хочу сюди!
 

Alisa

39 років, водолій, познайомиться з хлопцем у віці 34-46 років

Замітки з міткою «янукович»

Антиукраїнська меншість святкує перемогу

Відбулося чергове політичне реаліті-шоу „вибори без вибору”.

Політикани та шумовиння всіх мастей і калібрів досхочу напіарилися в ЗМІ, вилили один на одного заздалегідь визначену кількість лайна (якісного креативу та нового компромату не спостерігалося – переважно заяложені штампи), для годиться почубившись, зайнялися перерозподілом посад, сфер та важелів впливу. Електорат рахує зароблені тяжкою агітацією та голосуванням копійки. Працівники штабів кандидатів зводять дебет з кредитом, готують звіти про успіхи, пояснення поразок і витрат готівки та тихцем підраховують поцуплені тисячі у.о. Одні кандидати обґрунтовують перемогу, інші шукають (і знаходять) причини та винних у поразці.

У кожного з учасників перегонів, залежно від статусу та орієнтації, своє бачення подій, їх причин та наслідків. Ми, націоналісти, маємо свій погляд як на події, так і на їх учасників. Перш за все варто зазначити, що „обраний більшістю народу” новий прізідєнт реально обраний лише 33,8% виборців, або 26,8% населення України (що відповідає кількості росіян – 17,3%, згідно перепису 2001 р. плюс певна кількість зросійщених співгромадян та яничар-запроданців з червоних бандугрупувань). Таким чином, прізідєнта Януковича обрали виключно залишки окупантів та зрадники-покручі. А допомогли їм у цьому безвідповідальність і бездіяльність помаранчевої команди та зневіра і пасивність української громади. Якщо Тимошенко і Ющенко цілеспрямовано й наполегливо йшли до такого фіналу всі п’ять років свого кермування, то пасивність громади викликана не тільки їх „діяльністю на благо нації”, а, насамперед, браком націоналізму в свідомості мас.

Вражає ставлення до свого програшу людини, яку на минулих виборах підтримала переважна більшість українців, людини, яку саме народ зробив Президентом і яка, не зробивши жодного кроку назустріч людям з обіцяних десяти, геніально розтринькала весь кредит довіри своїх виборців та посилила ворогів. Заява Ющенка, що цей народ ще не доріс до демократії – не тільки плювок у душу всім тим, хто захищав Україну і демократію на Майдані – це визнання своєї нікчемності, дріб’язковості, нездатності до адекватної оцінки ситуації та ефективної діяльності. Звичайно, лише народ винен у тому, що не покараний жоден із фальсифікаторів виборів-2004, лише народ винен, що бандити сидять не в тюрмах, а в парламенті, уряді, відтепер – і в креслі президента, народ винен у гризні за владу серед „любих друзів”, у неповноті та непослідовності реформ, в угодах з ПР, в економічних та політичних помилках, у корумпованості і службовій невідповідності посадових осіб та службовців, у знищенні армії, медицини, освіти, вітчизняного виробника тощо. Подібне вже було. Свого часу керманичі УНР так само кляли: народ – за несвідомість, забувши, що лише під його тиском замість культурної автономії проголосили незалежність; отаманів – за отаманщину, забувши, хто розпустив армію і хто захищав державність ціною життя. Ні, пане екс-Президент, народ лише належним чином оцінив Вашу діяльність, а перемога антиукраїнської меншості стала можливою лише завдяки нікчемності переможця виборів-2004.

