовчунами або все ж подружитися або розстатися. Хоча я не проти читачів. Некожний хоче розписуватись у коментарях і має на це право. Проте, я не бачу з їхбоку жодного прояву активності. Якщо вони щось і читають, то ніколи не плюсують,і я не маю тут на увазі власні публікації. Взагалі. Он-лайн вони є, алеактивності жодної.

В соцмережах, наприклад, це може інормально, а тут мені чогось не зрозуміло. Якщо сенс в набиранні собі друзівдля кількості, то я таким не займаюся. Думаю, можна знайти час, щоб хоч раз напівроку, якось проявити свою активність тим чи іншим образом. Писати когось насилу я не закликаю, можна і просто читати.

Для тих, хто вважає себе просунутим блогеромі радіє кількості своїх читачів відповім – мені головне не кількість, а якість.Нащо мені 50 читачів, з яких лише 20 поводиться як жива людина, а не якийсьбот? Я не претендую на звання «тисячника». Мені головне стосунки з людьми, живеспілкування.

А тепер, власне, про тих друзів, активністьяких мене бентежить. Цих віртуальних друзів я називаю поштарями і зараз пояснючому.

Кожний з нас використовує власну поштовускриньку не лише як приймач повідомлень від інших користувачів цього ресурсу, азначно ширше. Думаю тут зі мною погодяться.

Наприклад я маю підписки з різнихінтернет-видань, отримую корисну інфу з деяких груп поза цим порталом. Плюспідписки на групи цього порталу та пошта від друзів ай-юєй. В день виходитьчимала кількість, але мене це влаштовує. Не влаштовує мене інше – коли певнікористувачі починають закидати тебе поштою, начебто щось десь горить чи вонидорвалися до інфи і палають всією нею поділитися зі мною.

Друзі! Не треба!!! Я тут майже щодня. Ячитаю досить багато, а не не хочу – не читаю. Я віддаю пріоритет матеріаламавторським, незалежно від того копіпаст це чи дійсно своє.

Про копіпаст я вже писав: http://blog.i.ua/user/2741333/806611/

Тому не треба мені кидати по 20 посилань зараз, я не залізний читати кожного дня по 30-40 листів потрібних, та ще 50 відвас. А спілкування? Скільки часу бере? Мало того, що ви одне й те саме менітричі пересилаєте, так ще і немов би договорюючись робите це разом.

Посилайте своє – завжди радий. Посилаєтечуже, не кидайте посилань більше 5-7, максимум 10 на день. Я буду простовидаляти. Задовбало.

Якщо вас тут тиждень не було, це не означає,що і мене не було. Був, читав. Дякую. Не треба мені ще раз це посилати.

Не назву тут жодного ніку і більше про цеписати не буду. Вже з деким про це говорив, взивав до розуму. Хто не розуміє,що ж, буде кидати в порожнечу свої посилання.

Тому як деякі поштарі, тільки тим ізаймаються, що з’являються раз на тиждень і закидають мене купою пошти. Краще бщось самі скопипастили. 

Без образ шановні друзі. Дякую за увагу.

Після трьох років, повернення блудного сина, так би мовити. Чи... дон Кіхота після суванини з вітряками. А може... пішака в Штурмляндію і от - дома!!!!!! Добрі давні друзі й подруги, нові майбутні знайомі, незнайомці і незнайомки Здрастуйте! Оскільки усі дороги у нас в Україні ведуть в одне місце (*в яке, певно здогадуєтесь) так уже сталось, що від долі не втекти, як кажуть, і от - тут. Як мені язик чешеться спитати що тут нового, як поживаєте, чи є які бестрашні плани на майбу... Питаюся - розказуйте, радо послухаю, хочу бути в курсі всього (хоч би потроху))))) За ці три роки дізнався море нової інформації, набув ще одної професії назви якої до цих пір толком не придумав, але то ще попереду. Готовий ділитися знаннями і новинами в свою чергу. Все у free-дотупі, як мовиться, при першій-ліпшій можливості. Крім того у мене море пропозицій, про які з часом по порядку

Отже, я тут - ви тут - давайте щось робити ))))))))

мій скайп - virtschool.in.ua

З приводу 11-го, аби не говорити все, що про нього думаю, скажу одним словом - ХХХХХХХХХУУУУУУУУУУУХХХХХХХХ!!!!!!!!!!! Зате єєє дуже великі сподівання на 2012. Особисто мені тре не так багато, створити некомерційний мега сайт, так, щоб тисяч тридцять відвідувачів у день, щоб усе було фрііі-доступне, ну крім дечого))) Іще надіюсь, що в Новому Році не втрачу набутих зв`язків, відновлю призабуті, набуду нових, а тут є класнющщщііііі особистості - заради яких варто зробити все, що в силах і навіть трохи більш поза їх межами. Крім того бажаю усім друзякам своїм, іншим хорошим людям, стільки заробити, виграти, знайти, стирити фінансових купюр аби втілити те, що до цього не вдавалось чи й не бажалось і не забути поділитись надлишками)))) Тим у кого ще нема - знайти свої половинки, щоби поєднались у єдиний вогонь кохання і щоб бац - і на все життя))))) У нас не може бути недосяжних космічних ідей та бажнь, адже космос уже є всередині кожного з нас - пам`ятаймо слова класика!!!!!!!!! Ще раз з Наступаючим Новим 2012 Роком!!!!!!!!!!!!!!! Успіхів!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!   ЦОК-цок-ЦОК-тост  

Ваш навіки, АМА-кс 

Муз. супровід, група Опіум - ну, і непогана версія зустрічі Нового Року)))))))))

С 2012 поздравляю !!! Миг мгновенья,

 Сегодня  ровно в 12 - мы все заодно !

