хочу сюда!
 

Юлия

37 лет, весы, познакомится с парнем в возрасте 30-45 лет

Заметки с меткой «лист»

Єврокомісар із питань рівності погрожує Польщі санкціями

Протистояння традиційної та прогресивної культури в Польщі може закінчитися вельми драматично. Активні спроби Варшави задовольнити інтереси консервативного електорату за допомогою боротьби з ЛГБТ-ідеологією спровокували структури ЄС на дуже жорстку реакцію. Останнє попередження з цього приводу полякам зробила Єврокомісар з питань рівності Гелена Даллі в листі міністру юстиції Збігневу Зебро. Поляки вже назвали це послання банальним шантажем та тиском за допомогою санкцій.

Керівництво ЄС опинилося вкрай розчарованим реакцією прем'єра Матеуша Моравецького, який у відповідь на звернення 50 послів та представників міжнародних організацій щодо порушень прав польської ЛГБТ-спільноти заявив, що ніякої дискримінації сексуальних меншин в країні немає. Єврокомісія із питань рівності вважає, що уряд Польщі активно підтримує різні гомофобські ініціативи. Зокрема, схвалені польськими містами резолюції щодо оголошення своїх територій зонами, вільними від ЛГБТ. Тобто, те, що польська влада називає боротьбою за збереження традиційних сімейних цінностей, в ЄС вважають за порушення Хартії Європейського Союзу про основні права.

Ймовірно, стосовно Польщі продовжуватиметься практика ЄС щодо обмеження фінансової допомоги. Минулого разу 6 польських міст, що прийняли Анти-ЛГБТ резолюцію, позбулися фінансування у рамках програм європейських міст-побратимів. Тепер вже йдеться явно про більш суворі санкції, як економічні, так і політичні. Збігневу Зебро, Анджею Дуді та Матеушу Моравецькому прийдеться дуже серйозно задуматися, чи продовжувати завзято відстоювати традиційні сімейні цінності чи все-таки піти на болісні для консервативної частини польської спільноти поступки. Адже президентські вибори пройшли для Анджея Дуди успішно, а ось міжнародний імідж Польщі явно потребує поліпшення.

Як Аваков сам себе оббрехав

    Коли якась псевдозірка розпускає про свою нескромну персону різні чутки, обивателі поблажливо-розуміючи хитають головами та називають подібні дії модним словом - хайп. Але коли до рівня інстадів та боїв опускаються серйозні політики, це, щонайменше, викликає подів і логічне питання: Навіщо?
    Днями в мережі з'явився скан листа за підписом Саакашвілі.  В ньому нещодавно призначений голова комітету реформ прямим текстом заявляє, що збереження за Аваковим посади міністра внутрішніх справ було помилкою, та пропонує терміново замінити його Гією Лордкіпанідзе, поки Україна не перестала бути демократичною державою.
    Яку реакцію повинна була викликати подібна інформація? Починаючи із гнівних висловлювань на адресу "грузинського царька, який приїхав у чужий монастир наводити свої порядки", та закінчуючи закиданням помідорами (це в найкращому випадку) його кортежу. Але ключове тут - повинна була викликати. Бо лист опинився відвертою липою.


    При детальному розгляді можна зрозуміти, що підпис Саакашвілі був вставлений у документ кустарним чином. Та й довірені особи "головного реформатора" заявили, що у цього шедевра ноги ростуть із МВС і зараз вони "по своїм каналам" з'ясовують, хто саме із співробітників був причетним до його виготовлення та розповсюдження. Кримінальну відповідальність за підроблення документів в Україні ще ніхто не скасував.
    Цікаво, чи в розповсюдженні новини про те, що у крісло Авакова, при протекції Саакашвілі, нібито хочуть посадити колишню голову нацполіції України Хатію Деканоїдзе, теж взяло участь МВС?!



Лист від Святого Миколая до нечемних дорослих...

Лист від Святого Миколая до нечемних дорослих: є над чим задуматися...
 
 

Вітаю вас, мої дорослі сини і дочки! Звертається до вас святий Миколай. 