Тимошенко, діючи за радянськими принципами „створюємо проблему, а потім її героїчно долаємо” та „головне – вчасно і красиво відзвітувати”, напоролась на те, за що боролась. Виявилося, що Україна – це не тільки Вона, а оцінюють її не лише за зовнішній вигляд після макіяжу чи фотошопу. Результати її діяльності, м’яко кажучи, залишають бажати кращого, за вмінням брехати не відстає від Янука, а в інтриганстві – перевершує. Але – обдурила сама себе. Намагаючись смоктати дві цицьки (західну і московську) одночасно, всіляко уникала визначення своєї позиції щодо національно важливих питань та загравала з ворогами України, внаслідок чого втратила голосів більше, ніж придбала. Звинувачуючи (і небезпідставно) ПР у фальсифікаціях, нічого не зробила для їх недопущення (фальсифікатори виборів-2004 не тільки на свободі, а при владі та посадах; технічні та організаційні можливості фальсифікацій не усунені – „мертві душі” у списках як були, так і залишилися, списки неповні, проблеми з внесенням до списків та голосуванням вдома тощо). Напевно тому, що і сама не проти скористатися цими технологіями. Але ж не врахувала, що прибуток від фальсифікацій лише в Донецькій області значно більший, ніж від тих же дій у декількох західних областях. Її авантюрний розрахунок на сліпу всенародну любов і підтримку реальними справами аж ніяк не підкріплений, а за блудливі оченята та солодкі обіцянки плюс трохи грошенят на Майдан людей не виведеш.

Результат виборчого шоу цілком закономірний: влада за час свого правління зробила все можливе і навіть неможливе для втрати довіри нації, чим і скористався їх основний опонент. Практично вся діяльність „помаранчевої” команди (Президент, прем’єр, уряд, депутати, урядовці середньої ланки тощо) була спрямована на самознищення та збереження ворогів України. Причина цього одна: відсутність націоналістичної складової та ідейного стрижня в діяльності НУНС та БЮТ і, відповідно, домінування особистих, шкурних інтересів над державними, національними. Настанова на особу, а не на ідею, на дерьмократію, а не на націократію, на ліберастію, а не на здоровий націоналізм завжди програшна як для окремого політичного гравця, так і для нації та держави в цілому.

Ще в 2003 році Провідник ВО „Тризуб” ім. С.Бандери В.Іванишин у праці „На розпутті велелюднім” писав, що без якісних змін політичної системи будь-який наступний президент буде гіршим за попереднього, оскільки він приречений діяти в інтересах свого клану і зовнішніх сил, а не в інтересах народу, нації, держави.

У черговий раз відіграла свою ганебну роль і злочинна тактика дерьмо-ліберастів щодо переорієнтації національно-визвольної боротьби на боротьбу за соціально-економічні питання, з боротьби за права нації на боротьбу за права людини. Лише підміна основних пріоритетів, понять, цінностей з національних на так звані загальнолюдські дозволила прийти до влади антиукраїнській меншості. Ми закликали і закликаємо до єднання навколо національної ідеї, а не навколо безідейних партій та блоків і чергових месій-шахраїв. Ніхто з них не ощасливить народ з своєї панської ласки і не поділиться вкраденим у народу статком. Лише Орден Української Нації, створений для реалізації української національної ідеї та захисту прав і свобод українців, здатен забезпечити гідне життя народу і розквіт України. Лише у звершенні національної революції можливе вирішення всіх проблем нації (також і обрання гідного президента від більшості народу). Тож єднаймося навколо національної ідеї та наближуємо національну революцію! Боротьба триває, нація переможе!

Слава Україні! Воля або смерть!

Янукович произнес слово "археология" с четвертого раза

49w_copy
Президент Украины Виктор Янукович в среду провел в Киеве заседание, посвященное гуманитарным проблемам. Во время его речи произошел конфуз - глава государства не мог выговорить слово "археология".
Обсуждая проблемы культурного наследия, Янукович отметил: "Не менее важную проблему представляет так называемая черная архело... археоло... ахр... археология".
Следует отметить, что между попытками выговорить слово полностью Президент делал довольно продолжительные паузы.
Кроме того, говоря по-украински, Янукович перепутал слова и сказал "технічні вибори" вместо "технічні вироби (изделия)".
Это произошло тогда, когда он рассуждал о необходимости обеспечения инвалидов медицинским оборудованием, протезами и другими "технічними виборами". Впрочем, Президент тут же заметил ошибку и исправился.

balabolka.net

Иногда и Янукович может сказать умную вещь...

