хочу сюда!
 

Таня

35 лет, телец, познакомится с парнем в возрасте 35-42 лет

Заметки с меткой «лист»

Вихід України з ПАРЄ: Клімкін завдає Зеленському чергового удару

Президентські вибори вже позаду. Новий голова держави успішно обраний та інавгурований. Однак на політичному Олімпі все ще неспокійно - на небокраї маячить чергова битва, тепер вже за місця у Верховній Раді. І завданням попереднього кабінету міністрів, а також депутатів ВР, є не допустити того, щоб представники партії "Слуга народу" отримали більшість у Парламенті (такий варіант, на думку багатьох соціологів, є цілком ймовірним). У зв'язку з цим приказка про яблуко, яке недалеко від яблуні падає, найвлучніше відображує способи досягнення цієї мети. Бо чим нижчий рейтинг у Володимира Зеленського, чим гірша його репутація, тим менше шансів у "Слуги народу" на серйозні цифри під час голосування. Саме в цьому й криється причина настільки пильної уваги до персони новоспеченого президента, прагнення опонентів піддати широкому розголосу навіть найнезначніші прорахунки, а також відвертого наклепу на його адресу, наприклад, щодо вживання Зеленським заборонених речовин. Примітно, що навіть п'яні витівки Порошенка не смакувалися у ЗМІ з таким захопленням - тільки у соцмережах.

Однак нацьковані на пошук "сенсації" журналісти не єдині, хто веде роботу з дискредитації Володимира Зеленського. Представники порошенківської адміністрації також залучені до цього процесу. Найбільші завзяття та результати демонструє, звичайно, Павло Клімкін. Варто тільки згадати, як голова МЗС не вважав за потрібне проінформувати лідера держави про відповідь на ноту Москви щодо полонених Росією українських моряків.

Подібна витівка була не стільки демонстрацією зневаги Клімкіна до президента Зеленського (хоча, звичайно, не обійшлося і без цього), скільки грою на публіку та спробою вкоренити в мізках українців одну єдину думку: чинний президент - некомпетентній, неавторитетний та абсолютно безпорадний політичний труп, і все його оточення подібне йому.

І, судячи з усього, щоб ця ідея якомога міцніше закріпилася в головах людей, Клімкін за декілька днів до своєї відпустки підготував для Зеленського ще один сюрприз. Голова МЗС надіслав своєму латвійському колезі листа, в якому проінформував його про намір України вийти з ПАРЄ та порекомендував Латвії піти тим же шляхом.


"Європейський союз завжди був для України прикладом, на який треба рівнятися. Але зараз я вважаю, що бути причетними до нього, асоціювати себе з європейськими парламентаріями, які прийняли агресорів до своїх лав - значить скоїти злочин проти українського та європейського народів, а також всього цивілізованого світу. Через те я доводжу до Вашого відома, що Україна прийняла рішення найближчим часом вийти зі складу ПАРЄ. Ми високо цінуємо вашу підтримку та закликаємо вас наслідувати наш приклад".

Чи обмежився Клімкін одним листом чи розіслав подібні звернення усім противникам повернення Росії до Парламентської асамблеї Ради Європи, невідомо, але, очевидно, Зеленського про цю розсилку не проінформували.

В своєму прагненні зганьбити Зеленського, Клімкін перейшов всі межі. Вихід України з ПАРЄ не тільки позбавить країну важливого майданчику для відстоювання своєї позиції та діалогу з Європою, але також негативно позначиться на репутації держави. Сподіваємося, що Клімкіну скоро будуть пред'явлені звинувачення, бо його дії - це зрада національних інтересів.

Президентські вибори: як українських виборців опустили до рівня

Президентські вибори для будь-якої європейської держави - знакова політична подія. І Україна не є винятком. 31 березня ми брали участь в головному торжестві свободи і демократії - вибори президента.

Результати першого туру голосування ні для кого не стали несподіванкою - жоден з кандидатів не зміг набрати більше 50% голосів виборців, зате визначилися лідери президентських перегонів: ними стали шоумен Володимир Зеленський і діючий глава держави Петро Порошенко. 21 квітня має відбутися другий тур виборів, який ознаменує собою закінчення української президентської гонки 2019 року. Тільки от чи вдасться видихнути і чи принесе він полегшення українським громадянам?