[ Читати далі ]

Вихід України з ПАРЄ: Клімкін завдає Зеленському чергового удару

Президентські вибори вже позаду. Новий голова держави успішно обраний та інавгурований. Однак на політичному Олімпі все ще неспокійно - на небокраї маячить чергова битва, тепер вже за місця у Верховній Раді. І завданням попереднього кабінету міністрів, а також депутатів ВР, є не допустити того, щоб представники партії "Слуга народу" отримали більшість у Парламенті (такий варіант, на думку багатьох соціологів, є цілком ймовірним). У зв'язку з цим приказка про яблуко, яке недалеко від яблуні падає, найвлучніше відображує способи досягнення цієї мети. Бо чим нижчий рейтинг у Володимира Зеленського, чим гірша його репутація, тим менше шансів у "Слуги народу" на серйозні цифри під час голосування. Саме в цьому й криється причина настільки пильної уваги до персони новоспеченого президента, прагнення опонентів піддати широкому розголосу навіть найнезначніші прорахунки, а також відвертого наклепу на його адресу, наприклад, щодо вживання Зеленським заборонених речовин. Примітно, що навіть п'яні витівки Порошенка не смакувалися у ЗМІ з таким захопленням - тільки у соцмережах.

Однак нацьковані на пошук "сенсації" журналісти не єдині, хто веде роботу з дискредитації Володимира Зеленського. Представники порошенківської адміністрації також залучені до цього процесу. Найбільші завзяття та результати демонструє, звичайно, Павло Клімкін. Варто тільки згадати, як голова МЗС не вважав за потрібне проінформувати лідера держави про відповідь на ноту Москви щодо полонених Росією українських моряків.

Подібна витівка була не стільки демонстрацією зневаги Клімкіна до президента Зеленського (хоча, звичайно, не обійшлося і без цього), скільки грою на публіку та спробою вкоренити в мізках українців одну єдину думку: чинний президент - некомпетентній, неавторитетний та абсолютно безпорадний політичний труп, і все його оточення подібне йому.

І, судячи з усього, щоб ця ідея якомога міцніше закріпилася в головах людей, Клімкін за декілька днів до своєї відпустки підготував для Зеленського ще один сюрприз. Голова МЗС надіслав своєму латвійському колезі листа, в якому проінформував його про намір України вийти з ПАРЄ та порекомендував Латвії піти тим же шляхом.


"Європейський союз завжди був для України прикладом, на який треба рівнятися. Але зараз я вважаю, що бути причетними до нього, асоціювати себе з європейськими парламентаріями, які прийняли агресорів до своїх лав - значить скоїти злочин проти українського та європейського народів, а також всього цивілізованого світу. Через те я доводжу до Вашого відома, що Україна прийняла рішення найближчим часом вийти зі складу ПАРЄ. Ми високо цінуємо вашу підтримку та закликаємо вас наслідувати наш приклад".

Чи обмежився Клімкін одним листом чи розіслав подібні звернення усім противникам повернення Росії до Парламентської асамблеї Ради Європи, невідомо, але, очевидно, Зеленського про цю розсилку не проінформували.

В своєму прагненні зганьбити Зеленського, Клімкін перейшов всі межі. Вихід України з ПАРЄ не тільки позбавить країну важливого майданчику для відстоювання своєї позиції та діалогу з Європою, але також негативно позначиться на репутації держави. Сподіваємося, що Клімкіну скоро будуть пред'явлені звинувачення, бо його дії - це зрада національних інтересів.

Президентські вибори: як українських виборців опустили до рівня

Президентські вибори для будь-якої європейської держави - знакова політична подія. І Україна не є винятком. 31 березня ми брали участь в головному торжестві свободи і демократії - вибори президента.

Результати першого туру голосування ні для кого не стали несподіванкою - жоден з кандидатів не зміг набрати більше 50% голосів виборців, зате визначилися лідери президентських перегонів: ними стали шоумен Володимир Зеленський і діючий глава держави Петро Порошенко. 21 квітня має відбутися другий тур виборів, який ознаменує собою закінчення української президентської гонки 2019 року. Тільки от чи вдасться видихнути і чи принесе він полегшення українським громадянам?

При всій значимості в Україні історичної події, з самого початку старту президентської кампанії з безпрецедентною кількістю кандидатів на участь в ній (44!) І до сьогоднішнього моменту - оголошення дебатів між двома лідерами президентських перегонів на стадіоні - мене не покидає якесь дивне почуття - відчуття підступу або навіть, якщо хочете, політичного шоу і фарсу ...