...как это часто бывает, когда каждое слово - записывают. Это что-то сродни игры в покер вслепую - рано или поздно придет карта лучше, чем у просчитывающего каждую ставку противника, точно так же и теория вероятности случайным образом соберет из словарного запаса Виктора Федоровича умную фразу. Конечно, отношение фейл/вин >> 1. Хотя кого это волнует, если проигранные "руки" оплачиваются из нашего кармана?

Лично меня Янукович раздражает, но разве не гласит восточная мудрость, что нет друзей или врагов, а только - учителя?
Даже сам факт избрания Виктора Федоровича Президентом может стать многим наукой. К сожалению, естественный отбор не избавит нас от культурного и генетического наследия тех, кто не усвоил урок, так что придется нам самим закатать рукава. Покорив природу и отобрав у нее кисть и палитру, человечеству пора признать ответственность за собственное будущее. Раньше евгеникой занималась сама стихия, но теперь она в клетке, способная дотянуться только до отдельных существ, твердо уверовавших в равенство "от рождения" и собственную "индивидуальность".
Ведь что такое для 7 миллиардов Фукусима или цунами 2004 года? Мелочь.

Но давайте перейдем от прекрасного к расстрелам, как это всегда происходит, когда речь заходит о светлом будущем.

Недавно Янукович своим проницательным взглядом разглядел в украинцах то, что мешает проведению каких-либо реформ - совковость. "Пора брать ответственность на себя" не очень вяжется с "молчать, ждать и терпеть", но это просто лишний раз доказывает значительное влияние случайности на работу речевого аппарата Виктора Федоровича.

Что ж, переходим к сути. Сейчас навскидку приведем несколько удручающих примеров, которые подтверждают мысль (?) Януковича об основной проблеме нашей нации.

1. Каждый год Киевская государственная городская администрация совместно с Киевской областной государственной администрацией запрещают жечь листья не только в городе, но и в окружающих Киев селах и предместьях. И точно так же каждый год жители области жгут на своих дворах опавшие листья и другой мусор. Ладно, если бы этим занимались какие-то "отдельные отщепенцы", но густой дым, который каждую осень утром застилает кругозор с моего окна 15-ого этажа, отчетливо указывает на массовость этого явления. Конвекция делает свое дело.

2. У меня недалеко от дома есть магазин известной торговой сети. Я знаю, что вода в бутылях, которая там продается - поддельная. Этот факт открылся без каких-либо лабораторных исследований, путем обычного сравнения с водой тех же марок, купленной в магазине другой известной торговой сети, расположенном чуть дальше. Эта ситуация остается неизменной около года. За это время я писал о ней на и-мейлы компаний, чью продукцию подделывают (никакого ответа), звонил им, но мне лишь раз пообещали перезвонить, чего, естественно, не произошло.

3. Сегодня мы с женой, проходя мимо метро, решили подсчитать сколько человек за день (там подметают), взяв из рук промоутера ароматизированный стикер с запахом духов, не донесли его до ближайшей мусорки (30 метров). Досчитав до 100 мы бросили это занятие.

Конечно, можно постараться всего этого не замечать. Заявить во всеуслышанье, что Янукович для меня - не Президент, что быдло нужно просто расстрелять, а поскольку это запрещено, то можно ничего не делать и продолжать "парить над" подобно Вассисуалию Лоханкину. Только как долго можно себя убеждать, сидя в сельском сортире, что ничем не воняет?


                           



© Mike911 Рейтинг блогов

Банкрутство України – справа часу (європейська преса)



Прага – Європейські газети коментують арешт в Києві колишнього міністра внутрішніх справ уряду Юлії Тимошенко, активного учасника Помаранчевої революції 2004 року Юрія Луценка. Оглядачі вважають, що таким чином влада Януковича завдає удару у відповідь своїм політичним противникам.