При всій значимості в Україні історичної події, з самого початку старту президентської кампанії з безпрецедентною кількістю кандидатів на участь в ній (44!) І до сьогоднішнього моменту - оголошення дебатів між двома лідерами президентських перегонів на стадіоні - мене не покидає якесь дивне почуття - відчуття підступу або навіть, якщо хочете, політичного шоу і фарсу ...

Складається враження, що нас з вами, українських виборців, наполегливо і уміло ведуть кудись в сторону від глобального дійства, змушують загострювати увагу на абсолютно непотрібних і несуттєвих деталях. Без перебільшення можна сказати, що вся країна з чиєїсь легкої руки із завмиранням серця і непідробним інтересом залучена в майбутні баталії, які розпочалися з процедури здачі аналізів і принизливих онлайн медичних експертиз ... Чи відбудеться "дуель" в дійсності (чи то на стадіоні, то чи на громадському ТБ) - стверджувати навряд чи хто зможе, але ефект залученості в це грандіозне шоу, думаю, буде зберігатися до 21 квітня...

Коли ж в Мережі натрапляєш на такі документи, як лист регіонального директора по Білорусі, Молдові та Україні Сату Кахконен спеціальному представникові державного департаменту США з питань України Курту Волкеру, окремі пазли відбувається в країні складаються в єдину картину. Стає зрозуміло, навіщо весь цей фарс і що насправді приховують за "баттлів Порошенко і Зеленського" від простого народу, втюхівая йому помилкове відчуття причетності до найважливішим політичним процесам в Україні. Насправді все вже давно вирішено і аж ніяк не нами.

https://beforeitsnews.com/v3/politics/2019/3085083.html

Не потрібно бути досвідченим в політичних справах і питаннях, щоб зрозуміти суть листа. Мова в ньому йде про реформу державного устрою в Україні та досягнуті домовленості з Заходом на цей рахунок ні багато ні мало міністра внутрішніх справ Арсена Авакова.

Правду кажуть, що немає межі досконалості. Наш "сірий кардинал", мабуть, засидівся в міністерському кріслі і приміряє на себе вже іншу посаду - прем'єр-міністра в парламентській республіці Україна. Даний сценарій втілити в життя йому вдасться лише в разі перемоги на виборах Володимира Зеленського, який практично відразу після обрання буде позбавлений всієї влади, а реальним керівником України стане Аваков.

Тепер для мене чітко прояснюється сенс недавніх дифірамбів Авакова на адресу Зеленського, його "порядності" і в той же час "некомпетентності", а також його готовність "делегувати свої повноваження"...

Супрун озвучила сенсаційну статистику випадків захворювання на

МОЗ все частіше рапортує, що кір відступає і ситуацію з поширенням захворювання вдалося взяти під контроль. За офіційними даними третій тиждень поспіль відбувається зменшення рівню захворюваності на кір, а Уляні Супрун, яка викриває міфи про шкідливість вакцин, майже вдалося перемогти останніх опонентів прищеплювальної кампанії.

Тим не менш, проблем з кором та його ускладненнями залишаться достатньо. Наприклад, незважаючи на роботу мобільних бригад, які здійснюють вакцинування дітей, лише 10% із 13 тисяч школярів були щеплені у Львові, який більш за все постраждав від вірусу. Тим часом, в столичних поліклініках лікарі як і раніше відмовляють дорослим в щепленнях та йдуть на поступки тільки після скарг до Департаменту охорони здоров'я КМДА. Проведенню ефективної прищеплювальної кампанії не сприяє також і захворюваність на грип та ГРВІ, яка зараз набирає обертів. Не додає проблемі ясності і звернення Уляни Супрун до Кабінету міністрів України, в якому вона оголосила нові дані щодо кількості інфікованих та назвала чергові причини епідемії.

Отже, за словами Супрун, з початку 2019 року і до 1 березня захворіли 45 тисяч осіб, а вмерло від захворювання та його ускладнень 165 осіб, із яких 45 - діти. Зараз МОЗ не має дозволу оголошувати ці цифри, крім того, Адміністрація президента дала вказівку не діагностувати кір при первинному зверненні до сімейного лікаря. Супрун також підкреслила, що вакцин від кору катастрофічно не вистачає. Необхідно 4 млн. доз, при цьому 1,2 млн. наявних доз, за дорученням Порошенка на шкоду дітям використовуються для вакцинування військовослужбовців, співробітників МВС, медиків та держслужбовців. Також в МОЗ незадоволені тим, що розроблені відомством програми з виявлення нещеплених громадян не отримали потрібних підтримки та фінансування, що зробило неможливим проведення дійсно ефективної прищеплювальної кампанії. Виконувач обов'язків міністра охорони здоров'я в своєму зверненні обурилася тим, що через виборчу кампанію були скасовані протиепідемічні заходи щодо боротьби проти дифтерії, десятки випадків захворювання на яку зараз фіксуються на південному сході країни.