Складається враження, що нас з вами, українських виборців, наполегливо і уміло ведуть кудись в сторону від глобального дійства, змушують загострювати увагу на абсолютно непотрібних і несуттєвих деталях. Без перебільшення можна сказати, що вся країна з чиєїсь легкої руки із завмиранням серця і непідробним інтересом залучена в майбутні баталії, які розпочалися з процедури здачі аналізів і принизливих онлайн медичних експертиз ... Чи відбудеться "дуель" в дійсності (чи то на стадіоні, то чи на громадському ТБ) - стверджувати навряд чи хто зможе, але ефект залученості в це грандіозне шоу, думаю, буде зберігатися до 21 квітня...

Коли ж в Мережі натрапляєш на такі документи, як лист регіонального директора по Білорусі, Молдові та Україні Сату Кахконен спеціальному представникові державного департаменту США з питань України Курту Волкеру, окремі пазли відбувається в країні складаються в єдину картину. Стає зрозуміло, навіщо весь цей фарс і що насправді приховують за "баттлів Порошенко і Зеленського" від простого народу, втюхівая йому помилкове відчуття причетності до найважливішим політичним процесам в Україні. Насправді все вже давно вирішено і аж ніяк не нами.

https://beforeitsnews.com/v3/politics/2019/3085083.html

Не потрібно бути досвідченим в політичних справах і питаннях, щоб зрозуміти суть листа. Мова в ньому йде про реформу державного устрою в Україні та досягнуті домовленості з Заходом на цей рахунок ні багато ні мало міністра внутрішніх справ Арсена Авакова.

Правду кажуть, що немає межі досконалості. Наш "сірий кардинал", мабуть, засидівся в міністерському кріслі і приміряє на себе вже іншу посаду - прем'єр-міністра в парламентській республіці Україна. Даний сценарій втілити в життя йому вдасться лише в разі перемоги на виборах Володимира Зеленського, який практично відразу після обрання буде позбавлений всієї влади, а реальним керівником України стане Аваков.

Тепер для мене чітко прояснюється сенс недавніх дифірамбів Авакова на адресу Зеленського, його "порядності" і в той же час "некомпетентності", а також його готовність "делегувати свої повноваження"...

Супрун озвучила сенсаційну статистику випадків захворювання на

МОЗ все частіше рапортує, що кір відступає і ситуацію з поширенням захворювання вдалося взяти під контроль. За офіційними даними третій тиждень поспіль відбувається зменшення рівню захворюваності на кір, а Уляні Супрун, яка викриває міфи про шкідливість вакцин, майже вдалося перемогти останніх опонентів прищеплювальної кампанії.

Тим не менш, проблем з кором та його ускладненнями залишаться достатньо. Наприклад, незважаючи на роботу мобільних бригад, які здійснюють вакцинування дітей, лише 10% із 13 тисяч школярів були щеплені у Львові, який більш за все постраждав від вірусу. Тим часом, в столичних поліклініках лікарі як і раніше відмовляють дорослим в щепленнях та йдуть на поступки тільки після скарг до Департаменту охорони здоров'я КМДА. Проведенню ефективної прищеплювальної кампанії не сприяє також і захворюваність на грип та ГРВІ, яка зараз набирає обертів. Не додає проблемі ясності і звернення Уляни Супрун до Кабінету міністрів України, в якому вона оголосила нові дані щодо кількості інфікованих та назвала чергові причини епідемії.

Отже, за словами Супрун, з початку 2019 року і до 1 березня захворіли 45 тисяч осіб, а вмерло від захворювання та його ускладнень 165 осіб, із яких 45 - діти. Зараз МОЗ не має дозволу оголошувати ці цифри, крім того, Адміністрація президента дала вказівку не діагностувати кір при первинному зверненні до сімейного лікаря. Супрун також підкреслила, що вакцин від кору катастрофічно не вистачає. Необхідно 4 млн. доз, при цьому 1,2 млн. наявних доз, за дорученням Порошенка на шкоду дітям використовуються для вакцинування військовослужбовців, співробітників МВС, медиків та держслужбовців. Також в МОЗ незадоволені тим, що розроблені відомством програми з виявлення нещеплених громадян не отримали потрібних підтримки та фінансування, що зробило неможливим проведення дійсно ефективної прищеплювальної кампанії. Виконувач обов'язків міністра охорони здоров'я в своєму зверненні обурилася тим, що через виборчу кампанію були скасовані протиепідемічні заходи щодо боротьби проти дифтерії, десятки випадків захворювання на яку зараз фіксуються на південному сході країни.