Газети також прогнозують невтішні наслідки отримання Україною все нових й нових кредитів МВФ у той час, коли обіцяні реформи залишаються лише на папері. Деякі газети звертають увагу на активізацію пропаганди проросійськими силами в Україні так званого Переяславського договору 1654 року, котрий у Москві вважають важливим історичним актом, хоча сам оригінал документу зник.

Швейцарська «Нойє Цюрхер Цайтунґ» не лише інформує про арешт у Києві Юрія Луценка, колишнього міністра внутрішніх справ, а й наголошує, що нова влада Президента Януковича «завдає таким чином удару у відповідь», тобто, здійснює політичну помсту. Газета зауважує, що спеціальний підрозділ СБУ і представники прокуратури раптово заарештували колишнього главу української міліції у неділю, коли Луценко вийшов разом із своїм сином вигулювати поблизу свого помешкання власну собаку. Швейцарське видання також наголошує, що Юрію Луценку, як колишньому активному учасникові Помаранчевої революції в Україні, котрий активно виступав у 2004 році проти тодішнього проросійського кандидата в президенти Віктора Януковича, нині загрожує до 8 років ув’язнення за розтрату ніби-то 5 тисяч швейцарських франків державних коштів. «Нойє Цюрхер Цайтунґ» також виділяє слова чільників опозиції в Україні про те, що нинішні акції прокуратури проти головних опозиціонерів є нічим іншим, як політичними переслідуваннями з боку влади.

Польська «Жечпосполіта»  не виключає, що відкриття карних справ проти лідерів української політичної опозиції та арешт Юрія Луценка є своєрідної підготовкою до парламентських виборів. Газета зауважує, що «згідно з українським законодавством, особа, котрій висунуто у судовому порядку кримінальні звинувачення, не має права брати участь у парламентських перегонах».

«Нєзавісімая газета» вважає, що «незрозуміла лояльність МВФ стосовно України може обернутися банкрутством держави». Газета наводить думки експертів з приводу того, що отримання Києвом упродовж двох-трьох років до 30 мільярдів доларів кредитів МВФ, без проведення належних реформ, та витрата цих грошей на латання дірок бюджету, рано чи пізно скінчиться банкрутством України. Експертів, котрих цитує «Нєзавісімая газета», дивує, що МВФ виділив черговий транш кредиту у майже 2 мільярди доларів Києву без наявності реальних економічних результатів діяльності уряду Януковича. Експерти наголошують, що борг, котрий вже досягнув половини ВВП України, у наступному році зросте ще вище і це не віщує нічого доброго для держави, окрім банкрутства.

Вже згадана польська «Жечпосполіта» звертає увагу на посилення пропаганди проросійськими силами Переяславської угоди Богдана Хмельницького з московським царем Олексієм Михайловичем, укладеної у січні 1654 року. Як факт наводиться рішення парламенту Кримської автономії відзначати урочисто щороку 18 січня дату Переяславської угоди як визначне свято і залучати до цього всі навчальні заклади Криму. Видання з Варшави наголошує, що цю угоду в Москві трактують, як поглинання московською владою України. Хоча, насправді, історики вважають 23 пункти березневих статей Хмельницького, котрі він узгодив з царем Московії Олексієм, є лише двосторонньою військовою угодою, що залишала фактично повну незалежність дій для України, включно з власною зовнішньою політикою. Історики також відзначають, що саме документ Переяславської угоди, 23 березневі статті Хмельницького, безслідно зник.

Радіо Свобода.

А ви ще думаєте що Янукович щось виграв у Росії?

У Росії пояснили, що "посадили" Януковича на фінансовий гачок за найжорсткішою процедурою
Росія завжди зможе вимагати повернення позики у $15 млрд від уряду України, оскільки надання цих коштів оформлене за найжорсткішими юридичними процедурами. Про це заявив перший віце-прем'єр-міністр РФ Ігорь Шувалов в інтерв'ю телеканалу «Россия 24».