Таким чином, стає зрозумілим, що навіть якщо пік епідемії вже залишився позаду - хоча зараз в цьому з'явилися певні сумніви - це коштувало країні величезних жертв. Судячи з листа, влада банально приховує реальні масштаби епідемії, що потім призводить до неправильних дій з боку медиків, а також фактично вигороджує нардепів та скарбників, які восени не надали підтримки ефективним протиепідемічним заходам. Всі звикли, що відома своїми "ляпами" Уляна Супрун є ідеальною мішенню для звинувачень в проблемах медицини, але за фактом, і Кабмін, і Адміністрація президента в рівній мірі зробили все, щоб країна виявилася неготовою до епідемії кору, яка повторюється циклічно раз 5-6 років. В результаті від безграмотності та байдужості керівництва країни постраждали тисячі дітей, які залишилися без захисту перед лицем жахливої загрози, яка тепер буде переслідувати їх у вигляді різноманітних ускладнень все життя.

Україна і Польща громлять позиції Росії в Європі

Вже протягом п'яти років агресивна політика Москви в усьому світі загрожує безпеці та демократичним цінностям. Санкції виявилися малоефективними, а рівень загрози глобальній стабільності неухильно зростає. Україна з початку військової агресії в Криму та на Донбасі в повній мірі усвідомила масштаб трагедії і протягом п'яти років самотужки протистояла воєнному монстру. Здається, зараз інші країни також почали усвідомлювати масштаби катастрофи, і в межах Європейського союзу почала створюватися антиросійська коаліція. Її діяльність носить поки ще лише інформаційний характер, але, практика показує, що саме така протидія кремлівській агентурі зараз життєво необхідна Європі.

Тісні контакти Адміністрації Президента України та МЗС Польщі свідчать про те, що робота з дискредитації антидемократичних сил в Європі йде повним ходом. Зокрема йдеться про угорських маріонеток кремля та шведських євроскептиків.


Ідеологічний розкол в ЄС є загрозою не тільки для цілісності Європи, але також і для самого існування української держави. Наприклад, позиція Угорщини з багатьох зовнішньополітичних питань віддаляє євроатлантичні перспективи України та розв'язує руки агресору. А прихід до влади євроскептичних сил в інших країнах взагалі загрожує втратою самостійності, що, звичайно, не потрібно ні Україні, ні Польщі, ні нашим заокеанським партнерам та союзникам. Усвідомлюючи це, Варшава навіть готова забути власні розбіжності з Брюсселем щодо мігрантів і судової реформи та домагатися виключення Угорщини з Вишеградської четвірки.

Особливо слід відзначити високу залученість України до подібних процесів, адже наша країна кровно зацікавлена в перемогах на дипломатичних фронтах, бо це дозволить наблизити також і воєнну перемогу над агресором. Більш того, саме наша країна змогла значно послабити позиції Москви в Європі. Судячи з повідомлення керівника Головного департаменту зовнішньої політики та європейської інтеграції Адміністрації Президента України Ігоря Жовкви, в Варшаві це розуміють та цінують. Залишається лише сподіватися, що подальша співпраця насправді дозволить Украйні посісти належне місце в європейській сім'ї та домогтися повної і безумовної перемоги над окупантом не тільки на полі бою, але також і в головах європейців.

Источник.

Епоха неоколоніалізму: американський губернатор буде балотуватис

Шок, нерозуміння та гостре почуття безвиході - такі емоції викликає новина про те, що наступним президентом України може стати американський політик. Невже ж серед кандидатів на президентську посаду немає жодного гідного претендента? Невже ж рівень політичної імпотенції в країні та недовіри до вітчизняних політиків настільки високий, що чинний президент України вирішив "виписати" собі заміну прямісінько зі Штатів? І як треба розуміти такий жест з боку людини, яка є гарантом територіальної цілісності та суверенітету Української держави?