 В камине  пылают  буковые  поленья,

 Падает снег,  стучится  метель в окно.

 В бокалы из праздничных бутылок,

 Шипучий игристый  напиток  налит.

 Лучшей  снедью заполнены  блюда,

 До утра, подмигнула елка,- веселье сулит. 

 Бьют куранты - наступает мгновение,

 За счастье,  мы делаем первый глоток.

 За будущее наших детей  и, - … планету

 Беречь её,  – … ведь идём   на  новый  виток. 

 Мы все друзья, родственники и соседи,

 Празднуем  на  родном  шаре  Земном,

 Забыв обо всем,  веселимся,  как дети,

 За праздничным  новогодним  столом … . 

 … 

 … Уж   исплакались   новогодние  свечи,

 Подсвечник до  основанья в протяжных слезах

 И  засмотрелась  задумчиво звездная  вечность,

 На  счастье  … в  ликующих, счастливых глазах …

---

Свидетельство о публикации №11012307450

Сьогодні півроку нашому співтовариству!

Я вітаю Вас, шановні друзі. Це навіть не ДАТА. Але це вже той ВІК, коли у нас прорізаються ЗУБИ,
ми вже намагаємось підвестися самостійно на ноги. Ще пара-трійка місяців…… і НАС ВАЖКО БУДЕ
СТРИМАТИ!
ВДЯЧНА Вам за Вашу сталу ПАТРІОТИЧНУ ПОЗИЦІЮ! МИ, Українці, у своїй
рідній хаті НЕ МОЖЕМО І НЕ МАЄМО ПРАВА БУТИ В ОПОЗИЦІЇ! Це нинішня влада ПЕРЕБРІХУЄ
РЕАЛЬНИЙ СТАН РЕЧЕЙ! Це вони вважають, що продовжують нами керувати. Але
насправді нічого вони не вирішують! ВАРТО підійти до Верховної ради ГРОМАДІ, як
вони починають зривати з себе депутатські значки і тікати крізь задні виходи.

Вони ПЕРЕЛЯКАНІ! Вони відчувають свій кінець! Отже, ЩЕ НЕ ВМЕРЛА Україна!!! Героям СЛАВА!

Ще раз всіх вітаю і пропоную текст пісні групи «Мертвий півень».

А я гуляю по москві,
І бачу пам'ятник Бандері
Величний тризуб на Кремлі,
І синьо-жовтий стяг в оселі.
Величний пам'ятник Донцову,
Петрівка вже стоїть без грат,
Повсюди чути нашу мову,
І люблять всі мій автомат.
Повсюди гарні краєвиди,
На дротах москалі висять,
І я крокую без огиди,
У ГЕТО, де жиди кричать.
Нема вже в світі комуністів,
Нема ляхів і москалів,
Немає негрів шовіністів,
І всяких путінів -- козлів.
Нема вже в світі Мавзолею,
Оздоби вже на Соловках,
Спалили леніна, тварюку,
А кучма з'їв його весь прах.
Яскраво світить ясне сонце,
І машінгвер мій у руці,
Червоно-чорний у віконці,
І я щасливий у москві.

Покладу тобі в кишеню
Що згодитись тобі може,
У скрутну тяжку хвилину
Тобі миттю допоможе

Покладу шматочок неба,
Що вночі зірками грає
І про теплі літні ночі
Коли треба нагадає.

Покладу листочок жовтий,
І букетик трав духмяний,
Аромат п`янкий, осінній
яблук стиглих і рум`яних.

Покладу тобі веселку,
Що фарбує небо сіре,
Що приносить щастя й радість
після зливи всьому миру.

Покладу і шепіт моря,
Що жене на берег хвилі.
І хмарки, що пливуть в небі
У блакиті сніжно-білі.

Покладу й малу сніжинку,
Що танцює в хуртовину,
Й вітру подих прохолодний
У жарку пекучу днину.

Покладу й промінчик сонця,
Що крізь хмари виглядає.
Хай тебе в скрутну хвилину
Він надійно зігріває.

Тож, якщо тобі погано -
Загляни в свою кишеню.
І якщо це допоможе -
Не забудь згадать про мене!

Привіт всім шанувальникам Японії!
*rose*
Тим, хто цікавиться мандрівками і культурою!
*hypnosis*
А також просто тим, хто мене особисто знає:0) !
*letsrock*

Подивитися фотографії можна тут:
http://picasaweb.google.com/anastasiia.nedobytkina
http://fotki.yandex.ru/users/A-N-25/album/911/

Пробачте, за публікацію лише незначної інформацію, відносно відзнятих мною подій, це пов"язане скоріше з економією часу. Але якщо Вам справді цікаво буде знати- пишіть, спробую допомогти!

І ще, мені справді цікаві і важливі Ваші коментарі, думки:0)!
Вони, так би мовити, спонукають до дії і надихають!

Принаймі ще кілька років я планую провести в Японії, тому тим, хто збирається відвідати цю країну- обіцяю підтримку! Щасти усім!