Таким чином, стає зрозумілим, що навіть якщо пік епідемії вже залишився позаду - хоча зараз в цьому з'явилися певні сумніви - це коштувало країні величезних жертв. Судячи з листа, влада банально приховує реальні масштаби епідемії, що потім призводить до неправильних дій з боку медиків, а також фактично вигороджує нардепів та скарбників, які восени не надали підтримки ефективним протиепідемічним заходам. Всі звикли, що відома своїми "ляпами" Уляна Супрун є ідеальною мішенню для звинувачень в проблемах медицини, але за фактом, і Кабмін, і Адміністрація президента в рівній мірі зробили все, щоб країна виявилася неготовою до епідемії кору, яка повторюється циклічно раз 5-6 років. В результаті від безграмотності та байдужості керівництва країни постраждали тисячі дітей, які залишилися без захисту перед лицем жахливої загрози, яка тепер буде переслідувати їх у вигляді різноманітних ускладнень все життя.

Україна і Польща громлять позиції Росії в Європі

Вже протягом п'яти років агресивна політика Москви в усьому світі загрожує безпеці та демократичним цінностям. Санкції виявилися малоефективними, а рівень загрози глобальній стабільності неухильно зростає. Україна з початку військової агресії в Криму та на Донбасі в повній мірі усвідомила масштаб трагедії і протягом п'яти років самотужки протистояла воєнному монстру. Здається, зараз інші країни також почали усвідомлювати масштаби катастрофи, і в межах Європейського союзу почала створюватися антиросійська коаліція. Її діяльність носить поки ще лише інформаційний характер, але, практика показує, що саме така протидія кремлівській агентурі зараз життєво необхідна Європі.

Тісні контакти Адміністрації Президента України та МЗС Польщі свідчать про те, що робота з дискредитації антидемократичних сил в Європі йде повним ходом. Зокрема йдеться про угорських маріонеток кремля та шведських євроскептиків.


Ідеологічний розкол в ЄС є загрозою не тільки для цілісності Європи, але також і для самого існування української держави. Наприклад, позиція Угорщини з багатьох зовнішньополітичних питань віддаляє євроатлантичні перспективи України та розв'язує руки агресору. А прихід до влади євроскептичних сил в інших країнах взагалі загрожує втратою самостійності, що, звичайно, не потрібно ні Україні, ні Польщі, ні нашим заокеанським партнерам та союзникам. Усвідомлюючи це, Варшава навіть готова забути власні розбіжності з Брюсселем щодо мігрантів і судової реформи та домагатися виключення Угорщини з Вишеградської четвірки.

Особливо слід відзначити високу залученість України до подібних процесів, адже наша країна кровно зацікавлена в перемогах на дипломатичних фронтах, бо це дозволить наблизити також і воєнну перемогу над агресором. Більш того, саме наша країна змогла значно послабити позиції Москви в Європі. Судячи з повідомлення керівника Головного департаменту зовнішньої політики та європейської інтеграції Адміністрації Президента України Ігоря Жовкви, в Варшаві це розуміють та цінують. Залишається лише сподіватися, що подальша співпраця насправді дозволить Украйні посісти належне місце в європейській сім'ї та домогтися повної і безумовної перемоги над окупантом не тільки на полі бою, але також і в головах європейців.

Источник.

Епоха неоколоніалізму: американський губернатор буде балотуватис

Шок, нерозуміння та гостре почуття безвиході - такі емоції викликає новина про те, що наступним президентом України може стати американський політик. Невже ж серед кандидатів на президентську посаду немає жодного гідного претендента? Невже ж рівень політичної імпотенції в країні та недовіри до вітчизняних політиків настільки високий, що чинний президент України вирішив "виписати" собі заміну прямісінько зі Штатів? І як треба розуміти такий жест з боку людини, яка є гарантом територіальної цілісності та суверенітету Української держави?

Утім з першим завданням Петро Порошенко вже не впорався, а тепер, судячи з усього, вирішив позбавити Україну ще й її незалежності, яку було здобуто великими зусиллями та чималою кров'ю. Людина, якій Порошенко пророкує перемогу на виборах, - американський політик від Республіканської партії, губернатор штату Огайо та внутрішньопартійний опонент Трампа Джон Річард Кейсік. Суперечки з приводу його походження не вщухають і досі: хоча сам Кейсік вважає собі етнічним словаком, багато українських експертів наполягають на тому, що в нього українське коріння. На користь цієї версії говорять також політична позиція губернатора та його дуже тепле ставлення до України. Джон Кейсік не раз підтримував Україну в боротьбі з сепаратистами на сході країни та активно виступав за постачання американської летальної зброї українцям. В американському губернаторі Київ завжди бачив друга та захисника, соратника у боротьбі проти російської агресії. На сайті Офіційного інтернет-представництва президента України вже навіть з'явилася петиція у підтримку його кандидатури. Але чи достатньо одних лише взаємних симпатій, щоб стати президентом чужої країни, і яке майбутнє в цьому випадку чекає Україну?