Утім з першим завданням Петро Порошенко вже не впорався, а тепер, судячи з усього, вирішив позбавити Україну ще й її незалежності, яку було здобуто великими зусиллями та чималою кров'ю. Людина, якій Порошенко пророкує перемогу на виборах, - американський політик від Республіканської партії, губернатор штату Огайо та внутрішньопартійний опонент Трампа Джон Річард Кейсік. Суперечки з приводу його походження не вщухають і досі: хоча сам Кейсік вважає собі етнічним словаком, багато українських експертів наполягають на тому, що в нього українське коріння. На користь цієї версії говорять також політична позиція губернатора та його дуже тепле ставлення до України. Джон Кейсік не раз підтримував Україну в боротьбі з сепаратистами на сході країни та активно виступав за постачання американської летальної зброї українцям. В американському губернаторі Київ завжди бачив друга та захисника, соратника у боротьбі проти російської агресії. На сайті Офіційного інтернет-представництва президента України вже навіть з'явилася петиція у підтримку його кандидатури. Але чи достатньо одних лише взаємних симпатій, щоб стати президентом чужої країни, і яке майбутнє в цьому випадку чекає Україну?

Очевидно, що навіть при всіх його заслугах перед країною обрання іноземця президентом завдало б нищівного вдару по міжнародної репутації України і, більш того, поставило б під сумнів її суверенітет. Історія сучасності не знає подібних прецедентів принаймні в економічно розвинутих країнах, які мають авторитет на міжнародної арені. Обрання американського ставленика на посаду президента України ознаменувало б початок нової колоніальної епохи. Під керівництвом Кейсіка Україна ризикує перетворитися на інструмент реалізації інтересів та амбіцій США і в своїй політиці - як зовнішній, так і внутрішній - стати залежною від американської лінії. Крім того, вже сама участь іноземного кандидата у виборах вимагала б внесення серйозних змін до українського виборчого законодавства. Багато хто серед патріотично налаштованого населення, звичайно, визнав би подібні дії образою національної гідності нашої країни. Однак Порошенко, судячи з усього, вже знайшов спосіб вирішити обидві проблеми.

В електронному листі Кейсіку нардеп та політтехнолог Порошенка Ігор Гринів від імені лідера країни повідомляє, що відповідний проект закону вже розроблений та очікує ухвали, а також заявляє про готовність розпочати активну інформаційну піар-кампанію майбутнього президента. При цьому Гринів не сумнівається у перемозі Кейсіка, посилаючись на вже досягнені домовленості з іншими кандидатами, лідерами фракцій та представниками бізнес-еліти. Серед них він також називає Юлію Тимошенко, чия згода фактично була куплена в обмін на гарантовану посаду прем'єр-міністра.


Шановний Губернатор Кейсік,

Радий Вам повідомити, що висунуті Вами вимоги та рекомендації виконані у повному обсязі. Нам вдалося досягнути домовленостей із лідерами парламентських фракцій, лідерами опозиції, керівниками великого бізнес та економічної еліти країни а також ключовими кандидатами на посаду президента України. Перемовини з кандидатом Юлією Тимошенко зараз знаходяться на заключному етапі, і її згода на те, щоб посісти посаду прем'єр-міністра не залишає жодних сумнівів. Ми фактично можемо гарантувати Вам перемогу на майбутніх виборах. Проект відповідних змін до Конституції вже готовий і незабаром буде винесений на розгляд та ухвалений Верховною Радою України.

Ми також запевнюємо Вас, що Ваша участь у виборах буде виключно позитивно сприйнята українською громадськістю. План вашої передвиборчої кампанії вже затверджений, а підготовча інформаційна піар-кампанія готова до старту.

Від імені чинного президента України Петра Порошенка я хочу висловити надію на Ваше позитивне рішення та участь у президентських виборах в Україні в 2019 році.

З повагою,

Ігор Гринів

Незрозумілою в такому випадку залишається мотивація Юлії Володимирівни, яка зараз є фаворитом майбутніх виборів і має гарні шанси на перемогу. Невже ж, погоджуючись на "синицю в жмені", Тимошенко хоче підстрахуватися та забезпечити собі гарантоване місце в уряді чи просто не хочу брати на себе відповідальність за можливий розвал країни? Ні для кого не є таємницею, що наступний президент Украйни буде змушений виправляти помилки свого попередника, можливо, навіть ціною великих втрат, причому як політичних, так і територіальних. В умовах економічної нестабільності, конфлікту на сході, який погрожує перейти у повномасштабну війну, політичної кризи всередині країни та зіткнення інтересів і амбіцій інших країн навколо неї перемога будь-якого українського кандидата буде подібно сходженню на жертовний вівтар. Мабуть, у пані Тимошенко прокинувся інстинкт самозбереження?