 «Ця позика надана так, що у нас завжди будуть можливості вимагати від українського уряду погашення цієї позики, і (її оформлено) за найжорсткішими юридичними процедурами. Це не просто домовленість між двома Мінфінами, коли хтось щось комусь дав. Це оформлено за дуже жорсткою процедурою, і Росія свої права в юридичному плані забезпечила», - сказав Шувалов, відповідаючи на запитання про гарантії відмову України від угоди про асоціацію з ЄС після отримання $15 млрд.

Прогнозуючи поведінку влади України у майбутньому, Шувалов зауважив, що дії Росії заклали основу для створення позитивних відносин в українському суспільстві і владі для просування спільного порядку денного.

Шувалов підкреслив, що ці гроші не зайві для російської економіки.

«Гроші зайвими не бувають», - заявив він.

Шувалов також повідомив, що Росія з 2010 року пояснює українцям, як побудований Митний союз і які в ньому правила і норми діють.

За словами перший віце-прем'єра РФ, під час переговорів дуже часто російські парламентери чули, що економічне благополуччя України лежить у сфері співпраці з країнами Митного союзу і СНД, але очікування в українському суспільстві інші – люди хочуть зближення з Європою за стандартами життя і політичними стандартами.

При цьому Шувалов підкреслив, що українська сторона не могла пояснити, в чому сенс з економічної точки зору зближення з ЄС.

Нагадаємо, 17 грудня в Москві під керівництвом президентів Владіміра Путіна і Віктора Януковича відбулося засідання російсько-української міждержавної комісії. У результаті був підписаний пакет з 14 документів. Зокрема, російський Газпром і Нафтогаз України підписали доповнення до газового контракту 2009 року, згідно з якимвартість газу для України знизиться з $410 до $268,5 за тисячу кубометрів. Доповнення передбачають, що Газпром щоквартально переглядатиме ціну на газ для України.

Російський уряд також розмістить частину свого Фонду національного добробуту в розмірі $ 15 млрд. у цінних паперах українського уряду.

Що тепер повинен Київ Путіну в обмін - сторони не повідомили.

Читайте також: Між стабільністю та інстинктом самозбереження. Янукович пішов назустріч проросійському лобі

                                                             Джерело

Кужель: піду в президенти, бо професійніше двох "Я"

Прочитала в УП і мало зі стільця не впала!rofl roflrofl roflrofl

Депутат Верховної Ради Криму Олександра Кужель має намір балотуватися на пост президента в 2015 році.

Про це вона заявила в телеінтерв'ю, відео якого оприлюднив у своєму блозі на "Українській правді" журналіст Осман Пашаєв. ВІДЕО (ТИСНИ)

Відповідаючи на питання, чи сформувала Кужель свою політичну мету, вона відповіла: "Прихід до влади".

"Через що? Можна йти по-різному", - зазначила вона

Відповідаючи на питання, чи буде вона балотуватися на пост президента в 2015 році, Кужель заявила: "Однозначно".

"Прихід до влади. І я прийняла це рішення, тому що я професійніше Януковича і Яценюка, цих двох основних кандидатів, які йдуть. І навіть тих, які з'являться, якщо з'явиться хтось професійний, молодий, толковий, так, я можу і не піти, але зараз, от коли два "Я" ці стоять, я знаю, що це шлях в нікуди", - заявила депутат кримського парламенту.

Сон Путина

Автор песни и исполнитель украинский гитарист из Днепропетровска Андрей Шилов


Укрлаг.