Очевидно, що навіть при всіх його заслугах перед країною обрання іноземця президентом завдало б нищівного вдару по міжнародної репутації України і, більш того, поставило б під сумнів її суверенітет. Історія сучасності не знає подібних прецедентів принаймні в економічно розвинутих країнах, які мають авторитет на міжнародної арені. Обрання американського ставленика на посаду президента України ознаменувало б початок нової колоніальної епохи. Під керівництвом Кейсіка Україна ризикує перетворитися на інструмент реалізації інтересів та амбіцій США і в своїй політиці - як зовнішній, так і внутрішній - стати залежною від американської лінії. Крім того, вже сама участь іноземного кандидата у виборах вимагала б внесення серйозних змін до українського виборчого законодавства. Багато хто серед патріотично налаштованого населення, звичайно, визнав би подібні дії образою національної гідності нашої країни. Однак Порошенко, судячи з усього, вже знайшов спосіб вирішити обидві проблеми.

В електронному листі Кейсіку нардеп та політтехнолог Порошенка Ігор Гринів від імені лідера країни повідомляє, що відповідний проект закону вже розроблений та очікує ухвали, а також заявляє про готовність розпочати активну інформаційну піар-кампанію майбутнього президента. При цьому Гринів не сумнівається у перемозі Кейсіка, посилаючись на вже досягнені домовленості з іншими кандидатами, лідерами фракцій та представниками бізнес-еліти. Серед них він також називає Юлію Тимошенко, чия згода фактично була куплена в обмін на гарантовану посаду прем'єр-міністра.


Шановний Губернатор Кейсік,

Радий Вам повідомити, що висунуті Вами вимоги та рекомендації виконані у повному обсязі. Нам вдалося досягнути домовленостей із лідерами парламентських фракцій, лідерами опозиції, керівниками великого бізнес та економічної еліти країни а також ключовими кандидатами на посаду президента України. Перемовини з кандидатом Юлією Тимошенко зараз знаходяться на заключному етапі, і її згода на те, щоб посісти посаду прем'єр-міністра не залишає жодних сумнівів. Ми фактично можемо гарантувати Вам перемогу на майбутніх виборах. Проект відповідних змін до Конституції вже готовий і незабаром буде винесений на розгляд та ухвалений Верховною Радою України.

Ми також запевнюємо Вас, що Ваша участь у виборах буде виключно позитивно сприйнята українською громадськістю. План вашої передвиборчої кампанії вже затверджений, а підготовча інформаційна піар-кампанія готова до старту.

Від імені чинного президента України Петра Порошенка я хочу висловити надію на Ваше позитивне рішення та участь у президентських виборах в Україні в 2019 році.

З повагою,

Ігор Гринів

Незрозумілою в такому випадку залишається мотивація Юлії Володимирівни, яка зараз є фаворитом майбутніх виборів і має гарні шанси на перемогу. Невже ж, погоджуючись на "синицю в жмені", Тимошенко хоче підстрахуватися та забезпечити собі гарантоване місце в уряді чи просто не хочу брати на себе відповідальність за можливий розвал країни? Ні для кого не є таємницею, що наступний президент Украйни буде змушений виправляти помилки свого попередника, можливо, навіть ціною великих втрат, причому як політичних, так і територіальних. В умовах економічної нестабільності, конфлікту на сході, який погрожує перейти у повномасштабну війну, політичної кризи всередині країни та зіткнення інтересів і амбіцій інших країн навколо неї перемога будь-якого українського кандидата буде подібно сходженню на жертовний вівтар. Мабуть, у пані Тимошенко прокинувся інстинкт самозбереження?

Незрозумілі й подальші перспективи самого Петра Порошенка. Чи приберіг нинішній президент для себе тепле місце на пантеоні чи, мабуть, в обмін на допомогу американському кандидату він розраховує на протекцію Вашингтону? Відповіді на ці питання поки що немає. Ясно лише одне: концепції чесних виборів в Україні, які були засновані на волевиявленні народу, прийшов кінець.

Страницы:
1
2
3
4
6
предыдущая
следующая