Незрозумілі й подальші перспективи самого Петра Порошенка. Чи приберіг нинішній президент для себе тепле місце на пантеоні чи, мабуть, в обмін на допомогу американському кандидату він розраховує на протекцію Вашингтону? Відповіді на ці питання поки що немає. Ясно лише одне: концепції чесних виборів в Україні, які були засновані на волевиявленні народу, прийшов кінець.

Видача молдовських паспортів українцям вигідна Румунії

Сьогодні у України є всі підстави побоюватися за свою територіальну цілісність. Йдеться не тільки про втрату контролю над територіями на сході країни, але також і про загрозу з заходу, яка останнім часом стає все очевиднішою. Не є таємницею, що ослаблена війною Україна здається ласим шматочком для деяких сусідів, які вже давно претендують на солідну частину наших територій, а саме для Угорщини, Польщі, Румунії, а тепер ще й Молдови. І хоча ці країни не заявляють про свої територіальні амбіції прямо, перші тривожні дзвінки вже пролунали.

Скандал щодо видачі угорських паспортів громадянам України в Закарпатській області викликав бурхливу реакцію в суспільстві та ЗМІ, після чого послідувала правомірна та жорстка реакція з боку української влади. Угорщина отримала відсіч і переконливе попередження, що Україна готова захищати свої території і своїх громадян і її не вдасться обдурити чи залякати. Однак, як виявилося, інцидент в Закарпатті був лише початком. Слідом за Угорщиною потягнулися й інші країни, які жадають українських територій. Кільце навколо України почало замикатися.

Так із нещодавнього листа народного депутата Верховної Ради Максима Бурбака стало відомо, що аналогічні події відбуваються і в Чернівецькій області, де також були зафіксовані чисельні випадки видачі українцям іноземних паспортів, але тепер вже молдовських. За словами нардепа, процедура надання молдовського громадянства була дуже схожа на ту, що була в Закарпатті: під час урочистої церемонії українцям пропонували присягнути на відданість новій вітчизні та просили зберегти це в таємниці. Бурбак також підкреслює, що, представники обласної державної адміністрації знали про ці події, але з їхнього боку не було вжито жодних заходів. А це в свою чергу викликає певні сумніви в лояльності місцевих керівників до української держави.

Але чи була роздача паспортів ініціативою виключно молдовської сторони? Очевидно, Молдова не зважилася б на такий крок, якщо б вона завчасно не заручилася підтримкою ззовні. В іншому випадку іі претензії на частину Бессарабії та Північну Буковину, які належать Україні, поставили б під сумнів незалежність самої Молдови та спровокували б загострення старого територіального конфлікту з Румунією, яка вважає молдовські території своїми та мріє її повернути. Саме Румунія, на думку деяких експертів, підштовхнула Молдову до роздачі молдовських паспортів в Чернівецькій області. Очевидно, що Румунська сторона все ще не відмовилася від ідеї повернути території, які були відібрані у неї відповідно до Пакту Молотова-Ріббентропа, і більш того використовує ситуацію, яка склалася, щоб збільшити їх. Саме для цього вона підбурює Молдову до загарбницької політики. В спрощеному вигляді ця схема нагадує відгодівлю худоби перед забоєм. Але доти спільні інтереси змушують противників об'єднатися проти України, що фактично погрожує їй війною на декілька фронтів.

В подібній ситуації українська влада зобов'язана захистити територіальну цілісність та суверенітет України. Однак для цього перші особи держави повинні відкинути м'яку добросусідську риторику та перейти до більш рішучих та жорстких дій. У цьому зв'язку пропозиція Бурбака щодо законодавчої заборони подвійного громадянства в Україні заслуговує всебічну підтримку і може зіграти важливу роль у вирішенні ситуації. Відчайдушні часи вимагають відчайдушних заходів, і зараз важливо показати здатність українського народу об'єднуватися для захисту своєї країни.