                    Ви ще у віртуалі? В реал не виходили? О-о-о, там великі зміни. Раніше там була, яка-ніяка, але Україна, то зараз все геть по-іншому. Власне, і раніше Україна нагадувала зону, але тоді, кум (начальник оперчасті) в ній був з числа персоналу. Зараз кум, з блатних.
                    Тому, зараз я спробую розподілити за тюремними кастами всіх нас. Так, як це виглядає на фене. До речи, раджу вивчати її. За українську мову, я вже не кажу за руську язику, то їх треба забути. Тепер мова одна - ФЕНЯ. Можливо, де в чому помилюся, я не великий знаток тюремних традицій та правил. Спираюся тільки на те, що читав, та на розповіді мого друга, підполковника внутрішніх військ, який багато часу пропрацював на зоні. Та власне, я особливо заглиблюватися не буду. В будь-якому разі, це не моя сфера інтересів.
                    Тим не менш. На зоні, окрім персоналу, існують декілька каст. Блатні, козли, мужики та  опущені. Ну блатні, зрозуміло, хто це. Козли, це ті, хто ссучився, тобто зрадник, співпрацює з адміністрацією зони. Мужики, це ті, хто ненавмисно порушив закон, і кримінальна діяльність не є їхнім джерелом існування. Ну, а опущені, це пасивні гомосексуалісти, яких роблять такими не за власними нахилами та бажаннями, а за волею більшості. Ось, хто потрапляє в цю категорію - "в опущенные попадают за грубейшие нарушения тюремного закона, например, за стукачество, за крысятничество (воровство у своих), за беспредел, неуплату карточного долга". В часи Совдепії були ще політичні. Це також, думаю, зрозуміла категорія.
                    Україна і до виборів 2010 року нагадувала зону. Як і на зоні, більшість мешканців України становили мужики, тобто ті, хто заробляє на життя власним горбом, і якогось тяжіння до криміналу в них не існує. Також чималу частину налічував персонал, тобто бюджетники. Були і козли, але це була найменьша частина зони "Україна". А ось опущених було багато. Власне, це не ті, класичні опущені, пасивні гомосексуалісти. Хоча були і таки. Але більшисть цих опущених, це опущені социально, опущені морально, опущені духовно, опущені національно. Опускали їх блатні, які за допомогою комуністів та сусідньої держави, Росії, у великій кількості потрапляли до влади. Не дивно, що майже всі опущені, мешкають у східних областях, де була влада комуністів, та поряд та сама Росія, звідки гебельсівська брехня щодо України, її історії, власне, нації "українці", сягала таких розмірів, що і сам дідусь Гебельс би їм позадрив.
                   І якщо раніше кум обирався здебільшого мужиками, персоналом зони, невеличкою частиною козлів та опушених, то вибори 2010 року були апофеозом блатних.
                   Тоді стався збіг багатьох обставин. По-перше, минулий кум ссучився навпаки, перебіг  до блатних, та почав агітувати за їхнього кандидата. По-друге, частина мужиків потрапила під вплив цього ссучившегося кума, і не голосувала ні за кого, чим сприяла перемозі кандидату від блатних. Деяка частина мужиків, так само, під цим впливом, взагалі не пішла на вибори. По-трете, серед персонала з'явилося багато козлів, які почали співпрацювати з блатними. І по-четверте, і саме головне, різко збільшилася кількість опущених.
                   І ось, завдяки всім цим обставинам, вийшло так, що кума, на зоні "Україна", обрали блатні, козли, частина персоналу, та опущені. Хоча і в цьому випадку, ці чотире прошарка склали меншість. Тим не менш, кумом став представник від блатних, Хам. На зоні "Україна", і до Хама не було справжньої національної еліти, а з обранням Хама, до влади прийшла взагалі не еліта, а Елыта. Елыта бандюків, елыта козлів, зрадників, українофобів, хохлів, колаборантів, ренегатів, конформістів та інша нечисть.



                     Там, на початку, я згадував ще одну касту мешканців зон, це політичні. Раніше, в зоні "Україна", їх не було. І ось, за два роки, як бандити знаходяться у владі, вони з'явилися.
                     Тоді, в Совдепії, було багато концентарійних таборів, так званих Гулагів. Більшість в них складали саме політичні. І ось тепер, зона "Україна", в решті-решт, перетворилася в міні-аналог Гулага, в Укрлаг.
                     Да..мабуть треба з орбіти зняти телескоп "Хабл", щоб роздивитися радість на Ваших обличчях.
                     Спробую ще трішки поміркувати.
                     Тут одна цікава деталь вимальовується. Стосовно опущених. Це вже на все життя. З цієї касти вийти неможливо. І якщо за Хама проголосувало 12 млн., то опущені тут склали переважну більшість. Десь мільонів 11. І серед них, більше половини, жінки. Якщо слідувати класиці, то жінки апріорі не можуть бути опущенимі. Конституція не та. Тому вони не зовсім опущені, а вірніше зовсім не опущені. Я не беруся визначати, з яких мотивів вони приєдналися до опущених чоловічої статі, яким вже назад шляху нема, і проголосували за кандидата від блатних. Але думаю, що з тих самих невідомих причин, вони легко можуть змінити свою думку. І їм, за законами зони, на зоні Укрлаг, за це нічого не буде.
                     І якщо подивитися, хто більше всього матюкає бандюків, то це жінки. Тому можна  сміло сказати, що велика кількість цих псевдо-опущених жінок, та жінок з касти мужиков, за допомогою тих симих мужиков ( самі вони, я бачу, не здатні це зробити), може влаштувати революцію в Укрлаге. Можна піти ще далі. Згадаємо касту політичних, які з'явилися при бандюках. В Совдепії, в Гулагах, часто відбувалися бунти. Переважна їх більшість відбувалася за ініціативою та під керівництвом політичних.
                     А якщо ми подивимося, хто на зоні Укрлаг ув'язнений з політичних мотивів, то побачимо, що серед них є жінка, найбільш рейтинговий політик. І ця жінка здатна очолити і революцію, і башку Хаму відірвати. Тому, ось така картина, не здається мені фантастичною.


               А поки жінки будуть займатися тим, чим повинні зайнятися ми, мужикі, то пропоную нам в цей час сплясати. Під музон. Там слів нема. Та вони і не потрібні. І так все зрозуміло.

Для Путіна Тимошенко була б краще...


Мовчання Росії на тлі офіційних поздоровлень Януковича з президентством національних лідерів Франції та Німеччини, на перший погляд, здається більш ніж дивним. Але тільки на перший. Авторитетний російський політолог, якого у Білокам'яній неофіційно вважають експертом по Україні, Станіслав Бєлковський розказав ІМК, на кого саме з двох фіналістів президентських перегонів ставив офіційний Кремль і чому ця ставка не зіграла.

За словами експерта, у Кремлі була єдина генеральна лінія на президентських виборах в Україні: "Кремль був більше зацікавлений у перемозі Тимошенко. Кремль домовився з Тимошенко, саме тому він публічно принизив Януковича, забравши з газових схем "РосУкрЕнерго". З того часу Тимошенко стала фаворитом Кремля".

Хоча, вважає С.Бєлковський, не всі представники російської політичної еліти підтримали генеральну лінію.
"На приватних засадах багато представників Росії, зокрема представники "Єдиної Росії", працювали на Януковича, але саме на приватних, відійшовши від генеральної державної політичної лінії", - сказав він.

Політолог розказав, чому саме Тимошенко стала фавориткою колишнього президента, голови російського уряду Володимира Путіна: "Річ не тільки в тім, що Путіну на психологічному рівні краще і зручніше спілкуватись саме з Тимошенко. А й у тім, що коли центр влади в одних руках, це для Кремля завжди простіше і більш зрозуміло, з ким домовлятись, від кого вимагати виконання домовленостей".

Щодо опозиції, то, за словами політолога, у даному випадку симпатії розділились: "Я був одним з небагатьох, хто відверто і відкрито підтримав Майдан і Ющенка, таким чином отримавши великі додаткові ризики в себе на Батьківщині. Я схилявся до того, що перемога Януковича є більш корисною. Але не тому, що сам Янукович є демократом. Ні, в цьому плані нічого не змінилось за останні 5 років. І виключно тому, що це єдиний шлях до збереження української демократії".