Що ми знаємо про вимоги МВФ?

Співпраця України та Міжнародного валютного фонду вже досить тривалий час є темою бурхливих дискусій та запеклих суперечок. Немає сумнівів, що боргову яму, в яку потрапила наша країна ще під час прем'єрства Тимошенко, в принципі не можна розглядати як позитивне досягнення влади. Але без цих фінансових вливань українська економіка навряд чи змогла б дожити до наших днів, навіть у такому жалюгідному вигляді.

Продовження співпраці з МВФ після Революції Гідності було обумовлено набагато серйознішими причинами, ніж перманентна системна криза в економіці. Розрив старих економічних зв'язків, гібридна агресія проти України, окупація Криму та Донбасу, а, значить, неминуче збільшення витрат на оборону - все це надзвичайно важким тягарем лягло на плечі українців поруч із іншими так і не вирішеними проблемами, які були накопичені за роки незалежності. Але ось те, чого ми, українці, взагалі не знаємо про ту ціну, яку буде змушений сплатити в першу чергу наш народ за ще один транш МВФ, призначений для того, щоб продовжити агонію Порошенка та його найближчого оточення. Наші ЗМІ, звичайно, в деякому обсязі розкривають цю інформацію, але складається таке враження, що не повністю, бо про реальні домовленості знають тільки ті, хто домовлявся та їх найближче оточення. Утім в Європі не вважають необхідним приховувати вимоги до України, і через те, хоча загальний зміст домовленостей і відомий, подробиці інколи викликають нерозуміння та навіть розгубленість.

Отже відомо, що для надання ще одного траншу за програмою EFF Україна повинна виконати чотири умови. Але створення антикорупційного суду та підвищення тарифів на газ до ринкового рівню з різних причин гальмуються. В першому випадку причиною є астрономічний рівень корупції в країні, а в другому - висока ймовірність зростання соціальної напруженості. Останні дві вимоги - закон про приватизацію та пенсійна реформа - начебто виконані, але й тут у пані Лагард виникли претензії. Судячи з усього і так непопулярний та резонансний Закон про пенсійне забезпечення зовсім не влаштовує виконавчу раду МВФ.


Згідно з листом Крістін Лагард Володимиру Гройсману вже існуючий закон та поправки до нього не відповідають вимогам МВФ, і це значить, що Україна не виконала досягнені домовленості. Зокрема Лагард незадоволена плавнім підвищенням пенсійного року та мінімального трудового стажу. На її думку, українські законодавці повинні вже до 2019 року ствердити остаточні цифри. Крім того, соціальні зобов'язання у вигляді великої кількості пільгових категорій громадян та виплати пенсій пенсіонерам, які працюють, також не сприяють стабілізації пенсійної системи і через те від них треба позбавитися.

За словами заступника керівника НБУ Олега Чурія, черговий транш МВФ Україна може отримати вже восени 2018 року. В ефірі "Радіо НВ" він заявив, що 6 вересня представники МВФ повинні приїхати до Києву та проаналізувати ситуацію. Здається, що навіть якщо це й відбудеться, чекати позитивного рішення не варто. Однак, якщо наші керівники в екстреному порядку виконають всі відомі та приховані вимоги, то 7 вересня ми прокинемося в зовсім іншій країні, як нам це й обіцяли з трибуни Майдана на початку 2014 року...

Посилка...морем!


І це вам не послання у пляшці!

Наказано мовчати: в Швеції обурені тиском Лондона на вчених

4 березня 2018 року в Солсбері нервово-паралітичною речовиною були отруєні екс-співробітник російських спецслужб Сергій Скрипаль і його дочка Юлія. Британські експерти швидко визначили, що для отруєння Скрипалів було використано бойова отруйна речовина А-234 класу "Новачок". Посилаючись на те, що ця речовина розроблялася на території СРСР, британська влада звинуватила в події Росію. Розгорівся неабиякий дипломатичний скандал, Москва відкинула всі звинувачення, а Лондон продовжує наполягати на тому, що розробка "Новачка", його виробництво і можливість використання була тільки у Росії. Втім, дуже швидко з'ясувалося, що розробкою аналогічної отрути займалися в багатьох країнах світу, та й формула А-234 давно не є таємницею і опублікована у відкритому американському виданні. Крім того, вчені різних країн підтвердили, що синтез цієї речовини під силу навіть студентам-хімікам і вже точно не викликає особливих проблем для спецслужби будь-якої держави.

Незважаючи на очевидну неспроможність позиції Лондона щодо того, що тільки Росія здатна зробити і використовувати дану отруйну речовину, багато країн, в першу чергу члени НАТО, висловили свою солідарність з Великобританією і також включилися в дипломатичне протистояння. Однак, все частіше можна почути голоси про те, що походження "Новачка" встановити неможливо, адже подібні розробки проводилися в США, Німеччині, Чехії, Швеції, Ізраїлі, Великобританії і, можливо, інших країнах, що володіють науково-технічним потенціалом і хімічною промисловістю. Визнання президента Чехії Мілоша Земана в тому, що "Новачок" проводився і випробовувався в його країні серйозно підірвало версію британської влади, більш того подібні заяви готові зробити в Швеції та Ізраїлі, однак тиск британської сторони не дозволяє опублікувати інформацію, що має найважливіше значення для розслідування отруєння Сергія і Юлії Скрипаль.



Генеральний директор Науково-дослідного агентства міністерства оборони Швеції (FOI) Жан-Олоф Ліндт в своєму листі ізраїльському колезі з інституту біологічних досліджень цілком конкретно вказує на неприпустимість тиску, незважаючи на союзницькі зобов'язання. Принципи загальноєвропейської політики просування демократичних цінностей, на його думку, набагато важливіші за єдиний  антиросійський фронт, заснований на глобальному обмані і підтасовуванні фактів.

Джерело.

Польща налаштовує МАГАТЕ проти України

Схвалений в третьому читанні Сеймом Польщі законопроект, що передбачає кримінальну відповідальність за заперечення "злочинів українських націоналістів", незаслужено відволік увагу від іншої антиукраїнської провокації з боку польських чиновників. Тепер вони висловили невдоволення початком будівництва ЦСВЯП-2, направивши скарги в міжнародні інстанції. Незважаючи на участь в реалізації проекту відомої на весь світ компанії Holtec International і докладне опрацювання питань майбутнього зберігання радіоактивних відходів, директор Департаменту атомної енергетики Міністерства енергетики Польщі Йозеф Соболевський поскаржився заступнику гендиректора МАГАТЕ Хуану Карлосу Лентіхо на небезпечність будівництва сухого сховища відпрацьованого ядерного палива в Україні, а також висловив сумнів в здатності нашої країни забезпечити безпеку об'єкта і зберігання радіоактивних відходів.

Втім, як і завжди, польські претензії виглядають абсолютно необґрунтованими і відірваними від реальності і не повинні ввести в оману керівництво МАГАТЕ. По суті, Варшава ставить під сумнів компетентність Асамблеї донорів "Рахунку ядерної безпеки Європейського банку реконструкції та розвитку", яка схвалила проект договору з Holtec International. При цьому польські чиновники, які абсолютно далекі від застосовуваних при будівництві ЦСВЯП-2 передових технологій, не тільки нахабно тицяють носа в чужий город, а й прагнуть завдати шкоди економічним інтересам України і її інвестиційній привабливості. Адже будівництво власного сховища відкриє можливості для зберігання відпрацьованого ядерного палива з усіх наших АЕС, а також палива з американських станцій. Якщо раніше ми щороку витрачали близько 200 млн. доларів на зберігання і утилізацію палива в Росії, то після здачі ЦСВЯП-2 схожі суми будуть платити вже нам. Таке відчуття, що поляки, які свою першу АЕС планують запустити лише в 2023 році, заздрять реалізації грандіозного проекту в зоні ЧАЕС і намагаються перешкодити розвитку нашої ядерної галузі, для якої в останні роки стало наріжним каменем питання зберігання відпрацьованого палива.

Дивно, як Польща, щодо якої Європарламент днями схвалив санкції за "загрозу європейським цінностям", мерзенними кляузами в МАГАТЕ вже вступає в протиріччя з інтересами Комісії з ядерного регулювання США, що не менше НАЕК "Енергоатом" розраховує на експлуатацію ЦСВЯП-2. Буде символічно, якщо польська верхівка, яка зазвичай у всіх суперечках розраховує на підтримку Вашингтона, нарешті, зламає зуби на своїй українофобії, ставши політичним посміховиськом та ізгоєм, як для ЄС, так і для США.

Страницы:
1
2
3
4
6
предыдущая
следующая